Привілей Жиґимонта-Августа 1560р. на володіння Виговом з погляду лінгвістичного
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2009
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31811 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Привілей Жиґимонта-Августа 1560р. на володіння Виговом з погляду лінгвістичного / В. Мойсієнко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2009. — № 18. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31811 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-318112012-03-20T12:22:05Z Привілей Жиґимонта-Августа 1560р. на володіння Виговом з погляду лінгвістичного Мойсієнко, В. Історія мови 2009 Article Привілей Жиґимонта-Августа 1560р. на володіння Виговом з погляду лінгвістичного / В. Мойсієнко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2009. — № 18. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31811 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія мови Історія мови |
| spellingShingle |
Історія мови Історія мови Мойсієнко, В. Привілей Жиґимонта-Августа 1560р. на володіння Виговом з погляду лінгвістичного Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| format |
Article |
| author |
Мойсієнко, В. |
| author_facet |
Мойсієнко, В. |
| author_sort |
Мойсієнко, В. |
| title |
Привілей Жиґимонта-Августа 1560р. на володіння Виговом з погляду лінгвістичного |
| title_short |
Привілей Жиґимонта-Августа 1560р. на володіння Виговом з погляду лінгвістичного |
| title_full |
Привілей Жиґимонта-Августа 1560р. на володіння Виговом з погляду лінгвістичного |
| title_fullStr |
Привілей Жиґимонта-Августа 1560р. на володіння Виговом з погляду лінгвістичного |
| title_full_unstemmed |
Привілей Жиґимонта-Августа 1560р. на володіння Виговом з погляду лінгвістичного |
| title_sort |
привілей жиґимонта-августа 1560р. на володіння виговом з погляду лінгвістичного |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія мови |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31811 |
| citation_txt |
Привілей Жиґимонта-Августа 1560р. на володіння Виговом з погляду лінгвістичного / В. Мойсієнко // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2009. — № 18. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT mojsíênkov privílejžigimontaavgusta1560rnavolodínnâvigovomzpoglâdulíngvístičnogo |
| first_indexed |
2025-07-03T12:15:56Z |
| last_indexed |
2025-07-03T12:15:56Z |
| _version_ |
1836628004451647488 |
| fulltext |
?Історія мови
Віктор МОЙСІЄНКО
ПРИВІЛЕЙ ЖИҐИМОНТА-АВГУСТА 1560 р. НА
ВОЛОДІННЯ ВИГОВОМ З ПОГЛЯДУ ЛІНГВІСТИЧНОГО
У Державному архіві Житомирської області зберігається
важливий документ (оригінал) – підтвердження польського короля
Жиґимонта-Августа на володіння Вигівщиною (сучасне село Вигів
Коростенського району) слугам панцерним Хвальку, Опанасу,
Івану, Гнату Давидовичам та їхнім дядькам Богданові, Хомі та
Василеві Хведьковичам. У документі їх названо боярами, тобто
прирівняно до решти шляхти, перевівши із обтяжливої «службы
панцtрноt их вызволили» і таким чином підтвердили вищий для
них статус, замінивши «на служ//бу зtмъскую шлuхtтскую».
Оскільки в ДАЖО зберігається оригінальний документ, то
невідомо, чи він десь був раніше опублікований. Найімовірніше,
що ні.
Це перша дарча зауським шляхтичам Виговським литовського
князя на володіння землями. Є серйозні підстави припускати, що
родовід гетьмана Івана Виговського виводиться саме від цих
перших поліських дідичів Виговщини.
Подібні ділові документи, писані тогочасною писемно-
літературною мовою, мають велике значення для характеристики
становлення елементів та категорій української мови, оскільки, як
неодноразово відзначали дослідники таких текстів, вони (тексти)
нерідко в непрхованому вигляді вбирали численні народнорозмовні
риси.
