Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави

Проаналізовано роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави. Виявлено основні причини та проаналізовано фактори його неефективної роботи. Обґрунтовано заходи, які сприяють досягненню конкурентних переваг цього сектору економіки. Ключові слова: нафтовий комплекс, енергетична...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Чукаєва, І.К.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Schriftenreihe:	Економіка промисловості
Schlagworte:	Промисловість: проблеми розвитку та управління
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31258
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави / І.К. Чукаєва // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 63-66. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31258
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-312582013-02-13T02:11:53Z Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави Чукаєва, І.К. Промисловість: проблеми розвитку та управління Проаналізовано роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави. Виявлено основні причини та проаналізовано фактори його неефективної роботи. Обґрунтовано заходи, які сприяють досягненню конкурентних переваг цього сектору економіки. Ключові слова: нафтовий комплекс, енергетична безпека країни, економіка. Проанализирована роль нефтяного комплекса в обеспечении энергетической безопасности страны. Выявлены основные причины и проанализированы факторы его неэффективной работы. Обоснованы меры, способствующие достижению конкурентних преимуществ этого сектора экономики. Ключевые слова: нефтяной комплекс, энергетическая безопасность страны, экономика. The paper analyses the role of the oil complex in ensuring energy security. The main reasons and factors of its inefficient work are identified and analysed. The measures that contribute to achievement of the competitive advantages of this sector of the economy are grounded. Keywords: oil complex, country’s energy security, economy. 2011 Article Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави / І.К. Чукаєва // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 63-66. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31258 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Промисловість: проблеми розвитку та управління Промисловість: проблеми розвитку та управління
spellingShingle	Промисловість: проблеми розвитку та управління Промисловість: проблеми розвитку та управління Чукаєва, І.К. Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави Економіка промисловості
description	Проаналізовано роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави. Виявлено основні причини та проаналізовано фактори його неефективної роботи. Обґрунтовано заходи, які сприяють досягненню конкурентних переваг цього сектору економіки. Ключові слова: нафтовий комплекс, енергетична безпека країни, економіка.
format	Article
author	Чукаєва, І.К.
author_facet	Чукаєва, І.К.
author_sort	Чукаєва, І.К.
title	Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави
title_short	Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави
title_full	Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави
title_fullStr	Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави
title_full_unstemmed	Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави
title_sort	роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Промисловість: проблеми розвитку та управління
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31258
citation_txt	Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави / І.К. Чукаєва // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 63-66. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT čukaêvaík rolʹnaftovogokompleksuvzabezpečenníenergetičnoíbezpekideržavi
first_indexed	2025-07-03T11:40:36Z
last_indexed	2025-07-03T11:40:36Z
_version_	1836625781263958016
fulltext	І.К. Чукаєва РОЛЬ НАФТОВОГО КОМПЛЕКСУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ Найважливішим завданням сьогодення України для забезпечення її виживання як суверенної держави та повноцінної участі в міжнародних відносинах є вибір ефективної моделі розвитку, розробка стратегії та системи національної безпеки, які мають бути адекватними геополітичній ситуації, що склалася. Не останнє місце у вирішенні цих проблем займають питання створення умов для ефективної роботи та розвитку енерге- тичної інфраструктури. Енергетичний сектор має сприяти відтворенню капіталу (через розвиток енергетичної інфраструктури та надання енергетичних товарів і послуг за соціально доступними цінами, забезпечення сталого відтворення висококваліфікованих кадрів та підвищення якості життя громадян країни, у тому числі зайнятих в енергетичному та суміжних секторах), а також сприяти переходу до нової моделі просторового розвитку, який спирається на збалансований розвиток енергетичної та транспортної інфраструктури), підвищенню рівня енергетичної безпеки країни. На нинішньому етапі економічного розвитку України ступінь відповідності об’єктів енергетичної інфраструктури вимогам енергетичної безпеки є неприпустимо низьким, що стає перешкодою на шляху стабілізації розвитку всього економічного комплексу. Проблеми енергетичної безпеки, розвитку та реформування об’єктів енергетичної інфраструктури, у тому числі нафтового комплексу, посідають важливе місце в дослідженнях багатьох українських та зарубіжних учених. Вагомий внесок у різні аспекти цих питань зроблено дослідженнями Н.