Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем

Розглянуто проблему інноваційної ємності підприємства з позицій неодарвіністської нейтралістської теорії біологічної еволюції і термодинаміки відкритих дисипативних структур. Показано, що за аналогією з блочними мутаціями, які знаходяться в ДНК у латентному стані, в архіві підприємства має зберігати...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Козик, В.В., Сидоров, Ю.І., Черняк, О.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	НТП та організація виробництва
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31260
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем / В.В. Козик, Ю.І. Сидоров, О.Ю. Черняк // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 128-135. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31260
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-312602013-02-13T03:15:02Z Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем Козик, В.В. Сидоров, Ю.І. Черняк, О.Ю. НТП та організація виробництва Розглянуто проблему інноваційної ємності підприємства з позицій неодарвіністської нейтралістської теорії біологічної еволюції і термодинаміки відкритих дисипативних структур. Показано, що за аналогією з блочними мутаціями, які знаходяться в ДНК у латентному стані, в архіві підприємства має зберігатись комплект технологічних напрацювань, які можуть бути використані у форс-мажорних обставинах. Зроблено висновок, що незважаючи на майбутні, можливо негативні результати НДР, ці роботи з метою збільшення інноваційної ємності фірми мають проводитись на постійній основі з достатнім фінансуванням. Ключові слова: неодарвінізм, блочні мутації, термодинаміка відкритих систем, інноваційна пропозиція, інноваційна ємність підприємства. Рассмотрена проблема инновационной емкости предприятия с позиций нейтралистской теории неодарвиниста биологической эволюции и термодинамики открытых дисипативних структур. Показано, что по аналогии с блочными мутациями, которые находятся в ДНК в латентном состоянии, в архиве предприятия должен храниться комплект технологических наработок, которые могут быть использованы в форс-мажорных обстоятельствах. Сделан вывод, что невзирая на будущие, возможно негативные, результаты НИР, эти работы с целью увеличения инновационной емкости фирмы должны проводиться на постоянной основе с достаточным финансированием. Ключевые слова: неодарвинизм, блочные мутации, термодинамика открытых систем, инновационное предложение, инновационная емкость предприятия. The problem of innovative capacity of a firm is considered from positions of Neo-Darvinism neutral theory of biological evolution and thermody¬na¬mics of open dissipative structures. It is shown that by analogy with sectional mutations which are in DNA in abeyance the archive of a firm should contain a set of technological developments which can be used under force-majeure situation. A conclusion is made that, without regard to the future, the results of R&D may be negative; to increase the innovative capacity of the firm these works must be conducted constantly and be funded sufficiently enough. Keywords: Neo-Darvinism, sectional mutations, thermodynamics of open systems, offer of innovations, innovative capacity of a firm. 2011 Article Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем / В.В. Козик, Ю.І. Сидоров, О.Ю. Черняк // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 128-135. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31260 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	НТП та організація виробництва НТП та організація виробництва
spellingShingle	НТП та організація виробництва НТП та організація виробництва Козик, В.В. Сидоров, Ю.І. Черняк, О.Ю. Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем Економіка промисловості
description	Розглянуто проблему інноваційної ємності підприємства з позицій неодарвіністської нейтралістської теорії біологічної еволюції і термодинаміки відкритих дисипативних структур. Показано, що за аналогією з блочними мутаціями, які знаходяться в ДНК у латентному стані, в архіві підприємства має зберігатись комплект технологічних напрацювань, які можуть бути використані у форс-мажорних обставинах. Зроблено висновок, що незважаючи на майбутні, можливо негативні результати НДР, ці роботи з метою збільшення інноваційної ємності фірми мають проводитись на постійній основі з достатнім фінансуванням. Ключові слова: неодарвінізм, блочні мутації, термодинаміка відкритих систем, інноваційна пропозиція, інноваційна ємність підприємства.
