Міжнародна конференція «Застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.)
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2010
|
| Назва видання: | Наука та наукознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30851 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародна конференція «Застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.) / С.П. Руда // Наука та наукознавство. — 2010. — № 3. — С. 150-151. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-30851 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-308512012-02-16T12:15:11Z Міжнародна конференція «Застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.) Руда, С.П. Хроніка наукового життя 2010 Article Міжнародна конференція «Застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.) / С.П. Руда // Наука та наукознавство. — 2010. — № 3. — С. 150-151. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30851 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
| spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Руда, С.П. Міжнародна конференція «Застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.) Наука та наукознавство |
| format |
Article |
| author |
Руда, С.П. |
| author_facet |
Руда, С.П. |
| author_sort |
Руда, С.П. |
| title |
Міжнародна конференція «Застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.) |
| title_short |
Міжнародна конференція «Застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.) |
| title_full |
Міжнародна конференція «Застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.) |
| title_fullStr |
Міжнародна конференція «Застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.) |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна конференція «Застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.) |
| title_sort |
міжнародна конференція «застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (греція, афіни, 5—9 травня 2010 р.) |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Хроніка наукового життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30851 |
| citation_txt |
Міжнародна конференція «Застосування історії науки у викладанні та взаємодії з громадськістю» (Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.) / С.П. Руда // Наука та наукознавство. — 2010. — № 3. — С. 150-151. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT rudasp mížnarodnakonferencíâzastosuvannâístoríínaukiuvikladannítavzaêmodíízgromadsʹkístûgrecíâafíni59travnâ2010r |
| first_indexed |
2025-07-03T11:16:48Z |
| last_indexed |
2025-07-03T11:16:48Z |
| _version_ |
1836624286144528384 |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2010, № 3150
«Історія людської думки і творчості, зокрема
історія науки, філософії і техніки, — зазначав В. І.
Вернадський, — є не тільки галуззю знання, яка
має величезне значення для з’ясування істини, її
вивчення необхідне і для вірної оцінки сучасного
знання і техніки, і для створення настільки необ-
хідної, особливо у нас, наступності наукової твор-
чості, розуміння значення і неперервності наукової
роботи». За останні півстоліття українські історики
науки досягли певних успіхів. Ними проаналізова-
но становлення багатьох важливих галузей приро-
дознавства і техніки, доведено до широкого загалу
відомості щодо життя і творчості видатних діячів
вітчизняної науки, розкрито основні тенденції
розвитку науки і техніки в Україні, створено низку
підручників для вищої школи, що знаходять ви-
користання в освітянській практиці. Проте еволю-
цію наукового знання не можна вивчати в окремій
країні без врахування його світової історії. Саме
про інтеграцію зусиль істориків науки різних країн
для створення єдиної панорами розвитку знань у
світовому контексті йшлося на науковому форумі,
що відбувся в Афінах у травні 2010 р.
Ідея створення єдиного європейського під-
ручника з історії науки і техніки належить учас-
никам Програми з історії, філософії та дидактики
науки і техніки (History, Philosophy and Didactics
of Science and Technology — HPDST). Проект
організації названої Програми виник завдяки
ініціативі двох окремих, але близьких за пред-
метом дослідження команд: з історії та філософії
науки і техніки та з дидактики науки. Метою їх
об’єднання стало визнання необхідності поси-
лення міждисциплінарних зв’язків у сфері науки
та сприяння кращому розумінню її значення се-
ред різних прошарків суспільства.
Нині HPDST виступає як діюча програма Ін-
ституту новогрецьких досліджень Національної
грецької дослідницької фундації у співробітництві з
Лабораторією наукової освіти, епістемології та тех-
нології навчання (Laboratory of Science Education,
Epistemology and Educational Technology — ASEL)
Афінського університету. Робота проводиться за
фінансової підтримки Сьомої рамкової програми
(проект «Гефест»). За час, що пройшов від 2000 року
(року заснування проекту), спільна команда з істо-
рії, філософії та дидактики науки і техніки (ІФДНТ)
стала однією з найуспішніших у Південно-Західній
Європі, що підтверджується переліком проведених
нею наукових та науково-організаційних заходів.
