Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Мриглод, І.М., Мриглод, О.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Schriftenreihe:	Наука України у світовому інформаційному просторі
Schlagworte:	Традиції та інновації: досвід журналів
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31791
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України / І.М. Мриглод, О.І. Мриглод // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 5. — К.: Академперіодика, 2011. — С. 102-116. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31791
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-317912012-03-20T12:17:39Z Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України Мриглод, І.М. Мриглод, О.І. Традиції та інновації: досвід журналів 2011 Article Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України / І.М. Мриглод, О.І. Мриглод // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 5. — К.: Академперіодика, 2011. — С. 102-116. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. XXXX-0077 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31791 uk Наука України у світовому інформаційному просторі Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Традиції та інновації: досвід журналів Традиції та інновації: досвід журналів
spellingShingle	Традиції та інновації: досвід журналів Традиції та інновації: досвід журналів Мриглод, І.М. Мриглод, О.І. Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України Наука України у світовому інформаційному просторі
format	Article
author	Мриглод, І.М. Мриглод, О.І.
author_facet	Мриглод, І.М. Мриглод, О.І.
author_sort	Мриглод, І.М.
title	Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України
title_short	Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України
title_full	Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України
title_fullStr	Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України
title_full_unstemmed	Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України
title_sort	шостий закон паркінсона і наукова періодика україни
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Традиції та інновації: досвід журналів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31791
citation_txt	Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України / І.М. Мриглод, О.І. Мриглод // Наука України у світовому інформаційному просторі. — Вип. 5. — К.: Академперіодика, 2011. — С. 102-116. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Наука України у світовому інформаційному просторі
work_keys_str_mv	AT mriglodím šostijzakonparkínsonaínaukovaperíodikaukraíni AT mriglodoí šostijzakonparkínsonaínaukovaperíodikaukraíni
first_indexed	2025-07-03T12:15:03Z
last_indexed	2025-07-03T12:15:03Z
_version_	1836627949420281856
fulltext	102 Вступ. Лозунгом нашого часу можна вважати вислів: "Хто володіє інфор- мацією, той володіє світом". Особливо актуальною ця формула стає у сфері науки. Для науковця інформація виступає вхідним ресурсом та вод- ночас і основним продуктом праці. Незважаючи на численні дискусії щодо методів оцінювання праці дослідника, незаперечним критерієм залишається кількість та якість опублікованих ним наукових робіт. Звідси — така пильна увага, що приділяється проблемам оцінювання нау- кових публікацій, а тому і проблемам аналізу, оцінювання та підготовки наукових періодичних видань. У наш час, коли слово "опублікування" набуло ширшого сенсу завдяки новим формам поширення інформації, виникли нові електронні видання та значно зросла кількість наукових журналів, — питання щодо якості нау- кових публікацій також вимагає переосмислення. При цьому зростає роль авторитетних ресурсів і видань, які високо тримають "планку" та на практи- ці намагаються оперативно публікувати найважливіше в науковому плані та відфільтровувати менш вартісне, усе ширше використовуючи для цього сучасні інформаційні технології. Саме такі видання, з одного боку, дозво- ляють досліднику суттєво скоротити час на всебічне входження у нову тематику, а з іншого — створюють найкращі умови для ознайомлення широкого кола фахівців із його власними результатами. Доцільно тут пригадати парадоксальний на перший погляд шостий закон Паркінсона: "Прогрес науки обернено-пропорційний до числа жур- налів, що друкуються" (похідний від першого закону Паркінсона, що був сформульований у [1]). Якщо замислитись на хвильку, стає зрозуміло, чому він справедли- вий, — чи не найактуальнішим завданням сьогодення стає не механічний приріст кількості наукової інформації, а радше суттєве покращення її яко- сті. І цілком зрозуміло, що різні "учасники", які забезпечують науковий процес і піклуються про опублікування досягнень науки, — видавець, автор, читач та й, зрештою, держава — можуть по-різному бачити шляхи досягнення цієї мети. ШОСТИЙ ЗАКОН ПАРКІНСОНА І НАУКОВА ПЕРІОДИКА УКРАЇНИ І.М. Мриглод 1, О.І. Мриглод 2, 1 чл.