Лісова рослинність Ічнянського національного природного парку
Приводится характеристика лесной растительности Ичнянского национального природного парка (Черниговская обл.). Лесистость территории составляет 40 %. Коренные ценозы с преобладанием Quercus robur и содоминированием Carpinus betulus размещаются в центральной части парка. Встречаются редкие и малорасп...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2009
|
| Назва видання: | Український ботанічний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30118 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Лісова рослинність Ічнянського національного природного парку / О.А. Жигаленко // Укр. ботан. журн. — 2009. — Т. 66, № 6. — С. 836-845. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-30118 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-301182012-01-22T12:20:04Z Лісова рослинність Ічнянського національного природного парку Жигаленко, О.А. Геоботаніка, охорона рослинного світу Приводится характеристика лесной растительности Ичнянского национального природного парка (Черниговская обл.). Лесистость территории составляет 40 %. Коренные ценозы с преобладанием Quercus robur и содоминированием Carpinus betulus размещаются в центральной части парка. Встречаются редкие и малораспространенные виды: Lilium martagon, Epipactis helleborine, Neottia nidus-avis, Veratrum nigrum и другие, выражены синузии эфемероидов с преобладанием Galanthus nivalis, Scilla bifolia, S. sibirica. Значительные площади в парке заняты лесами, сформированными из культур Pinus sylvestris на месте лиственных лесов. A description of forest vegetation of the Ichniansky National Nature Park (Chernihiv Region) is given. Forests occupy 40 % on the studied area. Native communities dominated by Quercus robur and Car pinus betulus are located in the central part of the national park. There is a number of rare species (Li lium martagon, Epipactis helleborine, Neottia nidus-avis, Veratrum nigrum etc.). In the sy nusia of spring ephemeroids, Galanthus nivalis, Scilla bifolia, S. siberica prevails. The largest areas are occupi ed by Pinus sylvestris plantations, which replace former broadleaved forests. 2009 Article Лісова рослинність Ічнянського національного природного парку / О.А. Жигаленко // Укр. ботан. журн. — 2009. — Т. 66, № 6. — С. 836-845. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30118 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Геоботаніка, охорона рослинного світу Геоботаніка, охорона рослинного світу |
| spellingShingle |
Геоботаніка, охорона рослинного світу Геоботаніка, охорона рослинного світу Жигаленко, О.А. Лісова рослинність Ічнянського національного природного парку Український ботанічний журнал |
| description |
Приводится характеристика лесной растительности Ичнянского национального природного парка (Черниговская обл.). Лесистость территории составляет 40 %. Коренные ценозы с преобладанием Quercus robur и содоминированием Carpinus betulus размещаются в центральной части парка. Встречаются редкие и малораспространенные виды: Lilium martagon, Epipactis helleborine, Neottia nidus-avis, Veratrum nigrum и другие, выражены синузии эфемероидов с преобладанием Galanthus nivalis, Scilla bifolia, S. sibirica. Значительные площади в парке заняты лесами, сформированными из культур Pinus sylvestris на месте лиственных лесов. |
| format |
Article |
| author |
Жигаленко, О.А. |
| author_facet |
Жигаленко, О.А. |
| author_sort |
Жигаленко, О.А. |
| title |
Лісова рослинність Ічнянського національного природного парку |
| title_short |
Лісова рослинність Ічнянського національного природного парку |
| title_full |
Лісова рослинність Ічнянського національного природного парку |
| title_fullStr |
Лісова рослинність Ічнянського національного природного парку |
| title_full_unstemmed |
Лісова рослинність Ічнянського національного природного парку |
| title_sort |
лісова рослинність ічнянського національного природного парку |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Геоботаніка, охорона рослинного світу |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30118 |
| citation_txt |
Лісова рослинність Ічнянського національного природного парку / О.А. Жигаленко // Укр. ботан. журн. — 2009. — Т. 66, № 6. — С. 836-845. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT žigalenkooa lísovaroslinnístʹíčnânsʹkogonacíonalʹnogoprirodnogoparku |
| first_indexed |
2025-07-03T10:24:22Z |
| last_indexed |
2025-07-03T10:24:22Z |
| _version_ |
1836620986008469504 |
| fulltext |
836 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2009, vol. 66, № 6
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ
Геоботаніка,
охорона рослинного світу
© О.А. ЖИГАЛЕНКО, 2009
О.А. ЖИГАЛЕНКО
Ічнянський національний природний парк
вул. Лісова, 43, м. Ічня, Чернігівська обл., 16700, Україна
ichn_park@cg.ukrtel.net
ЛІСОВА РОСЛИННІСТЬ ІЧНЯНСЬКОГО
НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
К л ю ч о в і с л о в а: Ічнянський НПП, лісова рослинність,
формації, субформації
Ічнянський національний природний парк (НПП) роз-
ташований в Ічнянському р-ні Чернігівської обл., за
гео ботанічним районуванням України [2] — в При лу ць-
ко-Лохвицькому геоботанічному районі Роменсько-Пол-
тавського геоботанічного округу лучних степів, дубо-
вих, грабово-дубових (на заході) та дубово-соснових (на
терасах річок) лісів і евтрофних боліт Лівобереж но-
прид ніпровської підпровінції Східноєвропейської про-
вінції Європейсько-Сибірської лісостепової області.
