Дослідження на території замку Хотинської фортеці
The paper concerns the research on the territory of the inner yard of a castle in Khotyn fortress. It was ascertained that after rebuilding in the beginning of the 18th c. the entrance tower which was known from the pictures of the Western European artists had been destroyed. The base of the tower w...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Археологічні дослідження в Україні |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29404 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідження на території замку Хотинської фортеці / Ю.В. Мисько, С.В. Пивоваров // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 290-291. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-29404 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-294042011-12-12T12:29:00Z Дослідження на території замку Хотинської фортеці Мисько, Ю.В. Пивоваров, С.В. The paper concerns the research on the territory of the inner yard of a castle in Khotyn fortress. It was ascertained that after rebuilding in the beginning of the 18th c. the entrance tower which was known from the pictures of the Western European artists had been destroyed. The base of the tower was excavated, the thickness of its walls was determined, and the material which allows the authors to determine the time of construction and destruction of the tower was obtained. 2010 Article Дослідження на території замку Хотинської фортеці / Ю.В. Мисько, С.В. Пивоваров // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 290-291. — укр. XXXX-0086 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29404 uk Археологічні дослідження в Україні Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
The paper concerns the research on the territory of the inner yard of a castle in Khotyn fortress. It was ascertained that after rebuilding in the beginning of the 18th c. the entrance tower which was known from the pictures of the Western European artists had been destroyed. The base of the tower was excavated, the thickness of its walls was determined, and the material which allows the authors to determine the time of construction and destruction of the tower was obtained. |
| format |
Article |
| author |
Мисько, Ю.В. Пивоваров, С.В. |
| spellingShingle |
Мисько, Ю.В. Пивоваров, С.В. Дослідження на території замку Хотинської фортеці Археологічні дослідження в Україні |
| author_facet |
Мисько, Ю.В. Пивоваров, С.В. |
| author_sort |
Мисько, Ю.В. |
| title |
Дослідження на території замку Хотинської фортеці |
| title_short |
Дослідження на території замку Хотинської фортеці |
| title_full |
Дослідження на території замку Хотинської фортеці |
| title_fullStr |
Дослідження на території замку Хотинської фортеці |
| title_full_unstemmed |
Дослідження на території замку Хотинської фортеці |
| title_sort |
дослідження на території замку хотинської фортеці |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29404 |
| citation_txt |
Дослідження на території замку Хотинської фортеці / Ю.В. Мисько, С.В. Пивоваров // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 290-291. — укр. |
| series |
Археологічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT misʹkoûv doslídžennânateritoríízamkuhotinsʹkoífortecí AT pivovarovsv doslídžennânateritoríízamkuhotinsʹkoífortecí |
| first_indexed |
2025-07-03T09:35:26Z |
| last_indexed |
2025-07-03T09:35:26Z |
| _version_ |
1836617906480218112 |
| fulltext |
290
The paper concerns the research on the territory of the
inner yard of a castle in Khotyn fortress. It was ascertained
that after rebuilding in the beginning of the 18th c. the entrance
tower which was known from the pictures of the Western
European artists had been destroyed. The base of the tower
was excavated, the thickness of its walls was determined, and
the material which allows the authors to determine the time of
construction and destruction of the tower was obtained.
У 2009 р. експедиція Чернівецької філії ДП
НДЦ ОАСУ Інституту археології НАН Украї-
ни продовжувала працювати на території Хо-
тинської фортеці, дослідження якої тривають
з 2004 р.
