Гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини
Наличие значительного числа потребителей полимерной продукции при практически неограниченных вариациях характера и контакта населения с полимерными материалами и изделиями из них обусловило проблему, связанную с влиянием этих материалов на формирование качества воздуха жилищных и общественных помеще...
Збережено в:
Дата: | 2007 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2007
|
Назва видання: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29884 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини / Н.Є. Дишінєвич // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2007. — № 1. — С. 45-53. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-29884 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-298842012-01-08T12:08:40Z Гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини Дишінєвич, Н.Є. Токсикология горения Наличие значительного числа потребителей полимерной продукции при практически неограниченных вариациях характера и контакта населения с полимерными материалами и изделиями из них обусловило проблему, связанную с влиянием этих материалов на формирование качества воздуха жилищных и общественных помещений и опосредованного влияния на организм человека. Научными исследованиями доказано, что поступление химических загрязнителей в организм человека — фактор риска для его здоровья. Для учета комплексного воздействия химических загрязнителей используется допустимая суточная доза (ДСД). Именно ДСД может служить интегрирующим критерием при оценке риска и гигиеническом нормировании химических веществ в разных отраслях гигиены. The presence of considerable number of users of polymeric products at practically unlimited variations of character and contact of population with polymeric materials and wares from them stipulated the problem related to the influence of these materials on forming of quality of air of housing and public apartments and mediated influence on a human’s body. It is proved by scientific researches, that the receipt of chemical contaminants in a human’s body is a risk factor for his health. For the account of complex influence of chemical contaminants a possible day’s dose is used ( PDD). It is PDD that can serve as an integrating criterion at estimation of risk and hygienical setting of norms of chemical matters in different branches of hygiene. 2007 Article Гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини / Н.Є. Дишінєвич // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2007. — № 1. — С. 45-53. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29884 613.004.14.541.6.599.9 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Токсикология горения Токсикология горения |
spellingShingle |
Токсикология горения Токсикология горения Дишінєвич, Н.Є. Гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини Актуальні проблеми транспортної медицини |
description |
Наличие значительного числа потребителей полимерной продукции при практически неограниченных вариациях характера и контакта населения с полимерными материалами и изделиями из них обусловило проблему, связанную с влиянием этих материалов на формирование качества воздуха жилищных и общественных помещений и опосредованного влияния на организм человека. Научными исследованиями доказано, что поступление химических загрязнителей в организм человека — фактор риска для его здоровья. Для учета комплексного воздействия химических загрязнителей используется допустимая суточная доза (ДСД). Именно ДСД может служить интегрирующим критерием при оценке риска и гигиеническом нормировании химических веществ в разных отраслях гигиены. |
format |
Article |
author |
Дишінєвич, Н.Є. |
author_facet |
Дишінєвич, Н.Є. |
author_sort |
Дишінєвич, Н.Є. |
title |
Гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини |
title_short |
Гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини |
title_full |
Гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини |
title_fullStr |
Гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини |
title_full_unstemmed |
Гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини |
title_sort |
гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини |
publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
publishDate |
2007 |
topic_facet |
Токсикология горения |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/29884 |
citation_txt |
Гігієнічні аспекти забезпечення безпечного застосування полімерних матеріалів в середовищі життєдіяльності людини / Н.Є. Дишінєвич // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2007. — № 1. — С. 45-53. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
series |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
work_keys_str_mv |
AT dišínêvičnê gígíêníčníaspektizabezpečennâbezpečnogozastosuvannâpolímernihmateríalívvseredoviŝížittêdíâlʹnostílûdini |
first_indexed |
2025-07-03T10:09:05Z |
last_indexed |
2025-07-03T10:09:05Z |
_version_ |
1836620023916920832 |
fulltext |
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 1 (7), 2007
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (7), 2007 г.
4545454545
Сьогодення характеризується інтег+
рацією України у Світове співтовариство з
корінною реорганізацією економіки, управ+
лінням ринкових відносин, трансформацією
взаємозв’язків, які складались десятиліття+
ми в усіх сферах господарської діяльності.
До пріоритетних напрямків екологіч+
ного та соціального розвитку України на
2002+2011 роки належать екологізація тех+
нологій в промисловості, підвищення якості
готової продукції і наближення її до євро+
пейських стандартів.
Сучасний стан промисловості ПМ ха+
рактеризується явищами, які є загальними
для промисловості України в цілому
(складність змін, необхідність реорганізації
промисловості для виробництва конкурен+
тноздатної продукції, пріоритети якості та
безпечності використання над кількісними
показниками), а також визначаються низ+
кою істотних особливостей: складність,
багатоетапність виробництва та коопера+
тивний характер діяльності підприємств,
що істотно ускладнює здійснення гігієнічно+
го контролю на всіх стадіях одержання про+
дукту і подальшого його використання у ви+
робах.
До основних проблем, існуючих в Ук+
раїні при виробництві ПМ, які впливають на
якість продукції, відносяться наступні. При
зростаючій конкуренції і збільшенні вартості
сировини, в основному імпортної, ук+
раїнські виробники намагаються зменши+
ти собівартість полімерної продукції шля+
хом додавання вторинної або дешевої си+
ровини, що відразу позначається на якості
продукції. Негативним чинником у забезпе+
ченні якості полімерної продукції, що випус+
кається, є оснащення технологічних ліній
виробництва ПМ застарілим і зношеним ус+
таткуванням шляхом закупівлі його в краї+
нах південно+східної Азії.
