Інформологічні дослідження в документознавстві України у 60–70-х роках ХХ ст. (на прикладі досліджень Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві)
На основі проведеного історіографічного аналізу наукової продукції Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві висвітлюються інформологічні підходи до удоско- налення комплексної системи планомірного розвитку управління народного господар...
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
Назва видання: | Архіви України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30885 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Інформологічні дослідження в документознавстві України у 60–70-х роках ХХ ст. (на прикладі досліджень Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві)/ В. В. Горєва// Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 46-56. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-30885 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-308852013-02-03T13:20:43Z Інформологічні дослідження в документознавстві України у 60–70-х роках ХХ ст. (на прикладі досліджень Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві) Горєва, В.В. Статті та повідомлення На основі проведеного історіографічного аналізу наукової продукції Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві висвітлюються інформологічні підходи до удоско- налення комплексної системи планомірного розвитку управління народного господарства, у тому числі з використанням засобів автоматизації, на прикладі документальних інформаційних потоків Укрраднаргоспу, Ради Міністрів УРСР, наукових установ та інших закладів. На основе проведенного историографического анализа научной продукции Украинского филиала научно-исследовательского института планирования и нормативов при Госплане ССС Р в г. Киеве освещаются информологические подходы к усовершенствованию комплексной системы планомерного развития управления народного хозяйства, в том числе с использованием средств автоматизации, на примере документальных информационных потоков Укрсовнархоза, Совета Министров УСС Р, научных учреждений и других заведений. On the basis of the historiography analysis of the scientific production of Ukrainian branch of Research Institute of Plans and Standards of the USSR State Planning Committee in Kiev are highlighted the informology approaches of improving the systematic development of a comprehensive system of national economy, including the use of automation on the example of documentary information flows of Ukrainian Council of National Economy (Ukrradnarhosp), the Council of Ministers of USSR, scientific and other institutions. 2011 Article Інформологічні дослідження в документознавстві України у 60–70-х роках ХХ ст. (на прикладі досліджень Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві)/ В. В. Горєва// Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 46-56. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30885 930.22(477)"1960/1970" uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Статті та повідомлення Статті та повідомлення |
spellingShingle |
Статті та повідомлення Статті та повідомлення Горєва, В.В. Інформологічні дослідження в документознавстві України у 60–70-х роках ХХ ст. (на прикладі досліджень Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві) Архіви України |
description |
На основі проведеного історіографічного аналізу наукової продукції
Української
філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при
Держплані СРСР у м. Києві висвітлюються інформологічні підходи до удоско-
налення комплексної системи планомірного розвитку управління народного
господарства, у тому числі з використанням засобів автоматизації, на прикладі
документальних інформаційних потоків Укрраднаргоспу, Ради Міністрів УРСР,
наукових установ та інших закладів. |
format |
Article |
author |
Горєва, В.В. |
author_facet |
Горєва, В.В. |
author_sort |
Горєва, В.В. |
title |
Інформологічні дослідження в документознавстві України у 60–70-х роках ХХ ст. (на прикладі досліджень Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві) |
title_short |
Інформологічні дослідження в документознавстві України у 60–70-х роках ХХ ст. (на прикладі досліджень Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві) |
title_full |
Інформологічні дослідження в документознавстві України у 60–70-х роках ХХ ст. (на прикладі досліджень Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві) |
title_fullStr |
Інформологічні дослідження в документознавстві України у 60–70-х роках ХХ ст. (на прикладі досліджень Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві) |
title_full_unstemmed |
Інформологічні дослідження в документознавстві України у 60–70-х роках ХХ ст. (на прикладі досліджень Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві) |
title_sort |
інформологічні дослідження в документознавстві україни у 60–70-х роках хх ст. (на прикладі досліджень української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при держплані срср у м. києві) |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Статті та повідомлення |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30885 |
citation_txt |
Інформологічні дослідження в документознавстві України у 60–70-х роках ХХ ст. (на прикладі досліджень Української філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при Держплані СРСР у м. Києві)/ В. В. Горєва// Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 46-56. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
series |
Архіви України |
work_keys_str_mv |
AT gorêvavv ínformologíčnídoslídžennâvdokumentoznavstvíukraíniu6070hrokahhhstnaprikladídoslídženʹukraínsʹkoífílíínaukovodoslídnogoínstitutuplanuvannâínormativívprideržplanísrsrumkiêví |
first_indexed |
2025-07-03T07:47:32Z |
last_indexed |
2025-07-03T07:47:32Z |
_version_ |
1836611118367244288 |
fulltext |
статті та повідомлення46
УДК 930.22(477)"1960/1970"
В. В. ГорєВа*
ІнформолоГІчнІ ДослІДження
В ДоКУментознаВстВІ УКраїни У 60–70-х роКах хх ст.
(на прикладі досліджень Української філії
науково-дослідного інституту планування
і нормативів при Держплані срср у м. Києві)
на основі проведеного історіографічного аналізу наукової продукції
Україн ської філії науково-дослідного інституту планування і нормативів при
держплані сРсР у м. Києві висвітлюються інформологічні підходи до удоско-
налення комплексної системи планомірного розвитку управління народного
господарства, у тому числі з використанням засобів автоматизації, на прикладі
документальних інформаційних потоків Укрраднаргоспу, Ради міністрів УРсР,
наукових установ та інших закладів.
Ключові слова: інформація; інформологія; документалістика; діловод-
ство; управлінське документознавство; документальні потоки; оптимізація
управління.
останнє десятиліття ХХ – початок ХХі ст. характеризується під-
вищеним інтересом науковців до теоретичних, науково-технологічних
проблем документознавства, вирішення яких є запорукою успішного
розвитку цієї дисципліни. проте деякі аспекти історичного дослідження
напрямів розвитку документознавства є недостатньо вивченими1. Зокре-
ма, потребують детального вивчення інформологічні розвідки в управ-
лінському документознавстві, що здійснювалися в 1960–1980-і рр. на
теренах УРсР фахівцями Української філії науково-дослідного інститу-
ту планування і нормативів при держплані сРсР в м. Києві2. поглибле-
ний аналіз архівного фонду Української філії, що зберігається в Цдаво
України і містить справи з проблематики, дотичної до документознавчої,
свідчить про інформаційні підходи до вивчення документальних потоків
державних установ як складової частини інформаційної моделі управ-
ління народним господарством в історичному ракурсі. мета нашої стат-
ті – висвітлити новаторство Української філії в становленні документоз-
навчих, інформологічних досліджень, розглянути прогресивні ідеї та
погляди науковців щодо аналізу документально-інформаційних систем.
починаючи з кінця 1950-х рр., в сРсР збільшуються обсяги пото-
ків службової інформації, що зумовлювало необхідність запровадження
* Горєва Вікторія Володимирівна – завідувач сектору нормативно-мето-
дичного забезпечення діловодства управління діловодства, формування і збе-
рігання наФ державного комітету архівів України.
© в. в. Горєва, 2011
47статті та повідомлення
засобів електронно-обчислювальної техніки для зберігання та опрацю-
вання службової інформації3. Це завдання стає одним з пріоритетних
у дослідженнях інформатики, яка зароджувалась в сРсР у 1960-х рр.
процеси інформатизації, становлення інформаційного суспільства спри-
яли утворенню концепції соціальної інформатики як науки, що вивчає
інформацію в системах біологічної, технічної і соціальної природи. Цю
сукупність знань розуміють як інформологію4.
У 1974 р. в. і. сіфоров зазначив: “наука про інформацію, або, як ми
будемо її називати, інформологія, що зародилася в ХХ ст., є суттєво важ-
ливою ланкою сучасної науково-технічної революції”5. в іншій своїй ро-
боті він говорить про сутність нової науки, наполягаючи на тому, що ін-
формологія – це наука про процеси і закони передавання, розподілення,
опрацювання і перетворення інформації6. на його думку, інформологія
вивчає процеси кодування, декодування, запам’ятовування, зберігання,
пошуку, доставляння, порівняння, відображення, виробництва, перетво-
рення, споживання інформації. У 1990 р. а. д. Урсул, аналізуючи фор-
мування узагальнюючих наук про інформацію, приходить до висновку,
що загальна інформаційна наука (інформологія) є узагальненням трьох
галузей інформатики, що вивчають форми руху матерії в неживій при-
роді (включаючи техніку), живій природі і суспільстві7. нині вчені ви-
значають інформологію (науку про інформацію), як науку про природу,
що вивчає властивості функціонування інформації як однієї з фундамен-
тальних філософських категорій світорозуміння, загальної властивості
(атрибуту) сукупності матеріального і духовного світів, одного із загаль-
них універсальних проявів властивостей простору і часу, руху і енергії,
однієї із головних умов життя на Землі і процесів у Космосі. при цьому
сама інформація представлена як філософська категорія, універсальний
атрибут сукупності матеріального і духовного світів людини і всесвіту.
