О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні

До 100-річчя від дня народження відомого українського історика науки члена-кореспондента НАН України Олексія Миколайовича Боголюбова висвітлюються основні етапи його життя, наукової і педагогічної діяльності, внесок у розвиток історико-математичних досліджень в Україні....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Храмов, Ю.О., Хорошева, С.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2011
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Історія науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30741
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні / Ю.О. Храмов, С.А. Хорошева // Наука та наукознавство. — 2011. — № 1. — С. 53-62. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-30741
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-307412012-02-13T12:14:01Z О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні Храмов, Ю.О. Хорошева, С.А. Історія науки До 100-річчя від дня народження відомого українського історика науки члена-кореспондента НАН України Олексія Миколайовича Боголюбова висвітлюються основні етапи його життя, наукової і педагогічної діяльності, внесок у розвиток історико-математичних досліджень в Україні. К 100-летию со дня рождения известного украинского историка науки члена-корреспондента НАН Украины Алексея Николаевича Боголюбова освещаются основные этапы его жизни, научной и педагогической деятельности, вклад в развитие историко-математических исследований в Украине. The memorial paper written to the 100th anniversary since the birth of Olexiy Mykolayovych Bogolyubov, a known Ukrainian historian of science, a correspondent-member of the NAS of Ukraine, highlights main stages of his life, scientific and teaching work, contributions in the development of studies on the history of mathematics in Ukraine. 2011 Article О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні / Ю.О. Храмов, С.А. Хорошева // Наука та наукознавство. — 2011. — № 1. — С. 53-62. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30741 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія науки Історія науки
spellingShingle	Історія науки Історія науки Храмов, Ю.О. Хорошева, С.А. О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні Наука та наукознавство
description	До 100-річчя від дня народження відомого українського історика науки члена-кореспондента НАН України Олексія Миколайовича Боголюбова висвітлюються основні етапи його життя, наукової і педагогічної діяльності, внесок у розвиток історико-математичних досліджень в Україні.
format	Article
author	Храмов, Ю.О. Хорошева, С.А.
author_facet	Храмов, Ю.О. Хорошева, С.А.
author_sort	Храмов, Ю.О.
title	О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні
title_short	О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні
title_full	О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні
title_fullStr	О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні
title_full_unstemmed	О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні
title_sort	о.м. боголюбов та історія математичних наук в україні
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Історія науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30741
citation_txt	О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні / Ю.О. Храмов, С.А. Хорошева // Наука та наукознавство. — 2011. — № 1. — С. 53-62. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT hramovûo ombogolûbovtaístoríâmatematičnihnaukvukraíní AT horoševasa ombogolûbovtaístoríâmatematičnihnaukvukraíní
first_indexed	2025-07-03T11:07:42Z
last_indexed	2025-07-03T11:07:42Z
_version_	1836623711888736256
fulltext	Наука та наукознавство, 2011, № 1 53 Історія науки Дослідження з історії математич- них наук проводилися в Україні ще наприкінці XIX — на початку ХХ ст. Так, у Харківському університеті низку історико-біографічних нарисів видав К.А. Андрєєв, у Харківському техноло- гічному інституті історико-математич- ні розробки проводили Д.С. Зер нов, В.Л. Кир пичов, у Новоросійському уні- верситеті — В.Ф. Каган, у Київському університеті історію геометрії досліджу- вав М.Є. Ващенко-Захарченко, окремі проблеми історії математики та її ви- кладання аналізували М.М. Бугайов, М.М. Бубнов, В.П. Єрмаков, у Київсько- му політехнічному інституті — О.О. Рад- циг, у Катеринославському гірничому інституті — К.