format	Article
author	Козик, В.В. Сидоров, Ю.І. Черняк, О.Ю.
author_facet	Козик, В.В. Сидоров, Ю.І. Черняк, О.Ю.
author_sort	Козик, В.В.
title	Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем
title_short	Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем
title_full	Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем
title_fullStr	Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем
title_full_unstemmed	Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем
title_sort	інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	НТП та організація виробництва
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31260
citation_txt	Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем / В.В. Козик, Ю.І. Сидоров, О.Ю. Черняк // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 128-135. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT kozikvv ínnovacíjnaêmnístʹíztočkizoruneodarvínízmuítermodinamíkivídkritihsistem AT sidorovûí ínnovacíjnaêmnístʹíztočkizoruneodarvínízmuítermodinamíkivídkritihsistem AT černâkoû ínnovacíjnaêmnístʹíztočkizoruneodarvínízmuítermodinamíkivídkritihsistem
first_indexed	2025-07-03T11:40:43Z
last_indexed	2025-07-03T11:40:43Z
_version_	1836625789330653184
fulltext	В.В. Козик, Ю.І. Сидоров, О.Ю. Черняк ІННОВАЦІЙНА ЄМНІСТЬ ІЗ ТОЧКИ ЗОРУ НЕОДАРВІНІЗМУ І ТЕРМОДИНАМІКИ ВІДКРИТИХ СИСТЕМ Після публікації у 1912 р. книги Й. Шум- петера, у якій була викладена теорія «ефективної конкуренції» [1, 2], не припиняються спроби чітко зрозуміти суть інноваційної економіки і математичної формалізації основ шумпетеріанської теорії. Це стало особливо важливим в епоху економіки, що ґрунтується на знаннях і принципових інноваціях. Незважаючи на те що сьогодні найбільш плідний її розвиток здійснюється в рамках нової течії економічної науки – неоеволюціонізму і «теорії збільшення повернень» (теорії позитивного зворотного зв’язку) Б. Артура [3, 4], найбільш поширеними є економетричні моделі в рамках ортодоксальної економічної теорії. Однією з останніх публікацій у цьому напрямі є робота Ф. Больячіно і М. Пьянти [5], що ґрунтується на роботі Б. Крепона та ін. [6], у якій запропонована нова економетрична модель. Модель з позитивним результатом перевірена на базі даних 8 провідних країн Євросоюзу і 38 промислових і сервісних фірм. Результати показали парадоксальні результати, які не можна пояснити у рамках парадигми раціональності економічних агентів. Головними висновками досліджень можна вважати такі: по-перше, частки фірм, що бажають створити у Європі нові ринки інноваційної продукції, не існує; по-друге, реалізація інноваційних рішень відбувається не завдяки пропозиціям, а завдяки попиту споживачів на такі пропозиції. Відтак, спростовуються принципи інноваційного менеджменту, які викладено у численних монографіях, підручниках і навчальних посібниках і які спростовує С. Лоуелл [7]: вибір нової технології залежить від її привабливості і грандіозних можливостей, які вона обіцяє (насправді потрібно виходити з того, наскільки вона буде задовольняти вимоги споживачів); при виборі нової технології необхідно виходити з аналізу теоретичної раціональності і доцільності її впровадження (насправді потрібно враховувати сильний вплив дійсної практики і минулого досвіду (path dependence); всі удосконалення і нововведення врешті-решт будуть сприйняті, впроваджені і перейняті (насправді потрібно усвідомлювати, що більшість з них не закінчаться і не повинно закінчитись успіхом); технологічні удосконалення мають самостійну цінність (насправді лише споживач визначає їх дійсну цінність); виграють принципово нові технології (насправді нове не завжди означає краще); перспективи застосування нової технології зумовлюють її успішне впровадження (насправді вирішальним чинником часто є інфраструктура, що необхідна для її впровадження). Таким чином, виникає два погляди на інноваційні процеси: 1. Незважаючи на майбутній неуспіх, пошукові роботи з метою збільшення інноваційної ємності виробничої фірми повинні безперервно проводитись і заохочуватись, оскільки рано чи пізно перспективні ідеї будуть реалізовані. 