Переселення малоросійських козаків на землі Чорноморського війська на початку ХІХ ст.
У статті автор розглядає кампанію переселення до Південної України і Чорноморії малоросійських козаків, здійснену урядом Російської імперії на початку ХІХ ст.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інституту історії України НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Чорноморська минувшина |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31122 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Переселення малоросійських козаків на землі Чорноморського війська на початку ХІХ ст. / В. Ликова // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 27-33. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31122 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-311222012-02-24T12:11:14Z Переселення малоросійських козаків на землі Чорноморського війська на початку ХІХ ст. Ликова, В. Статті У статті автор розглядає кампанію переселення до Південної України і Чорноморії малоросійських козаків, здійснену урядом Російської імперії на початку ХІХ ст. In the article the author considers campaign of migration of Little Russian Cossacks group to the South Ukraine, carried out by the government of Russian Empire in the beginning of the XIX century. 2010 Article Переселення малоросійських козаків на землі Чорноморського війська на початку ХІХ ст. / В. Ликова // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 27-33. — укр. XXXX-0093 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31122 930.2: 94(477.6) “18” uk Чорноморська минувшина Інституту історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Ликова, В. Переселення малоросійських козаків на землі Чорноморського війська на початку ХІХ ст. Чорноморська минувшина |
| description |
У статті автор розглядає кампанію переселення до Південної України і Чорноморії малоросійських козаків, здійснену урядом Російської імперії на початку ХІХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Ликова, В. |
| author_facet |
Ликова, В. |
| author_sort |
Ликова, В. |
| title |
Переселення малоросійських козаків на землі Чорноморського війська на початку ХІХ ст. |
| title_short |
Переселення малоросійських козаків на землі Чорноморського війська на початку ХІХ ст. |
| title_full |
Переселення малоросійських козаків на землі Чорноморського війська на початку ХІХ ст. |
| title_fullStr |
Переселення малоросійських козаків на землі Чорноморського війська на початку ХІХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Переселення малоросійських козаків на землі Чорноморського війська на початку ХІХ ст. |
| title_sort |
переселення малоросійських козаків на землі чорноморського війська на початку хіх ст. |
| publisher |
Інституту історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31122 |
| citation_txt |
Переселення малоросійських козаків на землі Чорноморського війська на початку ХІХ ст. / В. Ликова // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 27-33. — укр. |
| series |
Чорноморська минувшина |
| work_keys_str_mv |
AT likovav pereselennâmalorosíjsʹkihkozakívnazemlíčornomorsʹkogovíjsʹkanapočatkuhíhst |
| first_indexed |
2025-07-03T11:30:02Z |
| last_indexed |
2025-07-03T11:30:02Z |
| _version_ |
1836625117042442240 |
| fulltext |
27
УДК 930.2: 94(477.6) “18”
Вікторія Ликова
ПЕРЕСЕЛЕННЯ МАЛОРОСІЙСЬКИХ КОЗАКІВ НА ЗЕМЛІ
ЧОРНОМОРСЬКОГО ВІЙСЬКА на початку ХІХ ст.
У статті автор розглядає кампанію переселення до Південної України і
Чорноморії малоросійських козаків, здійснену урядом Російської імперії на по-
чатку ХІХ ст.
У першій половині ХІХ ст. російський уряд неодноразово робив до-
сить масштабні переселення на землі Південної України і Чорноморії рі-
зних груп державних селян і близьких до них груп населення. Основ-
ною причиною таких переселень була мета хоча б частково вирішити
проблему нестачі земель в українських і внутрішніх російських
губерніях.
Міністр внутрішніх справ В. Кочубей у 1805 р. у доповіді імперато-
ру Олександру І писав про тяжке становище селян російських губерній і
зазначав, що бажання переселитися виказали 218 однодворців і 2784
економічних селянин зі Смоленської губернії93. У доповіді також зазна-
чалося, що розмір середньої ділянки на особу в цей час у губернії скла-
дав 3 ½ десятин. Переселення бажаючих 3002 селян не допомогло б ви-
рішити проблему з малоземеллям, але у випадку додаткового пересе-
лення ще 15960 чоловіків з числа боржників і збіднілих селян, розмір
ділянки склав би 8 десятин94. Незважаючи на такі перспективи, міністр
пропонував переселити, на перший раз, лише тих 3002 селян, які ви-
словили бажання перейти на нові місця, але не до Кавказької губернії,
як хотіли селяни, а до Новоросійського краю95.
Згодом була здійснена нова спроба переселення 20000 державних
селян із внутрішніх районів Російської імперії до Бессарабської області.
За проектом М. Воронцова, затвердженого 15 лютого 1824 р., планува-
лося переселити по 5000 селян із Чернігівської, Полтавської, Орловської
та Курської губерній до Бендерського й Аккерманського повітів96. У
1825–1826 рр., у зв’язку із великим бажанням селян перейти до Бесса-
рабії, було дозволено переселення селянам Тамбовської, Рязанської,
Тульської, Калузької, Харківської і Таврійської губерній97. Проте, не
зважаючи на підтримку уряду та бажання багатьох селян переселитися
до південноукраїнського регіону, ця кампанія не мала значних резуль-
татів. За урядовими даними, протягом 1824–1830 рр. до Бессарабії пе-
реселилося лише 3600 державних селян98.
Окреме місце серед організованих урядом колонізаційних кампаній
на землі Новоросійського краю, посідає переселення 25000 малоросій-
93 ДАОО. – Ф.1. – Оп. 219. – Спр.3 за 1806 р. – Арк. 10 зв.
94 Там само. – Арк. 12 зв.
95 Там само. – Арк. 13.
96 ДАОО. – Ф.1. – Оп.214. – Спр.12 за 1825 р. – 10 зв.
97 Там само. – Арк. 71.
98 Гросул Я. Крестьяне Бессарабии (1812–1861 гг.). – Кишинев, 1956. – С. 206.
28
ських козаків, яке відбулося на початку ХІХ ст. Вони складали окрему
групу населення в Лівобережній Україні, а саме в Полтавській та Черні-
гівській губерніях.
Підстави та правила здійснення такого масштабного переселення
були детально викладені у доповіді Міністра внутрішніх справ
О. Куракіна імператору Олександру І від 17 березня 1808 р.99.
Переселення було необхідне, оскільки 20 000 чоловіків і 10 000 жі-
нок, які вже оселилися на землях війська, було недостатньо100. Для осво-
єння земель, відведених Чорноморському війську, ведення господарської
діяльності та несення військової служби була необхідна більша кількість
поселенців. Переселення саме малоросійських козаків, а не державних
селян, мало свої переваги. По-перше, козаки були власниками земель.
Гроші, отримані від продажу ділянок, надавали козакам кошти для пе-
реселення та влаштування на новому місці. По-друге, козаки переселя-
лися на придатні землі. По-третє, козаки вже мали досвід військової
служби і могли швидше призвичаїтися до своїх обов’язків. По-четверте,
внаслідок такого значного переселення мала істотно послабиться гостро-
та проблеми нестачі землі у сусідніх українських губерніях.
О. Куракін зазначав, що при переселенні козаків не можуть бути
використані правила для переселення селян, затверджені у 1806 р. і за-
пропонував нові, самостійно розроблені ним, правила. Як їхні основні
положення можна виділити наступне:
1. Переселення відбувається лише за добровільною згодою козаків.
2. Перевагу віддавати тим родинам, де більше дівчат шлюбного ві-
ку та вдів, оскільки на землях Війська недостатня кількість жінок.
3. Піклування про переселення покладати на малоросійського гене-
рал-губернатора.
5. Проінформувати козаків про можливість переселення мають во-
лосні правління під наглядом земських поліцій.
6. Родина переселенців має надати відомості про відсутність забор-
гованості зі сплати податків державі та приватним особам.
7. Списки переселенців волосні правління мають надсилати у ка-
зенні палати, потім – генерал-губернатору, який визначає, якій родині
можна дозволити переселитися.
8. Родина може призначити довірених для обрання земель для по-
селення у війську. Ті, хто не хоче висилати уповноважених, мають на-
дати відомості про майбутнє переселення, а землі для їх оселення при-
значає місцева адміністрація.
9. Переселення повинно було відбуватись групами не більше 30 ро-
дин. Серед них необхідно було призначити старійшину, якому видава-
лися лист-дозвіл на перехід та відомість зі списком родин, що пересе-
ляються.
10. У випадку хвороби когось із переселенців всю партію не зупи-
няли. Хворого разом з родиною мали передати під опіку місцевого зем-
ського чи міського начальства.
99 ДАОО. – Ф.1. – Оп.220. – Спр.6 за 1808 р. – Арк. 4 – 15 зв.
100 Там само. – Арк. 6.
29
11. Козакам не передбачалася позика від держави через незначну
віддаленість місць для переселення. Також, як вже зазначалося, вони
мали кошти від продажу власних земель.
12. Допомога, необхідна після їх переселення та для влаштування
на новому місці, покладалася на “сословие Черноморскаго войска”101.
Землі, призначені для переселенців, ще ніколи не розмежовувалися.
Для проведення межування, аби відділити приватні землі від спільних і
в майбутньому мати можливість надати землі кожному господарю, не-
обхідно було призначення однієї чи двох партій землемірів. Наказ про
це мав дати міністр юстиції. Складання правил і контроль межування
покладалися на А.Е. Рішельє102.
У своїй доповіді Олександру І у 1808 р. О. Куракін писав, що цього
року мають переселитися 10795 чоловіків і 8682 жінок103. На думку
О. Куракіна, при переселенні такої кількості людей, неможливо було
обмежитися військовими прибутками і потрібна була підтримка уряду.
Необхідні кошти – 50 000 крб. – передбачалося позичити із колоністсь-
кої суми, а повертати їх планувалося протягом п’яти років із військових
сум104. З метою збільшення прибутків останніх, пропонувалося віддати
на відкуп володіння: Тамань – з передмістями, рибні коси Єйську, Дов-
гу та Камишевату й Темрюк на чотирирічне утримання105.
У рапорті генерал-майора Ф. Бурсака А.Е. Рішельє від 27 травня
1809 р. також зазначалося, що цього року на землі Чорноморського вій-
ська має перейти понад 19 000 козаків106.
Істотною статтею витрат було будівництво житла для переселенців,
оскільки це тягло за собою необхідність значних коштів на будівельні
матеріали. З цього приводу пропонувалося виділити 5 000 крб. на до-
плату, спробувати виміняти хліб і ліс на військову сіль у закубанських
народів, а хліб купувати по можливості у межах війська107. Жито для
сіяння мали виділити із запасних магазинів. Для захисту інтересів пе-
реселенців і попередження земельних конфліктів на місцях признача-
лися полковник Герасим Кухаренко та підполковник Петро Бурнос
(у Катеринодарську округу)108.
Кількість малоросійських козаків, які переселилися в результаті цієї
кампанії можна легко простежити завдяки документам, що збереглися
в Державному архіві Одеської області. В архівних справах наявні відо-
мості та виписки про тих, хто подав прохання про переселення, і при-
йнятих на поселення на землі війська. Документи про бажаючих пере-
селитися на південноукраїнські землі збереглися фрагментарно. Проте є
комплекс документів, які дають інформацію за єдиний період з 31 гру-
дня 1808 р. по 25 травня 1809 р. (7 виписок зі списків переселенців),
101 ДАОО. – Ф.1. – Оп.220. – Спр.6 за 1808 р. – Арк. 8–13.
102 Там само. – Арк. 14.
103 Там само. – Арк. 400 зв.
104 Там само. – Арк. 401зв.
105 ДАОО. – Ф.1. – Оп.220. – Спр.6 за 1808 р. – Арк. 405.
106 Там само. – Арк. 412.
107 ДАОО. – Ф.1. – Оп. 220. – Спр. 6 за 1808 р. – Арк. 404.
108 Там само. – Арк. 404зв.
30
а також виписка за період 7 червня – 25 листопада 1809 р. Дані цих
документів узагальнені нами у табл. 1.
Таблиця 1
Кількість козаків, які виявили бажання переселитися
на землі Чорноморського війська109.
Губернії
Полтавська Чернігівська Час переселення
чол. жін. чол. жін.
31 грудня 1808 р. – 1 березня 1809 р. 4200 3229 1593 1363
1 – 9 березня 1809 р. ― ― 510 417
10 – 19 березня 1809 р. 1608 1211 37 32
19 – 23 березня 1809 р. ― ― 218 175
23 березня – 2 квітня 1809 р. 1575 1206 609 483
2 квітня – 5 травня 1809 р. ― ― 544 426
5 – 25 травня 1809 р. 1082 790 11 12
7 червня – 25 листопада 1809 р. 1429 1083 127 80
Разом 9894 7519 3649 2988
В окремій відомості була подана інформація про козаків, прийня-
тих на поселення на землі війська протягом 1809 –1811 рр.110. Кількість
переселенців розписана по двох губерніях, за роками і датою пересе-
лення. Завдяки цьому ми маємо детальну інформацію про те, коли саме
та скільки козаків переселилося з Полтавської та Чернігівської губерній.
Дані про переселенців подані у табл. 2 за місяцями.
Таблиця 2
Кількість малоросійських козаків, прийнятих на поселення
на землі Чорноморського війська111
Кількість переселенців
Полтавська губернія Чернігівська губернія
Місяць, коли
прибули пе-
реселенці
Чол. Жін. Чол. Жін.
1809
Червень 138 118 ― ―
Липень 2197 1932 ― ―
Серпень 1414 1357 ― ―
Вересень 1983 1696 1025 909
Жовтень 830 790 2208 1849
Листопад 557 514 632 478
Грудень ― ― 213 202
109 Таблиця складена автором на основі підрахунків даних восьми виписок “из доставленных
к малороссийскому генерал губернатору, сведений о числе душ козаков объявивших желание
к переселению на земли Черноморского войска”. Див.: ДАОО. – Ф.1. – Оп.220. – Спр. 6 за
1808 р. – Арк. 364–364 зв., 369, 379-379 зв., 389, 391-391 зв., 409, 700.
110 ДАОО. – Ф.1. – Оп.220. – Спр.6 за 1808 р. – Арк. 771–773.
111 Таблиця складена автором на основі підрахунків даних про переселенців: ДАОО. – Ф.1. –
Оп.220. – Спр.6 за 1808 р. – Арк. 771–773.
31
Разом 7119 6407 4078 3438
1810
Червень 18 15 395 313
Липень 1587 1439 151 125
Серпень 2244 1867 600 556
Вересень 1396 1151 493 410
Жовтень ― ― 32 26
Листопад 30 23 231 219
Разом 5275 4495 1902 1649
1811
Квітень 26 17 82 78
Травень 3 3 60 58
Червень 110 78 21 20
Липень 1098 932 17 13
Разом 1237 1030 180 169
Варто відзначити деяку невідповідність в узагальнених цифрових
даних та вказаних окремо за кожною датою. У документі зазначено, що
за 1809–1810 рр. переселилося 18319 чоловіків і 15909 жінок. У 1811 р.
– 1417 чоловіків і 1194 жінок. Разом, відповідно, 19736 чоловіків і
17103 жінок. Проте підраховані нами дані дещо відрізняються від за-
значених у відомості загальних даних про переселенців. Відповідно до
наших розрахунків, протягом 1809 – 1810 рр. переселилося 18374 чо-
ловіків і 15989 жінок; у 1811 р. – 1417 чоловіків і 1199 жінок. Загалом,
за три роки перейшло на поселення до Південної України
19791 чоловіків і 17183 жінок. Якщо ж говорити про темпи переселен-
ня, то можна відзначити, що протягом трьох років переселенців з Пол-
тавської губернії було значно більше, ніж з Чернігівської губернії.
У кінці відомості зазначалося, що в майбутньому передбачається
переселення 5264 малоросійських козаків112. Таким чином, протягом
трьох років – з 1809 р. по 1811 р. – відбулося переселення на південно-
українські землі майже 20000 малоросійських козаків.
Для харчування переселенців та будівництва для них на новому
місці будинків була виділена позика: у Катеринодарській окрузі на
суму 27956 крб. 16 ½ коп.; у Бейсузькій – на 46302 крб. 25 ¾ коп.; у
Єйській – на 80014 крб. 51 ½ коп.; у Таманській – на 2144 крб. 51
коп. загалом було виділено 156417 крб. 44 ¾ коп.113. Переселенцям
також було видано хліб, який вони мали повернути через три ро-
ки (див. табл. 3-4).
112 ДАОО. – Ф.1. – Оп.220. – Спр.6 за 1808 р. – Арк.773.
113 Там само. – Арк.773 зв. – 774.
32
Таблиця 3
Ведомость о выданном переселенцам хлебе которой от оных должен
быть возвращен в Черноморскую войсковую канцелярию чрез три года.
Учинена 20 декабря 1811 года
(Документ поданий в оригінальному варіанті)
Всего
числом душ
С того чи-
сла неи-
мущим по
числу душ
Муки
В округах
м. ж. м. ж.
чет-
верть
чет-
ве-
рик
го р
.
Выстрое-
но со вре-
мени пе-
реселе-
ния до-
мов
Ейской 7862 6567 55 43 24 6 - 2618
Екатеринодарской 6962 5840 - - - - - 807
Бейсугской 7357 6822 - - - - - 2113
Таманской 82 70 - - - - - 2
В Екатеринодаре 43 29 - - - - - -
Итого 22306 19328 55 43 24 6 - 5548
ДАОО. – Ф.1. – Оп. 220. – Спр.6 за 1808 р. – Арк.779.
Таблиця 4
Витяг зі списку “Таврической казенной экспедиции причисленным
на земли войска Черноморскаго малороссийской Полтавской и
Черниговской губернии козакам. Учинен Генваря дня 1811 года”
(Документ поданий в оригінальному варіанті)
Лета Полтавской губернии
Миргородскаго повета Мужеска Женска
Села Перевада
Афанасий Данилов сын
Чапленко 23 ―
Жена его Татьяна ― 20
Сын их Тыхон 3 ―
Дочь Надежда ― 7
Племянница Татьяна ― 5
Брат его Данило 15 ―
Жена его Татьяна ― 14
Сын их Евтихий 1 ―
Села Барановки
Семен Данилов сын Молека 70 ―
Жена его Агафия ― 60
Деты их сын Антон 45 ―
Жена его Пелагея ― 40
Деты их сын Роман 14 ―
Дочеры Ксения 14 ―
Екатерина ― 15
София ― 11
33
Села Савенец
Василь Яковлев сын Молека 26 ―
Жена его Парасковия ― 20 [арк. 704] //
Дети их Пелагия ― 1
Марина ― 5
Брат его Семен Молока 18 ―
Жена его Домникия ― 17
Деты их Григорий 4 ―
Логин 1 ―
Означенных Малеков отец
Яков Иванов 48 ―
Жена его Агафия ― 46
Дочь их Марина ― 6 [арк. 704 зв.]
ДАОО. – Ф.1. – Оп.220. – Спр.6 за 1808 р. – Арк.704-705.
Таким чином, можна говорити про виконання даного плану пересе-
лення, оскільки із запланованих 25000 за три роки на землі Чорномор-
ського війська перейшли 19791 малоросійських козаків, а в майбутньо-
му очікувалося прибуття останніх 5264 чоловіків. Такі результати можна
пояснити зацікавленістю уряду у козаках як військовослужбовцях та охо-
ронцях прикордонних території, а також їх кращим матеріальним стано-
вищем (порівнянно із державними селянами). Крім цього, малоросійські
козаки мали подолати значно меншу відстань, ніж селяни внутрішніх ро-
сійських губерній – це також було суттєвою складовою успіху. Переселен-
ня 25000 малоросійських козаків було одним з найбільш результативних
заходів, здійснених російським урядом на землях Південної України і Чо-
рноморії в першій половині ХІХ ст.
Viktoria Lykova
The Little Russian Cossacks’ migration to the Black Sea army lands at the
beginning of the ХІХ c.
In the article the author considers campaign of migration of Little Russian
Cossacks group to the South Ukraine, carried out by the government of Russian
Empire in the beginning of the XIX century.
УДК 355.48(47:560)“1828/1829”
Олександр Кухарук
РОЗМІЩЕННЯ РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬК У ФОРТЕЦІ СІЛІСТРА
ПІСЛЯ РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКОЇ ВІЙНИ 1828-1829 РР.
У статті на основі архівних й опублікованих документів досліджуються
обставини, що зумовили залишення російської залоги у фортеці Сілістра піс-
ля російсько-турецької війни 1828-1829 рр.
Період російсько-турецької війни 1828-1829 рр. та її наслідки не
обділені увагою дослідників, як з теренів зниклих імперій-учасниць, так
|