Гуляє по Дону козак молодий…

Рецензія на монографію.: Сень Д.В. Казачество Дона и Северо-Западного Кавказа в отношениях с мусульманскими государствами Причерноморья (вторая половина XVІІ в. – начало XVІІІ ст.): монография / Д.В.Сень. – Ростов-на-Дону, 2009. – 280 с....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Бачинська, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інституту історії України НАН України 2010
Назва видання:Чорноморська минувшина
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31135
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Гуляє по Дону козак молодий… / О. Бачинська // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 161-163. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-31135
record_format dspace
spelling irk-123456789-311352012-02-24T12:09:38Z Гуляє по Дону козак молодий… Бачинська, О. Рецензії, інформація Рецензія на монографію.: Сень Д.В. Казачество Дона и Северо-Западного Кавказа в отношениях с мусульманскими государствами Причерноморья (вторая половина XVІІ в. – начало XVІІІ ст.): монография / Д.В.Сень. – Ростов-на-Дону, 2009. – 280 с. Overview of monograph: Sen’ D.V. The Cossacks in North Caucasus and Don in their connections with Muslim states in Black Sea region (the second half of the XVІІ – the beginning of the XVІІІ c.): Monograph /D.V.Sen’. – Rostov-on-Don, 2009. – 280 p. 2010 Article Гуляє по Дону козак молодий… / О. Бачинська // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 161-163. — укр. XXXX-0093 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31135 281.9(477.7) uk Чорноморська минувшина Інституту історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії, інформація
Рецензії, інформація
spellingShingle Рецензії, інформація
Рецензії, інформація
Бачинська, О.
Гуляє по Дону козак молодий…
Чорноморська минувшина
description Рецензія на монографію.: Сень Д.В. Казачество Дона и Северо-Западного Кавказа в отношениях с мусульманскими государствами Причерноморья (вторая половина XVІІ в. – начало XVІІІ ст.): монография / Д.В.Сень. – Ростов-на-Дону, 2009. – 280 с.
format Article
author Бачинська, О.
author_facet Бачинська, О.
author_sort Бачинська, О.
title Гуляє по Дону козак молодий…
title_short Гуляє по Дону козак молодий…
title_full Гуляє по Дону козак молодий…
title_fullStr Гуляє по Дону козак молодий…
title_full_unstemmed Гуляє по Дону козак молодий…
title_sort гуляє по дону козак молодий…
publisher Інституту історії України НАН України
publishDate 2010
topic_facet Рецензії, інформація
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31135
citation_txt Гуляє по Дону козак молодий… / О. Бачинська // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 161-163. — укр.
series Чорноморська минувшина
work_keys_str_mv AT bačinsʹkao gulâêpodonukozakmolodij
first_indexed 2025-07-03T11:30:47Z
last_indexed 2025-07-03T11:30:47Z
_version_ 1836625164156010496
fulltext 161 РЕЦЕНЗІЇ, ІНФОРМАЦІЯ УДК 281.9(477.7) Олена Бачинська ГУЛЯЄ ПО ДОНУ КОЗАК МОЛОДИЙ… [Рец.: Сень Д.В. Казачество Дона и Северо-Западного Кавказа в отношениях с мусульманскими государствами Причерноморья (вторая половина XVІІ – начало XVІІІ вв.): монография /Д.В.Сень. – Ростов-на-Дону, 2009. – 280 с.] “Гуляє по Дону козак молодой…” слова цієї пісні якнайбільше, на наш погляд, відповідають тим початковим етапам становлення та пе- ребування козацтва на Дону, які розкриває історик Дмитро Сєнь у сво- їй новій монографії “Казачество Дона и Северо-Западного Кавказа в отношениях с мусульманскими государствами Причерноморья (вторая половина XVІІ в. – начало XVІІІ ст.” (2009). Тема монографії Дмитра Сєня, присвячена одному зі складних пе- ріодів російської й євроазійської історії – періоду боротьби багатьох держав за володіння та освоєння стратегічного важливого