Суттєвою особливістю виробництва
ПМ є різноманітність сировинної бази і ви+
користання речовин високого ступеню ток+
сичності. Як, наприклад, виробництво од+
ного з найпоширеніших полімерних мате+
ріалів – полівінілхлориду. В його вироб+
ництві використовуються речовини, які
представляють велику небезпеку для здо+
ров’я людини і навколишнього середови+
ща: хлористий вініл – речовина високої
токсичності, яка має канцерогенні власти+
вості; пластифікатори + ефіри фталевої
кислоти (діоктил– і дибутилфталати), що
відносяться до стійких органічних забруд+
нювачів, здатних проявляти ембіротоксич+
ний ефект; стабілізатори – солі важких
металів, які є глобальними забруднювача+
ми навколишнього середовища і представ+
ляють велику небезпеку при надходженні
до організму людини різними шляхами. Не
менш токсичні речовини використовують і
у виробництві пінополіуретанів (толуіленд+
УДК 613.004.14.541.6.599.9
ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОГООООО
ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ МАЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ МАЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ МАЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ МАЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ В СЕРЕДОВИЩІТЕРІАЛІВ В СЕРЕДОВИЩІТЕРІАЛІВ В СЕРЕДОВИЩІТЕРІАЛІВ В СЕРЕДОВИЩІТЕРІАЛІВ В СЕРЕДОВИЩІ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Дишінєвич Н.Є.Дишінєвич Н.Є.Дишінєвич Н.Є.Дишінєвич Н.Є.Дишінєвич Н.Є.
Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя, м. Київ
Впервые поступила в редакцию 14.11.2006 г. Рекомендо+
вана к печати на заседании ученого совета НИИ медици+
ны транспорта (протокол № 7 от 18.11.2006 г.).
ТТТТТоксикология горенияоксикология горенияоксикология горенияоксикология горенияоксикология горения The The The The The Combustion TCombustion TCombustion TCombustion TCombustion Toxicologyoxicologyoxicologyoxicologyoxicology
Уважаемые читатели! Редакция продолжает публикацию материалов симпози+
ума “Т“Т“Т“Т“Токсикологія горіння в системі безпеки життєдіяльності людини”оксикологія горіння в системі безпеки життєдіяльності людини”оксикологія горіння в системі безпеки життєдіяльності людини”оксикологія горіння в системі безпеки життєдіяльності людини”оксикологія горіння в системі безпеки життєдіяльності людини”, который
проходил 25 – 27 октября 2006 г. в г. Одесса
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (7), 2007 г.
4646464646
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 1 (7), 2007
іїзоціанат і дифенілметандіїзоціанат – речо+
вини 1+го і 2+го класу небезпеки); полісти+
ролів, фенолформальдегідних та інших пол+
імерних матеріалів. Також не менш небез+
печне виробництво інших полімерних мате+
ріалів, які широко застосовуються у вироб+
ництві меблів і лакофарбових матеріалів. У
виробництві деревностружкових і деревно+
волокнистих плит, які є пріоритетними ма+
теріалами для виготовлення меблів, вико+
ристовуються карбамідо– і фенолформаль+
дегідні смоли. Ці зв’язуючі містять фор+
мальдегід і фенол у вільному стані, які є
речовинами 2+го класу небезпеки та які
визначають не тільки токсичні властивості
смол, а й рівні їх емісії з готових матеріалів.
Виробництво лакофарбових матеріалів ха+
рактеризується багатокомпонентністю си+
ровинних інгредієнтів і використанням їх у
складі органічних розчинників, що відно+
сяться до різних класів небезпеки (класи 2+
4). Крім того, в якості сировинних компо+
нентів можуть використовуватись і високо+
токсичні важкі метали.
Існує багато прикладів використання
у виробництві ПМ та ПВМ високотоксичних
речовин. Це є характерною рисою сучас+
ного виробництва. Тому на сьогодні гостро
стоїть питання розробки комплексу проф+
ілактичних дій та заходів, обумовлюючих як
безпеку виробництва, так і впровадження
екологічно+безпечних технологій по виго+
товленню матеріалів, що відповідають
гігієнічним вимогам. Перспективним на+
правленням для вирішення цієї проблеми
є оцінка ризику впливу ПМ і ПВМ на стадії
розробки рецептури і технологій виготов+
лення.
Оцінка ризику впливу на організм
людини здійснюється при розробці нової
продукції і включає проведення наступних
обов’язкових етапів:
+ ідентифікація небезпеки (реальної і
потенційної) + визначення джерел,
видів, показників і критеріїв небезпеки;
+ оцінка небезпеки – визначенні
кількісних показників;
+ оцінка ризику – якісне і кількісне виз+
начення ймовірності виникнення не+
сприятливих ефектів впливу шкідливо+
го фактора на людину і навколишнє
середовище в умовах виробництва [1,
2, 3].
Проведена робота по оцінці ризику
впливу на людину ПМ ПВМ дозволяє прий+
няти рішення щодо його зниження та кон+
кретних рекомендацій управлінського ха+
рактеру:
+ заборона/обмеження використання у
технологічному регламенті виробницт+
ва ПМ високотоксичних сировинних
компонентів, заміна їх на менш токсичні
речовини;
+ використання міжнародних стандартів
країн ЄС в рішенні питань, зв’язаних з
безпекою виробництва ПМ і ПВМ.