2. Ураховуючи, що більшість науково- технічних розробок не будуть реалізовані, заохочування пошукових робіт має бути вибірковим, що зменшить марнотратство і розпилювання фінансів, зокрема ___________________________ © Козик Василь Васильович – кандидат економічних наук, професор; Сидоров Юрій Іванович – кандидат технічних наук, доцент; Черняк Оксана Юріївна – аспірант. Національний університет «Львівська політехніка». ISSN 1562-109X державних. Вважаємо, що розгляд цих парадигм із нестандартних позицій, зокрема з позиції біологічної еволюції, є актуальним завданням. Метою статті є розгляд доцільності збільшення інноваційної ємності виробничого підприємства шляхом проведення НДР на постійній основі з погляду нейтралістської теорії біологічної еволюції і термодинаміки відкритих систем. Показано, що основна частина геному живих істот взагалі не бере участі в їх життєвому циклі. Генетична інформація, що міститься в цій частині, не допомагає, хоча і не заважає відбуванню життєво важливих процесів. Незважаючи на зазначене, цей інформаційний вантаж передається у спад- ковість із покоління у покоління. Ця інфор- мація була названою нейтральною. З погляду ортодоксального дарвінізму надлишки зав- жди є шкідливими і нейтральна інформація повинна була б щезнути. Однак цього не відбувається. Розвинена на основі цих фактів концепція біологічної еволюції одержала назву нейтралістської. Питання в тому, наскільки вона протирічить ортодоксальному дарвінізму, досі залишається дискусійним. Вважається, що нейтральна інформація – архів, який у природі зберігається «на всяк випадок» і використовується дуже рідко. Але саме ці рідкісні випадки забезпечують швидкий темп біологічної еволюції, тобто при утворенні нових видів. Наприклад, поява одного інвертованого повтору в ДНК хло- ропластів різко прискорило їх стохастичну мутаційну дивергенцію. З’ясувалося також, що основною рушійною силою еволюції є не точкові мутації, а блокові, які істотно відрізняються від точкових. Вони полягають у тому, що нова інформація виникає не за рахунок руйнування старої і створення її заново (як при точкових мутаціях), а за рахунок комбінації вже готових блоків інформації. Для цього необхідно, щоб архів готових блоків вже існував і передавався потомству. Звідси стає ясною роль нейтральної інформації [8]. Недарвінівська теорія нейтралістської еволюції піддається жорсткій і у ряді випадків конструктивній критиці, але тільки за її допомогою можна пояснити швидкі і цілеспрямовані мутації з метою пристосування видів до умов, що змінились [9, 10]. З цього приводу А. Аруцев та ін. зазначують [11]: «Одне з найдивніших відкриттів для генетиків в останні 15-20 років полягало в усвідомленні наявності рухливих елементів, спільності їх будови і причетності до самих різних генетичних явищ. Рухливі гени мають на одному і іншому кінці повтори. Такі генетичні тексти, що обрамлені повторами, починають вести своє окреме від загальної спадкової системи життя. Вони підпорядковують своєму звучанню довколишні гени, які або замовкають, або підсилюють активність, або починають працювати в іншому режимі. У класичній генетиці: мутації виникають випадково; до них схильні одиничні особини; їх частота дуже мала. У «рухливій генетиці» зміни не випадкові, залежать від типу рухливого елементу; до них схильні багато особин; їх