Основною метою цьогорічних робіт було
з’ясувати місце зруйнованої південно-східної
башти, про існування якої до перебудови тур-
ками цитаделі на початку ХVІІІ ст. відомо з
писемних і образотворчих джерел, приміром,
офорта Ромейна де Хооге (Romeyn de Hooghe)
«Битва під Хотином» (1674 р.), виконаного на
основі малюнка очевидця польсько-турецької
битви 1673 р. Ф. Гратти, секретаря Я. Собесь-
кого, та картини Яна ван Хугтенберга (Jan van
Hughtenburgh) «Битва під Хотином» (перша
чверть ХVІІ ст.), написаної для родини Я. Со-
беського. На них у південно-східному кут-
ку південної ділянки замкових укріплень зді-
ймається кругла вежа з бійницями, до якої
веде міст на п’яти опорах. Тепер приблизно на
цьому місці або поблизу нього розташований
чотирикутний південно-східний каземат, по-
ряд з яким під час розкопок у попередні роки
виявлені залишки кам’яної кладки. Через це
роботи зосередилися саме у цій частині при-
вратного двору замку, де було закладено три
розкопи.
Розкоп 1 (2,7 × 5,6 м) примикав до півден-
ної стіни каземату, впритул до нього розміщу-
вався розкоп 2 (з початковими розмірами 3,3 ×
3,3 м), а розкоп 3 (2,0 × 4,6 м) був закладений
поблизу західної стіни каземату для вивчення
рештків напівциркульної кам’яної кладки, по-
мітної на поверхні. Результати її розчистки під-
твердили, що це — частина внутрішньої стіни
південно-східної башти, до якої з протилежно-
го боку примикав зруйнований південний мур.
Північна частина стіни зараз заходить під казе-
мат ХVІІІ ст. Загальна довжина її внутрішньо-
го периметру близько 4,0 м, враховуючи 0,2 м,
які вдалося простежити під фундаментом ка-
земату. Південна частина зруйнована пізні-
шою кладкою. Висота розчищеного відрізку
коливається від 0,57 до 1,00 м. Стіна складена
з чотирьох—дев’яти рядів каменю різного роз-
міру та збереженості. Це переважно силурій-
ський сірий вапняк, який у народі називають
«лупак» через властивість добре розколювати-
ся на пластини. Блоки підпрямокутної та тра-
пецієподібної форми різних розмірів скріпле-
ні вапняковим розчином із домішками камін-
ців. Виходи такого вапняку спостерігаються по
всій території фортеці, з нього змуровані осно-
ви стін і башт ХV ст., що добре візуально про-
стежується із зовнішнього боку західного за-
хисного муру.
У кладці внутрішньої стіни південно-східної
башти також є блоки з жовтуватого сармат-
ського вапняку, який крихкіший і добре під-
дається обробці. Його використовували як об-
лицювальний камінь. Вірогідно, стіни башти
зводили за принципом римо-візантійської
кладки: зовні і зсередини викладали підпрямо-
кутні брили, а простір між ними забутовували
камінням, залитим вапняковим розчином. У
такий спосіб, очевидно, побудовані й захисні
стіни: у пробоїні з зовнішнього боку західного
муру, де знищено облицювальні блоки, поміт-
ні шматки каміння із забутовки. При числен-
Ю.В. Мисько, С.В. Пивоваров
ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАМКУ ХОТИНСЬКОЇ ФОРТЕЦІ
291
них перебудовах фортеці облицювальні блоки
могли використовувати повторно.
Розкоп 3 з західного боку був розширений
шляхом підтрикутної прирізки, обумовленої ви-
ходами нерівномірної кам’яної кладки, просте-
женої в цьому напрямку. Очевидно, це залиш-
ки південної стіни, яка свого часу з’єднувала
північно-східну та південно-східну башти зам-
ку. Її рештки у вигляді розвалу каміння розмі-
рами 5,0 × 3,8 м вже траплялися при роботах
минулих років. Розколота, вірогідно, від вибу-
ху, кам’яна кладка — це все, що лишилося від
південного муру, який був зруйнований після
1673 р. Вона являє собою внутрішню частину
стіни, себто забутовку з силурійського вапняку
на розчині, облицювання не вціліло.
Внаслідок перебудов ХVІІІ ст. на місці пів-
денного муру постали інші фортифікаційні
споруди, залишки яких не дають можливості
скласти цілісне уявлення про попередній архі-
тектурний етап. З північного боку кладку об-
межує пізніша стіна, можливо, її продовжен-
ня віднайдуть і за нею. Для з’ясування глиби-
ни залягання стіни вздовж її краю у напрямку
захід—південний схід закладено траншею зав -
ширшки 0,5—0,6 м і завглибшки 1,0 м, в якій
простежено продовження каміння.