Нижче приведені директиви ЄС, які
регламентують використання ряду хімічних
речовин у виробництві полімерних буді+
вельних матеріалів:
+ Директива 2003/2/ЄС – Забороняєть+
ся використання у якості консервантів
пентахлорфенолу та сполук, які містять
хлор, мідь, миш’як;
+ Директива 76/769/ЄЄС + Забороняєть+
ся використання азбесту у якості на+
повнювача для полімервміщуючих ма+
теріалів, які застосовуються в середині
приміщень та вентиляційних каналах;
+ Директива 2002/272/ЄС – Обмежуєть+
ся вміст полімерної смоли до 10 % у
загальній масі сировинних компонентів
для виробництва жорсткого покриття
підлоги; вміст важких металів до за+
гальної маси сировинних компонентів:
свинцю + до 0,5 %, кадмію + до 0,1 %,
сурми + до 0,25 %;
+ Директива 1999/1 О/ЄС – Обмежуєть+
ся вміст формальдегіду до 10 мг/кг у
загальної масі сировини для лакофар+
бової промисловості;
Директивними документами заборо+
нено використання бензолу, хлорованих
вуглеводнів, ртуті, миш’яку і кадмію у ви+
робництві лакофарбової продукції. Велико+
го обмеження, до 15 %, зазнав вміст орган+
ічних розчинників у готовій лакофарбовій
продукції. Далі приводимо конкретне об+
ґрунтування рекомендацій, які потребують
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 1 (7), 2007
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (7), 2007 г.
4747474747
прийняття рішення управлінського характе+
ру. Так, на підставі власного досвіду та да+
них літератури одним з перспективних на+
правлень в розробці нових видів ПМ і ПВМ
є активна участь гігієністів в оцінці зразків
нових матеріалів на стадії їх розробки. Це
досягається шляхом створення творчих
колективів із спеціалістів різних відомств. В
нашому інституті в 70+80 роках минулого
сторіччя був накопичений значний досвід в
проведенні таких спільних робіт, що дозво+
лило впровадити у виробництво найбільш
перспективні технології виготовлення дере+
вопластиків, захищених авторськими по+
свідченнями. Нажаль, з об’єктивних причин
в Україні за останні 15 років такі комплексні
роботи не проводяться. Для їх відроджен+
ня та успішного розвитку потрібна держав+
на підтримка в економічному відношенні, а
на стадії управлінських рішень – розробка
і впровадження відповідних цільових про+
грам.
Проблема оцінки ризику впливу на
людину несприятливих факторів, обумов+
лених ПМ і ПВМ в житловому середовищі,
є найактуальнішою в усіх розвинених краї+
нах світу.
Наявність значного числа споживачів
полімерної продукції при практично нео+
бмежених варіаціях характеру та контакту
населення з ПМ і виробами з них обумови+
ло цілу проблему, пов’язану з впливом цих
матеріалів на формування якості повітря
житлових і громадських приміщень і опосе+
редкованого впливу на організм людини.
Світовий досвід свідчить про наявність ціло+
го комплексу специфічних особливостей,
які властиві тільки для ПМ і ПВМ.
Науковими дослідженнями доведено,
що надходження хімічних забруднювачів в
організм людини є фактор ризику для його
здоров’я. Це пов’язано з тривалим надход+
женням хімічних забруднювачів в організм
людини різними шляхами і впливом на різні
контингенти населення, включаючи найчут+
ливіші: діти, особи похилого віку, хворі,
вагітні жінки. За даними досліджень рос+
ійських вчених при розподілі факторів ри+
зику для здоров’я за їх пріоритетністю заб+
руднення повітря в житловому середовищі
шкідливими хімічними речовинами пол+
імерного походження займає найважливі+
ше місце. З даної проблеми є велика база
інформації, в якій обґрунтовується методо+
логія і методи оцінки ризику впливу хімічних
забруднювачів на здоров’я людини з метою
створення регулюючих заходів щодо його
запобігання [4, 5].
Вивчення впливу полімерних матері+
алів на якість внутрішньожитлового сере+
довища і здоров’я населення за останні
десятиліття перетворилось на світову про+
блему, якій надається значна увага ВООЗ,
дослідниками різних країн Європи, США,
Канади. У всьому світі прийнятий спеціаль+
ний термін “синдром хворої будівлі”, який
свідчить про наявність у людей цілого сим+
птомокомплексу хворобливих проявів з
боку різних органів і систем організму, дис+
комфортного самопочуття при мешканні
або ж при роботі в приміщеннях будівель, в
будівництві і в інтер’єрі приміщень яких
широко використовувалися різні полімерні
будівельні, лакофарбові і опоряджувальні
матеріали, або меблі, виготовлені з дере+
вопластиків [6, 7].
На даному етапі розвитку гігієнічної
науки полімерних матеріалів гострою про+
блемою є адаптація діючої методології і
методів оцінки ризику впливу хімічних заб+
руднювачів на здоров’я людини, їх практич+
не застосування і використання як основи
для обґрунтування регулюючих заходів на
державному рівні з урахуванням гармоні+
зації з міжнародними стандартами.
