Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики

Оцінено сучасний стан виробництва та експорту високотехнологічних товарів України. Обґрунтовано доцільність індивідуального підходу у державному регулюванні та стимулюванні випуску національних високотехнологічних продуктів....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Саліхова, О.Б.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2010
Назва видання:	Наука та наукознавство
Теми:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30863
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики / О.Б. Саліхова // Наука та наукознавство. — 2010. — № 4. — С. 14-28. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-30863
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-308632012-02-17T12:14:13Z Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики Саліхова, О.Б. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Оцінено сучасний стан виробництва та експорту високотехнологічних товарів України. Обґрунтовано доцільність індивідуального підходу у державному регулюванні та стимулюванні випуску національних високотехнологічних продуктів. Оценено современное состояние производства и экспорта высокотехнологических товаров Украины. Обоснована целесообразность индивидуального подхода к государственному регулированию и стимулированию выпуска национальных высокотехнологических продуктов. The current performance of high tech commodities manufacturing and exports in Ukraine is evaluated. Expediency of by product approach to regulation and stimulation of the national high tech manufacturing is grounded. 2010 Article Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики / О.Б. Саліхова // Наука та наукознавство. — 2010. — № 4. — С. 14-28. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30863 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
spellingShingle	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Саліхова, О.Б. Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики Наука та наукознавство
description	Оцінено сучасний стан виробництва та експорту високотехнологічних товарів України. Обґрунтовано доцільність індивідуального підходу у державному регулюванні та стимулюванні випуску національних високотехнологічних продуктів.
format	Article
author	Саліхова, О.Б.
author_facet	Саліхова, О.Б.
author_sort	Саліхова, О.Б.
title	Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики
title_short	Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики
title_full	Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики
title_fullStr	Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики
title_full_unstemmed	Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики
title_sort	експорт високотехнологічних товарів україни як індикатор реалізації інноваційної політики
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30863
citation_txt	Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики / О.Б. Саліхова // Наука та наукознавство. — 2010. — № 4. — С. 14-28. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT salíhovaob eksportvisokotehnologíčnihtovarívukraíniâkíndikatorrealízacííínnovacíjnoípolítiki
first_indexed	2025-07-03T11:17:14Z
last_indexed	2025-07-03T11:17:14Z
_version_	1836624311608147968
fulltext	Science and Science of Science, 2010, № 414 микой (инновационной экономикой О-типа) в условиях «инновационного бума» следует считать стратегию, кото- рая предусматривает: — поддержку национальных про- грамм фундаментальных исследова- ний, прежде всего тех, которые на- правлены на научное обеспечение прикладных направлений; — поддержку национальных про- грамм развития научного приборострое- ния как наиболее важного, ключевого фактора, способствующего зарождению и развитию инноваций на ранних этапах. 1. Янч Э. Прогнозирование научно-технического прогресса / Янч Э. — М.: Прогресс, 1974. — 586 с. 2. Методологические вопросы науковедения / Под ред. В.И. Оноприенко. — К.: УкрИНТЭИ, 2001. — 332 с. 3. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной эконо- мике (Синергетические эффекты инноваций) / В.П.Соловьев. — К.: Феникс, 2004. — 560 с. 4. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: В 3 т. / [за ред. акад. НАН України В.М.Гейця, акад. НАН України В.П.Семиноженка, чл.-кор. НАН України Б.Є.Кваснюка]. — К.: Фенікс, 2007. 5. Леонтьев В. Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика: Пер. с англ. / В.Леонтьев. — М.: Политиздат, 1990. — 415 с. Получено 18.10.2010 А.О.Хребтов Науково-технічні та економічні особливості об’єктивно існуючих процесів створення інновацій в економіках повного і неповного інноваційних циклів Описано об’єктивно існуючі закономірності створення інновацій в процесі науково-технічної і виробничої діяльності, аналізуються умови і можливості створення національних економік повного і не- повного інноваційних циклів. Індикаторами ефективності нова- торської діяльності, досягнутого рівня технологоємкості промисловості, ре- зультативності витрат державного бю- джету та приватного капіталу на розви- ток інновацій є масштаби виробництва та експорту високотехнологічних това- рів країни. Вони є також невід’ємною складовою статистичного інструмен- тарію оцінювання наслідків реалізації О.