Гуляє по Дону козак молодий…
Рецензія на монографію.: Сень Д.В. Казачество Дона и Северо-Западного Кавказа в отношениях с мусульманскими государствами Причерноморья (вторая половина XVІІ в. – начало XVІІІ ст.): монография / Д.В.Сень. – Ростов-на-Дону, 2009. – 280 с....
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інституту історії України НАН України
2010
|
Назва видання: | Чорноморська минувшина |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31135 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Гуляє по Дону козак молодий… / О. Бачинська // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 161-163. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-31135 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-311352012-02-24T12:09:38Z Гуляє по Дону козак молодий… Бачинська, О. Рецензії, інформація Рецензія на монографію.: Сень Д.В. Казачество Дона и Северо-Западного Кавказа в отношениях с мусульманскими государствами Причерноморья (вторая половина XVІІ в. – начало XVІІІ ст.): монография / Д.В.Сень. – Ростов-на-Дону, 2009. – 280 с. Overview of monograph: Sen’ D.V. The Cossacks in North Caucasus and Don in their connections with Muslim states in Black Sea region (the second half of the XVІІ – the beginning of the XVІІІ c.): Monograph /D.V.Sen’. – Rostov-on-Don, 2009. – 280 p. 2010 Article Гуляє по Дону козак молодий… / О. Бачинська // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 161-163. — укр. XXXX-0093 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31135 281.9(477.7) uk Чорноморська минувшина Інституту історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії, інформація Рецензії, інформація |
spellingShingle |
Рецензії, інформація Рецензії, інформація Бачинська, О. Гуляє по Дону козак молодий… Чорноморська минувшина |
description |
Рецензія на монографію.: Сень Д.В. Казачество Дона и Северо-Западного Кавказа в отношениях с мусульманскими государствами Причерноморья (вторая половина XVІІ в. – начало XVІІІ ст.): монография / Д.В.Сень. – Ростов-на-Дону, 2009. – 280 с. |
format |
Article |
author |
Бачинська, О. |
author_facet |
Бачинська, О. |
author_sort |
Бачинська, О. |
title |
Гуляє по Дону козак молодий… |
title_short |
Гуляє по Дону козак молодий… |
title_full |
Гуляє по Дону козак молодий… |
title_fullStr |
Гуляє по Дону козак молодий… |
title_full_unstemmed |
Гуляє по Дону козак молодий… |
title_sort |
гуляє по дону козак молодий… |
publisher |
Інституту історії України НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Рецензії, інформація |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31135 |
citation_txt |
Гуляє по Дону козак молодий… / О. Бачинська // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 5. — С. 161-163. — укр. |
series |
Чорноморська минувшина |
work_keys_str_mv |
AT bačinsʹkao gulâêpodonukozakmolodij |
first_indexed |
2025-07-03T11:30:47Z |
last_indexed |
2025-07-03T11:30:47Z |
_version_ |
1836625164156010496 |
fulltext |
161
РЕЦЕНЗІЇ, ІНФОРМАЦІЯ
УДК 281.9(477.7)
Олена Бачинська
ГУЛЯЄ ПО ДОНУ КОЗАК МОЛОДИЙ…
[Рец.: Сень Д.В. Казачество Дона и Северо-Западного Кавказа в
отношениях с мусульманскими государствами Причерноморья
(вторая половина XVІІ – начало XVІІІ вв.): монография
/Д.В.Сень. – Ростов-на-Дону, 2009. – 280 с.]
“Гуляє по Дону козак молодой…” слова цієї пісні якнайбільше, на
наш погляд, відповідають тим початковим етапам становлення та пе-
ребування козацтва на Дону, які розкриває історик Дмитро Сєнь у сво-
їй новій монографії “Казачество Дона и Северо-Западного Кавказа в
отношениях с мусульманскими государствами Причерноморья (вторая
половина XVІІ в. – начало XVІІІ ст.” (2009).
