Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки

Діяльність Європейського товариства історії науки, організованого 2003 р. у Парижі, набула ключового значення для розбудови досліджень в галузі історії науки не тільки в Європі, а й у світі. У Барселоні (Іспанія) 18—20 листопада 2010 р. відбулася Четверта конференція Європейського товариства історії...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Литвинко, А.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2010
Schriftenreihe:	Наука та наукознавство
Schlagworte:	Хроніка наукового життя
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30876
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки / А.С. Литвинко // Наука та наукознавство. — 2010. — № 4. — С. 150-152. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-30876
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-308762012-02-17T12:20:18Z Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки Литвинко, А.С. Хроніка наукового життя Діяльність Європейського товариства історії науки, організованого 2003 р. у Парижі, набула ключового значення для розбудови досліджень в галузі історії науки не тільки в Європі, а й у світі. У Барселоні (Іспанія) 18—20 листопада 2010 р. відбулася Четверта конференція Європейського товариства історії науки, яка була організована спільно з Каталонським товариством історії науки і техніки, створеним у 1991 р. на базі організованого більше століття тому Інституту каталонських досліджень. 2010 Article Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки / А.С. Литвинко // Наука та наукознавство. — 2010. — № 4. — С. 150-152. — укр. 0374-3896 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30876 uk Наука та наукознавство Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя
spellingShingle	Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Литвинко, А.С. Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки Наука та наукознавство
description	Діяльність Європейського товариства історії науки, організованого 2003 р. у Парижі, набула ключового значення для розбудови досліджень в галузі історії науки не тільки в Європі, а й у світі. У Барселоні (Іспанія) 18—20 листопада 2010 р. відбулася Четверта конференція Європейського товариства історії науки, яка була організована спільно з Каталонським товариством історії науки і техніки, створеним у 1991 р. на базі організованого більше століття тому Інституту каталонських досліджень.
format	Article
author	Литвинко, А.С.
author_facet	Литвинко, А.С.
author_sort	Литвинко, А.С.
title	Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки
title_short	Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки
title_full	Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки
title_fullStr	Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки
title_full_unstemmed	Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки
title_sort	четверта міжнародна конференція європейського товариства історії науки
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Хроніка наукового життя
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30876
citation_txt	Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки / А.С. Литвинко // Наука та наукознавство. — 2010. — № 4. — С. 150-152. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT litvinkoas četvertamížnarodnakonferencíâêvropejsʹkogotovaristvaístoríínauki
first_indexed	2025-07-03T11:18:00Z
last_indexed	2025-07-03T11:18:00Z
_version_	1836624359380221952
fulltext	Science and Science of Science, 2010, № 4150 Хроніка наукового життя Решение о создании при Международной ассоциации академий наук (МААН) Научного совета по науковедению было принято еще на заседании Совета МААН в Кишиневе 23 сен- тября 2009 года. Тогда же были определены его основные задачи, направления деятельности, структура, сопредседатели: В.В.Иванов — за- меститель главного ученого секретаря Пре- зидиума РАН, доктор экономических наук; Б.А.Малицкий — директор Центра исследова- ний научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М.Доброва НАН Украины, доктор экономических наук; Е.В.