Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31317 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період / П. Ленський // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 45-48. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31317 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-313172012-03-03T12:08:43Z Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період Ленський, П. Політичні та соціально-економічні проблеми сучасного розвитку КНР 2009 Article Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період / П. Ленський // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 45-48. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0095 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31317 uk Китайська цивілізація: традиції та сучасність Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Політичні та соціально-економічні проблеми сучасного розвитку КНР Політичні та соціально-економічні проблеми сучасного розвитку КНР |
| spellingShingle |
Політичні та соціально-економічні проблеми сучасного розвитку КНР Політичні та соціально-економічні проблеми сучасного розвитку КНР Ленський, П. Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
| format |
Article |
| author |
Ленський, П. |
| author_facet |
Ленський, П. |
| author_sort |
Ленський, П. |
| title |
Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період |
| title_short |
Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період |
| title_full |
Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період |
| title_fullStr |
Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період |
| title_full_unstemmed |
Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період |
| title_sort |
китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики кнр у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період |
| publisher |
Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Політичні та соціально-економічні проблеми сучасного розвитку КНР |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31317 |
| citation_txt |
Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональній безпеки в постбіполярний період / П. Ленський // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 45-48. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
| work_keys_str_mv |
AT lensʹkijp kitajsʹkídžerelaŝodocentralʹnoazíjsʹkogovimírupolítikiknrugaluzíregíonalʹníjbezpekivpostbípolârnijperíod |
| first_indexed |
2025-07-03T11:46:56Z |
| last_indexed |
2025-07-03T11:46:56Z |
| _version_ |
1836626180581621760 |
| fulltext |
45
Китайські джерела щодо центральноазійського виміру
політики КНР у галузі регіональній безпеки
в постбіполярний період
П. Ленський
Проблеми безпеки в Центральноазійському регіоні є в цілому досить дослі-
дженою тематикою та, з огляду на підвищення статусу регіону на геополітичній
карті світу, що спостерігається останнім часом, привертають увагу дослідників
з багатьох країн світу. Водночас зовнішня політика Китаю у сфері забезпечення
регіональної безпеки, особливо, протягом останніх років досліджена значно мен-
ше. Особливий інтерес для дослідників ця проблематика набула наприкінці 1990-
х рр. під час створення та діяльності “Шанхайської п’ятірки”, далі Шанхайської
організації співробітництва.
Джерельна база проблеми, що досліджується, включає широке коло офіцій-
них китайських документів, зокрема, заяви та промови китайських керівників,
оприлюднені в ЗМІ та публікаціях МЗС КНР, щорічні звіти китайського уряду та
парламенту, двосторонні документи (угоди, спільні заяви, меморандуми), укла-
дені урядом Китаю з урядами інших держав, матеріали Шанхайської організації
співробітництва, а також документи китайських наукових установ, аналітичних і по-
літологічних центрів, що займаються проблематикою Центральної Азії та зовнішньої по-
літики Китаю в регіоні.
Особливістю китайських досліджень зовнішньої політики країни, у тому чис-
лі її безпекових аспектів, починаючи з моменту створення Китайської Народної
Республіки та до теперішнього часу було їхній надмірне ідеологізований характер
через примушуване обслуговування політичною наукою офіційного курсу китай-
ського керівництва. Слід зазначити, що зовнішня політика КНР завжди визначала-
ся правлячою Комуністичною партією Китаю, її керівництвом та, значною мірою,
персонально першим керівником КПК. Загальні напрями та результати реалізації
зовнішньополітичного курсу країни в той чи інший термін розвитку Китаю, як пра-
вило, висловлювалися в документах партійних з’їздів та сесій Всекитайських зборів
народних представників. Конкретні зовнішньополітичні заходи обговорювалися та
приймалися під час закритих нарад вищого керівництва країни, яке також визнача-
ло необхідність і ступінь поінформованості китайського суспільства та масштаби
проведення відповідних пропагандистських кампаній. Тому більшість політичних
досліджень представляли собою, головним чином, тлумачення виступів на різно-
манітних партійних і урядових форумах керівників Китаю Мао Цзедуна, Чжоу Ень-
лая, Лю Шаоці. За визнанням більшості китайських джерел, політичну платформу
та ідеологічне підґрунтя сучасного зовнішньополітичного курсу країни становила
дипломатична ідеологія колишнього керівника Китаю Ден Сяопіна, “яка збагати-
ла традиційний дипломатичний інструментарій, нові методи якого полягали в хо-
лодному та спокійному спостереженні, у обґрунтованому реагуванні, у зайнятті
міцних позицій, у діях з урахуванням всіх обставин тощо”. Зазначені принципи
зовнішньої політики, більш яскраво відображені у відомій “формулі 24 ієрогліфа”
Ден Сяопіна: “Холоднокровно спостерігати; стримано укріпляти хитливі позиції;
перемагати труднощі; триматися в тіні й намагатися ні в чому себе не проявляти;
бути здатним захищати свої незграбні погляди; ніколи не намагатися лідирувати та
завжди добиватися деяких результатів”.
