Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення

Досліджено поняття «товари виробничого призначення», подано власне тлумачення терміна «високотехнологічні товари виробничого призначення». Гармонізовано Класифікацію за широкими економічними категоріями та Перелік високотехнологічних товарів. Створено базу що-місячних даних за 2003-2010 рр., яка є п...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Саліхова, О.Б., Крехівська, Н.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми сучасної економіки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31255
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення / О.Б. Саліхова, Н.О. Крехівська // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 34-40. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31255
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-312552013-02-13T02:11:51Z Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення Саліхова, О.Б. Крехівська, Н.О. Проблеми сучасної економіки Досліджено поняття «товари виробничого призначення», подано власне тлумачення терміна «високотехнологічні товари виробничого призначення». Гармонізовано Класифікацію за широкими економічними категоріями та Перелік високотехнологічних товарів. Створено базу що-місячних даних за 2003-2010 рр., яка є підґрунтям для дослідження та прогнозування зовнішньої торгівлі ВТТВП. Ключові слова: товари виробничого призначення, високотехнологічні товари, зовнішня торгівля. Исследовано понятие «товары производственного назначения», представлено авторское толкование термина «высокотехнологические то¬вары производственного назначения». Гармонизированы Классификация по широким экономичемким категориям и Перечень высокотехнологичных товаров. Создана база ежемесячных данных за 2003-2010 гг., являющаяся основой для исследования и прогнозирования внешней торговли ВТТПН. Ключевые слова: товары производственного назначения, высокотехнологичные товары, внешняя торговля. The article investigates the concept “capital goods” and presents the author’s interpretation of the term “high-tech capital goods”. The Classification by wide economic categories and the List of high-tech goods are harmonized. A database of monthly data for 2003-2010 is collected, which is the basis for researching and forecasting the foreign trade in high-tech capital goods. Keywords: capital goods, high-tech products, foreign trade. 2011 Article Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення / О.Б. Саліхова, Н.О. Крехівська // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 34-40. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31255 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми сучасної економіки Проблеми сучасної економіки
spellingShingle	Проблеми сучасної економіки Проблеми сучасної економіки Саліхова, О.Б. Крехівська, Н.О. Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення Економіка промисловості
description	Досліджено поняття «товари виробничого призначення», подано власне тлумачення терміна «високотехнологічні товари виробничого призначення». Гармонізовано Класифікацію за широкими економічними категоріями та Перелік високотехнологічних товарів. Створено базу що-місячних даних за 2003-2010 рр., яка є підґрунтям для дослідження та прогнозування зовнішньої торгівлі ВТТВП. Ключові слова: товари виробничого призначення, високотехнологічні товари, зовнішня торгівля.
format	Article
author	Саліхова, О.Б. Крехівська, Н.О.
author_facet	Саліхова, О.Б. Крехівська, Н.О.
author_sort	Саліхова, О.Б.
title	Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення
title_short	Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення
title_full	Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення
title_fullStr	Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення
title_full_unstemmed	Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення
title_sort	імпорт в україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Проблеми сучасної економіки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31255
citation_txt	Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення / О.Б. Саліхова, Н.О. Крехівська // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 34-40. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT salíhovaob ímportvukraínuvisokotehnologíčnihtovarívvirobničogopriznačennâproblemidoslídžennâšlâhiviríšennâ AT krehívsʹkano ímportvukraínuvisokotehnologíčnihtovarívvirobničogopriznačennâproblemidoslídžennâšlâhiviríšennâ
