Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні

Розглянуто сучасний рівень нафтовидобувної і нафтопереробної промисловості, який не задовольняє потреби національного ринку нафтопродуктів і негативно впливає на рівень енергобезпеки України. Модернізацію нафтового сектору пропонується провести з використанням інноваційного механізму. Ключові слова...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Бурлака, В.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Інвестиційні та інноваційні процеси
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31269
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні / В.Г. Бурлака // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 165-173. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31269
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-312692013-02-13T02:38:46Z Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні Бурлака, В.Г. Інвестиційні та інноваційні процеси Розглянуто сучасний рівень нафтовидобувної і нафтопереробної промисловості, який не задовольняє потреби національного ринку нафтопродуктів і негативно впливає на рівень енергобезпеки України. Модернізацію нафтового сектору пропонується провести з використанням інноваційного механізму. Ключові слова: нафтовий сектор, нафтопереробка, глибина переробки нафти, маржа, технологічна структура, нафта, нафтопродукти. Рассмотрен современный уровень нефтедобывающей и нефтеперерабатывающей промышленности, который не удовлетворяет потребности национального рынка нефтепродуктов и негативно влияет на уровень энергобезопасности Украины. Модернизацию нефтяного сектора предлагается провести с использованием инновационного механизма. Ключевые слова: нефтяной сектор, нефтепереработка, глубина переработки нефти, маржа, технологическая структура, нефть, нефтепродукты. The paper presents state-of-the art analysis of the current condition of Ukraine's oil and oil processing industries, which no longer meet the neeeds of the national oil products market and has a negative impact on country's energy security. The article proposes an innovation-based scheme of Ukraine’s oil sector modernization. Keywords: oil sector, oil refinement, depth of oil refinement, margin, technological structure, oil, oil products. 2011 Article Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні / В.Г. Бурлака // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 165-173. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31269 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інвестиційні та інноваційні процеси Інвестиційні та інноваційні процеси
spellingShingle	Інвестиційні та інноваційні процеси Інвестиційні та інноваційні процеси Бурлака, В.Г. Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні Економіка промисловості
description	Розглянуто сучасний рівень нафтовидобувної і нафтопереробної промисловості, який не задовольняє потреби національного ринку нафтопродуктів і негативно впливає на рівень енергобезпеки України. Модернізацію нафтового сектору пропонується провести з використанням інноваційного механізму. Ключові слова: нафтовий сектор, нафтопереробка, глибина переробки нафти, маржа, технологічна структура, нафта, нафтопродукти.
format	Article
author	Бурлака, В.Г.
author_facet	Бурлака, В.Г.
author_sort	Бурлака, В.Г.
title	Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні
title_short	Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні
title_full	Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні
title_fullStr	Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні
title_full_unstemmed	Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні
title_sort	інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в україні
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Інвестиційні та інноваційні процеси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31269
citation_txt	Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні / В.Г. Бурлака // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 165-173. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT burlakavg ínnovacíjnijmehanízmmodernízacíínaftovogosektoruvukraíní