Методологія гігієнічних досліджень
ПМ і ПВМ базується на основних принци+
пах комунальної гігієни і включає в себе
комплекс критеріїв і методів гігієнічної оц+
інки, які дозволяють здійснювати регламен+
тацію їх застосування у будівництві різних
типів будівель та приміщень (житлових, гро+
мадських, дитячих дошкільних і лікувально+
профілактичних закладів).
Разом з тим гігієнічне вивчення ПМ і
ПВМ має свої особливості, які пов’язані з
їх фізико+хімічною природою, “поведінкою”
в об’єктах навколишнього середовища,
умовами застосування і експлуатації. Це
визначає специфіку гігієнічних досліджень
і оцінки ризику впливу несприятливих фак+
торів цих матеріалів.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (7), 2007 г.
4848484848
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 1 (7), 2007
Вимоги безпеки ПМ і ПВМ будівель+
ного, лакофарбового та меблевого призна+
чення містять загальні положення та пере+
ліки показників небезпеки, критеріїв безпе+
ки при дотриманні яких відсутній недопус+
тимий ризик.
Загальні положення включають:
+ небезпечні властивості ПМ і ПВМ виз+
начаються фізичними і хімічними влас+
тивостями; хімічними речовинами і
композиціями, що входять до їх скла+
ду; “поведінкою” їх в середовищі жит+
тєдіяльності людини; сферою застосу+
вання;
+ безпека ПМ і ПВМ може бути досягну+
та за рахунок зниження рівня ризику
для здоров’я людини до допустимого
рівня.
Для досягнення рівня ризику до допусти+
мого необхідно:
+ заборона або заміна високотоксичних
речовин на менш токсичні на стадії
виробництва ПМ і ПВМ;
+ визначення можливих типів будівель і
приміщень для застосування в їх буді+
вництві конкретних ПМ і ПВМ;
+ визначення всіх видів можливого пе+
редбачуваного невірного застосування
ПМ і ПВМ;
+ виявлення будь+якої небезпеки, що
виникає на етапі застосування;
+ оцінка ризику, що виникає внаслідок
визначення небезпеки;
+ прийняття рішення про правомірність
допустимого ризику.
Конкретні гігієнічні вимоги до ПМ і
ПВМ присутні у відповідних нормативно+
методичних документах з урахуванням спе+
цифіки призначення та сфери їх викорис+
тання. В той же час для всієї продукції та
самих матеріалів є цілий комплекс загаль+
них гігієнічних вимог.
Гігієнічні вимоги до ПМ і ПВМ буді+
вельного, меблевого та лакофарбового
призначення:
+ полімерні та полімервміщуючі матері+
али не повинні створювати в при+
міщенні специфічний запах, що пере+
вищує допустиму норму (2 бали);
+ полімерні та полімервміщуючі матері+
али не повинні виділяти в повітря при+
міщень шкідливі речовини в концентра+
ціях, які можуть здійснювати несприят+
ливий вплив на організм людини (з ура+
хуванням всього комплексу речовин,
що виділяються);
+ з полімерних та полімервміщуючих
матеріалів при експлуатації в повітря
приміщень не повинні виділятися
хімічні речовини, які відносяться до 1+
го класу небезпеки (для атмосферно+
го повітря). Вміст інших речовин, які ви+
діляються з матеріалів, не повинен пе+
ревищувати гранично допустимі кон+
центрації (середньодобові) для атмос+
ферного повітря, затверджені Міністер+
ством охорони здоров’я України. При
виділенні з матеріалів декількох
хімічних речовин, які мають сумуючу
дію, сумарний показник не повинен
перевищувати одиницю (сума
співвідношень фактичних концентрацій
хімічних речовин до їх ГДК
с.д
.);
+ полімерні та полімервміщуючі матері+
али не повинні стимулювати розвиток
бактеріальної та грибкової мікрофлори
та повинні бути стійкими до впливу
дезінфікуючих засобів при викорис+
танні їх для оздоблення приміщень ліку+
вально+профілактичних, санаторно+ку+
рортних, дитячих дошкільних, шкільних
і інших будівель, в котрих передба+
чається режим вологої дезінфекції;
+ напруженість поля статичної електри+
ки на поверхні полімерних та полімер+
вміщуючих будівельних матеріалів, які
використовуються для оздоблення
внутрішніх приміщень, в умовах експ+
луатації не повинна перебільшувати
150 В/см (при відносної вологості по+
вітря 30+60 %):
+ полімерні та полімервміщуючі матері+
али не повинні погіршувати мікроклімат
приміщень;
+ термічний опір підлоги з полімерних
матеріалів повинен бути не менше 3,0
м2 °С/Вт для основних приміщень гро+
мадських будівель;
+ для полімерних та полімервміщуючих
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 1 (7), 2007
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (7), 2007 г.
4949494949
матеріалів питома ефективна ак+
тивність природних радіонуклідів не по+
винна перевищувати 370 Бк/кг;
+ полімерні та полімервміщуючі матері+
али за показником токсичності про+
дуктів горіння не повинні перевищува+
ти класу “помірно небезпечні” згідно
ГОСТ 12.1.044+89;
+ пофарбування та фактура полімерних
та полімервміщуючих матеріалів по+
винні відповідати естетичним і фізико+
гігієнічним вимогам.
Останні п’ять років в Інституті приділя+
лась велика увага удосконаленню методич+
них підходів, зокрема моделюванню реаль+
них умов експлуатації матеріалів при про+
веденні гігієнічних досліджень. Вирішення
цих питань здійснювалось на основі анал+
ізу останніх наукових даних про особливості
поводження ПМ і ПВМ в залежності від
факторів навколишнього середовища (ре+
цептурного складу и факторів зовнішнього
середовища: температури і відносної воло+
гості повітря), міжнародних стандартів, ре+
зультатів власних досліджень. На підставі
сумісної роботи Інституту із спеціалістами
Інституту мікробіології і вірусології НАН Ук+
раїни ім. Д.К.Заболотного були проведені
дослідження на стійкість будівельних ПВМ,
до складу яких вводилась вторинна пол+
імерна сировина, до дії грибків. В резуль+
таті комплексних гігієнічних досліджень
було встановлено, що ці будівельні матер+
іали не є грибкостійкими (інтенсивність
розвитку грибків складала 5 балів). В той
же час ці матеріали за основними критер+
іям безпеки (відсутність запаху, емісія
шкідливих речовин + нижче ГДК
с.д
., інтен+
сивність електростатичного поля на по+
верхні матеріалу та питома ефективність
радіонуклідів + не перевищували допусти+
мих рівнів, матеріал не стимулював розви+
ток бактеріальної мікрофлори) відповідали
гігієнічним вимогам. Однак, наявність у
матеріалів здатності до підвищення інтен+
сивності розвитку грибків, що є на загаль+
новизнану думку вчених пріоритетним дже+
релом алергізації населення у внутрішньо+
житловому середовищі, не дозволило ре+
комендувати ці матеріали для будівництва.
Необхідно підкреслити, що отримані ре+
зультати повністю співпадають з даними
публікацій зарубіжних авторів щодо харак+
теристики будівельних матеріалів, у вироб+
ництві яких використовується вторинна
полімерна сировина [8].
Іншим напрямком нашої роботи по
удосконаленню умов моделювання при
дослідженні полімерних матеріалів є аналіз
нових наукових даних, у тому числі заруб+
іжних публікацій, про поведінку ПМ і ПВМ в
залежності від температурного фактору та
відносної вологості повітря. На підставі
проведеної роботи було встановлено, що
тришарові конструкції, які містять в якості
середнього шару теплозвукоізоляційний
(ТЗІ) матеріал, в процесі експлуатації заз+
нають значного атмосферного впливу з
великим перепадом температури (від –300
С до +400 С). В результаті складних фізич+
них процесів в повітряному просторі серед+
нього шару може утворюватись велика
відносна вологість, яка сягає 90 %. Як відо+
мо, відносна вологість для багатьох ТЗІ
матеріалів, особливо виготовлених на ос+
нові формальдегідвміщуючих матеріалів, є
агресивним фактором, який сприяє знач+
ному виділенню формальдегіду. Тому на
стадії попереджувального санітарного на+
гляду для отримання адекватних резуль+
татів гігієнічних досліджень ТЗІ матеріалів
необхідно при моделюванні умов врахову+
вати цей фактор, оскільки при експлуатації
будівель в результаті процесів дифузії із
стінових конструкцій може поступати у по+
вітря приміщень формальдегід, вміст яко+
го може сягати гігієнічно значимих рівнів і
становити ризик для здоров’я людини.
Ще одним аспектом удосконалення
методичних підходів є питання, які не роз+
глядались по відношенню до будівельних
матеріалів для оздоблення фасаду будівель
та дахів як джерела хімічного забруднення
об’єктів навколишнього середовища се+
лищної зони (атмосферного повітря, ґрун+
тових вод та ґрунту). Гігієнічна значимість
цього фактора висвітлена в багатьох нау+
кових публікаціях, які свідчать про виділен+
ня шкідливих речовин з ПМ і ПВМ в атмос+
ферне повітря та вимивання їх атмосфер+
ними опадами з наступним надходженням
в ґрунт та ґрунтові води. Тому цей фактор
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (7), 2007 г.
5050505050
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 1 (7), 2007
Таблиця 2
Перелік показників і критерії безпеки матеріалів, які використовуються у виробництві меблів
Показник Деревостружкові плити Деревоволокнисті плити Багатошарова фанера
Вміст вільного фо-
рмальдегі-ду на
100 г абсолютно
сухої плити
Для класів:
Е0 (супер Е) - не більше 6,5
мг,
Е1 - не більше 8 мг,
Е2 – не більше 30 мг.
При перевищенні класу Е2 –
заборонено до використання
Для класів:
Е1 - не більше 8 мг,
Е2 – не більше 30 мг.
При перевищенні класу Е2 –
заборонено до використання
Для класів:
Е1 - не більше 8 мг,
Е2 – не більше 30 мг.