Б. Саліхова Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики Оцінено сучасний стан виробництва та експорту високотехнологічних товарів України. Обґрунтовано доцільність індивідуального підходу у державному регулюванні та стимулюванні випуску національних високотехнологічних продуктів. © О.Б. Саліхова, 2010 ЕКСПОРТ ВИСКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ... Наука та наукознавство, 2010, № 4 15 національної інноваційної стратегії та правильності обраних пріоритетів. Не- гативні динамічні зміни цих параметрів сигналізують про необхідність перегля- ду механізмів державного регулювання та стимулювання створення передових технологій, враховуючи нові потреби, невдачі або нові можливості задля до- сягнення наміченої цілі. Незважаючи на значимість даної проблеми, в Україні дотепер немає офі- ційної позиції відносно того, що являє собою високотехнологічна виробнича сфера країни, який реальний стан тих господарюючих суб’єктів, котрі до неї належать, які вітчизняні високотехно- логічні товари постачаються на світо- вий ринок тощо. Через це науковці, досліджуючи дану проблематику та зазнаючи брак офіційної статистичної інформації, надають неоднакові кіль- кісні оцінки масштабів виробництва та експорту високотехнологічних то- варів України [1—3]. Неоднозначність в оцінці ресурсів та результатів клю- чових дійових осіб високотехнологіч- ної сфери унеможливлює ефективне регулювання їх діяльності на шляху створення національного високотех- нологічного продукту та виходу з ним на світовий ринок. З метою вирішення цієї проблеми ДП «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» (ДП ДІКТЕД) Мінпромполітики України спільно з фахівцями Мінпромполіти- ки та Держкомстату протягом остан- ніх кількох років здійснює роботи зі створення науково-методичного та інформаційно-статистичного інстру- ментарію моніторингу та оцінюван- ня високотехнологічної виробничої сфери України. В їх основу покладено аналіз багаторічного світового досвіду (як міжнаціонального, так і національ- ного) щодо методології агрегування товарів та видів діяльності за рівнем технологоємкості, системного ста- тистичного спостереження і оцінки соціально-економічних наслідків від застосування передових промислових технологій та випуску високотехноло- гічних товарів [4, 5]. Плодом цієї спіль- ної праці стала розробка Методики ідентифікації українських високотех- нологічних промислових підприємств (затверджено Наказом Мінпромполі- тики України № 80 від 08.02.2008 р.) та форми № 1-технологія «Обстеження потенціалу виробництва високотех- нологічної промислової продукції за період 2005—2007 рр.» (затверджено Наказом Держкомстату України № 207 від 23.06.2008 р.). Проведене Держкомстатом су- цільне статистичне обстеження ви- робників промислової продукції за ф.№ 1-технологія дозволило вперше оцінити стан вітчизняних виробників високотехнологічних товарів, виявити детермінанти їх випуску та створен- ня доданої вартості. Оцінка реального техніко-економічного та інноваційно- го рівня господарюючих суб’єктів об- робної промисловості зумовила вне- сення коригувань у розроблену мето- дику [6]. Для того, щоб встановити реальний обсяг виробництва і зовнішньої торгів- лі України тими товарами, які на світо- вому ринку вважаються високотехно- логічними, ДП ДІКТЕД адаптував High Technology Products List — SITC Rev. 3 (єдиний міжнародний стандарт у цій сфері [7, 8]) до Українського класифі- катора товарів зовнішньоекономічної діяльності. У результаті сформовано Перелік високотехнологічних това- рів (далі — Перелік), що складається з 9 категорій та налічує 314 номенкла- О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2010, № 416 турних позицій за 6- та 10-значними кодами УКТ ЗЕД. Крім того, складе- ний Перелік було гармонізовано з Но- менклатурою промислової продукції (НПП) — статистичною класифікаці- єю продукції промисловості України. (Для зручності далі у тексті прийнято наступні скорочення: ВТТ — високо- технологічні товари, ВТПр — високо- технологічна продукція). Для того, щоб встановити, в яких масштабах і яку саме високотехноло- гічну продукцію з Переліку виробля- ють вітчизняні господарюючі суб’єкти, основний вид діяльності котрих нале- жить до тих промислових секторів, що в індустріально розвинених країнах вва- жаються високотехнологічними, нами було поєднано первинні дані форми № 1-технологія та дані Державної мит- ної служби України. Серед 7639 респондентів, що взя- ли участь в анкетуванні (коефіцієнт охоплення складає 0,853), виявився 331 господарюючий суб’єкт, основний вид діяльності яких належить до п’яти високотехнологічних секторів: фарма- цевтичного виробництва; виробництва офісного устаткування та електронно- обчислювальних машин; виробництва апаратури для радіо, телебачення та зв’язку; виробництва медичної техні- ки, вимірювальних засобів, оптичних приладів та устаткування, годинників; виробництва літальних апаратів, вклю- чаючи космічні. До речі, Держкомстату України за ф.