Тема монографії Дмитра Сєня, присвячена одному зі складних пе-
ріодів російської й євроазійської історії – періоду боротьби багатьох
держав за володіння та освоєння стратегічного важливого причорно-
морського басейну. Серед дослідників немає єдиної точки зору на деякі
ключові проблеми цього часу: політичну історію Російської держави й
Османської імперії, організацію дипломатичних відносин, ідеологію то-
що. До такої ситуації призвели різні причини, здебільшого пов’язані із
фрагментарністю джерельної бази багатьох досліджень, а також впли-
вом на погляди дослідників тієї чи іншої історіографічної школи. Прак-
тично до останнього часу не лише дослідження історії донського козац-
тва, але й інші події та явища другої половини XVII – XVIII ст. були
представлені працями подієвої історії та аналізом соціально-
економічних процесів.
За останні роки становище дещо змінилось. Російськими та зарубі-
жними дослідниками опублікована низка робіт, присвячених поглибле-
ному вивченню ідеології, політичної свідомості, політичної культури,
дипломатії цінностей та норм поведінки, якими визначали свої соціаль-
но-політичні дії провідні особи донського та некрасівського козацтва
(що коротко продемонстровано Дмитром Сєнєм у передмові, с.10-19).
Проте це не зменшило дискусійних питань. Зауважимо також, що до
сьогодні у вивченні історії козацтва Дона та Північно-Західного Кавка-
зу залишається чимало різного роду “білих плям”, які потребують нових
підходів. У цьому контексті актуальність роботи Дмитра Сєня очевидна.
Немає необхідності зупинятися на всіх досягненнях монографії, що
являє собою значний внесок у дослідження російської, безперечно й
української, загальноєвропейської історії й історії Османської держави.
Підкреслимо лише, на нашу думку, саме головне. По-перше, питання
історії донського козацтва другої половини XVII – ХVIII ст. ставали
предметом досліджень та дискусій неодноразово, але перенесення їх із
162
контексту сугубо російської історії на європейську й євроазійську (що
демонструють назва, мета та завдання визначені у передмові) відбува-
ється не часто. Крім цього, зазначимо, що автору вдалося з’ясувати та
обґрунтувати значення козацького чинника у взаємовідносинах Росій-
ської держави й Османської імперії в їхньому протистоянні протягом
кінця XVII – початку XVІІІ ст. для кожної країни-учасниці боротьби
окремо, й в той самий час для їхніх спільних інтересів. Особливо ціка-
вим є наведена еволюція ставлення Османської імперії щодо козацьких
формувань Дону та Північно-Західного Кавказу протягом 70-90-х рр.
XVII – першого десятиліття ХVIII ст., в яких визначалась доля донського
та некрасівського козацтва.
По-друге, монографія, що виконана на високому методологічному
рівні, значно збагатила джерельну базу з даної проблематики. Автором
уведені до наукового обігу нові документальні матеріали, зокрема туре-
цьких архівів – Başbakanlık Osmanlı Arşivi та Topkapı Sarayı Müzesi
Arşivi (характеристика їх наведена на с.15-16), що значно доповнюють
уявлення про формування козацьких спільнот Дону, їхню роль в осво-
єнні донського та північно-західного кавказького регіону, інституаліза-
ції в рамках мусульманського світу тощо. По-новому Дмитро Сєнь про-
аналізував й інтерпретував опубліковані джерела з історії зазначених
територій, що до сьогодні використовувались без урахування “козаць-
кого контексту”, хоч він, як довів дослідник, був одним із ключових.
По-третє, паралельно з документальними пошуками Дмитро Сєнь
провів детальне вивчення виявлених матеріалів, їхню систематизацію,
синхронізацію, структурний аналіз й т. ін. Результатом таких визначень
і пошуків стало визначення концептуальних положень і висновків, що
розширили уявлення про мотивацію вчинків, проведення воєнних ак-
цій або неконфрактаційних дій керівниками Османської імперії, країн
Східної Європи. Зазначене вище може бути покладено в основу для
прогнозування сучасних зовнішньополітичних перспектив, виявлення
механізмів гарантії стабільності у внутрішньополітичних системах су-
часних держав у дослідженому регіоні, чим, значною мірою, визнача-
ється цінність даної роботи.
