Знеліснення Правобережжя Cереднього Подніпров’я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції
Исследованы процессы обезлеснивания ландшафтов правобережья Среднего Поднепровья территории Кировоградской области в пределах лесных массивов Черный, Чута и др. Путем анализа спутниковых изображений и последующей электронной обработки данных установлены уровень пораженности региона процессами обезле...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Український ботанічний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30138 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Знеліснення Правобережжя Cереднього Подніпров’я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції / А.О Домаранський // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 1. — С. 40-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-30138 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-301382012-01-22T12:30:45Z Знеліснення Правобережжя Cереднього Подніпров’я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції Домаранський, А.О. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Исследованы процессы обезлеснивания ландшафтов правобережья Среднего Поднепровья территории Кировоградской области в пределах лесных массивов Черный, Чута и др. Путем анализа спутниковых изображений и последующей электронной обработки данных установлены уровень пораженности региона процессами обезлеснивания, особенности их распространения, площадные показатели, происхождение и современные тенденции развития. Составлена тематическая картосхема. Для улучшения современного состояния, общей охраны ландшафтов и биоразнообразия правобережья Среднего Поднепровья предлагается создать в пределах Кировоградской и Черкасской областей национального природного парка «Поднепровское чернолесье». Природными ядрами такого заповедного объекта могли бы стать коренные лесостепные массивы дубовых и грабово-дубовых лесов — Черный, Чута, Нерубай, Янычанский, Мотроненский, Каменский и др. The modern processes of deforestation of landscapes of the Right-Bank Middle Dnipro аrea within Kirovograd Region in the forest tracts Chornyi, Chuta and some others are investigated. Through analyses of satellite images and subsequent electronic processing of data, the following parameters were assessed: the deforestation level of the region; peculiarities of spatial distribution of deforestation processes; affected area indicators; the causes and modern tendencies of development. A schematic map is compiled. The author proposes to create the Podniprovske Chornolissya National Nature Park within the limits of Kirovograd and Cherkassy regions for improving the existing situation and general conservation of landscapes and biodiversity of the Right-Bank Middle Dnipro Area. The core areas of the proposed protected unit could be the native forest-steppe stands of oak and hornbeam-oak forests — Chornyi, Chuta, Nerubay, Yanychanskyi, Motronenskyi, Kamyanskyi, and others. 2010 Article Знеліснення Правобережжя Cереднього Подніпров’я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції / А.О Домаранський // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 1. — С. 40-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30138 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| spellingShingle |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Домаранський, А.О. Знеліснення Правобережжя Cереднього Подніпров’я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції Український ботанічний журнал |
| description |
Исследованы процессы обезлеснивания ландшафтов правобережья Среднего Поднепровья территории Кировоградской области в пределах лесных массивов Черный, Чута и др. Путем анализа спутниковых изображений и последующей электронной обработки данных установлены уровень пораженности региона процессами обезлеснивания, особенности их распространения, площадные показатели, происхождение и современные тенденции развития. Составлена тематическая картосхема. Для улучшения современного состояния, общей охраны ландшафтов и биоразнообразия правобережья Среднего Поднепровья предлагается создать в пределах Кировоградской и Черкасской областей национального природного парка «Поднепровское чернолесье». Природными ядрами такого заповедного объекта могли бы стать коренные лесостепные массивы дубовых и грабово-дубовых лесов — Черный, Чута, Нерубай, Янычанский, Мотроненский, Каменский и др. |
| format |
Article |
| author |
Домаранський, А.О. |
| author_facet |
Домаранський, А.О. |
| author_sort |