Заповнення розкопу 3 з боку внутрішньої
стіни башти, в основному, складалося з ґрун-
ту та жовтої глини, насичених численними
уламками каміння, іноді великих брил. Кера-
мічних знахідок небагато, з-поміж них заслу-
говують на увагу два фрагменти турецьких на-
півфаянсових кавових чашечок з поліхром-
ним розписом. На обох уламках шар прозорої
поливи частково втратив блиск і почав облу-
плюватися. Крім того, у фундаменті каземату,
майже під його південно-західним кутом, між
брилами у скріплюючому розчині трапила-
ся монета — солід (боратинка) Яна Казимира
(1648—1668), а недалеко від неї — акче Ахме-
да ІІІ (1703—1730). Серед нумізматичних мате-
ріалів із суміжних розкопів — білоновий солід
Сигізмунда ІІІ (1587—1632) та мідний гріш Ав-
густа ІІІ 1755 р.
Зовнішній край стіни башти вдалося відсте-
жити в розкопі 2 після зняття розвалу каміння,
внаслідок чого всі три розкопи об’єдналися.
Його чітко прослідковано за облицювальними
брилами та слідами забутовки. Ширина між
зов нішнім і внутрішнім краями стіни приблиз-
но 2,3 м. Дослідженню заважала значна кіль-
кість каміння, яке внаслідок руйнації форти-
фікацій завалилося зверху на рештки башти.
Простежений зовнішній периметр завдовжки
6,8 м і заввишки 0,7—0,8 м складався з п’яти—
восьми рядів підпрямокутних брил різного
розміру. В західній частині він під прямим ку-
том входив у південну стіну. Цікавою особли-
вістю зовнішнього краю башти виявилася ви-
кладена, очевидно з декоративною метою,
смуга з червоної цегли, яка починалася за 3,5 м
від місця з’єднання південної стіни та вежі і
збереглася на довжину 1,15 м. Подібні стріч-
ки прикрашають усі башти і стіни замку, спо-
руджені у ХV ст., а вище них розташовуються
«вавілони» та «голгофи». Загалом поки що від-
найдено приблизно третину захисної споруди,
і продовження її не помітне на рівні глибини
розкопу. Але, можливо, воно залягає глибше.
Крім залишків стін вежі, виявлено значний
рухомий матеріал: посуд, кахлі, глиняні люль-
ки для куріння. Переважають уламки посу-
ду місцевого виробництва від мисок, тарелів і
горщиків, що датуються, в основному, ХVІ—
ХVІІІ ст. Є й довізна кераміки, головним чи-
ном, турецькі напівфаянси першої половини
ХVІІІ ст. з м. Кютах’я. До турецького імпор-
ту можна віднести також носики та ручки від
кумганів — вузькогорлих посудин, своєрідних
глеків для води, які використовували в Азії для
вмивання та миття рук.
Серед 30 ушкоджених люльок також пере-
важають турецькі різного розміру, форми й за-
барвлення. Є багато фрагментованих (понад
50 екз.) чашечок і тулійок (близько 30 екз.) різ-
ної збереженості, три позолочених уламки. На
них трапляються клейма з написами арабською
в’яззю, у вигляді триквестра, пташки, зірочки.
Крім того, знайдено рештки скляного посуду,
свинцеві кулі різного діаметра, залізні цвяхи й
костилі, уламки та цілі зразки кам’яних та ча-
вунних ядер, фрагментовані залізні і бронзові
вироби.
Здобуті протягом сезону 2009 р. матеріа-
ли значно розширюють можливості для да-
тування і вивчення різних періодів існуван-
ня Хотинської фортеці, а виявлені рештки
південно-східної башти поповнюють знання
про архітектурний вигляд середньовічних фор-
тифікаційних споруд цитаделі. Дослідження
решток башти планується продовжити.
|