first_indexed	2025-07-03T11:40:58Z
last_indexed	2025-07-03T11:40:58Z
_version_	1836625806911078400
fulltext	В.Г. Бурлака ІННОВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАФТОВОГО СЕКТОРУ В УКРАЇНІ Уряд України у 2011 р. звернув увагу працівників енергетичної галузі на необхідність скоротити дефіцит у світлих нафтопродуктах і мастильних матеріалах, який на 20-25% задовольняється за рахунок їх імпорту. У той же час у 2010 р. власне видобування нафти задовольняло внутрішню потребу в країні тільки на 30,9%. Все це не сприяє зміцненню енергетичної безпеки і сталому розвитку економіки в цілому. Особливо незадовільним виглядає становище з використанням виробничих потужностей НПЗ (менше 20%) як наслідок псевдоінно- ваційного шляху розвитку нафтопереробної промисловості. Тому сьогодні пріоритетом в економіці є модернізація НПЗ з використанням сучасних інновацій. Більша частка досліджень у галузі інноваційного розвитку нафтового сектору економіки виконана зарубіжними вченими (E. Chow, J. Elking, A. Grimaud, S. Metcalfe, J. Weyant), а серед сучасних українських дослідників цієї проблеми слід відзначити О. Амошу, В. Бугрова, О. Главаті, Я. Вит- вицького, М. Герасимчука, В. Кухаря, М. Чу- маченка та ін. Результати багатьох досліджень вказують на необхідність модернізації нафтового сектору України, і в першу чергу за рахунок більш реальної оцінки інвестиційних можливостей і відповідно інноваційного розвитку. До нинішнього часу розвиток НПЗ в Україні носив псевдо інноваційний характер, який не мав під собою реальної бази інвестицій і сучасних національних наукових доробок у цій галузі. Для усунення негативної тенденції треба змінити відношення до цієї проблеми Уряду України, а також більш ефективно використовувати світові досягнення в інноваційному розвитку нафтового сектору. Метою статті є визначення реальних шляхів модернізації нафтового сектору в Україні за рахунок використання більш досконалого інноваційного механізму. Енергетичні кризи, які періодично відбуваються у світі, ініціювали високорозвинуті країни до інновацій у нафтовий сектор з метою збільшення ресурсів нафти і нафтопродуктів, у тому числі за рахунок більш ефективного їх споживання. Необхідно зазначити, що видобуток і переробка нафти має більш ніж столітню історію, а їх розвиток тісно пов’язаний і сприяв створенню високорозвинутих країн. Все це дозволило вже на початку ХХІ століт- тя створити високотехнологічний базис, забезпечивши зростаючі потреби світового ринку в нафті і продуктах її переробки, зробивши прорив в інноваціях для більш ефективного енергозбереження. Так, світове споживання нафтового палива у 2009 р. досягло 3882,1 млн. т, або 34,7% від усіх енергоносіїв, тоді як в Україні воно становило 14,1 млн. т і 12,5% відповідно. Значний вплив на зростання потреби в інноваціях мало світове підвищення цін на енергоносії, особливо нафти. Розвитку нафтового сектору сприяла гнучка система ціноутворення на нафту, яка крім фіскальної цілеспрямованості забезпечувала зростання інвестиційних потреб для фінансування інноваційної діяльності нафтових компаній. У результаті трансформаційних перетворень була створена інноваційна система в нафтовому секторі, яка сконцентрувала багаторічні досягнення з різних суміжних галузей промисловості. Прикладом змін на ринку за останнє десятиріччя можуть служити дані „Platts” про ціни на основні сорти нафти, які пропонують на світових ринках. Так, ціна на нафту сорту „Dubai” з 26,2 дол./бар. у 2000 р. піднялась до 94,34 дол./бар. у 2008 р., сорту „Brent” – з 28,5 дол./бар. до 97,26 дол./бар. відповідно, „Nige- ___________________________ © Бурлака Володимир Григорович – кандидат економічних наук. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Київ. ISSN 1562-109X rian Forcados” – з 28,42 дол./бар. до 101,43 дол./бар. і сорту „West Texas Int.” – з 30,37 дол./бар. до 100,06 дол./бар. Тенденція зростання ціни нафти продовжувалася і у березні 2011 р., коли по сорту „Dubai” вона становила 102,98 дол./бар., „Brent” – 114,73 і кошику країн ОПЕК – 109,9 дол./бар., що обумовлено подіями на Близькому Сході та в Лівії [1]. За роки останньої економічної кризи у нафтовому секторі високорозвинутих країн спостерігалися тенденції підвищення власного видобутку нафти при загальному падінні споживання нафти і продуктів її переробки. У той же час на вартість нафти найбільше впливатимуть такі фактори, як збільшення світового споживання рідкого типу палива, зростання видобутку вуглеводневої сировини в країнах, поза ОПЕК, збільшення виробництва альтернативних видів палива, а також економічна політика країн членів ОПЕК. Враховуючи високий рівень світових цін на вуглеводневі енергоносії і залежність країни від імпорту нафти, уряд США має намір якнайповніше використовувати наявний у країні потенціал енергетичних ресурсів. Так, вже у 2009 р. власний видобуток нафти зріс у порівнянні з 2008 р. на 7% і становив 325,8 млн. т, або 8,5% від загальносвітового рівня, а споживання нафти скоротилось до 842,9 млн. т, або на 4,9%. Таким чином, за рахунок власного виробництва внутрішній попит США у 2009 р. було задоволено на 38,6% , або на 4,3% більше, ніж рівень 2008 р. Більш економічне використання нафтопродуктів у США порівняно зі світовими даними за 2008-2009 рр. показує падіння їх споживання за групами продуктів: автомобільних бензинів на (-)0,3%, дизельного палива на (-)9,0%, мазуту на (- )16,2% та всього на (-)4,2% відповідно. Аналіз цін на нафтопродукти у країнах ЄС за вересень 2010 р. – березень 2011 р. показав, що на ринку спостерігалася тенденція зростання (падіння) цін на нафтопродукти відповідно зі зміною цін на нафту. Так, станом на 11 березня 2011 р. середньотижневі ціни на моторні палива без урахування податків становили: по дизельному паливу – 70,86 євроцентів/л і бензину SP-95 – 65,82 євроцентів/л., а з урахуванням усіх податків – 137,02 євроцентів/л і SP-95 – 151,79 євроцентів/л [2]. Економічно-фінансова криза також суттєво позначилася на зменшенні маржі НПЗ і як наслідок скороченні інвестування нафтового сектору в цілому. За останні десять років сумарна потужність НПЗ за рахунок модернізації діючих підприємств зросла на 9,9%, а ступінь використання потужностей збільшилась із 70% у 80-ті роки до 80% у 90- ті роки та до 81% на початок 2010 р. Поки середньосвітове завантаження потужностей НПЗ знаходиться в межах інтервалу 85-90%, що вважається оптимальним у світовій економіці, поступово наближаючись до його верхньої межі. Проблеми ринку нафтопродуктів посилюються тим, що продукція більшості малих НПЗ не відповідає зростаючим вимогам до якості й екологічності нафтопродуктів. Підвищення вимог до якості моторного палива трансформувалося в глобальну проблему [3-6]. Прагнення ліквідувати дисбаланси на внутрішніх ринках з акцентуванням уваги не лише на кількості, але й на якості нафтопродуктів підкріплюється у світовій нафтопереробці розробкою і реалізацією інноваційних рішень. Серед них: нові процеси каталітичного крекінгу; каталітичного риформінгу; каталітичного гідрокрекінгу з підвищеним ви- ходом дизельного і реактивного палива при мінімальному вмісті в них сірки; гідроочищення і гідрознесірчення, досконаліші інформаційні технології для планування та управління. Україна і Росія відстають за цими позиціями від розвинутих країн світу за технологічним розвитком як нафтовидобувної, так і нафтопереробної промисловості (табл. 1) [7-11]. Різниця в технологічній структурі визначає і суттєву відмінність глибини переробки (відношення сумарного виходу нафтопродуктів, окрім котельного палива, до обсягу переробки сировини). У США й Канаді цей показник складає 96%, у країнах ЄС – 83- 88, у Японії – 81, а в Україні та Росії – 71%. Іншим важливим структурним зрушенням, характерним для перспективного розвитку нафтопереробної промисловості світу, є скорочення попиту на котельне паливо. У розвинених країнах мазут активно заміщається природним газом, менш активно – у країнах, що розвиваються. Таблиця 1 Технологічна структура світової нафтопереробки (у % до виробничих потужностей первинної переробки нафти) Процеси Світ у цілому США Західна Європа Росія Україна Каталітичний крекінг 16,9 33,2 14 9,5 7,2 Каталітичний риформінг 13,3 20,5 15,5 9,3 10,1 Гідрокрекінг 5,5 8,8 3,2 0,6 - Гідроочищення 50,8 78,2 15,0 Коксування 5,1 13,7 