частота велика, може досягати десятка відсотків». Нова теорія не відміняє теорію Дарвіна, а лише показує, що мутації відбуваються не зовсім випадково. У монографії Р. Нельсона і С. Уінтера [12], у якій викладено теорію, що стала наріжнним каменем еволюційної економіки, синтезовані уяви біологічної і економічної еволюцій. Теорія вказує на існування в економічній еволюції діалектично протилеж- них процесів «змінності» («variation») і «відбору» («selection»), які аналогічні біологічним мутаціям і дарвінівському відбору. Першій передбачає появу промислових інновацій у результаті евристичного процесу пошуку, який поєднує як динамічну, так і стохастичну поведінку фірм, у той час як другий відповідає конкурентному виживанню і адаптації. У дарвінівський тріаді різноманітність → випадковий вибір та відбір → спадковість це відповідає першим двом складовим. Так, для вибору та відбору, який є прерогативою попиту, з боку пропозиції повинен існувати набір готових інноваційних рішень, що генеруються усередині фірм типу концерну в науково-дослідних підрозділах або замовляються виробничими фірмами у спеціалізованих науково-дослідних інститутах. Створення такого набору відповідає дарвіністській різноманітності, з одного боку, і блочному архіву в неодарвіністській нейтралістській теорії еволюції, з іншого боку. Аналогія блочних мутацій і економіч- них процесів має два аспекти. По-перше, в техніці таким аналогом є створення нових конструкцій (інновацій) шляхом комбінацій вже відомих деталей, які використовувались у раніше створених конструкціях. Вся історія свідчить про те, що розвиток техніки йшов саме таким шляхом. По-друге, аналогом блочних мутацій є об’єднання декількох (і навіть багатьох) інновацій і традиційних тех- нологій. Економічний ефект виникає, коли накопичується «критична маса» інновацій. При цьому виявляється, що кожна окрема інновація була вже запропонована раніше (як правило, у період чергової катастрофи), але не використовувалась і зберігалась в архіві. Згідно з еволюційною теорією Нельсона і Уінтера геномом на підприємстві є комплект рутин-технологій, а сама окрема рутина є геном. Якщо рутина активно використовується, то вона знаходиться у відкритому сегменті. У той же час на підприємствах у латентному вигляді зберігаються рутини-технології, які можно активізувати в будь-який момент. Можна стверджувати, що постійний пошук інноваційних рішень власними силами або за рахунок придбання ліцензій, незважаючи на їх можливу безперспективність, є необхідним і розумним. Незважаючи на те що біологічну і економічну еволюції не можна ототожнювати хоча б тому, що вважається, що нема ніякого економічного аналога статевого розмноження у біологічних структурах, аналогія біологічної еволюції і економічної є плідним напрямом розвитку економічної теорії. Ми, у свою чергу, таку аналогію можемо навести – вона полягає в запозиченні (захопленні) технологій у підприємства, що поглинається іншим, та у придбанні ліцензій для випуску інноваційного або імітаційного продукту. Очевидно, що тут прослідковується симбіо- тична взаємодія виробничої фірми і фірми- продуцента інноваційної технології і про- дукту. Припустимо, що зливаються два підприємства з утворенням одного нового, наприклад, з виробництва шоколадних виробів. У кожного підприємства своя технологія виробництва, свій ген, своя рутина. При злитті підприємств одна з рутин (домінантна) буде взята на озброєння, а друга (рецесивна) буде покладена в архів1. Яка з них є домінантною, а яка рецесивною визначити неможливо, однак можна передбачити, що більш сучасна технологія є домінантною. Наприклад, шоколад можна робити в змішувачах з нержавіючої сталі з електроперемішувальним пристроєм, а можна в дерев’яній