Домаранський, А.О. |
| title |
Знеліснення Правобережжя Cереднього Подніпров’я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції |
| title_short |
Знеліснення Правобережжя Cереднього Подніпров’я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції |
| title_full |
Знеліснення Правобережжя Cереднього Подніпров’я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції |
| title_fullStr |
Знеліснення Правобережжя Cереднього Подніпров’я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції |
| title_full_unstemmed |
Знеліснення Правобережжя Cереднього Подніпров’я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції |
| title_sort |
знеліснення правобережжя cереднього подніпров’я у межах кіровоградської області: сучасний стан і тенденції |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30138 |
| citation_txt |
Знеліснення Правобережжя Cереднього Подніпров’я у межах Кіровоградської області: сучасний стан і тенденції / А.О Домаранський // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 1. — С. 40-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT domaransʹkijao znelísnennâpravoberežžâcerednʹogopodníprovâumežahkírovogradsʹkoíoblastísučasnijstanítendencíí |
| first_indexed |
2025-07-03T10:25:10Z |
| last_indexed |
2025-07-03T10:25:10Z |
| _version_ |
1836621035994087424 |
| fulltext |
40 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 1
А.О. ДОМАРАНСЬКИЙ
Кіровоградський державний педагогічний університет
ім. Володимира Винниченка
вул. Шевченка, 1, м. Кіровоград, 25006, Україна
andriy_o_domaranskiy@rambler.ru
ЗНЕЛІСНЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ’Я
У МЕЖАХ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ:
СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ
К л ю ч о в і с л о в а: знеліснення, ландшафти, Лісостеп, широколис-
тяні ліси, Подніпровське чорнолісся, Чорний ліс, Чута, національний
природний парк
© А.О. ДОМАРАНСЬКИЙ, 2010
Ця праця присвячена аналізу процесів знеліснення — поширеному явищу в
різ них регіонах України, що є одним із найнебезпечніших наслідків господарю-
ван ня і найактивніших чинників, котрі ініціюють несприятливі природні тран-
с формації.
Нині проблемам знеліснення присвячено чимало наукових і публіцистич-
них праць вітчизняних і зарубіжних авторів. Як правило, термін «знеліснення»
вживають, описуючи скорочення площ лісових масивів та зміни природних лісових
екосистем іншими типами рослинності внаслідок дії різноманітних чинників.
Основні причини такого явища, переважно, вбачають у глобальних чи регіо-
нальних кліматичних змінах або ж господарській діяльності, метою якої є від-
чуження територій лісового фонду для будівництва, сільськогосподарського об-
робітку, створення рекреаційних комплексів тощо — тобто у процесах, котрі
спричинюють якщо й зворотне, то принаймні дуже тривале зникнення природ-
ної лісової рослинності. При цьому ділянки, що з огляду на їхнє походження
втрачають природний покрив на потенційно коротші часові відтинки (випалю-
вання, суцільні лісогосподарські та стихійні несанкціоновані рубки, вибіркове
зведення дерев), традиційно вважають лісовими площами, оскільки означені
впливи не спричинюють зникнення лісової рослинності й зміни лісистості тери-
торій, і є якісними станами лісових фітоценозів. Такі бачення закріплені у зако-
нодавчих актах, які регулюють лісогосподарську діяльність у державі й, вочевидь,
ґрунтуються на тому, що на згарищах і зрубах обов’язково має впроваджуватися
лісовідновлення. Реалії ж засвідчують: далеко не всюди на зрубах чи згарищах
здійснюються лісовідновні роботи чи відбувається природне відновлення, а ви-
біркове зведення деревостану почасти до такої міри змінює пропорції видового
складу лісів, що згодом лісова рослинність зникає, а на її місці формуються інші
типи. Непевності додає й фактор часу. За якого часового проміжку відсутність
деревної рослинності в місцях її природного зростання слід вважати «якісними
станами лісових фітоценозів», а за якого — інтерпретувати це явище як «зник-
нення лісової рослинності»? Тому доцільно розглянути знеліснення як множин-
41ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 1
ність усіх природних, антропогенних чи антропогенноспровокованих процесів, на-
слідком яких є тимчасове, тривале або ос та точне (в осяжних часових межах) зник-
нення природного лісового покриву ландшафтів тієї чи іншої території. Значною
мірою ці положення ґрунтуються на результатах робіт, спрямованих на аналіз
стану деяких лісів півдня лісостепової смуги України.