2,1 0,9 1,8 Алкілування та ізомеризація 4,3 10,9 1,6 0,4 0,5 Джерело: за даними [12]. У перспективній структурі споживання світлих нафтопродуктів у світі ключову роль відіграватиме дизельне паливо. Через нижчу його ціну порівняно з бензином і менші питомі витрати на експлуатацію автомобільних двигунів попит на нього зростає швидше, ніж на бензин. Багато країн активно реалізують політику дизелізації автопарку, особливо це стосується країн Західної Європи. Нафтопереробну промисловість не відносять до високоприбуткової галузі. Основний центр прибутку для найбільших світових нафтових компаній – це сектор роздрібних продажів нафтопродуктів. Зі зростанням ціни на нафту останнім часом прибутковість нафтопереробки стала знижуватись (табл. 2). Таблиця 2 Динаміка маржі світової нафтопереробки у 2001-2009 рр., дол./ бар. Регіони та країни 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 США 3,9 2,7 3,8 5 11 14,5 15,5 4,5 1,8 Західна Європа 2 1 2 3,8 4 4,5 5,75 7,49 3,0 АТР 1,2 1 1,8 4 2,8 5,5 5,5 7,5 0,0 Джерело: за даними [1]. Найбільші показники прибутковості у докризовому періоді були у нафтопереробці США, а найменші – у країнах АТР, що пов’язано з рівнем показника глибини переробки і технічної складності виробництва. Фінансова-економічна криза негативно позначилася на маржі нафтопереробки США і країн Євросоюзу. Маржа (рентабельність) нафтоперероб- ки у країнах ЄС за 2002-2011 рр. характеризувалась різними тенденціями, пов’язаними головним чином із динамікою цін на вуглеводневу сировину, і коливалась від 1,44 дол./бар. у 2002 р. до 5,85 дол./бар. у 2005 р., до 7,49 дол./бар. у 2008 р. і до 2,73 дол./бар. у 2009 р., 3,72 дол./бар. у 2010 р. і 1,32 дол./бар. у 2011 р. Причини зростання прибутковості: зростання цін на нафту, різниця в цінах на високосірчисту і низькосірчисту нафту, що при зростанні споживання високосірчистої дає перевагу НПЗ із складнішим та технологічно більш досконалішим виробничим процесом, що дозволяє переробляти такий тип нафти; диференціація цін між дизельним паливом і мазутом, яка дає перевагу НПЗ зі схемами глибокої переробки нафти; зростання попиту на нафтопродукти. Збереження у перспективі цих факторів, ймовірно, продовжить тенденцію зростання цін на нафтопродукти. Проте багато експертів висловлюють думку, що зростаючі ціни можуть уповільнити зростання попиту і зруйнувати ринок. У більшості країн простежується наполегливе прагнення збалансувати внутрішній ринок. Американські компанії прагнуть зменшити дефіцит автобензину, і, схоже, найближчими роками це їм вдасться. Нині у світовій нафтопереробній промисловості оголошено 500 проектів: будівництво 60 нових НПЗ, реконструкція 180 діючих, 180 проектів із поліпшення екологічних характеристик і 80 інших. В Україні порівняно з країнами Заходу спостерігалися дещо інші тенденції. Так, при падінні за 2009-2010 рр. попиту на 0,2% видобуток нафти з власних родовищ скоротився на 10,8%, а імпорт збільшився на 3,1%. По бензинам ці показники по виробництву становили (+)4,7%, (-)8,7% і (+)26,4%, дизельному пальному – (+)5,6%, (- )5% і (+)14,6%, мазуту – (-)13,2%, (-)6% і (- )58,6% відповідно. У той час, коли світові потужності з нафтопереробки використовувалися на 80% і більше, в Україні цей показник у 2010 р. становив 20,6% (загальна потужність 50,34 млн. т на рік), у тому числі по найбільших НПЗ – АТ «Укртатнафта» – 19,4% (18,6 млн. т на рік) і АТ «Линік» – 29,9% (15,98 млн. т), а по АТ «Нафтохімік Прикарпаття» – 7,3% (2,6 млн. т), АТ «НПК Галичина» – 12,0% (3,22 млн. т), АТ «Одеський НПЗ» – 51,7% (2,8 млн. т), тоді як АТ «Херсоннафтопереробка» (7,09 млн. т) вже декілька років не працює через нерентабельну технологію переробки нафти, яка потребує модернізації 13, 14. Нафта. В Україні за роки національної незалежності спостерігалася тенденція падіння фактичного споживання нафтопродуктів, яка віддзеркалює суть кризових явищ, що відбуваються не лише в економіці країни, але і більшою мірою пов'язана з безперервним підйомом світових цін на сиру нафту. У 2010 р. середньорічна ціна нафти в Україні продовжувала збільшуватися і досягла 536,0 дол./т, або була на 28,1% вище рівня 2009 р. У той