Архівній службі Херсонщини – 90 років

У статті розглянуто створення, основні етапи розвитку та напрями діяльності архівних установ Херсонщини

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Боровик, В.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Назва видання:	Архіви України
Теми:	З історії архівів та архівних зібрань
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30909
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Архівній службі Херсонщини – 90 років / В.Ф. Боровик // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 69-85. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-30909
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-309092012-02-18T12:11:07Z Архівній службі Херсонщини – 90 років Боровик, В.Ф. З історії архівів та архівних зібрань У статті розглянуто створення, основні етапи розвитку та напрями діяльності архівних установ Херсонщини В статье рассмотрено создание, основные этапы развития и направления деятельности архивных учреждений Херсонщины. There is considered the establishment, main stages of development and activity directions of archival affairs in Kherson oblast in the article. 2011 Article Архівній службі Херсонщини – 90 років / В.Ф. Боровик // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 69-85. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30909 930.25(477.72) uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З історії архівів та архівних зібрань З історії архівів та архівних зібрань
spellingShingle	З історії архівів та архівних зібрань З історії архівів та архівних зібрань Боровик, В.Ф. Архівній службі Херсонщини – 90 років Архіви України
description	У статті розглянуто створення, основні етапи розвитку та напрями діяльності архівних установ Херсонщини
format	Article
author	Боровик, В.Ф.
author_facet	Боровик, В.Ф.
author_sort	Боровик, В.Ф.
title	Архівній службі Херсонщини – 90 років
title_short	Архівній службі Херсонщини – 90 років
title_full	Архівній службі Херсонщини – 90 років
title_fullStr	Архівній службі Херсонщини – 90 років
title_full_unstemmed	Архівній службі Херсонщини – 90 років
title_sort	архівній службі херсонщини – 90 років
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	З історії архівів та архівних зібрань
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/30909
citation_txt	Архівній службі Херсонщини – 90 років / В.Ф. Боровик // Архіви України. — 2011. — № 2-3. — С. 69-85. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT borovikvf arhívníjslužbíhersonŝini90rokív
first_indexed	2025-07-03T07:48:58Z
last_indexed	2025-07-03T07:48:58Z
_version_	1836611209010348032
fulltext	з історії архівів та архівних зібрань 69 УДК 930.25(477.72) В. Ф. БороВиК* архіВніЙ слУжБі херсонщини – 90 роКіВ У статті розглянуто створення, основні етапи розвитку та напрями діяль- ності архівних установ херсонщини Ключові слова: архівна справа; архівні установи; Державний архів хер- сонської області. неосяжні степові простори Північного Причорномор’я, можливість мореплавства в Чорному та середземному морях, будування військового та торгового флоту – це переваги, що отримала російська імперія, здо- бувши перемогу у російсько-турецькій війні і підписавши у 1774 р. Кю- чук-Кайнарджийський мирний договір. херсон став першим з тріади міст херсон–Миколаїв–одеса, які від- крили для російської імперії її чорноморську історію. У 1778 р. одночас- но розпочалось будівництво фортеці, міста та об’єктів адміралтейст ва – гавані, суднобудівної верфі, майстерень, складів. У 1785 р. в херсоні було засноване Чорноморське адміралтейське правління, що керувало будів- ництвом військового флоту. очолив правління капітан і рангу, пізніше адмірал с. Мордвинов. У 1783 р. в херсоні було побудовано перше суд- но Чорноморського флоту – 66 гарматний корабель “слава Екатерины”, а також 12 лінійних кораблів, 7 фрегатів та судна веслового флоту. У 1794 р. Чорноморське адміралтейське правління разом з канцеля- рією було переведено до Миколаєва, тож укази адміралтейського прав- ління за 1780-ті роки, що зберігались у відомчому архіві цієї установи, тепер є одними з найстаріших і найцінніших документів державного ар- хіву Миколаївської області, що розповідають про початок суднобудуван- ня на Півдні України. з херсону також розпочалося заселення та освоєння Півдня Укра- їни. Про це свідчать документи херсонської (новоросійської) губерн- ської креслярні (1756, 1764, 1770–1802–1920), де містяться укази й ор- дери про відведення земельних наділів, межові книги, плани земельних дач населених пунктів краю1. * Боровик Віктор Федорович – директор Державного архіву херсонської області. © в. Ф. боровик, 2011 З ІСТОРІЇ АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ з історії архівів та архівних зібрань70 Через херсонський торговий порт, єдиний на той час російський порт на Чорному морі, здійснювалася зовнішня торгівля з італією, Фран- цією, іншими державами. в 1779 р. була заснована херсонська портова митниця Комерцколегії (пізніше неодноразово