Грушевськіана Руслана Пирога

Грушевськіана Руслана Пирога

Розглянуто наукові праці відомого вченого Руслана Пирога, присвячені життю і творчості видатного історика і державного діяча Михайла Грушевського.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Тельвак, В.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2011
Schriftenreihe:Архіви України
Schlagworte:
Ювілеї
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30888
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Грушевськіана Руслана Пирога / В.В. Тельвак // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 290-298. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-30888
record_format dspace
spelling irk-123456789-308882012-02-18T12:17:49Z Грушевськіана Руслана Пирога Тельвак, В.В. Ювілеї Розглянуто наукові праці відомого вченого Руслана Пирога, присвячені життю і творчості видатного історика і державного діяча Михайла Грушевського. Рассмотрены научные труды известного ученого Руслана Пырога, посвященные жизни и творчеству выдающегося историка и государственного деятеля Михаила Грушевского. There are considered the works of known scientist Ruslan Pyrih, dedicated to the life and activity of Mykhailo Hrushevs’kyi, prominent historian and statesman. 2011 Article Грушевськіана Руслана Пирога / В.В. Тельвак // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 290-298. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30888 [930.25:94](477)(048.8) uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Ювілеї
Ювілеї
spellingShingle Ювілеї
Ювілеї
Тельвак, В.В.
Грушевськіана Руслана Пирога
Архіви України
description Розглянуто наукові праці відомого вченого Руслана Пирога, присвячені життю і творчості видатного історика і державного діяча Михайла Грушевського.
format Article
author Тельвак, В.В.
author_facet Тельвак, В.В.
author_sort Тельвак, В.В.
title Грушевськіана Руслана Пирога
title_short Грушевськіана Руслана Пирога
title_full Грушевськіана Руслана Пирога
title_fullStr Грушевськіана Руслана Пирога
title_full_unstemmed Грушевськіана Руслана Пирога
title_sort грушевськіана руслана пирога
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2011
topic_facet Ювілеї
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30888
citation_txt Грушевськіана Руслана Пирога / В.В. Тельвак // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 290-298. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series Архіви України
work_keys_str_mv AT telʹvakvv gruševsʹkíanaruslanapiroga
first_indexed 2025-07-03T07:47:43Z
last_indexed 2025-07-03T07:47:43Z
_version_ 1836611130353516544
fulltext ювілеї290 УДК [930.25:94](477)(048.8) В. В. ТЕЛЬВАК* ГРУШЕВСЬКІАНА РУСЛАНА ПИРОГА Розглянуто наукові праці відомого вченого Руслана Пирога, присвячені життю і творчості видатного історика і державного діяча Михайла Грушевсь­ кого. Ключові слова: Михайло Грушевський; Руслан Пиріг; грушевськознав­ ство. Сучасне грушевськознавство, яке постає надзвичайно динамічним полем міждисциплінарної взаємодії, неможливо уявити без імені Руслана Яковича Пирога. він є одним із тих небагатьох українських дослідників (назвемо тут також імена Я. Дашкевича, С. Білоконя, М. Брайчевського, О. Копиленка та ін.), які діяльно спричинилися до повернення великого Українця на Батьківщину. Оскільки від перших грушевськознавчих сту­ дій ювіляра минуло вже понад двадцять років, а його інтерес до постаті першого голови відродженої України відчувається й досі, доволі складно узагальнити поважний – кількісно і тематично – внесок ученого в одній публікації. Тому нижче спробуємо тезово окреслити головні напрямки грушевськознавчих зацікавлень Р. Я. Пирога. Насамперед звернемося до теоретичних рефлексій дослідника над станом сучасного грушевськознавства. і хоча кількісно публікації з цієї проблематики не домінують у науковому доробку вченого, втім вони є надзвичайно важливими для осмислення актуального стану та перспектив поступу молодої