Е. Реріх, у Львівському університеті — Л. Жмурко [1]. Ідея про необхідність проведення систематичних досліджень з історії ма- тематичних наук розглядалася в Україн- ській академії наук (УАН) вже в період її становлення. Перший президент ака- демії В.І. Вернадський розумів історію науки не тільки як історію нових ідей і отримання нового знання, але і як спосіб з’ясування законів розвитку наукового мислення. При організації УАН В.І. Вер- надському активно допомагав С.П. Тим- ошенко, який також розумів значення історико-наукових досліджень. У скла- деній за його участю «Записці про Від- ділення фізично-математичних наук» серед 40 найважливіших напрямів, які бажано було б розробляти в академії, першою значилася історія математики, у 1921 р. за пропозицією В.І. Вернад- © Ю.О. Храмов, С.А. Хорошева, 2011 Ю.О. Храмов, С.А. Хорошева О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні До 100-річчя від дня народження відомого українського історика науки члена- кореспондента НАН України Олексія Миколайовича Боголюбова висвітлюються основні етапи його життя, наукової і педагогічної діяльності, внесок у розвиток історико-математичних досліджень в Україні. Ю.О. Храмов, С.А. Хорошева Science and Science of Science, 2011, № 154 ського в Академії наук СРСР засновано Комісію з історії знань. У квітні 1928 р. на необхідність заснування подібної ко- місії при ВУАН звернув увагу І.О. Мали- новський, М.М. Крилов запропонував поширити діяльність останньої на науки математично-природничого циклу. У перші десятиріччя діяльності Ака - демії наук до історії математики були привернуті інтереси Д.О. Граве, у 1930— 1940-х роках — М.Ф. Кравчука, А.К. Суш- кевича, Д.М. Синцова, С.Н. Берн штейна, побачила світ низ ка біографічних публі- кацій про вітчизняних математиків — Д.О. Граве, Г.В. Пфейффера, В.П. Єр- макова, М.М. Крилова, авторами їх були Б.Я. Букреєв, Б.М. Делоне, М.М. Бого- любов, М.І. Орленко та М.Г. Чеботарьов. Початок широким систематичним дослідженням з історії математики в Академії наук України у повоєнний час поклав Б.В. Гнєденко працею «Очер- ки по истории математики в России» (1946), на початку 1950-х років при Ін- ституті математики АН України було засновано відділ історії математики, керований Й.З. Штокалом. У верес- ні 1958 р при Президії АН УРСР було створено Українське відділення Радян- ського національного об’єднання іс- ториків природознавства і техніки, яке об’єднало дослідників України з історії природознавства і техніки. Одними з найбільших при відділенні стали секції історії математики і механіки. Почало- ся видання збірників наукових праць з історії математики і механіки, були підготовлені та видані праці видатних вітчизняних учених М.В. Остроград- ського та Г.Ф. Вороного з науковими коментарями та аналізом їх діяльнос- ті. Вийшли в світ книги Г.М. Савіна і В.В. Георгієвської «Развитие меха- ники на Украине за годы Советской власти», «Очерки о роботе корифеев отечественной механики» Я.Л. Геро- німуса, побачили світ чотиритомна (у п’яти книгах) «История отечествен- ной математики» (1966—1970), «Ис- тория математического образования в СССР» (1975),«Очерки развития мате- матики в СССР» (1984), вийшли пер- ші випуски «Історико-математичного збірника», присвячені ювілеям Л. Ей- лера та О.М. Ляпунова, бібліографіч- ний довідник «Математики, механіки» (1983). Подальший розвиток отримали історико-математичні дослідження у Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Миколаєві, Херсоні в працях О.І. Боро- діна, Ю.О. Бєлого, С.Н. Бернштейна, Н.І. Ахієзера, М.І. Симонова, О.Я. Бах- мутської. У 1950-х роках при Харків- ському університеті почав працював семінар з історії математики під керів- ництвом А.К. Сушкевича, О.Я. Бахмут- ської, а з початку 1960-х років у Києві започаткував роботу республіканський семінар з історії фізико-математичних наук на чолі з Й.З. Штокалом. Значний внесок у розвиток дослі- джень з історії математики і механіки в Україні зробив член-кореспондент НАН України (1969), доктор технічних наук (1965), професор (1969), заслужений діяч науки і техніки України (2001) Олексій Миколайович Боголюбов. Він увійшов в історію вітчизняної та світової науки як визнаний історик науки, талановитий педагог і вихователь наукових кадрів [2]. В Олексії Миколайовичі тісно по- єднувалися обдарованість і виняткова пам’ять. Спілкування з ним завжди викликало задоволення, було корис- ним та цікавим завдяки його широкій освіченості, енциклопедичності знань, вмінні бачити та поставити проблему, оригінальності мислення. Обговорен- ня проблем історії науки, питань, пов’язаних з літературою, живописом, О.