причорно- морського басейну. Серед дослідників немає єдиної точки зору на деякі ключові проблеми цього часу: політичну історію Російської держави й Османської імперії, організацію дипломатичних відносин, ідеологію то- що. До такої ситуації призвели різні причини, здебільшого пов’язані із фрагментарністю джерельної бази багатьох досліджень, а також впли- вом на погляди дослідників тієї чи іншої історіографічної школи. Прак- тично до останнього часу не лише дослідження історії донського козац- тва, але й інші події та явища другої половини XVII – XVIII ст. були представлені працями подієвої історії та аналізом соціально- економічних процесів. За останні роки становище дещо змінилось. Російськими та зарубі- жними дослідниками опублікована низка робіт, присвячених поглибле- ному вивченню ідеології, політичної свідомості, політичної культури, дипломатії цінностей та норм поведінки, якими визначали свої соціаль- но-політичні дії провідні особи донського та некрасівського козацтва (що коротко продемонстровано Дмитром Сєнєм у передмові, с.10-19). Проте це не зменшило дискусійних питань. Зауважимо також, що до сьогодні у вивченні історії козацтва Дона та Північно-Західного Кавка- зу залишається чимало різного роду “білих плям”, які потребують нових підходів. У цьому контексті актуальність роботи Дмитра Сєня очевидна. Немає необхідності зупинятися на всіх досягненнях монографії, що являє собою значний внесок у дослідження російської, безперечно й української, загальноєвропейської історії й історії Османської держави. Підкреслимо лише, на нашу думку, саме головне. По-перше, питання історії донського козацтва другої половини XVII – ХVIII ст. ставали предметом досліджень та дискусій неодноразово, але перенесення їх із 162 контексту сугубо російської історії на європейську й євроазійську (що демонструють назва, мета та завдання визначені у передмові) відбува- ється не часто. Крім цього, зазначимо, що автору вдалося з’ясувати та обґрунтувати значення козацького чинника у взаємовідносинах Росій- ської держави й Османської імперії в їхньому протистоянні протягом кінця XVII – початку XVІІІ ст. для кожної країни-учасниці боротьби окремо, й в той самий час для їхніх спільних інтересів. Особливо ціка- вим є наведена еволюція ставлення Османської імперії щодо козацьких формувань Дону та Північно-Західного Кавказу протягом 70-90-х рр. XVII – першого десятиліття ХVIII ст., в яких визначалась доля донського та некрасівського козацтва. По-друге, монографія, що виконана на високому методологічному рівні, значно збагатила джерельну базу з даної проблематики. Автором уведені до наукового обігу нові документальні матеріали, зокрема туре- цьких архівів – Başbakanlık Osmanlı Arşivi та Topkapı Sarayı Müzesi Arşivi (характеристика їх наведена на с.15-16), що значно доповнюють уявлення про формування козацьких спільнот Дону, їхню роль в осво- єнні донського та північно-західного кавказького регіону, інституаліза- ції в рамках мусульманського світу тощо. По-новому Дмитро Сєнь про- аналізував й інтерпретував опубліковані джерела з історії зазначених територій, що до сьогодні використовувались без урахування “козаць- кого контексту”, хоч він, як довів дослідник, був одним із ключових. По-третє, паралельно з документальними пошуками Дмитро Сєнь провів детальне вивчення виявлених матеріалів, їхню систематизацію, синхронізацію, структурний аналіз й т. ін. Результатом таких визначень і пошуків стало визначення концептуальних положень і висновків, що розширили уявлення про мотивацію вчинків, проведення воєнних ак- цій або неконфрактаційних дій керівниками Османської імперії, країн Східної Європи. Зазначене вище може бути покладено в основу для прогнозування сучасних зовнішньополітичних перспектив, виявлення механізмів гарантії стабільності у