змінювала свій статус: митна застава – пост – відпускна митниця). У складі документів – судно- ві паспорти, патенти на право судноплавства, де обов’язково вказувались технічні характеристики судна, його клас, відомості про вантаж та порт призначення, прізвища власника та шкіпера2. з 1803 по 1920 рік проіснувала херсонська губернія. Документи гу- бернських установ – канцелярії херсонського губернатора, херсонської казенної палати (1825–1920 рр.), релігійних установ різних конфесій (кі- нець XVIII – початок хх ст.) та багато інших – розповідають про минуле нашого краю. Ці документи, що відклалися у відомчих архівах установ, стали основою документального зібрання державного архіву херсон- ської області. необхідно згадати про ще одне джерело архівних зібрань краю – земські установи. У перші роки діяльності херсонського губернського земства була заснована спеціальна архівна служба. У 1867 р. в штатному розкладі канцелярії губернської земської управи значилась посада архіва- ріуса. Першим земським архіваріусом був Мартин степанович скроць- кий. тривалий час архів земської управи розташовувався в орендованих приміщеннях, а в 1895 р., коли херсонське губернське земство переїхало в нову будівлю, архіву було надане окреме приміщення – кам’яний бу- динок на подвір’ї будівлі губернського земства. У 1890- х роках – на по- чатку хх століття земський архів щороку поповнювався не менше ніж Корпус державного архіву херсонської області, вул. Петренка, 6. з історії архівів та архівних зібрань 71 500 справами, обсяг його фондів складав до 30 тис. од. зб. Усі друковані видання земства зберігалися в земській бібліотеці3. Першою спробою узагальнення архівних документів стало створен- ня у 1898 р. губернської ученої архівної комісії (ГУаК). Циркуляр Департаменту загальних справ Мвс з основними поло- женнями діяльності губернських архівних комісій від 13 квітня 1884 року офіційно дозволяв створення історичних архівів у губерніях. У херсон- ській губернії така комісія була утворена в 1898 році за ініціативи та наполегливості віктора івановича Гошкевича – археолога, краєзнавця, громадського діяча, засновника музею старожитностей. Урочисте відкриття комісії відбулося 31 травня 1898 року в примі- щенні громадської бібліотеки, де для потреб комісії та музею херсонська міська управа надала безкоштовно на 6 років 3 кімнати. Головою комісії був обраний Георгій Львович скадовський – предводитель дворянства херсонського повіту, в. і. Гошкевич – керуючим справами, редактором праць комісії і зберігачем музею. У різні часи до її складу входило до 200 осіб, серед них – відомі дослідники Північного Причорномор’я: а. скальковський, о. Маркевич, і. стемпковський, б. Фармаковський, о. ретовський. Фінансово діяльність комісії забезпечували органи міс- цевого самоврядування. основні зусилля було зосереджено на археоло- гічних дослідженнях, поповненні колекції музею, яка вже в 1909 році налічувала 16410 експонатів, проведенні наукових досліджень та про- світніх заходів. на жаль, робота херсонської губернської вченої комісії в архівному напрямку була менш продуктивною. в губернії не знайшлось ні фахівців, Корпус державного архіву херсонської області, вул. радянська, 3. з історії архівів та архівних зібрань72 ні навіть бажаючих працювати в архівній справі. Через це не виконувалися поставлені за- вдання з виявлення, розбиран- ня та наукової експертизи ар- хівних документів. Через брак приміщення та недостатнє фі- нансування історичний архів при комісії так і не був створе- ний, а передані їй документи та книги зберігались в музеї старожитностей. відомо, що за сприяння почесного члена комісії сенатора П. а. репин- ського з сенатського архіву надійшли документи з історії херсонської губернії, а також 5840 справ з архіву херсон- ської губернської креслярні за період з середини XVIII ст. У 1909 р., завдяки клопо- танню в. і. Гошкевича, му- зей старожитностей передали з-під егіди губернської архів- ної комісії у власність міста. Це було зроблено, перш за все, для збереження колекції музею для хер- сона в умовах загрози вивезення її до одеси. Після перепідпорядкуван- ня музею херсонська губернська учена архівна комісія практично при- пинила діяльність. офіційна процедура ліквідації тривала до 1911 р., останнє засідання відбулося 31 березня 1911 р. Після закриття комісії всі її архівні документи та бібліотека були передані херсонському музею старожитностей, звідки у 1926 році документи херсонської губернської креслярні потрапили до створеного окружного архівного управління. Протоколи засідань ГУаК, що вціліли і зберігаються в рукописних фон- дах херсонського краєзнавчого музею4. буремні події 1917–1921 рр. не оминули і архіви херсонщини. Як свідчать документи, після першого приходу радянської влади взимку 1919–1920 рр. приміщення секції повітнаросвіти опалювались архів- ними справами губернського земства. Пізніше документами палили розквартировані в м. херсоні військові частини. навесні 1920 року, в умовах паперової кризи розпочалось активне