first_indexed	2025-07-03T11:40:24Z
last_indexed	2025-07-03T11:40:24Z
_version_	1836625769715990528
fulltext	О.Б. Саліхова, Н.О. Крехівська ІМПОРТ В УКРАЇНУ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ, ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ Імпорт високотехнологічних товарів виробничого призначення (ВТТВП) у поєднанні із програмним забезпеченням та висококваліфікованим персоналом має позитивний вплив на зростання рентабельності не лише промислового виробництва, а й усього бізнес-процесу, забезпечуючи підприємцям як матеріальні, так і нематеріальні вигоди: ефективне управління витратами, заощадження матеріальних ресурсів, збільшення гнучкості виробництва та продуктивності праці, зростання якості продукції, швидке реагування на вимоги ринку тощо. Це підтверджено численними емпіричними дослідженнями в тих країнах, де для цього створено відповідний інструментарій. На жаль, Україна, не маючи сьогодні власного міцного національного науково- технічного потенціалу, об'єктивно змушена інвестувати в технології із промислово розвинених країн, закуповуючи за кордоном капітальні товари. Для значної кількості українських виробників це означає отримання конкурентних переваг, а для вітчизняних виробників засобів виробництва ─ поступове витіснення з ринку. Для того, щоб залучення іноземних технологій мало зиск для всієї держави, а те тільки для окремих товаровиробників, доцільно сформувати науковий апарат, який дозволив би визначити реальні потреби в іноземних капітальних товарах, що є втіленням останніх науково-інженерних розробок, «відфільтрованих» із загального потоку засобів виробництва, що надходять в Україну; установити їх вплив на макро- та мікроекономічні показники; забезпечити приватний сектор балансами по ключових ВТТВП та інформацією про ємність цих ринків; гарантувати прийняття науково обґрунтованих рішень на рівні державної влади щодо регулювання цих потоків. Поняття «товари виробничого призначення» широко висвітлено в економічній літературі. Проте питання їх диференціювання за рівнем технологічності не було предметом наукових досліджень. Крім того, поза увагою вітчизняних вчених залишилися методичні проблеми вимірювання й оцінки імпорту високотехнологічних засобів виробництва та його впливу на економічне зростання та безпеку України. Мета статті полягає у створенні підґрунтя для формування науково- методичного апарату моделювання та прогнозування імпорту ВТТВП в Україну для попередження негативних впливів на економічну, соціальну та науково-технічну сфери. В економічній літературі існує багато визначень товарів виробничого призначення (ТВП). Проте, як і будь-який інший термін, він має численні трактування, зміст яких обумовлює сфери застосування: будь-то мікро- чи макроекономіка, бухгалтерський облік, юриспруденція тощо. Часто як синоніми даного терміна використовують такі поняття: товари виробничо-технічного призначення, товари промислового призначення, капітальні товари, інвестиційні товари, засоби виробництва, капітальне обладнання. У більшості випадків це пов’язано з перекладом англомовних аналогів іndustrial goods, capital goods, producer goods, investment goods. Щоб з’ясувати, що насправді стоїть за поняттям «товари виробничого призначення», проаналізуємо понятійно- ISSN 1562-109X ___________________________ © Саліхова Олена Борисівна – кандидат економічних наук; Крехівська Ніна Олегівна – аспірант. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва, Київ. категоріальний апарат, поданий у вітчизняних та зарубіжних наукових роботах, нормативних документах, довідковій літературі. Отже, Державний стандарт Російської Федерації «Торгівля. Терміни та визначення» ТВП кваліфікує як товари, призначені для продажу юридичним особам та індивідуальним підприємцям із метою їх використання в господарській діяльності. До них належать: технологічне обладнання, будівельно-дорожня техніка, транспортні машини загального користування, паливно-сировинні товари тощо [1]. Значна кількість публікацій дослівно репродукують це визначення [2-4]. Інші дещо «перекроюють» його. Наприклад, у роботі Ю.