По-четверте, основою наукового пошуку Дмитра Сеня є досліджен-
ня комплексу міжнародних відносин християнської Європи з мусуль-
манськими державами та народами, визнання місця та ролі в цих від-
носинах донського козацтва з акцентом на його старообрядницькому
характері. Особливу увагу звернув автор на обґрунтування необхідності
існування козацтва в “тюрсько-татарському світі”, їхню адаптацію та
можливості військового й мирного співробітництва. Цікавий та оригі-
нальний, з точки зору адаптації (в тому числі християнських цінностей)
розглянутий автором момент купівлі-продажу і використання козака-
ми-старообрядцями “рабів” з “ясиру” (с.197 – 200).
В той самий час у монографії можна відзначити й низку аспектів,
що викликають певні запитання та побажання. Так, на нашу думку,
необхідним було більш коректно та чітко виділити етапи у зміні відно-
син козацтва Дону та Північно-Західного Кавказу з мусульманськими
163
державами. У зв’язку з чим, відзначимо, що події, представлені у дру-
гому та третьому розділах, являються деякою іділією у взаємовідноси-
нах двох сторін.
Рішення питань типології та закономірностей в неконфронтаційних
прикордонних (фронтірних) відносинах козацтва Дону та Північно-
Західного Кавказу з мусульманськими державами передбачає порівня-
льні аспекти подібних відносин Кримського ханства й Османської імпе-
рії з запорозькими козаками в кінці XVІІ–початку XVІІІ ст. і, навіть по-
чатку ХІХ ст. (найбільш яскраві та відомі приклади таких взаємовідно-
син поява Ханської України, Олешківської та Задунайської Січей). Мо-
жливо стислі рамки монографії не дали можливість висвітлити задекла-
ровані у передмові порівняльні аспекти (с.12 –13).
Ймовірно, що більш доцільно було б використовувати в роботі більш
коректний та уточнений термін “кубансько-ханське козацтво” або “хан-
ське козацтво Кубані” (“кубанское-ханское казачество”, либо “ханское
казачество Кубани”), а не просто “Кубанське козацтво” через те, що в
історіографії термін “Кубанське козацтво” закріпився за іншим козаць-
ким формуванням другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Продовжуючи
тему термінології досить важливим було б, на нашу думку, також нада-
ти терміни, що використовувались в мусульманських державах для до-
сліджених Дмитром Сєнем козацьких спільнот, тим більш, що автор
підкреслює використання в роботі османських джерел.
Наполеглевий неоднаразовий акцент, що робиться дослідником на
яскраво вираженій релігійній мотивації, в більшості дій козацтва під
час переходу на бік мусульман (початкові сторінки усіх розділів), на
наш погляд, дещо перебільшений і причини цього явища слід розгляда-
ти, в тому числі в контексті соціально-економічної точки зору.
Зазначені нами питання та побажання не знижують високої цін-
ності авторських висновків, а лише підкреслюють їхню важливість та
дозволяють перевести дискусійні аспекти на більш якісний науковий
рівень.
Наприкінці хотілось би привітати Дмитра Сєня з виходом чудової кни-
ги, що розкриває не лише ранню історію донського козацтва, спростовує
історіографічні помилки, але й розширює наші уявлення про складні полі-
тичні, соціокультурні, релігійні процеси, що переживали козаки у взаємо-
відносинах між Російською та Османською імперіями, є цінною не лише
для науковців, але й для навчального процесу у ВНЗ. Побажаємо дослідни-
ку натхнення у своїх подальших дослідженнях.
Olena Bachyns’ka
Cossack young fellow is acting on Don…
[Reference: Sen’ D.V. The Cossacks in North Caucasus and Don in their
connections with Muslim states in Black Sea region (the second half of the XVІІ – the
beginning of the XVІІІ c.): Monograph /D.V.Sen’. – Rostov-on-Don, 2009. – 280 p.]
|