використання архівів до- революційних установ для забезпечення діяльності місцевих друкарень. Герб дворянського роду воєводських. Ф. 254, оп. 1, спр. 4. з історії архівів та архівних зібрань 73 У результаті цього архіви губернського земства, а також інших херсон- ських установ зазнали величезних втрат5. У лютому 1920 р. була створена особлива всеукраїнська архівна комісія (оваК), одним з головних завдань якої було забезпечення папе- рової промисловості сировиною за рахунок архівних документів, що не мали наукового і практичного значення. такі комісії до травня 1921 року були створені в усіх губерніях, а іноді і повітах Усрр. насправді оваК розробила та розіслала по губерніях тимчасову інструкцію про порядок виділення ділових, наукових та непотрібних архівних матеріалів (20 травня 1920 р.), надавала роз’яснення щодо здійснення експертизи цінності, регламентувала окремою постановою утилізацію архівного паперу6. за розпорядженням херсонського повітвиконкому від 2 квітня 1921 р. була створена “Повітова особлива архівна комісія з вилучення та утилізації архівних матеріалів” у складі трьох осіб: голови, він же пред- ставник повітвидату (о. М. Шматов), секретаря – представника музей- ної секції повітнаробразу, представника робітничо-селянської інспекції. зберігся звіт цієї комісії за двохмісячний термін роботи, де вказано про звернення 11 установ з заявами щодо реєстрації та розбирання архівів, серед яких повітовий фінансовий відділ, казенна палата, казначейство, ломбард, залізничне поштове відділення, митниця, колишні гімназії. вказано також, що для потреб радянських установ передбачається ви- дати 50 відсотків від усіх справ7. за дуже короткий проміжок часу комісією було “розібрано” велику кількість архівних справ різних періодів. вірогідно, що через відсутність фахівців архівної справи в складі комісії, експертиза цінності докумен- тів не проводилась. ревізькі реєстри, 1858р. та звіти херсонського губернського земства, 1911р. Ф. 22, оп. 1, спр. 95.; фонд науково-довідкової бібліотеки архіву. з історії архівів та архівних зібрань74 з 1 січня 1922 р. діяльність оваК була припинена, всі права та обов’язки її та її місцевих органів передано створеному при наркомпро- сі Усрр Головному архівному управлінню, а на місцях – губархам. з початку 1926 р. у м. херсоні розпочалась організація окружного архівного управління: у лютому – видана постанова окрвиконкому про архівні частини діловодства, у серпні – розіслана всім райвиконкомам і установам постанова щодо поліпшення архівної частини та придбання окремих приміщень під архівосховища. Перші документи підписані за- відувачем окрарху Кондратенком8. систематична робота херсонського окружного архівного управління розпочалася з жовтня 1926 р., коли було винайдено приміщення та необхідне майно. актом від 30 серпня 1926 р. новий завідувач окружного архівного управління тінтман Д. М. засвідчено про прийняття майна та справ у складі приміщення з трьох кімнат у підвалі окружного партійного комі- тету; бібліотеки колишньої губерніальної управи (не розібраної); “при- близно впорядкованого” архіву Комгоспу; цілком впорядкованого архіву Держмитниці; трьох справ поточного діловодства; 40 примірників збір- ника розпоряджень та інструкцій з архівної справи (випуск і); 22 карбо- ванців готівкою9. Першим прийнятим на зберігання окрарху був фонд херсонської (новоросійської) креслярні, документи якого були прийняті ще херсон- ською губернською ученою архівною комісією і тривалий час знаходи- лися на горищі краєзнавчого музею. нині – це один із найцінніших фон- дів державного архіву області. До серпня 1927 р. окружне архівне управління зібрало у своєму схо- вищі 76 архівних фондів та 120 пудів друкованих видань херсонської міської управи. один працівник окружного архівного управління у ве- ресні 1927 р. був відряджений на архівні курси до м. харкова. саме в ці роки розгортається робота зі створення архівної системи округу. Щоправда тоді, у 1920-ті рр., роботу з прийому та зберігання до- кументів виконували працівники районних виконавчих комітетів та сіль- ських рад, адже окремих архівних установ чи відділів на місцях не було. окружне архівне управління проводило листування з райвиконкомами щодо архівних питань, перевірявся стан діловодства. так, у 1927 році інструктором-інспектором окрарха перевірено олешківський, Голоприс- танський, херсонський, снігурівський, Каховський, бериславський ра- йони. інші райони округу не були перевірені “за відсутністю коштів”10. У документах того періоду відзначалося, що стан діловодства та збе- рігання архівів в районах та сільрадах є поганим, відсутні відповідальні особи, місця для зберігання, справи “переховуються” (як тоді писали) на підлозі, на підвіконнях, печах, стільцях, нерідко – без всякого нагляду, використовуються для цигарок та інших потреб. завідувачі херсонським окружним архівним управлінням Левиць- кий у 1928 р., херсонським місцевим архівним управлінням речицька у з історії архівів та архівних зібрань 75 1931 р. зверталися до громадськості, до сількорів, архкорів із закликами зберігати архіви, не знищувати їх, роз’яснювати населенню про те, що знайдені документи, в тому числі в покинутих поміщицьких маєтках, є “матеріали історичного значення, цінні історичні пам’ятки культури для майбутніх поколінь”, “знищити архіви легко, але відновити не можна”11. внаслідок адміністративно-територіальної реформи та ліквідації округів окружні архівні управління в 1930 році були реорганізовані у міські управління, а при всіх райвиконкомах утворювались резервні ра- йонні архівосховища. роботою міських та районних архівних структур керувало безпосередньо Центральне архівне управління12. згідно з постановою секретаріату вУЦвК від 26 лютого 1932 року про чергову адміністративно-територіальну реформу і запровадження поділу на області, були організовані обласні архівні управління при пре- зидіях облвиконкомів. територія нинішньої херсонщини увійшла до складу одеської та Дніпропетровської областей з відповідним підпоряд- куванням архівних установ. згідно з цими перетвореннями херсонське місцеве архівне управління було реорганізовано в державний історичний архів. одночасно розпочинається робота зі створення районних архівів. Цей процес йшов досить складно через обмеженість фінансування. У жовтні 1932 року до херсонського історичного архіву вже надходять листи, підписані завідувачами Цюрупинського, Каховського, велико- олександрівського районних архівів13. на початку тридцятих років минулого століття перед архівними установами ще продовжують ставитися великі плани з утилізації архів- спуск на воду першого суховантажного судна на херсонському суднобудівному заводі. 11 квітня 1959р. П-9555. з історії архівів та архівних зібрань76 них документів як сировини для паперової промисловості. так, у 1931 р. херсонському місцевому архівному управлінню був доведений план здачі утилю – 35 тонн. з цього приводу завідувач місцевого архівного управління двічі звертається з листами до центрального архівного та міського керівництва, де просить переглянути контрольну цифру, тому “що в наших архівосховищах нараховується всього не більше 60–65 т. з цієї кількості утилізувати 50 % неможливо”14. У 1932 р. постановою Центрального архівного управління Урср вперше регламентовано порядок концентрації архівних документів з міських та районних архівів до обласних і державних історичних архі- вів. встановлювався 10-річний термін зберігання документів в архівах низової ланки, а потім – їх передача до історичних архівів. Документи, створені до 1925 р., повинні були передаватися до архівів негайно після їх виявлення. При цьому територіально це не завжди відповідало адміні- стративному поділу. так, до херсонського історичного архіву передава- лися документи херсонського міського архіву та архівів бериславського, великоолександрівського, Голопристанського, Калініндорфського, Ка- ховського, скадовського, снігурівського, Цюрупинського, хорлівсько- го районів, що входили тоді до складу одеської області, а також висо- копільського району Дніпропетровської області. архіви інших районів Президент академії наук Урср б. Є. Патон, директор херсонського суднобудівного виробничого об’єднання в. Ф. заботін під час спуску на воду судна “академік Євген Патон” херсон. 18 березня 1970 р. П-5871 оЦ. з історії архівів та архівних зібрань 77 Дніпропетровської області передавали документи до Мелітопольського державного історичного архіву. Після адміністративно-територіальних реформ 1937 та 1939 рр., коли на півдні України були утворені Миколаївська та запорізька області, змі- нилась підпорядкованість архівних установ. У 1938 р. херсонський іс- торичний архів став філією Миколаївського обласного держархіву15. У 1939 р. вся архівна система перейшла у підпорядкування органів нКвс. херсонський державний історичний архів та 14 районних архівів ниніш- ньої херсонської області підпорядковувались Миколаївському обласно- му управлінню нКвс, ще 5 районних архівів – запорізькому обласному управлінню нКвс. на початок 1940 р. у херсонському державному історичному архіві знаходилось на зберіганні 340 тисяч справ, які розміщувалися в трьох архівосховищах. У роки великої вітчизняної війни всі архівні установи херсонщи- ни зазнали величезних втрат. Частина документів була евакуйована16. з 1280 фондів херсонського архіву (станом на 1 січня 1941 року) було вивезено до м. Куйбишева (нині – самара) 95 таємних та 150 фондів райкомів партії, виконкомів, сільрад, Кнс (комітетів незаможних селян) та інших установ радянської влади; при евакуації було спалено до 60 фондів. таким чином, на окупованій території залишалося 873 архівних фонди, газетний фонд та бібліотека. за час окупації німецька влада тричі переносила архів в інші приміщення, а на момент визволення (березень 1944 р.) всі архівні документи були сконцентровані в одній із міських шкіл. з п’ятнадцяти працівників архіву на 1941 року в евакуацію виїхало п’ятеро – директор Кудрявцева, три наукових співробітника, бухгалтер. інші – лишилися в херсоні17. на окупованій