А. Єрьоміна [5] ТВП складаються з: основного технологічного обладнання, допоміжного обладнання, вузлів та агрегатів, допоміжних матеріалів і сировини. Дослідники системи понять та категорій маркетингової концепції трактують ТВП значно ширше, відносячи до нього будівлі й експлуатаційні запаси [6]: капітальне майно (товари, які багаторазово використовуються у виробничому процесі, не змінюють свого вигляду і не стають частиною кінцевого продукту, наприклад: будівлі, споруди, обладнання), матеріали та деталі (товари, повністю використовуються у виробництві, зазвичай вони змінюють свій фізичний вигляд і стають частиною кінцевої продукції, наприклад: сировина, напівфабрикати, паливо, енергія, мастильні, пакувальні матеріали), експлуатаційні запаси (товари, необхідні для повсякденного функціонування фірми, дуже схожі на допоміжні матеріали, але пов'язані в основному з адміністративною та ремонтною діяльністю, наприклад: засоби і матеріали для прибирання та ремонту, канцелярське приладдя, обладнання адміністративних приміщень тощо). Аналогічне групування подано й у роботі [7], але «експлуатаційні запаси» замінено на «допоміжні матеріали і послуги». Як уже зазначалось, ТВП ототожнюються із засобами виробництва. Прикладом цього є Господарський кодекс України [8]. У Ст. 262 (п. 1). зазначається: «У галузях матеріального виробництва здійснюється виробництво матеріальних благ, призначених як для використання у сфері виробництва в якості засобів виробництва (продукція виробничо- технічного призначення), так і для використання у сфері особистого споживання (вироби народного споживання)» [8] . Сучасна енциклопедія, визначаючи засоби виробництва як одне з фундаментальних економічних понять, акцентує увагу на двох його основних складових: засоби і предмети праці, що застосовуються у процесі виробництва матеріальних благ. При цьому засобами праці вважаються машини та обладнання, інструменти та пристосування, виробничі будівлі та споруди, засоби переміщення вантажів, а також засоби зв'язку [9]. Упорядники «Енциклопедичного словника економіки і права» [10] вважають, що по суті, засоби виробництва − усе, що створено людьми і використовується ними у виробничій діяльності. У Глосарії інвестора [11] визначається, що засоби виробництва є товарами, які використовуються з метою виробництва інших товарів та складаються з таких елементів: промислові будівлі, обладнання, важка техніка. Найбільш вдале (лаконічне та ємне), на наш погляд, визначення ТВП дав український вчений О.С. Тєлєтов: виробничо-технічна продукція – це технічні вироби, які застосовуються для створення іншої продукції, проведення досліджень і надання послуг, споживання яких розглядається як капіталовкладення [12]. У деяких випадках (наприклад, коли йдеться про оцінювання зовнішньої торгівлі товарами) подають більш розширений склад цього поняття. Зокрема в документі [13] зазначається, що капітальні товари являють собою будь-який агрегат, машину, обладнання та аксесуари, необхідні для виробництва (прямо або побічно) товарів або надання послуг, у тому числі ті, що потрібні для заміни, модернізації, технологічного удосконалення або розширення. Вони також включають пакувальні машини і устатковання, вогнетриви для первинного облицювання, холодильне обладнання, енергогенератори, верстати, каталізатори для початкового зарядження, обладнання й інструменти для тестування, дослідження та розробки, контролю якості та забруднення довкілля. Сферами їх застосування є: гірничодобувна та переробна промисловості, сільське господарство, водне господарство, тваринництво, квітництво, садівництво, рибне господарство, птахівництво, шовківництво та виноградарство, а також сектор послуг. В окремій довідковій літературі засоби виробництва визначено достатньо вузько: техніка (екскаватори, вантажопідйомники, генератори, ковальсько-пресові й металообробні верстати, транспортні засоби тощо), котра (на противагу товарам споживчого призначення) потребує відносно великих інвестицій, і придбана для використання протягом декількох років [14]. Слід зазначити, що значна кількість емпіричних досліджень із цієї тематики, здійснених західними економістами- математиками, базуються саме на даних про закупівлі за кордоном машин і транспортного обладнання [15]. Зокрема, у роботі «Кількісна оцінка ролі імпорту інвестиційних товарів у зростанні економіки США» автори використовували такі категорії товарів виробничого призначення (до їх складу не включено автотранспорт) [16]: механізми, що генерують електрику, електричні апарати і запчастини; бурове обладнання для видобутку нафти, гірські комбайни, будівельне обладнання; промислові двигуни, насоси і компресори; механічні станки, металообробне обладнання; інструменти для вимірювання, випробовування і перевірки; інше промислове, аграрне обладнання та обладнання для сфери обслуговування; комп’ютери, периферійне обладнання і