Документ написаний виразним, розбірливим скорописом XVI
ст., яким велися тогочасні замкові актові книги, з тією лише
різницею, що з королівської канцелярії документ виходив значно
охайніше написаний, ніж це робили повітові писарі.
Досліджуваний скоропис суттєво відрізняється від
скоропису, наприклад, луцьких писарів, які вели записи до книги
1561 року, написанням графем: а (великої), б, ж, т, u, я. Графеми б
та ж не відрізняються від таких само в житомирських писарів 1590
та 1635 рр. Королівський писар Ян
Шимкович, на відміну від луцьких та
житомирських писарів, не
використовує графем (єдине
написання в кінці документа), є, тільки t, значно менше літер
виносить над рядок, а деякі винісні накреслює зовсім інакше, як то
м, й. Часто вживає Шимкович розділовий знак «;» і варто сказати, у
низці випадків цілком виправдано з точки зору логіко-
граматичного членування речення. Після цього розділового знака
завжди запис продовжує з великої літери. Подібного майже не
зустрічаємо не тільки в луцьких, але й у відомих нам зразках
скорописів з Житомира, Овруча, Києва.
Фонетичні риси.
На місці етимологічного *ě вживано лише t не залежно від
наголосу: в … листt, нt мtл, на тои yкраинt, поспtшнt, до сих
мtст, повtту; свtтоt славноt памtти, листы … писаныt, тыt
бо//ярt, в jтчизнt их, в том станt.
Тільки в кінці документа графема накреслена в слові лт.
Типова поліська особливість – написання t на місці *ę в
ненаголошеному складі – сповна використана Яном Шимковичем:
свtтоt … памtти, jт зtмtнина, просtчи,
Характерним для ведення діловодства на поліських землях
зокрема і в цілому Великому князівстві Литовському взагалі є
відбиття давнього рефлекса *dj > ж: потвtржаtмъ, нарож /тут
нарожtня/,
Написання букви ц дає певні підстави для висновків про
переважно тверду вимову відповідного звука: дtржавцы, jтца,
jтцы, Ельца, jтцов, дtржавца; накреслення р, переважно
історично виправдане : кривдъ, кривды, гсд~рьскоt, нtприятtлtи
Роздільну чи подовжену вимову, спричинену йотовою
асиміляцією, писар передає по-різному: братиtю, чоломбитьtмъ,
пtчатью, хоч типовою для поліського скоропису цього часу є
винесення відповідної графеми над рядок.
Трапляються випадки написання ы після шиплячого: чынити,
Выговщыну .
Прагнення відобразити звукову гармонію простежуємо в
написанні: до ыных.
Виявлено цікаву морфологічну особливісь, не властиву для
поліських та білоруських писемних пам’яток пізнього
середньовіччя (власне й для сучасних північноукраїнськаїнських та
південних білоруських діалектів) – вживання складеного
майбутнього з використанням активного дієприкметника минулого
часу на -л: будуть продковt и jтцы их и jни сами до сих мtст
спокоинt дtржали…
Серед інших морфологічних рис виділимо дієслівні форми ІІІ
ос. одн. та мн. з кінцевим м’яким т`: jписуtть, пишtть, будуть,
служать.
Привертає увагу вживання слова Yкраина – тричі: jни тамъ на
тои yкраинt при замку нашом Jвруцкомъ поспtшнt и jхотнt намъ
гсд~рю и Рtчи Посполитои служать и потрtбны суть jндt на тои
yкраинt; і третій раз: хотtчи их впtрtд тым jхотнtиших и
поспtшнtиших ку службам нш ~им // гсд~рьским и зtмским и
потрtбам jныt yкраины мtти и способити. Поза сумнівом у
наведених контекстах йдеться про землю, край як частину чогось.
У Великому князівстві Литовському Овруч на час написання
документа явно не був окраїною держави. Тобто, для тогочасних
писарів існування Овруцької України було очевидністю.