території частково функціонували архівні установи. Є відомості про діяльність херсонського міського архіву, що підпоряд- ковувався тоді відділу освіти міської управи. У березні 1942 р. в газеті окупаційної влади “Голос Дніпра” було опубліковано оголошення про прийняття архівних документів “як існуючих раніше установ, так і ма- теріалів ліквідованих установ”. До 1943 року штат архівної установи складався з двох осіб – архівіста і коменданта, потім був призначений директор і збільшений штат18. саме цим людям, скромним архівістам, серед яких тоді була молода дівчина Уляна Данилівна барибіна, ми за- вдячуємо сьогодні збереженням в страшні роки окупації найцінніших дореволюційних фондів нашого архіву (після війни вона багато років працювала в архіві). звичайно, були і втрати – більше 20 тис. архівних справ, у тому числі неописаних, 436 томів друкованих видань, майже по- вністю був знищений фонд періодичних видань – більше 32 тис. газет та журналів, науково-довідковий апарат19. Після визволення нашого краю та утворення херсонської області (березень 1944 р.) з 4 квітня 1944 року розпочав свою діяльність облас- з історії архівів та архівних зібрань78 ний архів, який підпорядковував- ся обласному управлінню нКвс. архіву було надано підвальне приміщення у будівлі облвиконко- му по вул. Леніна, 9 (нині – хер- сонський обласний краєзнавчий музей). Штат архіву складався з 19 осіб. Плани перших місяців роботи архіву пов’язані зі збиран- ням документів та відомостей про злочини окупантів на території міста і області. Працівники архі- ву безпосередньо брали участь в роботі обласної надзвичайної ко- місії з розслідування злодіянь ні- мецько-фашистських загарбників, опитували мешканців, складали списки загиблих. належність ар- хіву до системи нКвс накладала свій відбиток на його діяльність. наприклад, потрібно було зби- рати відомості щодо установ, які діяли в окупаційний час, про їх керівників і працівників та передавати їх до міського відділу нКвс, а в процесі підбору документів – виявля- ти “шпигунський та контрреволюційний елемент з негайною передачею документів до міськвідділу нКвс”, збирати відомості про націоналістів херсонщини з підготовкою історичної довідки про їх діяльність. Упродовж 1944–1945 рр. архівістами складався хронологічний до- відник щодо окупації та визволення населених пунктів херсонщини. вже за ііі квартал 1944 років підготовлено п’ять статей на воєнну тема- тику, серед яких одна стосувалась подій взяття севастополя у 1856 р.20. але основною роботою архівістів, звичайно, був розбір документів за групами, окремими фондами, формування справ, облік, науково-тех- нічна обробка фондів. Цією роботою продовжували займатись ще і у 1950-ті роки. Про цю роботу пише у своїх спогадах зоря соломонівна орлова – один з найвідоміших і авторитетних архівістів херсонщини, Почесний член спілки архівістів України, яка понад 50 років свого жит- тя присвятила архівній справі: “архів у 1950-ті роки займався форму- ванням справ з розсипу, науково-технічною обробкою фондів, приведен- ням їх до “божеського” вигляду. на всі види робіт – експертизу цінності, складання заголовків, виявлення крайніх дат, нумерацію аркушів існува- ли суворі, досить високі норми. Довоєнні фонди – мій перший окркоо- перком, товсті справи… спочатку було важко, мені здавалось, що ніколи Е. а. Фальц-Фейн у заповіднику асканія-нова. Фото в. рилєєва. 2002 р. Ф. Р-4084, оп. 1, од. зб. 108. з історії архівів та архівних зібрань 79 не засвою це, не навчуся складати правильно заголовки, не помилятися в датах… Душа моя – архів, кожний документ, кожна справа викликає від- гук в моєму серці. Може це дуже сентиментально, але це так… хочеться сказати, що я за свої більше ніж 50 років роботи в архіві “пережила” всіх післявоєнних директорів… з повагою згадую рудченко (Корольову) олександру никифорівну – начальника архівного відділу Мвс, дирек- торів архіву тамару Кирилівну богдан, Діну олександрівну Полякову, василя Петровича рилєєва. справжні архівісти, професіонали, знавці своєї справи і дуже хороші люди – олена Яківна Дяченко і Луїза веніа- мінівна виноградова, вони стали моїми друзями…”21. До речі, у 2002 р. в державному архіві області засновано фонд особо- вого походження з. о. орлової, який містить величезну кількість її нау- кових, краєзнавчих праць, статей, текстів виступів на радіо, телебаченні. Першими післявоєнними документальними виданнями херсон- ських архівістів були “Победа советской власти на херсонщине. 1917– 1920 гг.: сборник документов и материалов”, а також “сорок років ра- дянської влади на херсонщині (1917–1957): збірник статей”, які вийшли у 1957 році. робочою групою архівістів у складі 4 працівників керував історик, професор херсонського педагогічного інституту М. Й. Давидов. Далі були великі збірники документів “з історії соціалістичної пе- ребудови сільського господарства на херсонщині”, – 4 випуски, вони охоплювали період з 1918 по 1958 рр. і виходили друком у 1957, 1959 та 1975 роках; “херсонская область в годы великой отечественной войны. 