Парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31329 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування / Н. Кірносова // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 118-120. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31329 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-313292012-03-03T12:26:35Z Парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування Кірносова, Н. Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства і літературознавства 2009 Article Парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування / Н. Кірносова // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 118-120. — укр. XXXX-0095 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31329 uk Китайська цивілізація: традиції та сучасність Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства і літературознавства Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства і літературознавства |
| spellingShingle |
Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства і літературознавства Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства і літературознавства Кірносова, Н. Парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
| format |
Article |
| author |
Кірносова, Н. |
| author_facet |
Кірносова, Н. |
| author_sort |
Кірносова, Н. |
| title |
Парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування |
| title_short |
Парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування |
| title_full |
Парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування |
| title_fullStr |
Парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування |
| title_full_unstemmed |
Парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування |
| title_sort |
парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування |
| publisher |
Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства і літературознавства |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31329 |
| citation_txt |
Парадигма значень лічильного слова китайської мови: до проблеми функціонування / Н. Кірносова // Китайська цивілізація: традиції та сучасність: Зб. ст. — К., 2009. — С. 118-120. — укр. |
| series |
Китайська цивілізація: традиції та сучасність |
| work_keys_str_mv |
AT kírnosovan paradigmaznačenʹlíčilʹnogoslovakitajsʹkoímovidoproblemifunkcíonuvannâ |
| first_indexed |
2025-07-03T11:47:46Z |
| last_indexed |
2025-07-03T11:47:46Z |
| _version_ |
1836626232296341504 |
| fulltext |
118
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПИТАННЯ КИТАЙСЬКОГО
МОВОЗНАВСТВА І ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА
Парадигма значень лічильного слова китайської мови:
до проблеми функціонування
Н. Кірносова
З практики вивчення й викладання китайської мови відомо, що лічильні слова
становлять один з найменш роз’яснених розділів граматики. Ці службові слова в
мові є відображенням категоризації світу предметів у мисленні, тому їх ще нази-
вають класифікаторами. Синтактика класифікаторів (тобто, їхнє місце розташу-
вання в реченні) прописана досить чітко й запитань не викликає, а от семантика
(зв’язок лічильного слова з групою іменників, які воно об’єднує в категорію), на-
впаки, становить значні труднощі для іноземців. Найбільша проблема – це зро-
зуміти логіку категоризації світу “по-китайськи” і відкрити для себе механізм
об’єднання речей у класи. Зазвичай у підручниках (складених як китайцями, так
й іноземними фахівцями) роз’яснення цієї теми підмінюються директивами – що,
де і як уживати, тобто, пропонується запам’ятовувати велику кількість іменників
з відповідними лічильними словами. Така ситуація не сприяє автоматизації мов-
лення й ускладнює комунікацію. Тож проблема функціонування лічильних слів
залишається актуальною.
Раніше я вже зверталася до цієї проблеми й пропонувала вирішувати проблеми
семантики шляхом розкриття етимології ієрогліфа на позначення класифікатора.
Тоді мені вдалося віднайти логіку використання обраних класифікаторів щодо
відповідного класу іменників (йшлося про свійських тварин). Однак поза увагою
тоді залишилась інша проблема: чому один і той самий класифікатор може бути
спільним для двох чи більше класів, утворених на підставі цілком різних ознак?
Тож у цій статті я хотіла б звернутися до парадигми значень одного лічильного
слова й спробувати пояснити її походження. Розглянемо можливі значення кла-
сифікатора 匹.
Таблиця 1. Використання класифікатора 匹1
匹 (疋)
коні, віслюки, мули тощо 1
тканини в рулонах та інші ткацькі вироби 2
Оскільки класифікатор “збирає” іменники в один клас (множину) на підставі
певної спільної риси, то виникає питання: чому в цьому випадку один і той самий
класифікатор застосовується до вказаних груп предметів? Яка риса є спільною
для в’ючних тварин і тканин?
1 汉语量词学习手册/褚佩如，金乃逯编；刘莉，吕新莉英译。-北京：北京大学出版
社，2002。
119
Для відповіді на це питання з’ясуємо етимологію ієрогліфа 匹. Зауважу, що в
силу специфіки ієрогліфічного письма, це можна робити двома шляхами – образ-
ним і дискурсивним. У першому випадку ми оперуємо зображеннями конкрет-
них речей, які в поєднанні можуть указувати на абстрактне поняття, а в другому
– оперуємо абстрактними рисами, значення яких закодовані двійковим кодом,
наочно представленим Даоським колом. Першим шляхом – образним – ієрогліфи
створювалися від самого початку, а другим шляхом – дискурсивним – їх намага-
лися впорядкувати.
