Колонізація запорозькою старшиною Південної України: Опанас Ковпак
Стаття присвячена діяльності козацького полковника Опанаса Ковпака, його внеску в процес розвитку південноукраїнського регіону, показано характерний шлях переходу козацької старшини у російське дворянство....
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інституту історії України НАН України
2009
|
| Назва видання: | Чорноморська минувшина |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31073 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Колонізація запорозькою старшиною Південної України: Опанас Ковпак / С. Краснобай // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 4. — С. 82-87. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31073 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-310732012-02-23T12:04:56Z Колонізація запорозькою старшиною Південної України: Опанас Ковпак Краснобай, С. Статті Стаття присвячена діяльності козацького полковника Опанаса Ковпака, його внеску в процес розвитку південноукраїнського регіону, показано характерний шлях переходу козацької старшини у російське дворянство. The article is devoted to Cossack colonel Opanas Kovpak’s, activity and his tribute to the process of development of South Ukraine region. The article describes the characterictic way of Cossack officers transition into Russian nobility. 2009 Article Колонізація запорозькою старшиною Південної України: Опанас Ковпак / С. Краснобай // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 4. — С. 82-87. — укр. XXXX-0093 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31073 94(477.7):929Ковпак“17/18” uk Чорноморська минувшина Інституту історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Краснобай, С. Колонізація запорозькою старшиною Південної України: Опанас Ковпак Чорноморська минувшина |
| description |
Стаття присвячена діяльності козацького полковника Опанаса Ковпака, його внеску в процес розвитку південноукраїнського регіону, показано характерний шлях переходу козацької старшини у російське дворянство. |
| format |
Article |
| author |
Краснобай, С. |
| author_facet |
Краснобай, С. |
| author_sort |
Краснобай, С. |
| title |
Колонізація запорозькою старшиною Південної України: Опанас Ковпак |
| title_short |
Колонізація запорозькою старшиною Південної України: Опанас Ковпак |
| title_full |
Колонізація запорозькою старшиною Південної України: Опанас Ковпак |
| title_fullStr |
Колонізація запорозькою старшиною Південної України: Опанас Ковпак |
| title_full_unstemmed |
Колонізація запорозькою старшиною Південної України: Опанас Ковпак |
| title_sort |
колонізація запорозькою старшиною південної україни: опанас ковпак |
| publisher |
Інституту історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31073 |
| citation_txt |
Колонізація запорозькою старшиною Південної України: Опанас Ковпак / С. Краснобай // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 4. — С. 82-87. — укр. |
| series |
Чорноморська минувшина |
| work_keys_str_mv |
AT krasnobajs kolonízacíâzaporozʹkoûstaršinoûpívdennoíukraíniopanaskovpak |
| first_indexed |
2025-07-03T11:27:12Z |
| last_indexed |
2025-07-03T11:27:12Z |
| _version_ |
1836624938729996288 |
| fulltext |
82
документи, які відображають особливості місцевості, де колись
розташовувалася Задунайська Січ.
Olga Kovalevs'ka
“Danube Zaporozhian Cossack” and “Dounavets Zaporozhian Sich” in edition “From
Ukrainian antiquity” of D.Yavornyts’kyi, S. Vasyl’kivs’kyi and M.Samokуsh
The article is devoted to history of creation of appearances of “Danube Zaporozhian
Cossack” and “Dounavets Zaporozhian Sich” on the pages of album “From Ukrainian
antiquity”, prepared by S. Vasyl’kivs’kyi and M.Samokуsh with participation of
D.Yavornyts’kyi. In addition, it is studied the question on authenticity of these characters and
on possibility of their using as reliable depictive historical source.
УДК 94(477.7):929Ковпак“17/18”
Сергій Краснобай
КОЛОНІЗАЦІЯ ЗАПОРОЗЬКОЮ СТАРШИНОЮ ПІВДЕННОЇ
УКРАЇНИ: ОПАНАС КОВПАК
Стаття присвячена діяльності козацького полковника Опанаса Ковпака,
його внеску в процес розвитку південноукраїнського регіону, показано
характерний шлях переходу козацької старшини у російське дворянство.
Внесок окремих історичних діячів у справу соціально-економічного
розвитку певних регіонів завжди привертав увагу дослідників. За
радянської історіографії роль особистостей в історичних процесах дещо
нівелювалась, тим більше, якщо це стосувалось вихідців з привілейо-
ваних верств населення, але на сучасному етапі все більше
актуалізується увага до персоналій та їхньої діяльності. Дана робота
присвячена Опанасу Федоровичу Ковпаку – козацькому полковнику
часів Нової Січі. Постать його є маловідомою та малодослідженою, в
тому числі через те, що наявна джерельна база обмежена лише
військовою діяльністю О. Ковпака.