на їх думку, інформологія – інтегративна галузь знань, що виконує ме-
танаукові та методологічні функції стосовно тих специфічних наук, для
опису змісту і методів яких в якості ключового слова і основоположного
поняття виступає інформація. Це, наприклад, кібернетика, синергетика,
семіотика, інформатика тощо. при цьому інформологія, маючи ранг ме-
танауки, одночасно є комплексною, міждисциплінарною науковою га-
луззю знань8.
У сРсР у 1960-х рр. відбулося виокремлення документалістики як
науки, що застосовує інформологічні підходи у вивченні документальних
потоків та процесів, пов’язаних з ними. Її розуміли як прикладну галузь
кібернетики, що вивчає властивості документа і документальної інфор-
мації, організацію документальних потоків і масивів, зокрема в архівах,
бібліотеках та музеях9. документалістика пов’язувала документаційні
процеси з технічними засобами опрацювання, зберігання та видачі ін-
формації, що містяться в документах, та інформації про самі документи10.
статті та повідомлення48
У той час на території УРсР діяла наукова інституція, фахівці якої
здійснювали методичні і методологічні дослідження проблем удоско-
налення управління, виходячи з інформологічних аспектів. Йдеться
про Українську філію науково-дослідного інституту планування і нор-
мативів при держплані сРсР у м. Києві (далі – Українська філія), що
була створена у січні 1966 р. на базі лабораторії вдосконалення орга-
нізації управління промисловістю при сКБ заводу верстатів-автоматів
ім. м. Горького Київського Раднаргоспу11. основними завданнями Укра-
їнської філії було проведення разом з ндіпін наукових досліджень і
участь у розробленні методичних і методологічних проблем планування
в промисловості, а також використання природних ресурсів й охорони
навколишнього середовища; методичних проблем удосконалення сис-
тем керування та впровадження в планування економіко-математичних
методів і обчислювальної техніки.
У наукових звітах Української філії в 60–80-х рр. ХХ ст. увагу до-
слідників серед інших привертали питання опрацювання документаль-
них інформаційних потоків, зокрема на прикладі Укрраднаргоспу, Ради
міністрів УРсР, наукових установ та інших закладів. Їх аналіз здійсню-
вався з метою подання пропозицій щодо удосконалення комплексної
системи планомірного розвитку управління народним господарством, у
тому числі з використанням засобів автоматизації12.
так, у звіті за темою “пропозиції з удосконалення організації доку-
ментальних систем планових і господарських органів (на основі засто-
сування теорії масового обслуговування)”13, який датований 1966 роком,
фахівці Української філії досліджували наукові основи організації і удо-
сконалення документальних систем, застосовуючи серед інших інфор-
мологічні підходи. діловодство установи ними розглядалося як система
документального обслуговування, яка складається з низки локальних
систем і процесів. для оптимізації і удосконалення цієї системи необхід-
но було максимально механізувати працю. проте на той час не існувало
основних методів розрахунку основних параметрів, що впливають на
вибір засобів механізації технологічних процесів діловодства, і не були
визначені самі параметри14. тому метою цієї роботи стало розроблення
оптимальних принципів і методів для розрахунку документальних сис-
тем і типових процесів діловодства. для вирішення окреслених завдань
було здійснено теоретичний і експериментальний аналіз стану докумен-
тальних систем і процесів діловодства на прикладі апарату держплану
УРсР. автори звіту провели розрахунки оптимального режиму роботи
довідково-інформаційного апарату, раціональної організації роботи ма-
шинописного бюро, чисельності працівників служби діловодства та під-
розділів приймання і відправлення кореспонденції, ділянок контролю за
виконанням документів, використовуючи системний підхід і математич-
ний апарат теорії масового обслуговування, як такий, що найбільше від-
49статті та повідомлення
повідає умовам і специфіці функціонування діловодних процесів плано-
вих і господарських органів.