За гальна площа парку — 9665,8 га.
Своєрідність рослинності Ічнянського НПП зу-
мовлена його розташуванням на півночі Лівобережного
Лісостепу. На території парку досить розвинута гідро-
логічна мережа, сформована річками Удай, Іченька та їх
численними притоками, які нині перетворилися на
ставки, з’єднані заболоченими ділянками. Серед при-
родної рослинності переважає лісова. Лісистість тери-
торії, в межах контуру парку, становить 40 %. Однією з
особливостей НПП є те, що тут накладаються ареали
дуба, граба та липи [1]. Граб займає східну межу свого
ареалу. Серед природної лісової рослинності домінують
дубові та грабово-дубові ліси, розташовані переважно в
центральній частині парку, серед болотної — трав’яні
евтрофні болота вздовж р. Удай та лісові вільхові —
вздовж численних приток р. Іченьки (рис. 1).
�6.indd 836�6.indd 836 24.12.2010 14:47:0624.12.2010 14:47:06
837ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2009, т. 66, № 6
Ліси цієї території, до створення НПП, досліджували фрагментарно. Так,
О.П. Мринський обстежував лісову рослинність пониззя р. Удай [12], узагаль-
нені дані про рослинність Чернігівщини оприлюднив С.О. Мулярчук [13], за-
гальні відомості про флору та рослинність території проектованого парку на-
ведені у праці Т.Л. Андрієнко [1], В.М. Любченко досліджував весняні ефеме-
Рис. 1. Картосхема рослинності Ічнянського національного природного парку. У м о в н і
п о з н а ч е н н я : 1 — формація Querceta roboris; 2 — формація Tilieta cordata; 3 — формація
Betuleta pendulae; 4 — формація Populeta tremulae; 5 — формація Alneta glutinosae; 6 — форма-
ція Pineta sylvestris; 7 — формація Piceeta abietis; 8 — болото; 9 — рілля та перелоги; 10 — на-
селені пункти; 11 — межа Ічнянського ННП
Fig. 1. Schematic map of vegetation of the Ichniansky National Nature Park. S y m b o l s і n d і c a t e:
1 — formation Querceta roboris; 2 — formation Tilieta cordata; 3 — formation Betuleta pendulae;
4 — formation Populeta tremulae; 5 — formation Alneta glutinosae; 6 — formation Pineta sylvestris;
7 — formation Piceeta abietis; 8 — mire; 9 — arable lands and old fields; 10 — built-up area; 11 —
borders of Ichniansky National Nature Park
�6.indd 837�6.indd 837 24.12.2010 14:47:1224.12.2010 14:47:12
838 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2009, vol. 66, № 6
роїди у верхів’ї р. Удай [10], Л.О. Лобань вивчала флору та рослинність його
басейну [8, 9].
Ми досліджували лісову рослинність Ічнянського НПП упродовж 2005—
2008 років. Загальна площа його лісів становить 8026,6719 га, тобто 83 % усієї
території парку. Дендрологічний парк загальнодержавного значення «Тростя-
нець» та лісосмуги поблизу нього, що входять до складу НПП, віддалені на 30 км
від основної території і не мають природної рослинності, тому ці території не
обстежували. Таким чином, площа лісів регіону дослідження охоплює 7379,3719 га.
Лісові масиви невеликі і розташовані відносно рівномірно. Майже всі вони ото-
чені сільськогосподарськими угіддями та перелогами, які не ввійшли до складу
національного природного парку.
Рельєф рівнинний, плескато-хвилястий, слаборозчленований. Загальний
нахил поверхні у південно-західному напрямку до Дніпра. Середня висота по-
верхні — близько 150 м. Переважають дерново-підзолисті і темно-сірі опідзо-
лені ґрунти.
Соснові ліси розташовані здебільшого в північній частині НПП, дубові та
дубово-грабові — в центральній і південно-східній, липові — в західній, віль-
шняки — вздовж русел річок Удаю, Іченьки та їх приток, а також у вологих
зниженнях.
Ліси зазнали значного антропогенного впливу — внаслідок рубок суттєва
частина корінних ценозів змінена культурами Pinus sylvestris L. Вирубування
також сприяло експансії Carpinus betulus L., який поступово витісняє Quercus
robur L.
