Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України

Запропоновано критерії оптимального рівня забезпечення кадровими ресурсами підрозділів МНС України, які полягають у мінімальності суми витрат та збитків від надзвичайних ситуацій. Ключові слова: кадрові ресурси, оптимізація, надзвичайні ситуації, збитки....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Куценко, М.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Соціально-економічні аспекти промислової політики
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31416
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України / М.А. Куценко // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 253-256. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31416
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-314162013-02-13T03:16:31Z Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України Куценко, М.А. Соціально-економічні аспекти промислової політики Запропоновано критерії оптимального рівня забезпечення кадровими ресурсами підрозділів МНС України, які полягають у мінімальності суми витрат та збитків від надзвичайних ситуацій. Ключові слова: кадрові ресурси, оптимізація, надзвичайні ситуації, збитки. Предложены критерии оптимального уровня обеспечения кадровыми ресурсами подразделений МЧС Украины, которые заключаются в минимизации суммы расходов и убытков от чрезвычайных ситуаций. Ключевые слова: кадровые ресурсы, оптимизация, чрезвычайные ситуации, убытки. The criteria for the optimal level of providing the personnel resources for the units of the Ministry of Emergency Situations of Ukraine are suggested. This level implies minimization of expenses and reduction of losses caused by the emergency situations. Keywords: personnel resources, optimization emergency situations, losses. 2011 Article Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України / М.А. Куценко // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 253-256. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31416 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Соціально-економічні аспекти промислової політики Соціально-економічні аспекти промислової політики
spellingShingle	Соціально-економічні аспекти промислової політики Соціально-економічні аспекти промислової політики Куценко, М.А. Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України Економіка промисловості
description	Запропоновано критерії оптимального рівня забезпечення кадровими ресурсами підрозділів МНС України, які полягають у мінімальності суми витрат та збитків від надзвичайних ситуацій. Ключові слова: кадрові ресурси, оптимізація, надзвичайні ситуації, збитки.
format	Article
author	Куценко, М.А.
author_facet	Куценко, М.А.
author_sort	Куценко, М.А.
title	Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України
title_short	Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України
title_full	Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України
title_fullStr	Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України
title_full_unstemmed	Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України
title_sort	критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами мнс україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Соціально-економічні аспекти промислової політики
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31416
citation_txt	Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України / М.А. Куценко // Економіка пром-сті. — 2011. — № 1. — С. 253-256. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT kucenkoma kriterííoptimalʹnogozabezpečennâkadrovimiresursamimnsukraíni
first_indexed	2025-07-03T11:52:34Z
last_indexed	2025-07-03T11:52:34Z
_version_	1836626534632259584
fulltext	М.А. Куценко КРИТЕРІЇ ОПТИМАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВИМИ РЕСУРСАМИ МНС УКРАЇНИ Однією з основних функцій держави є забезпечення національної безпеки, об’єк- тами якої є людина, громадяни, суспільство, держава. У ст. 7 Закону України від 19 червня 2003 р. № 964-IV «Про основи національної безпеки України» [1, ст. 7] визначені можливі загрози національним інтересам і національній безпеці, однією з яких є значні антропогенні порушення й техногенна перевантаженість території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів. Для ефективної протидії можливим загрозам національної безпеки підрозділи, до функцій яких входить попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій, потребують певних ресурсів. Серед них найбільш значущі: матеріально-технічний, кадровий, нормативно-правовий тощо. Але головним і водночас універсальним ресурсом, що забезпечує виконання функцій МНС, є грошовий ресурс, який формується з бюджетних джерел фінансування. Завдяки фінансовому ресурсу формуються всі інші види ресурсів. Розмір фінансових ресурсів має бути оптимальним. Це означає, що ресурси менші, ніж оптимальні, призводять до значного збільшення збитків, а більші, ніж оптимальні, – до зменшення збитків від надзвичайних ситуацій, менше за збільшення самого ресурсу. Для обґрунтування необхідного розміру фінансового ресурсу в умовах обмеженості бюджетних коштів необхідно дослідити потребу в усіх інших видах ресурсів. Важливими в даному напрямі є до- слідження учених: М.М. Брушлинського, Ю.М. Глуховенка, О.В. Матюшина, А.К. Мікєєва, П.С. Пашковського, М.Г. Чумаченка. При цьому ряд питань використання ресурсів для забезпечення національної безпеки держави та їх окремі аспекти залишаються маловивченими. Мета статті полягає у створенні принципів визначення оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України. На рис. 1 подано структуру впливів ресурсів на наслідки надзвичайних ситуацій. Зворотний вплив наслідків на нормативи виявляється з певним запізненням у зв’язку зі стохастичним характером НС і необхідністю узагальнення досвіду із тривалістю процедур проведення змін. Рис. 1. Структура впливів ресурсів на наслідки надзвичайних ситуацій Історичний досвід (нормативи) Середовище (економічні, політичні, соціальні, природні чинники) Витрати ресурсів Система прийняття рішень Організаційна мережа Наслідки надзвичайних ситуацій Продукт політики безпеки Впливи ВпливиВпливи ___________________________ © Куценко Марія Анатоліївна – кандидат економічних наук. Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України, Черкаси. ISSN 1562-109X Ресурси, які потрібні для діяльності будь-якої установи, мають бути збалансованими, тобто кадровий ресурс не замінює, навіть частково, матеріально- технічний і навпаки. Однак чинні нормативно-технічні документи визначають той чи інший ресурс окремо, без співвідношення між ними. Це призводить до можливості залежно від зовнішніх обставин керуватись одним із нормативних документів, випускаючи з уваги необхідність виконання іншого. Слід зазначити, що особливим видом ресурсу є кадровий, який складається з фахівців справи, керівництва та допоміжного персоналу. У загальній сумі асигнувань на поточне утримання підрозділів оперативно- рятувальної служби оплата праці займає найбільшу частку (від 74 до 87%). Тому велику увагу приділяють обґрунтуванню витрат на оплату праці. При обчисленні фонду заробітної плати враховують чисельність працівників на початок і кінець року, середньорічну чисельність співробітників. При цьому чисельність на початок планового року має максимально наближатися до звітних даних на кінець попереднього року, а середньорічна чисельність – до фактичного укомплектування штату. Фінанси на підтримку кадрових ресурсів залежать від двох складових: чисельності персоналу й оплати праці кожного працівника. Якщо оплата праці регулюється державними нормативами актами щорічно згідно з можливостями суспільства, важкістю праці та кваліфікацією персоналу, то чисельність працівників оперативно-рятувальної служби – нормативами, які переглядаються досить рідко і, як показує досвід, тільки фор- мально, оскільки однакові цифри можна знайти в нормативних документах різних років [2]. Чисельність персоналу оперативно- рятувальних підрозділів згідно з нормативними документами залежить у першу чергу від кількості населення території, яку вони обслуговують. Для оптимального ж рівня фінансування чисельність має залежати від частоти надзвичайних подій та трудомісткості роботи підрозділу, тобто від рівня ризику виникнення події та витрат на ліквідацію її наслідків. Саме таким принципом користуються у світі для забезпечення пожежних підрозділів трудовими ресурсами [3, 24]. Це дає змогу зробити висновок, що існуючі нормативи недосконалі й потребують перегляду та наукового обґрунтування. Без цього неможлива діяльність підрозділів МНС України. Для детального дослідження використано системний аналіз, за результатами якого можна обирати той варіант ресурсного забезпечення, який забезпечить ефективне