міждисциплінарної галузі, адже поряд із працями засновника грушевськознавства л. винара присвячені теоре­ тичним аспектам грушевськознавчої рефлексії. З нагоди 130­річчя від дня народження М. Грушевського Р. Я. Пиріг у кількох статтях висловив своє бачення перспектив грушевськознавчого пошуку1. На широкому тлі становлення грушевськознавчої рефлексії протягом ХХ ст. дослідник ви­ окремив напрямки, що першочергово потребують уваги фахівців. Серед них було названо видання епістолярію М. Грушевського, вивчення його теоретико­методологічних поглядів і громадсько­політичної діяльності, глибоке джерельне опрацювання найменш знаних періодів життєвого та творчого шляху, що врешті повинно уможливити написання ґрунтовної академічної наукової біографії великого Українця. відзначимо, що про­ тягом п‘ятнадцяти років, котрі минули від часу написання цієї статті, * Тельвак Віталій Васильович – доктор історичних наук, професор Дрого­ бицького державного педагогічного університету ім. івана Франка. © в. в. Тельвак, 2011 ювілеї 291 грушевськознавство значною мірою розвивається в руслі запропонова­ них Р. Я. Пирогом ідей. Зауважимо, що згадані праці викликали цікаву термінологічну дискусію у середовищі грушевськознавців. Так, із кри­ тикою вжитих Р. Я. Пирогом понять “вітчизняні історики” і “вітчизняне грушевськознавство” виступив засновник цієї наукової галузі л. винар. На його переконання, більш коректними з наукового погляду є поняття “українські історики­грушевськознавці” та “українське грушевськознав­ ство”2. До теоретичних проблем підготовки академічної біографії М. Гру­ шевського Р. Я. Пиріг звертався і в своїх подальших публікаціях, як правило, приурочених до ювілейних дат автора “історії України­Руси”. відзначаючи швидкий поступ у кількісному та якісному зростанні гру­ шевськознавчої літератури, дослідник щоразу окреслював найбільш пер­ спективні, з його погляду, напрями дослідницького пошуку. Так, у 2003 р. до маловивчених грушевськознавчих проблем Р. Я. Пирогом слушно було віднесено еміграційний та останній московський періоди, а також роки симбірсько­казанського заслання3. Слід відзначити, що й до сьогодні ці питання є фактично “білими плямами” грушевськознавства, котрі відчут­ но гальмують створення панорамного життєпису М. Грушевського. У дещо пізнішій публікації до названих проблем Р. Я. Пиріг додає важливість вивчення духовного світу М. Грушевського, його участі у масонському русі, детального вивчення обставин трагічної смерті істо­ рика тощо4. При цьому дослідник закликає сучасних грушевськознавців до коректності при залученні постмодерних методологічних технік до аналізу особистості видатного вченого. Слушно також, на нашу думку, ювіляром було вказано на спонтанність і несистемність грушевськознав­ чого пошуку в сучасній Україні, спричиненого відсутністю будь­якої ко­ ординації діяльності дослідників постаті автора “історії України­Руси”. У цьому аспекті Р. Я. Пиріг кількаразово ініціював створення Державної комісії з вивчення спадщини Михайла Грушевського – авторитетного міжвідомчого консультативно­дорадчого і координаційного центру. Така комісія, на жаль, не створена й до сьогодні. Найбільший внесок ювіляра у сучасне грушевськознавство полягає у всебічному вивченні ним останнього десятиліття життя та діяльності видатного історика. Цій проблемі присвячена більшість грушевськознав­ чих праць Р. Я. Пирога: докторська дисертація5, монографія6, десятки ар­ хеографічних публікацій, статей та рецензій. Насамперед, декілька слів скажемо про внесок дослідника в археографічне опрацювання проблеми пізньоеміграційної та радянської сторінок біографії автора “історії Укра­ їни­Руси”. ювіляром були віднайдені та опубліковані надзвичайно важ­ ливі для розуміння еволюції суспільно­політичного світогляду М. Гру­ шевського еміграційної доби його листи до Х. Г. Раковського, С. в. Косі­ ора, в. П. Затонського та інших відомих діячів радянської держави7. Су­ ювілеї292 