Так, було опубліковано два оглядових наукових
бюлетеня (грецькою та англійською мовами); ре-
гулярно видається регіональний інформаційний
бюлетень; надруковано 21 книгу (грецькою, англій-
ською, французькою та китайською мовами); ви-
йшло три спільних випуски міжнародного журналу
та 250 статей із запланованої тематики; завершено
13 дослідницьких проектів за участю грецьких та
європейських партнерів; створено науковий му-
зей; організовано 14 симпозіумів та конференцій;
працює літній семінар; відкрито спеціальний сайт в
Інтернеті (http://www.hpdst.gr).
У ході виконання програми ІФДНТ відмі-
чено певні недоліки: слабка активність у справі
мобілізації наукових ресурсів, нестача досвіду у
сферах музеєлогії та публічних наукових кому-
нікацій, недостатній рівень формування євро-
пейського стратегічного партнерства. Проте в
цілому результати роботи програми є досить по-
казовими. Останньою акцією Програми з істо-
рії, філософії та дидактики науки і техніки стала
скликана нею міжнародна конференція «Історія
науки у практиці», що відбувалася з 6 по 9 травня
2010 р. в Афінах. Як випливає з назви конферен-
ції, її метою було виявлення можливостей введен-
ня історії науки у практику, зокрема викладацьку
та популяризаційну. Основна увага конференції
приділялась наступним темам: розглядання мож-
ливості створення загального європейського по-
сібника з історії науки; використання історії на-
уки при формальному і неформальному навчанні
науці; дослідження епістемологічних проблем
при навчанні історії науки; оцінка того, що може
запропонувати публіці музей історії науки; обго-
ворення зберігання сучасної наукової спадщини.
Незважаючи на те, що через загальногрець-
кий страйк 5 травня аеропорт в Афінах був за-
критий, більша частина учасників змогла взяти
участь у конференції, програма якої проходила
згідно наміченого плану; 9 травня учасникам була
запропонована цікава екскурсія до обсерваторії.
На конференції було розглянуто широкий
спектр питань, здебільшого пов’язаних із засто-
суванням історико-наукових знань у сфері викла-
Міжнародна конференція
«Застосування історії науки у викладанні
та взаємодії з громадськістю»
(Греція, Афіни, 5—9 травня 2010 р.)
Наука та наукознавство, 2010, № 3 151
дання. Своє бачення однієї з основних проблем,
намічених для обговорення — створення спіль-
ного європейського підручника з історії науки,
представив Міхал Коковські з Інституту історії
науки Польської академії наук. На його думку,
зараз дійсно не існує єдиного збалансованого
підручника, оскільки кожна нація створює по-
дібний твір з перевагою власного матеріалу. При
написанні спільної європейської історії науки на
авторський колектив чекають труднощі не тільки
при визначенні релевантності численних даних,
а й при вирішенні питання щодо доцільності ви-
знання існування «загальної» та «національної»
науки. Проте ідея варта здійснення, оскільки кож-
на нація недостатньо знайома з історією науки
інших країн. Створення загальноєвропейського
підручника допоможе виявити малознайому для
всієї європейської спільноти інформацію і скоре-
гувати оцінку локальних наукових досягнень.
Цю ж тему розвивав Константінос Ніколан-
тонакіс із Західномакедонського університету.
Він зазначив, що фраза «Наука є переважно захід-
ним феноменом» стала постулатом для сучасних
ідеологів й характеризується як «євроцентричне
сприймання науки». Згідно такого постулату араб-
ська наука вважається простим зберігачем науко-
вих досягнень давньої Греції. За допомогою кон-
кретних прикладів з галузі математики доповідач
показав, що латинська наука не могла сприймати-
ся у Центральній Європі без серйозної трансмісії
через арабські наукові тексти, і тому арабська на-
укова думка повинна зайняти важливе місце у за-
гальноєвропейському підручнику з історії науки.