№ 1-підприємство звітуються 396 господарюючих суб’єктів, діяльність яких пов’язана з вищезазначени- ми секторами (24 повідомили, що не працювали у 2007 р.). Таким чином, 89% вітчизняних виробників високо- технологічних секторів взяли участь в опитуванні. З них 132 респондента по- відомили про випуск ВТТ, а 69 — про їх поставки іноземним споживачам. Проте лише 122 з них підтвердили ви- пуск ВТПр і 65 — її експортування, на- давши відповідні коди за НПП та УКТ ЗЕД з Переліку. Таким чином, лише 37% українських господарюючих суб’єктів високотехно- логічних секторів випускають товари, що визнані на міжнародному ринку як високо- технологічні. При цьому кумулятивна ви- ручка від реалізації продукції цих підпри- ємств складає 58,2% загального показника респондентів високотехнологічної сфери. Аналіз первинних даних 122 вироб- ників ВТПр показав, що їх діяльність в значній мірі зосереджена на виробни- цтві саме цієї продукції: середньозва- жена виручка від її реалізації складає 59,5% їх кумулятивної виручки, а 48,9% виробленої ВТПр (у вартісному вимі- рі) експортується. Однак ці пропорції значно відрізняються навіть на такому вузькому колі респондентів. Так, у 20 представників дослідженої групи частка випуску ВТПр не перевищує 10%, в той час, як у 50 — сягає 90% і вище (рис.1). Що стосується експортування власної ВТПр, у половини виробників цей по- казник не вище 30%, в інших — складає майже весь обсяг виробництва (рис.2). Слід зазначити, що високотехно- логічна продукція виробляється не лише на тих підприємствах, основний вид діяльності яких належить до ви- щезазначених п’яти секторів. Аналіз даних респондентів показав, що у 2007 р. випуск ВТПр за номенклатурою Пе- реліку здійснювали 234 господарюючі суб’єкти. Їх внесок у загальні еконо- мічні результати українських виробни- ків дуже незначний. У загальній вируч- ці від реалізації промислової продукції частка тих, хто виробляє щонайменше один вид ВТТ, складає лише 4,1%. Не ЕКСПОРТ ВИСКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ... Наука та наукознавство, 2010, № 4 17 дивно, адже половина всієї виручки промисловості України припадає на тих, хто здійснює металургійне вироб- ництво та виробництво готових мета- левих виробів (29,7%), а також вироб- ництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (20,7%) [9, с.6]. Отже, інформація, отримана за ф.№1-технологія, свідчить про те, що в Україні фактично лише 3% господарюючих суб’єктів випускають високотехнологічні товари. Причому майже половина цих ви- робників належать до галузей промисловос- ті, які формально не є високотехнологічни- ми. Примітно, що серед останніх багато підприємств, чия діяльність зосередже- на саме на випуску ВТПр, яка постача- ється зарубіжним партнерам (рис. 3, 4). До них належать: ВАТ «Веркон», ДП «Виробниче об’єднання «Київпри- лад», ВАТ «Запорізький завод високо- вольтної апаратури», ДАХК «АРТЕМ», ВАТ «Топаз», ЗАТ НВП «Макіївський завод шахтної автоматики», ВАТ «Біль- шовик», ВАТ «Електроприлад», ЗАТ «Фінпрофіль», Завод ДП «Електро- важмаш», ТОВ «Контур», ВАТ «Завод «Екватор», ТОВ «ХК «МІКРОН», ДП «Оризон-Навігація», ВАТ «Завод «Пе- ретворювач», ЗАТ НКМЗ, ВАТ «Елек- тромашинобудівний завод ФІРМА «СЕЛМА», ВАТ «Сумихімпром», ВАТ «Меридіан ім.С.П.Корольова», ВАТ «Черкаський приладобудівний завод», ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбування «Зоря» — «Машпро- Рис. 2. Частка експорту ВТПр, виробленої респондентами високотехнологічного сектору Джерело: складено ДП ДІКТЕД за даними ф. № 1-технологія Рис. 1. Частка ВТПр у загальному обсязі реалізації продукції респондентів високотехнологічного сектору Рис. 3. Частка ВТПр у загальному обсязі реалізації продукції респондентів, що не належать до високотехнологічного сектору Рис. 4. Частка експорту ВТПр, виробленої респондентами, що не належать до високотехнологічного сектору О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2010, № 418 ект», ЗАТ «КЕМЗ Зварка», ВАТ «Завод «Пуасон» тощо. Аналіз інформації щодо респон- дентів—виробників ВТТ, основний вид ді- яльності яких не є високотехнологічним, свідчить про те, що вони за своїми техніко- економічними параметрами не поступа- ються представникам високотехнологічних секторів, виробляючи високотехнологічну продукцію, конкурентоспроможну на зо- внішніх ринках. Ще одним аргументом проти су- цільного ототожнення технологічного рівня українських виробників із за- гальновизнаним технологічним рів- нем промислового сектору, до якого вони належать, є результати діяльності окремих представників хімічної галу- зі (гр.24 за КВЕД). Хоча традиційно вважається, що високотехнологічна продукція — це продукція машинобу- дівників, у сформованому Переліку 34 номенклатурні позиції — продукти хі- мічної промисловості, яка формально не належить до числа високотехноло- гічних. В Україні, згідно опитуванню, є господарюючі суб’єкти, здатні виро- бляти високотехнологічні хімічні про- дукти (табл.1). Отримані результати підтверджу- ють припущення про неоднорідність представників високо- та середньо- високотехнологічного секторів як з позиції наявних ресурсів, так і з точки зору результатів їх діяльності, а звідси можна зробити висновок про недо- цільність використання секторального підходу при оцінюванні масштабів ві- тчизняного виробництва ВТПр та по- зиціонуванні країни на світовому рин- ку високотехнологічних товарів [10; 11, с.84]. Беручи до уваги той факт, що у новій агрегації промислових секторів за рівнем технологоємкості, прийнятій Євростатом у 2009 р. [12], високотех- нологічними тепер вважаються лише три напрямки: виробництво основних фармацевтичних продуктів та фарма- цевтичних препаратів; виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції; виробництво повітряних та космічних літальних апаратів, сек- торальний підхід обмине значну кіль- кість українських