Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці

Рецензія на монографію Н.П. Бедзір «Русская постмодернистская проза в восточно- и западнославянском литературном контексте». – Ужгород: Видавництво О. Гаркуші, 2007. – 472 с....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Гром’як, Р.Т.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2008
Schriftenreihe:Русская литература. Исследования
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31020
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці / Р.Т. Гром’як // Русская литература. Исследования: Сб. науч. тр. — 2008. — Вип. XII. —укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-31020
record_format dspace
spelling irk-123456789-310202012-02-19T12:52:19Z Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці Гром’як, Р.Т. Рецензии Рецензія на монографію Н.П. Бедзір «Русская постмодернистская проза в восточно- и западнославянском литературном контексте». – Ужгород: Видавництво О. Гаркуші, 2007. – 472 с. 2008 Article Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці / Р.Т. Гром’як // Русская литература. Исследования: Сб. науч. тр. — 2008. — Вип. XII. —укр. XXXX-0092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31020 uk Русская литература. Исследования Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензии
Рецензии
spellingShingle Рецензии
Рецензии
Гром’як, Р.Т.
Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці
Русская литература. Исследования
description Рецензія на монографію Н.П. Бедзір «Русская постмодернистская проза в восточно- и западнославянском литературном контексте». – Ужгород: Видавництво О. Гаркуші, 2007. – 472 с.
format Article
author Гром’як, Р.Т.
author_facet Гром’як, Р.Т.
author_sort Гром’як, Р.Т.
title Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці
title_short Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці
title_full Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці
title_fullStr Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці
title_full_unstemmed Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці
title_sort нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2008
topic_facet Рецензии
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31020
citation_txt Нове дослідження постмодернізму в русистиці та компаративістиці / Р.Т. Гром’як // Русская литература. Исследования: Сб. науч. тр. — 2008. — Вип. XII. —укр.
series Русская литература. Исследования
work_keys_str_mv AT gromâkrt novedoslídžennâpostmodernízmuvrusisticítakomparativísticí
first_indexed 2025-07-03T11:24:26Z
last_indexed 2025-07-03T11:24:26Z
_version_ 1836624764973613056
fulltext Р.Т. ГРОМ’ЯК (Тернопіль) НОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В РУСИСТИЦІ ТА КОМПАРАТИВІСТИЦІ Рецензія на монографію Н.П. Бедзір «Русская постмодернист- ская проза в восточно- и западнославянском литературном кон- тексте». – Ужгород: Видавництво О. Гаркуші, 2007. – 472 с. Наукова монографія Н.П. Бедзір є повноцінним дослідженням явища російського постмодернізму в теоретико-літературному, ком- паративному, історико-літературному аспектах. Новітня парадигма розглядається в широкому контексті постмодерністської європейсь- кої літератури, а саме російської, української, чеської, словацької, польської, білоруської. Авторка задалася метою дослідити радика- льні зміни в художній літературі, які сталися в епоху постмодерніз- му, віднаходячи зв’язки постмодерністської художності з культур- ними надбаннями минулого. І це справедливо, бо, як показують спо- стереження, нігілістичні тенденції у ставленні до постмодернізму перебільшені, а його деконструктивні стратегії витлумачуються не завжди переконливо. Попри розмови про кінець постмодернізму як постестетичного феномену, Н.П. Бедзір у монографії це явище розглядає як колоса- льний каталізатор трансформаційних змін, що сталися в культурах східноєвропейського і західнослов’янського простору на межі ХХ – ХХI віків. Художню різноманітність постмодернізму авторка проде- монструвала в органічних зв’язках із модернізмом, реалізмом, сен- тименталізмом, бароко. Вона дослідила, що у кожній із національ- них літератур цей синтез має свої відмінності в поетиці, стилістиці, генології. Якщо філологічна теоретична думка сучасності більше зайнята пошуком радикальних ідеологічних відмінностей між модернізмом та постмодернізмом, то, натомість, Н.П. Бедзір доводить, що худож- ня близькість обох парадигм безсумнівна. Живильною сферою постмодерністської еклектики виявилися необароко і неоготика, які проникають у постмодернізм часто крізь призму модерністських ху- 2 дожніх інтерпретацій. Саме в такому форматі їх досліджує авторка монографії. Отож, зіставлення російського та українського необароко виявляє у цих літературах спільне тяжіння до ренесансних явищ необароко- вості (космізм, універсалізм, поєднання земного і небесного первнів, спричиняє оптимізм і синтез культур тощо). Такі виміри різнять мо- делі барокового героя постмодерністської прози обох літератур. Ав- торка пропонує цікаві спостереження та висновки щодо готичних проекцій в російській та чеській постмодерністській літературах (переважання літературних формотворчих тенденцій в першому ви- падку та архітектурного, «міського» інтертексту – в другому). Книга занурює читачів у глобальний літературний простір, в якому все ви- являється взаємопов’язаним, взаємозалежним, а втрата будь-якої ес- тетичної домінанти відлунює упродовж століть. Монографія подає багатий матеріал, що підтверджує необхідність уважного та неодно- разового прочитання позірно простих, але насправді глибоко відре- флексованих художніх постмодерністських творів. Книга вирізняється тактовним, виваженим підходом до порівня- льних студій: кожна з літератур трактується як самодостатня ціліс- ність. Добре, що авторка позбулася популярної ще донедавна «впли- вології», особливо там і тоді, коли мова заходила про російський, а також «радянський» стандарт культури. Натомість Н.П. Бедзір слу- шно переосмислює слов’янський та національно-конструктивний фактори художньої творчості, які за постмодерністської ситуації де- конструюються, оновлюються, утверджуючи форми свого існування у постмодерністських літературних трансформаціях (такою виявля- ється «слов’янська» модель загальновідомого американського супе- рмена, яку розглянуто у творах польської, російської, чеської слова- цької прози). У монографії переконливо обгрунтована науково-прак- тична доцільність визначень «східнослов’янський та західнослов’ян- ський постмодернізм», увиразнена їхня відмінність. Цікавим є те, що в широкому контексті слов’янських літератур розглядається міфопоетична складова постмодерністської прози, зо- крема інтерпретація міфу творення, пов’язаного як із усіма архаїч- ними міфами (Хаосу і Космосу), національними (державотворчими), так і з міфологією ідеологічних та політичних утопій соціа- лістичного минулого. Дослідження постмодерністського неоміфо- 3 логізму, поєднаного з традицією пародіювання, уможливило вияв- лення провідних метажанрових рис квазіісторичного роману, допо- могло авторці запропонувати нові інтерпретації феномену книги, які оптимізують історичне минуле та шукають шляхи у майбутнє. Схвалення заслуговує і той факт, що в українську філологічну науку введено новий художній матеріал (проза понад 60-ти пись- менників-постмодерністів шести слов’янських літератур), фахово проаналізовано чимало новітніх досліджень у галузі слов’янознав- ства та теорії постмодернізму. Безперечно, це – вагомий внесок в українську наукову думку. Звісно, заявлений науковий обшир не під силу одному науковце- ві, і це відчувається у скоромовці деяких підрозділів книги (скажімо, можна розширити порівняльну розвідку жіночої слов’янської прози, висновки про своєрідність білоруського постмодернізму). Школа, що метажанр книги-циклу В. Пелевіна не зіставлений з аналогічни- ми явищами в слов’янській постмодерністській літературі, хоча б, наприклад, із «Книгою плачів» М. Закусило, розглянутою в іншому аспекті. Очевидною є потенційність багатьох підрозділів, які варто далі розгортати у глибші дослідження. Н.П. Бедзір і сама бачить свою перспективу, бо пунктирно назвала проблематику, шляхи мож- ливого аналізу і тексти, що їх слід поглиблено розглядати. Але в цілому не можна заперечити, що новітній літературний процес постає у надскладній динаміці, з урахуванням багатьох кла- сичних і посткласичних чинників, стратегій, культурнофілософських орієнтирів.