Шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу
Розглянута одна з найважливіших проблем ринкової економіки – мотивації та стимулювання трудового потенціалу, що постають у процесі трансформації економіки та формування нового якісного стану зайнятості, притаманного ринковим відносинам. Запропоновано практичні рекомендації щодо генезису мотиваційног...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Назва видання: | Економіка промисловості |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31415 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу / Е.Е. Шамілева // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 250-252. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31415 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-314152013-02-13T03:16:24Z Шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу Шамілева, Е.Е. Соціально-економічні аспекти промислової політики Розглянута одна з найважливіших проблем ринкової економіки – мотивації та стимулювання трудового потенціалу, що постають у процесі трансформації економіки та формування нового якісного стану зайнятості, притаманного ринковим відносинам. Запропоновано практичні рекомендації щодо генезису мотиваційного механізму підвищення ефективності використання вітчизняного трудового потенціалу за умов становлення соціально орієнтованої ринкової економіки. Ключові слова: ефективність, трудовий потенціал, мотивація, зайнятість. Рассматривается одна из важнейших проблем рыночной экономики – мотивация и стимулирование трудового потенциала, которые проявляются в процессе трансформации экономики и формирования нового качественного состояния занятости, присущего рыночным отношениям. Предложены практические рекомендации относительно генезиса мотивационного механизма повышения эффективности использования отечественного трудового потенциала при условиях становления социально ориентированной рыночной экономики. Ключевые слова: эффективность, трудовой потенциал, мотивация, занятость. The article examines one of the important problems that concerns motivation and stimulation of labour potential. These problems arise in the process of economic transformation and formation of a new-quality employment inherent in the market relations. Practical recommendations on genesis of a motivational mechanism of increasing the effective use of home labour potential under development of a socially oriented market economy are offered. Keywords: efficiency, labour potential, motivation, employment. 2011 Article Шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу / Е.Е. Шамілева // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 250-252. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31415 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Соціально-економічні аспекти промислової політики Соціально-економічні аспекти промислової політики |
| spellingShingle |
Соціально-економічні аспекти промислової політики Соціально-економічні аспекти промислової політики Шамілева, Е.Е. Шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу Економіка промисловості |
| description |
Розглянута одна з найважливіших проблем ринкової економіки – мотивації та стимулювання трудового потенціалу, що постають у процесі трансформації економіки та формування нового якісного стану зайнятості, притаманного ринковим відносинам. Запропоновано практичні рекомендації щодо генезису мотиваційного механізму підвищення ефективності використання вітчизняного трудового потенціалу за умов становлення соціально орієнтованої ринкової економіки.
Ключові слова: ефективність, трудовий потенціал, мотивація, зайнятість. |
| format |
Article |
| author |
Шамілева, Е.Е. |
| author_facet |
Шамілева, Е.Е. |
| author_sort |
Шамілева, Е.Е. |
| title |
Шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу |
| title_short |
Шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу |
| title_full |
Шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу |
| title_fullStr |
Шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу |
| title_full_unstemmed |
Шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу |
| title_sort |
шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Соціально-економічні аспекти промислової політики |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31415 |
| citation_txt |
Шляхи підвищення мотивації ефективності використання трудового потенціалу / Е.Е. Шамілева // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 250-252. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Економіка промисловості |
| work_keys_str_mv |
AT šamílevaee šlâhipídviŝennâmotivacííefektivnostívikoristannâtrudovogopotencíalu |
| first_indexed |
2025-07-03T11:52:30Z |
| last_indexed |
2025-07-03T11:52:30Z |
| _version_ |
1836626530924494848 |
| fulltext |
Е.Е. Шамілева
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Мотивація та стимулювання трудового
потенціалу є однією з найгостріших проблем,
які з'являються у процесі трансформації
економіки й формування нового якісного
стану зайнятості, властивого ринковим
стосункам.
Проблема вдосконалення вітчизняного
мотиваційного механізму ефективного
використання трудового потенціалу потребує
негайного вирішення і має ґрунтуватися на
дієвій системі мотивів і стимулів до
високоефективної праці. Це має бути
переважно ринкова мотивація, максимально
адаптована й орієнтована на ринкові умови
господарювання з відповідним
регулюванням цих процесів на державному
рівні.
Метою статті є розробка й
удосконалення практичних рекомендацій
щодо генезису мотиваційного механізму
підвищення ефективності використання
вітчизняного трудового потенціалу за умов
становлення соціально орієнтованої ринкової
економіки.
Проблеми людського розвитку,
відтворення робочої сили постійно
знаходяться в полі зору як вітчизняних, так і
зарубіжних учених. Значний внесок у
розвиток теорії та практики мотивації
трудової діяльності зробили Ф. Гільбрет і
Л. Гільбрет, Г. Емерсон, Е. Мейо, Ф. Тейлор,
А. Файоль, М. Фоллет, О. Шелдон. Відомими
авторами сучасних теорій мотивації на
Заході стали Ф. Герцберг, Е. Лоулер, Д. Мак-
Грегор, А. Маслоу,
Л. Портер і інші.
Істотний внесок у розвиток теорії
мотивації зробили українські учені, серед
них: Д. Богиня, І. Бондар, А. Гольда, Т.
Заяць, М. Карлін, А. Колот, Т. Синиця та
інші.
Стимулювання освітнього, професійно-
кваліфікаційного розвитку трудового
потенціалу із закріпленням його на
підприємстві відповідає принципам трудової
мотивації. Віддалена мотивація конкретно
пов'язана з перспективами професійного,
кваліфікаційного, освітнього зростання
впродовж усього трудового життя. У
зростанні професійно-кваліфікаційного,
освітнього рівня зацікавлений сам робітник,
адже це відповідає його потребам у
самореалізації.
Стратегія трудової мотивації,
заснована на мотивації з активним
використанням стимулів довгострокової дії,
підвищує ефективність відтворення
трудового потенціалу, і з цієї точки зору вона
виглядає сьогодні найбільш ефективною і
раціональною. Стратегічний рівень трудової
мотивації спрямований через віддалену
мотивацію на реалізацію життєво
осмислених механізмів мотивації. Нетривало
діюча мотивація здійснює підтримуючу,
направляючу функцію [1].
Передусім, необхідно відзначити, що
мотиваційний механізм використання
трудового потенціалу в умовах ринкової
економіки залишається в основному
незмінним. У його структурі відбувається
зміна пріоритетності різного роду мотивацій.
Проте при всьому різноманітті змін, яких
зазнає механізм трудової мотивації, можна
визначити своєрідні закономірності цих змін,
характерні для всіх країн, незважаючи на
відмінності їх рівнів соціально-економічного
розвитку, а саме:
розширення економічної свободи й
незалежності трудового потенціалу,
підвищення його відповідальності за свій і
сімейний добробут;
посилення інституціональних основ
соціальнотрудових стосунків, перетворення
їх на об'єкт жорсткого державного
регулювання;
виразно виявляється тенденція
зростання залежності розподілу кінцевих
результатів від трудової діяльності, зусиль
працівника. Закономірним наслідком цієї
тенденції є послаблення ролі інших джерел
доходів, перетворення праці на
універсальний засіб забезпечення життєвих
благ, економічної незалежності,
самоствердження й самооцінки;
посилюваний процес перетворення
праці на домінуючий чинник змінює роль і
___________________________
© Шамілева Ельвіна Ескендерівна – викладач.
Кримський економічний інститут ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», Сімферополь.
ISSN 1562-109X
співвідношення форм власності. Серед них
на перший план висувається й усе більшу
роль відіграє власність на робочу силу як
форма реалізації визначальної ролі складної
праці й гаранта економічної незалежності
працівника. Із зростанням значущості
власності на робочу силу закономірно
ослабляється роль інших форм власності.