виробників високо- технологічних товарів, що до них не належать. Очевидно, що високотехно- логічна виробнича сфера з точки зору українських реалій — це угруповання господарюючих суб’єктів не за належ- ністю до певного виду діяльності, а за відповідністю певній системі критері- їв, один з яких — виробництво високо- технологічних товарів. Аналіз мікрорівня переконливо до- водить необхідність формування Дер- жавного реєстру високотехнологічних промислових підприємств України та здійснення адресного підходу до моні- торингу і системної оцінки діяльності саме тих, хто є основою міжнародної конкурентоспроможності та націо- нальної економічної безпеки держави. Разом з тим очевидно, що господа- рюючі суб’єкти, які випускають висо- котехнологічну продукцію з Переліку, виробляють й інші товари, які також за певною системою ознак можуть вважатися високотехнологічними. Це обумовлює необхідність розробки ін- струментарію ідентифікації продуктів передових технологій та створення Державного реєстру високотехноло- гічних товарів промислового комп- лексу України. Деякі з респондентів— виробників ВТПр надали найменуван- ня такої продукції, коди якої не міс- тяться у Переліку (окремі пропозиції подано у табл. 2). ЕКСПОРТ ВИСКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ... Наука та наукознавство, 2010, № 4 19 Таблиця 1 Окремі види діяльності, до яких належать респонденти, що надали інформацію про виробництво ВТТ Код за КВЕД респон- дента Найменування продукції респондента Код ВТТ за НПП Код ВТТ за SITС- Rev-3 24.12 Виробництво барвників та пігментів Пігменти та препарати, виготовлені з них 241224 53117 Барвники дисперсні та препарати, виготовлені на їх основі 241221100 53111 Основні барвники та препарати, виготовлені на основі цих барвників 241221300 53113 Прямі барвники та препарати, виготовлені на основі цих барвників 241221400 53114 Поліетилентерефталат 241640600 57433 24.13 Виробництво іншої основної неорганічної хімічної продукції Сполуки рiдкiсноземельних металiв (ітрію і скандію) або суміші цих металів, сполуки церію 241355000 52595 24.16 Виробництво пластмас у первинних формах Синтетичні органічні речовини гатунків, які використовують як флуоресцентні відбілювальні препарати 241221600 53121 24.30 Виробництво лаків та фарб Пігменти та препарати, виготовлені з них 241224 53117 Синтетичні органічні речовини гатунків, які використовують як флуоресцентні відбілювальні препарати 241221600 53121 24.51 Виробництво мила та миючих засобів, засобів для чищення та полірування Інсектициди 242011 59110 Родентициди 242015 59149 Дезінфекційні засоби 242014 59141 24.66 Виробництво іншої хімічної продукції для пром.цілей Кремній з вмістом не менш як 99,99 мас. % кремнію 241311530 52223 Кремній інший 241311550 52223 Фосфор 241311600 52222 Переваги національного переліку високотехнологічних товарів, складе- ного виходячи з аналізу параметрів кон- кретного продукту, виробленого в краї- ні, дозволять отримати реальну картину віддачі ресурсів та вкладених коштів на інноваційну діяльність саме в Україні. Практика паралельного існування на- ціонального переліку та гармонізації державної статистики зовнішньої тор- О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2010, № 420 гівлі високотехнологічними товарами за вимогами ОЕСР (для здійснення порівняльного аналізу) існує в країнах, де технологічну першість покладено в основу інноваційної стратегії, серед них, наприклад, США та Китай. Таблиця 2 Пропозиції виробників щодо включення окремих товарних позицій до Державного реєстру високотехнологічних товарів промислового комплексу України Код за НПП Найменування 332065890 Прилади та машини для вимірювання і контролю неелектронні інші 295623 Машини для оброблення гуми або пластмас та виготовлення продукції з цих матеріалів 332011550 Прилади та iнструменти для аеронавігації або космічної навігації 243012300 Фарби та лаки, включаючи емалі та політури, на основi поліакрилатів і полівінілів, дисперговані чи розчинені в летких органічних розчинниках 243012900 Фарби та лаки на основi синтетичних полiмерiв 312010 Апаратура електрична високовольтна 312020 Апаратура електрична низьковольтна 241314750 Пірогенний високо(нано)дисперсний діоксид кремнію: CAS (7631-86-9); EC (231-545-4) 331015200 Прилади та інструменти офтальмологічні (Синоптофор) 311010700 Електродвигуни та генератори постiйного струму потужністю більше 75 кВт, але не більше 375 кВт 311010930 Електродвигуни та генератори постiйного струму інші потужністю більше 375 кВт, але не більше 750 кВт 311026700 Генератори змiнного струму потужністю більше 750 кВА 343011500 Шатуни, поршні, кільця 343012300 Шатуни, поршні, кільця до дизельних двигунів внутрiшнього згоряння 293270220 Вузли та деталі до машин та механізмів для садівництва, сільського і лісового господарства для підготовки та оброблення грунту 332020700 Радіоапаратура дистанційного керування для суден, літальних апаратів без пілотів, ракет, снарядів, іграшок, моделей суден та літальних апаратів 295313000 Машини та устаткування для подрібнення чи обробки зерна чи овочів сушених, н.в.і.у. (крім машин зерноочищувальних, 29.32.64) 295315500 Сушарки для сільськогосподарської продукції 331016 Апаратура для механотерапiї та для лiкування порушень дихання 332070900 Прилади та апаратура для автоматичного регулювання та керування інша 332011550 Інерційні навігаційні системи 332011300 Інші компаси для визначення напрямку 294212 Верстати для обробки різних матеріалів видаленням матеріалу за допомогою лазерного чи фотонного променя, ультразвукових, електророзрядних, електрохімічних, електронно- променевих, іонно- променевих або плазмово-дугових процесів інші ЕКСПОРТ ВИСКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ... Наука та наукознавство, 2010, № 4 21 332020300 Радіолокаційні прилади 244212600 Лікарські засоби, що містять інсулін у дозованому вигляді, або розфасовані для роздрібної торгівлі 332020500 Інша апаратура для систем проводового зв’язку на несучій частоті або цифрових проводових систем зв’язку 291131000 Частини турбін інших: лопаті статора, ротори та їх лопаті Джерело: складено ДП ДІКТЕД за даними ф.№1-технологія. Закінчення таблиці 2 Для того, щоб не відставати від світових тенденцій в інформаційно- статистичному забезпеченні аналізу зовнішньої торгівлі ВТТ, на початку 2010 р. ДП ДІКТЕД скорегував Пере- лік високотехнологічних товарів за УКТ ЗЕД згідно з новими агрегаціями промислових товарів за рівнем тех- нологоємкості (за кодами нещодавно прийнятого класифікатора SITC Rev. 4 [13]) та здійснив перерахунки ретро- спективних даних. (На сьогодні це 279 номенклатурних позицій за виключен- ням категорії «Озброєння», до якої на- лежить ще 18 товарів). Примітно, що у 2007 р. з 314 но- менклатурних позицій Переліку по 231 Держмитслужбою України зафіксова- но експорт (по категорії «Озброєння» немає даних). Отже, високотехнологічні товари постачаються з України на світовий ринок в достатньо широкому асортименті, але їх частка у загальному експорті про- мислових товарів країни вкрай незначна. У той же час ми вважаємо, що чис- ленна номенклатура високотехноло- гічних товарів в експортних поставках України ще не означає наявності в кра- їні виробництв всього цього спектру продукції. Зокрема, випуск 74 видів ви- сокотехнологічних товарів, що експорту- валися з України у 2007 р., не підтвердже- но ані респондентами ф.№ 1-технологія, ані даними регулярної статзвітності Держ- комстату України. Це, зокрема, фото- апаратура для миттєвого проявлення та друкування, листи або пластини з поляризаційного матеріалу, інші при- лади і апаратура для вимірювання або контролю електричних величин із за- писувальними пристроями тощо . Ці та інші продукти або виробля- ються тими, хто не взяв участі в опи- туванні та не надає дані Держкомстату, або, що більш вірогідно, не виробля- ються в Україні й є транзитними това- рами. Для отримання більш чіткої картини щодо позиціонування високотехнологічних товарів, вироблених в Україні, на світо- вому ринку доцільно на рівні Державної митної служби диференціювати показник «загальний експорт країни» на «експорт вітчизняних товарів» та «реекспорт», про що вже неодноразово зазначалося у попередніх працях [14, 15]. Водночас із 132 видів високотех- нологічних товарів, про виробництво яких повідомили респонденти, лише по деяких номенклатурних позиціях не було експорту у 2007 р. Серед них: фос- фор; кальцій; стронцій та барій; спо- луки рідкісноземельних металів (ітрію і скандію) або суміші цих металів, спо- луки церію; верстати для свердління з числовим програмним керуванням, інші; верстати плоскошліфувальні з точністю позиціонування за будь- якою віссю не менш як 0,01 мм з чис- О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2010, № 422 ловим програмним керуванням; тетра- цикліни та похідні солі цих речовин; далекоміри (почали експортувалися з 2008 р.), а також комп’ютерні томогра- фи (постачаються за кордон з 2009 р.). Очевидно, що ті вітчизняні товарів, які формально належать до категорії ви- сокотехнологічних, в переважній біль- шості є конкурентоспроможними на зовнішніх ринках. Для того, щоб зрозуміти, де і які ви- сокотехнологічні товари з України ко- ристуються попитом, нами було здій- снено аналіз їх експортних поставок (як в цілому, так і за окремими катего- ріями, крім категорії «Озброєння»). Серед країн СНД Російська Феде- рація (РФ) та Республіка Білорусь (РБ) є найбільшими ринками збуту україн- ської продукції. Відомо, що за часів пе- ребування у складі СРСР Україна, Ро- сія та Білорусь мали однаково високий науково-технічний потенціал та розви- нуте машинобудування. Проте за роки реформ, що проводилися на початку 1990-х років, значно знизився техноло- гічний рівень національного промисло- вого виробництва та було втрачено біль- шу частину науково-технічних ресурсів. Теперішній рівень технологічної скла- дової у товарному експорті України свід- чить про те, наскільки українські ВТТ є затребуваними та конкурентоспромож- ними на ринках зазначених країн. Дослідження динаміки експорт- них поставок ВТТ з України показало, що в останні сім років спостерігається загальний висхідний тренд абсолют- них значень цього показника (рис.5). Лише у 2005 р. мало місце суттєве ско- рочення поставок товарів категорій «Наукові прилади» (-80,4%), «Елек- троніка та техніка зв’язку» (-68,5%), «Комп’ютерна та офісна техніка» (-80,8%)., через що загальний експорт ВТТ з України впав на 45,3%. І хоча у наступні роки відбувалося посту- пове зростання вартісних показників поставок ВТТ з України, це не спри- чинило зрушення у структурі вітчиз- няного товарного експорту в бік про- дуктів передових технологій. Навпа- ки, частка ВТТ у