При перевищенні
класу Е2 – заборонено до
використання
Вміст консерванту
пентахлор-фенолу
Заборонено Заборонено Заборонено
Вміст сполучень:
хром, мідь, миш’як
Заборонено Заборонено Заборонено
Емісія летких орга-
нічних речовин
< ГДКс.д. для атмосферного по-
вітря
< ГДКс.д. для атмосферного
повітря
< ГДКс.д. для атмосферного
повітря
Таблиця 3
Перелік показників і критерії безпеки лакофарбових матеріалів
Тип
матеріалу
Вміст ЛОС, які відносяться до
високотоксичних
Вміст ароматичних
вуглеводнів
Емісія ЛОС у
повітря примі-
щень
Вміст важких ме-
талів, заборонених
для використання
Емалі ОР
Відсутність бензолу, хлорованих
вуглеводнів, метанолу
толуол, ксилол, со-
львент (сумарно не
більше 15 %)
< ГДКатм.пов.
відсутність ртуті, ка-
дмію, миш’яку
Фарби
масляні ОР
Відсутність бензолу, хлорованих
вуглеводнів, метанолу не визначається < ГДКатм.пов.
відсутність ртуті, ка-
дмію, миш’яку
Фарби водно-
дисперсійні
Відсутність бензолу, хлорованих
вуглеводнів, метанолу
не визначається < ГДКатм.пов.
відсутність ртуті, ка-
дмію, миш’яку
Фарби на ос-
нові органічних
розчинників
Відсутність бензолу, хлорованих
вуглеводнів, метанолу
толуол, ксилол, со-
львент (сумарно не
більше 15 %)
< ГДКатм.пов. не визначається
Лаки водно-
дисперсійні
Не визначається не визначається < ГДКатм.пов. не визначається
Шпаклівки ОР Не визначається не визначається < ГДКатм.пов.
відсутність ртуті, ка-
дмію, миш’яку
Ґрунтовки ОР
Відсутність бензолу, хлорованих
вуглеводнів, метанолу
толуол, ксилол, со-
львент (сумарно не
більше 15 %)
< ГДКатм.пов.
відсутність ртуті, ка-
дмію, миш’яку
Ґрунтовки ВД Не визначається не визначається < ГДКатм.пов.
відсутність ртуті, ка-
дмію, миш’яку
повинен обов’язково враховуватись при
оцінці ризику та обґрунтуванні безпечної
регламентації будівельних матеріалів, при:
значених для зовнішнього оздоблення фа:
садів будівель та дахів, шляхом включення
в методичні підходи вказаного етапу досл:
іджень. При моделюванні умов вивчення
матеріалів необхідно враховувати, що у
третій і четвертій кліматичних зонах Украї:
ни влітку зовнішні поверхні фасаду будівель
та дахів прогріваються до температури + 60
°С.
Найважливішим моментом в гармон:
ізації методичних підходів до оцінки ризику
Таблиця 1
Перелік показників і критерії безпеки для жорсткого покриття підлоги та для матеріалів, які використовуються у ве-
нтиляційних каналах.
Тип матеріалу Вміст полімерної
смоли в рецепту-
рному складі
Викорис-
тання в якості
наповнювача
азбесту
Вміст важких металів Емісія летких
органічних речо-
вин
Жорсткі покриття
підлоги
не більше
10 % в загальній
масі сировинних
компонентів
заборонено
свинець – до 0,5 %
кадмій – до 0,1 % сурма – до
0,25 % до загальної маси си-
ровини
< ГДКс.д. для
атмосферного
повітря
Матеріали, які вико-
рис-товуються у вен-
тиляцій-них каналах
не більше
10 % в загальній
масі сировинних
компонентів
заборонено
свинець – до 0,5 %
кадмій – до 0,1 % сурма – до
0,25 % до загальної маси си-
ровини
< ГДКс.д. для
атмосферного
повітря
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 1 (7), 2007
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (7), 2007 г.
5151515151
впливу на здоров’я людини несприятливих
факторів, які створюють ПМ і ПВМ, є мак9
симальне наближення показників і кри9
теріїв, які використовуються для обґрунту9
вання безпечної регламентації матеріалів,
до міжнародних стандартів.
Тому нами були розроблені переліки
показників і критеріїв безпеки, які пред’яв9
ляються в країнах ЄС до ПМ і ПВМ та ви9
робів з них, з метою наукового обґрунтуван9
ня необхідності їх використання в нашій
системі державної санітарно9епідеміологі9
чної експертизи.
Проведена в цьому напрямку робота
дозволила згрупувати показники та критерії
безпеки, які присутні у Директивних доку9
ментах ЄС, для ряду
найбільш пріоритет9
них ПМ і ПВМ, що ви9
користовуються в бу9
дівництві, для виго9
товлення меблів, в
якості лакофарбових
матеріалів (таблиці 1,
2, 3).
Використання
приведених переліків
показників дозволяє
санітарному лікарю
вже на стадії розгля9
ду документів, які зо9
бов’язаний надати
власник об’єкту дер9
жавної санітарно9еп9
ідеміологічної екс9
пертизи, прогнозува9
ти безпеку полімер9
ної продукції, пред9
ставленої для
гігієнічних дослід9
жень.
Наукові публі9
кації вітчизняних і за9
рубіжних авторів ос9
танніх 59ти років
свідчать про постійне
удосконалення по9
нять і критеріїв не9
безпечності хімічного
фактора, що забруд9
нює об‘єкти навко9
лишнього середовища.
Так, введено цілий ряд додаткових
критеріїв небезпечності хімічних забрудню9
вачів води. Разом з токсичністю, кумулятив9
ністю, наявністю віддалених та специфічних
ефектів, недіючих доз враховуються біороз9
кладаємість, трансформація, біокумуляція,
здатність виявляти комплексну дію.