Вони поступово перетворюються на загальні
умови здійснення трудової діяльності
людським капіталом;
із зростанням ролі праці та власності
на робочу силу істотно розширюються
можливості трудового потенціалу в
реалізації власності на речові чинники
виробництва, яка стає одним із джерел
формування його особистих доходів. На цій
основі відбувається подолання відчуження
працівника від власності і капіталу й
послаблення ролі найму робочої сили, а в
окремих випадках і їх ліквідація.
Закономірним наслідком цих і інших
процесів є вирівнювання економічного і
соціального статусу працівника;
у результаті безперестанного розвитку
соціалізації економіки відбувається
висовування на перший план соціальних
потреб, набуття ними пріоритетної ролі.
Посилення соціальної орієнтованості
економіки визначає зростання ролі
надекономічних мотивацій і зміну структури
складових мотиваційного механізму
ефективного використання трудового
потенціалу [2, 3].
У трансформаційній економіці при
формуванні нового механізму мотивації
ефективного використання трудового
потенціалу складною проблемою у
стимулюванні якості праці найнятих
робітників є проблема вибору видів
стимулювання для тих працівників, які
мають здібності якраз до вибраної роботи.
Тут можуть бути недостатні тільки види
матеріального і морального стимулювання –
значно, як вже виявлено, має розширитися
використання видів соціального
стимулювання, щоб працівник відчував
залежність результатів праці колективу від
реалізації своїх здібностей і пропозицій
(раціоналізаторських, управлінських тощо).
Західні вчені з ергономіки вважають, що для
сучасних працівників має значення не
стільки заробітна плата і пільги, скільки
самовираження за допомогою роботи і надія
на те, що вони зможуть внести свій вклад у
кінцевому результаті виробництва, який
обов'язково буде відмічений.
Ефективна система стимулювання
високопродуктивної праці, заснована на
ринковому мотиваційному механізмі, має
базуватися на врахуванні основних
спонукальних заходів, які би стимулювали
трудовий потенціал до систематичного
вдосконалення власної професійної
майстерності, до підвищення якості його
робочої сили, найповнішої реалізації
трудової мотивації [4].
Слід зазначити, що проблеми
вдосконалення мотивації та стимулювання
високоефективної праці належать до тих
проблем, які дуже динамічні, залежать від за-
гальноекономічних умов і мають постійно
удосконалюватися. Тобто ці проблеми, як і
проблеми заробітної плати взагалі,
практично не вирішувані. Тому прогнозна
оцінка систем мотивації високоефективної
праці та стимулювання трудового потенціалу
має здійснюватися, ґрунтуючись на
ситуаційному підході, відповідно до потреб
практики з урахуванням особливостей
розвитку видів економічної діяльності на
певному історичному періоді.
Формування мотиваційних стимулів до
конкурентоспроможної праці об'єктивно
перетворюється на інноваційну мотивацію,
яку, на наш погляд, можна визначити як
систему взаємопов'язаних і
взаємообумовлених стимулів, мотиваційних
важелів (економічних, фінансових,
соціальних, організаційно-правових тощо),
які в різноманітних сферах і галузях мають
впливати на соціальних партнерів,
спонукаючи їх до активізації діяльності
творчого змісту, спрямованої на створення
на основі НТП нових продуктів, послуг,
організаційних форм і інших, нових
споживчих вартостей, які мають попит, їх
упровадження, використання, комерціаліза-
цію з метою отримання корисного ефекту і
задоволення громадських потреб.
Проблему мотиваційного забезпечення
конкурентоcпроможної праці слід розглядати
з позиції інтересів усіх соціальних партнерів,
виходячи з розуміння необхідності
масштабної інтелектуальної, технічної та
технологічної модернізації національної
економіки, розширеного відтворення
науково-технічного і високотехнологічного
потенціалу. Надії реформаторів на те, що
інноваційний розвиток відбуватиметься
спонтанно, на основі самоорганізації, за
рахунок стихійних ринкових регуляторів не
виправдалися: кількість підприємств, які
займаються інноваціями, за роки ринкових
реформ не лише не виросла, а навпаки –
зменшилася; інноваційну діяльність здійснює
лише кожне десяте підприємство, тоді як у
розвинутих країнах частина інноваційно
активних підприємств досягає близько 70%
[2].
Тому в інтересах досягнення вищої
конкурентоспроможності трудового
потенціалу вагомого значення набуватиме
розробка державної стратегії інноваційної
мотивації, зростання ролі державних
регуляторів в економічному розвитку.
Удосконалення мотиваційного
механізму підвищення ефективності
використання трудового потенціалу на цьому
етапі розвитку економіки має бути націлене
на вирішення таких основних завдань:
забезпечення максимально можливої
ув'язки розмірів оплати послуг праці із
продуктивністю праці й орієнтацією на
оптимально високий результат господарської
діяльності;
удосконалення системи формування
заробітної плати;
підвищення матеріальної
зацікавленості трудового потенціалу в
систематичному підвищенні кваліфікації,
рівня професіоналізму і майстерності;
розробка методичних рекомендацій
для підприємств різних видів діяльності й
різних форм власності щодо вдосконалення
стимулювання високоефективної праці;
матеріальне заохочення працівників
організації за участь у проектах
організаційного розвитку, тобто
впровадження автоматизованих або
неавтоматизованих систем управління;
вибір і вдосконалення
найефективніших мотиваторів до праці з
урахуванням специфіки роботи підприємств
на сучасному етапі їх розвитку;
формування й контроль потрібного
психологічного клімату на підприємстві [3].
Ефективність цього мотиваційного
механізму залежатиме від повного
урахування в ньому всіх основних чинників,
які впливають на процеси стимулювання і
мотивації до праці за сучасних умов. Крім
того, на рівень ефективності мотиваційної
механізму матиме безперечний вплив те,
наскільки система мотивації та
стимулювання до праці виправдовуватиме
мотиваційні очікування найнятих робітників
щодо відповідності рівня стимулювання
трудового потенціалу рівню витрачених
зусиль і досягнутих результатів. Отже,
дієвість системи стимулювання й мотивації
до праці багато в чому залежатиме від
вибору актуальних за сучасних умов
мотиваторів до праці.
Висновки. Безумовно, наведені
пропозиції не вичерпують усіх можливостей
становлення мотиваційного механізму
підвищення ефективності використання
трудового потенціалу з орієнтацією на
отримання оптимально високих кінцевих
результатів розширеного відтворення.
Отже, рівень якості трудового життя
безпосередньо впливає на стан працівника,
його готовність працювати, віддачу й
ефективність результатів. Поза сумнівом,
рівень оплати праці є найбільш важливим
чинником еффективізації праці в
опитуваннях респондентів. Проте не можна
не звертати увагу і на психосоціальну
складову комфорту працівника, оскільки
через неможливість постійного збільшення
заробітної плати задоволеність кількістю
грошей із часом знижується і на перше місце
виступають показники психологічного
клімату компанії та емоційної гармонії
працівника.
Література
1. Герасимчук В.І. Проблеми
трансформації зайнятості і розвитку ринку
праці України (методологія, аналіз, шляхи
вдосконалення) / В.І. Герасимчук − К.: Вид.
ТОВ "ПРИНТ ЕКСПРЕС", 2001. − 504 с.
2. Гольда А.В. Роль мотивації у
підвищенні ефективності використання
трудового потенціалу / А.В. Гольда //
Формування ринкових відносин в Україні:
зб. наук. праць. – Вип. 11(42) / наук. ред.
І.К. Бондар. – К., 2004. – С. 76-79.
3. Гольда А.В. Зарубіжний досвід
мотивації праці трудового потенціалу в
умовах ринкової економіки / А.В. Гольда //
Формування ринкових відносин в Україні:
зб. наук. праць. – Вип. 2(33) / наук. ред. І.К.
Бондар. – К., 2004. – С. 94-97.
4. Панкова В.А. Стимулювання
професійного персоналу – чинник зростання
інтелектуального потенціалу / В.А. Панкова
// Менеджер. – 2005. – № 2. – С. 147-153.
|