-кор. НАН України, директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України 2 м. н. с. Інституту фізики конденсованих систем НАН України, технічний редактор журналу "Condensed Matter Physics" Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 102 До проблеми оцінювання наукової періодики. Використання методу оці- нювання наукової продуктивності, що базується на аналізі публікацій, перетворює опубліковані статті у своєрідні "бали", за якими оплачується праця науковця чи фінансується цілий колектив, здобуваються наукові сту- пені, призначається грантова підтримка тощо. Ставши засобом для досяг- нення тих чи інших цілей, наукові публікації є, водночас, предметом для певних маніпуляцій. Саме тому лише кількісний їх підрахунок не може бути об’єктивним, а вирішальною стає саме їхня якість. Отож, виникає питання: як оцінити якість наукових публікацій? Основним гарантом якості наукових публікацій виступають, насампе- ред, самі наукові видання 1, забезпечуючи при цьому виконання як чисто формальних вимог до наукової публікації (наприклад, правильність поси- лання на джерела чи вичерпність інформації про авторів), так і належний рівень їх первинного експертного оцінювання (належна мотивація дослід- ження, адекватність оцінки стану проблеми, рівень аргументованості і таке інше). Маємо тут взаємний інтерес, бо саме якісні публікації формують якісне наукове періодичне видання. Постає наступне питання: як оцінити рівень наукового журналу? Іншими словами, мова йде про використання певної схеми рейтингу- вання наукових видань, що базується на заздалегідь заданих принципах і формальних вимогах. Розпочнемо із формальних вимог, що передбачають низку чітких пра- вил, яких значною мірою мало б автоматично (за означенням) дотримува- тися будь-яке наукове періодичне видання. Однак уже тут для українсько- го видавця виникають певні неоднозначності. З одного боку, існують вимо- ги до так званих фахових видань, що затверджені ВАК України (альтерна- тиви ще не діють), а з іншого — відомий перелік умов, за яких те чи інше видання може бути включене до Списку базових видань (Master Journal List), що ведеться Thomson ISI. Останній, базуючись на основі колишнього Інституту наукової інформації, веде свою історію ще з 1960 року та профе- сійно займається питаннями наукометрії, підтримує найбільшу бібліогра- фічну базу даних наукових видань і, зокрема, щороку публікує дані про імпакт-фактори періодичних наукових видань. Бути у списку фахових ВАКівських видань — важлива вимога для видавця, оскільки розширює коло потенційно-активних українських авторів, які прагнуть підтвердити свій кваліфікаційний рівень чи здобути відповідний науковий ступінь. Фігурувати ж у Master Journal List та мати визначений імпакт-фактор — це 103 Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України 1 Поряд із тим, де опублікована та чи інша наукова стаття і наскільки високим є рейтинг цього видання, не менш важливим фактором виступає оцінка її впливу на подальший розвиток науки. Одним із найпоширеніших кількісних критеріїв, що наразі використовується, виступає кількість цитувань цієї публікації авторами інших статей. Оскільки цей аспект меншою мірою стосується вимог щодо наукового видання та широко описується у багатьох джерелах (наприклад, [2]), не будемо заглиблюватися у нього більш детально. Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 103 чи не найважливіший індикатор визнання наукового журналу міжнарод- ною науковою спільнотою. З’ясуємо, чи завжди ці цілі поєднуються уже на рівні найпростіших вимог? Якщо проаналізувати список ВАКівських вимог до фахових видань, то переважна більшість з них є цілком формальною. Йдеться, насамперед, про розмір тиражу, процедуру скеровування кожного випуску до друку, наявність у складі редакційної колегії докторів наук, що мають бути штат- ними працівниками установи-засновника тощо [3]. При бажанні можна достатньо легко виконати більшість вимог, які фактично зовсім не пов’яза- ні з експертною оцінкою якості певного видання. Лише порівняно недав- но, а саме у 2003 році, постановою Президії ВАК України [4] ці формальні вимоги були доповнені ще двома пунктами, які передбачають експертні елементи процедури оцінювання змісту статей: додано вимогу щодо обов’язкової організації належного рецензування та запропоновано прово- дити аналіз наукового рівня публікацій відповідними експертними комі- сіями. Проте ніде не зазначено, як перевірити "належність" рецензування у журналах і чим керуватися при роботі експертних комісій, тому ці вимоги виконуються наразі лише на папері. Звідси очевидний висновок — стати фаховим науковим виданням в Україні не так вже й складно: достатньо виконати низку чисто технічних вимог, жодна з яких не вимагає зусиль від видавця для покращення рівня експертної роботи. А отже, в такій ситуації завжди існує реальний ризик примноження "псевдонаукових" видань, що, в свою чергу, примножують "псевдонаукові" публікації — відбувається нарощування кількості, проте не якості, про що і йдеться у згаданому вище законі Паркінсона. Важливою обставиною є також те, що кількісний ріст числа українсь- ких фахових видань не супроводжується посиленням конкуренції між ними щодо позиції у ВАКівському списку, бо рейтинг як такий фактично відсутній. Згідно з переліком ВАК України, що на час написання статті (початок травня 2011 року) був доступний на офіційному веб-сайті, в Україні налічується понад 1400 наукових фахових видань із близько 30 галузей науки [5]. Зважаючи на те, що станом на 2007 рік у цьому ж списку фігурувало понад 2600 найменувань [6], то можна говорити про його ско- рочення. Однак тут слід пригадати, що оприлюднений у серпні 2010 року список став результатом звичайної перереєстрації фахових видань, яка була анонсована ще у 2009 році і триває досі в силу інерційності системи 2 та запізнілої реакції самих видавців. Тому неважко спрогнозувати, що біль- шість видань поступово відновлять (чи уже відновили) свої втрачені пози- ції у цьому списку. Тепер щодо вимог, які ставляться до наукових видань при включенні їх до Master Journal List [7]. Перш за все відмітимо, що сам процес відбору 104 І.