виконання покладених на МНС завдань з оп- тимальними витратами фінансових ресурсів. Критеріями наукової обґрунтованості норм та нормативів витрат є створення ними фінансових умов для ефективної діяльності підрозділів МНС України, взаємозв’язок обсягів фінансування з ефективністю оперативно-рятувальної діяльності та її кінцевими результатами. Але на даний час аналіз кадрового ресурсу базується лише на встановленні відхилення від нормативної потреби, яку частіше за все встановлюють «згори», деякі нормативи визначаються виходячи з фінансового забезпечення організації й не враховують особливості підсистем та регіональні особливості. В основу проектування кадрового забезпечення слід покласти методику розрахунку оптимального забезпечення оперативно-рятувальних підрозділів регіонів та міст України. Надзвичайні ситуації мають імовірнісний характер. Тобто заздалегідь неможливо передбачити, у якій точці й, головне, у який момент відбудеться ця подія. Однак, якщо не вжити заходів щодо ліквідації пожеж та надзвичайних ситуацій на самому початку їх виникнення, збитки від них можуть бути дуже значними. Із цієї причини доводиться тримати в бойовій готовності підрозділи, спроможні загасити пожежу з інтенсивністю, вищою за середню в установлений нормативом час. Залежність збитків від наявності ресурсів не є прямо пропорційною, і при високих значеннях зміна їх у два рази призводить до зміни ризику виникнення збитків лише на кілька відсотків. Для прикладу розглянемо характер цієї залежності на рис. 2. Існує теоретичний оптимум сумарних витрат на кадрове забезпечення та збитків від надзвичайних ситуацій, який можна і треба визначити кількісно при обґрунтуванні потреби у фінансуванні МНС та його підрозділів. Рис. 2. Залежність відносних збитків і сумарних витрат від ресурсозабезпечення Принцип, який може бути використаний у нормуванні кадрового ресурсу МНС, – принцип економічної ефективності. Згідно з ним необхідно знайти мінімум суми витрат на придбання й підтримання ресурсів та сумарних збитків від пожеж та надзвичайних ситуацій. Складність здійснення цього принципу пов’язана з тим, що, по-перше, слід ураховувати не лише прямі збитки, а й непрямі, а по-друге, стохастичний характер надзвичайних ситуацій. Але і їх можна оцінювати, наприклад, методами економічного оцінювання ринкової вартості активів. Принцип раціоналізації побудований на концепції виправданого ризику й передбачає мінімальний рівень укомплектованості матеріальними та кадровими ресурсами. Природно, що при використанні різних принципів отримуються різні за величиною нормативи потрібних кадрових ресурсів. Тому спершу необхідно зіставити результати підрахунку ресурсів з урахуванням різних принципів підходу з реальним становищем у МНС. Для цього розглянуто ряд методик розрахунку чисельності й оснащеності МНС [3, 4]. У практиці достатньо обґрунтовано методики розрахунку кількості й розташування пожежних депо. Ще у 1925 р. опублікована стаття, у якій зазначено, що розміщувати їх у містах слід таким чином, щоб райони, які вони обслуговують, мали форму кола з радіусом 1 км. Таку відстань кінний пожежний обоз міг проїхати за 4 хв., а загальний нормативний час від моменту виникнення пожежі до моменту прибуття до місця виклику не має перевищувати 10 хв. При збільшенні швидкості пожежних обозів при переході на пожежні автомобілі цей радіус збільшився до 3 км. І цей єдиний норматив по радіусу території, що обслуговується, діяв до середини 90-х років. Але вже в кінці 80-х років минулого століття на основі елементарних геометричних і фізичних уявлень, які враховували топографію міста й оперативну обстановку в ньому, був розроблений раціональний інженерний підхід до визначення необхідної для міста кількості пожежних депо. Вихідним параметром у цьому підході є середній час проїзду підрозділу до місця виклику τпр. Однак розрахунки за цим методом особливо чутливі до середньої швидкості руху пожежних автомобілів, яка швидко знижується у вели- ких містах через зростання інтенсивності дорожнього руху. Крім того, поза межами нормування залишається середній час 0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 В ід но сн і з би тк и, в ит ра ти Ресурси, відносні одиниці Сумарні витрати Ресурси Відносні збитки Оптимальний рівень ресурсів прибуття підрозділу до місця виклику (τ). У різних нормативних документах він вказується від 4 до 15 хв. Природно, що цей час не є науково обґрунтованим. Обґрунтувати його можна із застосуванням економічних методів аналізу. Така сама ситуація з обґрунтуванням методик визначення кількості пожежної техніки і працівників оперативно-рятуваль- них підрозділів. Норматив для основних пожежних автомобілів, включений до СНіП 2.07.01-89 «Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений», не враховує пожежної обстановки в місті, оскільки залежить тільки від чисельності населення. Нормативи, які регламентують чисельність протипожежної служби, настільки різні, що їх важко порівняти між собою. Одна з цих методик базується на чисельності населення й вартості об’єктів захисту, а також статистичних закономірностях, які властиві сучасному стану суспільства (рівні бідності та втрати соціального контролю, показниках міграційних процесів, показниках стану об’єктів захисту). Очевидно, що сучасний стан нашого суспільства безпосередньо впливає на кількість і масштаби пожеж у місті, однак це не враховується в методиці. Інша методика розрахунку запропонована на основі оцінки співвідношення площі території, що обслуговується пожежною службою, і чисельності населення, яке мешкає на цій території. У ній також не враховані фактори, які впливають на пожежний стан, розподіл викликів залежно від пожежної ситуації в місті, пори року і часу доби. Для неї також невідомий критерій, який визначає оптимальність саме такої чисельності пожежної служби. А цей критерій має бути визначений на основі концепції припустимого ризику й економічної доцільності. Відразу помітна різка відмінність у чисельності за розрахунком, здійсненим із використанням різних методик. Так, для тих самих умов міста з населенням 320 тис. чол. за різними методиками чисельність особового складу підрозділів МНС України становить від 279 до 8423 осіб. Отже, визначено, що кількість особового складу підрозділів МНС України ніяк не пов’язана з кількістю техніки, пожежних депо тощо. Таким чином, проведений аналіз нормативних документів показав розбалансованість ресурсів та відсутність їх наукового обґрунтування. Оптимальне забезпечення ресурсами може бути визначено методами імітаційного моделювання роботи підрозділу, де на основі статистичних даних щодо кількості й розміру надзвичайних ситуацій (пожеж), середньої швидкості техніки при пересуванні містом, рівня зносу техніки, ураховуючи ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій у різних частинах міста, може бути визначена така необхідність у додаткових ресурсах щодо наявних, що додаткова вартість їх буде меншою, ніж втрати, яких вдалося запобігти [6]. Висновки. Таким чином, запропоновані критерії оптимального рівня забезпечення кадровими ресурсами підрозділів МНС України, які полягають у мінімальності суми витрат та збитків від надзвичайних ситуацій. Запропоновано принципи визначення оптимального рівня забезпечення підрозділів МНС України, які полягають у використанні системного аналізу з імітаційним моделюванням діяльності підрозділів з однаковими рівнями забезпечення кожним із видів ресурсів. Література 1. Закон України «Про основи націо- нальної безпеки України» від 19 червня 2003 р. № 964-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351. 2. Довідка ГУДПО МВС України про виконання Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки МВС України науково-дослідної роботи «Дослідження щодо обґрунтування оптимального співвідношення штатної чисельності працівників пожежної охорони до чисельності населення». – К., 2001. – 31 с. 3. Системный анализ и проблемы пожарной безопасности народного хозяйства / [Н.Н. Брушлинский, В.В. Кафидов, В.И. Козлачков и др.]; под ред. Н.Н. Брушлинского. – М.: Стройиздат, 1998. – 413 с. 4. Глуховенко Ю.М. Организационное проектирование многофункциональной пожарно-спасательной службы: моногр. / Ю.М. Глуховенко, В.Б. Коробко. – М.: АРС, 2003. – 291 с. 5. Организационно-методические рекомендации по определению численности противопожарной службы субъектов Российской Федерации и ее технической оснащенности (проект). – М., 2004. 6. Шкарабура М.Г. Спосіб визначення оптимального рівня бюджетного фінансування оперативно-рятувальної служби / М.Г. Шкарабура, М.А. Куценко. – Патент на корисну модель № 50339, зареєстр. 10.06.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: base.ukrpotent.org/.

Критерії оптимального забезпечення кадровими ресурсами МНС України

Репозитарії

Схожі ресурси