загальному експорті країни скорочувалась, коливаючись в межах 2—3%. За підсумками 2009 р. значення цього показника виявилося на рівні 2003 р. Таким чином, за останні 7 років постав- ки іноземним споживачам високотехноло- гічних товарів (без категорії «Озброєння») з України не перевищували 4% загального товарного експорту країни. Одна з причин такої ситуації — мі- зерна кількість тих, хто в Україні ви- робляє високотехнологічну продукцію (нагадаємо, що лише 234 респонденти підтвердили її випуск), інша — неефек- тивне державне управління розвитком пріоритетних напрямків інноваційної діяльності в Україні, вітчизняної про- мисловості, створенням національних передових технологій. Аналогічна ситуація спостерігаєть- ся з поставками ВТТ з України до РФ (рис. 6). Щорічне зростання вартісних показників протягом 2004—2009 рр. складає біля 20%. Водночас частка ВТТ в українському товарному експорті до цієї країни впала з 6,10 до 3,15% за підсумками 2008 р. (Примітно, що і за- гальний товарний експорт до РФ, і екс- порт ВТТ зросли у 2008 р. порівняно з попереднім роком на 24,2%, через це частка високотехнологічної складової залишилась незмінною). Протягом 2009 р. відбулося збіль- шення експортних поставок до Росії українських ВТТ категорії «Аерокос- мічна техніка» (+38%). Зокрема, удві- чі зросли відвантаження російським ЕКСПОРТ ВИСКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ... Наука та наукознавство, 2010, № 4 23 Рис.5. Динаміка експорту ВТТ та зміни його питомої ваги у поставках товарів з України Джерело: складено ДП ДІКТЕД за даними Державної митної служби України. Рис.6. Динаміка експорту ВТТ та зміни його питомої ваги у поставках товарів з України до Російської Федерації Джерело: складено ДП ДІКТЕД за даними Державної митної служби України О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2010, № 424 споживачам реактивних двигунів, крім турбореактивних; утричі — турбореак- тивних двигунів тягою не більше як 25 кН; на 71,% — турбогвинтових двигу- нів потужністю понад 1100 кВт. Крім того, на 23,4% збільшилися поставки товарів категорії «Неелектрична техні- ка». У результаті абсолютний показник експорту ВТТ з України до РФ зріс за підсумками 2009 р. на 17,9%. Проте не це вплинуло на зростання частки ВТТ у товарному експорті до 6,89%. Причи- ною отримання такого результату ста- ло значне падіння загального експорту України до Росії (-46,0%). Тому вважа- ти, що позитивні результати 2009 р. — це зміна тенденції скорочення частки ВТТ в експорті України до РФ, зарано. Щорічний обсяг експорту ВТТ з України у РБ складає мізерну величи- ну — близько 30 млн. дол. — і майже не схильний до коливань (рис.7). Незначне скорочення поставок продуктів передових технологій до РБ у 2004 р. обумовлено зниженням експорту товарів категорій «Аеро- космічна техніка» (-89,5%) та «Не- електрична техніка» (-53,9%). Єдине стрімке зростання експорту в РБ в 2005 р. пов’язане з великим контрак- том на постачання інших газових тур- бін потужністю понад 5000 кВт (код за КВЕД 8411 82) на суму 48 252,23 тис. дол. (при загальному експорті ВТТ в країну — 51 752,08 тис. дол.). У 2008 р. дещо зросла присутність на біло- руському ринку українських товарів груп «Електроніка та техніка зв’язку» та «Наукові прилади». Проте, незважаючи на нарощуван- ня поставок ВТТ окремих груп, їх част- ка в загальному товарному експорті з України до РБ залишається на дуже низькому рівні, складаючи лише 2%, Рис.7. Динаміка експорту ВТТ та зміни його питомої ваги у поставках товарів з України до Республіки Білорусь Джерело: складено ДП ДІКТЕД за даними Державної митної служби України. ЕКСПОРТ ВИСКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ... Наука та наукознавство, 2010, № 4 25 причому в порівнянні з 2003 р. цей по- казник впав більш ніж у 4 рази. Аналіз регіональної структури екс- порту України окремих категорій ви- сокотехнологічних товарів свідчить про низьку диверсифікацію цих по- ставок. Зокрема, на РФ припадає по- над 50% експортованих з України ВТТ груп «Аерокосмічна техніка», «Неелек- трична техніка» та «Наукові прилади», а також більше 40% товарів категорії «Електричні машин, устаткування та їх частини». Очевидно, що, окрім про- блеми незначних поставок на експорт вітчизняних ВТТ, викристалізовується ще одна — домінування моноспожива- ча, на якого припадає більше половини відвантажень ВТТ окремих категорій. Це свідчить, з одного боку, про збере- ження щільних коопераційних зв’язків між виробниками України та Росії, з іншого — про невисоку конкуренто- спроможність українських ВТТ і вузь- ке коло їх споживачів в інших країнах. Що стосується РБ, її частка в екс- портних поставках з України певних категорій ВТТ майже непомітна. Єди- на група товарів — «Фармацевтичні продукти», де на білоруських спожи- вачів припало, за підсумками 2009 р., 25% поставок. Однак цей результат не є наслідком тривалого позитивного тренду. Навпаки, протягом останніх років на ринок Білорусі відвантажу- ється все менше високотехнологічних фармацевтичних товарів з України: у 2003 р. — 32%, до 2008 р. цей показник скоротився до 11,89%. Отже, протягом 2003—2009 рр. на фоні практично незмінної мізерної частки ВТТ в експорті країни відбулося поступове скорочення високотехнологічної складо- вої товаропотоків з України до РФ та РБ. Тобто ринки цих країн переорієнтовуються на споживання