В історіографії можна прослідкувати різні оцінки особи О.Ков-
пака та його діяльності. Так, А.Скальковський333, М.Мурзакевич334,
В.Модзалевський335 загалом позитивно оцінювали діяльність Опанаса
Федоровича Ковпака. В.Голобуцький, розглядаючи соціально-еко-
номічні процеси часів Нової Січі називав Опанаса Ковпака
експлуататорським елементом336. Подібну думку висловлювала
Н.Полонська-Василенко. Вона писала, що під час Коліївщини
неспокійно було і на самій Січі, прості козаки були невдоволені своїм
економічним становищем і критикували стар-шинську верхівку за
узурпацію влади та накопичення величезних статків. Негативні
настрої запорозьких низів призвели до вибуху низки локальних
333 Скальковский А. А. История Новой Сечи или Последнего Коша Запорожского. – Одесса,
1846. – Ч.І. – 367 с.
334 Мурзакевич Н. Афанасий Федорович Колпак, новороссийский колонизатор// Записки
Одесского общества истории и древностей. – 1881. – Т. ХІI. – С.462.
335 Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. – Т 2. – К., 1908. – 720 с.
336 Голобуцкий В. А. Черноморское казачество. – К.,1956. – С. 95.
83
повстань проти старшинської верхівки і, зокрема проти О.Ковпака у
1773 р.337.
Рік народження та походження Опанаса Ковпака невідомі. На думку
В. Модзалевського полковник був нащадком шляхетного старшинського
роду і, скоріш за все, походив з Конотопа. В 1745 р. Опанас Федорович
потрапив на Січ, де й провів свої молоді роки. Ім’я його згадується в
січовому реєстрі у 1756 р. – він рядовий козак Шкуринського
куреня338.
Після смерті свого батька Опанас Ковпак отримав у спадок досить
добре облаштований зимівник на р. Богатій. В квітні 1771 р. цей
зимівник, в числі багатьох інших, постраждав від татарського набігу.
Внаслідок інциденту полковник подав до січової адміністрації відомість
про збитки. За нею зимівник складався з трьох хат, льоху, конюшні,
млину та загороджень для худоби339. Крім того, було спалено ще хлібу
на 300 крб. і захоплено татарами 1200 овець, 127 коней, 300 коней340.
Вартість самих лише коней та худоби, без будинків і спаленого хлібу,
Опанас Ковпак оцінив в 6230 крб. Відомість чітко показує достатньо
значні статки полковника. Для порівняння зазначимо, що у зимівнику
полковника Гараджи було 43 коня, 167 голів худоби, 2700 овець і кіз;
загальна ціна цього майна визначалась у 5830 крб. Подібними також
можна визнати майнові втрати від татарських набігів в різний час у
зимівниках козаків – Шкуринського куреня І.Шморгуна, Коніловського
куреня С.Носа. Значно вище оцінювалось майно в зимівниках кошо-
вого отамана П. Калнишевського та військового писаря І. Глоби341.
Кар’єра Опанаса Ковпака розпочалася з посади отамана
Шкуринського куреня, згодом його обрали полковником Орільської
паланки342. На цих посадах про його діяльність відомо не багато.
Так, зокрема, в 1768 р. ним заборонявся будь-який вихід сіроми на
Правобережжя для підтримки Коліївщини343. Крім того, він у складі
старшинської делегації в Санкт-Петербурзі у 1771 р. відстоював
козацькі права та обмеження свавілля російської адміністрації на
запорозьких землях344.
Під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр. орільський
полковник очолював авангардний розвідувальний загін козацької
кінноти (700 шабель), що мав пробратися в татарське запілля і
зібрати інформацію. Після підходу російських сил на чолі з генералом
В. Довгоруким до Перекопу, на військовій раді обговорювалося
питання про підготовку штурму фортеці. За порадою Опанаса
Ковпака князь В. Довгорукий з військами обійшов татарські
337 Полонська-Василенко Н. Запоріжжя XVIII століття та його спадщина. – Мюнхен, 1956. – Т.1.– С. 135.
338 Архів Коша Нової Запорозької Січі: корпус документів 1734 – 1775. – К., 2008. – Т. 5. – С. 223.
339 Голобуцкий В. А. Черноморское казачество. – С. 36.
340 Там само. – С. 175.
341 Голобуцький В. О. Запорозьке козацтво. – К.: Вища школа, 1994. – С. 498-499.
342 Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. – К., 1908. – Т 2. – С. 705.
343 Голобуцкий В. А. Черноморское казачество. – С. 95.
344 Новицький Я.П. Твори в 5-ти томах. – Запоріжжя, 2007. – Т.1. – С.207.
84
укріплення зі сторони Сиваша і блокував ворожі комунікації.
Внаслідок не можливості тилового забезпечення супротивник здав
перекопські укріплення без бою. Таким чином, козаки і російські
війська уникнули неминучих втрат. За проявлену відвагу О.Ковпак
отримав прізвисько “Лицар”345.
Іншою відомою військовою операцією, де брав участь Опанас
Федорович була битва з ханським військом. Орільський полковник,
вміло маневруючи авангардом, завів його під вогонь російської
артилерії. Після артилерійського удару козацька кіннота та російська
кавалерія почала переслідувати відступаючу армію кримського хана.
30 верств козаки Ковпака переслідували залишки ханського війська,
під час чого воно втратило до однієї тисячі осіб346. Внаслідок дорога
до Криму була відкрита. За проявлену хоробрість та командирський
талант Опанас Ковпак був нагороджений іменною золотою медаллю
“За Крим”347.
Разом з тим відомо й те, що під час військового походу 1773 р.
сталися заворушення серед козаків незадоволених своїм становищем і
полковник О.Ковпак був змушений тікати від своїх козаків з-під
Кінбурна348.
Після ліквідації Нової Січі в 1775 р. частина старшини була
репресована. Інша частина “козацької магнатерії” зуміла залишити
за собою у власності свої землі та господарства. Дехто, навіть, разом
з отриманням офіцерського чину та дворянства, придбав ще й
землю. Такий підхід мав запобігти переходу старшини до турецького
підданства, тому Г. Потьомкін активно роздавав колишнім
старшинам армійські чини, які зрівнювали б їх з російським
дворянством і земельні ділянки. Так, в серпні 1779 р. спочатку 69
старшин, а згодом ще 150 отримали армійські чини. У 1788 р.
звання полковників отримали І.Подлесецький і З. Сутика, дев’ять
полковників отримали чин майора, одинадцять – чин капітана, 46 –
чин поручика349. Надалі полковник Стрець отримав 14 636 дес.
землі, осавул Пишмич – 12 490 дес., отаман Кирпан – 11 912 дес.,
С. Білий – 9 000 дес., отаман Вершацький – 7 950 дес. тощо350.
В цьому була зацікавлена і сама старшина, яка залишалась таким
чином на верхівці суспільного життя351. До таких старшин належав і
полковник Опанас Ковпак. Після ліквідації Січі він був репре-
345 Мурзакевич Н. Афанасий Федорович Колпак. – С.462.
346 Кравцевич-Рожнецкий В. Опанас Колпак – полковник Войска Запорожского// Зеркало
недели. – 2002. – 23 березня.
347 Мурзакевич Н. Афанасий Федорович Колпак. – С.462.
348 Полонська-Василенко Н. Запоріжжя XVIII століття та його спадщина. – Т.1. – С. 135.
349 Сурева Н.В. Від козака до дворянина: основні фіхи нобілітації запорозьких старшинських родів //
Козацька спадщина: Альманах Нікопольського регіонального відділення НДІ козацтва Інституту
історії України НАНУ. – Нікополь; Дніпропетровськ:Пороги, 2005. – Вип. 2. – С. 110.
350 Полонська-Василенко Н. Запоріжжя XVIII століття та його спадщина. – Т.1. – С. 535.
351 Сурєва Н. Перетворення запорозької старшини на російське дворянство в останній чверті XVIII
ст.//Ресурс доступу:http://www.cossackdom.com/articles/s/sureva_starshina.html
85
сований: його зимівник, майно, худобу було конфісковано і продано.
За переписом конфіскованого майна, в зимівниках провідних
старшин, серед яких був і Опанас Федорович, було від 3 до 5 тис.
пудів обмолоченого хліба (без хліба, що знаходився ще в копах у
полі). На думку О. Олійника, така кількість збіжжя свідчить про
товарність землеробства352, а отже і господарство орільського
полковника орієнтувалося на ринок.
Згодом “Справу” Опанаса Федоровича переглянули. Він отримав
чин підполковника, потім полковника Полтавського пікінерського
полку російської армії, патент на дворянство та 4950 дес. землі
(5408 га) на лівому березі р. Орелі і в гирлі р. Богатої. Повернули
йому й конфіскований батьківській зимівник353.
У 1780 р. Опанас Ковпак заснував на місці батьківського
зимівника – слободу Опанасівку (тепер – в Новомосковському районі
Дніпропетровської області)354. За даними М. Мурзакевича в слободі
нараховувалося 65 дворів, проживало 189 чоловіків і 312 жінок355.
Опанас Федорович збудував в слободі православну церкву. Для
майбутнього храму він зібрав кошти, будівельний матеріал і виділив
зі своїх земель 120 дес. землі для церковного причту. О.Ковпак
написав зобов’язання про те, що він та його нащадки будуть
забезпечувати церковний причт всім необхідним і не претенду-
ватимуть на майно церкви. У квітні 1782 р. Опанас Федорович
подав в Азовську губернську канцелярію рапорт з проханням
побудувати нову церкву Успіня Пресвятої Богородиці. Дозвіл був
отриманий 18 травня 1782 р., будівництво тривало два роки356.
На місці ще одного колишнього свого зимівника Опанас
Федорович заснував слободу Ковпаківка357. Існує декілька точок зору
на локалізацію цієї слободи. Так, М. Мурзакевич писав, що полков-
ник Ковпак ще під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр.,
розташувавшись із невеликим загоном козаків на Кінбурнській косі,
заснував там у 1770 р. слободу Ковпаківка. А.Харченко ввавжав, що
Опанас Ковпак (Колпаков), вже полковником Полтавського пі-
кінерського полку, брав участь у російсько-турецькій війні 1787-
1791 рр. Перебуваючи деякий час на Кінбурнській косі, він заснував
вище по Дніпру декілька поселень з селян-утікачів, одне з яких під
назвою Ковпаківка, яке через декілька років отримало назву
Збур'ївка358. В.Модзалевський зазначав, що О. Ковпак побудував
352 Олійник О. Запорозький зимівник часів Нової Січі (1734-1775). – С. 195.
353 Там само. – С. 83.
354 Опанас Ковпак // Ресурс доступу: http// www. history. org. ua.
355 Мурзакевич Н. Афанасий Федорович Колпак. – С.462.
356 Феодосий (Макарьевский). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской
епархии. – Екатеринослав, 1914 // Ресурс доступу: http://www.libr.dp.ua/ book.htm
357 Опанас Ковпак // Ресурс доступу: http//www.History.org.ua.
358 Харченко А. Г. Каланчак та його околиці (історичний та географічний нарис)(Витяг з
книги) //Ресурс доступу: http://kalanchak.com/histori.php?n=19
86
поблизу Одеси церкву та заснував с. Ковпаківку359. А. Бойко
стверджує, що поселення Опанасівка та Ковпаківка – селища
Катеринославської губернії, що виникли з запорозьких займищ і
зимівників360.Проведений нами порівняльний аналіз картографічних
матеріалів361 підтверджує точку зору А.Бойка. Поселення Ковнаківка
чітко локалізується в колишніх володіннях Опанаса Федоровича по р.
Орелі і тепер це село Магдалинівського р-ну Дніпропетровської обл.
У Ковпаківці управителем став Сергій Лот, який за відсутності
господаря активно розвивав господарство слободи, де нараховувалось 50
дворів сімейних козаків362, у 1793 р. населення становило 764 особи363.
У слободі О. Ковпак заклав церкву в ім’я сходження Святого Духа.
Згодом, розвиваючи господарство у Ковпаківці запрацювала суконна
фабрика364.
У 1781 р. Опанас Федорович вийшов у відставку. Однак
козацьких звичаїв продовжував дотримуватися. З 1784 р. він став
головою повітового дворянства в Алексополі365. За сумлінну службу
був нагороджений золотою табакеркою366. Ковпак активно займався
благодійністю, став ктитором у одній з побудованих ним церков.
Час смерті та місце поховання Опанаса Федоровича невідомі.
Нащадки його носили вже прізвища Магденків, Ільяшенків і Булю-
башів. У Опанаса Федоровича був один син і чотири доньки: Марія,
Анісія, Надія, ім'я останньої невідоме367. Син його досить рано загинув,
перервавши рід Ковпаків368.
Марія Опанасівна стала дружиною Якова Васильовича Парпура,
Надія Опанасівна – представника роду Булюбашів, інша донька (ім’я
невідоме) – військового товариша, засідателя Конотопського земсько-
го суду Семена Скаловського.
Найбільш відомостей є про Анісію Опанасівну Ковпаківну, яка
володіла слободою Опанасівка. Вона одружилася зі штабс-капітаном
Адріаном Михайловичем Магденком. Після одруження землі
подружжя розширились за рахунок сіл Олександрівка, Яризовка,
Кироносовка, Грушівка369 (тепер Дніпропетровська обл.). Родинне
життя для доньки Опанаса Федоровича склалося трагічно. В 1845 р.
помер її чоловік, через три роки від холери померла їхня донька370.
359 Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. – Т 2. – С. 705.
360 Бойко А.В. Запорозький зимівник останньої чверті XVIII ст. – Запоріжжя, 1995. С. – 42.
361 Шуберт. Специальная карта Европейской России (сер. ХІХ ст.); Стрельбицкий И. А. Специальная 10-
верстная карта Европейской России (поч. ХХ ст.).
362 Феодосий (Макарьевский). Материалы // Ресурс доступу: http://www.libr.dp.ua/book.htm
363 Дружинина Е. И. Северное Причерноморье в 1775-1800 гг. – М., 1959. – С. 241.
364 Там само. – С. 214.
365 Козирєв В. К. Матеріали до історії адміністративного устрою Південної України (друга
половина XVIII – перша половина XIX ст.). – Запоріжжя, 1999. – С. 391.
366 Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. – Т 2. – С. 705.
367 Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. – Т 2. – С. 705.
368 Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. – Львів, 1990. – Т. І. – С. 313.
369 Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. – Т 2. – С. 705.
370 Там само. – С. 705.
87
Останнім нащадком Опанаса Ковпака дослідники називають його
правнука Степана Андрійовича Ілляшенка, який володів слободою
Опанасівка в першій половині ХІХ ст. 371
Про непесічність постаті Опанаса Федоровича Ковпака свідчить
значна (як для того часу) кількість його портретів. Збереглося три
досить близьких за композицією портрети Опанаса Федоровича.
Зокрема, у Одеському державному історико-краєзнавчому, Дніпро-
петровському історичному музеях і музеї м. Ростова-на-Дону.
Портрет Опанаса Ковпака, що знаходиться в експозиції
Одеського державного історико-краєзнаівчого музею написаний
українським художником-портретистом другої половини XVIII ст. –
Андрієм Моклаковським (розміри картини 85х75,5)372. У 1844 р. цей
портрет передав до музею Одеського товариства історії та
старожитностей предводитель дворянства Новомосковського повіту
А.М. Павлов. Інший портрет, що зберігається у фондах Дніпропет-
ровського історичного музею, був знайдений Д.І. Яворницький в
маєтку нащадка Опанаса Ковпака поміщика Степана Ілляшенка. Це
копія з оригіналу, що знаходилася в Самарському Пустельно-
Миколаївському монастирі. Степан Ілляшенко, привіз портрет на
археологічну виставку до м. Катеринослав і передав його науков-
цям373. Портрет, що зберігається у Ростові-на-Дону виконаний
німецьким художником-портретистом К. Л. Христінеком у 1765 р.374.
В ілюстраціях до статті (див. с. 201-202) представлені також пор-
трети доньки та онуки О.Ковпака – Анісії Магденко та Олександри
Ілляшенко, вміщені свого часу до праці В. Модзалевського375.
Таким чином, після знищення Нової Січі запорозька старшина
змогла пристосуватися до нових реалій існування, нав’язаних
російським урядом. Одним зі старшин, який переніс репресії, а
згодом був “реабілітований” і підняв власне господарство став
Опанас Федорович Ковпак, який чимало зробив для освоєння півден-
ноукраїнських земель.
Sergіy Krasnobay
The participation of Zaporozhian officers (starshyna) in the process
of colonization in South Ukraine: Opanas Kovpak
The article is devoted to Cossack colonel Opanas Kovpak’s, activity and his
tribute to the process of development of South Ukraine region. The article describes
the characterictic way of Cossack officers transition into Russian nobility.
371 Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. – Т 2. – С. 705.
372 Ґава О.І. Козацькі портрети у фондах Одеського державного історико-краєзнавчого
музею//Чорноморська минувшина. Записки відділу історії козацтва на Півдні України. –
Одеса: Фенікс, 2007. – Вип. 2. – С. 184 -185.
373Там само. //Ресурс доступу: http://museum.dp.ua/ru/science/results/collect/140-
collect/270-article012.html
374 Осадча Ю. А. Портрети історичних діячів козацької доби у колекції ДІМ// Ресурс доступу:
http://museum.dp.ua/ru/science/results/collect/140-collect/270-article012.html
375 Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник. – Т 2. – С. 708-720.
|