бочці вручну за допомогою дерев’яного весла. Очевидно, що першій спосіб буде домінуючим. Рецесивна рутина може бути забута назавжди, а може бути покладена в архів для застосування у форс-мажорних обставинах або для виготовлення шоколаду для знавців шоколаду, зробленого ручним способом. Одною з найвідоміших і простих моделей еволюційної генетики є модель Харді-Вайнберга [13], у який до уваги береться лише одна абстрактна ознака, що визначається двома типами алелей деякого гену в диплоїдному локусі. Популяція 1 Для спрощення подальшого розуміння тексту не біологом пояснимо деякі біологічні терміни. Алель – різні форми одного й того самого гену, що розташовані в однакових ділянках (локусах) гомолітичних (парних) хромосом. Вони визначають варіанти розвитку одної і тої самої ознаки, наприклад, кольору очей. У нормальній диплоїдній клітині можуть бути присутні не більше двох алелей одночасно (від батька і матері). Якщо дві алелі однакові, то індивідуум вважається гомозіготним для такого гену (у батька і матері, припустимо, очі чорні); якщо різні – то гетерозіготним (у батька, припустмо, очі блакитні, а у матері – чорні). Одна з алелей є домінантною, а друга рецесивною. Наприклад, у людини ген, який контролює колір очей, присутній у карооких у вигляді домінантної алелі, у блакитнооких – у вигляді тільки рецесивної алелі. Гени, що відносяться до одної алельної групи, позначають одною буквою: прописною для домінантної, рядковою для рецесивної (наприклад, В і b). Частотою алелі в спрощеному пояснені можна назвати вірогідність зустрічі його в популяції (частка одиниці). вважається нескінченно великою, для якої характерний випадковий тип схрещувань і на яку не діє природний відбір. Одна з алелей (частота зустрічі якого р) позначається як А, а інший як а (частота якого q = 1 – р). Логіка міркувань є такою: якщо індивіди схрещуються випадково, то різні диплоїдні генотипи нащадків будуть утворюватись у тому самому співвідношенні, що і у батьків: з частотою (імовірністю) р2 будуть зустрічатись гомозіготи АА, з частотою 2pq – гетерозіготи Аа і q2 – гомозіготи аа, що виходить з простого математичного правила: 2 2 21 ( ) 2 .p q p pq q     (1) Продовжимо приклад. Припустимо, що на обох фабриках шоколад виготовляли обома способами. Потужність першої фабрики 10 умовних одиниць в одиницю часу, другої – 2. На першій фабриці домінантним способом виготовляли 90% продукції (р = 0,9), тоді q = 1 – 0,9 = 0,1. З погляду керівництва першої фабрики імовірність того, що на новому підприємстві буде використана домінантна рутина, дорівнює (0,9)2 = 0,81, будуть застосовуватись обидва способи – 2·0,9·0,1 = 0,18, буде використана тільки рецесійна рутина – (0,1)2 = 0,01. На другій фабриці домінантним способом виготовляли 5% продукції. Тоді з погляду керівництва другої фабрики імовірність виникнення АА дорівнює (0,05)2 = 0,0025, Аа: 2·0,05·0,95 = 0,095, аа: (0,95)2 = 0,9025. Які ж у дійсності будуть імовірності після злиття фірм? Очевидно, як середньозважені величини: АА: (10·0,81 + 2·0,0025)/ (10 + 2) = 0,675; Аа: (10·0,18 + 2·0,095)/(10 + 2) = 0,166; аа: (10·0,01 + 2·0,9025)/(10 + 2) = 0,159. Σ = 0,675 + 0,166 + 0,159 = 1. Навіть проста модель Харді-Вайнберга дозволяє побачити суть речей, яка залишалася би прихованою для дослідника за інших обставин. Крім того, модель показує, що частота рецесійних генів-технологій у процесі еволюції зменшується, що в кінцевому результаті призводить до загибелі фірми, якщо вона існує тільки за рахунок рецесійної технології. Цей висновок у результаті математичних розрахунків у 1997 р. зробили Уінтер, Каньовский і Досі [14], а практично це показав К. Садченко, який на багатьох прикладах довів, що підприємство, як живий організм, має дату народження, період розвитку з максимальним піком активності, період згасання активності і дату «смерті» [15, 16]. К. Садченко помітив що найбільшій оборот мають фірми з віком 100-140 років, тобто досвідчені і з добрим капіталом. З віком завзятість щезає, незважаючи на спроби фірми повернути молодість. Але зазначимо, що у 1926 р. С.