М. БОГОЛЮБОВ ТА ІСТОРІЯ МАТЕМАТИЧНИХ НАУК В УКРАЇНІ Наука та наукознавство, 2011, № 1 55 музикою, взагалі мистецтвом, стиму- лювало думку, розширювало знання співрозмовника. Його багатомовна біблі отека була великою за кількістю книг і різноманітною за тематикою. Книги, журнали, газети у нього були усюди, Олексій Миколайович слідку- вав за новинками, з книгарні без книж- ки не виходив, — усе було йому цікаво: і поезія, і мемуарна література, і наукові видання. Він легко орієнтувався у цьо- му книжному розмаїтті, завжди давав пораду, що можна почитати з того чи іншого питання. Енергія та захопле- ність історією науки, його неповторна людська привабливість притягували. Олексій Миколайович завжди був невтомним у творчому потягу, актив- ним у справах та починаннях. Прак- тично кожен його робочий день, вклю- чаючи суботи й неділі, починався о 9-й годині ранку за письмовим сто- лом або за друкарською машинкою, а закінчувався о 8-9-й годині вечора. Своєю величезною працездатністю він викликав дивування та захоплення. Сумлінність, з якою О.М. Боголюбов ставився до наукової роботи, була при- таманна йому і в приватному житті. Якщо він вважав доцільним допомогти будь-кому, то робив це у повну міру, діючи як активно добра людина. Олек- сій Миколайович був гостинним, його дім був постійно наповнений друзями, колегами, учнями, до кожного з яких він ставився з глибокою повагою. О.М. Боголюбов народився 25 бе- резня 1911 р. в м. Ніжині в родині про- фесора богослов’я Київського універси- тету Миколи Михайловича Боголюбова та Ольги Миколаївни Люмінарської, вчительки музики. Ця сім’я виховала трьох вчених: видатного математика й фізика-теоретика академіка Миколу Миколайовича Боголюбова, істори- ка науки, члена-кореспондента НАН України Олексія Миколайовича Бого- любова та сходознавця, академіка Ми- хайла Миколайовича Боголюбова. Олексій Миколайович закінчив Хар- ківський університет (1936) та Харків- ський машинобудівний інститут (1938), де на його становлення мали значний вплив математики і механіки С.Н. Бер- нштейн, Н.І. Ахієзер, О.І. Сироком- ський та особливо В.М. Майзель, фахі- вець з динаміки машин, теорії пружнос- ті, теорії гідротурбін, за порадою якого О.М. Боголюбов започаткував дослі- дження в галузі механіки машин. Формування Олексія Миколайо- вича як ученого та вчителя проходило у важкі та трагічні для долі багатьох лю- дей СРСР роки і водночас в обстановці трудового ентузіазму, що виражалося перш за все у швидкому розвитку ві- тчизняного машинобудування і, як наслідок, у перегляді питань теоретич- ного забезпечення науки про машини. У 1937 р. було засновано Інститут ма- шинознавства АН СРСР (Москва), на його базі почав діяти семінар з теорії машин і механізмів. Після двох диску- сій 30-х років про зміст, методи та зна- чення прикладної механіки було вияв- лено слабкі місця в науці про машини, визначено напрями її подальшого роз- витку, пов’язані з реальною практи- кою розрахунку машин. Це — загальні методи аналізу механізмів, проблеми структури і класифікації механізмів, їх синтезу, динаміка машин. У цьому загальному спрямуванні розвитку науки про машини для до- сягнення нових наукових результатів необхідною передумовою, за думкою О.М. Боголюбова, повинно було стати історико-наукове дослідження логіч- них зв’язків та залежностей наступних знань у галузі прикладної механіки від Ю.О. Храмов, С.А. Хорошева Science and Science of Science, 2011, № 156 попередніх. Володіючи багатьма іно- земними мовами та глибоко знаючи сам предмет та його сучасний стан, він започаткував розробки з історії кіне- матичного, кінетостатичного й дина- мічного аналізу механізмів, динаміки машин, зокрема з історії виникнення й розвитку кінематики механізмів. З 1962 р. трудова діяльність Олексія Миколайовича була пов’язана з Ака- демією наук України: у 1963—1974 рр. він працював у секторі історії приро- дознавства і техніки Інституту історії, у 1962—1963 і 1975—2004 рр. — в Інститу- ті математики. Саме тут з початку 60-х років розпочалася його активна науко- ва діяльність, спрямована на вивчення проблем історії прикладної механіки та математики. Вчений значно роз- ширив дослідження на основі аналізу перших видань