Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації

Показано значення біорізноманіття для людства, його стан у світі та Україні в минулому і зараз, небезпеки, які йому загрожують.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Гродзінський, Д.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2010
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30837
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації / Д.М. Гродзінський // Наука та наукознавство. — 2010. — № 3. — С. 3-11. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-30837
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-308372012-02-16T12:10:07Z Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації Гродзінський, Д.М. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Показано значення біорізноманіття для людства, його стан у світі та Україні в минулому і зараз, небезпеки, які йому загрожують. Показано значение биоразнообразия для человечества, его состояние в мире и Украине в прошлом и сейчас, опасности, которые ему угрожают. The significance of biodiversity for the humanity, its condition in Ukraine and the world in the past and the present, threats to it are shown. 2010 Article Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації / Д.М. Гродзінський // Наука та наукознавство. — 2010. — № 3. — С. 3-11. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30837 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
spellingShingle	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Гродзінський, Д.М. Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації Наука та наукознавство
description	Показано значення біорізноманіття для людства, його стан у світі та Україні в минулому і зараз, небезпеки, які йому загрожують.
format	Article
author	Гродзінський, Д.М.
author_facet	Гродзінський, Д.М.
author_sort	Гродзінський, Д.М.
title	Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації
title_short	Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації
title_full	Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації
title_fullStr	Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації
title_full_unstemmed	Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації
title_sort	збереження біорізноманіття україни і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30837
citation_txt	Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації / Д.М. Гродзінський // Наука та наукознавство. — 2010. — № 3. — С. 3-11. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT grodzínsʹkijdm zberežennâbíoríznomaníttâukraíniísvítuneodmínnaosnovastabílʹnogorozvitkucivílízacíí
first_indexed	2025-07-03T11:12:44Z
last_indexed	2025-07-03T11:12:44Z
_version_	1836624030017257472
fulltext	Наука та наукознавство, 2010, № 3 3 Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства За мільйони років еволюції життя на Землі відбувалось незмінне зростан- ня чисельності видів усіх живих істот. Спочатку життя вирувало у Світовому океані, а потім поволі почало виходити на континентальні простори, де умови життя були набагато складнішими, ніж у водному середовищі. З часом в ході еволюції форму- вались численні й дуже різноманітні способи пристосування до широких коливань інтенсивностей чинників середовища — посухи або надмірно- го зволоження, високих або низьких температур, сильного освітлення або затінення, надмірного засолення або недостатності поживних речовин. Го- ловною в цьому процесі пристосуван- ня життя до різних зон Землі була тен- денція до найповнішого використання енергетичних ресурсів планети. Коли виник один з найважливіших проце- сів на Землі — фотосинтез, сутність якого полягає в перетворенні енергії сонячних променів в енергію хіміч- них зв’язків, то розпочалося форму- вання угруповань організмів. Ці угру- повання, сукупність певного числа видів, утворювали своєрідну систему перетворення енергії: організми, ко- трі нагромаджували енергію Сонця, напрацьовували так звану «первинну продукцію» — масу високоенергетич- них органічних сполук, яка складала поживний матеріал для тих організмів, котрі не могли безпосередньо здобува- ти енергію Сонця. Відповідно перші організми назва- но «первинними продуцентами», а дру- гі — «споживачами-консументами». Переважаюча кількість видів — пер- винних консументів — рослини, що мають зелений пігмент — хлорофіл. Консументи живуть за рахунок енергії тих речовин, які синтезують первин- ні продуценти, — рослини. Отже, без первинних продуцентів неможливе іс- нування консументів. Поступово формуються сталі угру- повання різних видів, які спроможні якнайповніше використовувати умо- ви середовища. У таких угрупованнях встановлюються чіткі зв’язки між усі- ма видами стосовно харчування: тра- воїдні комахи харчуються рослинною біомасою, в свою чергу цими комахами Д.М.Гродзінський Збереження біорізноманіття України і світу — неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації Показано значення біорізноманіття для людства, його стан у світі та Україні в минулому і зараз, небезпеки, які йому загрожують. © Д.М. Гродзінський, 2010 Д.М. Гродзінський Science and Science of Science, 2010, № 34 харчуються різні птахи, дрібні птахи є поживою для більших хижих птахів, травоїдні ссавці поїдаються хижими звірами й т.д. Такі зв’язки між різни- ми видами в угрупованнях називають трофічними ланцюгами. Власне кож- не угруповання може бути описаним схемою притаманних йому трофічних ланцюгів. Зв’язки між різними видами далеко не всі є такими жорстокими, що зводяться лише до того, хто кого впо- лює й з’їсть. Є й такі зв’язки, як, напри- клад, між запилювачами і рослиною: перші переносять від квітки пилок, а другі, немов би в обмін на важливі по- слуги, пригощають їх нектаром. Угруповання мають бути організо- ваними в такий спосіб, щоб в них існу- вала певна рівновага: зберігалось спів- відношення між окремими видами, не відбувалось нагромадження залишків решток організмів, не виникало умов проникнення в угруповання нових ви- дів, котрі можуть зруйнувати його. Співвідношення між видами в угру- пованні підтримується завдяки трофіч- ним зв’язкам. Випадіння хоча б одного з елементів трофічного ланцюга може призвести до повної деградації угрупо- вання. Наприклад, в тропічних лісах хижак барс живиться більше ніж 80 різними видами тварин. Якщо барса не стане, не буде тиску на ці 80 видів тва- рин й може розпочатись масове їх роз- множення, що й призведе угрупован- ня цих лісів до повного краху. Рештки організмів використовують так звані детритофаги — обов’язковий компо- нент будь-якого угруповання. Про- никнення нових видів в угруповання контролюється тим, що угруповання настільки тісно упаковане, що про- сто немає місця для нового поселенця. «Немає місця» тут слід розуміти не в сенсі відсутності простору, території, а як відсутність умов життя для інших видів, наприклад брак світла, води, по- живи тощо. Як кажуть екологи, немає відповідної «екологічної ніші». Звісно, в природі невпинно відбу- вається процес удосконалення угрупо- вань в напрямку підвищення їх продук- тивності — маси речовин або кількості енергії, зв’язаної в цих речовинах, а також стабільності. Водночас спосте- рігається проникнення життя в сере- довища з дуже складними умовами для життя — в полярні регіони, в глибини океану, у високогір’я. Як видно, в основі стабільності й стійкості угруповань є різноманітність видів та їх здатність в належний спо- сіб взаємодіяти в угрупованні з інши- ми видами й виконувати відповідну функцію. Власне така різноманітність і має назву біорізноманіття. Про зна- чення біорізноманіття було відомо ще древнім людям. Недарма ж в Старому завіті в оповіді про Ноя говориться, що отець Ной у свій ковчег брав не тільки безпосередньо потрібних людині свій- ських тварин, але й тварин диких ви- дів. Певно, накладення табу на окремі види тварин і рослин у давніх племен також відображали намагання людини зберігати видове