1941–1945. сборник документов и материалов”, 1975 р.; “хер- сону 200 лет. 1778–1978. сборник документов и материалов”, 1978 р.; “Культурное строительство на херсонщине. 1921–1987 гг.: сборник до- кументов и материалов”, 1988 р.; енциклопедичні видання “історія міст і сіл Української рср. херсонська область” – два видання українською та російською мовами вийшли в світ у 1972 та 1983 рр. за активної участі архівістів. Усі ці видання, підготовлені в радянські часи, багато в чому зараз оцінюється зовсім інакше, але завдяки якісно зробленій археогра- фічній обробці документів та добротному довідковому апарату, продо- вжують використовуватися дослідниками і досі мають наукову цінність. за часів незалежної України видавнича діяльність архіву стала ще більш насиченою. У 1993 році були видані: “нації і народності херсон- щини: Минуле і сьогодення: науково-допоміжний бібліографічний по- кажчик; орлова з. с., ратнер М. Д. “из истории заселения херсонщины: Краткий справочник”. з 1996 р. архів співпрацює з редакцією альманаху соціальних до- сліджень “Константи”. за минулий період видано чотири спеціальних архівних випуски, кожен з яких був присвячений окремій тематиці, або події. в альманасі публікуються наукові статті, нариси, тематичні добір- ки документів, підготовлені херсонськими архівістами, багато цікавих з історії архівів та архівних зібрань80 краєзнавчих матеріалів, висвітлюється діяльність архіву. До видання охоче подають свої роботи науковці краю, працівники інших архівів, Державного комітету архівів України. з 2000 р. в архіві започатковане неперіодичне видання “бібліотечка архіву”, випуски якої виходять 1-2 рази на рік. У першому випуску була надрукована стаття з.с.орлової та о.і.Шинкаренка “з історії благодій- ництва на херсонщині”. загалом світ побачило вже 13 випусків “бібліо- течки архіву”. серед них – тематико-експозиційні плани найбільш ціка- вих виставок архівних документів, таких як “Да святиться ім’я твоє…” з історії християнства на херсонщині, “архів і людина”, присвяченої 80-річчю архівної служби області; публікації документів, огляди фондів, нариси з історії населених пунктів області тощо. У 2003 році вийшло друком нове видання Путівника державного ар- хіву херсонської області. над його підготовкою кваліфіковано і відпові- дально працював авторський колектив у складі: в. баранюк, в. борови- ка, Л. виноградової, а. Карпової, Ю. Коник, о. Марущак, з. орлової та ін. здійснення цього проекту стало можливим завдяки великій організа- торській енергії, наполегливості тодішнього директора архіву антоніни василівни Карпової, яка творчо, з любов’ю працювала над проектом і зуміла, відповідно, налаштувати весь авторський колектив. тож, цілком закономірно, що видання було здійснене на високому професійному рів- ні і стало одним з найкращих в Україні, за що удостоєно першої премії Державного комітету архівів України і спілки архівістів України імені василя веретеннікова. з початку 2000-х років в архіві здійснювалася складна та дуже ціка- ва робота з археографічної обробки, описування та реставрації великого архівного фонду “Колекція карт і планів”. Підсумком цієї роботи стала підготовка олександром івановичем Шинкаренком (нині – начальник відділу використання інформації документів державного архіву області) У заповіднику асканія-нова. Фото в. рилєєва. 2002 р. Ф. р-4084, оп. 1, од. зб. 110. з історії архівів та архівних зібрань 81 опису цього, одного з найінформативніших фондів архіву, та видання у 2006 р. його за програмою “архівні зібрання України. спеціальні до- відники”. за це видання його укладач о. і. Шинкаренко був удостоєний премії імені василя веретеннікова. Упродовж останніх років херсонські архівісти брали активну участь у дослідженні Голодомору в Україні, виявленні документів, складанні мартирологу, підготовці та виданні у 2008 р. обласного тому національ- ної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. за ваго- мий особистий внесок в цю роботу заступника директора архіву олену олексіївну Марущак – керівника робочої групи, яка дійсно була душею і рушієм досліджень, нагороджено високою державною відзнакою – орде- ном Княгині ольги ііі ступеня, а науковому співробітнику відділу вико- ристання інформації документів вірі олександрівні баранюк присвоєне почесне звання заслужений працівник культури України. У 2009 р. архівістами здійснено підготовку та видання за програмою “архівні зібрання України. спеціальні довідники” дуже цікавого видан- ня “з історії українського державотворення на херсонщині. 