національних високотехно- логічних товарів або на імпорт цих товарів з інших країн, витісняючи українських ви- робників. Для порівняння: імпорт товарів з РБ в Україну практично не містить ВТТ, їх частка протягом 2003—2009 рр. сягала не більше 1%. Навіть після трикрат- ного зростання у 2007 р. поставок з РБ товарів категорії «Електроніка та тех- ніка зв’язку» частка білоруських ВТТ у структурі поставок в Україну подво- їлась, але не перебільшила 1,45%. Хоча у 2008 р. обсяги ВТТ додали ще 3,5%, з причини різкого зростання вартісно- го показника імпорту з РБ в Україну (+94%) високотехнологічна складова знов скоротилась до 0,77%. Напроти, у товаропотоках з РФ спостерігається чітка тенденція до збільшення висо- котехнологічної складової. Протягом 2005—2009 рр. питома вага ВТТ в то- варному імпорті з РФ збільшилась з 3,66 до 5,34% (рис. 8). Отримані результати показують ступінь критичності ситуації у сфері виробництва високотехнологічних то- варів в Україні та їх конкурентоспро- можності на світовому ринку. Це є свідченням того, що зусилля з розви- тку передових технологій та випуску на їх основі високотехнологічних товарів не принесли бажаних результатів і ви- магають негайної зміни форми дер- жавного регулювання цим процесом, зокрема адресного підходу. Примітно, що у більшості країн сві- ту уряд здійснює селективну підтримку виробників високотехнологічних про- дуктів. Але увагу зосереджують пере- важно на рівні певних видів діяльності. Цей підхід доцільний при наявності вузькоспеціалізованих виробництв зі схожими техніко-технологічними, ка- дровими та інноваційними параметра- ми. В умовах України, як показало до- О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2010, № 426 слідження, секторальний підхід поки що неприпустимий. Практика адресного підходу, на- приклад, має місце у Китаї — країні, що динамічно розвивається у напрям- ку створення власних високотехно- логічних продуктів. Зокрема, уряд країни задля стимулювання розвитку високотехнологічних підприємств на- дав їм податкові преференції у вигля- ді зниження податку на прибуток до 15% (для всіх інших господарюючих суб’єктів—резидентів країни — 25%). Але виробник, щоб отримати статус «високотехнологічний», має пройти експертизу в Міністерстві фінансів, Міністерстві науки та технологій, Дер- жавній податковій адміністрації (уста- новах, що уповноважені координува- ти, контролювати інноваційні та висо- котехнологічні підприємства, а також управляти ними) [16]. Є також й досвід одночасного іс- нування як національного, так і між- народногармонізованого переліку ви- сокотехнологічних товарів, наприклад в США та Китаї. До речі, в Китаї таких переліків декілька, і кожен з них має певне призначення. На наш погляд, щоб не тільки не втратити, але й посилити потенціал ви- сокотехнологічних виробників Украї- ни, найближчим часом вкрай необхід- но здійснити наступні заходи: 1. Вдосконалити методологічний інструментарій ідентифікації та ква- ліфікування (на базі кваліметричного підходу) високотехнологічних гос- подарюючих суб’єктів—резидентів України; розробити інструментарій моніторингу і системної оцінки ресур- сів, витрат і результатів їх діяльності. Окремим кроком має стати створення методології ідентифікації вітчизняних продуктів передових технологій. 2. Сформувати Державний реєстр високотехнологічних товарів промис- лового комплексу України та Держав- Рис. 8. Динаміка змін питомої ваги ВТТ у поставках товарів в Україну, %. Джерело: складено ДП ДІКТЕД за даними Державної митної служби України. ЕКСПОРТ ВИСКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ УКРАЇНИ ЯК ІНДИКАТОР РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ... Наука та наукознавство, 2010, № 4 27 ний реєстр високотехнологічних про- мислових підприємств України. Цільове призначення Державного реєстру високотехнологічних товарів про- мислового комплексу України має два ас- пекти: — фіскальний (надання податкових пільг при виробництві зазначених то- варів; надання преференцій щодо по- вернення ПДВ при експорті зазначе- них товарів; надання пільг іноземним інвесторам при налагодженні вироб- ництва зазначених товарів); — статистичний (оцінка ефектив- ності новаторської діяльності в країні, досягнутого рівня технологоємкості промисловості, результативності ви- трат державного бюджету та приватно- го капіталу на розвиток інновацій). Створення Державного реєстру висо- котехнологічних промислових підприємств України дозволить здійснити: — адресні державні преференції (на- дання фіскальних пільг, державних грантів, грошових асигнувань, позик, субсидій, дотацій, держзамовлень, пільгових умов кредитування тощо для стимулювання розробки та виробни- цтва високотехнологічних товарів); — відображення реального стану високотехнологічної виробничої сфери (моніторинг та системний аналіз змін у ресурсах, витратах і результатах їх ді- яльності за спеціалізованою багатоас- пектною статистичною формою). На необхідності формування ви- щезазначених реєстрів ми наполягає- мо вже кілька років. Зокрема, на цьому було акцентовано увагу у доповіді на XI міжнародній научково-практичній конференції «Проблеми і перспекти- ви інноваційного розвитку економіки» [14] та статті «Високі технології: про- блеми їх інтерпретації, класифікації та квантифікації в Україні» [15]. Ця ідея знайшла відображення у резолю- ції міжнародної наукової конференції «Макроекономічне регулювання ін- вестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» [17], працях окре- мих науковців [18] та державних діячів [19]. Однак, як-то кажуть, «а візи й нині там».. 