В цілому мова пам’ятки в основних рисах відображає
писарський узус, характерний для ділових текстів тогочасних
канцелярій, взірцем для яких слугував вже раніше виданий перший
Статут ВКЛ 1529 року.
Жикгимонт Август бож млстью корол полскии вtликии кнз
литовскии рускии прускии жомоистскии мазовtцкии и иныхъ
Били намъ чоломъ боярt наши слуги панцtрныt замку нашого
Киtвского Хвалко Давыдовичъ з братиtю своtю …вом Jaанасом
Иваном а Игнатом а з дuдковичи // своими Богданом Хомою а
Василtм Хвtдьковичи, и покладали прtд нами два листы свtтоt
славноt памtти короля tго млсти и вtликого кнз~я Жикгимонта, пн~а
// jтца нашого писаныt до воtводы киtвского дtржавцы
jвруцкого и свислоцкого нtбожчика пана Андрtя Якубовича
Нtмировича и до ыных воtвод на потом будучихъ // там на замку
Киtвском; гдt в одномъ пtрвшом листt jписуtть, иж король tго
млсть за чоломбитьtмъ слуг киtвских Давыда а Хвtдка
Пtтровичов, jтцов тых вышtиjпи//саных; то вчинити рачил
казалъ имъ на нtм служити водлуг давного jбычаю нt мtл их
никому jтдавати; а хотu бых хто y короля tго млсти yпросил; абы
ихъ // пан воtвода никомy нt поступал и jт всuких кривдъ ихъ
боронил А в другом листt пишtть на жалобy тых жt бояр Хвtдка а
Давыда Пtтровичов; абы их jт зtмtнина // нш~го Фtдора Ельца
боронил и кривды имъ в jтчизнt их зtмли Выговщинt чынити нt
допустил. В котором листt мtнуtть их бояры; И били нам чолом
тыt бо//ярt наши слуги панцtрныt вышtимtнtныt, абыхмо ласку
нашу нашy вчинили, з службы панцtрноt их вызволили; а тую
jтчизнy их Выговщину потвtрдили им на служ//бу зtмъскую
шлuхtтскую; и на то им нашъ лист дали; яко ж и дtржавца
jврyцкии княз Андрtи Тимоattвич Капуста до нас просtчи за ними
писал и повtдаючи иж // jни тамъ на тои yкраинt при замку нашом
Jвруцкомъ поспtшнt и jхотнt намъ гсд~рю и Рtчи Посполитои
служать и потрtбны суть jндt на тои yкраинt; А так // мы з ласки
нашоt гсд~рьскоt на чоломбитьt их и за таковою справою кнз~u
Капустиною; И к тому хотtчи их впtрtд тым jхотнtиших и
поспtшнtиших ку службам нш ~им // гсд~рьским и зtмским и
потрtбам jныt yкраины мtти и способити; Абы знаючи в том
ласку нашу гсд~рьскую часу потрtбны против нtприятtлtи нш~их нt
толко // jни, алt и иныи в том станt им ровныt службами
цнотливыми и мужскими хyтливt заставлuли ся крови горлy и
маtтностtи своих нt литуючи, тог тtж сu дослуговали // то tсмо
вчинили и з jноt службы панцtрноt которyю jни пtрtд [нами]
служивали их tсмо вызволили, и тую jтчизнy их зtмлю
Выговщыну им потвtржаtмъ симъ нашим листом; Маючи jни тую
зtмлю свою которyю будуть продковt и jтцы их и jни сами до
сих мtст спокоинt дtржали и тtпtр дtржати и вживати А нам с
того при замку нашом Jвруцкомъ службою зtмскою воtнною
служити jбычаtм иноt шлuхты бояр повtту Киtвского, и потому
яко j… служать И на то tсмо им дали сtсь нашъ листъ з нашою
пtчатью, Писан y Вилни лт бож нарож âаф~ R мс~ц jк і ~ дн ~я
Sigismundus Augustus
/Печатка/
Ян Шимкович маршалок писар
|