М. МРИГЛОД, О.І. МРИГЛОД 2 Відмітимо, що останнє оновлення інформації щодо фахових видань на веб-сайті ВАК України відбулося наприкінці 2010 року. Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 104 завжди відбувається експертним шляхом із урахуванням цілої низки крите- ріїв. Серед базових стандартів, за якими має функціонувати науковий жур- нал, увага акцентується на: дотриманні чіткого графіку виходу окремих випусків періодичного видання; наявності усіх структурних елементів нау- кової статті у кожній публікації; забезпеченні належного рецензування. Відразу відмітимо, що про метод оцінювання якості чи процедуру рецензу- вання практично нічого не сказано. Однак важливим чинником, що врахо- вується при аналізі видань, є історія цитувань: як на рівні всього видання, так і щодо окремих авторів, що публікують у ньому свої роботи. Фахівці з Thomson Reuters оцінюють тематику видання з точки зору її актуальності, новизни та кількості вже існуючих видань такого профілю. Залежно від того, чи претендує видання на міжнародний статус, чи радше задовольняє потреби певної місцевості, оцінюється "географія" авторів, редакторів та рецензентів. Отже, бачимо, що серед наведених вимог лише деякі вимага - ють суто технічного виконання, а переважна більшість безпосередньо зале- жить від якості роботи редакції над матеріалами, що публікуються. Нині у Master Journal List налічується понад 16 600 найменувань наукових видань із усіх галузей науки 3, які мають визнаний авторитет у міжнародній науковій спільноті. Проте самої лише присутності у списку замало. Важливо, що рей- тинг видання визначається значенням його імпакт-фактора [8], який розра- ховується щороку як середня кількість цитувань, одержаних у поточному році на статті, що були опубліковані впродовж двох попередніх років. Саме тому робота щодо покращення рівня кожного конкретного видання повин- на тривати постійно. Динамічним є і сам список Master Journal List, про що повідомляється на офіційному веб-сайті: експерти Thomson Reuters при- ймають рішення щодо включення у нього нових видань або вилучення зі списку журналів, які не виконують ті чи інші вимоги. Усі ці аспекти спону- кають видавців до постійного вдосконалення експертних функцій і запро- вадження нових форм роботи із потенційними читачами та авторами. На перший погляд, технічні вимоги щодо фахових видань ВАК України та списку базових видань (Master Journal List) є цілком сумісними, і видавець може їх виконати без жодних проблем. Слід, однак, вказати на деякі супере - чливі нюанси, що стають украй важливими при визначенні стратегічних цілей того чи іншого наукового видання. Для прикладу, ВАКівські вимоги щодо складу редакційної колегії передбачають, що більшість її членів мають бути штатними працівниками установи-видавця, а це фактично суперечить вимогам Thomson ISI до міжнародних видань. Низка протиріч виникає 105 Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України 3 Доволі поширеним є міф, що серед видань Thomson ISI фігурують в основному журнали з природничих і технічних наук, тому представникам гуманітарних наук не слід орієнтуватися на список Master Journal List. Хибність такого типу тверджень легко зрозуміти, якщо ознайомитися ближче з виданнями зі списку Master Journal List і проаналізувати їх основні тематичні напрямки за галузями наук. Наступний міф сто - сується мови публікацій у виданні, яка нібито мала б бути обов’язково англійською. Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 105 також при налагодженні співпраці з відомими міжнародними видавничими корпораціями, які спеціалізуються в галузі видання та розповсюдження наукової періодики як у паперовому, так і в електронному вигляді. Як пра- вило, така співпраця передбачає укладання договору між "власником" (засновником) видання та корпорацією (з функціями видавця), що розподі- ляє права щодо визначення стратегії видання у цілому та вирішення певних поточних питань. Для прикладу, типовий договір із службою Versita [9] передбачає передачу прав на визначення тиражу видання у друкованій формі (аж до можливості переходу до електронної форми) та чітко окреслює число примірників, які отримує редколегія для власної роботи. Усі інші примірники видання поширюються виключно на комерційній основі, що ускладнює (практично робить неможливим!) виконання вимог ВАК України про обов’язкове надсилання примірників журналу в основні бібліо- теки України. Не може бути виконаною також інша вимога до фахового ВАКівського видання — про безоплатне розміщення електронної копії видання на сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вер надського [3], оскільки вона явно суперечить базовим принципам такого договору. Інший приклад нормативного регулювання — цілком шкідливий для становлення наукової періодики України, оскільки розмиває мотиваційну складову для покращення якості видань, — стосується вимоги, записаної у "Порядку присудження наукових ступенів..." [10]: "Основні наукові результати дисертації повинні ... обов’язково бути опубліковані у формі ... статей у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України або інших держав". Тут, з одного боку, маємо приклад повного нерозуміння (чи зумисного ігнорування?) системного завдання, яке має виконуватись шляхом формування списку фахових видань в Україні, а саме: стимулюва- ти рух до найвищих міжнародних стандартів. З іншого боку, експлуату- ється алогічна теза про те, що вісник Тмураканського університету 4 іншої держави — це обов’язково краще видання (щонайменше не гірше) за якіс- не українське. Прикладом абсурдності цієї вимоги може слугувати еле к т - рон не видання "SIGMA" (Symmetry, integrability and geometry: methods and applications) Інституту математики НАН України [11], яке нещодавно отримало доволі високий для математичних наук імпакт-фактор і є визна- ним міжнародною науковою спільнотою, однак не фігурує у списку ВАКівських фахових видань. В силу останнього фактора, а також тому, що видання українське (не інших держав!), публікації у цьому журналі, якщо слідувати до останньої коми вимогам ВАК України, не можуть враховува- тися при захисті дисертаційних робіт. Такі парадокси продовжують накопичуватись на усіх рівнях державної системи керівництва наукою. Щоб підтвердити сказане, згадаємо лише, що досі, для прикладу, у річних звітах про діяльність Національної академії наук України в частині показників про опубліковану наукову продукцію, 106 І.М. МРИГЛОД, О.І. МРИГЛОД 4 Вигадана назва (авт.). Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 106 окрім загального числа статей, наводиться також інформація про статті, опубліковані у закордонних журналах [12] (табл. 1). При цьому ніде і жод- ним чином не уточнюється, який рейтинг чи авторитет цих закордонних (як і зрештою українських) видань 5. Аналогічна ситуація і в інших відом- ствах, де проводяться наукові дослідження. Не можна, однак, не згадати й про деякі позитивні тенденції, що спо- стерігаються в Україні в останні роки, хоча вони і не набули донині необо- ротного характеру. Так, з ініціативи експертної ради з фізики при ВАК України було виконано дослідження та запропоновано певну систему рей- тингування наукових періодичних видань [13], що мала на меті розробку системного та конкурентного підходу до формування списку фахових ви - дань. Приємно відмітити, що ця ініціатива знайшла підтримку Державного фонду фундаментальних досліджень. Свої підходи до оцінювання роботи науково-педагогічних працівників запроваджуються в останні роки у деяких вищих навчальних закладах України. Можемо згадати тут рейтингові системи, які використовуються, для прикладу, у Національному університеті "Львівська політехніка" [14] та Національному технічному університеті України "Київський політехніч- ний інститут" [15]: в обох випадках нараховується різна кількість балів за статті, опубліковані у вітчизняних фахових виданнях та в провідних міжна- родних наукових виданнях (удвічі більше балів). Зауважимо, що тут знову ж таки не беруть до уваги рейтингові відмінності між виданнями, які до пев- ної міри відображає шкала імпакт-факторів періодичних видань. Ці та інші приклади, які можна було б навести, не відображають, на жаль, системного державного підходу 6 до оцінки якості наукового видання чи окремого вченого зокрема. Такий підхід досі відсутній, і не обговорю- ються навіть певні концептуальні принципи, на яких він мав би базуватися. 107 Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України 5 Доцільно тут нагадати, що у журналах, які входять до списку Master Journal List, у середньому, публікується щороку близько 4,5 тисяч статей українських учених. Дещо менше половини цих робіт (біля 2 тис.) виконуються науковцями НАН України. 6 В Україні при обговоренні багатьох питань стало модно посилатися на досвід Росії. І тут дійсно слід відмітити, що в Росії чимало зроблено для запровадження міжнарод- них стандартів у сфері науки. Згадаємо лише два приклади: запровадження системи розрахунку імпакт-факторів для російських наукових видань [17] і досвід використан- ня шкали імпакт-факторів журналів при оцінці праці вчених і визначенні рівня відпо- відних доплат у Російській академії наук [18]. Роки Опубліковано статей Усього У тому числі в закордонних журналах 2000 15 278 3369 2005 23 810 4376 2009 25 963 4495 Таблиця 1. Дані про діяльність Національної академії наук України щодо показників випуску наукової друкованої продукції у 2000, 2005 та 2009 роках [12] Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 107 А це означає, що загальнодержавний мо - ти ваційний вектор розвитку наукових видань відсутній. Отже, видавцям наукових періо - дич них видань, які ставлять перед собою ам - біт ні цілі, годі сподіватися на державну підт- римку (як це відбувається у багатьох інших кра їнах, наприклад, [16]). Тому тут слід роз- раховувати лише на свої власні сили. Далі доречно було б обговорити деякі аспекти питання про мету видавця і основні завдання, які постають на шляху до її досяг- нення. Основні завдання та стратегія видавця нау- кового журналу. При заснуванні нового наукового періодичного видання (чи перегляді стратегії розвитку уже діючого) природно виникає питання про його цілі, вибір певної моделі розвитку й основні завдання, які слід розв’язати для досягнення стратегічної мети. Отож, розпочнемо із мети, яка може бути або доволі амбітною — увійти до списку основних міжнарод- них видань за вибраною науковою тематикою, або орієнтованою на певні локальні потреби — створити місце для публікації якісних робіт, що цікаві для певного регіону чи наукової спільноти, або ж чисто містечковою і праг- матичною — мати своє видання із своєю редколегією і правами фахового видання. Обмежимось далі обговоренням видань лише першого ґатунку, тобто тих, які орієнтуються у своєму розвитку на міжнародні стандарти і пріоритети (рис.1). Вибір стратегічної мети визначає перелік основних завдань тактично- го характеру, які постають перед засновником, починаючи від вибору форми опублікування статей (класична друкована форма чи електронне представлення), тиражу, формування редакційної колегії, уточнення тема- тичної скерованості, і аж до вирішення питань про шляхи розповсюджен- ня матеріалів і фінансове забезпечення. Зрозуміло, що усі ці завдання при- родно розбиваються на декілька послідовних етапів, серед яких виділимо три основні: (І) становлення нового видання; (ІІ) його утвердження; (ІІІ) вихід на рівень міжнародних стандартів і постійна робота над покращен- ням експертних функцій. Украй важливим є питання про вибір певної моделі розвитку видання, серед яких можна виділити дві основні — комер- ційна та відкрита (надалі будемо називати її вікіпедичною 7). Реалії нашого часу такі, що питання видання і розповсюдження науко- вих періодичних видань контролюються нині кількома основними міжна- 108 І.М. МРИГЛОД, О.І. МРИГЛОД Рис. 1. Схематичне зображення стратегії розвитку наукового періодичного видання 7 Повна реалізація цієї моделі нагадує до певної міри принцип функціонування нині добре знаної Вікіпедії, що дозволяє у будь-який час, будь-якому користувачу і без додаткової оплати через мережу Інтернет отримати доступ до інформації, яка йому цікава. Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 108 родними корпораціями, які діють на комерційних засадах (Springer, Elsevier тощо). При цьому доступ до інформації чи то у друкованому вигляді, чи в електронному вимагає від зацікавлених структур оплати відповідних послуг. Для України це створює значні проблеми, оскільки вартість таких послуг на рівні окремого університету чи великої наукової бібліотеки може бути доволі значною. До того ж, український видавець не може самостійно конкурувати із такими спеціалізованими корпораціями, і тому природним шляхом розвитку видання є модель, що передбачає підписання відповідно- го договору про співпрацю, який, з одного боку, дозволяє втримувати висо- кі міжнародні стандарти (у тому числі у сфері запровадження сучасних ін - фор маційних технологій), а з іншого — порівняно м’яко вирішувати пи тан - ня фінансового забезпечення життєдіяльності видання за умови його належного розвитку. Тому комерційна модель має низку суттєвих переваг і доволі широко поширена на теренах країн колишнього Радянського Со юзу. Певна альтернатива до комерційної моделі виникла лише наприкінці ми нулого століття, і породжена вона саме широким упровадженням інфор- маційних технологій (насамперед, Інтернет-технологій) у повсякденну прак тику. Важливими елементами тут стали: потужні відкриті е-архіви пре- принтів із багатьма копіями в різних куточках світу та зручним інтерфейсом для пошуку та роботи; нові можливості для використання сучасних пошуко- вих систем як загального вжитку, так і спеціалізованих, для потреб наукової періодики; усе ширше запровадження світових стандартів для ідентифікації публікацій і формування відповідних баз даних. На цій основі цілком реаль- но сформувалася перспектива вибору нової моделі функціонування нау - кового періодичного видання, яка орієнтується, насамперед, на потреби користувача наукової інформації (безкоштовний доступ, швидкий пошук, надійність системи та добра видимість у світовій мережі). Така модель — ві - кі педична — має низку переваг перед комерційною, оскільки суттєво розши- рює коло потенційних споживачів інформації. Ця обставина сприяє ро сту імпакт-фактора видання, а отже, корисна видавцю. Проте є і значний не до - лік, який стосується фінансових аспектів підтримки життєдіяльності видан- ня: оскільки не передбачається можливість отримання коштів від передпла- ти (або ж оплати за доступ до інформації), то їх слід залучати з ін ших дже- рел — чи то спонсорського фінансування, чи то залучаючи кошти авторів публікацій, що теж доволі широко практикується. В умовах українських реа- лій, коли більшість видань є однозначно збитковими для засновників, вико- ристання другої моделі, що вимагає порівняно незначних коштів для забез- печення технологічного процесу, стає дійсно привабливою альтернативою. При цьому, за засновником залишається більше прав та мож ли востей, а отже динаміка розвитку видання може бути ефективніше керованою. Успішним прикладом використання саме вікіпедичної моделі в Україні є ви дання "SIGMA" [11], про яке вже йшлося вище. Цей електрон- ний журнал, за снований у 2005 році, фактично "влетів" у список найкра- 109 Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 109 щих наукових видань України і має нині один із найвищих імпакт-факто- рів (IF 2009 = 0,789) 8. Серед особливостей його функціонування відміти- мо: широку географію редакційної колегії (із 55 членів лише один з України, а інші — з 14 країн світу); тісна співпраця з архівом електронних препринтів arXiv.org із викладенням повних текстів публікацій он-лайн; широка присутність в інформаційному просторі та індексування у різних міжнародних базах даних (ISI Web of Science, Scopus, Google Scholar, а також MathSciNet, Directory of Open Access Journals тощо). Таким чином, на цьому прикладі можемо констатувати ефективність політики відкритості та доступності наукового видання за умови вмілого менеджменту. Приклад журналу "Condensed Matter Physics". Іншим прикладом успіш- ного українського наукового журналу є "Condensed Matter Physics", що вида- ється в Інституті фізики конденсованих систем НАН України [19]. Це видання стало першим на теренах незалежної України, що почало друкува- ти статті лише англійською мовою (з українськими анотаціями), стало повністю доступним у мережі Internet (з 1995 року) та увійшло у Master Journal List у 2005 році, отримавши свій перший імпакт-фактор у 2008. Інформацію про динаміку зміни імпакт-фактора цього видання зображено на рис. 2, де наведено також оціночний імпакт-фактор 2010, отриманий на основі даних про цитування з бази Web of Sciences 9. 110 І.М. МРИГЛОД, О.І. МРИГЛОД 8 За даними Journal Citation Report 2010 імпакт-фактор цього видання за 2010 рік склав 0,856. 9 На момент, коли рукопис цієї статті був фактично готовий, стали доступними нові офіцій- ні дані ISI про імпакт-фактори періодичних наукових видань, з яких слідує, що імпакт- фактор 2010 для журналу "Condensed Matter Physics" становить 0,8. Рис. 2. Зміна імпакт-фактора журналу "Condensed Matter Physics" починаючи з 2007 року. Пунктиром позначено прогнозовану динаміку на основі даних про цитування з бази Web of Sciences роки ім п ак т- ф ак то р С М Р Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 110 Редколегія журналу "Condensed Matter Physics", окрім використання тра- диційних для періодичних видань кри- теріїв і методик забезпечення контролю за якістю наукових публікацій (рецензу- вання, широке залучення провідних авторитетних фахівців, формування те - ма тичних випусків з актуальних проб - лем тощо), в останні роки почала все ширше використовувати оригінальні методи моніторингу, що базуються на сучасних підходах до обробки та аналізу баз даних. Зокрема, при цьому активно використовуються методи теорії складних мереж [20]. На основі даних про публікації у науковому журналі можна побудувати цілу низку складних мереж, де в якості вузлів можуть виступати окремі авто- ри чи статті, групи авторів, установи авторів чи країни тощо. Зв’язки мере- жі можуть відображати різні види відношень між відповідними вузлами, що враховують співавторство, цитування, використання ключових слів або тематичних напрямків, приналежність до однієї установи чи країни і т.д. Для аналізу видавничої діяльності "Condensed Matter Physics" було побу- довано декілька різновидів складних мереж. Однією із найцікавіших з них є мережа співавторства (вузли — автори, зв’язки — спільні публікації у журналі). Для прикладу на рис. 3 показано невеликий фрагмент цієї мере- жі, з якої можна зробити висновок про те, що автор A.G. Zagorodny мав спільні статті у журналі "Condensed Matter Physics" разом з 6 іншими автора- ми, при цьому два з них (T. Bystrenko та O. Bystrenko) мали також окрему спільну публікацію — таким чином виник замкнутий цикл довжиною 3 (на рисунку позначений пунктиром). Аналізуючи структуру мережі співавторства, можна виділити окремі зв’язані компоненти, що представляють групи співавторів у різних тема- тичних напрямках. Сукупність так званих "ключових" авторів, що працю- ють над основною тематикою журналу, зосереджена, зокрема, у найбільшій зв’язаній компоненті (giant component) (рис. 4). Використання спеціальних підходів (наприклад [21, 22]) до виділення неізольованих і тісно пов’язаних вузлів у мережі дозволяє виявити тематичні підгрупи всередині цієї най- більшої компоненти. Таким чином, маємо змогу об’єктивно окреслити тематичний спектр видання на основі інформації про вже опубліковані роботи. Також можна простежувати динаміку основних тематичних напрямків у часі, якщо відслідковувати зміни з часом структури найбільшої зв’язаної компоненти. Крім того, виникає можливість організації пошуку в базі даних журналу за автором або статтею із виявленням інших авторів чи відповідних публікації, що споріднені за тематикою. На рис. 5 проілюстро- вано такий пошук за автором D.J. Henderson, у результаті якого знайдено 111 Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України Рис. 3. Фрагмент незваженої ме ре жі співавторства журналу "Con densed Matter Physics" Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 111 17 авторів, що опублікували в журналі "Condensed Matter Physics" статті з подібною тематикою. У свою чергу, з виділеної групи авторів виокремлю- ються 4 підгрупи з домінуючими напрямками: 1 — "фізична хімія та хіміч- на фізика", 2 — "структура рідин", 3 — "статистична фізика, термодинаміка та нелінійні динамічні системи" та 4 — "комп’ютерне моделювання та си - му ляції". Подібним чином можна також вивчати інші аспекти, зокрема про співпрацю із вченими інших країн та міжнародний вплив видання на пев- ний напрямок досліджень тощо. Такого типу підходи дозволяють редколегії мати багато корисної інформації про динаміку зміни видання і використовувати її для внесення необхідних коректив у свою роботу. Нині у "Condensed Matter Physics" продовжується багатовекторна робота у напрямку підвищення якості цього видання та покращення його рейтингу. З початку 2011 року кожна стаття журналу має унікальний цифровий іденти- фікатор DOI, що спрощує пошук інформації у мережі Інтернет та допомагає уникнути помилок при посиланні на цитовані джерела і статті, опубліковані 112 І.М. МРИГЛОД, О.І. МРИГЛОД Рис. 4. Найбільша зв’язана компонента мережі співавторства видання "Con densed Matter Physics" із виділеною її природною структурою за Гірваном та Ньюменом [21, 22] Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 112 в журналі. За прикладом журналу "SIGMA", ужито низку заходів для тіснішої інтеграції "Condensed Matter Physics" з архівом електронних препринтів arXiv.org, що забезпечує оперативну он-лайн публікацію статей на додатко- вих серверах, покращує можливості повнотекстового пошуку публікацій в мережі, а отже — позитивно впливає на динаміку одержаних цитувань (у тому числі, ще до моменту виходу в друк відповідних випусків журналу). Ще одним стратегічним кроком стала зміна формату редакційної колегії журна- лу. За зразком відомих міжнародних видань, нині редколегія "Condensed Matter Physics" складається з двох частин: редакційної, члени якої займають- ся організацією роботи видання, розповсюдженням та рекламою, загальною політикою видання тощо, та експертної, яка нараховує 38 фахівців із чотирь- ох основних тематичних напрямків: статистична фізика, м’яка речовина, фізика твердого стану та комп’ютерне моделювання. На членів експертної частини редколегії покладено організацію незалежного рецензування, що передбачає як їх самостійну роботу із рукописами, так і пошук відповідних експертів-рецензентів. "Географія" редакторів-експертів зображена на рис. 6. 113 Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України Рис. 5. Приклад реалізації пошуку за автором на мережі співавторства: знайдені автори, близькі до виділеного, які згруповані за тематикою досліджень Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 113 Ще одним напрямком роботи журналу "Con - den sed Matter Physics" в останній рік стало впровад- ження засобів електронної редакції, що дозволить з використанням мережі Інтернет суттєво покращи- ти умови для праці усіх учасників видавничого про- цесу — авторів, редакторів-експертів і рецензентів. При цьому низку переваг має відкритий програм- ний продукт Open Journal System, що пропонується в рамках Public Knowledge Project [23]. Цей пакет ство- рює широкі можливості для автоматизованого контролю над усіма редакційними процесами, дає змогу покращити якість усіх підготовчих робіт, а отже — прямувати до скорочення терміну очікуван- ня рукописів до публікації. Окрім того, цей пакет має порівняно простий і зручний інтерфейс (рис. 7). Так, зокрема, з допомогою Open Journal System можна: • організувати необхідні рівні доступу для різ- них учас ників редакційного про цесу: редак- торів, авторів, рецензентів, читачів, тощо; • забезпечити автоматичне збереження всієї історії роботи з рукописа- ми та електронної переписки; • використовувати опції автоматичного нагадування для рецензентів, ко рек торів чи авторів; • генерувати готові дані для реєстрації номерів DOI у форматі XML; • створювати та автоматично оновлювати веб-сайт журналу з можли- вістю ви користання додаткових інструментів, наприклад, Google Analytics; • в оперативному режимі накопичувати дані про користувачів системи (ав торів, рецензентів і т. д.) й формувати базу даних видання. Таким чином, бачимо, що організація успішної роботи сучасного нау- кового періодичного видання, яке орієнтується на міжнародні стандарти 114 І.М. МРИГЛОД, О.І. МРИГЛОД Рис. 6. Країни, у яких працюють редактори-експерти редакційної колегії журналу "Condensed Matter Physics" Рис. 7. Одне із меню програми Open Jour nal System для користувача з роллю "Jour nal Manager" Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 114 та критерії, — це непроста праця, яка вимагає залучення як висококвалі- фікованих фахівців, так і певних ресурсів. Саме розуміння цих простих істин у багатьох країнах світу призвело до формування відповідних дер- жавних програм із розвитку та підтримки видавців наукових журналів [16]. І повертаючись до наших реалій, стає зрозуміло, що в Україні практично неможливо забезпечити якісне видання кількох сотень (чи тисяч) науко- вих журналів. Прості оцінки з досвіду журналу "Condensed Matter Physics" показують, що при роботі над рукописами щороку залучається близько 200 провідних учених в якості експертів. Саме вони забезпечують необхід- ний міжнародний рівень наукових публікацій і створюють відповідну екс- пертну оболонку, яка має бути у кожного наукового видання. Тому для успішного функціонування хоча б сотні наукових журналів з різних діля- нок науки, необхідно залучати до роботи близько 20 тис. фахівців найви- щого рівня в якості експертів. Тож виникають слушні запитання: скільки власних наукових видань потребує Україна? Яка частка з них може забез- печити виконання міжнародних вимог? Де та межа, за якою починає пра- цювати закон Паркінсона? Висновки. На шляху до покращення рівня української наукової періо- дики необхідно переглянути й уніфікувати стандарти і вимоги до наукових журналів, враховуючи інтереси усіх сторін: держави, видавців і науковців. На прикладі успішних наукових журналів можна стверджувати про важливість використання сучасних інформаційних технологій на усіх ета- пах видавничого процесу. Це, зокрема, створює якнайкращі умови для доступу до матеріалів, а отже, дозволяє формувати виграшну стратегію щодо розширення географії авторів, рецензентів і редакторів. Незважаючи на численні перешкоди й труднощі в Україні все-таки існують якісні наукові видання, і цей список поступово зростає 10. 115 Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України 01. Parkinson C.N. Parkinson's Law // quoted from The Economist. — November 1955. 02. Добров Г.М. Наука о науке / Г.М. Добров. — К. : Наук. думка, 1989. — 304 с. — ISBN 5-12-001112-8; Garfield E. How ISI Selects Journals for Coverage: Quantitative and Qualitative Considerations / Eugene Garfield // Current Сontents, 1990. — 13, № 22. — P. 5—13; Egghe L. Introduction to informetrics / L. Egghe, R. Rousseau. — Amsterdam, New York, Oxford, Tokyo : Elsevier Science Publishers, 1990. — 450 p. — ISBN-13: 978- 0444884930. 03. Вимоги до фахових видань, затверджені наказом ВАК України від 04.04.2000 № 178. 04. Постанова Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7—05/1 про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України. 05. Офіційний веб-сайт Вищої атестаційної комісії України: http://www.vak.org.ua/ 06. Мриглод І.М., Мриглод О.І. Наука України в світовому інформаційному просторі // Вісник НАН України. — 2007. — № 10. — С. 3—17. 07. Офіційний веб-сайт Thomson Reuters: http://thomsonreuters.com/ The Thomson Reu - ters Journal Selection Process. 10 За даними Journal Citation Report 2010, число журналів, що видаються в Україні і ма ють свій імпакт-фактор, зросло за останній рік у 2,5 рази (з 7 до 18 видань). Приємним є той факт, що у цьому списку фігурує перший журнал з соціо-гуманітарних наук. Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 115 08. Garfield E. The Impact Factor // Current Contents. — 1994. — № 25. — С. 3—7. 09. Офіційний веб-сайт видавничої служби Versita: http://versita.com/ 10. Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого нау- кового співробітника, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року № 423 із доповненням, внесеним постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1197. 11. Офіційний веб-сайт журналу "Symmetry, integrability and geometry: methods and appli- cations": http://www.emis.de/journals/SIGMA/ 12. Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2000 році. Частина 2. — Київ, 2001. — 132 с.; Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2009 році. Частина 2. — Київ, 2010. — 191 с. 13. Влох Р.О. Система оцінки українських фахових видань // Наука України у світовому інформаційному просторі. — НАН України, 2008. — ISBN 978-966-02-4704-8 (серія). 14. Тимчасове положення про оцінювання роботи науково-педагогічних працівників кафедри та визначення їхніх рейтингів, затверджене наказом ректора № 19—10 від 10 лютого 2009 року та опубліковане на офіційному веб-сайті НУ "Львівська політех- ніка": http://lp.edu.ua/index.php?id=3331 15. Про тимчасове положення щодо визначення рейтингу науково-педагогічних праців- ників, затверджене наказом ректора № 1—14 від 13.02.09 р. на офіційному веб-сайті НТУУ "Київський політехнічний інститут": http://kpi.ua/831-5; Норми бального оці- нювання 2009/2010 навч. року на веб-сайті Конструкторського бюро інформаційних систем (КБ ІС), що є структурним підрозділом НТУУ "КПІ". 16. Wang S., Wang H., Weldon P.R. Bibliometric analysis of English-language academic jour- nals of China and their internationalization // Scientometrics. — 2007. — 72. — P. 331— 343; Andreis M., Jokic M. An impact of Croatian journals measured by citation analysis from SCI-expanded database in time span 1975—2001 // Scientometrics. — 2008. — Vol. 75. — P. 263—288; Park H.W. Leydesdorff L. Korean journals in the Science Citation Index: What do they reveal about the intellectual structure of S&T in Korea? // Scientometrics. — 2008. — Vol. 75. — P. 439—462. 17. Офіційний веб-сайт наукової електронної бібліотеки eLIBRARY.ru з описом проекту "РИНЦ — Российский индекс научного цитирования": http://elibrary.ru/project_risc.asp 18. Наказ Міністерства освіти та науки Російської Федерації № 406 від 14 жовтня 2009, додаток до типової методики щодо "показників оцінки результативності наукових організацій...". 19. Офіційний веб-сайт журналу "Condensed Matter Physics": http://www.icmp.lviv.ua/journal/ 20. Mryglod O., Holovatch Yu. Towards journalometrical analysis of a scientific periodical: a case study // Condensed Matter Physics. — 2007. — 10, № 10(50). — P. 129—142. 21. Girvan M., Newman M.E.J. Community structure in social and biological networks // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2002. — 99. — P. 7821—7826. 22. Newman M.E.J. Detecting community structure in networks // Eur. Phys. J. B. — 2004. — 38. — 321—330. 23. Веб-сайт "Public Knowledge Project": http://pkp.sfu.ca. 116 І.М. МРИГЛОД, О.І. МРИГЛОД Nauka-ukr 5-2:Shablon.qxd 25.11.2011 16:08 Page 116

Шостий закон Паркінсона і наукова періодика України

Institution

Ähnliche Einträge