Ми встановили, що у складі лісової рослинності Ічнянського НПП найпо-
ширенішими є ценози формацій Pineta sylvestris, Querceta roboris, Betuleta
pendulae, рідше трапляються Tilieta cordata та Alneta glutinosae, поодиноко —
фрагменти формацій Piceeta abietis і Populeta tremulae.
Ценози субформації Carpineto-Querceto-Pineeta зрідка відзначені в північно-
східній частині НПП і представлені асоціаціями Carpineto-(Querceto)-Pinetum
sparsiherbosum та Carpineto-(Querceto)-Pinetum impatienosum (parviflorae). Зім к не-
ність крон становить 0,6—0,7. Деревостан двоярусний. Перший ярус утворю-
ють Pinus sylvestris та Quercus robur заввишки 25—30 м. Середній діаметр P. syl-
ves tris — 36—40 см, вік — понад 60 років. У другому ярусі — граб заввишки
15—20 м, діаметром 12—16 см. Є підріст Carpinus betulus та Acer platanoides L.
Підлісок формують Corylus avellana L. та поодинокі особини Euonymus verrucosa
Scop. Проективне покриття травостою може варіювати від 10 до 70 %. Домінує
Stellaria holostea L., а на ділянках, що зазнають антропогенного впливу (біля
доріг, населених пунктів), — Impatiens parviflora DC. У таких угрупованнях ви-
явлені куртини Gymnocarpium dryopteris (L.) Newm. [4].
Ценози субформації Querceeta roboris займають невеликі ділянки переважно в
центральній та південно-східній частинах ІНПП. Це відображає узагальнюючий
профіль розподілу лісової рослинності з переважанням широколистяних лісів у
центральній частині НПП (рис. 2). Внаслідок експансії Carpinus betulus, яка спо-
�6.indd 838�6.indd 838 24.12.2010 14:47:1224.12.2010 14:47:12
839ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2009, т. 66, № 6
стерігається повсюдно в парку, ценози субформації Querceeta roboris поступово змі-
нюються на Carpineto-Querceeta. Це зумовлюється відсутністю підросту Quercus
robur, тимчасом як Carpinus betulus активно розмножується та відновлюється [14].
На більшості ділянок можна спостерігати молодий підріст Carpinus betulus. Суб-
фор мація Q. roboris представлена асоціаціями Quercetum aegopodiosum, Quercetum
ga leobdolosum, Quercetum stellariosum (holosteae), Quercetum caricosum (pilosae) та Que r-
ce tum graminosum. Середній вік деревостанів — 60—70 років, а вік деяких дерев дуба
перевищує 80 років. Ці ліси розташовані переважно в центральній та південно-
східній частинах НПП. Фрагменти їх угруповань нерідко межують один з одним.
Зімкненість крон лісів ценозів цієї субформації — 0,7—0,8. Деревостан пе-
реважно одноярусний, заввишки 20—25 м, діаметром 36—40 см, віком близько
60 років (іноді в другому ярусі може бути Carpinus betulus заввишки до 10 м).
Поодиноко трапляються Carpinus betulus, Acer platanoides, Tilia cordata Mill. Є
підріст Carpinus betulus та Acer platanoides. Підлісок чітко не виявлений, відзна-
чені поодинокі особини Euonymus verrucosa, Frangula alnus Mill. Травостій не
диференційований на під’яруси. Проективне покриття травостою — 70—80 %.
Залежно від рельєфу видовий склад домінантів змінюється. Зазвичай на віднос-
но знижених ділянках переважає Aegopodium podagraria L., на вирівняних —
Galeobdolon luteum Huds., на підвищених — Stellaria holostea, а на схилах терас
дрібних річок — Carex pilosa Scop. Їх проективне покриття в середньому стано-
Рис. 2. Розподіл лісової рослинності в центральній частині Ічнянського НПП. У м о в н і
п о з н а ч е н н я: 1 — Quercus robur, 2 — Betula pendula, 3 — Carpinus betulus, 4 — Tilia cordata, 5 —
Alnus glutinosa, 6 — Salix cinerea, 7 — Pinus sylvestris, 8 — Festuca rubra, 9 — Urtica galeopsifolia, 10 —
Typha angustifolia, 11 — Phragmites australis, 12 — Carex pilosa, 13 — Stellaria holostea, 14 — Galeobdolon
luteum, 15 — Calamagrostis epigeios. І — рілля та перелоги, ІІ — Alneta urticosa (galeopsifoliae), ІІІ —
водойма, ІV — Betuleta (pendulae) festucosa (rubrae), V — Carpineto-Querceta caricosa (pilosae), VІ —
Querceta galeobdolosa, VII — Querceta stellariosa (holosteae), VIII — Pineta graminosa
Fig. 2. Distribution of forest vegetation in the central part of Ichniansky National Nature Park. S y m -
b o l s і n d і c a t e: 1—15 — species of plants; І — arable lands and old fields, ІІ — Alneta ur ti co sa
(galeopsifoliae), ІІІ — reservoir, ІV — Betuleta (pendulae) festucosa (rubrae), V — Carpineto-Querce-
ta caricosa (pilosae), VІ — Querceta galeobdolosa, VII — Querceta stellariosa (holosteae), VIII — Pi-
ne ta graminosa
�6.indd 839�6.indd 839 24.12.2010 14:47:1324.12.2010 14:47:13
840 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2009, vol. 66, № 6
вить 30—50 %. Досить звичайним є співдомінування всіх цих видів або деяких
з них. Співдомінантом також може виступати Asarum europaeum L., асектатора-
ми найчастіше — Galium odoratum (L.) Scop., Viola mirabilis L., Pulmonaria obs cu-
ra L., Polygonatum multiflorum (L.) All., Lathyrus vernus (L.) Bernh., Milium effusum L.