46
Нове китайське керівництво «четвертого покоління» на чолі з Ху Цзіньтао
опинилося в складних умовах необхідності кардинального перегляду старих
ідеологізованих концепцій колишніх китайських керівників та розробки нового
зовнішньополітичного курсу. Протягом останніх років у державних та науково-
дослідницьких установах країни розгорнута широкомасштабна кампанія щодо
вивчення та пошуку нових концептуальних підходів до регулювання проблем
міжнародної політики, насамперед, у сфері національної безпеки.
Історично дослідження в Китайській Народній Республіці у сфері міжнарод-
ної та безпекової політики розвиваються в рамках кількох наукових установ, на
долю яких припадає більшість усіх наукових досліджень та публікацій з проблем
безпеки. Слід відзначити, що міжнародний курс Китаю тільки два десятиліття
назад став предметом наукового аналізу та дискусій, а відповідні розробки ана-
літиків реалізовувалися в офіційну лінію. У 1970-1980-х роках у Китаї створю-
ються або поновляють роботу такі науково-дослідницькі установи, що займають-
ся проблемами зовнішньої політики та політики безпеки, у тому числі в регіоні
Центральної Азії, як Інститут міжнародних сучасних проблем, Інститут вивчення
проблем Росії, країн Східної Європи та Центральної Азії Академії суспільних
наук КНР, Пекінський інститут сучасних міжнародних досліджень, Центр до-
сліджень ШОС при Шанхайської Академії суспільних наук, Інститут Східної
Європи та Центральної Азії Шанхайської Академії суспільних наук. Окрім того,
проблемами безпеки широко займаються наукові та навчальні заклади Народно-
визвольної армії Китаю, зокрема, Нанкінський університет НВАК та Академія
генерального штабу НВАК. Існує значна кількість різноманітних громадських
асоціацій та об’єднань, зокрема, Китайська асоціація колишніх дипломатів, Ки-
тайське Товариство народної дипломатії, а також низка центрів при освітянських
закладах Китаю, що займаються науково-практичною діяльністю у сфері між-
народних відносин. Хоча їх вплив на розвиток безпекових досліджень у країні
є відносно незначним, але практичний досвід зазначених установ представляє
певний інтерес у контексті даного дисертаційного дослідження.
Серед відомих авторів, що займаються проблематикою сучасної політики Ки-
таю у сфері безпеки в Центральній Азії, у тому числі проблематикою Шанхайської
організації співробітництва, слід назвати Лі Чаншунь, Лі Цзінцзе, Лі Фенлінь, Лі
Літань, Лі Міньлунь, Пань Гуан, Жень Дунфен, Тан Гуанхун, Сін Гуаншен, Сюнь
Гуанкай, Чжа Даоцзян, Чжан Байцзя, Чжан Дегуан, Чжао Хуашен та ін.
Найбільш цікавим, на мій погляд, документом з питань сучасної зовнішньої
політики Китаю є наукова публікація професора Нанкінського політичного ін-
ституту Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) Тан Гуанхуна “Різноманіття
світу та нова ідея китайської дипломатії”, яка була розтиражована провідними
національними інформаційними агенціями Китаю “Сіньхуа” і “Женьмінь жибао”,
що свідчить про надання висунутій у статті новій зовнішньополітичній концепції
статусу державної.