Не всі критерії якісно рівноцінні: одні
пов‘язані з реальною небезпекою, інші – з
потенційною. Мається на увазі те, що ре9
альна небезпека виявляється через кри9
терії, які мають відношення до дії речовини
безпосередньо на організм людини: ток9
сичність, кумулятивність, специфічні і відда9
лені ефекти.
Таблиця 4
Критерії небезпечності ХЗ, що створюються ПМ с середовищі
життєдіяльності людини
Небезпечність Перелік
критеріїв Реальна Потенційна
Токсичність
Кумулятивність
Специфічні та відда-
лені ефекти
Комплексна дія
Трансформація
Наявність у біосере-
довищах населення
ХЗ і продуктів їх біо-
трансформації
Стабільність
Біокумуляція
Виявляється через
критерії, які мають від-
ношення до дії речо-
вини безпосередньо на
організм людини
Обумовлена сукупніс-
тю процесів, в резуль-
таті яких збільшується
вірогідність надхо-
дження ХЗ в організм
людини
Таблиця 5
Пріоритетні хімічні забруднювачі, комплексне надходження яких в організм
людини обумовлене полімерними матеріалами
Можливі шляхи надходження в організм ХЗ
та їх джерела
Інгаляційний
шлях Шлунко-кишковий тракт Через
шкіру Назва хімічного
забруднювача
Будівельні та
оздоблювальні
матеріали
ПМ для
водопо-
стачання
ПМ для хар-
чової проми-
словості
Синтетич-
ний одяг
та взуття
Формальдегід + + + +
Фенол + + + +
Стирол + + + +
Бензол + - - +
Етилбензол + - + -
Метанол + - + -
Ацетон + - + +
Диметиламін + - - +
Толуол + + - +
Дибутилфталат - + + -
Диоктилфталат - + + -
Метали: цинк,
свинець, кадмій - + + +
Капролактам - + + +
Гексаметилен-
діамін + + - +
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (7), 2007 г.
5252525252
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 1 (7), 2007
Всі інші критерії мають відношення до
потенційної небезпеки, обумовленої сукуп;
ністю процесів, в результаті яких
збільшується вірогідність надходження ре;
човини в організм людини. З позиції оцінки
безпечності впливу хімічного фактора, що
створений ПМ в середовищі життєдіяль;
ності людини, заслуговує детального роз;
гляду здатність виявляти комплексну дію.
Саме цей критерій потенційної небезпеки
використовується для обґрунтування пе;
реліків пріоритетних хімічних забрудню;
вачів, які можуть виявляти комплексну дію
на організм людини.
Сучасне уявлення про критерії небез;
пеки хімічних забруднювачів, що створю;
ються полімерними матеріалами в середо;
вищі життєдіяльності людини, представлені
в таблиці 4.
Тому в наш час при оцінці ризику
впливу на здоров‘я людини хімічних забруд;
нювачів навколишнього середовища особ;
лива увага приділяється комплексній дії ре;
човин (таблиця 5). Для урахування комплек;
сної дії хімічних забруднювачів використо;
вується допустима добова доза (ДДД).
Саме ДДД може слугувати інтегруючим
критерієм при оцінці ризику і гігієнічному
нормуванні хімічних речовин в різних галу;
зях гігієні [5].
Література:Література:Література:Література:Література:
1. Онищенко Г.Г., Новиков С.М., Рахманин
Ю.А., Авалиани С.Л., Буштуева К.А.
Основы оценки риска для здоровья
населения при воздействии химичес;
ких веществ, загрязняющих окружа;
ющую среду. – М., 2002. – С. 403.
2. Авалиани С.Л., Адрианова М.М., Пе;
ченникова Е.В., Пономарева О.В. Ок;
ружающая среда. Оценка риска для
здоровья (мировой опыт). – М., Кон;
сультационный центр по оценке рис;
ка, 1996.
3. Дишінєвич Н.Є. Вплив полімерних ма;
теріалів і критерії небезпеки // СЕС.
Профілактична медицина. – 2006. –
№ 3. – С. 54;59.
4. Онищенко Г.Г. Химическая безопас;
ность как ведомственная проблема.
Роль госсанэпидслужбы России в
обеспечении химической безопасно;
сти населения // Токсикологический
вестник. ; 2002. ; № 1. – С. 2;8.
5. Жолдакова З.И., Харчненкова Н.В.
Прогноз опасности вещества по за;
висимости структура;биотрансфор;
мация;активность // Российский хи;
мический журнал. – 2004. ; Т. XLVIII. ;
№ 2.– С. 16;25.
6. Губернский Ю.Д., Рахманин Ю.А., Ка;
линина Н.В. Роль факторов жилой
среды в здоровье человека // Вест;
ник российской АМН. – 2006. ; № 5.
– С. 26;30.
7. Rolle;Kampezyk U., Herbarth O.,
Rehwagen M. Metodes non invasives en
medicine environmentale –
biomonitoring //Euerg.;sante. – 2000. ;
№ 3. – С. 253;254.
8. Reponen, T. Aerodynamic diameters
and respiratory deposition estimates of
viable fungal spores in mold problem
homes. Aerosol. Sci. Technol. ;22,
1995.; Р. 11;23.