складові; напівпровідники; телекомунікаційне обладнання; інша офісна та канцелярська оргтехні- ка; наукове, лікарняне та медичне обладнання і складові; цивільні літаки, двигуни та складові; інше. Інші дослідники в роботі з оцінки впливу імпорту капітальних товарів на зростання сукупної продуктивності факторів виробництва [17] виділяють вісім типових категорій капітальних товарів: неелектричне обладнання (включаючи двигуни і турбіни, сільськогосподарські машини); літаки та їх частини; вимірювальні прилади та наукова апаратура, фотографічна та оптична продукція, годинники; електричне обладнання за винятком комунікаційного обладнання; моторні транспортні засоби, автомобілі та їх частині (за виключенням промислових вантажних автомобілів і тракторів); комунікаційне обладнання, напівпро- відникові матеріали та безпровідні вироби; офісна та обчислювальна техніка, калькулятори, друкарські машинки, комп'ютери; залізничне обладнання, мотоцикли, велосипеди, вагони та причепи. Слід зазначити, що більшість товарів, імпорт яких був об’єктом у вищеподаних економетричних дослідженнях, є високотехнологічними. Вітчизняними вченими було зроблено спробу виокремити ці товари у структурі ТВП. Зокрема, у роботі [12] наведено склад виробничо-технічної продукції у вигляді трьох груп: машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар; високотехнологічна продукція, лабора- торне устаткування; наукоємна продукція, продукція індивідуального виробництва. Таке групування, на наш погляд, є доволі суперечним. По-перше, уся високотехнологічна продукція є наукоємною. Відмінність полягає лише в розмірі «ємності» (у високотехнологічній ємність ДіР вища за середню в галузі, за визначенням фахівців ОЕСР – більше 3,5% доходів від її реалізації [18]). По-друге, усі категорії товарів, вказані автором (за виключенням індивідуального виробництва), можуть містити високотехнологічні товари (ті, які відповідають вищезазначеному критерію). На наш погляд, дане угруповання, що є фактично спробою поєднати дві таксономії ТВП: одну − за видами, іншу – за рівнем технологоємності, потребує доопрацювання та спонукають до подальшого дослідження й пошуку точок перетину. Як зазначено О.У. Юлдашевою у праці «Промисловий маркетинг: теорія і практика» [19], методичне вивчення виробничо-техніч- ної продукції можливе тільки за умови систематизації й угруповання за окремими підрозділами, тобто класифікації цієї продукції. Основними класифікаційними ознаками авторка називає: походження (продукція чорної мета- лургії, машинобудування, хімічної промисловості, нафтопереробки тощо); участь у процесі виробництва (сировина, основні й допоміжні матеріали, паливо й електроенергія тощо); призначення (флюси, дизельне паливо, охолоджуючі рідини, зварювальні електроди тощо). Разом із тим авторка зазначає необхідність здійснення класифікування й за іншим ознаками. Власну класифікацію ТВП подано й вітчизняним ученим В.В. Сиротенко [20]: ступінь придатності до використання; номенклатура; характер і рівень використання; призначення у процесі виробництва; видовий склад. Проаналізувавши вищенаведені й інші визначення та агрегації ТВП, дійшли висновку, що в переважній більшості робіт під цим терміном розуміють засоби тривалого користування, що застосовуються у виробничому секторі, секторі послуг, а також у сфері досліджень та розробок для створення певного продукту (промислового, сервісного або науково-технічного). Виходячи з цього, а також раніше поданої дефініції високотехнологічних товарів [18], пропонуємо таке визначення: високотехнологічні товари виробничого призначення (ВТТВП) – це капітальне обладнання та промислове транспортне устатковання, що втілюють останні науково-технічні розробки, задіяні господарюючими суб’єктами у їх господарській діяльності протягом тривалого періоду. Щоб уточнити, що стоїть за поняттям «обладнання» (синонім «устаткування»), слід звернутися до п. 3.4 «Міждержавного стандарту «Безпека обладнання» [21], де визначено, що «обладнання – сукупність пов’язаних між собою частин або пристроїв, з яких щонайменше один рухається, а також елементи приводу, управління та енергетичні вузли, що мають певне призначення, зокрема, обробки, виробництва, пересування та пакування. До терміна «обладнання» відносять також машини і сукупність машин, які так налаштовані й управляються, що вони функціонують як єдине ціле для досягнення однієї і тієї ж мети». У Загальному керів- ництві якості і стандартів із забезпечення якості поняття «обладнання» ототожнюється