же час середньорічна ціна нафти власного видобутку тільки за один рік підвищилась із 1,8 тис. грн./т у 2009 р. до 4,0 тис. грн. у 2010 р., або на 115,1%. У сфері нафтопостачання не відмічено не лише поліпшення якісних показників, але і значною мірою погіршилось кількісне забезпечення нафтою більшості її НПЗ. Так, частка нафти з українських родовищ у загальній пропозиції скоротилась до 31,2% у 2010 р. за рахунок підвищення імпорту до 7,6 млн. т у 2010 р., або на 2,7% (табл. 3). Таблиця 3 Баланс попиту та пропозиції нафти в Україні (включаючи газовий конденсат і вакуумний газойль) у 2009-2010 рр., тис. т Показники 2010 р. 2009 р. 2010 р. до 2009 р. +/- % 1. Попит – усього 11293,2 11312,1 -18,9 99,8 2. Споживання – усього 11293,2 11304,6 -11,4 99,9 3. Переробка – усього 11096,6 11507,7 -411,1 96,4 4. Експорт 0,0 7,5 -7,5 0,0 5. Пропозиції – усього 11210,8 11495,4 -284,6 97,5 6. Видобуток з українських родовищ 3493,4 3916,6 -423,2 89,2 7. Імпорт – усього 7671,1 7439,8 231,3 103,1 8. Залишки на початок періоду 263,3 402,3 -139,0 65,4 9. Залишки на кінець періоду 217,0 263,3 -46,3 82,4 10. Середня ціна: імпортної нафти, дол. за т 536,0 418,4 117,6 128,1 нафти власного видобутку, грн. за т 4088,2 1897,2 2191,1 215,5 Джерело: розраховано за даними [13-14]. Падіння у 2010 р. обсягу переробки нафти багато в чому пояснює порушення пропорцій, що намітилися в Україні, між складовими внутрішнього ринку нафтопродуктів: збільшення на ньому частки імпортних нафтопродуктів і зменшення питомої ваги продукції місцевих НПЗ. Загальне зниження обсягу вироблених нафтопродуктів у першу чергу пояснюється їх низькою якістю через неефективність переробки нафтової сировини (глибина нижче 70%) і відсутністю сучасних поліпшуючих якість продуктів процесів, що призводить до збитковості роботи українських НПЗ [15-16]. Крім того, попит на продукти нафтопереробки значно змінюється під час переходу України на європейські стандарти якості. Попит на нафту змінюється не тільки з точки зору загального споживання, а також по секторах економіки і споживанню окремих продуктів. У нинішніх умовах пріоритет у споживанні нафтопродуктів в Україні зміщується з важкої на легку промисловість і сферу послуг. Унаслідок процесів, які відбуваються, слід розглядати підвищення ролі вантажного автотранспорту порівняно із залізничним у перевезенні вантажів. У той же час зростає парк приватних автомобілів і частка в загальному споживанні нафтопродуктів для потреб важкої промисловості та електроенергетики також змінюється. Автомобільний бензин. У високорозвинених країнах основним споживачем бензину виступають приватні автомобілі, але в Україні традиційно бензин споживається також вантажними автомобілями. Останнім часом ці відмінності стали менш помітні, оскільки значно підвищився обсяг автомобільного парку, який перейшов рубіж 7 млн. одиниць. Тенденція зростання споживання бензину приватними автомобілями в Україні спостерігатиметься й найближчим часом (табл. 4). Таблиця 4 Баланс попиту та споживання автомобільного бензину в Україні у 2009-2010 рр., тис. т Показники 2010 р. 2009 р. 2010 р. до 2009 р. +/- % 1. Попит – усього 5161,0 4931,0 230,0 104,7 2. Споживання – усього 4589,6 4662,2 -72,6 98,4 3. Експорт 571,4 268,8 302,6 212,6 4. Пропозиції – усього 5148,3 4905,1 124,7 102,5 5. Власне виробництво 3083,6 3257,4 -292,3 91,3 6. Імпорт – усього 2118,0 1675,3 442,7 126,4 7. Залишки на початок періоду 282,0 254,4 27,6 110,8 8. Залишки на кінець періоду 335,3 282,0 53,3 118,9 9. Середня ціна: імпорту, дол. за т 733,9 578,8 155,1 126,8 власного виробництва, грн. за т 8870,0 7384,6 1485,4 120,1 роздрібні, грн. за л 7,40 6,17 1,23 119,9 Джерело: розраховано за даними [13-14]. Співставлення даних про динаміку виробництва та споживання автомобільних бензинів в Україні за 2009-2010 рр. свідчить про постійний дефіцит бензину, який слід покривати за рахунок його імпорту з країн ближнього і далекого зарубіжжя. Особливо загострилася ситуація на ринку бензинів у зв'язку з прийняттям законодавства про обмеження вмісту сірки в моторних паливах до рівня євростандартів, що призвело до падіння виробництва як бензинів, так