проводжені змістовними передмовами, котрі вводять читача в контекст обговорюваних у листах подій, ці публікації сприяли докорінному пере­ гляду численних міфологізованих сторінок біографії М. Грушевського. відзначимо також, що займаючись активним пошуком та удоступненням масовому читачеві матеріалів до життєпису видатного вченого, віднай­ дених у першу чергу в зібраннях Центрального державного архіву гро­ мадських об’єднань України, Р. Я. Пиріг уклав загальний опис архівної грушевськіани в ньому8. Своєрідним підсумком археографічної грушевськіани Р. Я. Пирога можна вважати підготовлений під його керівництвом збірник документів “Михайло Грушевський: між історією і політикою (1920–1930 рр.)”, що в короткому часі перетворився на настільну книгу для дослідників україн­ ського інтелектуального життя на підрадянських землях у 20–30­х роках ХХ ст.9 За складом і походженням документи збірника можна поділити на кілька груп. Перша – матеріали органів партійно­державного керівни­ цтва УСРР – Політбюро ЦК КП(б)У, вУЦвК, Наркомосу, ДПУ та інших. вони висвітлюють лінію верхівки правлячої партії, її репрезентантів в Україні щодо М. Грушевського як ідейного антипода, визначного вче­ ного­реемігранта, показують численні спроби використання історика у своїх політичних цілях, механізм упокорення національної інтелігенції. Друга група – це документи про діяльність М. Грушевського на чолі історичної секції вУАН, його листування з офіційними і приватни­ ми особами. вони дозволяють уявити масштабність наукової, органі­ заційної діяльності вченого щодо розгортання історичних досліджень, плекання наукової школи, відстоюванню власної концепції українсько­ го історичного процесу. Основою для збірника стали фонди Централь­ ного державного архіву громадських об‘єднань України, але містяться також документи з Центрального державного історичного архіву Укра­ їни у м. Києві, Державного архіву Служби безпеки України, інституту архівознавства та інституту рукописів Національної бібліотеки Украї­ ни ім. в. і. вернадського. Опубліковані у збірнику сто вісім документів помітно вплинули на переосмислення місця та ролі М. Грушевського в українському національному відродженні, гострій ідеологічній боротьбі в Україні 20–30­х років. Цінним додатком до збірника став список на­ укових праць М. Грушевського та редагованих ним робіт, виданих істо­ ричною секцією вУАН у 1925–1931 рр., що уперше настільки повно пре­ зентував наукову спадщину видатного вченого останнього десятиліття. Органічною частиною збірника стала також коротка біохроніка життя та діяльності М. Грушевського за 1924–1934 рр. віднайдений та опрацьований автором розлогий джерельний мате­ ріал став підґрунтям для написання узагальнюючої праці про радянське десятиліття життя та діяльності М. Грушевського. Ця книга була першим і досі залишається практично єдиним за кількістю зауважених проблем ювілеї 293 опрацюванням найбільш трагічної сторінки біографії автора “історії України­Руси”. відзначимо, що окремі частини праці ювіляра спочатку побачили світ на сторінках “Українського історичного журналу”10, а піс­ ля обговорення її ключових положень у середовищі фахівців з’явилися окремою книгою. Про новаторський характер монографії Р. Я. Пирога вже неоднора­ зово було наголошено у рецензіях Ф. Шевченка, О. Копиленка, ю. Ша­ повала11. Тож ми лише коротко зупинимося на її провідних ідеях. На­ самперед відзначимо, що в книзі дослідник уперше в історіографії комп­ лексно реконструював мотиви та причини повернення М. Грушевського на Батьківщину. віддавши данину шани попереднім дослідникам цієї проблеми (передусім М. Стахіву та Ф. Шевченку), Р. Я. Пиріг на під­ ставі різноманітних джерел офіційного та приватного походження від­ творив процес поступового визрівання в свідомості видатного історика планів повернення в радянську Україну. Деконструюючи міфи, укорінені в грушевськознавстві, дослідник майстерно показує те, як на перетині дії численних