біорізноманіття. Значення біорізноманіття є вкрай важливим з огляду на умови життя лю- дини. Справді, від збереження біоріз- номаніття залежить функціонування всіх земних біосистем: і океанічних, морських, і континентальних. А це функціонування є основоположним для життя і людей, і всього живого на нашій планеті. Перш за все тому, що завдяки різноманітності підтримується кругообіг кисню, води, вуглекислого газу та багатьох інших речовин. Кисень в атмосфері з’явився, завдячуючи пер- винним продуцентам. Біорізноманіття ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ УКРАЇНИ І СВІТУ — НЕОДМІННА ОСНОВА СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ... Наука та наукознавство, 2010, № 3 5 створило на Землі ґрунти, використан- ня яких є основою землеробства, а від- так годує людство. Біорізноманітність не тільки забез- печує стабільність речовинного скла- ду середовища й забезпечує людство продуктами харчування. Вона має ще дуже багато вкрай корисних для лю- дини функцій: забезпечує лікарськими препаратами, матеріалами для виго- товлення тканин, висхідними речови- нами для «тонкої хімії», дає висхідні форми для отримання культурних рос- лин і свійських тварин. Вкрай важливе естетичне значення біорізноманіття. Джерелом натхнення поетів, майстрів пензля, письменників практично за- вжди були природа, біорізноманіття в проявах краси окремих видів й пей- зажів. На біорізноманітті ґрунтуються численні заняття людей — створення парків, селекція культурних і орнамен- тальних рослин й т.п. Поняття біорізноманітності охо- плює різні рівні організації біологічних систем. По-перше, розглядають видо- ве різноманіття — чисельність видів, яке забезпечує сталість угруповань. По-друге, популяція окремих видів має характеризуватись здатністю мон- туватись в різні угруповання, для чого вона має бути мінливою. Ця мінли- вість досягається завдяки варіюванню спадкової інформації видів. Отже, по- пуляція має бути генетично багатою. Таке генетичне забезпечення мінли- вості у видових популяціях називають генетичним біорізноманіттям. Втретє, у зв’язку з тим, що саме середовище, де функціонують угруповання видів, дуже мінливе, — різні типи ґрунтів, зволо- ження, висоти над рівнем моря, коли- вання температур й т.п. — має місце різноманіття угруповань, екосистем, ландшафтів. До створення стабільних умов жит- тя на Землі біорізноманіття, котре ми спостерігаємо тепер, мало дуже довгу історію свого становлення, яка тривала сотнями тисяч років. На рис.1 показа- но, як з часом змінювалась чисельність родин організмів. На цей час кількість родин десь в 10 разів більша, ніж була 200 мільйонів років тому. Ми маємо цінувати існуюче біоріз- номаніття, котре формувалось сотня- ми мільйонів років, як найцінніший скарб, отриманий від природи. Проте ми часто забуваємо, що біорізноманіт- тя це скарб, який необхідно старанно оберігати, й робимо дуже багато не- виправданих втручань в природу, що призводить до зубожіння біорізнома- ніття. Й у світі відбувається втрата біо- різноманіття, що веде до локальних і загальнопланетарних екологічних ка- тастроф — перетворення родючих зе- мель в пустелі, засолення ґрунтів, зве- дення лісів, вимирання окремих видів тварин і рослин. Всі ці негативні на- слідки є результатом непоміркованого наступу на біорізноманіття з боку не сумісних із законами екології дій, які з наростаючими темпами чинить люд- ство. І природа на очах втрачає свою продуктивну силу. Гірко стає, коли порівнюєш багатство природи доін- дустріальної ери і в наші часи. Примі- ром, як свідчать записи XVI сторіччя, в ріках України було так багато риби, що під час нересту весло з трудом мож- на було б втиснути між тілами осетрів, які пливли вверх по Дніпру. Тепер же більшість цінних риб занесено до Чер- воної книги, бо їх стало так мало, що потрібно їх захищати. У позаминулому сторіччі степами Північної Америки мандрували багатотисячні череди бі- зонів, тепер же їх там немає. Швидки- ми темпами вирубуються дощові ліси Д.М. Гродзінський Science and Science of Science, 2010, № 36 Південної Америки, які є основним генератором кисню для всієї планети. Отруюються води рік і озер. Якщо ще років 40 тому можна було, не думаючи про небезпеку, пити воду з будь-якого джерела — струмка, ріки, озера, ставка, то тепер немає в Україні незабрудне- них джерел питної води. І вода, і пові- тря містять сотні токсичних речовин. В Україні величезну шкоду біоріз- номаніттю завдає надмірне розорю- вання земель. У деяких районах степної зони розорано більше 80 — 90% земель. За таких умов про яке збереження біо- різноманіття може йти мова! Біорізно- маніття руйнується, бо спотворюються місця проживання видів, проводяться надмірний відстріл тварин, неконтро- льоване рибальство, вирубування лісів. Використання інсектицидів не тільки вбиває шкідників сільського господар- ства, але й шкодить корисним комахам. Всі такі дії порушують віками усталену рівновагу в угрупованнях, де випадін- ня або послаблення позицій одного виду може призвести до повної дегра- дації системи видів. Справді, якщо стане менше хижих птахів, то чи не бу- дуть тоді масово розмножуватись ми- шовидні гризуни. А як стане надмірно багато цих гризунів, чи не з’їдатимуть вони насіння злакових трав, яких вна- слідок цього стане менше в угрупован- нях. Отакі, приміром, ланцюжки подій відбуваються в природі, коли порушу- єш в них стан рівноваги. Добре доведе- но, що чим більше видове різноманіття екосистеми, тим краще збалансовані в ній потоки речовин і енергії й тим вища її стабільність. Сьогодні темпи вимирання видів під антропогенним впливом в 100 — 1000 разів перевищують швидкість природного відмирання. Так, за годи- ну наша планета втрачає 3 види. Якщо не зупинити подальший прояв такої тенденції нищення природи, плане- та до кінця цього століття втратить до 50% видового складу фауни і флори, а це потягне за собою швидку руйна- цію екосистем. В Україні зубожіння природи йде високими темпами. Так, якщо у 1980 році у перше видання Чер- воної книги, до якої вносять дані про види тварин і рослин, які опинилися на межі вимирання, було внесено 151 вид вищих рослин і 29 видів ссавців, то в третьому виданні цієї книги у 2009 році вже зареєстровано 564 види рос- лин і ссавців. А природа в нашій країні напро- чуд прекрасна і унікальна в тому відно- шенні, що на порівняно невеликій від- стані розміщуються кілька природно- кліматичних зон: лісова, лісостепова, степова, гірська, приморська. Навіть пустеля є — Олешківські піски. Як важливо зберегти цю красу для людей: адже на тлі повноцінної неспотворе- ної природи і людина набуває духовної краси. За умов надмірної урбанізації ландшафту, збіднення в ньому елемен- тів природного середовища людина стає більш жорстокою й частіше зазнає нервових захворювань. У 1992 році у Ріо-де-Жанейро від- булася Конференція ООН з питань до- вкілля й розвитку. У цій конференції брали участь лідери 179 держав світу. Від України була там делегація на чолі з Головою Верховної Ради І.С.Плющем. Конференція ухвалила п’ять основних документів: Декларацію про довкілля і розвиток, Порядок денний XXI сто- ліття, Заяву про принципи управлін- ня, захисту й постійного розвитку всіх видів лісів, Рамкову концепцію про зміну клімату і Конвенцію про біоріз- номанітність. Головний підсумок кон- ференції ООН полягає у висновку, що ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ УКРАЇНИ І СВІТУ — НЕОДМІННА ОСНОВА СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ... Наука та наукознавство, 2010, № 3 7 збереження біорізноманітності є прі- оритетним напрямом діяльності люд- ства. Конференція підкреслила, що біо- різноманітність — це поняття багато- планове й особливо підкреслила його три основних аспекти: генетичну, видову й екосистемну біорізноманіт- ність. Глобальна концепція збережен- ня біорізноманітності передбачає ряд стратегічних і тактичних підходів: планування й збалансоване викорис- тання земельних ресурсів, стабіліза- цію і розширення площі лісів, ведення сільського господарства, яке не спри- чиняє невідновних втрат родючості ґрунтів, зниження рівня техногенних забруднень води, ґрунтів й повітря, раціональне використання природних ресурсів. У здійсненні таких стратегічних і тактичних заходів велике значення має не тільки законодавче забезпечення природоохоронних дій, але й особлива форма екологічної моралі, екологічної або, як ще кажуть, енвайронменталь- ної етики. Із самих малих літ кожен має глибоко усвідомлювати, що ми всі є частками живої природи й наше буття в повній мірі залежить від будь- якої живої істоти, яку слід шанувати й підтримувати. З історії відомо багато прикладів, як непошана до лісу поро- джувала загибель держав, які зазнавали незворотних наступів пустелі. Тож еко- логічна освіта і виховання мають бути піднятими на дуже високий рівень. На цей час вченими у всьому світі описано біля 1,7 мільйонів видів. З них відносно повно досліджено десь зо три проценти. Але ще дуже багато залиша- ється видів, котрі не вивчені, й таких за різними оцінками може бути до 80 мільйонів. Отже, і ботанікам, і зооло- гам є для майбутнього дуже багато ро- боти, адже більша частина існуючих в природі видів ще не досліджена. Звіс- но, серед цих недосліджених видів пе- реважаюча більшість — нижчі тварини й рослини, мікроорганізми, мікроско- пічні гриби. Чисельність різних таксономічних груп, поширених на нашій планеті, по- казано в таблиці. Як видно, таксони істотно відрізняються між собою за чи- сельністю видів. У світовій фауні най- більше число видів у комах, а у флорі — найбільше видів дводомних рослин. Звичайно, в екосистемах ми по- мічаємо лише домінантні види: в ду- бовому лісі — дуби та деякі рослини підліска, в ялиновому лісі — ялини й часом берізки. Але ці домінантні види супроводжуються сотнями, а часто й тисячами менш помітних супутніх ви- дів бактерій, грибів, мохів, лишайни- ків, водоростей, безхребетних, птахів та інших хребетних тварин. І всі вони вкрай потрібні в екосистемі, бо ство- рюють систему трофічних ланцюгів, котра надає екосистемі відповідну ста- більність. Дуже велику загрозу для видів світо- вої фауни і флори становить зведення тропічних і субтропічних дощових лі- сів. Ці ліси, які займають лише 6% суші й розташовані в Екваторіальній Афри- ці, Центральній і Південній Америці, Індомалаї та на островах Океанії, при- ховують в собі до 80% всього видового складу тварин і рослин світу. В останні десятиліття вирубування цих лісів на- було надзвичайно великих масштабів, й це загрожує біорізноманіттю. Разом з тим вирубування цих лі- сів зменшує продуктивність біосистем Землі. На рис. 2 показаний лісовий по- крив нашої планети. Як видно, лісів не так то й багато. А вони вкрай потрібні Д.М. Гродзінський Science and Science of Science, 2010, № 38 з огляду на те, що саме вони віднов- люють кисень в атмосфері, забезпечу- ють кругообіг кисню й вуглекислоти, пом’якшують коливання кліматичних умов. Оскільки для підтримання життя на планеті найважливішим є створення первинної продукції, то різні регіони Землі дуже нерівноцінні за спромож- ністю первинних продуцентів викорис- товувати сонячну енергію в процесах фотосинтезу, а відтак вирішення про- блеми збереження біорізноманітності має міждержавний, навіть загально- планетарний характер. Тому проблема, пов’язана з вирубкою дощових лісів, турбує не лише Бразилію, а все люд- ство. Справді, подивіться, наскільки варіює первинна продукція біо сфери (рис. 3). На цій карті по гущині зеле- ного забарвлення видно, що найбільше біомаси на одиницю площі створюєть- ся в північній половині Південної Аме- рики і в Центральній Африці. Є великі території (це переважно пустелі й райо- ни Арктики і Антарктики), де первинна продукція незначна. Відповідно варіює у світі й поширеність основних первин- них продуцентів біосфери — судинних рослин (рис.4). Вони малочисельні в зонах високих широт, в пустелях і на- півпустелях. Дуже велике видове біоріз- номаніття в архіпелагах Тихого океану і в окремих частинах Африки і Південної Америки. Дослідженням поверхневої щільності зеленого пігменту рослин — хлорофілу — встановлюють фотосинтетичну актив- ність земної поверхні. Саме завдячуючи фотосинтезу в екосистемах виникають високоенергетичні органічні речовини, які використовуються всіма живими істо- тами як джерело енергії і блоків хімічних сполук для процесів біосинтезу і життє- діяльності. На рис. 5 показана фотосин- тетична активність різних регіонів нашої Рис.1. Зростання біорізноманітності рослин в геологічній шкаліР 1 З бі і і і і ій і Полісся України, яке занапастили радіоактивними викидами з аварійної Чорнобильської АЕС (фото з Інтернету) Гори Карпат — унікальне осереддя біорізноманіття (фото з Інтернету). Рис. 2 Лісовий покрив Землі Яйла на вершинах Ай-Петрі в Криму (фото О. Лаврентович) Рис. 3. Первинна продукція біосфери Рис. 4. Поширення судинних рослин на материках Землі Рис. 5. Фотосинтетична активність континентів Землі Р 4 П З і Р 5 Ф і і З і Рис. 6. Різноманіття судинних рослин в різних регіонах Землі Рис. 7. Втрати видів в екосистемах континентів ЗемліР 7 В і і З і Рис. 8. Ареали місцезнаходження «червонокнижних» видів тварин в Україні Рис. 9. Ядра концентрації ареалів «червонокнижних» видів тварин Залишки підводного вулкану — Карадаг в Криму (фото автора) Рис. 10. Щільність місцезростань «червонокнижних» видів рослин в Україні Ковила. Колись ця чаруюча трава вкривала наші безкрайні степи (фото автора). Рис. 11. Ядра концентрації ареалів «червонокнижних» видів рослин в Україні ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ УКРАЇНИ І СВІТУ — НЕОДМІННА ОСНОВА СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ... Наука та наукознавство, 2010, № 3 9 планети. На карті видно, що фотосин- тетична активність найвища в північній частині Південної Америки, до ростуть основні дощові ліси планети. Такий розподіл фотосинтетичної актив ності по континентам в певній мірі збігається з різноманіттям судинних рос- лин, що видно з наступної карти, на якій зображено біорізноманіття судинних рослин: чим темніше колір, тим більше видів зростає в даному регіоні (рис. 6). Внаслідок антропогенної дії видо- ва різноманітність зменшується. На наступній карті показані втрати ви- дів в екосистемах (рис. 7). Кількісно ці втрати характеризуються індексом на- сиченості (кількістю видів на одиницю площі, що залишились на цей час, в %). Чорним позначені індекси, менші за 50%, зеленим — 50—100%, іншими ко- льорами — проміжні значення. Зверта- ють на себе увагу знижені індекси видо- вої насиченості в технічно розвинених країнах Європи, США, Індії і Китаї. В Україні видове різноманіття ха- рактеризується такими цифрами. Ссав- ців нараховується 144 види, які пред- ставляють 30 родин і 79 родів. У цьому числі відображено види, котрі вимерли в літописні часи, а також адвентивні (інтродуковані та інвазійні) види. Якщо ж говорити лише про ссавців, котрі ма- ють на цей час поширення в Україні, то їх налічується десь 108 — 117 видів. Найпростіших виявлено 1200 видів, гу- бок — 33, кишковопорожнинних — 40, плоских червів — 1288, кільчастих чер- вів понад 400, членистоногих — майже 40 000. Серед останніх ракоподібних — 982, павукоподібних — 3300, багато- ніжок — 138 і комах не менше 35 000. Молюсків зустрічається близько 400 видів. Рептилій нараховують лише 21 вид, а амфібій — ще менше — 17 видів. Число видів і підвидів риб у морях, ли- манах, озерах, ставках і річках не пере- вищує 184. Птахів, котрі гніздяться в Україні, — 260—270, а разом з проліт- ними птахами 411. Якщо порівняти кількість видів хребетних тварин із загальним їх чис- лом на всій планеті (47 000), то легко переконатися в тім, що фауна хре- бетних України аж ніяк не є багатою. Проте це дуже важливий елемент еко- систем, який має підпадати під захист і збагачення. Відновлення фауни може відбуватись зі значною швидкістю, про що свідчать дані спостереження за ста- ном тваринного світу в зоні відчужен- ня Чорнобильської АЕС, де суттєво зменшилось втручання людини, яка залишила природу напризволяще. Тут з’явились рисі, розмножились деякі «червонокнижні» види, розплодились завезені з Асканії-Нова коні Прже- вальського, не кажучи вже про зрос- тання популяцій таких видів, як лань, лось, дикий кабан. Досить швидко від- новлюється популяція бобрів, якщо не заважати їм в їх життєвих справах. Безхребетних тварин в Україні ви- явлено 44017 — 44371 видів. Звісно, цим не обмежується їх чисельність в нашій країні, й зоологи щороку опису- ють десятки нових видів комах, кліщів та інших безхребетних. У Червону книгу 2009 року видан- ня занесені 542 види тварин, Серед них 2 види гідроїдних поліпів, 2 види кру- глих червів, 9 — кільчастих, 31 — ра- коподібних, 226 видів комах, 69 риб, 20 молюсків, 8 — земноводних, 11 пла- зунів, 87 птахів і 68 ссавців. Як видно, особливо критичний стан спостеріга- ється у птахів, земноводних, рептилій. Розміщення цих «червонокнижних» видів показано на карті (рис.8). З метою виділити області, де видове біорізноманіття є найвищим, в біогео- Д.М. Гродзінський Science and Science of Science, 2010, № 310 графії використовують поняття «ядра концентрації ареалів». Визначають ці ядра в такий спосіб: на карту наносять- ся ареали видів і визначається область перетину найбільшої кількості ареалів. Така область і є ядром біорізноманітнос- ті або ядрами концентрації ареалів. На наступній карті показані ядра концен- трації ареалів «червонокнижних» видів тварин (рис. 9). Понад половину території України займають сільськогосподарські угіддя та урбанізовані комплекси. Природ- на рослинність займає лише 30%, а ліси — 14% території України. В Євро- пі під лісами находиться значно більша територія — 41,3%. Якщо на одного жителя в Європі припадає 1,3 га лісу, то в Україні лише 0,2 га. Степи, які потенційно могли б займати до 40% території країни, повністю розорані й збереглися лише в системі заповідних об’єктів на площі, що становить близь- ко 0,6% території. За останнє століття різко скоротилась площа під луками й пасовищами. Стало менше боліт, які тепер займають площу близько 1% те- риторії України. Звісно, таке надмірне споживання земель вплинуло на різно- маніття рослинного світу. Флора і мікобіота України пред- ставлені понад 17 000 видів. Серед них грибів 5227 видів, лишайників — 1322, водоростей — 4908, мохоподібних — 763, судинних рослин — 6086. Всі ці рослини утворюють угруповання, рос- линні асоціації, яких нараховується 3,5 тисячі. До Червоної книги України зане- сені 826 видів рослин, що на третину більше, ніж було у її другому виданні. Серед «червонокнижних» видів рослин судинних 611 видів, мохоподібних — 46, водоростей — 60, лишайників — 52, грибів — 57. Щільність місцезростань цих видів показано на наступній карті (рис. 10). Звісно, рослинність України у порів- нянні з тою, що була кілька століть рані- ше, сильно змінилась. Наприклад, ко- вили, розвиток яких характеризує опти- мальний стан розвитку степових угру- повань, були поширені майже на 40 % території, а тепер вони збереглися лише на площі, що становить близько 1%. Ядра концентрації ареалів «черво- нокнижних» видів рослин займають дуже незначну територію України, що видно з наступної карти (рис. 11). Очевидно, саме в цих ядрах має бути забезпеченою надійна система захисту видів рослин. Оскільки збере- ження видів можливе лише за умов під- тримання відповідних рослинних асо- ціацій, то головним способом консер- вації біорізноманітності є збереження угруповань. Саме тому й було створено «Зелену книгу», в якій перераховано ті екосистеми, котрі потребують особли- вого режиму підтримки. До першого видання «Зеленої книги» було включе- но 27 синтаксонів різного рангу. Звісно, в збереженні біорізнома- ніття як рослинного, так і тваринного світу важливу роль відіграють запо- відні території. В Україні на цей час нараховуються 4 біосферних заповід- ника (Асканія-Нова, Чорноморський, Карпатський і Дунайський), 20 при- родних заповідників, розташованих по всій території України, 41 національ- ний природний парк і 24 заказника. На перший погляд, здається, що запо- відних об’єктів в Україні є багато, Але це не так: за розрахунками оптималь- ної мережі заповідників ще необхідно збільшити території із заповідним ре- жимом. Сучасні еколого-економічні розрахунки показують, що збережен- ня біорізноманітності та генофонду ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ УКРАЇНИ І СВІТУ — НЕОДМІННА ОСНОВА СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ... Наука та наукознавство, 2010, № 3 11 у будь-якому регіоні вимагає, щоб не менше 10 — 15% його площі було зай- нято заповідними територіями. Останніми роками в Україні, як і в багатьох країнах, створюється еколо- гічна мережа, мета якої полягає в забез- печенні міграції видів між заповідними територіями. Національна екологічна мережа України має бути складовою всеєвропейської екомережі, створення якої було схвалено Конференцією мі- ністрів довкілля Європи у 1995 році. Збіднення видової біорізноманіт- ності створює умови для проникнення в угруповання нових для країни видів. Далеко не завжди таке «збагачення» флори або фауни є корисним для лю- дини. Так, загальновідомо, як, не ма- ючи протидії, розмножувались кролі, яких завезли до Австралії. На цей час на території міста Києва оселилось більше 500 видів рослин-чужинців, і серед них, наприклад, амброзія, пилок якої викликає сильну алергію у людей. Для життя людей має величезне зна- чення генетичне різноманіття культур- них рослин і свійських тварин. Справді, людство на планеті зростає, а тим часом великі регіони світу страждають від не- стачі продуктів харчування. Відомо біля трьохсот видів рослин, які використову- ються як харчові, плодові, ягідні й овочеві культури. Проте з часом як основні хар- чові рослини виокремилося лише кілька видів, серед яких найбільші площі посі- вів займають пшениця, рис, кукурудза, ячмінь, соя, горох, овес. Відмітимо, що окультурення рослин відбулось кілька тисяч років тому, й на цей час не збере- глося їх диких предків. Найголовнішим способом підвищення врожайності сіль- ськогосподарських рослин є створення нових сортів, які характеризуються ви- сокою врожайністю, стійкістю до хво- роб і шкідників, здатністю переносити посуху, коливання температур тощо. А для створення нових сортів необхід- но мати якнайбільш широке генетичне різноманіття культурних рослин, їх до- статньо багатий генофонд. Хоча всім зрозуміло, наскільки важливим є збере- ження генофонду культурних рослин, все ж спостерігаються величезні втрати генофондів цих рослин. Так, за дани- ми ФАО ООН за минуле століття було втрачено 75% генетичного різноманіття культурних рослин. У Мексиці, котра є батьківщиною кукурудзи, втрачено 80% різновидів цієї культури. У Китаї у 1949 році вирощувалось біля 8000 сор- тів рису, а у 1970 їх залишилось лише 50. В Україні втрачаються генофонди кор- мових трав — конюшини, люцерну, ес- парцету. Головною причиною таких ра- зючих і болісних втрат біорізноманіття культурних рослин є те, що традиційні різновиди і сорти витісняються нови- ми сортами. Керуючись лише запитами ринку, виробники харчових продуктів, нехтуючи необхідністю зберігати й зба- гачувати генофонд культурних рослин, ускладнюють майбутнє сільського гос- подарства. Як бачимо, збереження біорізно- манітності має займати чільне місце в екологічній стратегії сучасного світу. Одержано 22.09.2010 Д.М.Гродзинский Сохранение биоразнообразия Украины и мира — обязательное условие стабильного развития цивилизации Показано значение биоразнообразия для человечества, его состояние в мире и Украине в прошлом и сейчас, опасности, которые ему угрожают.

Збереження біорізноманіття України і світу - неодмінна основа стабільного розвитку цивілізації

Репозитарії

Схожі ресурси