і дизельного палива. Тому такий хронічний недолік виробництва бензинів можна сприймати як відсутність будь-яких кардинальних інновацій у національній нафтопереробній промисловості. У загальному обсязі вироблення автомобільних бензинів на частку бензину А- 76 припадає 5%, А-80 – 11,7, А-92 – 36,0, А- 95 – 47,2%. Щодо структури виробляємих автомобільних бензинів, то вона не відповідає вимогам ринку. У цілому по Україні у 2010 р. співвідношення на ринку продажів автомобільного бензину власного виробництва й імпорту складало 3,1 і 1,5 млн. т, тоді як у 2009 р. – 3,4 і 1,2 млн. т 13, 14. Разом із цим іншим показником, від якого залежить структура та якість виробляємих бензинів, є технологічна структура нафтопереробки. Виходячи з цього західні НПЗ у виробництві сучасного асортименту сумішевих бензинів, як правило, використовують не менше 10 компонентів з різним октановим числом. В Україні відсутня більшість життєво важливих технологічних установок, і в першу чергу алкілування, ізомеризації (на 2 НПЗ із 6), МТБЕ (на 2 НПЗ із 6), каталітичний крекінг (на 2 НПЗ із 6). У зв'язку з цим актуальною є модель реформування НПЗ України з урахуванням еталонного НПЗ країн Євросоюзу (табл. 5). Для модернізації діючих в Україні підприємств за такою схемою потреба в інвестиційних ресурсах становить 2,5 млрд. дол., що еквівалентно будівництву західного сучасного НПЗ потужністю 8 млн. т/рік із терміном будівництва 1,5-2 роки. Таблиця 5 Пропозиції щодо досягнення еталону технологічної структури НПЗ України, тис, т Технологічна структура Еталонний НПЗ, % до потужності первинної переробки ВАТ «Лисичанськ- нафтооргсинтез» ВАТ «Укртатнафта» факт дефіцит (+), надлишок (-) факт дефіцит (+), надлишок (-) Первинна переробка 15976,0 18625 Термічний крекінг та вісбрекінг 12 - + 1917 - +2235 Каталітичний крекінг 20 2200 +995,2 1500 +2225 Каталітичний риформінг 17 2316,8 +399,1 1900 +1266 Гідрокрекінг 4 - +639,0 - +745 Гідроочищення 50 2056,6 +5931,4 3300 +6012 Коксування 5 - +799 - +931 Алкілування 2 - +319,5 - +373 Ізомеризація 4 - +639,0 - +746 Виробництво ЕТБЕ 1 +159,8 - 186,3 Виробництво мастил 3 - 362 +197 Виробництво бітуму 3 +479 343 +216 Джерело: за даними [17]. Дизельне паливо. Сьогодні країни, розташовані на різних континентах, у частині використання як пріоритету бензину або дизельного палива йдуть різними шляхами, що істотно впливає на структуру технологічних процесів національних НПЗ. В Україні ще досі немає національної концепції розвитку автомобільного транспорту, але більш вірогідним є орієнтація на його дизелізацію, що пов'язано з меншою витратністю дизельної системи експлуатації, а також деякими екологічними перевагами. За минуле п'ятиріччя спостерігалася стабілізація росту споживання дизельного палива (13,2%) і у 2010 р. обсяг його споживання склав 5,31 млн. т. У той же час його виробництво за відповідний період зменшилося на 5%. За досліджуваний період часу спостерігалося збільшення імпорту дизельних палив з 2,1 млн. т у 2009 р. до 2,4 млн. т у 2010 р. (табл. 6). З урахуванням ситуації, що склалася у світі, з цінами на сиру нафту і невідповідності їй прогресу в українській нафтопереробці вже найближчим часом слід чекати падіння внутрішнього виробництва і відповідного зростання обсягів імпорту дизельних та інших моторних палив. Для України з точки зору збільшення виробництва дизельного палива поліпшеної якості найбільший інтерес представляють технології гідрокрекінгу, вісбрекінгу й уповільненого коксування. Національною енергетичною стратегією на період до 2030 р. для забезпечення випуску малосірчистого дизельного палива серед процесів нафтопереробки перевага надана установкам з гідроочи- Таблиця 6 Баланс попиту та пропозиції дизельного палива в Україні у 2009-2010 рр., тис. т Показники 2010 р. 2009 р. 2010 р. до 2009 р. +/- % 1. Попит – усього 6014,8 5697,0 317,8 105,6 2. Споживання – усього 5317,5 5087,9 229,6 104,5 3. Експорт 697,3 609,1 88,2 114,5 4. Пропозиції – усього 6299,9 6078,2 221,7 103,6 5. Власне виробництво 3772,1 3972,1 -200,0 95,0 6. Імпорт – усього 2472,1 2157,2 314,9 114,6 7. Залишки на початок періоду 435,6 384,5 51,1 113,3 8. Залишки