Об’єктом дослідження стали найбільші корінні лісові масиви правобереж-
жя Середнього Подніпров’я у межах Кіровоградської обл. — адміністративної
одиниці, лісистість якої є більш ніж малою (близько 5,6 % [12]) і майже вдвічі
меншою за оптимальний показник для регіону (оптимум — 10,5 % [12]). Крім
того, до аналізу знеліснення саме цього регіону спонукають:
наявність, очевидна шкідливість й значна тривалість процесів знеліснення;•
помітні тенденції до посилення такого роду впливу на ландшафти регіону;•
відсутність інформації про «поріг стійкості» лісів і ландшафтів регіону до •
дії знеліснення як збурювального чинника, отже, є небезпека перетину «точки
неповернення» в деструктивних процесах;
необхідність формування оптимальної моделі національної екомережі в •
її загальнодержавному та регіональному вимірах, виявлення та всебічне дослі-
дження її потенційних елементів й надання їм адекватного юридичного при-
родоохоронного статусу;
суттєва невідповідність змісту природокористування та природоохорон-•
ної діяльності у Кіровоградській обл. сучасним науковим підходам і вимогам
вітчизняного й міжнародного законодавства.
Ми прагнули з’ясувати деякі особливості процесів знеліснення правобе-
режжя Середнього Подніпров’я у Кіровоградській обл., насамперед ступеня
ураженості ними екосистем регіону, їх просторового поширення, походження
та сучасних тенденцій розвитку. Для цього обрали тестовий полігон на півночі
Кіровоградської обл., який репрезентує типові риси природи правобережжя
Середнього Подніпров’я та особливості господарювання на його теренах (рис. 1,
2) і застосували методи ГІС-аналізу: підбір супутникових зображень [www.
google.maps.com.], їх опрацювання за допомогою електронної програми MapInfo
Professional (компонування в єдину цілісну основу, позиціонування в системі
географічних координат, виявлення й оконтурювання досліджуваних об’єктів і
явищ, обчислення площ), картографування та аналіз отриманих відомостей.
На півночі сучасної Кіровоградщини здавна зростали масиви широколистя-
них дубових та грабово-дубових лісів — таке собі подніпровське чорнолісся. Вже
на середньовічних мапах є позначення цього краю — Nigra fylua, Nigra Sil va,
Czarnі Las — Чорний ліс [7]. Один з найперших таких документів — «Нова карта
Польщі та Угорщини» (Polonia et Ungaria*XV*nova Tabvla), датована 1540 роком
[7]. На думку деяких науковців (Т. Андрієнко, В. Онищенка [4] та ін.), ще 200
років тому тут існував суцільний лісовий масив, хоча Й.-А. Гільденштедт, який
подорожував краєм у 1773—1774 рр., цього не підтверджує [2], відзначаючи лише
окремі ліси: Чуту, Чорний, Нерубай та інші, які є й нині. Тобто знеліснення по-
дніпровського чорнолісся на досліджуваних теренах має давніші корені.
42 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 1
1 2 3 4 5
6 7 8
43ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 1
Тепер у цьому регіоні маємо близько 70 осередків лісової рослинності, за-
гальною площею майже 192 км2 (рис. 1). Частка найбільших з них, Чути і Чор-
ного, становить 85,5 %. Площа Чорного лісу — 90,99 км2, Чути — 73,25 км2,
ін ші масиви суттєво поступаються їм: Довжки — 4,14 км2, Загребівка — 1,85 км2,
Стародубиці — 1,82 км2, Казарчин — 1,46 км2, Стукалів — 1,01 км2, Холодні
яри — 1,01 км2, Байрак — 1,02 км2. Загалом у межах тестової ділянки виявлено 13
фрагментів лісів площею від 1 до 5 км2. Крім того, площа восьми лісових ділянок
становить 0,5—1 км2. Значна частина лісів є долинними й байрачними, найбіль-
ші за площею — плакорні. Сучасні ліси найсильніше фрагментовані в осередках
поширення байрачних дібров і в тих місцях, де в минулому, вочевидь, ліси сфор-
мували суцільні ареали — у придолинній частині верхньої течії Інгульця, на схо-
ді Чорного лісу, тут у нього «вклинюється» районний центр Знам’янка. Середня
площа лісових урочищ, крім Чорного лісу й Чути, становить 0,5 км2.
Знеліснені ділянки однаковою мірою поширені серед великих лісів регіо-
ну, значно менше — на невеликих за площею ареалах, хоча й там вони трапля-
ються досить часто. Супутникові зображення DigitalGlobe, TerraMetrics, дато-
вані 2008 р. [11], дають змогу лише у межах Чорного лісу виділити 59 тією чи
іншою мірою знеліснених ділянок загальною площею 9,32747 км2. Якщо крім
них урахувати площу просік, зроблених під найбільші шляхи, що перетинають
лісовий масив (близько 0,05176 км2), отримаємо 62 ареали знеліснення загаль-
ною площею 9,37923 км2. Разом це становить понад 10,3 % площі Чорного лісу
в його сучасних межах. Ще близько 0,5425 км2 знеліснених ділянок виявлено в
менших, суміжних з Чорним лісом масивах (часто — його колишніх фрагмен-
тах). У Чуті зареєстровано 69 знеліснених ділянок, достатньо рівномірно по-
ширених лісом, але з меншою загальною площею — 6,06288 км2. Отже, нині
тією чи іншою мірою знелісненими є 8,27 % площі Чути.
У просторовому аспекті знеліснені ділянки відзначаються двома типами по-
ширення. Одні розташовані у внутрішніх районах лісів (часто — в найвіддалені-
Рис. 1. Знеліснення правобережжя Середнього Подніпров’я. Умовні позначення: 1 — лісові
масиви (у тому числі — долинні й байрачні ліси); 2 — населенні пункти. Знеліснені ділянки:
3 — під транспортними комплексами (дороги з твердим покриттям); 4 — під белігеративни-
ми комплексами (полігони, житлові та нежитлові будівлі тощо); 5 — під лісогосподарськи-
ми комплексами (лісовідновлювальні та лісозаготівельні масиви тощо, у тому числі — не-
санкціоновані); 6 — під селитебними комплексами (житлові та нежитлові будівлі тощо); 7 — під
сільськогосподарськими угіддями (орні землі, пасовища тощо); 8 — знеліснені або си льно
трансформовані ділянки лісу, зі значним ступенем відновлення природного рослинного по-
криву. Параметри лісів та їх знеліснення: Чорний ліс — загальна площа: 90,99 км2, площа
знеліснення: 9, 37923 км2, відсоток знеліснення: 10,3079 %; Ліс Чута — загальна площа: 73,25
км2, площа знеліснення: 6,06288 км2, відсоток знеліснення: 8,2769 %
Fig. 1. Deforestation on the right bank of the Dnipro river valley: 1 – forests (including valley and ra-
vi ne woods); 2 – settlements. Deforested areas (in sq. km): 3 – under transport complex (hard surface roads,
etc); 4 – under belligerent complex (military ranges, houses, non-residential constructions, etc); 5 – un-
der forestry (reforestation and timber cut sites, etc. (including unauthorised cut)); 6 – under built-up
complex (houses and non-residential buildings, etc.); 7 – under agriculture (arable lands, pastures, etc.);
8 – deforestated or heavily transformed forest sites, with basically restored natural vegetation.
44 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 1
ших частинах), інші — по їх периферії (рис. 1). Походження перших найчастіше
пов’язане з лісогосподарською діяльністю, а тому їх досить легко виявляти і ме-
тризувати. Зовнішній тип поширення ідентифікувати важче, бо такі знеліснені
ділянки дуже скоро стають продовженням орних земель чи пасовищ, зливаю-
чись із суміжними територіями. З огляду на це, аби уникнути отримання необ-
ґрунтованих відомостей, ми метризували лише ті, що достатньо чітко виявляють
сліди недавнього знеліснення. Подекуди трапляється комбінований тип поши-
рення знеліснених ділянок: на місці лісів формуються смуги ріллі, з неширокою
облямівкою природної деревної рослинності. Вочевидь це проміжний етап зне-
ліснення в разі «врізання» сільськогосподарських угідь у ліс ззовні. Аналізуючи
просторові аспекти знеліснення конкретних масивів, чітко простежуємо дуже
нерівномірне поширення цих процесів у Чорному лісі, де близько 70 % транс-
формованих ділянок зосереджено в його південно-західній частині, яка межує із
залізницею загальнодержавного значення, станціями, населеними пунктами,
белігеративними комплексами та лісогосподарськими об’єктами. Чута макси-
мально знеліснюється в центральній частині, де ліс перетинає великий ґрунто-
вий шлях, та по південній периферії, біля поселень і доріг.
Аналізуючи походження знеліснених ділянок за супутниковими зображення-
ми та окремими польовими спостереженнями, можна виявити декілька причин їх
появи: лісо- та сільськогосподарська діяльність, будівництво транспортних, селі-
тебних та белігеративних комплексів. Порівняння площ засвідчує, що найбільшу
частку (64,71 %) становлять знеліснені масиви під лісогосподарськими лісосіками,
що здійснюються тут з санітарними, лісозаготівельними та іншими цілями, а це
близько 10,34 км2; 25,27 % знеліснених ділянок займають під белігеративні комп-
лекси (4,04 км2), 6,25 % (1 км2) — сільськогосподарські угіддя, 3,12 % (0,5 км2) —
селітебні споруди, 0,62 % (0,1 км2) — транспортні комплекси. Тож загалом у межах
досліджуваного полігону знеліснено близько 8 % лісових масивів (15,98469 км2).
Наведені метричні характеристики, вочевидь, є дещо суб’єктивними, і в разі
застосування інших підходів до їх обрахунків можуть певною мірою різнитися із
зазначеними в цій праці. Найперше це може стосуватися площ лісових масивів. За
основу ми обрали природні межі лісу, якими вони виглядають на супутникових
зображеннях, позначаються на більшості топографічних карт масштабу 1 : 100 000
та 1: 200 000, однак відрізняються від поданих у деяких літературних джерелах [4] і,
вочевидь, отримані від суб’єктів лісокористування. Так, деякі байрачні ліси на
межі з Чорним лісом можна вважати окремими лісовими фрагментами або продо-
вженням цілісного масиву. По-різному можна розглядати ділянку (3,62 км2) під
белігеративними комплексами, об’єкти яких розташовані безпосередньо в межах
лісового масиву, тому цю територію можна інтерпретувати як трансформовану
частину Чорного лісу або як утворення поза його межами. Вочевидь, далеко не всі
знеліснені ділянки можна виявити, аналізуючи саме супутникові зображення,
особливо зі значно відновленим природним рослинним покривом. При цьому для
загального уявлення про масштаби, кількісні параметри та просторові аспекти
знеліснення регіону отриманих відомостей, вочевидь, достатньо.
45ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 1
Головне ж питання щодо знеліс-
нення досліджуваного регіону полягає
в тому, наскільки цей процес загрожує
нормальному функціонуванню ланд-
шафтів регіону та їх складових елемен-
тів — лісів. З наведених вище відомос-
тей у цьому контексті можна виокреми-
ти найнебезпечніші явища. По-перше,
це велика площа знеліснення (15,98 км2);
по-друге, значна просторова щільність розміщення знеліснених ділянок (у серед-
ньому знеліснені кожні 8 зі 100 га і більшість таких ділянок є порівняно «молодими»,
оскільки мають незначний ступінь відновлення природного рослинного покриву);
по-третє, велика інтенсивність знеліснення регіону, а найголовніша причина цьо-
го — спосіб ведення лісового господарства.
Головний суб’єкт господарювання у зоні досліджень — Кіровоградське облас-
не управління лісового та мисливського господарства, зокрема його складові —
державні підприємства Олександрівський і Чорноліський лісгоспи [www.lis.kr.ua.].