Як вважає китайський дослідник, на сучасному етапі “роль китайської дипло-
матії виявляється в повазі до різноманіття світу, а її база та імпульс – корінні
інтереси китайського народу та загальні інтереси народів усього світу”. Довго-
терміновою метою має бути створення нового світового політичного та еконо-
мічного порядку, а саме “лише при створенні нового порядку можна досягнути
стабільності, а лише при досягненні стабільності розвиватися” [1].
Більш чітке та конкретне пояснення нового світоустрою можна знайти в до-
повідях та виступах китайських керівників, що схематично відображається на-
ступним чином: мета – загальне процвітання, спосіб – діалог та співпраця, гаран-
47
тії – загальновизнані закони та звичаї; базис – збалансований розвиток; рушійна
сила – взаємна безпека. При цьому “процес формування нового міжнародного
порядку є процесом створення гармонічного світу”.
Наукові інтереси Чжао Хуашена [2-10], директора Центру Росії та Централь-
ної Азії Фуданьського університету (м. Шанхай), охоплюють проблематику
Шанхайської організації співробітництва, у створенні та роботі якої він брав без-
посередню участь. В авторській монографії “Китай, Центральна Азія та Шанхай-
ська організація співробітництва”, яка присвячена історії створення та розвитку
Шанхайської організації співробітництва, розглянуті основні напрямки діяльнос-
ті ШОС, визначені інтереси трьох великих держав – Китаю, Росії та США – у
Центральній Азії, докладніше проаналізовано вплив подій 11 вересня 2001 р. на
функціонування ШОС [7].
Одним з перших наукових закладів у Китаї та в цілому у світі, що спеціалізу-
ється на проблемах Шанхайської організації співробітництва є Центр досліджень
ШОС при Шанхайської академії суспільних наук, який очолює відомий фахівець
Пань Гуан. До кола актуальних дослідницьких завдань колективу Центру вхо-
дять механізми взаємодії країн-учасниць ШОС у забезпеченні безпеки та бороть-
бі з тероризмом, співпраці у сфері енергетики та комунікацій, вплив Іракської
війни на діяльність організації, стосунки ШОС зі США, створення без’ядерної
зони в Центральній Азії, взаємодія ШОС з іншими регіональними організаціями
та механізмами в Центральній Азії [11-13].
Так у однієї з перших наукових публікацій “Шанхайська організація співробітни-
цтва в контексті міжнародної антитерористичної кампанії” професор Пань Гуан від-
стежує вплив подій 11 вересня 2001 року та розгорнутої США та їх союзниками вій-
ськової операції в Афганістані на подальший розвиток регіональної структури безпе-
ки, відзначаючи її нові можливості та виклики, що встають перед організацією [11].
Розглядаючи широкий спектр проблем, пов’язаних з міжнародними відноси-
нами, безпекою, міжнародним тероризмом, глобалізацією, геоекономікою та ін.,
авторський колектив на чолі з Пань Гуаном у монографії “Центральна Азія до й
після 11 вересня: геополітика та безпека” головний акцент робить на їхніх полі-
тичних та геополітичних аспектах. Зокрема, здійснюється політичний аналіз усіх
факторів міжнародної політики, оцінок позицій та інтересів основних держав та
гравців, що втягнуті в політику регіону, а також робиться спроба відобразити усі
ризики, які пов’язані зі змінами регіональної та міжнародної ситуації та політи-
кою стосовно Центральної Азії.
У монографії “Проблема безпеки та Шанхайська організація співробітництва”
директор Інституту вивчення проблем Росії, країн Східної Європи та Центральної
Азії Академії суспільних наук КНР Син Гуанчен простежує проблему безпеки в
Центральній Азії через призму еволюції співробітництва країн-учасниць ШОС у
зазначеній сфері від врегулювання прикордонних питань до поглиблення взаємо-
довіри у військових справах, скорочення збройних сил та боротьби з тероризмом,
сепаратизмом і екстремізмом. На думку науковця, останнім часом “рівень співро-
бітництва безпеки ШОС неухильно зростає, степінь довіри поглиблюється, що за-
клало основу для подальшого розвитку відносин усіх членів організації” [14-15].