Для з’ясування етимології ієрогліфа匹звернімося спочатку до одного з най-
давніших джерел – словника “Шовень”2, автор якого Сюй Шень одним з перших
спробував поєднати образний і логіко-дискурсивний способи тлумачення ієро-
гліфів. Виявляється, що в цьому словнику представлене лише одне значення 匹
– як класифікатора до тканин і полотен. Розглянемо докладніше це значення.
Образне тлумачення: згідно словника “Шовень”, ієрогліф є ідеограмою, яка
складається зі скручувати/ приховувати + вісімка (розділяти), означає
міру довжини в 4 чжани (тобто, ≈ 11 м): 四丈也。从八匸。八揲一匹，
八亦聲。 Походить з малюнку полотна тканини, яке звисає з верстату, і
яке обрізають та згортають у рулон з двох сторін двічі, так, що полотно
виявляється складеним у вісім частин. У поясненнях в “Шовені” зазначається,
що саме так було прийнято в давнину. Таким чином, і значення “скручувати”, і
значення “вісімка” виявляються виправданими в цій ідеограмі.
Дискурсивне тлумачення: якщо складові ієрогліфа ще далі розкласти на аб-
страктні риси, то згідно того самого словника “Шовень” і в термінах їнь-ян ви-
явиться такий дискурс: 一речі в стані ян + 乚простір реалізації їнь + 八вісімка
(постійна величина їнь). Спочатку докладніше проінтерпретуємо вісімку: згідно
тлумачення в “Шовень”, вісімка – це постійна величина їнь, яка відображає при-
родну сутність їнь, тобто – коли їнь містить у собі ян. Тепер додамо значення
перших двох компонентів: річ у стані ян означає оприявлену річ, яка існує, а
простір їнь означає, що річ, яка в ньому знаходиться, ще не оформлена, не набу-
ла форми. Отже, таким дискурсом закодовано поняття “полотно”: воно вже має
міру (характеристика ян), але ще не має форми (характеристика їнь), тобто, воно
“очікує” подальшого використання для пошиття одягу або інших речей.
Обидві інтерпретації знаку – і образна, і логіко-дискурсивна – мотивують вико-
ристання匹 як класифікатора до тканин у значенні “рулон”. Але як тоді пояснити
вживання цього ж класифікатора щодо в’ючних тварин?
Звернувшись до інших етимологічних джерел3 з’ясовуємо, що 匹 почало вико-
ристовуватися як класифікатор щодо в’ючних тварин набагато раніше (ще в епоху
Західної Чжоу, 1046 – 771 рр. до н.е.)4, ніж до тканин. Останнє значення додалося
як раз в епоху Хань, коли й жив Сюй Шень. Причому пізніші коментатори, на-
приклад, Лінь Іґуан, автор “Етимологічного словника” (1920 р.), зауважували, що
в середині ієрогліфа зображено не вісімку, а знак, який символізує протилежнос-
ті. Вони закидали Сюй Шеню, що той “притягнув за вуха” свою інтерпретацію,
аби вона відповідала прийнятому в його час способу загортання тканин у рулони.
Сучасний філософ і мовознавець Пан Пяо стверджує, що спочатку ієрогліф 匹
2 说文解字/（东汉）许慎 著：李翰文 译注；朱振华 按语。- 北京：九州出版
社，2006 。-1234页。
3 汉字资源：当代新说文解字/窦文宇，窦勇著。-长春：吉林文史出版社，2005。-
536页。
4 Ієрогліф 匹 як класифікатор до коней зустрічається в текстах на бронзових посудинах,
зокрема, на 毛公鼎。
120
виступав дієсловом, яке означало “бути спів мірним”, “складати пару”, тож у дав-
нину його почали застосовувати в значенні “підбирати пару” коням – тваринам,
які допомагали людині в багатьох галузях господарства й дуже цінувалися, тому
пара їм підбиралася завжди ретельно, так, щоб їхні якості тільки поліпшувалися.
Згодом слово почало використовуватися як класифікатор до коней, а потім і до
решти в’ючних тварин. Отже, на думку Пана Пяо, в ієрогліфі匹закодовано ідею
діалектики одиничного й парного: цей ієрогліф може вказувати на одиницю, але
таку, яку шукає собі пару, або може вказувати на пару, яка складає одне ціле.
Варто зауважити, що ця ідея не суперечить дискурсивному тлумаченню “ві-
сімки”, як цифри, яка зображує протилежності.
Таким чином, коні й рулони тканин об’єднуються в одну категорію як не-
залежні одиниці, що потенційно містять у собі ідею парності. На цій підставі
витворюється парадигма лічильного слова 匹 й задаються умови його функціо-
нування.
|