продовженням інформологічних досліджень було здійснення фа-
хівцями Української філії аналізу потоків управлінської та профільної
документації гірничої галузі. так, у звіті 1967 року за темою “створен-
ня автоматизованої системи оперативного планування і управління ви-
робництвом на інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті з ви-
користанням математичних методів і засобів обчислювальної техніки”15
науковці демонструють розроблені алгоритми і машинні програми для
оперативного планування і управління виробництвом, а також проведе-
ні експериментальні розрахунки з планування виробництва із викорис-
танням електронно-цифрових обчислювальних машин (далі – еЦом)
“мінськ-22”. Крім того, на виконання постанови Ради міністрів УРсР
від 01.12.1965 № 112016 було підготовлено пропозиції з удосконалення
системи документообігу, а саме: створено інформаційні схеми з ураху-
ванням застосування еЦом, машинні форми вхідних документів; роз-
роблено методику алгоритмів формування вихідних документів. авто-
ри зазначають, що пропоновані рішення можна використовувати і для
інших гірничих підприємств.
У 1968 році було підготовлено звіт за темою “методичні положення
з аналізу організації документування і діловодства в центральному апа-
раті управління17”, який був присвячений розробленню методів аналізу
документальних потоків і діловодства в центральному апараті управлін-
ня з метою опрацювання великих обсягів інформації, що необхідні лан-
кам управління для прийняття рішень18.
на той час у зарубіжній літературі значна увага приділялась пи-
танням застосування методів дослідження операцій і системотехніки
до аналізу і організації документальних систем (Х. Г. Гуд, Р. е. макол,
Р. Грегор, Р ван Горн, д. мілвард)19. Зокрема, відомий англійський кі-
бернетик ст. Бір20 одну зі своїх доповідей присвячує необхідності по-
переднього обстеження системи методами дослідження операцій, під-
креслюючи, що рішення про раціоналізацію тієї чи іншої частини може
бути прийняте лише на основі поглибленого аналізу стану всієї системи
в цілому, при цьому слід досліджувати не матеріальні потоки, а потоки
інформації, що визначають процес.
У Радянському союзі приділяли певну увагу закордонній теорії керу-
вання управлінською інформацією, про що свідчать видання зазначених
вище авторів в сРсР. У вітчизняній літературі21 та методичних докумен-
тах22 того часу питання розроблення методик аналізу документальних
систем в основному відносили до якоїсь певної галузі чи конкретного за-
вдання. найчастіше це були методики, пристосовані до вимог обліку до-
кументів на підприємстві і методики передпроектного обстеження ста-
ну діловодства без їх відношення до функцій апарату, що обстежувався.
проте єдиної методологічної основи так і не було вироблено.
статті та повідомлення50
на основі короткого огляду існуючих методів, фахівці Української
філії роблять висновок, що існуючі методи, в основному, базувались на
уявленні діловодних процесів як процесів строго детермінованих, які
характеризуються визначеним і незмінним завантаженням співробіт-
ників. проте документально-інформаційна система апарату управління
об’єднувала два потоки документальної інформації – як детермінованої,
який складається з періодичної обов’язкової документації планового,
технічного, звітно-статистичного, фінансового характеру, так і неперіо-
дичної, який утворюється із адміністративної розпорядчої документації
органів вищого рівня, листування з підпорядкованими установами, вну-
трішньої кореспонденції та іншої документації, динаміку виникнення і
передавання якої неможливо передбачити.
Фахівці філії роблять висновок, що хоча обидва потоки документа-
ції, що проходять через діловодні канали, слугують для виконання за-
гальної мети, вони по різному використовуються в управлінні, а тому
існуючі методи аналізу їх організації також різні. ними був розроблений
метод, який дозволив враховувати специфічну особливість функціону-
вання системи діловодства, що полягає в наявності неперіодичної скла-
дової потоку документації. Цей метод аналізу системи документування
був спрямований на виявлення можливостей оптимізації документації з
точки зору уніфікації і стандартизації форм документів, а також трафа-
ретизації типових текстів.
під час дослідження діловодства як системи, автори звіту формулю-
ють основні принципи організації:
1) принцип спеціалізації, що виходить з такого розподілу операцій,
при якому досягається можливість централізації однотипних операцій,
із застосовуванням для їх реалізації різних технічних засобів. прикла-
дом ефективності централізації операцій є організація диктофонно-ма-
шинописних, розмножувальних та інших структурних підрозділів. під-
вищенню рівня спеціалізації сприяє не лише централізація однотипних
технологічних операцій, але також уніфікація і нормалізація форм доку-
ментів, методів праці, чітка регламентація обов’язків і відповідальності
кожного співробітника;
2) принцип пропорційності, що передбачає пропорційне опрацюван-
ня документів у діловодних підрозділах. Цього можна досягти за умови
укомплектування кадрами у відповідності до нормативів чисельності
працівників;
3) принцип паралельності, що передбачає таку організацію систе-
ми діловодства, за якої було б можливе паралельне виконання окремих
процесів і операцій. прикладом використання принципу паралельності є
розмноження документа і одночасне його відправлення в підрозділи для
паралельного опрацювання;
4) застосування принципу прямоточності дасть змогу виключити
зворотній рух документації, утворення “петель” і “заторів”;
51статті та повідомлення
5) останні два принципи – безперервність і ритмічність, які взаємоо-
бумовлені і повинні розглядатися з точки зору імовірного характеру над-
ходження документів.
діловодні функції, які виконуються на ділянках, визначають харак-
тер робіт, необхідних для їх реалізації, і кожна з цих функцій може бути
охарактеризована кількісними параметрами, котрі дозволяють оцінити
обсяги трудовитрат на їх виконання:
- функція розпорядності (кількість документів за певний проміжок
часу – день, місяць, квартал, рік і т.д.);
- функція обліку документів (кількість форм обліку, кількість доку-
ментів, що враховуються за проміжок часу);
- функція контролю виконання документів (кількість документів,
що надходять на контроль за проміжок часу, частота запитів на до-
кументи, що знаходяться на контролі);
- функція інформації (швидкість зростання довідкового апарату,
частота і характер надходження запитів);
- функція транспортування документів (кількість кінцевих пунктів
надходження, загальна кількість кореспонденції);
- функція приймання і відправлення документів (обсяг вхідного і
вихідного документообігу за проміжок часу);
- функція виготовлення і розмноження документів (кількість доку-
ментів, що надходять на розмноження за проміжок часу);
- функція зберігання (кількість справ та документів в них, що над-
ходять в архів на опрацювання і зберігання за проміжок часу).
виходячи з цього, розроблений метод базується на числових харак-
теристиках потоків документації і тих засобів механізації трудових ре-
сурсів, що є у наявності.
наступним кроком дослідників було здійснення аналізу інформа-
ційних потоків для планування паливно-енергетичного господарства.
в 1969 р. було репрезентовано наукову роботу за темою “аналіз сучас-
ного стану інформаційних потоків для поточного планування паливно-
енергетичного господарства республіки”23, яку фахівці присвятили до-
слідженню операцій планування і діючої інформаційної системи для
вирішення планово-економічних задач у відділах планування паливної
промисловості та електрифікації народного господарства держплану
УРсР. У звіті проаналізовано основні завдання, які вирішувалися в про-
цесі поточного планування у відділах держплану УРсР, запропонована
технологія вирішення окремих важливих завдань з виокремленням най-
більш істотних елементів та їх послідовності. також досліджені існуючі
інформаційні зв’язки в структурних підрозділах із зовнішніми органі-
заціями, проаналізовано основні форми вхідних, вихідних і внутрішніх
документів з метою розроблення пропозицій з їх удосконалення.
У 1970 р. співробітники філії звітують про виконання теми “ана-
ліз інформаційно-документальних систем з різних функцій керування на
статті та повідомлення52
промисловому підприємстві”24. Ця проблематика споріднена із популяр-
ним на той час розробленням документальних інформаційно-пошукових
систем, що функціонували в межах автоматизованих систем управлін-
ня. напрям дослідження був пов’язаний з розробленням пропозицій для
удосконалення документальних систем функціонального призначення і
визначення критеріїв, що обумовлювали обсяг, зміст і періодичність над-
ходження інформації, необхідної для управління промисловим підпри-
ємством. при встановленні критерію необхідності інформації врахову-
валося відношення між витратами трудових та матеріальних ресурсів на
її отримання і доцільністю та корисністю цієї інформації для реалізації
управлінських дій.
основним об’єктом дослідження був Київський машинобудівний за-
вод “стройдормаш”. Крім цього, було проаналізовано питання інфор-
маційного забезпечення керівництва в умовах діючих автоматизованих
систем управління (асУ) на машинобудівних заводах “Фрезер” (м. мо-
сква), “Красний пролетарій” (м. москва), ім. 15-річчя лКсмУ (м. до-
нецьк).
на прикладі результатів аналізу організаційної структури апарату
управління заводу “стройдормаш” дослідниками було визначено функ-
ції управління структурними підрозділами підприємства, розглянуто
форми документації і системи економічних показників, що використо-
вуються в процесі управління, умовно виокремлені взаєпов’язані етапи
процесу управління виробництвом (організація, планування, контроль,
регулювання) і розглянуто систему інформаційного забезпечення керів-
ництва. За результатом вивчення комплексу завдань, які вирішувались в
системі машинобудівних підприємств, дослідники дійшли висновку про
недостатнє використання обліку в організації оперативного контролю за
ходом виробничого процесу і господарської діяльності на підприємстві.
обґрунтований вибір комплексу контрольованих показників був осно-
вою розроблення оптимальної інформаційної системи, яка набувала осо-
бливого значення при застосуванні асУ.
У цьому ж році спільно з обчислювальним центром держплану
УРсР фахівцями Філії був складений звіт за темою “технічний проект
автоматизованої системи збору, накопичення і оновлення нормативної
інформації на рівнях: підприємство – республіканське міністерство –
держплан союзної республіки”25. У результаті було вироблено схему єди-
ної автоматизованої системи нормативів для республіки, що розроблена
на основі функціонального підходу і розглядалася авторами як складова
частина системи більш високого рівня. дослідження враховувало інфор-
маційний і функціональний аспекти управління виробництвом, способи
формування і опрацювання інформації з використанням технічних засо-
бів. проект створювався з метою упорядкування нормативної інформа-
ції, прискорення її опрацювання на всіх рівнях управління, що дозволяло
53статті та повідомлення
скоротити зайві ланки управління та забезпечити стійкий економічний
ефект. матеріали досліджень слугували вихідною базою для більш ши-
рокого узагальненнях даних на прикладі установ вищого рівня з наступ-
ним проектуванням цієї бази на роботу системи управління народним
господарством26.
подальші дослідження науковців Філії були спрямовані на удоско-
налення і створення системи уніфікованих форм первинної і планової
документації, що були адаптовані для опрацювання на обчислювальних
машинах. Звіт 1972 р. за темою “система економіко-статистичної ін-
формації і уніфікація документації для планування і аналізу виконан-
ня народногосподарських планів”27 був створений з метою уніфікації
форм планової документації. Робота з уніфікації форм здійснювалася в
два етапи. на першому етапі були обрані об’єкти дослідження, проана-
лізована наявна документація для складення проекту плану на 1972 р.,
здійснений її порівняльний аналіз з уніфікованими формами держпла-
ну сРсР і виявлені відхилення від уніфікованих форм. Робота на цьому
етапі закінчувалася розробленням табелів уніфікованих форм планової
документації по республіканським міністерствам. Закінчення робіт з
уніфікації планувалося після отримання зауважень від держплану УРсР
на табель уніфікованих форм.
продовженням досліджень планової документації як складової час-
тини документально-інформаційних потоків системи управління на-
родним господарством були здійснені в 1973–1974 рр. звіти за темами
“пропозиції для удосконалення форм первинної і планової документації
і впровадження їх в практику планування в зв’язку зі створенням аспР,
ГасУ і асУп*”28 та “пропозиції з удосконалення планової документації
і впровадження їх у практику планування аспР”. вони були присвяче-
ні розробленню та запровадженню технічного проекту інформаційного
забезпечення автоматизованої системи планових розрахунків. основні
пропозиції були узагальнені за такими напрямами: забезпечення одно-
манітності структури документів, що дозволить формально її описати;
присвоєння шифрів всім необхідним в процесі машинного оброблення
ознакам, що визначають документи та строки, з виокремленням в до-
кументах спеціальних місць для запису шифрів і контрольних сум; роз-
міщення в документах відомостей, що повинні вводитися в електронно-
обчислювальні машини таким чином, щоб дати можливість операторам
легко їх сприймати і виокремлювати із загальної кількості. За резуль-
татами досліджень були розроблені разом з галузевими науково-дослід-
* аспР – автоматизована система планових розрахунків, ГасУ – галу-
зева автоматизована система управління, асУп – автоматизована система
управління підприємством.
статті та повідомлення54
ними республіканськими міністерствами “Галузеві методичні вказівки з
удосконалення системи планової документації в умовах функціонування
асУ, ГасУ і аспР”. подальше удосконалення планувалося здійсню-
вати на основі їх експериментальної перевірки з урахуванням досвіду
проектування і введення в дію відповідних автоматизованих підсистем
планових розрахунків, включаючи галузеві.
таким чином, можемо констатувати, що дослідники Української фі-
лії здійснювали дослідження документальних потоків органів державно-
го управління, установ та організацій з метою розроблення методик для
опрацювання значних обсягів інформації, які необхідні ланкам управ-
ління для прийняття рішень. для цього вони визначили форми переве-
дення різноманітних документальних потоків установ та організацій до
уніфікованих видів, описавши основні принципи та функції організації
системи діловодства. Було також виокремлено основні типи інформації,
що підлягали опрацюванню, а потім для кожного типу було запропоно-
вано унікальний алгоритм опрацювання.
однак можна припустити, що інноваційні розробки науковців Фі-
лії не знайшли належного застосування в установах УРсР через слабку
матеріально-технічну базу реалізації планів впровадження автоматизо-
ваних систем управління та виробництва. Ці розробки залишилися ціка-
вими історичними документами, що свідчать про спробу застосування
інформаційних методів під час автоматизації діловодних процесів, під-
готовки та функціонування документації в умовах автоматизації вироб-
ництва.
1 Бездрабко В.В. документознавство в Україні: інституціоналізація та
сучасний розвиток: [монографія]. – К.: Четверта хвиля, 2009. – с. 17.
2 Кулешов С., Загорецька О. З історії документознавства в Україні // студії
з архівної справи та документознавства / держкомархів України, Ундіасд ;
[редкол.: і. Б. матяш (голов. ред.) та ін.]. – К., 2008. – т. 16. – C. 78.
3 Чурсин Н. Н. популярная информатика. – К.: техніка, 1982. – с. 14.
4 Соколов А. В., Манкевич А. И. социальная информатика и библиотечно-
библиографические дисциплины // социальные проблемы информатики: сб.
статей / лГИК им. н. К. Крупской. – л., 1974. – с. 4.
5 Сифоров В. И. наука об информации. – вестник ан сссР. – 1974. –
№ 3. – с. 12.
6 Сифоров В. И. методологические вопросы науки об информации. –
вопросы философии. – 1974. – №7. – с. 109.
7 Урсул А. Д. социальная информатика: две копцепции развития // нтИ. –
1990. – сер. 1 . – № 1. – с. 3.
8 Извозчиков В. А. Этимология и смысл понятия “информология” //
наука и школа. – 2005. – № 1. – с. 25; Коган В. З. организация и методика
информационной работы // нтИ. – 1998. – сер. 1. – № 5. – с. 1–12; Мокий В. С.