внутрішньополітичних системах су- часних держав у дослідженому регіоні, чим, значною мірою, визнача- ється цінність даної роботи. По-четверте, основою наукового пошуку Дмитра Сеня є досліджен- ня комплексу міжнародних відносин християнської Європи з мусуль- манськими державами та народами, визнання місця та ролі в цих від- носинах донського козацтва з акцентом на його старообрядницькому характері. Особливу увагу звернув автор на обґрунтування необхідності існування козацтва в “тюрсько-татарському світі”, їхню адаптацію та можливості військового й мирного співробітництва. Цікавий та оригі- нальний, з точки зору адаптації (в тому числі християнських цінностей) розглянутий автором момент купівлі-продажу і використання козака- ми-старообрядцями “рабів” з “ясиру” (с.197 – 200). В той самий час у монографії можна відзначити й низку аспектів, що викликають певні запитання та побажання. Так, на нашу думку, необхідним було більш коректно та чітко виділити етапи у зміні відно- син козацтва Дону та Північно-Західного Кавказу з мусульманськими 163 державами. У зв’язку з чим, відзначимо, що події, представлені у дру- гому та третьому розділах, являються деякою іділією у взаємовідноси- нах двох сторін. Рішення питань типології та закономірностей в неконфронтаційних прикордонних (фронтірних) відносинах козацтва Дону та Північно- Західного Кавказу з мусульманськими державами передбачає порівня- льні аспекти подібних відносин Кримського ханства й Османської імпе- рії з запорозькими козаками в кінці XVІІ–початку XVІІІ ст. і, навіть по- чатку ХІХ ст. (найбільш яскраві та відомі приклади таких взаємовідно- син поява Ханської України, Олешківської та Задунайської Січей). Мо- жливо стислі рамки монографії не дали можливість висвітлити задекла- ровані у передмові порівняльні аспекти (с.12 –13). Ймовірно, що більш доцільно було б використовувати в роботі більш коректний та уточнений термін “кубансько-ханське козацтво” або “хан- ське козацтво Кубані” (“кубанское-ханское казачество”, либо “ханское казачество Кубани”), а не просто “Кубанське козацтво” через те, що в історіографії термін “Кубанське козацтво” закріпився за іншим козаць- ким формуванням другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Продовжуючи тему термінології досить важливим було б, на нашу думку, також нада- ти терміни, що використовувались в мусульманських державах для до- сліджених Дмитром Сєнем козацьких спільнот, тим більш, що автор підкреслює використання в роботі османських джерел. Наполеглевий неоднаразовий акцент, що робиться дослідником на яскраво вираженій релігійній мотивації, в більшості дій козацтва під час переходу на бік мусульман (початкові сторінки усіх розділів), на наш погляд, дещо перебільшений і причини цього явища слід розгляда- ти, в тому числі в контексті соціально-економічної точки зору. Зазначені нами питання та побажання не знижують високої цін- ності авторських висновків, а лише підкреслюють їхню важливість та дозволяють перевести дискусійні аспекти на більш якісний науковий рівень. Наприкінці хотілось би привітати Дмитра Сєня з виходом чудової кни- ги, що розкриває не лише ранню історію донського козацтва, спростовує історіографічні помилки, але й розширює наші уявлення про складні полі- тичні, соціокультурні, релігійні процеси, що переживали козаки у взаємо- відносинах між Російською та Османською імперіями, є цінною не лише для науковців, але й для навчального процесу у ВНЗ. Побажаємо дослідни- ку натхнення у своїх подальших дослідженнях. Olena Bachyns’ka Cossack young fellow is acting on Don… [Reference: Sen’ D.V. The Cossacks in North Caucasus and Don in their connections with Muslim states in Black Sea region (the second half of the XVІІ – the beginning of the XVІІІ c.): Monograph /D.V.Sen’. – Rostov-on-Don, 2009. – 280 p.]