С. Чет- веріков математично довів, що нові мутації не можуть щезнути з популяції у ході схрещування і показав значення відбору в цих умовах [17]. У проекції на економіку це означає, що технологія, якщо десь виникла, ніколи не забувається і десь використовується або зберігається в архивах. Наприклад, досі використовується технологія виробництва харчового оцту за старовинним орлеанським способом, суть якого полягає в оцтовому зброджуванні дорогих марочних вин і, відповідно, в одержанні дорогого оцту в невеликих кількостях для елітних ресторанів. Поглянемо на проблему марнотратства при виконанні НДР з погляду термодинаміки відкритих систем. Ми зазначаємо, що успіш- на фірма повинна продукувати якомога біль- ше відходів, тобто усередині фірми повинен відбуватись інтенсивний процес виробницт- ва, який супроводжується збільшенням ент- ропії – мірою неврегульованості, безладдя, хаосу, невизначеності, деградації структур. Але якщо дисипативна структура (фірма) виробляє мінімум ентропії, то це означає відхід від реального життя, збереження структури самої себе і не більше, а відтак, заперечення для себе подальшого еволюційного розвитку. Отже, довге життя системи, що не еволюціонує, гарантується невтручанням у зовнішні події. Якщо дисипативна структура буде наслідувати цей принцип, то це неминуче призведе її спочатку до стагнації, а потім до виродження і загибелі. Для свого існування і еволюційного розвитку дисипативна структура повинна намагатись збільшувати продукування внутрішньої ентропії, намагатись до її збільшення, споживати більше зовнішньої матерії, енергії і, що важливо, інтелектуальних ресурсів. Тільки в такому випадку можна гарантувати собі і нащадкам довге існування. Інша справа, що структура повинна позбавлятись від цієї ентропії викидом у довкілля. І. Пригожин зазначував, що для утво- рення й існування дисипативної структури вона має «купатись у морі субстрату і енергії» (а також інтелектуального ресурсу), більша частина яких буде знецінена і вики- нута із структури. Технологічний непотріб служить немовби добривом, на якому зроста- ють культурні рослини. Іншого шляху техно- логічного розвитку не існує з фізичних при- чин. Те саме можна бачити на прикладі існування держави та її інститутів. Нехай, наприклад, потрібно створити новий вид конкурентоспроможної продукції, за рахунок якої держава взаємокорисно може обмінюватись із навколишнім середовищем (іншими країнами людського суспільства) енергетично-матеріальними ресурсами. Держава повинна створити і підтримувати певну інфраструктуру, яка прямо не пов’язана з діяльністю зі створення цієї продукції: утримувати дошкільні заклади, підтримувати на певному рівні освіту, внутрішній порядок у державі, витрачати колосальні гроші на підтримку наукових досліджень, не маючи від цього ніякого прибутку на даний момент часу. Лише за цих умов «марнотратства» можуть немов би самодовільно виникати і розвиватись таланти, які будуть відчувати свою потрібність і необхідність реалізації, будуть створюватись нові зразки досконалої техніки. Якщо це може статись у закритій, замкненій термодинамічній системі за умови підтримки лише незначної, цільової частки супільства, без марнотратства, за допомогою «розумного» уряду та влучних законів, ця надія приречена на неуспіх: мрії ніколи не здійсняться, оскільки вони протирічать законам термодинаміки відкритих