чинників – складної ситуації в українському емігрантсько­ му середовищі, заходів більшовицького керівництва стосовно розколу українських політичних сил на вигнанні та багатьох особистих проблем М. Грушевського психологічного та матеріального характеру, у нього виникло та зміцніло бажання повернутися на Батьківщину, щоби ціною упокорення власних політичних амбіцій отримати можливість продо­ вжувати справу всього життя12. Книга постає насиченою в інформаційному плані та оригінальною за висловленими спостереженнями спробою всебічного погляду на один із найскладніших етапів біографії М. Грушевського. При цьому авторові вдається бути безстороннім при характеристиці історичних постатей і не піддатися зрозумілій спокусі стати на позицію героя дослідження при оцінці тогочасних подій. Р. Я. Пиріг висловлює своє аргументоване – за­ сноване на критичному аналізі невідомих перед тим численних джерел – бачення ключових моментів порушеної в книзі проблеми. в цілковито новому ракурсі висвітлюються емоційно обговорювані в українській іс­ торіографії ХХ ст. факти науково­організаційної праці М. Грушевського в історичних установах вУАН, його непрості взаємини з республікан­ ським та союзним керівництвом, протистояння всередині Академії, на­ ростання репресій стосовно вченого та очолюваних ним установ тощо. Новим же словом у розробці піднятої проблеми слід вважати, наприклад, реконструйовані події арешту та слідства над М. Грушевським, москов­ ського заслання вченого чи обставини його трагічної загибелі. Цілком органічним у книзі є розділ про долю Грушевських після смерті патріар­ ха родини. важливий інформаційний потенціал несе в собі й укладений автором список перших грушевськознавчих публікацій, що з‘явилися у пізньоперебудовній та незалежній Україні. ювілеї294 Самостійну наукову вартість мають висновки до книги. У них Р. Я. Пиріг не лише традиційно підбиває підсумки свого дослідження, але й окреслює перспективи подальшого грушевськознавчого пошуку у річищі обговорюваних у книзі проблем. вкотре він наголосив на необ­ хідності організації колективних міждисциплінарних студій з вивчення життя і творчості М. Грушевського, утворення відповідного координа­ ційного центру з широкими повноваженнями та можливостями, у тому числі й фінансовими. Це, як слушно наголосив Р. Я. Пиріг, повинно уможливити підготовку ґрунтовної академічної біографії видатного вче­ ного і політика. Підняв дослідник також питання важливості заснування музеїв М. Грушевського у містах, пов’язаних з його біографією. Ця про­ блема на сьогодні, як відомо, вирішена лише на рівні львова та Києва. Поряд із ґрунтовним вивченням радянського десятиліття жит­ тя М. Грушевського ювіляр у контексті своїх наукових зацікавлень, пов‘язаних з добою визвольних змагань, опрацював й інші малознані сторінки біографії видатного вченого. Так, він уперше комплексно ре­ конструював взаємини очільників Центральної Ради та представників ні­ мецького військового командування в лютому – квітні 1918 р.13 Перу до­ слідника належить і перша спроба цілісного відтворення життєвих колі­ зій голови Центральної Ради в добу гетьманату Павла Скоропадського14. ювіляр також ініціював студії над багатьма наскрізними пробле­ мами творчої спадщини автора “історії України­Руси”. Так, у кількох статтях Р. Я. Пиріг звернувся до проблеми становлення та еволюції фе­ дералістичної концепції М. Грушевського, чим фактично реактуалізував її осмислення на нових теоретичних засадах в сучасній україністиці15. важливим у контексті розширення проблемних рамок сучасного гру­ шевськознавства є й праці ювіляра, присвячені аналізу внеску видатного вченого у розбудову концептуальних засад та організаційних структур історико­регіональних досліджень16. У руслі названої проблеми Р. Я. Пи­ ріг докладно опрацював краєзнавчі та публіцистичні студії М. Грушев­ ського, присвячені його малій батьківщині – старовинному українському регіону Холмщині17. Поряд із всебічним опрацюванням окремих періодів життєвого шля­ ху М. Грушевського, ювіляр у діяльний спосіб долучився до створення його цілісної біографії. і тут у першу чергу слід сказати про укладену разом із в. Ф. верстюком біохроніку життя та діяльності великого Укра­ їнця, що й нині служить орієнтиром для грушевськознавців18. Незважа­ ючи на неповноту наведеної у праці інформації, спричинену насамперед зародковим станом грушевськознавства в Україні (про що самі автори написали у передмові), це була перша (і до нашого часу єдина) спроба такого роду грушевськознавчого видання в історіографії. відзначився ювіляр і у важливій справі популяризації життя та ді­ яльності М. Грушевського в широких читацьких колах. Так, його перу ювілеї 295 належить біографічний нарис про видатного історика, що з’явився в се­ рії “Стозір’я. Бібліотека української родини: історики. Державні діячі. Дипломати”19. Написаний цей нарис у популярному ключі, але водночас цілком науково і, що не менш важливо, критично­об’єктивно, знайомить читача з непересічною і суперечливою, як і ціла доба модерного україн­ ського відродження, постаттю М. Грушевського. Надзвичайно цікавим і пізнавальним є ілюстративне супроводження видання, що знайомить чи­ тача не лише з героєм книги, але і з його оточенням та епохою. відзначи­ мо, що перу ювіляра також належить біографічний нарис про видатного вченого, опублікований у російському журналі “Исторический архив” – це одна з небагатьох російськомовних грушевськознавчих публікацій20. Помітним є внесок Р. Я. Пирога і в дослідження життєвого та твор­ чого шляху найближчого оточення М. Грушевського. Ці його праці та­ кож нерідко були першою спробою окреслити нові дослідницькі поля. Тут у першу чергу назвемо змістовні статті, присвячені доньці видатного вченого Катерині21, брату Олександру22, племіннику Сергію Шамраю23. Написані на підставі досі не знаного архівного матеріалу, ці публікації були фактично першими спробами біографії видатних представників українського інтелектуального життя першої третини ХХ ст., сприяли поверненню їх із вимушеного багатолітнього забуття. Поряд із дослідницькою роботою ювіляр активно долучився до кри­ тично­рецензійної та інформаційної діяльності у сфері наукового гру­ шевськознавства. Його перу належать огляди найбільш резонансних книжкових новинок, присвячених постаті М. Грушевського. Для прикла­ ду згадаємо відгук на появу первістка новітнього грушевськознавства – знаної праці О. Копиленка ““Українська ідея” М. Грушевського: історія і сучасність”24. Назвемо також розлогу критичну рецензію на книгу відо­ мого вченого, публіциста, письменника та генерального директора Укра­ їнського культурного центру в російській столиці володимира Мель­ ниченка “Прапор України на Арбаті”. У цій книзі центральний розділ відведений малознаним подіям перебування М. Грушевського у Москві протягом вересня 1916 – березня 1917 рр.25 Ще одна знакова для сучас­ ного грушевськознавства праця – перша синтетична біографія видатного діяча авторства ю. Шаповала та і. верби – також не пройшла повз увагу Р. Я. Пирога26. Появу цієї книги дослідник слушно кваліфікував як завер­ шення складного процесу повернення М. Грушевського на Батьківщину і етапне явище в сучасному українському грушевськознавстві. Своїми багатими знаннями з грушевськознавчої проблематики юві­ ляр охоче ділиться з молодшими колегами по цеху. Під його керівни­ цтвом було підготовлено низку кандидатських дисертацій, у яких зна­ чною мірою присутні М. Грушевський та його доба. Для прикладу на­ звемо дисертаційні дослідження П. Притуляка (“Політика Центральної Ради щодо війни, укладення і реалізації Брестського мирного договору ювілеї296 (березень 1917 – квітень 1918 рр.)”) та Г. Корольова (“Автономістсько­ федералістські погляди Михайла Грушевського: формування, втілен­ ня, трансформація”). Грушевськознавчій проблематиці значною мірою присвячені й докторські дисертації і. Матяш (“Архівна наука і освіта в Україні 1917­го – 1930­х років”) та в. Тельвака (“Рецепція творчої спад­ щини Михайла Грушевського в історичній думці кінця ХіХ – 30­х років ХХ сто ліття”), де Р. Я. Пиріг був науковим консультантом. Глибокий науковий інтерес до постаті М. Грушевського позначився і на педагогічній діяльності ювіляра. Одним із перших в Україні Р. Я. Пи­ ріг розпочав читання авторського спеціального курсу, присвяченого гру­ шевськознавчій тематиці27. Кілька років поспіль він викладав спецкурс “Життя і діяльність Михайла Грушевського: останнє десятиліття (1924– 1934 рр.)” для студентів факультету міжнародних відносин Київського славістичного університету. Підбивати підсумки дослідницькій діяльності ювіляра у галузі гру­ шевськознавства вочевидь зарано – він і надалі перебуває у вирі науко­ вого життя України, демонструючи гідну подиву та наслідування конфе­ ренційну та видавничу активність. На черзі – поява нової солідної мо­ нографії, присвяченої добі визвольних змагань. Праці Р. Я. Пирога, які нерідко були першими кроками у вивченні багатьох аспектів біографії М. Грушевського, внаслідок свого солідного джерельного підґрунтя та оригінального погляду на проблему вже стали класикою грушевськоз­ навства, без них неможливе жодне історіографічне дослідження про ав­ тора “історії України­Руси”. Тож побажаємо ювіляру життєвої наснаги і нових творчих знахідок. З роси і води вам, Руслане Яковичу! 1 Пиріг Р. Я. Актуальні проблеми сучасного вітчизняного грушевськоз­ навства // історична наука на порозі ХХі століття: підсумки та перспекти­ ви. Матеріали всеукраїнської наук. конф. – Х., 1995. – С. 331–335; Його ж. Грушевськознавство: стан та перспективи розвитку // УіЖ. – 1996. – № 5. – С. 71–83; Його ж. вітчизняне грушевськознавство: проблеми становлення // Урядовий кур’єр. – 1996. – 28 вересня. 2 Винар Л. вступ до науки грушевськознавство // Уі. – 1996. – № 1–4. – С. 19–20. 3 Пиріг Р. Я. Михайло Грушевський: проблеми створення академічної біо­ графії вченого // Біографістика в контексті сучасних історіографічних дослі­ джень. Харківський історіографічний збірник. – вип. 6. – Х., 2003. – С. 44. 4 Пиріг Р. Я. Проблеми підготовки наукової біографії М. Грушевського // УіЖ. – 2005. – № 4. – С. 178–190. 5 Пиріг Р. Я. Життя і діяльність М.С. Грушевського у контексті ідеоло­ гічної боротьби в Україні (1920–1930­ті рр.). Автореф. д­ра … іст. наук. – К., 1994. – 37 с. 6 Пиріг Р. Я. Життя Михайла Грушевського: останнє десятиліття (1924– 1934). – К., 1993. – 198 с. ювілеї 297 7 Невідомий лист М.С. Грушевського. Публ. Р. Я.Пирога // літературна Україна. – 1989. – 28 вересня; “Ми прагнемо цілковитої згоди”: невідомий лист М. С. Грушевського. Публ. Р. Я. Пирога // Культура і життя. – 1991. – 16 бе резня; “Як соціаліст до соціаліста”: лист М. С. Грушевського до Х. Г. Ра­ ковського. Публ. Р. Я. Пирога // Культура і життя. – 1991. – 6 травня; лист М. С. Грушевського до секретаря ЦК КП(б)У С. в. Косіора. Публ. Р. Я. Пиро­ га // великий Українець: Матеріали з життя і діяльності Грушевського. – К.: веселка, 1992. – С. 268–274; “Передусім признання нашої незалежності”: не­ відомий лист М. С. Грушевського. Публ. Р. Я. Пирога // літературна Украї­ на. – 1996. – 19 вересня. 8 Пиріг Р. Я. Грушевськіана у фондах архіву [ЦДАГО України] // Архіви України. – 1996. – № 1–3. – С. 12–15. 9 Михайло Грушевський: між історією і політикою (1920–1930 рр.). Зб. документів і матеріалів. Упор.: Р. Я. Пиріг (керівник), Т. Т. Гриценко, О. С. Рубльов, А. А. Соловйова. – К., 1997. – 183 с. 10 Пиріг Р. Я. М. С. Грушевський: між історією і політикою (1924– 1934 рр.) // УіЖ. – 1991. – № 4 – 11. 11 Шевченко Ф. “…Сей шлях я вважаю нормальним” // Голос України. – 1993. – 28 вересня; Копиленко О. важке повернення // Урядовий кур’єр. – 1993. – 21 грудня; Шаповал Ю. Михайло Грушевський: останнє десятиліття // літературна Україна. – 1993. – 21 жовтня. 12 Див. також: Пиріг Р. Я. Феномен рееміграції Михайла Грушевського: сучасні інтерпретації // вісник КНУ ім. Т. Шевченка. – вип. 91–93. – 2007. – С. 47–50; Його ж. ідейно­політичні підстави компромісу Михайла Грушев­ ського з більшовицькою владою // УіЖ. – 2006. – № 5. – С. 4–18; Його ж. Михайло Грушевський і більшовицька влада: ціна компромісу // Українська історична наука на шляху творчого поступу. Матеріали ііі Міжнародного на­ укового конгресу українських істориків. луцьк, 17–19 травня 2006 р. – луцьк, 2007. – С. 358–364. 13 Пиріг Р. Я. Центральна Рада й німецьке військове командування в Україні: проблеми взаємовідносин (лютий–квітень 1918 р.) // УіЖ. – 2007. – № 2. – С. 47–63. 14 Пиріг Р. Я. Життя Михайла Грушевського в добу гетьманату Павла Скоропадського // Український консерватизм і гетьманський рух. вісник Ки­ ївського національного лінгвістичного університету. – вип. 11–12. – 2006. – С. 52–56. 15 Пиріг Р. Я. ідея федералізму в державницькій концепції М. Грушев­ ського // Студії з архівної справи та документознавства – вип. 13. – 2005. – С. 188–192; Його ж. Федералізм в концепції українського державотворення Михайла Грушевського // Грушевський М.С. – державотворець і громадський діяч, публіцист. Матеріали іі регіональної науково­практичної конференції. – вінниця. 2006. – С. 112–120. 16 Пиріг Р. Я. Організація М. С. Грушевським історико­регіональних до­ сліджень (1924–1931) // Студії з архівної справи і документознавства. – Т. 9. – К., 2003. – С. 52–56. 17 Пиріг Р. Я. Проблема Холмщини у публіцистичних працях Михайла Грушевського (1905–1918) // Pogranicze: Obsesje­Projekcje­Projekty. Redakcja Monika Bednarczuk i Beata Kucharska. – Chełm: Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Chełmie, 2007. – S. 105–113. ювілеї298 18 М. С. Грушевський: Коротка хроніка життя і діяльності. Упор.: Р. Я. Пи­ ріг, в. Ф. верстюк. – К., 1996. – 144 с. Українською і російською мовами. 19 Пиріг Р. Я. Михайло Грушевський. – К.: ТОв “Атлант юемСі”, 2007. – 63 с. Серія: Стозір’я. Бібліотека української родини: історики. Державні діячі. Дипломати. 20 Пирог Р. Я. Мастера историографии: Михаил Грушевский (1866–1934) // Исторический архив. Россия и Украина XVI–XX вв. – 2002. – № 4. – С. 119– 134. 21 Пиріг Р. Я. Катерина Грушевська: епілог долі // Сільські вісті – 1991. – 14 вересня; Його ж. Катерина Михайлівна Грушевська // Зневажена Кліо. – К., 2005. 22 Пиріг Р. Я. Доля брата М. С. Грушевського // літературна Україна. – 1993. – 15 липня; Його ж. Рідний брат Михайла Грушевського // З архівів вУЧК – ГПУ – НКвД – КГБ . – 1994. – № 1. – С. 89–93; Його ж. Олександр Сергійович Грушевський // Зневажена Кліо. – К., 2005. 23 Пиріг Р. Я. З роду Грушевських: історик Сергій Шамрай // літературна Україна. – 1992. – 15 жовтня; Його ж. Сергій вікторович Шамрай // Зневаже­ на Кліо. – К., 2005. 24 Пиріг Р. Повернення Грушевського // Демократична Україна. – 1991. – 25 жовтня. 25 Пиріг Р. Життєпис Михайла Грушевського поповнюється // Архівознав­ ство. Археографія. Джерелознавство. – вип. 7. – 2005. – С. 248–252. 26 Пиріг Р. Я. [Рецензія] ю. Шаповал, і. верба. Михайло Грушевський. – К.: Альтернативи, 2005. – 352 с. // УіЖ. – 2006. – № 3. – С. 223–226. 27 Навчально­методичні матеріали до спеціального курсу “Життя і ді­ яльність Михайла Грушевського: останнє десятиліття (1924–1934 рр.)” для студентів IV курсу факультету міжнародних відносин, які навчаються за спе­ ціальністю “історія та англійська мова” / Укладач: доктор історичних наук, професор Р. Я. Пиріг. – К.: КСУ, 2002. – 10 с. Рассмотрены научные труды известного ученого Руслана Пырога, посвя­ щенные жизни и творчеству выдающегося историка и государственного дея­ теля Михаила Грушевского. Ключевые слова: Михаил Грушевский; Руслан Пыриг; грушевсковеде­ ние. There are considered the works of known scientist Ruslan Pyrih, dedicated to the life and activity of Mykhailo Hrushevs’kyi, prominent historian and statesman. Keywords: Mykhailo Hrushevs’kyi; Ruslan Pyrih; Hrushevs’kyi studying.

Ähnliche Einträge