Професор Світлана Руда, виступаючи від
Центру ім. Г.М. Доброва, навела чималий спи-
сок підручників та посібників, створених в
Україні починаючи з 60-х років ХХ століття до
сьогодення. Більшість названих видань віддає
перевагу досягненням науки і техніки, здобутим
на території України, і лише «Історія фізики»
Ю.О. Храмова дає збалансовану картину розви-
тку фізичної науки у світовому аспекті.
У матеріалі Лілії Пономаренко та Алли Лит-
винко йшлося про створений ними інноваційний
курс «Історія розвитку фізичних уявлень», який
викладається впродовж 8 років у Національному
технічному університеті України. На думку авто-
рів, активне використання матеріалів курсу допо-
магає майбутнім студентам та інженерам засвою-
вати матеріал у контексті світової науки.
Як випливає з доповіді Галини та Віталія
Горохових з Інституту філософії Російської ака-
демії наук та Інституту технологічної оцінки та
системного аналізу Інституту техніки у Карлсруе
(Німеччина), в Росії з 2006 року аспіранти пер-
шого року навчання всіх спеціальностей пишуть
реферати з історії обраної галузі науки і склада-
ють іспит з філософії науки. Представлена допо-
відь була виконана за підтримки проекту «Тех-
нологія у знаннєвому суспільстві » Російського
фонду фундаментальних досліджень.
Оригінальний метод, запозичений з наукоз-
навства, який допомагає у викладанні історико-
наукових дисциплін, був представлений Ерікою
Лазаровою з Відділення історії науки Болгар-
ської академії наук. З кінця 90-х років ХХ століт-
тя співробітники відділення проводять у життя
відеоінтерв’ювання провідних болгарських вче-
них, що дозволило створити унікальний відео-
архів. Відеоматеріали, що утворюють живу енци-
клопедію сучасної болгарської науки, дуже допо-
магають при викладанні історії науки і техніки.
Крізь усі вищезазначені основні напрями ро-
боти конференції червоною ниткою проходило
прагнення організаторів до посилення міждисци-
плінарних контактів, враховуючи дослідження в
галузі історії природознавства, соціальних наук та
мистецтва. Доповідь Світлани Гапоченко та Ан-
дрія Мамалуя була присвячена використанню ес-
тетичних принципів в історії фізики. Вони ствер-
джували, що сучасна парадигма вищої інженерної
освіти повинна базуватися на основі гармонічної
взаємодії між наукою, культурою і технікою.
Катерина Гамалія (Мистецький інститут ху-
дожнього моделювання та дизайну, Київ) навела
приклад історичної дисципліни синтетичного ха-
рактеру, вказавши на історію садово-паркового мис-
тецтва, в якій відомості зі сфери мистецтва та науки
прирівняні у своєму значенні. Садово-паркові ан-
самблі займають важливе місце у культурній спад-
щині людства як пам’ятки минулих епох, виразни-
ки художнього стилю періоду їх створення, а також
як наочний результат практичного застосування
наукових знань з галузей філософії, математики,
механіки, біології, агрономії, будівельної техніки.
Синтетичний характер садово-паркового мисте-
цтва виступає при вивченні його історії починаючи
з давніх часів. Отже, історія садово-паркового мис-
тецтва може стати одним із розділів підручника із
загальної історії науки, а також самостійним курсом
при викладанні у спеціальних вищих навчальних
закладах різного профілю — біологічних, аграрних,
будівельних, мистецьких.
Програма ІФДНТ планує подальше роз-
ширення авторського колективу для створення
єдиного європейського підручника, проведен-
ня наступних наукових форумів, видання нових
статей та книг з історії науки і техніки.
С.П. Руда, д-р істор. наук
|