1917–1921: анотований перелік справ”. Довідник містить інформацію про докумен- ти, що в переважній більшості вперше введено до наукового обігу, які висвітлюють події та діяльність різних осіб національного українського руху в нашому краї. Державний архів херсонської області вже багато років є визнаним центром наукових історичних та краєзнавчих досліджень. серед колек- тиву завжди були і є справжні фахівці, віддані архівній справі люди, які є нашою гордістю. Це молоді наші науковці – головний спеціаліст від- ділу формування наФ і діловодства наталя Миколаївна Кузовова, яка у 2007 р. захистила дисертацію і стала першим серед архівістів області кандидатом історичних наук; заступник начальника відділу збереженос- ті документів, обліку та довідкового апарату Юлія олександрівна Коник, аспірантка Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. Цікаво, що тема її наукової роботи є продовжен- ням архівної роботи – тематичного опрацювання архівного фонду хер- сонська (новоросійська) губернська креслярня. неможливо не згадати про ще одну категорію архівістів – завідувачів архівосховищ – Ганну іванівну Корень, тетяну анатоліївну Калініченко, ніну Федорівну варшу. Це фахівці, які працюють на своїх посадах ба- гато років (Корень Ганна іванівна – з 1976 року) і знають архів, як то ка- жуть, зсередини. завдяки їх професіоналізму, почуттю відповідальності, щоденній самовідданій роботі, іноді в не дуже комфортних умовах і за дуже невелику зарплатню, можливі всі архівні дослідження і пошуки, які здійснюються як працівниками архіву, так і користувачами читального залу. не одне десятиліття поспіль працюють в архіві ніна олексіївна Ли- товченко (з 1968 року), ірина василівна Мякота (з 1981 року), Домнікія з історії архівів та архівних зібрань82 іванівна Кройтор (з 1982 року), зінаїда Леонідівна орлюк (з 1984 року), Галина Миколаївна Гордійчук (з 1991 року), які стали взірцями в роботі архівістів та передають свій досвід молоді. а планів і надалі не меншає. архів продовжує вводити в науковий обіг та популяризувати цілі комплекси документів. складено робочі гру- пи та здійснюються роботи над державними проектами “Український мартиролог хх століття”, “Документи з історії та культури євреїв в ар- хівах росії, України та білорусії”, згідно з планом науково-видавничої діяльності архіву продовжується підготовка за програмою “архівні зі- брання України. спеціальні довідники” таких видань як “анотований реєстр описів. Фонди періоду після 1917 року” та “Карти і плани у фон- дах державного архіву херсонської області”. Поступово архівна спільнота області входить до світових інформа- ційних мереж. наприкінці 2010 року відкрито власний сайт державного архіву області, кожен другий архівний відділ має доступ до мережі ін- тернет. вчимося використовувати сучасні інформаційні технології у повсяк- денній роботі архівістів. так, восени минулого року спільно з держав- ним архівом Миколаївської області провели веб-конференцію, оператив- но і плідно у режимі прямої мови поспілкувалися з фахових питань. на наш погляд, така форма спілкування заслуговує на увагу і є корисною для професійного зростання. Для цьому не потрібно додаткових фінан- сових ресурсів. Ми відчуваємо підтримку органів виконавчої влади та органів міс- цевого самоврядування в питаннях діяльності архівних установ області, поліпшенні умов зберігання документів національного архівного фонду. останніми роками галузеві питання тричі розглядалися на засіданнях ко- легії обласної державної адміністрації з прийняттям відповідних рішень. Як наслідок, значно зміцнилася матеріально-технічна база державних архівних установ та міськвиконкомів. зокрема, упродовж 2008–2010 рр. отримали нові приміщення архівні відділи Каланчацької, Чаплинської райдержадміністрацій, херсонської міської ради; трудові архіви велико- олександрівського, Каланчацького районів; надано додаткові приміщен- ня архівному відділу іванівської райдержадміністрації; порушено пи- тання про надання додаткового приміщення державному архіву області. Проведено ремонт приміщень 10 архівних відділів райдержадміністра- цій і міських рад; встановлено нові охоронні системи в 8, пожежні – в 6 архівних відділах. важливим чинником організації роботи архівних установ стало впровадження програм розвитку архівної справи, які визначили пріори- тетні напрямки архівної діяльності та їх фінансування. нині заверше- но підготовку проекту програми розвитку архівної справи в області на 2012–2016 роки. найближчим часом проект програми передбачено вне- сти на розгляд депутатського корпусу обласної ради. з історії архівів та архівних зібрань 83 за станом на 1 січня 2011 року в державних архівних установах і архівних відділах міськрад зберігається понад 1 мільйон 41 тисяча оди- ниць зберігання (справ), віднесених до наФ, у тому числі у держав- ному архіві області – 786,5 тис. справ з управлінськими документами, 6,1 тис. – особового походження, 30,2 тис. одиниць фотодокументів, 5,0 тис. – кіно-, 2,9 тис. – фоно-, відеодокументів. Крім того, на державному зберіганні знаходиться до 100 тис. справ з особового складу ліквідова- них підприємств, установ, організацій. Щороку на постійне зберігання до державних архівних установ та архівних відділів міськрад надходить близько 9,5 тис справ наФ. завдяки копіткій праці архівістів забезпе- чено одну з найбільших серед архівних установ України кількість при- ймання документів особового походження, аудіовізуальних документів. Приємно відзначити значне зростання фондів особового походження: за останні 5 років їх кількість збільшилась удвічі і становить 123, які на- раховують понад 7 тисяч справ з документами визначних осіб нашого регіону. Ще одне завдання, над яким працювали архівісти – це створення мережі трудових архівів, розв’язання проблем їх фінансування та орга- нізації роботи. нині в області діє 62 трудових архіви, з них 12 – при ра- йонних, 4 – міських, 46 – селищних і сільських радах. вони виконують значну роботу, спрямовану на соціальний захист громадян. реалії сьогодення потребують подальшого удосконалення форм ро- боти в архівній справі. Державним архівом області укладено договір про співпрацю з херсонським державним університетом, який готує спеціалістів-архівістів. студентство та науково-педагогічний персонал є постійним учасником всіх заходів, які проводить архів. окрім того, на- копичено досвід проведення навчальної практики майбутніх архівістів- істориків на базі державного архіву області. нині вирішується питання щодо відкриття філії кафедри історії України херсонського державного Двічі Герой радянського союзу П. о. Покришев і двічі Герой соціалістичної Праці комбайнер М.о.брага в селі бехтери Голопристанського району. Фото а. альперта. 1961 р. П-1003. з історії архівів та архівних зібрань84 університету на базі архіву, що сприятиме подальшому вдосконаленню форм підготовки фахівців, проведенню науково-дослідної роботи. Примножуючи багаті традиції своїх попередників, архівісти облас- ті плідно трудяться над тим, щоб документальні скарби служили всім громадянам херсонщини. впевнений, що нам вистачить мудрості, про- фесійності і наполегливості, щоб і надалі гідно виконувати покладені на нас завдання щодо збереження архівної спадщини, в об’єктивному вимірі відтворювати минуле задля майбутнього. 1 Назарова А. М., Стукалова О. І. “Место сие повелеваем наименовать хер- соном…” (Добірка документів держархіву херсонської області) // Південний архів. історичні науки. – херсон, 2003. – вип. 12. – с. 6, 7. 2 Коник Ю. О. херсонська митниця (1797–1924): огляд фонду № 7 // біблі- отечка архіву. – херсон, 2008. – вип. 10. – с. 4–6. 3 Макієнко О. А. архів херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля // архіви України. – К. 2009. – № 6 – с. 121. 4 Сінкевич І. Ю. херсонська губернська вчена архівна комісія // заселен- ня Півдня України: проблеми національного та культурного розвитку: на- укові доповіді Міжнародної науково-методичної конференції (21–24 травня 1997 року). – херсон, 1997. – с. 103–107. 5 Макієнко О. А. архів херсонського губернського земства: формування, склад, історична доля // архіви України. – К. 2009. – № 6 – с. 124, 125. 6 Матяш І., Макієнко О. особлива всеукраїнська архівна комісія / Укра- їнська архівна енциклопедія / ред. кол.: і. б. Матяш (гол.), і. н. войцехівська, Л. а. Дубровіна та ін. – К., 2008. – с. 634. 7 Державний архів херсонської області (далі – Держархів херсонської обл.), ф. р-1887, оп.3, спр.188-а, арк. 514. 8 Держархів херсонської обл., ф. р-733, оп.1, спр.16, арк. 18. 9 там само, арк. 3. 10 Ганченко Д. Л. архівні установи на херсонщині: ретроспектива діяльнос- ті // Константи: альманах соціальних досліджень. – херсон, 2006. – № 1 (12). – с. 19. 11 Держархів херсонської обл., ф. р-733, оп. 1, спр. 27, арк. 9; ф. р-734, оп. 1, спр. 31, арк. 1. 12 Держархів херсонської обл., ф. р-733, оп. 1, спр. 50, арк. 22. 13 Ганченко Д. Л. архівні установи на херсонщині: ретроспектива діяль- ності // Константи: альманах соціальних досліджень. – херсон, 2006. – № 1 (12). – с. 20. 14 Держархів херсонської обл., ф. р-734, оп. 1, спр. 19, арк. 3, 4, 40. 15 Ганченко Д. Л. архівні установи на херсонщині: ретроспектива діяльнос- ті // Константи: альманах соціальних досліджень. – херсон, 2006. – № 1 (12). – с. 20, 21. 16 Орлова З. С. из истории архивного строительства на херсонщине // Проблемы археологии северного Причерноморья. Материалы юбил. конферен- ции к 100-летию основания херсонского музея древностей. – херсон, 1991. – с. 5. 17 Держархів херсонської обл., ф. р-2011, оп. 1, спр. 7, арк. 6, 15, 16, 20. з історії архівів та архівних зібрань 85 18 Ганченко Д. Л. архівні установи на херсонщині: ретроспектива діяль- ності // Константи: альманах соціальних досліджень. – херсон, 2006. – № 1 (12). – с. 21. 19 Держархів херсонської обл., ф. р-2011, оп. 1, спр. 12, арк. 5. 20 Держархів херсонської обл., ф. р-2011, оп. 1, спр. 2, арк. 2; спр. 9, арк. 6 зв. 21 Держархів херсонської обл., ф.р-4077, оп. 1, спр. 41, арк. 15, 16. в статье рассмотрено создание, основные этапы развития и направления деятельности архивных учреждений херсонщины Ключевые слова: архивное дело; архивные учреждения; Государственный архив херсонской области. There is considered the establishment, main stages of development and activity directions of archival affairs in Kherson oblast in the article. Keywords: archival affairs; archival institutions; State Archives of Kherson Oblast.

Архівній службі Херсонщини – 90 років

Репозитарії

Схожі ресурси