Класик ракетобудування (Доповідь генерального конструктора — генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Дегтярев, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Постаті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31492
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Класик ракетобудування (Доповідь генерального конструктора — генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева) // Вісн. НАН України. — 2011. — № 12. — С. 20-22. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31492
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-314922012-03-10T12:41:19Z Класик ракетобудування (Доповідь генерального конструктора — генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева) Дегтярев, О.В. Постаті 2011 Article Класик ракетобудування (Доповідь генерального конструктора — генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева) // Вісн. НАН України. — 2011. — № 12. — С. 20-22. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31492 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Постаті Постаті
spellingShingle	Постаті Постаті Дегтярев, О.В. Класик ракетобудування (Доповідь генерального конструктора — генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева) Вісник НАН України
format	Article
author	Дегтярев, О.В.
author_facet	Дегтярев, О.В.
author_sort	Дегтярев, О.В.
title	Класик ракетобудування (Доповідь генерального конструктора — генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева)
title_short	Класик ракетобудування (Доповідь генерального конструктора — генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева)
title_full	Класик ракетобудування (Доповідь генерального конструктора — генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева)
title_fullStr	Класик ракетобудування (Доповідь генерального конструктора — генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева)
title_full_unstemmed	Класик ракетобудування (Доповідь генерального конструктора — генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева)
title_sort	класик ракетобудування (доповідь генерального конструктора — генерального директора державного підприємства «конструкторське бюро «південне» ім. м.к. янгеля» о.в. дегтярева)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Постаті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31492
citation_txt	Класик ракетобудування (Доповідь генерального конструктора — генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева) // Вісн. НАН України. — 2011. — № 12. — С. 20-22. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT degtârevov klasikraketobuduvannâdopovídʹgeneralʹnogokonstruktorageneralʹnogodirektoraderžavnogopídpriêmstvakonstruktorsʹkebûropívdenneímmkângelâovdegtâreva
first_indexed	2025-07-03T11:56:47Z
last_indexed	2025-07-03T11:56:47Z
_version_	1836626800050962432
fulltext	20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 12 КЛАСИК РАКЕТОБУДУВАННЯ Доповідь генерального конструктора – генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» О.В. Дегтярева В идатний учений, головний конструктор, керівник і організатор робіт зі створення ракетно-космічної техніки, двічі Герой Соці- алістичної Праці Михайло Кузьмич Янгель народився 25 жовтня 1911 р. у селищі Зиря- нова Іркутської губернії. Працювати почав на текстильній фабриці в Красноармійську Московської області (1929–1931). Потім за- кінчив Московський авіаційний інститут ім. С. Орджонікідзе за фахом «літакобуду- вання» (1937) та Академію авіаційної про- мисловості СРСР (1950). Свій творчий шлях Михайло Кузьмич розпочав в авіаційній промисловості, пра- цюючи конструктором і провідним інжене- ром. Потім його висували на керівні поса- ди, де повною мірою розкрився його само- бутній, яскравий талант. М.К. Янгель пра- цював помічником головного конструктора, заступником директора в КБ М.М. Полі- карпова на заводі ім. В.Р. Менжинського (1935–1944), заступником головного інже- нера в ОКБ-155 А.І. Мікояна (1944), про- відним інженером в ОКБ В.М. М’ясищева (1945). У 1939 р. отримав направлення до США, де займався придбанням конструк- торської та технологічної документації для виробництва літаків і авіаційних двигунів. У роки Великої Вітчизняної війни його призначили виконувачем обов’язків дирек- тора евакуйованого з Москви до Новосибір- ська авіазаводу № 51, що реалізував розроб- ки конструкторського бюро М.М. Полікар- пова, де Михайло Кузьмич займався до- опрацюванням перспективних винищувачів. Протягом 1946–1948 рр. координував робо- ти з розвитку літакобудування в апараті Міністерства авіаційної промисловості. Упродовж 1950–1954 років М.К. Ян- гель працював у НДІ-88 спочатку началь- ником відділу систем керування, потім за- ступником головного конструктора ОКБ-1 С.П. Корольова, директором і головним ін- женером НДІ-88. Брав участь у розроблен- ні проектів ракет Р-5, Р-7, керував створен- ням прототипів ракет Р-11, Р-12, займався дослідженнями з аеродинаміки, балістики, матеріалознавства та інших проблем ракет- ної техніки. У 1954–1971 рр. М.К. Янгель був голо- вним конструктором ОКБ-586 (КБ «Пів- денне») у Дніпропетровську. Саме тут, очо- ливши молодий колектив щойно створеного підприємства, Михайло Кузьмич став фун- датором нового напряму в ракетобудуван- ні, що полягає у створенні бойових ракет на висококиплячих компонентах палива з ав- тономною системою керування і застосу- ванні високозахищених шахтних пускових установок. Його перша ракета Р-12 ознаме- нувала початок створення ракетних військ ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 12 21 стратегічного призначення СРСР і перебу- вала на бойовому чергуванні понад 30 років. Усього було зроблено 2300 ракет цього типу. За короткий період часу під керівництвом Янгеля сконструйовано ракетні комплекси Р-14, Р-16, Р-36, МР-УР-100, Р-36М, у кож- ному з яких послідовно зростала технічна досконалість і нарощувалася бойова потуж- ність. Паралельно на основі бойових ракет розробляли ракети-носії «Космос», «Кос- мос-2», «Циклон-2», «Циклон-3», ракетний блок місячного корабля комплексу Н1-Л3, а також космічні апарати серії «Космос», «Ін- теркосмос», «Метеор», «Цілина». Щоб зрозуміти всесвітнє значення діяль- ності М.К. Янгеля, потрібно згадати три- вожні 60-ті рр. минулого сторіччя, коли через запекле протистояння між СРСР і США існувала реальна загроза Третьої сві- тової війни. Сильніша Америка шантажу- вала Радянський Союз планами ядерних бомбардувань, і СРСР напружено шукав способи створення стратегічної протива- ги супротивнику, що оточив країну ракет- ними базами, розташованими на території його союзників у Європі й Азії. При цьому підлітний час ракет до наших стратегічних об’єктів становив близько 15 хв. Єдиною ефективною відповіддю міг стати ракетно-ядерний щит на основі міжконти- нентальних ракет. Видатні здібності Михай- ла Кузьмича як лідера й цілеспрямованого організатора зіграли визначальну роль у здій- сненні цього грандіозного завдання. Янгель створив ракети, які на десятиріччя забезпе- чили обороноздатність країни. Буквально за кілька років узято на озброєння ракетні комплекси шахтного базування з газодина- мічним, а потім унікальним мінометним стар- том. Його бойові стратегічні комплекси ста- ли класикою ракетобудування і дотепер ста- новлять вершину інженерної творчості. М.К. Янгель був ідеологом проектуван- ня мобільних комплексів з твердопа лив- ними міжконтинентальними ракетами, кон - версійних ракет-носіїв, а також космічних апаратів для близького космосу. Свої раке- ти він створював у тісному співробітництві з організаціями, що забезпечують розробку складених систем ракетних комплексів. Янгель умів відстоювати свої прогресивні ідеї і серед суміжників, і у вищих ешело- нах влади, долаючи опір інших патріархів ракетобудування. Розроблені під керівництвом М.К. Ян- геля балістичні ракети змінили співвідно- шення сил на користь Радянського Союзу. Учорашні супротивники під загрозою вза- ємного знищення почали обмежувати і ско- рочувати озброєння. Першим кроком стало повернення на національні території ракет розробки КБ Янгеля з Куби, а американ- ських — з Туреччини й Італії. Уперше на важкій міжконтинентальній ракеті М.К. Янгель застосував варіанти уні- кального бойового оснащення — розділь- ну й орбітальну головні частини. Розділь- ну головну частину оснащено системою не- справжніх цілей, що ефективно приховують у польоті бойові блоки. З особливою напо- легливістю супротивник домагався зняття з озброєння орбітальних головних частин, здатних влучати в цілі з космосу з будь- якого непередбачуваного напрямку. Врешті- решт супротивник був змушений припини- ти безуспішні спроби створити протиракет- ну оборону, визнати, що СРСР досяг стра- тегічного паритету, і піти на нові угоди про обмеження стратегічних озброєнь. Загроза розв’язання ядерної війни відступила. Михайло Кузьмич довів, що для досяг- нення паритету належить створити і при- йняти на озброєння як шахтні ракетні комп- лекси, надійно захищені від ядерних напа- дів, так і мобільні комплекси, що їх немож- ливо виявити на довгих дорогах країни. Він переконав навіть найбільших скептиків у тому, що мінометний старт важкої 200-тон- ної рідинної ракети з пускового контейнера під дією порохових газів — здійсненний, як і 22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 12 запуск маршового двигуна в умовах неваго- мості ракети після викиду її з контейнера, а також у тому, що майбутнє — за роздільни- ми головними частинами з бойовими блока- ми індивідуального наведення. Компактний мінометний старт допоміг установити нові ракети в раніше побудовані пускові уста- новки для газодинамічного старту й одно- часно зміцнити самі шахти. На жаль, Янгель не встиг реалізувати всі намічені плани... Сподвижник і продовжувач його справи — генеральний конструктор В.Ф. Уткін ус- пішно реалізував задуми Янгеля — непере- вершені у світі стратегічні ракетні комп- лекси — стаціонарний шахтний Р-36М2 «Воєвода», який у США називають «Сата- на», і рухомий залізничний РТ-23 УТТХ «Молодець», який у США називають «Скальпель». Комплекс «Воєвода» і сьо- годні служить у ракетних військах страте- гічного призначення Російської Федерації, забезпечуючи паритет озброєнь. А «Моло- дець», ліквідований згідно з договорами про роззброєння, увійшов в історію непере- вершеним і неповторним. Багато ідей Янгеля покладено в осно- ву нових проектних розробок — морських стратегічних ракет, конверсійних носіїв, метеорологічних і зв’язкових супутників. Михайло Кузьмич створив свої конверсій- ні носії на базі бойових ракет, установивши додаткові маршові ступені. Ці ракети-носії виконали сотні запусків власних, вітчиз- няних і закордонних космічних апаратів за науковими й оборонними програмами. Разом з М.К. Янгелем яскравий шлях на- пружених інженерних пошуків і безперерв- ного науково-технічного вдосконалення пройшов і молодий колектив КБ «Півден- не», чий авторитет визнано сьогодні в усьо- му світі. Зразком конверсії став космічний ракетний комплекс «Дніпро», створений на базі знятих з озброєння комплексів «Воє- вода». Конверсійний напрям продовжили послідовники й учні Янгеля. Серце видатного вченого зупинилося 25 жовтня 1971 р. Але Михайло Кузьмич Янгель назавжди залишиться в історії. За видатні заслуги у створенні ракетної тех- ніки він став лауреатом Ленінської (1960), Державної (1967) премій, премії ім. С.П. Корольова (1970). Він — двічі Герой Соціалістичної Праці (1959, 1961). Роботу Янгеля відзначено орденами Леніна (1956, 1959, 1961, 1969), Жовтневої Революції (1971) та іншими високими нагородами. Федерації космонавтики СРСР й України заснували медаль його імені. Стипендію Ян- геля одержують найкращі студенти Москов- ського авіаційного інституту і Дніпропет- ровського національного університету. Його ім’я присвоєно Державному конструктор- ському бюро «Південне» (1991). На честь Янгеля названо астероїд і кратер на Місяці, селище в Іркутській області, пік на Памірі, океанський суховантаж, вулиці в Москві, Києві, Дніпропетровську, на Байконурі. Пам’ятні погруддя академіка Янгеля вста- новлено в Желєзногорську-Ілімському, Дні- пропетровську, на космодромах Байконур і Плесецьк. Меморіальні дошки прикраша- ють фасади текстильної фабрики в Красно- армійську, МАІ, ЦНДІ машинобудування, ДП «КБ «Південне». Михайло Кузьмич — почесний житель міста Байконур. * * * Колектив КБ «Південне» свято шанує традиції, які заклав цей видатний кон- структор і вчений, великої душі людина, у якій гармонійно поєдналися найяскравіші риси представника свого покоління і своєї особливої професії, для якої творчий по- шук, народження й активна реалізація ідей були повсякденною справою життя. Ці тра- диції живуть і понині як джерело наступ- ності поколінь, школа творчості й грома- дянського обов’язку.

Репозитарії

Схожі ресурси