Информологическая конструкция гармонического образования // Библиотека
RIN.RU // http://lib.rin.ru/doc/i/82206p3.html; Оробинский А. М. Информационно-
55статті та повідомлення
педагогическая компетентность преподавателя вуза : дис. ... канд. пед. наук :
13.00.01 : Ростов н/д, 2001. – 172 c.
9 Воробьев Г. Г., Канцлерис А. К. К определению понятия “документ” //
сов. архивы. – 1972. – № 2. – с. 67–69.
10 Кулешов С. Г. документознавство: історія. теоретичні основи /
Ундіасд, даККім. – К., 2000. – с. 33.
11 Цдаво України, ф. 5121, оп. 1, історична довідка. арк. 1.
12 Цдаво України, ф. 5121, оп. 1, спр. 1; там само, спр. 6; там само,
спр. 7; Цдаво України, ф. 5121, оп. 2, спр. 28; там само, спр. 29; там само,
спр. 30; там само, спр. 31; там само, спр. 47; там само, спр. 48; там само,
спр. 53; там само, спр. 54; там само, спр. 69; там само, спр. 81.
13 Цдаво України, ф. 5121, оп. 2, спр. 123.
14 там само, арк. 5.
15 Цдаво України, ф. 5121, оп. 2, спр. 57.
16 там само, арк. 7.
17 Цдаво України, ф. 5121, оп. 2, спр. 89.
18 там само, арк. 5–8.
19 Гуд Х. Г., Макол Р. Э. системотехника / введение в проектирование
больших систем/, пер. с англ. “советское радио”, м., 1962.; Грегор Р., Ван
Горн Р. системы автоматической обработки данных. пер. с англ. м., 1965.
20 Бир, Ст. Кибернетика и управление производством, пер. с англ.
“Физматгиз”, м., 1963.
21 Исаков В. И., Королев М. А. основы проектирования механизации
учетно-плановых работ. “статистика”, м., 1965.; Королев М. А. обработка
экономической информации на Эвм /теоретические вопросы/ “Экономика”,
м., 1964.
22 методические указания по обследованию существующих потоков
инфор мации в основных отраслях народного хозяйства. Ч. 1, 2. нИИ ЦсУ
сссР, м., 1965.; методика анализа систем управления и информации на
промышленных предприятиях. ЦЭмИ, ан сссР, 1965.; методика пред про-
ектного обследования промышленных предприятий и органов руководства ими
с целью определения объема и состава работ по установлению рациональной
системы управления, отчет по теме 22-65 нИИ экономики и организации прои-
зводства мИЭИ, 1965.; методика предпроектного обследования организации
делопроизводства мИИ, 1965.; методическая программа исследования дело-
произ водства в министерствах и центральных ведомствах. внИИдад, м,
1967.
23 Цдаво України, ф. 5121, оп. 2, спр. 125.
24 Цдаво України, ф. 5121, оп. 2, спр. 156.
25 Цдаво України, ф. 5121, оп. 2, спр. 160.
26 там само, арк. 1.
27 Цдаво України, ф. 5121, оп. 2, спр. 200.
28 Цдаво України, ф. 5121, оп. 2, спр. 236.
на основе проведенного историографического анализа научной продук-
ции Украинского филиала научно-исследовательского института планирования
и нормативов при Госплане сссР в г. Киеве освещаются информологические
подходы к усовершенствованию комплексной системы планомерного развития
управления народного хозяйства, в том числе с использованием средств авто-
статті та повідомлення56
матизации, на примере документальных информационных потоков Укрсовнар-
хоза, совета министров УссР, научных учреждений и других заведений.
Ключевые слова: информация; информология; документалистика; дело-
про изводство; управленческое документоведение; документальные потоки;
оптимизация управления.
On the basis of the historiography analysis of the scientific production of Ukrainian
branch of Research Institute of Plans and Standards of the USSR State Planning
Committee in Kiev are highlighted the informology approaches of improving the
systematic development of a comprehensive system of national economy, including
the use of automation on the example of documentary information flows of Ukrainian
Council of National Economy (Ukrradnarhosp), the Council of Ministers of USSR,
scientific and other institutions.
Keywords: words; information; documentalistyca; record keeping; managerial
document studying; document flows; management effectiveness.
|