Особливістю політично-наукового життя в Китаї є традиційний значний вплив
військових кіл, що, у тому числі, виражається у формі участі військових у науко-
вих дослідженнях. У найбільшій мірі згадана особливість стосується діяльнос-
ті як низки аналітичних центрів і громадських асоціацій, чимало співробітників
яких займали командні посади в збройних силах країни, так і навчальних закладів
Народно-визвольної армії Китаю (НВАК).
48
Характерною тенденцією розвитку сучасних міжнародних досліджень у КНР
також є підвищення уваги науковців до теоретичних аспектів зовнішньої та без-
пекової політики країни, викликане впливом на китайську політичну науку амери-
канських та європейських шкіл дослідження міжнародних відносин.
У цілому, можна стверджувати, що на сьогодні в КНР існує ґрунтовний комп-
лекс джерел, який відображає основні напрямки формування та реалізації націо-
нальної зовнішньополітичної стратегії, у т.ч. у регіоні Центральної Азії.
Список використаних джерел
1. Тан Гуанхун. Різноманітність світу та нова ідея китайської дипломатії // Вивчення
міжнародних проблем. – Пекін. – 2005. – № 5. – С. 22-27. (Кит. мовою)
2. Чжао Хуашен. Китай, Россия, США: интересы, позиции, взаимоотношения в
Центральной Азии // Центральная Азия и Кавказ. – Лулеа (Швеция). – 2004. – № 4.
– С. 131-141; № 6. – С. 102-111.
3. Zhao Huasheng. The SCO in the Last Year // China and Eurasia Quarterly, Special Edition:
The SCO at One. – July 2005. – P. 10-12.
4. Zhao Huasheng. The Shanghai Cooperation Organization at 5: Achievments and Challenges
Ahead // China and Eurasia Quarterly. – August 2006. – Vol. 4. – No3. – P. 105-123.
5. Zhao Huasheng. China, Russia and the U.S.: their Interests, Postures, and Interrelations in
Central asia // Central Asia and Caucasus. – Lulea (Sweden). – 2004. – No5. – P. 116-125;
No6. – P. 86-94.
6. Zhao Huasheng. A Chinese View on the US Role for Security Providing in Central Asia //
Cooperation of Central Asian Countries and the USA for Security Providing in the Region.
– Almaty: IWEP, 2005. – P. 41-58.
7. Чжао Хуашэн. Китай, Центральная Азия и Шанхайская организация сотрудничества
// Рабочие материалы. Московский Центр Карнеги. – 2005. – Вып.5.
8. Чжао Хуашен. Некоторые проблемы развития Шанхайской организации
сотрудничества // Информационный сборник “Безопасность”. Специальный выпуск
“Шанхайская организация сотрудничества”. – Москва, 2007.
9. Матеріали міжнародного семінара “Центральна Азія та Шанхайська організація
співробітництва” / Під ред. Юй Сіньтяня и Чжао Хуашена. – Шанхай: Шанхайський
інститут міжнародних досліджень, 2003. (Кит. мовою)
10. Сборник материалов международного семинара “Центральная Азия и Шанхайская
организация сотрудничества” / Под ред. Юй Синьтяня и Чжао Хуашэна; Шанхайский
институт международных исследований. – Шанхай, 2003.
11. Пан Гуан. Шанхайська організація співробітництва у контексті міжнародної
антитерористичної організації. – http://www.ca-c.org/journal/rus-03-2003/06.guaprimru.
shtml
12. Пан Гуан, Ху Цзянь. Перша регіональна організація співробітництва в 21-му столітті
– Шанхайська організація співробітництва під кутом комплексного дослідження. –
Пекін: Чжунго чжунян дансяо чубаньше, 2006.
13. Pan Guang. East Turkestan Terrorism and the Terrorist Arc: China’s Post-9/11 Anti-Terror
Strategy // China and Eurasia Quarterly. – May 2006. – Vol. 4. – No 2. – P. 19-24.
14. Сін Гуанчен. Проблеми безпеки та Шанхайська організація співробітництва.
15. Син Гуанчен. Шанхайская организация сотрудничества: приоритетные направления
// Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №11. – С.68-75.
|