І. Воропая, А.К. Шидловського, В.П. Кухаря, Л.Д. Криворуцкого, Ю.Н. Руденко, В.В. Бо- гушева, А.М. Мастепанова, А.І. Шевцова, В.О. Баранника, І.В. Недіна, О.М. Ковалко, В.Г. Бурлаки та інших [1-6]. Але праць, які б конкретизували ці питання щодо функціонування нафтового комплексу з урахуванням вимог енергетичної безпеки, існує небагато. При цьому для визначення перспектив розвитку нафтового комплексу необхідно виходити з реалій, які склалися в Україні. Мета статті полягає в розробці пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності нафтового комплексу в сучасних умовах, які дозволяють поєднати вимоги енергетичної безпеки та принципи ринкової економіки, ураховуючи особливості енергозабезпечення України. Нафтова промисловість України є складним багатогалузевим комплексом, взаємопов’язаність та взаємозалежність якого потребує чіткої скоординованості дій як усередині його, так і із суміжними галузями промисловості, а також з іноземними структурами. Україна є однією з найстаріших нафтовидобувних держав Європи. Промислова розробка нафтових радовищ у районі Борислава почалась у 1886 р. На сьогодні в Україні розвідано понад 314 родовищ нафти й газу, серед яких 57 класифікуються як середні, великі, крупні та унікальні за своїми запасами. Сумарний видобуток нафти з конденсатом за весь період експлуатації родовищ склав 347 млн. т. Ступінь використання їх запасів досяг 80,5%. Існуючих запасів вистачить ще на кілька десятиліть. Освоєнні (видобуті та розвідані) запаси вуглеводнів України становлять 41% від початкових потенційних ресурсів. Поточні розвідані запаси вуглеводнів залишаються відносно високими – нафта з газовим конденсатом – 227 млн., однак вони розміщуються переважно в межах великої кількості малих та невеликих родовищ і в багатьох випадках є важковидобувними. Таким чином, вони не можуть забезпечити зростання видобутку, а лише за умов їх інтенсивної розробки, можуть стабілізувати його існуючі низькі обсяги. Слід зазначити, що проблема підвищення економічної ефективності ___________________________ © Чукаєва Ірина Костянтинівна – доктор економічних наук. Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київ. ISSN 1562-109X надровикористання і розвитку сировинної бази включає не лише вирішення поточних короткострокових економічних завдань кризового періоду, а й довгостроковий і перспективний соціально-економічний спектр, завдання підвищення інвестиційної активності в реальному секторі економіки, має важливі техніко-технологічні та геополітичні аспекти. Одна з подальших перспектив розвитку нафтовидобувної галузі пов’язана з широкомасштабним нарощуванням обсягів проведення геологорозвідувальних робіт на нафту, що дозволить забезпечити постійне зростання обсягів її видобутку. Однією з основних проблем нафтового комплексу України є нафтова залежність українських нафто-переробних заводів (НПЗ) від постачання російської нафти. Постачання нафтової сировини на нафтопереробні заводи протягом 2009 р. порівняно з 2008 р. збільшилися на 5,7%, або на 613,6 тис. т, і становили 11,4 млн. т. За 2009 р. поставки нафти з Росії на українські заводи зросли на 3,5% (на 215,3 тис. т) порівняно з 2008 р. – до 6 млн. т, з інших країн – у 2,8 раза (503,8 тис. т) – до 783,9 тис. т. У той же час постачання української нафти у 2009 р. знизилися на 12,2% (на 347,4 тис. т) проти 2008 р. – до 2,5 млн. т. Таким чином, у 2009 р. показник нафтової незалежності України становив 22%. Надмірна залежність українських НПЗ від постачання російської нафти в підсумку може мати негативні наслідки для вітчизняного нафтового комплексу й енергетичної безпеки держави. Негативні наслідки такої залежності стали відчутними вже протягом 2004- 2005 рр. під час тривалої світової нафтової кризи, а також набувають особливого значення і зараз. В умовах відносної стабільності на світовому нафтовому ринку обсяги транспортування та постачання російської нафти на вітчизняні НПЗ істотно скорочуються. Ураховуючи, що Україна значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв, а також є значною транзитною державою, розвиток шляхів транспортування енергоносіїв, диверсифікація їх поставок займає важливе місце в забезпечення енергетичної