У таких угрупованнях трапляються Lilium martagon L. [5, 15], Pulmonaria an gus-
tifolia L., Primula veris L. У весняних синузіях домінують Scilla bifolia L. (по всій
території НПП) та Galanthus nivalis L. (на деяких ділянках центральної та схід-
ної частин національного парку — поблизу сіл Августівка та Дзюбівка) [3, 15].
Річний цикл домінантів змінюється за такою схемою: Galanthus nivalis →
Galanthus nivalis et Scilla bifolia → Anemone ranunculoides L. → Galeobdolon luteum.
Ліси групи асоціацій Querceta graminosa розташовані переважно в північній
частині НПП. Деревостан одноярусний, зімкненість крон у середньому стано-
вить 0,6, висота — 20—25 м, діаметр — 28—32 см. Підлісок формують Corylus ave l-
lana, Sambucus racemosa L., іноді — Rubus nessensis W. Hall. Проективне покриття
травостою — 70—80 %. Домінує Festuca rubra L., на деяких ділянках вона співдо-
мінує з Elytrigia repens (L.) Nevski. Також виявлені Stellaria holostea, Fra garia
vesca L., Asarum europaeum, Astragalus glycyphyllos L.
Основними асоціаціями субформації Betuleto (pendulae)-Querceеta (roboris)
є Betuleto (pendulae)-Quercetum (roboris) festucosum (rubrae) та Betuleto (pendulae)-
Quercetum (roboris) convallariosum, які зрідка трапляються біля північної та пів-
денної меж НПП. Це переважно старі дубові ліси з участю берези. Зімкненість
крон у середньому становить 0,7. Деревостан двоярусний. У першому ярусі —
Quercus robur заввишки до 25 м із середнім діаметром майже 40 см, а в другому —
Betula pendula Roth висотою до 20 м із середнім діаметром 32 см. У насадженнях
поодиноко трапляються Carpinus betulus та, іноді, Tilia cordata. Є підріст Carpinus
betulus, Acer platanoides, подекуди — Quercus robur. Підлісок не виявлений, у
цьому ярусі трапляються Euonymus verrucosa і Frangula alnus, а на узліссях —
Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Wotoszcz.) Klaskova. Проективне покриття
травостою становить 50—80 %. Найчастіше превалюють Convallaria majalis L.,
Festuca rubra, Agrostis tenuis Sibth., Molinia caerulea (L.) Moench. Їх проективне
покриття варіює від 20 (Agrostis tenuis) до 70 % (Convallaria majalis). В асоціаціях
з домінуванням Convallaria majalis асектаторами виступають Festuca rubra, Allium
scorodoprasum L., Milium effusum, Asarum europaeum, поодиноко трапляються
Campanula rotundifolia L., Digitalis grandiflora Mill., Vincetoxicum hirundinaria Me-
dik. У таких ценозах виявлені Epipactis helleborine (L.) Crantz [5, 15] та Veratrum
nig rum L. [6]. В асоціаціях з домінуванням Festuca rubra, розташованих пере-
важно в північній частині парку, трапляються Potentilla alba L., Clematis recta L.
Основні ценози субформації Carpineto-Querceeta розташовані здебільшого
в центральній та південно-східній частинах Ічнянського НПП. В їх складі най-
більше асоціацій. Carpineto-Querceeta поступово трансформується у субформа-
цію Querceto-Carpineeta. Ця тенденція, характерна для України загалом, відзна-
чена на всій території парку [11]. Експансія Carpinus betulus пов’язана з тим,
що, крім кліматичних умов, вибіркові санітарні рубки зменшували кількість
�6.indd 840�6.indd 840 24.12.2010 14:47:1324.12.2010 14:47:13
841ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2009, т. 66, № 6
дерев Quercus robur, який має низьку відновну здатність порівняно з Carpinus
betulus. Найпоширенішими асоціаціями є Carpineto-Quercetum aego po dio sum,
Car pineto-Quercetum caricosum, Carpineto-Quercetum galeobdolosum та Car pineto-
Qu e rcetum stellariosum (holosteae). Майже в кожному грабово-дубовому лісі мож-
на виявити фрагменти всіх цих асоціацій. Зімкненість крон деревостану в се-
редньому становить 0,8—0,9. Деревостан двоярусний. У першому — Qu er cus
robur заввишки до 30 м із середнім діаметром 36—40 см. Також у першому ярусі
поодиноко трапляються Tilia cordata, Betula pendula та Acer platanoides. У друго-
му ярусі — Carpinus betulus заввишки до 20 м із середнім діаметром 20—24 см.
Відзначений підріст Carpinus betulus, поодинокі особини Acer platanoides і Tilia
cordata. Підлісок зазвичай чітко не виражений — наявні поодинокі особини
Corylus avellana, Euonymus verrucosa та Euonymus europaea L. Проективне покриття
травостою — 70—80 %. Домінують та співдомінують Aegopodium po dag raria, Carex
pilosa, Galeobdolon luteum і Stellaria holostea. Асектаторами виступають Asarum
europaeum, Glechoma hederacea L., Pulmonaria obscura, Galium odo ratum, Lathyrus
vernus, Polygonatum multiflorum, Viola mirabilis. Із рідкісних і малопоширених видів
поодиноко трапляються Epipactis helleborine, Dentaria bul bi fera L., Actaea spicata L.
та Corydalis intermedia (L.) Merat. У весняних синузіях на окремих ділянках цен-
тральної та східної частин НПП домінує Scilla sibirica Haw. [3].
Річний цикл домінантів змінюється за такою схемою: Scilla sibirica → Ane-
mone ranunculoides → Galeobdolon luteum et Carex pilosa.
Угруповання субформації Pineto-Querceeta трапляються в пів ніч но-схід ній
частині Ічнянського НПП і представлені асоціацією Pineto-Quercetum stel la riosum
(holosteae). Вік насаджень — 50—60 років, зімкненість крон — 0,6—0,7, висота —
25—30 м, діаметр — 32—36 см. Поодиноко у другому ярусі росте Carpinus betulus
заввишки 10—15 м. Підлісок відсутній. Відзначені поодинокі особини Euonymus
verrucosa. Проективне покриття травостою — 50—60 %. У трав’я но му покриві пе-
реважає Stellaria holostea (40 %). Подекуди виявлені Polygona tum multiflorum,
Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs та Adoxa mos chatellina L.
Основною групою асоціацій формації Tilieta cordatae є Tilieta corylosa. Це не-
численні невеликі ділянки, розташовані в центральній та східній частинах НПП. Вік
дерев близько 40—50 років, зімкненість крон — 0,6—0,7. Деревостан одно ярусний,
висота дерев — 20—24 м, середній діаметр стовбура — 32—36 см. Є підріст Carpinus
betulus, Tilia cordata та Ulmus laevis Pall. Майже завжди добре виявлений підлісок
2—6 м заввишки з Corylus avellana та, зрідка, — Euonymus verrucosa. Проективне по-
криття травостою — 70—80 %. У зниженнях мікрорельєфу у травостої переважає
Galeobdolon luteum, на підвищеннях — Stellaria holostea, їхнє проективне покриття в
середньому становить 60—70 %. Поодиноко трапляються Asarum europaeum, Cucubalus
baccifer L., Geum urbanum L. та Viola mirabilis, із синантропних видів — Urtica dioica L.
Типовими асоціаціями є Ti lie tum coryloso-galeobdolosum і T. coryloso-stellariosum.
Найпоширеніша група асоціацій формації Betuleta pendulae — Betuleta (pen-
du lae) graminosa, представлена численними дрібними ділянками по всій терито-
рії НПП. Це переважно культури берези віком до 40 років. Зімкненість крон —
�6.indd 841�6.indd 841 24.12.2010 14:47:1324.12.2010 14:47:13
842 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2009, vol. 66, № 6
0,4—0,5, висота дерев — 18—20 м, діаметр стовбура — 20—24 см. Знайдені пооди-
нокі особини підросту берези. Підлісок не виявлений — подекуди трапляються
Crataegus pseudokyrtostyla Klok., C. ucrainica Pojark, Chamaecytisus ruthenicus. Про-
ективне покриття травостою становить 30—50 %, він не диференційований на
під’яруси. Домінує Festuca rubra, співдомінантом іноді виступає Agrostis tenuis.
Поодиноко відзначені Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Carex hirta L., Hie ra cium
pilosella L., куртини Nardus stricta L. Тут також зростають такі бореальні види, як
Orthilia secunda (L.) House, Pyrola minor L. і Chimaphila umbellate (L.) W. Barton.
Угруповання формації Populeta tremulae подекуди трапляються майже по
всій території парку. Деревостан двоярусний. Перший ярус (16—20 м) — Populus
tremula L., другий — Carpinus betulus та Tilia cordata (до 16 м заввишки). Зімк-
неність крон — 0,6—0,7. Є підріст з Carpinus betulus, Tilia cordata, Acer campestre L.
та A. platanoides. Підлісок сформований Corylus avellana, Frangula alnus та Euony-
mus verrucosa. Травостій не диференційований на під’яруси, має проективне
пок риття 40—50 %. Домінує Carex pilosa, співдомінує Stellaria holostea.
Угруповання формації Alneta glutinosae розташовані переважно вздовж боліт
та у зниженнях заплав річок Удаю, Іченьки і їхніх приток. Це здебільшого ценози
групи асоціацій Alneta urticosa (galeopsifoliae). Зімкненість крон Alnus glutinosa (L.)
Gaertn становить 0,6—0,7, висота дерев — до 20 м, діаметр — 20—24 см. За фік-
сована коренева порість вільхи. Підлісок не виявлений. Проективне покриття
травостою — 60—80 %. Домінує Urtica galeopsifolia Wierzb. ex Opiz, іноді співдомі-
нує Eupatorium cannabinum L. Дерева часто повиті Humulus lu pu lus L.
Основною групою асоціацій формації Pineta sylvestris є Pineta graminosa, пред-
ставлена тут численними ділянками. Це переважно культури Pinus sylvestris віком
50—60 років. Зімкненість крон у середньому становить 0,4—0,5, висота дерев —
близько 25—30 м, діаметр стовбурів — 28—32 см. Поодинокими є особини під-
росту Quercus borealis Michx (ймовірно, внаслідок наявності на прилеглих ділян-
ках культур цього виду віком близько 30 років). Підлісок не виявлений. В ярусі
підліску поодиноко трапляються Sambucus nigra L. та Rubus idaeus L. (особливо в
північній частині парку). На освітлених узліссях таких лісів іноді наявні куртини
Chamaecytisus ruthenicus. Проективне покриття травостою зазвичай становить
близько 50—60 %, він не диференційований на під’яруси, сформований 10—15
видами. Домінує Calamagrostis epigeios, нерідко співдомінує Agrostis tenuis. Досить
часто трапляються поодинокі особини Moehringia trinervia (L.) Clairv., Campanula
rotundifolia та куртини мохів (Dicranum rugosum та Pleurozium schreberi).
На вирівняних і знижених ділянках поширені ліси групи асоціацій Pineta
frangulosa. Це культури сосни віком 50—60 років. Зімкненість крон — 0,6—0,7,
висота — 20—25 м, діаметр стовбурів — 20—24 см. Підлісок чітко виражений,
заввишки 2,0—2,5 м, зімкненістю 0,5—0,6. Переважає Frangula alnus, поодино-
ко відзначений Euonymus verrucosa. Проективне покриття травостою — 1—5 %.
Подекуди трапляються Dryopteris carthusiana, Polygonatum odoratum (Mill.) Druce,
Humulus lupulus, куртини Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt. На деяких ді-
лянках є моховий покрив.
�6.indd 842�6.indd 842 24.12.2010 14:47:1324.12.2010 14:47:13
843ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2009, т. 66, № 6
На ділянках соснового лісу, які зазнали значного антропогенного впливу, фор-
муються угруповання групи асоціацій Pineta rubosa (idaei). Це культури сосни віком
50—60 років із зімкненістю крон 0,3—0,4. Ділянки виглядають як рідколісся, що,
ймовірно, є наслідком санітарних рубок (виявлені залишки пеньків). Висота сосен
25—30 м, діаметр 26—30 см. Досить часто трапляються поодинокі особини підросту
Pinus sylvestris L. та Quercus borealis. У підліску переважає Rubus idaeus із зімкненістю
ярусу 0,6—0,7. Проективне покриття травостою — 20—30 %. Домінують Festuca
rubra, Calamagrostis epigeios, Convallaria majalis. Виявлені поодинокі особини Moehringia
trinervia, із синантропних видів — Chelidonium majus L., Impatiens parviflora.
Крім того, на території НПП подекуди, переважно в північній частині пар-
ку, трапляються ліси групи асоціацій Pineta sambucosa (nigrae), які зазнавали
найбільшого антропогенного навантаження. До створення національного пар-
ку господарська діяльність тут велася зі значними порушеннями законодав-
ства, є ознаки пірогенного впливу. Це культури сосни віком 50—60 років. Зімк-
не ність крон — 0,5—0,6, висота — 20—25 м, діаметр стовбурів — 26—30 см. Є
поодинокий підріст Pinus sylvestris. У підліску, зімкнутість якого в середньому
становить 0,2—0,3, переважає Sambucus nigra заввишки 2,0—2,5 м. У травостої
з проективним покриттям 60—70 % домінує Festuca rubra, поодиноко трапля-
ються Hypericum maculatum Crantz і Chelidonium majus. Проективне покриття
травостою деяких ділянок з Sambucus nigra — близько 90 %, він сформований
виключно Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, висота якого іноді може сягати 1 м.
На деяких ділянках з Pinus sylvestris, що безпосередньо межують з лісами
групи асоціацій Querceta stellariosa (holosteae), формуються фрагменти асоціації
Pinetum stellariosum.
Серед лісової рослинності Ічнянського НПП культури сосни нині займа-
ють значні площі (близько 30 % лісів НПП). Усі вони створені на місці широ-
колистяних лісів, зазнають значного антропогенного впливу поблизу населе-
них пунктів — це лісогосподарська діяльність на ділянках, що ввійшли до скла-
ду національного парку без вилучення у землекористувачів, низові пожежі, які
знищували підріст, заготівля хвої поблизу населених пунктів.
Ценози формації Piceeta abietis представлені нечисленними дрібними ді-
лянками, розташованими переважно в північній частині національного парку.
Всі вони є культурами Picea abies віком 50—60 років, фрагментарно трапляють-
ся ценози груп асоціацій Piceeta hylocomiosa та Piceeta sparsiherbosa. Зімкненість
крон — 0,8—0,9, висота дерев — 25—30 м, діаметр — 36—40 см. Підлісок не ви-
явлений. Трав’яний покрив дуже розріджений. На деяких ділянках наявний
суцільний моховий покрив. Іноді поодиноко відзначені Geranium robertianum L.,
Mycelis muralis (L.) Dumort. та Moehringia trinervia.
Крім лісогосподарських культур, на території НПП є насадження видів, які
використовують для озеленення, — Quercus borealis та Larix decidua Mill. Майже
повсюдно в парку трапляються дуже дрібні ділянки Q. borealis Michx. Зімкненість
крон — 0,8—0,9, висота дерев — 20—25 м, їх діаметр — 28—32 см. Є підріст Q. bo-
realis 0,3—0,5 м заввишки, зімкненість — 0,6—0,7. Підлісок і травостій не вияв-
�6.indd 843�6.indd 843 24.12.2010 14:47:1324.12.2010 14:47:13
844 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2009, vol. 66, № 6
лені. Q. borealis активно поширюється — його підріст ми спостерігали на всіх ді-
лянках, що межують із насадженням, поодинокі особини можна побачити на
експлуатованих лісових дорогах.
Культури Larix decidua виявлені в центральній частині парку. Зімкненість
крон — 0,4—0,5, висота дерев — 30—35 м, їх діаметр — 38—46 см. Підріст не
виявлено. Подекуди трапляється підріст Acer platanoides та Carpinus betulus, в
ярусі підліску — поодинокі Corylus avellana та Euonymus verrucosa. Трав’яний по-
крив розріджений — зафіксовані окремі особини Galeobdolon luteum.
Висновки
Своєрідність лісової рослинності Ічнянського НПП зумовлена його географіч-
ним розташуванням на півночі Лівобережного Лісостепу. Порівнюючи отримані
дані з результатами досліджень, що проводилися до створення парку, виявлено
зміни, яких зазнала лісова рослинність протягом 20 років. Упродовж цього часу
зросла частка лісів субформації Carpineto-Querceta у формації Querceta roboris та
лісів формації Pineta sylvestris. Площі під культурами Pinus sylvestris розширюва-
лися внаслідок того, що цей вид найчастіше використовують для заліснення пе-
релогів та на місці широколистяних лісів. На початку ХХ ст. на лісовкритих те-
риторіях майбутнього парку переважали широколистяні ліси, які нині зберегли-
ся лише фрагментарно. Ці угруповання є природними ядрами парку. Саме ши-
роколистяні ліси — осередки зростання рідкісних та малопоширених видів:
Galanthus nivalis, Lilium martagon, Epipactis helleborine, Neottia nidus-avis (L.) Rich.,
Anemone sylvestris L., Pulmonaria angustifolia, Scilla bifolia, Scilla sibirica, Matteuccia
struthiopteris (L.) Tod., Juniperus communis L., Actaea spi cata та інших. Тут також є
рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги Ук раїни [7]: Querceta (roboris)
corylosa (avellanae), Carpineto-Quercetum caricosum (pilosae), Carpineto-Quercetum
aegopodiosum, Tilieto-Quercetum aegopodiosum, Tilie to-Quercetum caricosum (pilosae).
Усі ці угруповання розташовані переважно в центральній частині НПП. Саме
тому збереження та відновлення природних широколистяних лісів, фрагменти
яких збереглися здебільшого в центральній частині, є одним із провідних завдань
Ічнянського національного природного парку.