з «технічними засобами» [22]. Для того, щоб визначити сукупність товарів, які мають виробниче призначення і при цьому втілюють передові технології, тобто фактично є ВТТВП, доцільно поєднати дві відповідні множини. Розглянемо окремо, що кожна з них являє собою. Міжнародна статистична організація Статистична комісія ООН, визнаючи зростаючу потребу у статистичних даних із міжнародної торгівлі, які аналізуються за широкими економічними категоріями, у 1965 р. рекомендувала розробити на додаток до зведених даних, уже розроблених на основі розділів Міжнародної стандартної торгової класифікації (МСТК), дані щодо кожної країни, усього світу й основних регіонів за широкими економічними класами товарів із виділенням: харчових продуктів; вихідних продуктів для промисловості; капітального обладнання; споживчих товарів тривалого і короткотривалого користування. Результатом цієї рекомендації стало ухвалення у 1970 р. класифікації за широкими економічними категоріями (ШЕК) за МСТК, розробленої Статистичним відділом Департаменту з економічних та соціальних питань ООН, і прийняття як керівництва для застосування на рівні країн [23, 1]. Спочатку Класифікація ШЕК призначалася головним чином для використання Статистичним відділом Секретаріату Організації Об'єднаних Націй при складанні зведених даних про міжнародну торгівлю за широкими економічними класами товарів. Крім того, мала служити засобом перетворення даних про міжнародну торгівлю за МСТК на категорії кінцевого використання, визначені в рамках Системи національних рахунків (СНР), тобто ті, що майже відповідають трьом класам товарів – засоби виробництва, проміжні товари і споживчі товари. Передбачалось, що у більш конкретному плані підкатегорії Класифікації ШЕК можуть бути укрупнені з метою забезпечення їх зіставності із цими трьома класами товарів СНР, що тим самим дозволить при проведенні економічного аналізу на національному, регіональному та загальносвітовому рівнях розглядати зовнішньоторговельні статистичні дані разом з іншими рядами загальноекономічних статистичних даних, такими як національні рахунки та промислова статистика. Статистична комісія також передбачала, що Класифікація ШЕК буде слугувати інструкцією в першу чергу для національних класифікацій імпорту за широкими економічними категоріями. Однак пізніше визнала, що країни можуть адаптувати Класифікацію ШЕК для національних цілей по-різному, з тим щоб вона відповідала національним потребам. Тому було вирішено, що Класифікація ШЕК не має розглядатися як стандартна у тому сенсі, у якому розглядається, наприклад, МСТК. Чинне сьогодні Четверте видання підготоване з урахуванням більш детального опису товарів, які наводяться в Узгодженій системі опису і кодування товарів, прийнятій Радою митного співробітництва (остання, редакція 2002 р.), та інформації, яка стосується визначення головного виду кінцевого використання і яка з’явилась після видавництва першої Класифікації ШЕК. Отже, серед основних класів товарів у СНР в основних категоріях Класифікації ШЕК «Засоби виробництва» складаються з: 41* Капітального обладнання (крім транспортного устаткування); 521* Транспортного устаткування, промислового. До відома, Категорія 4* поділяється на дві підкатегорії, у яких товари класифікуться залежно від того, чи є їх головним призначенням використання як засобів виробництва – підкатегорія 41* («Капітальне устатування (крім транспортного устаткування)») або як проміжних товарів – підкатегорія 42* («Деталі і приладдя»). Зокрема, у підкатегорію 41* включено машини, такі як електричні генератори й обчислювальна техніка, а також інші продукти переробної промисловості, які використовуються промисловістю, урядами й некомерційними приватними установами. Фактично вони є засобами виробництва, які визначені у СНР як частина приросту основних фондів і, таким чином, являють собою капітальне устаткування. Щодо під категорії 42, вона складається з деталей і приладдя, необхідних для ремонту машин і устаткування, а також компонентів машинного обладнання в незібраному вигляді тощо, які використовуються як вихідна продукція для складальних заводів, які є факторами виробничих витрат для промисловості й тому розглядаються як проміжні товари. Категорія 5 також поділена на кілька підкатегорій – 51* «Легкові автомобілі», 52* «Інше транспортне устаткування» (тобто крім легкових автомобілів) і 53* («Деталі і приладдя»). Більша частина транспортного устаткування підкатегорії 52, що надходить у міжнародну