РезюмеРезюмеРезюмеРезюмеРезюме
ГИГИЕНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ
ОБЕСПЕЧЕНИЯ БЕЗОПАСНОГО
ПРИМЕНЕНИЯ ПОЛИМЕРНЫХ
МАТЕРИАЛОВ В СРЕДЕ
ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЧЕЛОВЕКА
Дышиневич Н.Е.
Наличие значительного числа потре;
бителей полимерной продукции при прак;
тически неограниченных вариациях харак;
тера и контакта населения с полимерными
материалами и изделиями из них обусло;
вило проблему, связанную с влиянием этих
материалов на формирование качества воз;
духа жилищных и общественных помеще;
ний и опосредованного влияния на орга;
низм человека. Научными исследованиями
доказано, что поступление химических заг;
рязнителей в организм человека — фактор
риска для его здоровья. Для учета комплек;
сного воздействия химических загрязните;
лей используется допустимая суточная доза
(ДСД). Именно ДСД может служить интег;
рирующим критерием при оценке риска и
гигиеническом нормировании химических
веществ в разных отраслях гигиены.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 1 (7), 2007
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 1 (7), 2007 г.
5353535353
SummarySummarySummarySummarySummary
HYGIENICAL ASPECTS OF POLYMERIC
MATERIALS SAFE APPLICATION PROVISION
IN THE ENVIRONMENT OF A HUMAN
BEING VITAL FUNCTIONS
Dishinevich N. Ye.
The presence of considerable number of
users of polymeric products at practically
unlimited variations of character and contact
of population with polymeric materials and
wares from them stipulated the problem
related to the influence of these materials on
forming of quality of air of housing and public
apartments and mediated influence on a
human’s body. It is proved by scientific
researches, that the receipt of chemical
contaminants in a human’s body is a risk factor
for his health. For the account of complex
influence of chemical contaminants a possible
day’s dose is used ( PDD). It is PDD that can
serve as an integrating criterion at estimation
of risk and hygienical setting of norms of
chemical matters in different branches of
hygiene.
УДК 502.7:662.613:541.6
ДО ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ПРОДУКТІВ ГДО ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ПРОДУКТІВ ГДО ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ПРОДУКТІВ ГДО ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ПРОДУКТІВ ГДО ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ПРОДУКТІВ ГОРІННЯОРІННЯОРІННЯОРІННЯОРІННЯ
ПОЛІМЕРНИХ МАПОЛІМЕРНИХ МАПОЛІМЕРНИХ МАПОЛІМЕРНИХ МАПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВТЕРІАЛІВТЕРІАЛІВТЕРІАЛІВТЕРІАЛІВ
Ляшенко В.І., Волощенко О.І., ГЛяшенко В.І., Волощенко О.І., ГЛяшенко В.І., Волощенко О.І., ГЛяшенко В.І., Волощенко О.І., ГЛяшенко В.І., Волощенко О.І., Голіченков О.Моліченков О.Моліченков О.Моліченков О.Моліченков О.М.....
Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМНУ, м. Київ
Впервые поступила в редакцию 07.11.2006 г. Рекомендо;
вана к печати на заседании ученого совета НИИ медици;
ны транспорта (протокол № 7 от 18.11.2006 г.).
Вивчення токсичності продуктів го;
ріння являє собою не тільки чисто науко;
ву, академічну проблему, але має і вик;
лючно актуальне практичне значення. Ця
проблема започаткована ще в 60;х роках
і вона була обумовлена розвитком косм;
ічної техніки. В подальшому, проблема
вивчення токсичності продуктів горіння
знайшла своє втілення в роботах з науко;
вого та практичного обгрунтування безпе;
ки космічних польотів. Це були роботи
закритого характеру. Про продовження
цих робіт зараз інформація відсутня.
На той час, найбільш інтенсивні ро;
боти з вивчення продуктів термічної дес;
трукції неметалевих матеріалів мали місце
в НДІ біофізики АН СРСР. Вони стосува;
лись матеріалів, які використовуються в
умовах герметичних об’єктів (підводні
човни, космічні апарати та інше). Частко;
во, проблема токсичності продуктів горі;
ння поліізоціанатних матеріалів вирішува;
лись в НПО “Прометей” (Російська Феде;
рація), де мали місце дослідні роботи з
вивчення продуктів горіння матеріалів, які
використовуються в літако; та космособу;
дуванні [1 ; 4].
В такому ж плані проводились і ро;
боти в Американському космічному центрі
“НАСА”.
В Україні, починаючи з 70;х років,
роботи з токсиколого;гігієнічної оцінки
продуктів горіння проводились в НДІ за;
гальної та комунальної гігієни ім. А.Н.Мар;
зеєва. Ці роботи виконувались на замов;
лення військових і були направлені на
вивчення матеріалів, які використовують;
ся в космічних технологіях та будуванні
підводних човнів [ 5,6].
Поширене використання полімерних
матеріалів в будівництві та відомі в
світовій практиці сумні трагічні випадки
масової загибелі людей під час пожеж в
громадських будівлях повернули цю про;
блему в бік населення.
В СРСР ці роботи були розпочаті у
Всесоюзному науково;дослідному інсти;
туті пожежної охорони МВС СРСР і біоф;
ізики. Роботи проводились, в основному,
з вивчення вогнестійкості матеріалів та з
оцінки вогнегасних речовин. Дослідні ро;
|