систем. Архів технологічних рутин і є немовби довкіллям для інтелектуального непотрібу на поточний час. Чим більше в систему надхо- дить інтелектуального ресурсу, тобто чим більше є інноваційних пропозицій Si, чим більша різноманітність за Дарвіним, тим більше Se, якщо різницю ентропій розглядати Si – Se як неентропію, яка упорядковує інте- лектуальну структуру фірми, то стає зрозу- мілою важливість збільшення Si. У той же час зазначену різницю не можна збільшити за рахунок штучного зменшення Se (тобто зменшити архів і впроваджувати усі іннова- ційні пропозиції). Ця різниця (дарвінівський вибір і відбір) зумовлена попитом, а не бажанням фірми. Для виявлення цієї різниці- «перлини» і утворються симбіотичні зв’язки між виробничими фірмами і фірмами (під- розділами)-продуцентами інноваційних про- позицій. Таким чином, і з погляду термодинаміки відкритих систем постійне продукування інноваційних пропозицій є доцільним процесом. Для оцінки майбутнього розподілу корисності НДР, на наш погляд, можна використати степеневий розподіл за Вільфредо Парето [18, 19], який є характерним для процесів людської діяльності. Нагадаємо, що якщо функція ξ з параметром α > 0 має такі густину fξ(x) і функцію розподілу Fξ(x): 1 , 1 ( ) 0, 1, x f x x x          (2) 11 , 1 ( ) 0, 1, x F x x x         (3) то ця густина і розподіл належать густині і розподілу за Парето. Функція випадкових похибок, які одер- жують при вирішенні рівняння розподілів за Парето: 1 1 11 1n i i X X X                   . (4) Важливою особливістю розподілу за Парето є його фрактальність, тобто за будь- яких умов вибірки утворюються самоподібні зменшені або збільшені фігури. Наприклад, маємо графік функції випадкових похибок (див. рисунок). Припустимо, що ми бажаємо виділити з графіка деяку частину – найбільш привабливі інноваційні проекти, які будемо фінансувати (область, що виділена на рисунку штриховими лініями), а решту, так звані «товсті хвости», відкинемо. Однак після видалення у залишку виникне структура, яка буде подібною до первинної. Отже, ми не досягнемо відбору найбільш привабливих інноваційних проектів – відбір перетворить залишок знову на комплект привабливих і непривабливих проектів, але з меншими потенціальними можливостями для реалізації. Рисунок. Фрактальність розподілу за Парето І з цього погляду різноманітність НДР для продукування інноваційних пропозицій веде до більш багатого вибору і відбору інноваційних рішень, які можуть привести до збільшення випуску продукції з більшою доданою вартістю. Спроба видалити із системи неуспішних дослідників призведе до того, що в залишку знову з’являться малопривабливі інноваційні пропозиції у такій самій пропорції, як і на початку. Висновки. Проведені дослідження дозволяють зробити ряд узагальнень. 1. Як і в молекулі ДНК, що містить блочні ділянки інформації, які не використовуються у поточний момент часу і знаходяться в прихованому стані, на фірмі повинен зберігатись архів латентних технологічних рутин. Це дає можливість фірмі у форс-мажорних обставинах швидко відкрити ту чи іншу рутину і перейти на випуск нової продукції, яка буде користуватись попитом. Для поповнення запасу архівних рутин фірма повинна постійно проводити НДР або придбавати ліцензії на випуск імітаційної продукції. Чим різноманітніше архів, чим більше інноваційна ємність фірми, тим скоріше фірма перейде на випуск нової продукції. 2. Різноманітність інноваційних пропо- зицій і необхідність постійного і «марно- тратного» продукування цих пропозицій у рамках НДР зумовлена законами термодинаміки відкритих систем і самоорганізації дисипативних структур, що мають конституційну сферу. 3. Ураховуючи зазначене, при стратегічному виборі політики щодо фінансування НДР потрібно керуватись першою парадигмою, тобто пошукові роботи, незважаючи на негативні результати, мають безперервно проводитись і заохочуватись. Література 1. Schumpeter J. Theorie der Wirtschaft- lichen Entwicklung / J. Schumpeter. – Leipzig: Dunker & Humblot, 1912. 2. Шумпетер Й. Теория экономическо- го развития: пер. с нем. / Й. Шумпетер. – М.: Прогресс, 1989. – 445 с. 3. Arthur W.В. Increasing Returns and Path Dependence in the Economy / W.B. Arthur. – Michigan: The University of Michigan Press, 1994. 4. Arthur W.В. Competing Technologies, Increasing Returns and Lock-In by Historical Events / W.B. Arthur // The Economic Journal. – 1989. – V. 99, № 394. – Р. 116-131. 5. Francesco Bogliacino and Mario Pian- ta. Profits, R&D and Innovation: a Model and a Test // Institute for Prospective Technological Studies (IPTS). WORKING PAPER on CORPORATE R&D AND INNOVATION – № 05/2010. May 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//iri.jrc.ec.europa.eu/pa- pers/2010_JRC58871_WP5.pdf. 6. Crepon B. Research and development, innovation and productivity: an econometric analysis at the firm level / В. Crepon, Е. Duguet, J. Mairesse // Economics of Innovation and New Technology. – 1998. – V. 7, № 2. – P. 115-158. 7. Лоуэлл С. Технологически эффективное предприятие / С. Лоуэлл // Как добиться успеха: сб. – М.: Политиздат, 1991. – 189 с. 8. Эволюционная Экономика [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http:// multifractal.narod.ru/articles/economic.html. 9. Кимура М. Молекулярная эволюция: теория нейтральности: пер. с англ. / М. Кимура. – М.: Мир, 1985. – 394 с. 10. Назаров В.И. Эволюция не по Дарвину: смена эволюционной модели / В.И. Назаров. – М.: Изд-во ЛКИ, 2007. – 520 с. 11. Аруцев А.А. Концепции современного естествознания / А.А. Аруцев, Б.В. Ермолаев, И.О. Кутателадзе, М.С. Слуцкий [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.alleng.ru/d/natur/ nat013.htm. 12. Richard R. Nelson and Sidney G. Winter. An Evolutionary Theory of Economic Change. – London : The Belknap Press of Harvard University Press, 1982; Нельсон Р., Уинтер С. Эволюционная теория экономических изменений: пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – 487 с. 13. Алтухов Ю.П. Генетические процессы в популяциях / Ю.П. Алтухов. – М.: Изд-во ИКЦ «Академкнига», 2003. – 431 с. 14. Winter S.G. Baseline Model of In- dustry Evolution / S.G. Winter, Y.M. Kaniovski, G.A. Dosi // International Institut for Applied Systems Analysis. INTERIM REPORT IR-97- 013. – 1997. – March. – 37 p. 15. Садченко К.В. Энтропия и пирамидальный жизненный цикл экономических структур / К.В. Садченко [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ephes.ru/ articl/content/article.php?art... 16. Садченко К.В. Пирамидальный ха- рактер жизненного цикла компаний / К.В. Сад- ченко // Доклад на Первом всероссийском конгрессе по эконофизике 3-4 июня 2009 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://econophysics.su/node/58. 17. Четвериков С.С. О некоторых моментах эволюционного учения с точки зрения современной генетики / С.С. Четвериков // Журнал экспериментальной биологии. – 1926. – Т. 2, вып. 1. – С. 3-54. 18. Чернавский Д.С. О механизмах воз- никновения распределения Парето в слож- ных системах: препринт 7 / Д.С. Чернавский, А.П. Никитин, О.Д. Чернавская. – М.: Физический ин-т им. П.Н. Лебедева, 2007. – 17 с. 19. Pareto principle [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://en.wikipedia. org/wiki/Pareto_principle. http://www.alleng.ru/d/natur/ http://www.ephes.ru/ http://econophysics.su/node/58 http://en.wikipedia

Інноваційна ємність із точки зору неодарвінізму і термодинаміки відкритих систем

Репозитарії

Схожі ресурси