1. Андриенко Т.Л. Ичнянский национальный парк // Перспективная сеть заповедных объек-
тов Украины / Под общ. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. — Киев: Наук. думка, 1987. — 292 с.
2. Геоботанічне районування Української РСР. — К.: Наук. думка, 1977. — 304 с.
3. Жигаленко О.А. Ефемероїди Ічнянського національного природного парку // Акт. пробл.
ботаніки та екології: Мат-ли міжнар. конф. молодих учених (13—16 серпня 2008 р.,
м. Кам’янець-Подільський). — К., 2008. — С. 91—93.
4. Жигаленко О.А. Охорона регіонально-рідкісних видів судинних рослин в національних
парках (на прикладі Ічнянського національного природного парку) // Створення када-
стрів фіторізноманіття заповідних територій, ботанічних садів та дендропарків: Мат-ли
наук. конф. (13—15 жовтня 2008 р., м. Канів). — К.: Фітосоціоцентр, 2008. — С. 20—21.
5. Жигаленко О.А. Рідкісні види судинних рослин Ічнянського національного природного
парку // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Серія: біологія. — 2007. — Вип. 6, № 788. — С. 23—28.
�6.indd 844�6.indd 844 24.12.2010 14:47:1324.12.2010 14:47:13
845ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2009, т. 66, № 6
6. Жигаленко О.А., Лобань Л.О. Veratrum nigrum L. (Melanthiaceae) на Лівобережжі України //
Укр. ботан. журн. — 2008. — 65, № 6. — С. 882—886.
7. Зелёная книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в
охране растительные сообщества / Под общ. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. — Киев.: Наук.
думка, 1987. — 216 с.
8. Лобань Л.О. Лісова рослинність верхньої частини басейну р. Удай (Чернігівська обл.) //
Укр. ботан. журн. — 2000. — 57, № 4. — С. 386—392.
9. Лобань Л.О. Флористичні знахідки в басейні р. Удаю (Чернігівська обл.) // Укр. ботан.
журн. — 1999. — 56, № 3. — С. 314—317.
10. Любченко В.М. Весняні ефемероїди дібров верхньої течії р. Удай // Укр. ботан. журн. —
1988. — 45, № 6. — С. 36—39.
11. Попович С.Ю. Синфітосозологія лісів України. — К.: Академперіодика, 2002. — 228 с.
12. Мринський О.П. До характеристики лісової рослинності пониззя р. Удай // Укр. ботан.
журн. — 1969. — 26, № 4. — С. 22—26.
13. Мулярчук С.О. Рослинність Чернігівщини. — К.: Вища шк., 1970. — 212 с.
14. Удра І.Х., Батова Н.І. Широколистяні ліси з грабом як реліктова та природоохоронна
основа рослинного покриву Ічнянського національного природного парку // Заповідна
справа в Україні. — 2008. — 14, № 2. — С. 44—50.
15. Червона книга України. Рослинний світ / Відп. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. — К.: УЕ,
1996. — 608 с.
Рекомендує до друку Надійшла 21.05.2009
Ю.Р. Шеляг-Сосонко
А.А. Жигаленко
Ичнянский национальный природный парк
ЛЕСНАЯ РАСТИТЕЛЬНОСТЬ
ИЧНЯНСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКА
Приводится характеристика лесной растительности Ичнянского национального природно-
го парка (Черниговская обл.). Лесистость территории составляет 40 %. Коренные ценозы с
преобладанием Quercus robur и содоминированием Carpinus betulus размещаются в централь-
ной части парка. Встречаются редкие и малораспространенные виды: Lilium martagon,
Epipactis helleborine, Neottia nidus-avis, Veratrum nigrum и другие, выражены синузии эфемеро-
идов с преобладанием Galanthus nivalis, Scilla bifolia, S. sibirica. Значительные площади в пар-
ке заняты лесами, сформированными из культур Pinus sylvestris на месте лиственных лесов.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Ичнянский НПП, лесная растительность, формации, субформации.
O.A. Zhyhalenko
Ichniansky National Nature Park
FOREST VEGETATION OF THE ICHNIANSKY NATIONAL NATURE PARK
A description of forest vegetation of the Ichniansky National Nature Park (Chernihiv Region) is gi-
ven. Forests occupy 40 % on the studied area. Native communities dominated by Quercus robur and
Car pinus betulus are located in the central part of the national park. There is a number of rare species
(Li lium martagon, Epipactis helleborine, Neottia nidus-avis, Veratrum nigrum etc.). In the sy nusia of
spring ephemeroids, Galanthus nivalis, Scilla bifolia, S. siberica prevails. The largest areas are occu-
pi ed by Pinus sylvestris plantations, which replace former broadleaved forests.
K e y w o r d s: Ichniansky National Nature Park, forest vegetation, formations, subformations.
�6.indd 845�6.indd 845 24.12.2010 14:47:1324.12.2010 14:47:13
|