Згідно з офіційними джерелами функціональне призначення лісів області — водо-
охоронне, санітарно-гігієнічне, оздоровче та рекреаційне [www.lis.kr.ua.]. При цьо-
му важливим елементом господарювання є заготівля деревини за рахунок вирубу-
вання лісу. Це рубки головного користування, по в’я зані з веденням лісового гос-
подарства (догляд за лісом, санітарні, реконструкція малоцінних молодників і
похідних деревостанів, прокладання просік, лісовідновні рубки в деревостанах,
що втрачають корисні властивості) та інші рубки (розчищення земельних ділянок
Рис. 2. Знеліснені ділянки на супутникових
знімках DigitalGlobe, Terra Met rica 2008
Fig. 2. Deforestated areas on satellite images
Di gitalGlobe, Terra Met rica 2008
46 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 1
лісового фонду для прокладання гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо) [6]. Так,
лише протягом 2006 р. ДП «Чорноліське лісове господарство» вирубало ліси на пло-
щі 6,33 км2 [www.lis.kr.ua.] (нагадаємо, що загальна площа Чорного лісу — 90,99 км2).
Офіційний сайт Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського
господарств розшифровує цю цифру так [www.lis.kr.ua.]: санітарні рубки — 2,76 км2,
рубки догляду — 2,17 км2, суцільні рубки — 0,89 км2 (0,04 км2 — рубки головного ко-
ристування), очищення від захаращення — 0,47 км2, інші рубки — 0,02 км2. Не вда-
ючись до глибокого аналізу припустимості наведених норм зведення дерев, заува-
жимо, що за таких темпів цілковите знищення Чорного лісу може статися за 15—20
років, для його відновлення (природного чи штучного), вочевидь, знадобиться дещо
більше часу. Якщо ж відкинути ці песимістичні прогнози і сподіватися, що вирубка
і лісозаготівля у подніпровському чорноліссі Кіровоградської обл. проводитимуться
в менших обсягах, постає інша загроза — трансформація природного видового скла-
ду лісових масивів. Головною деревною породою, що підлягає лісозаготівлі в дослі-
джуваному регіоні протягом історії краю, є Quercus ro bur L. Тому тривале вибіркове
вирубання дубів суттєво зменшило їх кількість, у деревостані поступово починає до-
мінувати Acer platanoides L. У місцях заготівлі деревини у лісовому покриві здебіль-
шого лишаються особини дуба, неліквідні з господарського погляду, які водночас
мають нижчий конкурентний потенціал щодо дерев супутніх порід. Молоді паро-
стки Q. robur часто гинуть під наметом порід-суб домінантів, оскільки ростуть у цьо-
му віці повільніше. З цієї ж причини неможливе швидке відновлення природного
стану лісів (передусім їх видового складу) на ділянках, знеліснених суцільними руб-
ками. Їх відтворення переважно є стихійним, без необхідного заліснення зрубів. Так,
унаслідок втрати панівного положення Q. robur корінні ліси cубформацій Querceta
roboris, Carpineto-Querceta та інших згодом трансформуються у різнорідні варіантні
відміни. Тож сучасний тип ведення лісового господарства різними шляхами спри-
чинює знищення природних лісових масивів правобережжя Середнього Подніпров’я
й подальше формування на їх місці інших типів рослинності, тобто знеліснення.
Розглядаючи можливі шляхи виходу з такої складної ситуації, найбажані-
шим варіантом розв’язання проблем правобережжя Середнього Подніпров’я є
включення цих екотопів до національної екомережі у статусі, адекватному цін-
ності природних об’єктів та стану, в якому вони тепер перебувають.