на кінець періоду 379,9 435,6 -55,7 87,2 9. Середня ціна: імпорту, дол. за т 656,0 499,3 156,7 131,4 власного виробництва, грн. за т 7362,1 5859,8 1502,3 125,6 роздрібні, грн. за л 6,78 5,69 1,09 119,1 Джерело: розраховано за даними [13-14]. щення, потужності яких до 2010 р. планувалося збільшити до 17,23 млн. т (2000 р. – 6,9 млн. т). У той же час для додаткового вироблення малосірчистого дизельного палива передбачалося ввести у 2010 р. комплекс гідрокрекінгу потужністю 4,2 млн. т. і побудувати нову установку вісбрекінгу потужністю 2 млн. т на Лисичанському та Кременчуцькому НПЗ для забезпечення виробництва дизельного палива із вмістом сірки до 0,05 і потужністю 1,5 млн. т – на Одеському НПЗ. Таким чином, як показала світова практика, завдання, пов'язані з виробництвом екологічного дизельного палива, разом з одночасним збільшенням його виробництва, доцільно вирішувати в загальному контексті проблем поглиблення переробки нафти, у тому числі за рахунок підбору оптимальних технологічних схем, ефективніших каталізаторів та інших показників. Паливний мазут. Фінансово-еконо- мічна криза різко змінила структуру споживання нафтопродуктів в Україні і призвела до значного падіння споживання мазуту у 2009-2010 рр. Так, споживання мазуту в Україні різко зменшилося з 2,1 млн. т у 2009 р. до 0,8 млн. т у 2010 р. Найбільшими споживачами мазуту залишаються електростанції і промислові котлоагрегати (табл. 7). Таблиця 7 Баланс попиту та пропозиції мазуту в Україні у 2009-2010 рр., тис. т Показники 2010 р. 2009 р. 2010 р. до 2009 р. +/- % 1. Попит – усього 3343,3 3850,4 -507,1 86,8 2. Споживання – усього 823,7 2111,8 -1288,1 39,0 3. Експорт 2519,6 1738,6 781,0 144,9 4. Пропозиції – усього 2956,3 3494,5 -538,2 84,6 5. Власне виробництво 2413,7 2568,8 -155,1 94,0 6. Імпорт – усього 546,3 931,9 -385,6 58,6 7. Залишки на початок періоду 311,2 305,0 6,2 102,0 8. Залишки на кінець періоду 314,9 311,2 3,7 101,2 9. Середня ціна: імпорту, дол. за т 533,1 367,3 165,8 145,1 власного виробництва, грн. за т 4200,7 3177,1 1023,6 132,2 Джерело: розраховано за даними [13-14]. Диспропорція у балансі виробництва і споживання мазуту в Україні у першу чергу пояснюється слабкістю ринкових стосунків, а з іншого боку, відсутністю прогресу в підвищенні ефективності переробки нафти (глибини). Через структури поточного виробництва нафтопереробна промисловість України несе значні економічні втрати. Так, експортуючи щорічно мільйони тонн мазуту, місцеві НПЗ субсидують західні країни на мільярди доларів тільки з тієї причини, що самі не можуть видалити з нього моторні палива. У зв'язку з проблемою „мазуту”, на нашу думку, неможливо вирішити поставлене завдання переходу найближчим часом українських НПЗ на випуск більшої частини продукції за стандартами Євро-3” і вище. Раніше на НПЗ України передбачали введення нових і реконструкцію діючих установок глибокої переробки нафти і облагороджувальних процесів, але через відсутність необхідних інвестицій ці плани не були втілені у життя. Найбільш доцільним з точки зору ефективності капітальних вкладень слід вважати пріоритет використання малих проектів реконструкції НПЗ. Іншим шляхом у вирішенні даної проблеми може бути будівництво нових для української промисловості установок вісбрекінгу з переробки мазуту. Сьогодні практично на кожному сучасному НПЗ у країнах Євросоюзу є подібні установки, потужність яких відносно первинної переробки досягає в середньому 9%. Велику увагу розвитку цих процесів приділяють у Російській Федерації, де до 2020 р. передбачається довести глибину переробки нафти на НПЗ до 85% при повній відмові від експорту паливного мазуту. З урахуванням світового досвіду Україні слід повернутися до оцінки ефективності проведеної раніше приватизації НПЗ і визначитися з механізмами дії на прискорення прогресу в нафтопереробній промисловості. Зміна цін на ринку нафтопродуктів в Україні пов'язана головним чином із коливаннями світових цін на нафту. Контроль за цими цінами здійснює держава, у тому числі вольовими методами і бажанням управляти цінами на ринку нафтопродуктів. Слід зазначити, що головними чинниками впливу на ціну нафтопродуктів