монографій, підруч- ників, мемуарів та журнальних статей XVIII — XX ст. і тим самим фактично перейшов до вивчення історії розвитку механіки машин у цілому. У результаті в науковий обіг уперше було введено зовсім новий, практично невідомий до того часу матеріал, який містив схе- му та відображав логіку та спадковість розвитку механіки машин у світовому контексті, роль у даному історичному процесі вітчизняних та закордонних учених, маловідомі біографічні відо- мості про найбільш видатних із них, пріоритетні моменти. Історико-наукова концепція розви- тку механіки машин у світовому кон- тексті, що була розроблена у результаті проведеного дослідження й запропо- нована О.М. Боголюбовим, полягала у тому, що історію науки в цілому та її окремих напрямів, зокрема історію механіки машин, математичних наук, необхідно досліджувати у нерозривно- му зв’язку із загальною історією, істо- рією культури, розвитком економіки. Історія науки є ланкою сполучення між минулим та сучасним науки. Вона сис- тематизує досягнення минулого, до- зволяє прогнозувати майбутнє, разом з тим сама наука повинна спонукатися й контролюватися суспільством [3, с. 15]. Суттєву частину творчого життя О.М. Боголюбова як ученого та вчи- теля складала педагогічна робота, яку він розпочав ще студентом старших курсів Харківського університету. Ця робота подобалась Олексію Микола- йовичу, давала йому дійсне задоволен- ня. У 1956 р. він започаткував читання курсів деталей машин, теорії машин та механізмів у Київському інженерно- будівельному інституті. Він викладав у цьому інституті 25 років, протягом яких постійно змінював і вдосконалю- вав курси лекцій, завжди доповнював їх елементами історизму, що робило лекції «живими», цікавими та захо- плюючими. Педагогічна робота виявила важ- ливу рису характеру Олексія Микола- йовича — потяг до нового не тільки у науковому пошуку, а й у процесі під- готовки майбутніх спеціалістів. Повага до слухача, бажання зацікавити його постійно стимулювали Олексія Мико- лайовича до вдосконалення методики викладання: лекція обов’язково пови- нна містити не тільки новий, відповід- ний рівню сучасної науки матеріал, але й супроводжуватися постійними екс- курсами в історію ідей, теорій, методів, що викладалися, відображати витоки їх створення та шляхи розвитку, ви- світлювати науковий внесок їх творців. Говорячи про користь та необхідність включення історичних відомостей до лекційного матеріалу, О.М. Боголюбов підкреслював, що майбутні спеціалісти, ознайомлені з дослідженнями минуло- О.М. БОГОЛЮБОВ ТА ІСТОРІЯ МАТЕМАТИЧНИХ НАУК В УКРАЇНІ Наука та наукознавство, 2011, № 1 57 го, будуть застережені від отримання вже відомих результатів. На його думку, знання історії предмета не тільки необ- хідна ланка у науковому дослідженні, лекторській майстерності, а й ключ до правильного розуміння процесу його розвитку, адже саме історичний аналіз дозволяє робити прогнози і передба- чати подальші перспективи цього про- цесу. Тому кожна наукова монографія повинна відкриватися історичним оглядом та аналізом представленого нею напряму науки, кожна лекція по- винна містити необхідні історичні ві- домості. У цьому відношенні важливе місце у справі підготовки інженерних та наукових кадрів мала фундаментальна монографія О.М. Боголюбова «Исто- рия механики машин» (1964) [4]. У цій унікальній за змістом праці охоплено період від найдавніших часів до 60-х років ХХ ст., її особливістю є строге до- кументування викладених матеріалів на основі достовірних джерел, включаючи численні оригінали підручників та нау- кових видань англійською, німецькою, французькою, іспанською мовами. У монографії історія механіки машин викладена з необхідним змальовуван- ням економічного стану суспільства, його потреб і можливостей створення тих чи інших машин, проаналізовано зв’язок з іншими науками, у першу чер- гу з математикою і термодинамікою, ві- дображено процес її становлення як на- уки, значна увага приділена питанням органічного зв’язку механіки машин з практичним машинобудуванням. З часом коло наукових інтересів О.М. Боголюбова значно розширило- ся, воно охопило галузі історії матема- тики, теоретичної і прикладної меха- ніки, історії машинобудування, історії теорії машин і механізмів, зокрема іс- торії структури й кінематики плоских та просторових механізмів, теорії робо- тів, маніпуляторів, крокуючих машин. Він написав нариси з історії кінематич- ного та силового аналізу механізмів, їх наближеного й точного синтезу, багато уваги приділив загальній, а також со- ціальній історії науки — одному з ак- туальних напрямів сучасної гуманітар- ної науки. У результаті світ побачили бібліографія праць з механіки машин «Развитие проблем механики машин» (1967), монографії «Советская шко- ла механики машин» (1973), «Теория машин и механизмов в историческом развитии ее идей» (1976), «Матема- тичне природознавство і сучасність» (1976), «Механика в истории челове- чества» (1877), біографічний довідник «Математики, механики» (1983) [5—7]. О.М. Боголюбову належить 30 нарисів про стан освіти, навчальну літературу з механіки, розвиток практичної механі- ки, механічної техніки, науковий спа- док окремих вчених та інше в узагаль- нюючій колективній праці «История механики в России» (1987) [8]. О.М. Боголюбов завжди зазначав, що «науку створюють люди, які жи- вуть у суспільстві», написав понад 14 наукових біографій видатних учених і техніків різних епох, серед них біогра- фії Л.В. Ассура, А. Бетанкура, Р. Гука, С.М. Кожевнікова, М.М. Крилова, Г. Монжа, Л.С. Лейбензона, Ж.-В. Пон- селе, Г.М. Ніколадзе, С.Н. Берштейна, О. Коши, В.І. Романовського та ін. При професійному, на високому науково- му рівні написанні біографічної мо- нографії Олексій Миколайович доку- ментально точно, ярко й переконливо передавав атмосферу епохи та її куль- тури, відтіняв особливості країни, часу й національного колориту, пов’язані з життям і творчістю ученого, про якого писався нарис. Олексій Миколайович Ю.О. Храмов, С.А. Хорошева Science and Science of Science, 2011, № 158 пристрасно боровся за історичну спра- ведливість у світовій науці, захищав пріоритети вітчизняної науки. Цікава книга написана О.М. Боголюбовим про свого вчителя І.І. Артоболевсько- го, в якій показана роль вченого у роз- робці принципово нових підходів з ба- гатьох проблем механіки машин, ство- рення першої у світовій і вітчизняній науці про машини наукової школи. Глибокі знання, вміння висвітлю- вати необхідні аспекти при викладен- ні тієї чи іншої проблеми забезпечили працям Олексія Миколайовича повно- ту, точність, наукову достовірність по- дання фактів та естетичне задоволення. Період 1963—1974 рр., коли О.М. Бо- голюбов професійно працював в галузі історії науки у секторі історії природо- знавства і техніки Інституту історії АН України, був важливим етапом зростан- ня Олексія Миколайовича як педагога- керівника, невтомного організатора науки. Фактично у цей період почала формуватися наукова школа вченого в галузі історії математичного природо- знавства: навколо нього об’єднувалися математики, механіки, аспіранти сек- тора, викладачі математики Київського інституту легкої промисловості, учас- ники Всеукраїнського семінару з історії математичних наук, зацікавлені пробле- мами історії математики, механіки — С.М. Велика, Т.М. Виврот, М.М. Воро- ніна, К.Ф. Дербеньова, Л.В. Коваленко, Л.В. Ковальчук, Т.Ф. Лучка, О.М. Не- стеренко, Л.Д. Ледньова, Л.О. Примен- ко, В.М. Урбанський, С.А. Хорошева, Е.Г. Циганкова. Робота з учнями і коле- гами приносила Олексію Миколайови- чу велике задоволення. Вона була бага- тогранною, включала бесіди з учнями, керівництво дисертаційними роботами, допомогу у підготовці та складанні кан- дидатських іспитів, написанні статей, розділів до колективних монографій, виступів на з’їздах та конференціях. Завдяки зусиллям О.М. Боголюбо- ва як організатора та відповідального редактора, автора і співавтора та участі у цій роботі його учнів побачили світ фундаментальні монографії «История отечественной математики» (1968— 1970), «Очерки развития математики в СССР» (1973), «Очерки математичес- кого образования в СССР» (1975). З 1975 р. О.М. Боголюбов працював в Інституті математики АН України, де за його ініціативою було започаткова- но роботу наукового семінару з історії математики і механіки. Семінар мав велике значення для становлення й розвитку учнів Олексія Миколайовича, виховання майбутніх дослідників іс- торії математичного природознавства. Спочатку його учасниками були учні вченого з Інституту математики і сек- тора історії природознавства і техніки АН України, згодом викладачі матема- тики, механіки, технічних дисциплін багатьох вищих навчальних закладів Києва, Харкова, Одеси, Кам’янець- Подільського, Краматорська, Чернів- ців, Полтави, Івано-Франківська та інших міст України. Активна творча співдружність Олексія Миколайовича з ученими Інституту історії природо- знавства і техніки СРСР (Москва) та його філіалів, Московського універ- ситету, його авторитет як ученого та людини сприяли тому, що в роботі се- мінару почали приймати участь молоді історики науки Москви, Ленінграда, Вільнюса, Таллінна, Ташкента, Орен- бурга, Іркутська, Тамбова, Бухари. По- ступово семінар значно переріс свої межі, отримав широкий розголос і на- укове визнання. Доповіді на семінарі спочатку мали реферативний характер, у подальшому О.М. БОГОЛЮБОВ ТА ІСТОРІЯ МАТЕМАТИЧНИХ НАУК В УКРАЇНІ Наука та наукознавство, 2011, № 1 59 розглядалися в основному оригінальні праці, дисертаційні дослідження. Се- мінар став важливим місцем обміну думками й критики виконаних роз- робок, творчої дискусії. Тут удоскона- лювали свої знання, вчились та вчили інших майбутні професори С.С. Демі- дов, В.О. Добровольський, Л.Л. Куль- вецас, О.Б. Ликова, Г.П. Матвієвська, М.О. Пустовойтов, М.М. Рожанська. Семінар захоплював слухачів загаль- ною спрямованістю — виробити ясне уявлення про сучасний стан й історію математики, механіки, науки про ма- шини, шляхи їх подальшого розвитку. З цікавими і змістовними доповід- ями на семінарі виступали, наприклад, В.О. Добровольський про розвиток ма- те матичних досліджень у Київському політехнічному інституті; С.С. Демі- дов про основні напрями історії роз- витку математики ХІХ ст.; М.М. Ро- женко з історії квантової логіки та про архівні знахідки щодо незаслужено забутих математика М.Х. Орлова, фі- лософа Ф.А. Юринця; О.Б. Ликова зі споминами математика М.П. Єругіна про своє життя і діяльність; М.О. Пус- товойтова про трагічні сторінки жит- тя Інституту математики АН України, зокрема у другій половині 30-х років ХХ ст., та багато інших відомих вітчиз- няних учених. Часто виступав на семі- нарі О.М. Боголюбов. Він розповідав про основні напрями історії розвитку математики, механіки у ХІХ — ХХ ст., соціальну історію математичного при- родознавства, наукові дослідження як літературний твір й інші проблеми іс- торії науки. Семінар став, таким чином, важли- вою школою, яка не тільки об’єднувала, а й вчила розбиратися в матеріалі, ви- являти суттєві результати досліджень, з’ясовувати їх актуальність, новизну, вчила виступати. У 1980-ті роки з іні- ціативи та під керівництвом Олексія Миколайовича силами його учнів було підготовлено та видано монографію «История механики в России» (1987) [8], в якій знайшла узагальнення від найдавніших часів до початку ХХ ст. історія розвитку механічних мистецтв і механіки в Росії як у галузі теоре- тичних досліджень, так і інженерної практики у взаємозв’язку з фактами загальної історії та культури. Майже всі розділи і параграфи цієї моногра- фії були апробовані на засіданнях се- мінару. Фундаментом спільної роботи Олексія Миколайовича з учнями були перш за все глибока повага до учня, його наукових спрямувань, уважне та щире ставлення до нього, просто- та та доступність у спілкуванні, проте разом з тим строгість й нетерпимість до будь-яких порушень у прийнятих зобов’язаннях. Людина слова й діла, Олексій Миколайович вимагав від сво- їх учнів сумлінності, повної віддачі у роботі, дисципліни і цих вимог ніколи не послаблював. О.М. Боголюбов вчив своїх учнів думати й працювати. Він підкреслю- вав, що історико-наукові пошуки, які проводяться на основі глибокого зна- ння самого предмета дослідження, по- требують детального аналізу фактоло- гічного матеріалу, глибокого оволодін- ня історіографією питання, архівним та оригінальним матеріалом, першими виданнями монографій, підручників, журнальних статей, мемуарної літе- ратури, що практично неможливе без досконалого знання іноземних мов. Адже саме за результатами історико- наукового, критичного аналізу тако- го величезного матеріалу, причому на мові оригіналу, можна відновити дій- сну, об’єктивну, адекватну історич- Ю.О. Храмов, С.А. Хорошева Science and Science of Science, 2011, № 160 ним подіям цілісну картину, логіку, послідовність і спадковість розвитку ідей, теорем, методів розглядуваного предмета, виявити та відобразити дій- сні пріоритети і роль учених у їх вста- новленні. У результаті плідної роботи семінару було підготовлено й видано 10 наукових збірників праць, серед яких «Проблемы истории математики и механики» (1977), «Математичес- кое естествознание в его развитии» (1987), «Математическое естествоз- нание: фрагменты истории» (1992), «Віхи розвитку математичного при- родознавства» (1985), «Інститут мате- матики НАН України. Нариси розви- тку» (1997) та ін. У збірниках знайшли відображення дослідження, проведені до 300-річчя опублікування «Матема- тических начал натуральной филосо- фии» І. Ньютона, 150-річчя ство рення неевклідової геометрії, з методології та соціології історії науки, історії мате- матичного природознавства в Україні та за її межами. Обов’язковою умовою друкування статті у збірнику була її апробація на засіданні семінару. Вра- ховуючи, що історія математичного природознавства є не тільки «історія ідей», а й «історія людей», при її до- слідженні, підкреслював О.М. Бого- любов, необхідно аналізувати ще й багато соціокультурних факторів, які у тій чи іншій мірі можуть впливати (і впливають) на становлення й роз- виток історико-наукових розробок. Історико-наукові дослідження у тако- му широкому соціовзаємозв’язку мо- жуть дати і деякі матеріали для екстра- поляції можливостей подальшого роз- витку математики, механіки, техніки. Ця концепція, яка знайшла відо- браження у фундаментальній моно- графії О.М. Боголюбова «История механики машин», нарисі «Матема- тическая жизнь в СССР», визначила наукову спрямованість, методологію досліджень, прийняту учнями Олек- сія Миколайовича у процесі форму- вання школи. Вона характеризувала- ся єдністю поглядів на призначення історико-наукових праць, спільністю та спадковістю принципів й методів їх проведення. Розвиваючи таким чином комп- лексне та всебічне дослідження історії математичного природознавства, учні О.М. Боголюбова виявились достат- ньо підготовленими для розв’язання задачі в цілому. Їх зусилля орієнтува- лись на дослідження історії виник- нення, становлення і розвитку в галузі математичної фізики ідей О. Хевісай- да (Л.О. Применко), прямих методів (Т.Ф. Лучка), ізопериметричної задачі (Н.І. Данілова). Розроблялися проб- леми зародження і розвитку число- вих методів розв’язання задачі Коші для звичайних диференціальних рів- нянь (І.В. Чальцева), методів теорії наближення функцій поліномами (О.М. Буц), теорії ланцюгових дро- бів (Е.М. Добровольська), теорії міри і теорії функцій дійсного змінного (Л.О. Брилевська). Значний резонанс отримали дослідження В.М. Урбан- ського з питання становлення в Укра- їні науково-організаційних форм про- ведення математичних досліджень. Дана концепція отримала подаль- ший розвиток і поглиблення, область досліджуваних проблем поширилась на вивчення історії застосування ма- тематичних методів до розв’язання різних задач механіки. Насамперед це дослідження історії застосування тео- рії функцій комплексного змінного в теорії машин і механізмів (С.М. Вели- ка), методів конформних відображень у розв’язанні задач гідродинаміки О.М. БОГОЛЮБОВ ТА ІСТОРІЯ МАТЕМАТИЧНИХ НАУК В УКРАЇНІ Наука та наукознавство, 2011, № 1 61 (В.М. Жуковська), методів інтегруван- ня диференціальних рівнянь в теорії пружності (Р.Є. Мотилевська), мате- матичної теорії дифракції та її розвитку у ХХ ст. (М.О. Харитонова), розвитку математичної теорії електростатики у ХІХ ст. в Росії (Н.Б. Андрианова), роз- витку асимптотичних методів у нелі- нійній механіці (О.М. Нестеренко). Значна увага приділялась історико- науковим дослідженням у галузі те- оретичної та прикладної механіки. У цьому напрямі було розглянуто ста- новлення прикладної механіки в Росії в першій половині ХІХ ст. (М.М. Во- роніна), механіки в Одеському (Ново- російському) університеті за 100 ро- ків (І.І. Голотюк), теорії стійкості фі- гур рівноваги обертової рідкої маси з XVIII до початку XX ст. (В.В. Павлов- ська), теорії гнучкої нитки (В.П. Лі- шевський), історію вітчизняної науки про коливання (І.К. Рахімова), теорію інтегральних інваріантів в історичному розвитку (Ю.П. Сурков), історію меха- ніки XVII ст. (В.М. Чиньонова) та інші питання. Під час роботи в Інституті мате- матики АН України О.М. Боголюбов спільно з учнями продовжував роз- вивати дослідження з вказаних на- прямів. Разом з тим багато учнів були орієнтовані на дослідження в галузі теорії машин і механізмів, а саме іс- торії виникнення, становлення і роз- витку в механіці машин графічних методів (С.А. Хорошева), експеримен- тальних методів (Л.С. Коваленко), методів для відтворення математич- них залежностей (А.М. Токаренко), математичних методів теоретичної кі- нематики (Л.Д. Ледньова), ідей кіне- матичної геометрії незмінних систем (В.М. Пов стенко), формотворення ма- шин (Е.Г. Циганкова). У напрямі істо- рії машинобудування було досліджено питання розвитку автоматизації земле- рийних та землерийно-транспортних машин (В.В. Кислов), історії застосу- вання сільськогосподарської техніки (Естер Вісенте). Великого значення надавав Олек- сій Миколайович зростанню науко- вих кадрів вищої кваліфікації. Його учні М.М. Вороніна, В.Я. Боярський, М.М. Рожанська, Л.Л. Кульвецас, В.П. Лішевський, В.В. Кислов стали докторами наук, В.М. Урбанський, В.В. Кислов, М.М. Вороніна, В.П. Лі- шевський — професорами вищої шко- ли. Значну наукову допомогу та спри- яння надав О.М. Боголюбов М.І. Воро- ніну, С.С.Демідову, В.О. Доброволь- ському, Г.К. Михайлову, М.М. Рожен- ку, З.К. Соколовській, М.Г. Ускову при підготовці та захисті ними докторських дисертацій. У плідному співробітництві з учнями Олексій Миколайович опублікував чис- ленні історико-наукові статті та низку монографій: «Роботы и манипуляторы» (1980, співавтор Д.А. Нікітін), «Попу- лярно о робототехнике» (1989, співавтор Д.А. Нікітін), Николай Митрофанович Крылов» (1987, співавтор В.М. Урбан- ский), «Сергей Николаевич Кожевни- ков» (1998, співавтори Є.Я. Антонюк, С.А. Хорошева) та ін. Узагальнення результатів дослі- джень знайшло відображення в бага- тьох працях учнів О.М. Боголюбова — В.П. Лішевського «Некоторые вопросы преподавания статики» (1957), «Педаго- гическое майстерство ученого. О препо- давательской деятельности професора А.П. Минакова» (1975), Е.Г. Циган кової «У истоков дизайна» (1981), Є.Я. Анто- нюка «Динамика механизмов перемен- ной структуры» (1988), С.А. Хоро шевої та А.М. Токаренко «Развитие мате ма- Science and Science of Science, 2011, № 162 тических методов исследования ме- ханизмов» (1988), В.В. Кислова «Ис- тория развития ракетно-космической техники в Украине» (1992) и «Развитие теории и техники резания материа- лов в Украине» (1993), Л.Д. Ледньової «П.О. Сомов» (1994), В.М. Урбансько- го «Д.Граве и время» (1999). М.М. Во- роніна є автором монографій про П.П. Мельнікова (1977), С.В. Кербедза, Г. Ламе. Монографію «Возникнове- ние и развитие прямых методов мате- матической физики» видали у 1985 р. А.Ю. та Т.Ф. Лучки. Олексій Миколайович завжди під- креслював, що історія науки є невід’єм- ною та необхідною складовою загаль- нолюдських знань, її значення по- лягає не тільки у відтворенні дійсної, адекватної картини розвитку того чи іншого напряму науки, але і в тому, щоб зрозуміти і правильно оцінити логіку і діалектику розвитку уявлень людини про навколишній світ та про самого себе, без чого були б немож- ливі успіхи культурного та технічного розвитку цивілізації. О.М. Боголюбов та його учні збагатили історію науки у цілому та історію математичного природознавства багатьма вагомими результатами. У цьому пояснення ши- рокого визнання творчості О.М. Бо- голюбова та його учнів в Україні та за її межами. 1. Хорошева С.А. Дослідження з історії природознавства і техніки в НАН України / С.А. Хоро- шева, Ю.О. Храмов // Наука та наукознавство. — 2008. — № 4. — С. 144—163. 2. Олексій Миколайович Боголюбов. Біобібліографія. — К.: Ін-т математики НАН України, 2001. — 80 с. 3. Боголюбов А.Н. Социальная история математического естествознания / А.Н.Боголюбов // Нариси історії природознавства і техніки. — 1994. — № 41. — С. 3—16. 4. Боголюбов А.Н. История механики машин / А.Н. Боголюбов. — Киев: Наук. думка, 1964. — 460 с. 5. Боголюбов А.Н. Становление динамики машин / А.Н.Боголюбов // Исследования по истории механики. — М.: Наука, 1983. — С. 3—15. 6. Боголюбов А.Н. Теория механизмов и машин в историчеcком развитии ее идей / А.Н. Бого- любов. — М.: Наука, 1976. — 467 с. 7. Боголюбов А.Н. Математики, механики. Биографический справочник / А.Н.Боголюбов. — Киев: Наук. думка, 1983. — 637 с. 8. История механики в России / Под ред. А.Н. Боголюбова. — Киев: Наук. думка, 1987. — 389 с. Одержано 24.02.2011 Ю.А. Храмов, С.А. Хорошева А.Н. Боголюбов и история математических наук в Украине К 100-летию со дня рождения известного украинского историка науки члена-корреспондента НАН Украины Алексея Николаевича Боголюбова освещаются основные этапы его жизни, научной и педагоги- ческой деятельности, вклад в развитие историко-математических исследований в Украине.

О.М. Боголюбов та історія математичних наук в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси