Дослідження замків Закарпаття у 2009 р.

The Mediaeval Group of the expedition of the Uzhhorod National University studied Siltse and Kvasove castles in Zakarpattya Oblast. The preliminary date of the beginning of functioning of the castle in Siltse village was determined as the 13th c., while the castle in Kvasove village was referred to...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
Hauptverfasser: Прохненко, І.А., Гомоляк, О.М., Зомбор, І.Т.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2010
Schriftenreihe:Археологічні дослідження в Україні
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29428
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Дослідження замків Закарпаття у 2009 р. / І.А. Прохненко, О.М. Гомоляк, І.Т. Зомбор // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 346-348. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-29428
record_format dspace
spelling irk-123456789-294282011-12-12T12:39:12Z Дослідження замків Закарпаття у 2009 р. Прохненко, І.А. Гомоляк, О.М. Зомбор, І.Т. The Mediaeval Group of the expedition of the Uzhhorod National University studied Siltse and Kvasove castles in Zakarpattya Oblast. The preliminary date of the beginning of functioning of the castle in Siltse village was determined as the 13th c., while the castle in Kvasove village was referred to the 16th c. The existence of the Late Bronze Age horizons at these sites is also evidenced. 2010 Article Дослідження замків Закарпаття у 2009 р. / І.А. Прохненко, О.М. Гомоляк, І.Т. Зомбор // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 346-348. — укр. XXXX-0086 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29428 uk Археологічні дослідження в Україні Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description The Mediaeval Group of the expedition of the Uzhhorod National University studied Siltse and Kvasove castles in Zakarpattya Oblast. The preliminary date of the beginning of functioning of the castle in Siltse village was determined as the 13th c., while the castle in Kvasove village was referred to the 16th c. The existence of the Late Bronze Age horizons at these sites is also evidenced.
format Article
author Прохненко, І.А.
Гомоляк, О.М.
Зомбор, І.Т.
spellingShingle Прохненко, І.А.
Гомоляк, О.М.
Зомбор, І.Т.
Дослідження замків Закарпаття у 2009 р.
Археологічні дослідження в Україні
author_facet Прохненко, І.А.
Гомоляк, О.М.
Зомбор, І.Т.
author_sort Прохненко, І.А.
title Дослідження замків Закарпаття у 2009 р.
title_short Дослідження замків Закарпаття у 2009 р.
title_full Дослідження замків Закарпаття у 2009 р.
title_fullStr Дослідження замків Закарпаття у 2009 р.
title_full_unstemmed Дослідження замків Закарпаття у 2009 р.
title_sort дослідження замків закарпаття у 2009 р.
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2010
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29428
citation_txt Дослідження замків Закарпаття у 2009 р. / І.А. Прохненко, О.М. Гомоляк, І.Т. Зомбор // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 346-348. — укр.
series Археологічні дослідження в Україні
work_keys_str_mv AT prohnenkoía doslídžennâzamkívzakarpattâu2009r
AT gomolâkom doslídžennâzamkívzakarpattâu2009r
AT zomborít doslídžennâzamkívzakarpattâu2009r
first_indexed 2025-07-03T09:36:43Z
last_indexed 2025-07-03T09:36:43Z
_version_ 1836617987944087552
fulltext 346 The Mediaeval Group of the expedition of the Uzhhorod National University studied Siltse and Kvasove castles in Za- karpattya Oblast. The preliminary date of the beginning of functioning of the castle in Siltse village was determined as the 13th c., while the castle in Kvasove village was referred to the 16th c. The existence of the Late Bronze Age horizons at these sites is also evidenced. В історіографії Верхнього Потисся, присвя- ченій середньовічному оборонному зодчеству, на території сучасного Закарпаття вказано біль- ше двох десятків замків. Після трирічної робо- ти з їхнього вивчення, здійсненої Інститутом карпатознавства Ужгородського національно- го університету, зі списку виключено низку не- достовірних пунктів, а до достовірних віднесе- ні Бронька, Виноградів (Канків), Квасове, Ко- ролеве (Нялаб), Мукачеве, Невицьке, Сільце (Бодулів), Середнє, Ужгород і Хуст. Час виник- нення більшості з них, зазвичай без належної аргументації, відносять до XI—XII ст. Подібне датування ключових пам’яток середньовічної історії регіону не узгоджується з часом зведення подібних кам’яних фортифікацій у Карпатсько- му ареалі, ранній етап яких припадав на кінець XIII — першу половину XIV ст., тобто на період після монголо-татарського вторгнення. Тож для встановлення часу зведення замків слід звернутися до археологічних даних. Від- значимо, що довге безперервне функціонуван- ня та постійні реконструкції Мукачівського, Ужгородського і Хустського замків призвели до руйнації їхніх ранніх горизонтів, що усклад- нило визначення початкового етапу зведення фортифікацій. Стратиграфічні дані отримані тільки на Невицькому замку, де від 1991 р. про- вадяться розкопки (О.В. Дзембас). Це визначило напрям роботи середньовіч- ного загону експедиції Ужгородського націо- нального університету, який зосередився на І.А. Прохненко, О.М. Гомоляк, І.Т. Зомбор ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАМКІВ ЗАКАРПАТТЯ У 2009 р. вивченні замків, археологічні матеріали з яких досі не аналізувалися. Це Виноградів, Короле- ве, Бронька, Середнє, Сільце та Квасове. Го лов- на мета першого етапу досліджень зводилася до фіксації стратиграфічних колонок і встанов- лення на підставі цього хронології пам’яток. Розкопки перших чотирьох пунктів здійсне- ні в 2007—2008 рр., і вони підтвердили вірність методики. У 2009 р. роботи провадилися на Сільців- ському та Квасівському замках. Розкопані не- великі ділянки й стали основою для визначен- ня часу їхнього існування. Перший пункт розміщений на північній околиці с. Сільце (Іршавський р-н), на вер- хівці гори Бодулів. З північного та північно- західного боків підніжжя гори було заболоче- не, з південно-східного, за 200 м від підніж- жя, протікає р. Іршавка, яка впадає неподалік у р. Боржава. Східний та північно-західний схили гори круті, південно-західний — по- логий. План замку окреслений залишками кам’яного фундаменту. В плані він квадрат- ний, розміром 32 × 32 м. З північного та пів- денного боків замок був оточений ровами та валами (рис. 1, 1). Вперше пам’ятку досліджувала 1981 р. екс- педиція під керівництвом С.І. Пеняка. За ке- рамічним матеріалом дослідник виділив три культурно-хронологічні горизонти (III—II ст. до н. е., Х—XI ст. і XIII—XIV ст.). У 1991 р. ро- боти в уроч. Бодулів поновив О.В. Дзембас. Він виявив незначну кількість фрагментів ке- раміки гальштатського періоду та епохи серед- ньовіччя (X—XI ст.). Обмежений матеріал, отриманий при дослі- дженні Бодуліва, змусив знову звернути увагу на цей пункт. Були закладені розкоп і два шурфи на ділянці, обмеженій кам’яним фундаментом. 347 Розкоп I, площею 4 × 6 м, примикав до північ- но-східного рогу замку. Верхній шар (0,4 м) скла- дався з завалів каміння, утворених при розбиранні стін місцевими мешканцями. Під ним, до матери- ка, залягав культурний шар потужністю до 0,8 м. В ньому виявлено незначну кількість ліпної галь- штатської і гончарної середньовічної кераміки. Аналогічна ситуація простежена і в шур- фах. Єдиний об’єкт — вогнище — виявлений у шурфі 1. У плані воно округлої форми, діаметр 1,0 м, глибина 0,2 м. У заповненні були вугіл- ля та кістки тварин. Поряд з вогнищем знахо- дилися фрагменти середньовічних горщиків. У шурфі 2, окрім уламків посуду, під завалами каміння знайдена частина люльки для курін- ня XVIII ст. Ця знахідка, характер завалів, а та- кож назва гори у місцевого населення (Каме- ноломня) свідчать про розбирання стін замку на будматеріали в новий та новітній часи. Керамічний матеріал дозволяє датувати за- мок другою половиною XIII ст. (рис. 1, 2—6). Другий замок розміщений на східній околи- ці с. Квасове Берегівського р-ну і зведений на верхівці скелястого пагорба. Його північний і північно-східний схили, що виходять до р. Бор- жава, круті, південний та південно-західний — пологі. Частина фортифікаційного комплексу знищена в ХХ ст., від замку збереглися фунда- мент і частина стін, складених з великих анде- зитових плит. Товщина стін до 2 м. У плані замок мав форму прямокутного три- кутника з круглою вежею на південному розі. Його площа 450 м2, внутрішній діаметр вежі 9 м. До неї примикає рів завглибшки до 4 м, ви- ритий уздовж західної стіни замку (рис. 2, 1). Розкоп I, розміром 3 × 4 м, закладений біля західної стіни. Культурний шар сягав до 3,2 м. Його верхній горизонт (1,0 м) складався з буді- вельного сміття (каміння, цегла, штукатурка). Нижче залягали шари темно-сірої та світло- брунатної глини. Материк (скельна порода) вкритий шаром каміння завтовшки 0,2—0,3 м. У центральній частині розкопу, під завалами бу- дівельного сміття, від глибини 1,0 м, простеже- ні контури ями діаметром 1,0 м і завглибшки 1,25 м. В її основі виявлено бокове відгалужен- ня до замкової стіни. Заповнення ями склада- лося з темної глини зі значним вмістом керамі- ки. Остеологічні рештки представлені кістками великої рогатої худоби, свиней, птахів і риб. Рис. 1. Сільце (уроч. Бодулів). План замку 348 Гончарні горщики виготовлені з добре відму- ченого тіста з домішками дрібнозернистого піс- ку, колір сірий, випалені в печі. Вінця профільо- вані, як правило, мають «манжети» або валики з защипами. Плечики високі, тулуб видовжений або округлий. За аналогіями з середньовічних пам’яток Верхнього Потисся, посуд датується XVI ст., що підтверджується двома угорськими монетами Фердинанда І (1526—1564), карбова- ними 1553 і 1555 рр. (рис. 2, 2—8,14, 15). Окрім кераміки, виявлено знахідки з мета- лу: залізні цвяхи, наконечник арбалетної стрі- Рис. 2. Квасове. План замку та інвентар із розкопу І ли, мушкетні кулі та бронзові орнаментовані пластини (рис. 2, 9—13). Вивчення Квасівського замку надає мож- ливості говорити про два етапи заселення цієї території. Перші мешканці прийшли сюди в II тис. до н. е., а на початку XVI ст. місцеве на- селення почало зводити замок. Таким чином, отримано попередні дані про час зведення замків. Але тільки подальші до- слідження дозволять чіткіше окреслити осно- вні моменти історії пам’яток оборонного зод- чества у Закарпатті.