торгівлю, класифікується як засіб виробництва, однак деякі вироби, такі як мотоцикли й велосипеди, звичайно використовуються споживачами й тому класифікуються як споживчі товари. Для врахування цієї відмінності були введені підкатегорії 521 («Промислове») і 522* («Непромислове транспортне устаткування»). Отже, товари, що належать до капітального обладнання і промислового транспортного устаткування за МСТК, складають множину товарів виробничого призначення, або засобів виробництва (за стандартизованою системою класифікації товарів у міжнародній торгівлі це 912 видів товарів). В Україні дані про зовнішню торгівлю за широкими економічними категоріями і зокрема про експорт-імпорт засобів виробництва аґреґує та оприлюднює Національний Банк України [24]. Паралельно із Класифікацією ШЕК за МСТК діє інший міжнародний класифікатор, що іменується як перелік високотехно- логічних продуктів за МСТК. Його складе- но фахівцями Організації економічного спів- робітництва та розвитку (ОЕСР) спільно з Інститутом систем та досліджень інновацій ім. Фраунхофера (Німеччина) ще у 1994 р. Після того, як у березні 2006 р. Статистичною комісією ООН було затверджено Четверту редакцію МСТК, Євростат переглянув діючий стандарт та подав на початку 2009 р. оновлений Перелік високотехнологічних продуктів за МСТК – Ред. 4 [25]. Державним інститутом комплексних техніко-економічних досліджень у 2006 р. було адаптовано згаданий реєстр до Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) і сформовано Перелік високотехнологічних товарів за УКТ ЗЕД [26]. З урахуванням останніх змін у міжнародній агрегації товарів за рівнем технологоємності Перелік було скореговано, а дані з 2007 р.  перераховано. Сьогодні він налічує до 300 окремих номенклатурних позицій. На його основі створено базу щомісячних даних за 2003- 2010 рр., відслідковуються зміни у структурі й динаміці імпорту-експорту високотехнологічними товарами (за виключенням озброєння) і здійснюються прогнозні розрахунки [27]. Таким чином, номенклатурні позиції, що належать до Переліку високотехнологічних продуктів за МСТК, складають множину високотехнологічних товарів. Нами було поєднано вищезазначені множини. Їх перетин – це сукупність високотехнологічних товарів виробничого призначення. У результаті адаптації кодів МСТК визначених продуктів до УКТ ЗЕД було сформовано Перелік високотехнологічних товарів виробничого призначення за УКТ ЗЕД, який складається із 121 номенклатурної позиції. Отримані результати є підґрунтям для подальших досліджень зовнішньої торгівлі ВТТВП. Зокрема, оцінки динаміки та структури їх імпорту в Україну; визначення їх частки у внутрішньому споживанні; моделювання впливу на роботу галузей- реципієнтів та економіку країни в цілому; прогнозування майбутніх змін. Наступним кроком має стати визначен- ня тих товарів, що забезпечують безперебійну роботу українських підприємств та складання відповідного реєстру 28. Він має містити номенклатурні позиції товарів двох категорій: товари, що виробляються в Україні, товари, попит на які може бути задоволений тільки за рахунок імпорту. За цим переліком доцільно будувати баланси та здійснювати прогнозні розрахунки динамічних зрушень його складових (імпорту, внутрішнього споживання, експорту). Відстеження змін у структурі балансу визначених товарів дозволить приймати своєчасні управлінські рішення щодо попередження дефіциту в сировині, матеріалах та комплектуючих, з іншого боку  сприятиме нарощуванню випуску й експортних поставок вітчизняних товарів на зовнішні ринки. Література 1. Государственный стандарт РФ ГОСТ Р 51303-99 "Торговля. Термины и определения", утвержденный постановлением Госстандарта РФ от 11 августа 1999 г. № 242-ст. – [Действующий с 2000-01-01 г.] [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.inter- nevod.com/rus/about/law/040.shtml. 2. Гребньов М.Г. Словник ключових тер- мінів з дисципліни «Маркетинг» / М.Г. Гребньов. – К.: КНЕУ, 2003. – 80 с. 3. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь // Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – 2-е изд., испр. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 479 с. 4. Краткий словарь предпринимателя [сост. В.А. Середа]. – Екатеринбург: Ладъ, 1992. – 96 с. 5. Еремин Ю.А. Методика сегментирования рынка продукции производственного назначения (основное технологическое оборудование) / Ю.А. Еремин // Маркетинг в России и за рубежом. – 2002. – № 1. – С. 3-13. 6. Шведенко В.