є ціна на нафту і рівень податків. Одночасно з цим Україна як країна-імпортер нафти і нафтопродуктів повинна мати гнучку систему впливу на формування цін на нафтопродукти. Логіка і алгоритм побудови такої системи мають забезпечити захист економічних інтересів держави і споживачів з точки зору власного вироблення нафти, забезпечення балансу інтересів нафтопереробних заводів і імпортерів нафтопродуктів, використання альтернативних (нетрадиційних) палив. Висновки. Сучасний рівень нафтового сектору в Україні не дозволяє повністю забезпечити потреби ринку в нафтовій сировині і продуктах її переробки. Тому значні потреби у нафті й нафтопродуктах задовольняються за рахунок імпорту, який збільшувався під час фінансово-економічної кризи. Негативно позначається на ресурсах нафтопродуктів неефективність політики енергозбереження. Для досягнення в Україні світового рівня у нафтовому секторі треба переглянути технологічну політику держави, зробити більший акцент її розвитку у напрямку: освоєння можливостей морських шельфів для збільшення видобутку нафти, впровадження технологічних інновацій на НПЗ для більш ефективного використання сировини (нафти) і підвищення якості нафтопродуктів. Необхідно вдосконалити державне регулювання цін на енергоносії, зробивши їх головним чинником формування інвестиційного фонду для фінансування інновацій у нафтовидобувну і нафтопереробну промисловість. Для вирішення проблем підвищення конкурентоспроможності нафтового сектору треба розробити комплексні програми щодо їх вирішення, розглянувши можливість будівництва нового НПЗ з використанням західних технологій та участі України у міжнародних інтеграційних проектах, у тому числі з енергозаощадження й альтернативних видів палива. Література 1. BP Statistical Review of World Energy 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.bp.com. – 45 p. 2. Prix et marges des produits petroliers en France et dans l’Union Europeenne. – Direction Generale de l’Energie et du Climat. Republique Francaise, 2011. – 15 p. 3. Брагинский О. Российская нефтепереработка на фоне общемировых тенденций / О. Брагинский // Мировая энергетика. – 2007. – № 12. – С. 24-27. 4. Бойченко С.В. Моторные топлива и масла для современной техники: моногр. / С.В. Бойченко, С.В. Иванов, В.Г. Бурлака. – К.: НАУ, 2005. – 216 с. 5. Азев В.С. Улучшение качества автомобильных бензинов и дизельных топлив / В.С. Азев, С.Р. Лебедев, Т.Н. Митусова // Химия и технология топлив и масел. – 1998. – № 5. – С. 5-8. 6. Данилов А.Н. Все о дизельных топливах / А.Н. Данилов, Т.Н. Митусова // Мир нефтепродуктов. – 2002. – № 3. – С. 45- 47. 7. Енергетична політика України – Огляд 1996 р. – Paris: OECD Publications, 1996. – C. 139. 8. Не хочу, не буду. Украина остается на обочине развития нефтепереработки // НефтеРынок. – 2007. – № 8. – С. 12-15. 9. Україна. Огляд енергетичної політики 2006. – Міжнародне енергетичне агентство / під ред. К. Манділ. – Paris: IEA Publications, 2006. – 377 c. 10. Капустин В. Государство сегодня занимает созерцательную позицию / В. Капу- стин // Oil market. – 2008. – №2. – С. 48-51. 11. Павлова О. «Євро-3», «Євро-4»: но- ві стандарти, старі проблеми / О. Павлова // Моніторинг і аналіз цін та якісних параметрів товарів, робіт і послуг. – 2008. – № 1. – С. 70-72. 12. Бурлака В.Г. Трансформация рынков нефти и газа / В.Г. Бурлака, Р.В. Шерстюк; под ред. Бурлаки Г.Г. – К.: НАУ, 2005. – 320 с. 13. Статистика / Міністерство енергетики та вугільної промисловості України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: mpe.kmu.gov.ua. 14. Статистична інформація / Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat. gov.ua. 15. Шерстюк Р.В. Пути модернизации НПЗ Украины / Р.В. Шерстюк, В.Г. Бурлак // Нефтепереработка и нефтехимия. – 2006. – № 11. – С. 5-10. 16. Key World energy statistics // IEA. – 2009. – 74 p. 17. Шерстюк Р.В. Механізм інноваційного розвитку нафтогазового комплексу: моногр. / Р.В. Шерстюк; під ред. Г.Г. Бур- лаки. – К.: Освіта України, 2006. – 218 с. www.bp.com www.ukrstat

Інноваційний механізм модернізації нафтового сектору в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси