Важливе джерело про заселення правобережжя півдня України

Рецензія на книгу: Метрична книга двох приходів: слобод Буянської і Попельнастої 1770–1782 років / Авт.-упор.: Н. В. Жахалова. – К.: Академперіодика, 2011. – 163 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Шляховий, К.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2011
Назва видання:Архіви України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30897
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Важливе джерело про заселення правобережжя півдня України / К. В. Шляховий // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 252-254. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-30897
record_format dspace
spelling irk-123456789-308972012-02-18T12:15:45Z Важливе джерело про заселення правобережжя півдня України Шляховий, К.В. Інформація і рецензії Рецензія на книгу: Метрична книга двох приходів: слобод Буянської і Попельнастої 1770–1782 років / Авт.-упор.: Н. В. Жахалова. – К.: Академперіодика, 2011. – 163 с. 2011 Article Важливе джерело про заселення правобережжя півдня України / К. В. Шляховий // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 252-254. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30897 uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Інформація і рецензії
Інформація і рецензії
spellingShingle Інформація і рецензії
Інформація і рецензії
Шляховий, К.В.
Важливе джерело про заселення правобережжя півдня України
Архіви України
description Рецензія на книгу: Метрична книга двох приходів: слобод Буянської і Попельнастої 1770–1782 років / Авт.-упор.: Н. В. Жахалова. – К.: Академперіодика, 2011. – 163 с.
format Article
author Шляховий, К.В.
author_facet Шляховий, К.В.
author_sort Шляховий, К.В.
title Важливе джерело про заселення правобережжя півдня України
title_short Важливе джерело про заселення правобережжя півдня України
title_full Важливе джерело про заселення правобережжя півдня України
title_fullStr Важливе джерело про заселення правобережжя півдня України
title_full_unstemmed Важливе джерело про заселення правобережжя півдня України
title_sort важливе джерело про заселення правобережжя півдня україни
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2011
topic_facet Інформація і рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30897
citation_txt Важливе джерело про заселення правобережжя півдня України / К. В. Шляховий // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 252-254. — укр.
series Архіви України
work_keys_str_mv AT šlâhovijkv važlivedžereloprozaselennâpravoberežžâpívdnâukraíni
first_indexed 2025-07-03T07:48:16Z
last_indexed 2025-07-03T07:48:16Z
_version_ 1836611164516122624
fulltext інформація і рецензії252 К. В. ШляхоВий* ВажлиВе джерело про заселення праВобережжя піВдня уКраїни Метрична книга двох приходів: сло- бод Буянської і Попельнастої 1770–1782 років / Авт.-упор.: Н. В. Жахалова. – К.: Академперіодика, 2011. – 163 с. Видання “метрична книга двох приходів: слобід Буянської і Попель- настої 1770–1782 років” присвячене історії села Попельнастого олексан- дрійського району Кіровоградської області є науковою публікацією ме- тричної книги церкви Святого іоанна Богослова Переяславсько-Бориспіль- ської єпархії за 1770–1782 рр. автор-упорядник опублікувала старовинний і в той же час актуаль- ний генеалогічний документ, який висвітлює важливий період в історії заселення правобережного терену Півдня України. Винятковою особли- вістю цієї метричної книги є безперервна фіксація актів у двох різних приходах, незалежно від того, що на цей період приходиться перене- сення церкви з одного населеного пункту в інший, тобто в одній книзі записані дві парафії, що за церковними правилами не практикувалося. До освяченої на новому місці церкви мали видаватися й нові книги для метричних записів. Попельнастівська іоанно-Богославська церква вза- галі має незвичайну мандрівну історію. Вона була закладена у 1749 р. у Бутівці – правобережній слободі Келебердянської сотні Полтавського козацького полку; 1754 р., у зв’язку з переходом більшості жителів у новозасновану слободу Буянську, перенесли туди й церкву; а 1772 року храм отримав своє третє і вже остаточне місце прописки – у слободі Попельнастій. завдяки дослідницьким інтересам і текстологічним зусиллям авто- ра ми маємо чудову можливість ознайомитися з рідкісним документом ХVііі ст., який можна віднести до унікальних джерел національного архівного фонду України. інтрига збереження пам’ятки також неорди- * Шляховий Костянтин Васильович – старший науковий співробітник відділу історії Кіровоградського обласного краєзнавчого музею. © К. В. Шляховий, 2011 інформація і рецензії 253 нарна. Відомо, що фонди Державного архіву Дніпропетровської облас- ті, де вона зараз знаходиться, суттєво постраждали під час війни 1941– 1945 рр. і знайти там документ такого часу здавалося неймовірним. Та, на щастя, цей унікум у період війни зберігався у Дніпропетровському обласному музеї ім. о. м. Поля (тепер – Дніпропетровський історич- ний музей ім. Д. яворницького), що й врятувало його від знищення. метрична книга іоанно-Богословської церкви – це зшиток 96 цуп- ких аркушів у потертій палітурці, де священики і церковні служите- лі здійснювали записи актів про народження-хрещення, вінчання та смерть-поховання парафіян з січня 1770 по грудень 1782 р. При від- творенні тексту автор-упорядник повністю зберегла мову оригіналу (тільки архаїчні графеми замінені сучасними відповідниками та про- пускається єр – твердий знак в кінці слів, що закінчуються на приголо- сну літеру), і тому історики та народознавці можуть не тільки відчути мовний стиль минувшини, але й використати певну інформацію у своїх дослідженнях. метрична хроніка двох слобід простежує перехід цер- ковного приходу з однієї в іншу, дає уявлення про склад їх жителів та хід заселення краю в один із маловідомих періодів, коли йшла Ту- рецька війна 1768–1774 рр., та не менш цікавого післявоєнного часу. Книга дозволяє простежити і початковий етап поміщицької колонізації, яка у цій частині новоросійського краю проводилася головним чином в останній чверті XVIII ст., оскільки в її записах трапляються згадки і про жителів навколишніх поміщицьких сілець. У ґрунтовній передмові автор не тільки окреслює наукові проблеми видання, а й надає короткий історичний екскурс, характеризує деяких персоналій документу, поважно представляє інших авторів, що певним чином торкалися даного питання. Книга доповнена солідною низкою документів (переважно у формі цілісних витягів), які дозволяють простежити основні етапи подальшо- го розвитку села Попельнастого та його околиці. У відборі найбільш характерних документів акцентується увага насамперед до наявних ві- домостей про поіменний склад жителів села, що зумовлено як темати- кою видання, так і унікальною можливістю на прикладі одного з най- більших населених пунктів регіону простежити тенденції його сталості у межах першого півтора століття існування. наприклад, досить ціліс- ні відомості про жителів наведені зі сповідального розпису, підшитого до метричної книги іоанно-Богословської церкви села Попельнастого 1890 р., яка зберігається у Державному архіві Кіровоградської області. навіть за відсутністю послідовного ланцюга поіменних списків такі до- кументи дають можливість побачити, що більшість прізвищ попельнас- тівських селян, зафіксованих у документах періоду заселення слободи, залишаються домінуючими і в подальші часи. Серед залучених документальних джерел значний обсяг додаткової інформації з історії села та прилеглого терену можна почерпнути з чи- інформація і рецензії254 сельних фрагментів карт і планів, уміщених у додатку і викладених у хронологічному порядку. оригінали більшості з них зберігаються у ру- кописних фондах архівів, бібліотек і музеїв москви, Санкт-Петербурга, Києва, одеси, Кракова винятково в одиничних примірниках і публіку- ються вперше. інший блок додаткових документів залучений для висвітлення пе- ріодичних змін в адміністративно-територіальному підпорядкуванні села Попельнастого, що не тільки орієнтує дослідників у географічному просторі, а й передає характерні особливості історичного розвитку те- рену. Так читач дізнається, що Попельнастівська слобода, перша згадка про яку датується 1762 р., заснована у складі Слобідського козачого поселення; з 1764 р. вона перейшла у підпорядкування поселенсько- го Кінного пікінерного полку у складі першої новоросійської губер- нії з центром у фортеці Святої Єлисавети; з 1765 р., після розширення складу губернії та перенесення її центра з Єлисаветграда у Кременчук, початкова територія губернії іменувалася Єлисаветградською провінці- єю, а полк стає Єлисаветградським пікінерним полком; за тогочасним земельним устроєм ротна слобода Попельнаста стала центром своєї зе- мельної округи. і таким чином історія села мовою різних документів простежується до 80-х р. ХХ ст. Треба зазначити, що у примітках до більшості документів, представлених у додатках, упорядником врахо- вані фахові коментарі до них відомого дослідника Південної України, кандидата економічних наук, лауреата краєзнавчої премії ім. В. ястре- бова а. В. Пивовара, що суттєво підвищує їх науково-пізнавальну цін- ність. Видання споряджене географічним та іменним покажчиками, що зручного у користуванні ним. актуальність публікації безсумнівна у зв’язку з підвищенням інтер- есу до регіональної історії та генеалогії, який спостерігається з початку 1990-х рр. і постійно зростає. як корпус документів, що стосуються в основному одного села, видання можна вважати безпрецедентним. автор-упорядник показує чудовий приклад поважного ставлення до національної історії – не переповідає школярські опуси на краєзнавчу тематику, а ретельно відтворює документальні джерела, не скаламуче- ні кон’юнктурною міфологією та ура-патріотичним пафосом козацької минувшини краю. робота н. В. Жахалової відповідає усім вимогам наукової публіка- ції і розрахована на істориків, філологів, фахівців у галузі історичної демографії, джерелознавства, генеалогії та, особливо, краєзнавців, які мають чудову нагоду на оригінальних підходах до її побудови розви- вати і поглиблювати свої дослідження, спираючись, насамперед, на на- явну джерельну базу вітчизняних та зарубіжних архівів.