безпеки. Від того, як буде розвиватися світова геополітична та геоекономічна ситуація в енергетичному зрізі, значною мірою будуть залежати умови функціонування паливно- енергетичного комплексу України. У цих умовах особливого значення набуває вибір надійних з економічної, політичної і оптимальних із фінансової точки зору зарубіжних джерел для покриття дефіциту нафти. З огляду на вищевказане одним з основних шляхів вирішення проблем енергетичної безпеки нашої держави є диверсифікація джерел постачання нафти в Україну з країн СНД (Азербайджану, Туркменістану) Близького Сходу (Іраку, Ірану, Серії), Північної Африки. Нові пріоритети щодо джерел постачання енергоносіїв безпосередньо позначаються на функціонуванні та перспективах розвитку трубопровідного транспорту. Трубопровідний транспорт має достатні виробничі потужності (вхідна потужність нафтопровідних систем – 135 млн.т/рік, вихідна – 65 млн.т/рік) для забезпечення України енергоносіями, а також для виконання функцій транзиту російської нафти у країни Південно-Східної Європи. Протягом останніх років обсяг транзиту нафти через територію України майже на 100% залежав від намірів єдиного для України та більшості країн СНД оператора  компанії „Транснефть” (Росія). Завдяки неповному завантаженню нафтотранспортної системи України транзитні можливості нафтопроводів і терміналів країни мають певний резерв, але реалізація нових експортних проектів за участю України потребуватиме відповідної розбудови. Переважна більшість російської нафти, яка надходить в Україну, спрямовується на НПЗ, які так само належать власнику ресурсу. Разом із тим прогнозується зниження транзитних потоків російської нафти через територію України. Таким чином, вплив України на збільшення обсягів транспортування російської нафти також зводиться до мінімуму. Як відомо, стратегія створення багатьох трубопроводів розрахована на довгострокову перспективу, а їх кількість і конкретні маршрути залежать від привабливості ринків, обсягів поставок, комерційної доречності та міркувань стратегічного характеру. Вдале географічне становище України не тільки на шляху Росія – Європа, але й на шляху Середня Азія – Близький Схід – Європа стимулює певні зусилля держави з пошуку партнерів як з боку експортерів, так і з боку імпортерів енергоносіїв у Європу. Негативним моментом, пов’язаним із надмірною часткою російської нафти в загальному обсязі української нафтопереробки, є якісні характеристики російської сировини, що істотно впливають на рівень витрат на переробку. Під час запровадження політики ди- версифікації постачань нафти, у першу чергу, необхідно орієнтуватися на сировину з великим вмістом світлих нафтопродуктів, що дозволило б збільшити забезпечення власної потреби в моторному паливі за рахунок вітчизняної переробної промисловості та підвищити рентабельність підприємств галузі. Ще однією важливою проблемою енергетичної безпеки нафтового комплексу є низький рівень завантаження виробничих потужностей, що впливає на вартість нафтопродуктів (убік її збільшення). Більший рівень завантаження малопотужних заводів Західної України було знівельовано значним недозавантаженням потужних заводів, які належать російським компаніям. Для порівняння: у країнах Північної Америки та Західної Європи цей показник становить понад 90%, АТР – 88, Близького Сходу – 85, Центральної Америки – 86, Африки – 78%. У Росії цей показник становить 55-60%, причому середня вартість переробки нафти у РФ становила близько 23 дол. США/т (у далекому зарубіжжі – 10-15 дол. США/т). Порівняно з українською нафтою, російська містить меншу кількість світлих фракцій і великий відсоток сірки та інших домішок. Фахівцями зазначається, що в перспективі можна очікувати подальшого погіршення якості нафти з РФ. З огляду на це, провідні російські нафтові компанії, маючи на меті максимальне використання видобутої сировини, мають наміри будувати резервуарні парки для сортування нафти на окремих НПЗ. Про доцільність такого заходу свідчить досвід європейських НПЗ, які одержують близько 100 різних сортів нафти, що відрізняються між собою за походженням, фракційним складом, природними домішками тощо. Нині подібні парки вже функціонують, і не тільки на НПЗ країн Західної Європи, а й в інших країнах. Зважаючи на фракційний склад та високий вміст сірки, російська нафта, яка ім- портується в Україну, не може в чистому вигляді використовуватися для виробництва базових мастил. Наприклад, із суміші західносибірської нафти можна отримати близько 9% мастил, а з суміші татарських нафт їх взагалі отримати неможливо. Українська нафта є більш придатною для отримання високого виходу з неї товарних мастил. З огляду на зазначене, процес вироблення мастил на вітчизняних НПЗ потребує використання української нафти, її частка може сягати близько 70%. Якісний рівень виробництва нафтопродуктів на українських