Семенов — директор Российского научно-исследовательского ин- ститута экономики, политики и права в научно- технической сфере, доктор философских наук. Во исполнение этого решения в академиях наук, входящих в МААН, была проведена подготови- тельная работа и на заседании Совета МААН 15 октября 2010 года в Москве принято поста- новление «Об утверждении состава Научного совета по науковедению и Положения о нем». Научный совет создан в целях содействия развитию сотрудничества ученых, научных кол- лективов, организаций и учреждений академий наук — членов МААН по исследованию теорети- ческих и прикладных проблем, координации ис- следовательских программ в области науковеде- ния, методологии и социологии науки, истории науки и техники, планирования и организации совместных работ. Для этого Совет может фор- мировать секции по основным направлениям исследований, создавать временные (целевые) рабочие группы для подготовки экспертных за- ключений и рекомендаций, организовывать подготовку международных программ исследо- ваний, проводить симпозиумы и конференции по проблемам науковедения. Заседания Совета проводятся по мере не- обходимости, но не реже двух раз в год, при- нимаемые решения носят рекомендательный характер. Подготовленные Советом междуна- родные программы, проекты законов, эксперт- ные заключения и другие решения Совета могут направляться в государственные органы стран, академии наук которых входят в МААН. Коор- динация работы Совета возлагается на Центр ис- следований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М.Доброва Национальной академии наук Украины. Основные направления деятельности Со- вета содействуют созданию и совместному ис- пользованию межакадемических, межведом- ственных, межгосударственных организаций и информационно-коммуникационных структур и систем, имеющих целью: проведение иссле- дований в сфере реализации научной, научно- технической и инновационной политики; научно-техническое прогнозирование; мони- торинг приоритетных направлений научных исследований, технологических разработок и научно-технических инноваций; проведение научной и научно-технической экспертизы раз- работок; анализ и разработку предложений по повышению научной продуктивности ученых и исследовательских коллективов, признание международного авторитета журналов и на- учных изданий академий наук и организаций, входящих в МААН; разработка механизмов по- вышения эффективности научных исследова- ний и разработок; подготовка предложений по созданию единого научного пространства стран, академии наук которых входят в МААН; иссле- дование и мониторинг вопросов интеграции науки и образования, подготовки и мобильности научных кадров. Создан Научный совет по науковедению при МААН Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки Діяльність Європейського товариства істо- рії науки, організованого 2003 р. у Парижі, набула ключового значення для розбудови досліджень в галузі історії науки не тільки в Європі, а й у світі. У Барселоні (Іспанія) 18—20 листопада 2010 р. відбу- лася Четверта конференція Європейського товари- ства історії науки, яка була організована спільно з Каталонським товариством історії науки і техніки, створеним у 1991 р. на базі організованого більше століття тому Інституту каталонських досліджень. Наука та наукознавство, 2010, № 4 151 Тематика цьогорічної конференції стосу- валась розгляду циркуляції науки та технологій як однієї з характерних рис діяльності людини, важливих для усвідомлення ролі науки і техніки у суспільстві. Трансфер знань та технологій не є простою зміною їх географічного місця, він несе з собою епістемологічні та філософські зміни в результаті перетину культурних і політичних кордонів. Метою конференції стали підтримка пре- зентацій численних історико-наукових дослі- джень, оцінка перспектив історико-наукової роботи в Європі, стимулювання дискусії з при- воду проникнення науки і техніки в інші сфери, зокрема поширення ідей, теорій, методів і прак- тики; предметів, малюнків, ілюстрацій, написів, картин, насіння, рослин, мінералів; текстів, ру- кописів, друкованих книг, підручників, журна- лів, листів. Сюди включаються також питання міграції вчених та інженерів у зв’язку з відвід- уванням семінарів, читанням лекцій, бізнесом та навіть промисловим шпигунством; відомості щодо інституціоналізації науки та впливу на цей процес місцевих умов. Кількість учасників у порівнянні з попе- редньої конференцією (Відень, 2008 р.) зросла майже удвічі та склала 426 осіб з Данії, Іспанії, Франції, Великої Британії, Ірландії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Чехії, Словенії, Угорщи- ни, Греції, Нідерландів, Бельгії, Австрії, Італії, Португалії, Норвегії, Фінляндії, Естонії, Литви, Швеції, Швейцарії, Сербії, Туреччини, Румунії, Албанії, Росії, України, Молдови, Сполучених Штатів Америки, Канади, Бразилії, Аргентини, Мексики, Індії, Колумбії, Єгипту, Японії, Тай- ваню, Сінгапуру, Ірану. Тематика доповідей охоплювала 52 науко- ві секції, присвячені передусім загальним та регіональним питанням історії науки, різним аспектам історії фізико-математичних, хіміко- біологічних, медичних та технічних наук. Так, викликали увагу секції «Питання наукової іс- торіографії», «Міжнаціональне порівняння на- укової освіти», «Історія науки в освіті», «Дослі- дження центральних та периферійних європей- ських установ», «Подорожі науковців Європи з ХVI ст.», «Відображення наукових досягнень на всесвітніх виставках», «Наука та національна ідентичність після 1945 р.», «Відображення до- сягнень науки і техніки в європейській пресі», «Значення наукового листування», «Наукові ін- ститути у XVIII—XX ст.», «Роль математичних журналів у розвитку науки XIX ст.», «Передача математичної науки через середньовічну куль- туру», «Сприйняття фізики Декарта в універ- ситетах», «Діалектичний зв’язок між фізикою та математикою у XIX ст.», «Ядерна фізика після 1945 р.», «Атомна енергія у суспільній сфері», «Історія фізики після 1945 р.», ««Пере- тин кордонів» у сучасній фізиці», «Трансфер та трансформація знань у сучасній фізичній науці та технології», «Інтернаціоналізм фізики у 1920—1930 рр.», «Фізика ХХ ст.», «Астроно- мічні інструменти із середніх віків до XVII ст.», «Циркуляція математичних текстів, ідей та під- ходів (1870—1945)», «Порівняльні дослідження періодичної системи», «Ідеї Ч.Дарвіна в кон- тексті урбанізації, 1859—1930», «Прикладна біологія: практичні завдання та фундаментальні дослідження», «Вихід за межі молекулярного підходу у біофізиці», «Джерела з історії гео- графії та астрономії», «Психологія в контексті різних культур», «Перенос ідей у нейронауці», «Медицина у ХХ ст.», «Науково-технологічна еволюція газової індустрії», «Розвиток науки в Португалії», «Національні особливості скан- динавської науки», «Наука у суспільному житті Барселони 1868—1939 рр.», «Циркуляція мате- матичних знань у Британії XVII ст.», «Дослі- дження Арктики в добу холодної війни». Слід зазначити, що вперше в історії кон- ференцій Європейського товариства історії на- уки одну із секцій, а саме «Значення історії та філософії науки і техніки для аналізу феномену наукової школи в суспільстві, заснованому на знаннях», було запропоновано спільно росій- ськими, українськими та німецькими науковця- ми. Ведучими секції були: доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробіт- ник Інституту філософії РАН В.Г.Горохов; док- тор історичних наук, старший науковий співро- бітник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України А.С.Литвинко; кандидат фізико- математичних наук, доцент Національного тех- нічного університету України «Київський по- літехнічний інститут» Л.П. Пономаренко, про- фесор Технологічного інституту м. Карлсруе (Німеччина) Г.Бехман. Учасники конференції заслухали також пре- зентацію виданої у 2010 р. книги А. Калво «Іс- торія телефонії: 1924—1975 рр.» та переглянули науково-популярний фільм «Магія світла». Плідній роботі конференції сприяла ат- мосфера міста, історія якого сягає середньовіч- чя, його потужні традиції наукової, технічної та медичної діяльності. Інститут каталонських до- сліджень, Національна бібліотека Каталонії, Ко- ролівська академія наук та мистецтв Каталонії, Університет Барселони, Медична та Фармако- логічна академії, у приміщеннях яких проходили засідання секцій та пленарні доповіді, розташо- Science and Science of Science, 2010, № 4152 вані у центрі Барселони неподалік від головної вулиці Рамбла. Наукова робота була вдало допо- внена культурною програмою. Учасники конфе- ренції здійснили оглядову екскурсію Барсело- ною, відвідали музей П.Пікассо, познайомились з архітектурними творіннями А.Гауді. А.С. Литвинко, д-р іст. наук 26 жовтня 2010 року у приміщенні Наці- онального інституту стратегічних досліджень при Президентові України був проведений «круглий стіл» «Держава XXI століття: ОГАС проти бюрократії», присвячений пам’яті ви- датного вітчизняного вченого — академіка В.М. Глушкова. ОГАС — це російськомовна абревіатура від «Общегосударственная автоматизирован- ная система учёта и обработки информации», український варіант ЗДАС («Загальнодержавна автоматизована система обліку та обробки ін- формації») на даний момент малопоширений. Академік В.М. Глушков вважав побудову ОГАС однією з найважливіших справ свого життя і на- голошував на стратегічному значенні цієї систе- ми для економіки СРСР. У засіданні «круглого столу» взяли участь: академік НАНУ, голова Державного комітету з питань науки, інновацій та інформатизації В.П. Семиноженко; академік НАНУ, заступ- ник директора з наукової роботи Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова О.В. Палагін; академік НАНУ, директор Інституту еконо- міки та прогнозування В.М. Геєць; академік НАНУ, директор Інституту світової економіки та міжнародних відносин Ю.М. Пахомов; член- кореспондент НАНУ А.П. Великий, радник ди- ректора Інституту кібернетики ім. В.М. Глуш- кова Б.М. Малиновський; член-кореспондент НАНУ, завідувач відділу Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова О.Л. Перевозчикова; дирек- тор Національного інституту стратегічних до- сліджень при Президентові України А.В. Єрмо- лаєв; доктор економічних наук, директор Дер- жавного НДІ інформатизації та моделювання економіки Держкомзв’язку та інформатизації України та HАH України О.О. Любіч; доктор економічних наук, професор кафедри еконо- мічної кібернетики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Н.І. Костіна; доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем НАН України та Міністерства освіти і науки України В.О. Тарасов; кандидат філософських наук, проректор з науково-педагогічної ро- боти Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка В.А. Бугров; кандидат еко- номічних наук, старший науковий співробіт- ник Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАНУ Е.П. Карпець; кандидат філософських наук, вчений секретар НТУУ «КПІ» А.А. Мель- ниченко; кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту кі- бернетики, дочка В.М. Глушкова В.В. Глушко- ва; кандидат політичних наук, завідувач відділу Інституту стратегічних досліджень Д.В. Дубов; кандидат технічних наук, старший науковий співробітник ІПММС НАНУ В.В. Вишнев- ський; помічник президента Академії техноло- гічних наук України О.О. Кряжич та інші, серед яких були представники громадських органі- зацій та студенти вищих навчальних закладів Києва. Метою «круглого столу» стали вивчення та систематизація світового й вітчизняного досвіду в галузі розробки загальнодержавних автомати- зованих систем управління, інформатизації сус- пільства, моделювання та прогнозування еконо- мічних і соціальних процесів та впровадження інформаційних технологій у сфері державного управління. У вступному слові академік О.В. Палагін привітав усіх присутніх і стисло розповів про сучасні проблеми інформатизації та економіки України, які можна вирішити, втіливши проект ОГАС Глушкова. У своїй доповіді Б.М. Мали- новський окреслив вітчизняний та зарубіжний досвід з розробки та впровадження ЗІАСУ (за- гальнодержавних інтегрованих автоматизова- них систему управління), а також передав учас- никам «круглого столу» збірки праць зі своїми спогадами. Огляду сучасного стану робіт зі створен- ня подібних систем та їх компонентів були присвячені доповіді І.В. Бейко, В.В. Вишнев- ського, О.Л. Перевозчикової та О.О. Любіча. Доповідь І.В. Бейко «Огляд сучасного стану моделювання загальнодержавних процесів управління» викликала зауваження, що до- свід ХХ століття в сфері математичного моде- «Круглий стіл» «Держава XXI століття: ОГАС проти бюрократії»

Четверта міжнародна конференція Європейського товариства історії науки

Institution

Ähnliche Einträge