В. Маркетинговая концепция: в системе понятий и категорий, в схемах, графиках, тестах, задачах и уп- ражнениях / В.В. Шведенко, А.И. Тяжов, А.В. Керпелева, Н.Г. Николаев, З.В. Брагина, А.Г. Клещев. – К.: Костромской госпедуниверситет им. Н.А. Некрасова, 1998. – 117 с. 7. Глоссарий.ru [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.glossary.ru. 8. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV: Стаття 262. Продукція виробничо-технічного призначення і вироби народного споживання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=436-15. 9. Современная энциклопедия 2000 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.announcement.ru/enc_letter/enc.html. 10. Энциклопедический словарь эконо- мики и права 2005 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ dic_economic_law/14956. 11. Investor Glossary [Electronic resource]. – Access mode: http://www.investor- glossary.com/capital-goods.htm. 12. Тєлєтов О.С. Маркетинг виробни- чо-технічної продукції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами» / О.С. Тєлєтов. – К., 2009. – 34 с. 13. Indian Foreign Trade Policy 2004 – 09 [Electronic resource]. – Access mode: http://www.eximpolicy.net/clauses/clause-9-12.htm. 14. Business dictionary [Electronic resource]. – Access mode: http://www.busines- sdictionary.com/. 15. Veeramani C. Impact of Imported Intermediate and Capital Goods on Economic Growth: A Cross Country Analysis / C. Veera- mani [Electronic resource]. – Access mode: http://hdi.handle.net/. 16. Cavallo M. The Quantitative Role of Capital-Goods Imports in U.S. Growth / M. Cavallo, A. Landry [Electronic resource]. – Access mode: http://www.alaweb.org/aea/. 17. Subaran Roy. Capital Goods Imports, Catch-Up and Total Factor Productivity Growth / Roy Subaran [Electronic resource]. – Access mode: http://www.aus.edu/conferences/symp_ sbm/docs/economics/roy_paper2_1109.pdf. 18. Саліхова О.Б. Високі технології: дефініція та оцінка / О.Б. Саліхова. – К.: ДП "Інформ.-аналіт. агентство", 2008. – 289 с. 19. Юлдашева О.У. Промисловий мар- кетинг: теорія і практика / О.У. Юлдашева. – Харків, ХНАУ, 2001. – 465 с. 20. Сиротенко В.В. Конспект лекцій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sirotenko.at.ua/publ/11. 21. Безопасность оборудования. Терми- ны и определения [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.complexdoc.ru/lib/ГОСТ %20ЕН%201070-2003. 22. Международный стандарт ИСО 9000-1:1994. Общее руководство качеством и стандарты по обеспечению качества – Часть 1: Руководящие указания по выбору и применению [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://gost.kiev.ua/normativ/gost/9000- 1-94-1996-1.html. 23. Сlassification by broad economic categories. Defined in terms of the Standard http://www.inter- http://www.glossary.ru http://zakon.rada.gov.ua/cgi- http://www.announcement.ru/enc_letter/enc.html http://dic.academic.ru/dic.nsf/ http://www.investor- http://www.eximpolicy.net/clauses/clause-9-12.htm http://www.busines- http://hdi.handle.net/ http://www.alaweb.org/aea/ http://www.aus.edu/conferences/symp_ http://sirotenko.at.ua/publ/11 www.complexdoc.ru/lib/�� http://gost.kiev.ua/normativ/gost/9000- International Trade Classification, Revision 3 and the Harmonized Commodity Description And Coding System, third edition (2002). ST/ESA/STAT/SER.M/53/REV.4. – New York, United Nations, 2002. – 82 р. 24. Платіжний баланс і зовнішній борг України [Електронний ресурс]. – Режим дос- тупу: http://www.bank.gov.ua/Publication/eco- nom/Balans/PB_2010_Q3.pdf. 25. «High-technology» aggregations ba- sed on SITC Rev. 4 [Electronic resource]. – Access mode: http://epp.eurostat.ec.europa.eu. 26. Саліхова О.Б. Зовнішня торгівля високотехнологічними товарами: проблеми методології та практики статистичного обліку в Україні / О.Б. Саліхова // Статистика України.  2006.  № 3.  С. 10-16. 27. Саліхова О.Б. Створення інформа- ційно-статистичного інструментарію для прогнозування зовнішньої торгівлі високо- технологічними товарами України / О.Б. Саліхова, І.О. Крехівський // Шевченківська весна: матер. міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених.  К.: ВГЛ «Обрії», 2008. – С. 32-36. 28. Саліхова О.Б. Українським високотехнологічним виробництвам  «табель про ранги» / О. Саліхова, О. Крехівський // Економіст. – 2010. – № 6. – С. 24-29. http://www.bank.gov.ua/Publication/eco- http://epp.eurostat.ec.europa.eu

Імпорт в Україну високотехнологічних товарів виробничого призначення: проблеми дослідження, шляхи вирішення

Репозитарії

Схожі ресурси