НПЗ віддзеркалює технологічний стан галузевих підприємств у цілому. Його можна характеризувати низькими показниками глибини переробки (до 60%). Водночас іноземні НПЗ мають аналогічний показник на рівні 80-90%. У цих умовах вітчизняна нафтопереробка стає малоефективною – високі ціни на нафту роблять неефективною переробку нафти на українських НПЗ, порівняно з більш привабливим експортом сирої нафти. В умовах високої цінової кон’юнктури на світовому нафтовому ринку постійно загострюється питання ефективності роботи НПЗ в Україні. Як відомо, 4 з 6 НПЗ України належать російським компаніям, тому вплив на їх діяльність з боку вітчизняного уряду є мінімальним. Будь-які спроби уряду повернути діяльність російських НПЗ (розташованих на території України) у русло виконання прийнятих ними інвестиційних зобов’язань щодо забезпечення українського ринку належним обсягом нафтопродуктів розцінюються як спроба тиску, що одразу позначається на політиці й економіці обох країн. Потужності решти двох НПЗ є дуже малими. Відсутність достатніх підконтрольних державі нафтопереробних потужностей і державного резерву нафтопродуктів періодично обумовлює гострий дефіцит і зростання цін на моторне паливо. З огляду на це, час від часу реанімується питання щодо будівництва нового НПЗ та створення вітчизняної вертикально інтегрованої нафтової компанії (ВІНК). Очікується, що ці підприємства можуть бути ефективним засобом державного впливу на ринок нафтопродуктів із метою забезпечення його стабільності й енергетичної безпеки держави. Важливим фактором стабілізації енергозабезпечення країни в умовах економічної та політичної нестабільності, а також низького рівня забезпечення власними паливно-енергетичними ресурсами є резервування енергетичних ресурсів. Функціонуюча в Україні система реагування на надзвичайні ситуації в нафтопродуктозабезпеченні не відповідає світовим вимогам. Можна констатувати, що функції, які виконують Держкомрезерв та МНС, не відповідають вимогам ЄС до управління системою мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Зокрема, дані про рівень створених запасів, темпи їх поповнення, використання та зберігання мають бути абсолютно відкритими для країн- членів (кандидатів) ЄС, а враховуючи специфічний статус Держкомрезерву України в забезпеченні потреб України в особливий період та забезпеченні національної безпеки держави, цей орган не зможе забезпечити виконання таких функцій. Наявність мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у країні є вагомим стабілізуючим фактором під час змін цінової кон’юнктури на світовому нафтовому ринку. У більшості країн світу розроблено та запроваджено механізми створення та користування подібними резервами. З огляду на значні коливання світових цін на нафту, які відчутно позначилися на економіці України, формування стратегічного резерву нафти та нафтопродуктів набуло особливого значення та стало нагальною проблемою, вирішення якої є невідкладним заходом збереження, а в перспективі – заходом з підвищення енергетичної безпеки держави. Таким чином, можна зробити висновки, що нафтовий комплекс відіграє в економіці держави особливу роль, виконуючи багато важливих функцій, головною з яких є забезпечення енергетичної безпеки держави. Держава має підтримувати діяльність галузі заходами державного регулювання, створюючи економічні умови для інноваційного розвитку підприємств нафтового комплексу. При подоланні об’єктивних внутрішніх та зовнішніх загроз енергетичній безпеці створяться сприятливі умови для нарощування власного видобутку нафти, безпечного функціонування нафтотранспортних систем, нормальної роботи НПЗ, що врешті забезпечить функціонування економіки в режимі розширеного відтворення й поліпшення основних показників соціального розвитку суспільства. Література 1. Енергетична безпека / за ред. А. Шевцова. – Дніпропетровськ: ДФ НІСД, 2002. – 264 с. 2. Браннік В.О. Енергоринок України та енергетична безпека / В.О. Браннік, М.Г. Земляний // Стратегічна панорама. – 2000. – № 3-4. 3. Енергетична безпека України: чинники впливу, тенденції розвитку / за ред. М.П. Ковалка, А.К. Шидловського, В.П. Ку- харя. – К.: НАНУ, 1998. – 160 с. 4. Бушуев В.В. Энергетическая безопасность России // В.В. Бушуев, Н.И. Воропай, А.М. Мастепанов, Ю.К. Шафраник. – Новосибирск: Наука. Сибирская изд. форма РАН, 1998. – 302 с. 5. Актуальные проблемы устойчивого развития / под ред. И.В. Недина, Е.И. Cухи- на. – К.: Общество “Знание” Украины, 2005. 430 с. 6. Бурлака В.Г. Трансформация рынков нефти и газа: моногр. / В.Г. Бурлака, H.В. Шерстюк. – К.: Наука, 2005. – 320 с. 7. Зенкин М. Проблема 2010, или импортный бензин для российских автомобилей / М. Зенкин, Б. Галь // Энергетическая политика Украины. – 2006. – № 1. – С. 60-63.

Роль нафтового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави

Institution

Ähnliche Einträge