1. Одотюк І.В. Технологічна структура промисловості України: реалії та перспективи розвитку / І.В.Одотюк; НАН України; Ін-т економіки та прогнозування НАН України. — К., 2009. — 304 с. 2. Федулова Л.І. Стан та перспективи розвитку високотехнологічного сектора промисловості Украни / Федулова Л.І. // Економіка і прогнозування. — 2004. — № 3. — С.49—54. 3. Сухоруков А. І. Проблеми розвитку високотехнологічних підприємств України [Електрон- ний ресурс] / Сухоруков А. І., Белашов Є. В. // Робочий матеріал Національного інституту проблем міжнародної безпеки. — Режим доступу: <http://www.niisp.gov.ua/>. 4. Дослідження світових тенденцій щодо розробки, впровадження та використання високих наукоємних технологій в машинобудуванні та обробних галузях промисловості з метою актуалізації вимог до проектів та критеріїв їх відбору для реалізації Загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних технологій: Звіт про НДР / ДІКТЕД Мінпромполітики України. — Держ. реєстр. номер 0106U010000. — К., 2007. — 84 с. 5. Дослідження техніко-технологічного рівня виробничих процесів, продукції, інноваційної діяльності підприємств з метою ідентифікації високотехнологічних промислових підприємств України: Звіт про НДР / ДІКТЕД Мінпромполітики України. — Держ. реєстр. номер 0106U010000. — К., 2009. — 187 с. 6. Ноговіцин О.В. Промисловість України: полікрітеріальна оцінка рівня технологічності / Ноговіцин О.В., Крехівський О.В., Саліхова О.Б. // Технологические системы. — 2010. — № 1. — С.28—41. О.Б. Саліхова Science and Science of Science, 2010, № 428 7. What is high-tech trade? Definition based on the SITC nomenclature. — Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, March 2005. — 4 p. 8. Eberth F. Increasing the relevance of trade statistics: trade by high-tech products / F.Eberth // Working Party on International Trade in Goods and Trade in Services Statistics STD/SES/WPTGS(2008)10. — Paris: OЕСD, 2008. — 12 р. 9. Саліхова О.Б. Ідентифікація високотехнологічних промислових підприємств України: методологія та практика. Частина І. Міжнародні стандарти та національні інтереси / Саліхова О.Б., Крехівський О.В. // Статистика України. — 2010. — № 2. — С.4—9. 10. Саліхова О.Б. Європейська практика моніторингу високотехнологічної сфери та українські реалії / Саліхова О.Б. // Міжнародне науково-технічне співробітництво. Матеріали V(XVII) Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 12—13 березня 2009 р.: тези доповідей; / [редкол.: В.Г. Герасимчук (відпов. ред.) та ін.]. — К.: НТУУ «КПІ», 2009. — С.233—234. 11. Саліхова О.Б. Методологічні підходи до оцінки високотехнологічного сектору економіки України / Саліхова О.Б. // Економіка та прогнозування. — 2009. — № 3. — С.75—85. 12. Aggregations of manufacturing based on NACE Rev. 2 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:< http://epp.eurostat.ec.europa.eu>. 13. «High-technology» aggregations based on SITC Rev. 4 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: < http://epp.eurostat.ec.europa.eu>. 14. Салихова Е.Б. Проблемы гармонизации статистического учета внешней торовли высокотех- нологичными товарами в Украине / Салихова Е.Б. // Материалы Первого инновационного форума Содружества Независимых Государств «Международное инновационное развитие и инновационное сотрудничество: состояние, проблемы и перспективы». — К.: ЦИПИН им. Г.М.Доброва НАН Укра- ины, 2006. — С.47—51. [Електронный ресурс]. — Режим доступа: < http://iee.org.ua/files/alushta/11- salihova-problemy_garmonizacii.pdf>. 15. Саліхова О.Б. Високі технології: проблеми їх інтерпретації, класифікації та квантифікації в Україні / О.Б.Саліхова // Проблеми науки. — 2006. — № 12. — С. 18—24. 16. Circular of the State Administration of Taxation on the Issues Concerning Implementation of the Preferential Income Tax for Hi-Tech Enterprises [Електронний ресурс]. — Режим доступу з::< http:// english.mofcom.gov.cn/>. 17. Резолюція міжнародної наукової конференції «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні», 23—24 жовтня 2008 р., м. Київ [Електронний ресурс]. — Режим доступу: <http://www.rvps.kiev.ua/ARCHIV/conf2_ resol.htm>. 18. Олейніков О. О. Наслідки інтеграції України до СОТ для вітчизняної науково-технологічної сфери / Олейніков О.О. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: < http://www.inventure.com.ua/ main/security/govsecurity/nasl456dki-456ntegrac456-ukrani-do-sot-dlya-v456tchiznyano-naukovo- tehnolog456chno-sferi>. 19. Колєсніков Д.В. Необхідна зміна пріоритетів діяльності Мінпромполітики» / Колєсніков Д.В. //Урядовий кур’єр. — 2010. — 30 липня (№ 139. — С.6. Одержано 12.08.2010 Е.Б.Салихова Экспорт высокотехнологических товаров Украины как индикатор реализации инновационной политики Оценено современное состояние производства и экспорта высокотехнологических товаров Украины. Обоснована целесообразность индивидуального подхода к государственному регулированию и стимулиро- ванию выпуска национальных высокотехнологических продуктов.

Експорт високотехнологічних товарів України як індикатор реалізації інноваційної політики

Репозитарії

Схожі ресурси