Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці
Рецензія на монографію Н.П. Бедзір «Русская постмодернистская проза в восточно- и западнославянском литературном контексте». – Ужгород: Видавництво О. Гаркуші, 2007. – 472 с....
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Русская литература. Исследования |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31020 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці / Р.Т. Гром’як // Русская литература. Исследования: Сб. науч. тр. — 2008. — Вип. XII. —укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31020 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-310202012-02-19T12:52:19Z Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці Гром’як, Р.Т. Рецензии Рецензія на монографію Н.П. Бедзір «Русская постмодернистская проза в восточно- и западнославянском литературном контексте». – Ужгород: Видавництво О. Гаркуші, 2007. – 472 с. 2008 Article Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці / Р.Т. Гром’як // Русская литература. Исследования: Сб. науч. тр. — 2008. — Вип. XII. —укр. XXXX-0092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31020 uk Русская литература. Исследования Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензии Рецензии |
| spellingShingle |
Рецензии Рецензии Гром’як, Р.Т. Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці Русская литература. Исследования |
| description |
Рецензія на монографію Н.П. Бедзір «Русская постмодернистская проза в восточно- и западнославянском литературном контексте». – Ужгород: Видавництво О. Гаркуші, 2007. – 472 с. |
| format |
Article |
| author |
Гром’як, Р.Т. |
| author_facet |
Гром’як, Р.Т. |
| author_sort |
Гром’як, Р.Т. |
| title |
Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці |
| title_short |
Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці |
| title_full |
Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці |
| title_fullStr |
Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці |
| title_full_unstemmed |
Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці |
| title_sort |
нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Рецензии |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31020 |
| citation_txt |
Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці / Р.Т. Гром’як // Русская литература. Исследования: Сб. науч. тр. — 2008. — Вип. XII. —укр. |
| series |
Русская литература. Исследования |
| work_keys_str_mv |
AT gromâkrt novedoslídžennâpostmodernízmuvrusisticítakomparativísticí |
| first_indexed |
2025-07-03T11:24:26Z |
| last_indexed |
2025-07-03T11:24:26Z |
| _version_ |
1836624764973613056 |
| fulltext |
Р.Т. ГРОМ’ЯК
(Тернопіль)
НОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОСТМОДЕРНІЗМУ
В РУСИСТИЦІ ТА КОМПАРАТИВІСТИЦІ
Рецензія на монографію Н.П. Бедзір «Русская постмодернист-
ская проза в восточно- и западнославянском литературном кон-
тексте». – Ужгород: Видавництво О. Гаркуші, 2007. – 472 с.
Наукова монографія Н.П. Бедзір є повноцінним дослідженням
явища російського постмодернізму в теоретико-літературному, ком-
паративному, історико-літературному аспектах. Новітня парадигма
розглядається в широкому контексті постмодерністської європейсь-
кої літератури, а саме російської, української, чеської, словацької,
польської, білоруської. Авторка задалася метою дослідити радика-
льні зміни в художній літературі, які сталися в епоху постмодерніз-
му, віднаходячи зв’язки постмодерністської художності з культур-
ними надбаннями минулого. І це справедливо, бо, як показують спо-
стереження, нігілістичні тенденції у ставленні до постмодернізму
перебільшені, а його деконструктивні стратегії витлумачуються не
завжди переконливо.
Попри розмови про кінець постмодернізму як постестетичного
феномену, Н.П. Бедзір у монографії це явище розглядає як колоса-
льний каталізатор трансформаційних змін, що сталися в культурах
східноєвропейського і західнослов’янського простору на межі ХХ –
ХХI віків. Художню різноманітність постмодернізму авторка проде-
монструвала в органічних зв’язках із модернізмом, реалізмом, сен-
тименталізмом, бароко. Вона дослідила, що у кожній із національ-
них літератур цей синтез має свої відмінності в поетиці, стилістиці,
генології.
Якщо філологічна теоретична думка сучасності більше зайнята
пошуком радикальних ідеологічних відмінностей між модернізмом
та постмодернізмом, то, натомість, Н.П. Бедзір доводить, що худож-
ня близькість обох парадигм безсумнівна. Живильною сферою
постмодерністської еклектики виявилися необароко і неоготика, які
проникають у постмодернізм часто крізь призму модерністських ху-
2
дожніх інтерпретацій. Саме в такому форматі їх досліджує авторка
монографії.
Отож, зіставлення російського та українського необароко виявляє
у цих літературах спільне тяжіння до ренесансних явищ необароко-
вості (космізм, універсалізм, поєднання земного і небесного первнів,
спричиняє оптимізм і синтез культур тощо). Такі виміри різнять мо-
делі барокового героя постмодерністської прози обох літератур. Ав-
торка пропонує цікаві спостереження та висновки щодо готичних
проекцій в російській та чеській постмодерністській літературах
(переважання літературних формотворчих тенденцій в першому ви-
падку та архітектурного, «міського» інтертексту – в другому). Книга
занурює читачів у глобальний літературний простір, в якому все ви-
являється взаємопов’язаним, взаємозалежним, а втрата будь-якої ес-
тетичної домінанти відлунює упродовж століть. Монографія подає
багатий матеріал, що підтверджує необхідність уважного та неодно-
разового прочитання позірно простих, але насправді глибоко відре-
флексованих художніх постмодерністських творів.
Книга вирізняється тактовним, виваженим підходом до порівня-
льних студій: кожна з літератур трактується як самодостатня ціліс-
ність. Добре, що авторка позбулася популярної ще донедавна «впли-
вології», особливо там і тоді, коли мова заходила про російський, а
також «радянський» стандарт культури. Натомість Н.П. Бедзір слу-
шно переосмислює слов’янський та національно-конструктивний
фактори художньої творчості, які за постмодерністської ситуації де-
конструюються, оновлюються, утверджуючи форми свого існування
у постмодерністських літературних трансформаціях (такою виявля-
ється «слов’янська» модель загальновідомого американського супе-
рмена, яку розглянуто у творах польської, російської, чеської слова-
цької прози). У монографії переконливо обгрунтована науково-прак-
тична доцільність визначень «східнослов’янський та західнослов’ян-
ський постмодернізм», увиразнена їхня відмінність.
Цікавим є те, що в широкому контексті слов’янських літератур
розглядається міфопоетична складова постмодерністської прози, зо-
крема інтерпретація міфу творення, пов’язаного як із усіма архаїч-
ними міфами (Хаосу і Космосу), національними (державотворчими),
так і з міфологією ідеологічних та політичних утопій соціа-
лістичного минулого. Дослідження постмодерністського неоміфо-
3
логізму, поєднаного з традицією пародіювання, уможливило вияв-
лення провідних метажанрових рис квазіісторичного роману, допо-
могло авторці запропонувати нові інтерпретації феномену книги, які
оптимізують історичне минуле та шукають шляхи у майбутнє.
Схвалення заслуговує і той факт, що в українську філологічну
науку введено новий художній матеріал (проза понад 60-ти пись-
менників-постмодерністів шести слов’янських літератур), фахово
проаналізовано чимало новітніх досліджень у галузі слов’янознав-
ства та теорії постмодернізму. Безперечно, це – вагомий внесок в
українську наукову думку.
Звісно, заявлений науковий обшир не під силу одному науковце-
ві, і це відчувається у скоромовці деяких підрозділів книги (скажімо,
можна розширити порівняльну розвідку жіночої слов’янської прози,
висновки про своєрідність білоруського постмодернізму). Школа,
що метажанр книги-циклу В. Пелевіна не зіставлений з аналогічни-
ми явищами в слов’янській постмодерністській літературі, хоча б,
наприклад, із «Книгою плачів» М. Закусило, розглянутою в іншому
аспекті. Очевидною є потенційність багатьох підрозділів, які варто
далі розгортати у глибші дослідження. Н.П. Бедзір і сама бачить
свою перспективу, бо пунктирно назвала проблематику, шляхи мож-
ливого аналізу і тексти, що їх слід поглиблено розглядати.
Але в цілому не можна заперечити, що новітній літературний
процес постає у надскладній динаміці, з урахуванням багатьох кла-
сичних і посткласичних чинників, стратегій, культурнофілософських
орієнтирів.
|