Питанням природної цінності подніпровського чорнолісся присвячено чи-
мало наукових праць, переважно біологічного змісту [1, 4, 5, 8 та ін.]. В усіх
наводяться вагомі аргументи на користь того, що унікальність лісів Чорного,
Чути та інших, а також ландшафтів, де вони ростуть, заслуговує на дбайливіше
господарське використання та підвищення (а в більшості випадків — надання)
природоохоронного статусу цим територіям. Меншою мірою у спеціальній лі-
тературі висвітлені питання історико-культурної значущості цього краю, хоча
загалом він є доволі відомим завдяки історичним працям [3, 9, 10]. На рівні ж
громадських ініціатив у 2008 р. об’єкт «Чорний ліс» (у складі лісів Чорний, Чута
та ін.) внесено до переліку 100 природних див держави у рамках загальнонаці-
ональної акції «Сім чудес України» [www.7chudes.in.ua.].
47ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2010, т. 67, № 1
А тому, зважаючи на незаперечну природну (передусім ландшафтну та біо-
тичну), історико-культурну, освітньо-виховну, наукову, рекреаційну та оздоров-
чу цінність, досліджені ділянки правобережжя Середнього Подніпров’я мог ли
б, на наш погляд, стати ядром нового національного природного парку «Под ні-
про вське чорнолісся». Його територіальними складовими могли би ста ти ти-
пові геокомплекси лісостепових ландшафтів України у межах Кіро вог рад сь кої
й Черкаської областей: межирічні плакори з корінними масивами лісів cуб-
формацій Querceta roboris, Carpineto-Querceta та інших (ліси Чорний, Чута, Яни-
чанський, Нерубай, Мотроненський та ін.), долинні геокомплеки верхів’їв Ін-
гульця, Інгулу, Тясмина, Ірдинки та інших річок регіону, ландшафти ерозій но-
го, суфозійно-просадкового, гляціального походження тощо. Це дало б змогу
не лише зберегти природну та історико-культурну специфіку регіону, а й реалі-
зувати його рекреаційний та господарський потенціали.
Висновки
Погляд на знеліснення як множинність різнорідних процесів (природних чи
антропогенних, планованих або стихійних, науково й господарсько обґрунто-
ваних чи невиправданих, потенційно позитивних або негативних), які тим чи
іншим чином спричинюють зникнення (в осяжних часових межах) природно-
го лісового покриву ландшафтів, дає можливість глибше усвідомити причини
цього явища (які часто маскуються дозволеними видами господарювання і
приз водять до втрати лісових екосистем) та вчасно виробити необхідні реко-
мендації для запобігання небажаним наслідкам.
Одним із знеліснених регіонів є лісостепові ландшафти правобережжя Се-
реднього Подніпров’я у межах Кіровоградської обл. Найбільші лісові масиви
тут знищуються внаслідок господарських впливів. Така ситуація закладає низ-
ку ризиків щодо збереження цих лісів: це значна фрагментація їхніх масивів,
зміна видового складу у бік порід субдомінантів, порушення стійкості за раху-
нок вибіркових рубок, провокування несприятливих природних процесів (пе-
редусім ерозії) тощо. Ці явища охоплюють майже 8—10 % площі кожного най-
більшого лісового масиву і мають тенденцію до збільшення.
Оптимальним шляхом розв’язання проблеми знеліснення в регіоні є ство-
рення міжобласного національного природного парку «Подніпровське чорно-
лісся», природними ядрами якого могли би стати найбільші за площею корінні
ліси півдня лісостепової смуги України — Чорний, Чута, Нерубай, Кам’янський,
Яничанський, Мотроненський та ін.
1. Андрієнко Т.Л., Мирза-Сіденко В.М., Онищенко В.А., Прядко О.І. Флора і рослинність
про ек тованого Чорнолісько-Дмитрівського національного природного парку // Укр.
бо тан. журн. — 2008. — 65, № 3. — С. 351—360.
2. Гільденштедт Й.-А. Подорож Єлисаветградською провінцією 1774 року / Упоряд.
А.В. Пивовар. — К.: Академперіодика, 2005. — 50 с.
3. Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т. — К.: Наук. думка, 1991—1998. — Т. ІХ. —
1997. — 869 с. — Т. Х. — 1998. — 393 с.
48 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2010, vol. 67, № 1
4. Заповідні куточки Кіровоградської землі / Заг. ред. Т.Л. Андрієнко. — К.: Арктур-А; 1999. — 240 с.
5. Методичні аспекти впровадження міжнародної програми «Важливі ботанічні території»
в Україні. — К.: Ін-т ботаніки НАН України, 2008. — 43 с.
6. Про природні ресурси й екологію: Зб. законів України (станом на 1 квітня 2005). — Харків:
ПП «Ігвіні», 2005. — 496 с.
7. Україна на стародавніх картах. Кінець ХV — перша половина ХVІІ ст. / М. Вавричин,
Я. Шашкевич, У. Кришталович. — К.: ДНВП «Картографія», 2004. — 208 с.
8. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Чернолесско-Дмитриевский заповедник // Перспективная сеть
заповедных объектов Украины. — Киев: Наук. думка, 1987. — С. 192—195.
9. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. — К.: Критика,
2005. — 584 с.
10. Яворницький Д.І. Історія Запорозького козацтва: в 3 т. — К.: Наук. думка, 1990—1991. —
Т. 1. — 1990. — 316 с. — Т. 2. — 1990. — 555 с. — Т. 3. — 1991. — 556 с.
Рекомендує до друку Надійшла 01.02.2009
Ю.Р. Шеляг-Сосонко
А.О. Домаранский
Кировоградский государственный педагогический университет
им. Владимира Винниченко
ОБЕЗЛЕСНИВАНИЕ ПРАВОБЕРЕЖЬЯ СРЕДНЕГО ПОДНЕПРОВЬЯ В ПРЕДЕЛАХ
КИРОВОГРАДСКОЙ ОБЛАСТИ: СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ТЕНДЕНЦИИ
Исследованы процессы обезлеснивания ландшафтов правобережья Среднего Поднепровья терри-
тории Кировоградской области в пределах лесных массивов Черный, Чута и др. Путем анализа спут-
никовых изображений и последующей электронной обработки данных установлено уровень пора-
женности региона процессами обезлеснивания, особенности их распространения, площадные по-
казатели, происхождение и современные тенденции развития. Составлено тематическую карту-схе-
му. Для исправления современного состояния, а также общей охраны ландшафтов и биоразнообра-
зия правобережья Среднего Поднепровья, предлагается создание в пределах Кировоградской и
Черкасской областей национального природного парка «Поднепровское чернолесье». Природные
ядра такого заповедного объекта могли бы составить коренные лесостепные массивы дубовых и
грабово-дубовых лесов — Черный, Чута, Нерубай, Янычанский, Мотроненский, Каменский и др.
К л ю ч е в ы е с л о в а: обезлеснивание, ландшафты, Лесостепь, широколиственные леса, По-
днепровское чернолесье, Черный лес, Чута, национальный природный парк.
A.O. Domaranskyi
Volodymyr Vynnychenko Kirovograd State Pedagogical University
DEFORESTATION OF THE RIGHT-BANK MIDDLE DNIPRO AREA
WITHIN KIROVOGRAD REGION: MODERN STATUS AND TENDENCIES
The modern processes of deforestation of landscapes of the Right-Bank Middle Dnipro аrea within
Kirovograd Region in the forest tracts Chornyi, Chuta and some others are investigated. Through analy-
ses of satellite images and subsequent electronic processing of data, the following parameters were as-
sessed: the deforestation level of the region; peculiarities of spatial distribution of deforestation proc-
esses; affected area indicators; the causes and modern tendencies of development. A schematic map is
compiled. The author proposes to create the Podniprovske Chornolissya National Nature Park within
the limits of Kirovograd and Cherkassy regions for improving the existing situation and general conser-
vation of landscapes and biodiversity of the Right-Bank Middle Dnipro Area. The core areas of the
proposed protected unit could be the native forest-steppe stands of oak and hornbeam-oak forests —
Chornyi, Chuta, Nerubay, Yanychanskyi, Motronenskyi, Kamyanskyi, and others.
K e y w o r d s: deforestation, landscapes, forest-steppe, broad-leaved forests, Chornyi Lis, Chuta,
National Nature Park.
|