Твори Валерія Шевчука в позакласному читанні
У статті розглянуто питання аналізу повісті ”Сповідь” Валерія Шевчука.
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31891 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Твори Валерія Шевчука в позакласному читанні / А. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 20. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31891 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-318912012-03-24T12:33:01Z Твори Валерія Шевчука в позакласному читанні Усатий, А. Методика викладання мов та літератур У статті розглянуто питання аналізу повісті ”Сповідь” Валерія Шевчука. In this article considered the problem of analysis novel ”Spovid” by Valeriy Shevchyk . 2010 Article Твори Валерія Шевчука в позакласному читанні / А. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 20. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31891 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Методика викладання мов та літератур Методика викладання мов та літератур |
| spellingShingle |
Методика викладання мов та літератур Методика викладання мов та літератур Усатий, А. Твори Валерія Шевчука в позакласному читанні Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті розглянуто питання аналізу повісті ”Сповідь” Валерія Шевчука. |
| format |
Article |
| author |
Усатий, А. |
| author_facet |
Усатий, А. |
| author_sort |
Усатий, А. |
| title |
Твори Валерія Шевчука в позакласному читанні |
| title_short |
Твори Валерія Шевчука в позакласному читанні |
| title_full |
Твори Валерія Шевчука в позакласному читанні |
| title_fullStr |
Твори Валерія Шевчука в позакласному читанні |
| title_full_unstemmed |
Твори Валерія Шевчука в позакласному читанні |
| title_sort |
твори валерія шевчука в позакласному читанні |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Методика викладання мов та літератур |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31891 |
| citation_txt |
Твори Валерія Шевчука в позакласному читанні / А. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 20. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT usatija tvorivaleríâševčukavpozaklasnomučitanní |
| first_indexed |
2025-07-03T12:23:09Z |
| last_indexed |
2025-07-03T12:23:09Z |
| _version_ |
1836628459440308224 |
| fulltext |
Андрій УСАТИЙ
ТВОРИ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА В ПОЗАКЛАСНОМУ
ЧИТАННІ
У статті розглянуто питання аналізу повісті „Сповідь”
Валерія Шевчука.
Основні етапи вивчення художнього твору – це читання й
ідейно-художній аналіз.
Первинне ознайомлення з художнім світом твору, його
сприйняття розв’язують лише деякі проблеми методики літератури.
Питання аналізу художнього твору включає процес
поглибленого вивчення тексту, метою якого є усвідомлення,
сприймання учнями твору в цілому, проникнення в його зміст,
роль, місце і значення кожного героя твору, зв'язок його й автора
тощо.
Вирішити ці питання в процесі аналізу можна різними
шляхами. Візьмемо для прикладу повість Валерія Шевчука
„Сповідь”, в якій на основі містичної „стихії поганства” в образі
головного героя, який перетворюється на вовкулаку, щоб у важких
випробуваннях спокутувати скоєне ним зло. Сюрреалістичні дива
відбуваються протягом усього твору, а врятувати головного героя
може лише християнська віра з дотриманням усіх церковних
канонів і каяття.
Розглядаючи лінії аналізу твору, спрямовуємо його на: події;
героїв; соціальні чи моральні явища; чергування картин отже, в
своїй суті зводимо до розкриття сюжету, пообразної
характеристики, проблемно-тематичної суті твору й композиції,
залишаючи поза увагою епоху, зв’язок з часом, авторської позиції в
творі, стиль, художні особливості, роль пейзажу, передумови
створення твору тощо.
В. Шевчук дещо по-своєму висвітлює вірування українців про
вовкулаків: маючи на собі прокляття панотця, гордий, тихий
писарчук перетворюється на потвору. Хто ж такий Вовкулака?
Легенди про вовкулаків є у всіх індоєвропейських народів.
Вона належить до одного міфічного типу з відьмами, відьмаками й
упирями. Це напівміфічні істоти, що стоять на переході від
зооморфічного до антроморфічного. Міф про них не розвивається
гаразд у народній фантазії. „Кажуть, що вовками перекидаються
самі знахарі, а часом обертають у вовків парубків, на котрих вони
сердиті”1.
Можливо, йдучи за текстом твору, В. Шевчук використав
легенду про добричів, які „займалися збиральництвом, ні з ким не
воювали, не вбивали тварин, не їли мяса, несли з собою мир,
злагоду й божественну шану до природи”2, на яких напали варвари,
хотіли зробити з них воїнів, але це побачив Перун, котрий
перетворив варварів на вовків, а добричів у овець.
„Вовкулаки втікають до лісу й там живуть як вовки: вони
нападають на худобу, але не жеруть її, а тільки душать”. „У них на
шиї висить мотузок, і як розірвати його, то вовкулака відразу стає
людиною”3.
Повість В. Шевчука починається із знайомства з мандрівником:
„у порваній одежі, хоч колись, здається, це був пишний стрій”, його
погляд „спочив на старій дерев’яній церкві, яка супроти звичаю
стояла край села”4.
Звичайно, прочитавши перші сторінки, цікавимось, що ж буде
далі? Що трапиться з цим героєм? Знаючи, що народився
письменник у Житомирі, про який писав В. Короленко,
задумуєшся, що обере для себе у цьому краї В. Шевчук. Так, його
хвилювали проблеми, про які у свій час писав І. Огієнко. Отже,
виділені компоненти аналізу набирають реального звучання:
історичні умови, проблематика, погляд письменника і його позиція
у розкритті вірувань українського народу.
Захопити читача у вир подій допомагають автору описи
весілля, вони такі детальні, щирі, що ніби й сам читач виступає їх
співучасником. Автор не називає багатьох учасників, більшість з
них – безіменні. Перетворення молодого хлопця у вовка виступає
зав’язкою твору.
Автор є глибоким знавцем народних традицій. З метою
подальшої містифікації у канву твору вплітається символ чисел.
Ми з’ясовуємо, що за столом у сотниченка „було семеро” парубків.
Число сім буде повторюватися. Чому ж автор називає саме це
число?
В числі сім закорінене Дерево Роду, воно є священною
математичною кратністю5, яка проявляється на різноманітних
рівнях світобуття. Сім використовували в ритуалах давньої магії,
1 Іван Нечуй-Левицький. Світогляд українського народу. – Обереги, К., 1992. – С.
16.
2 Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. – К.. _ 1993. – С. 18.
3 Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг.
моногр. – К.:АТ „Оберег”, 1992. – 442 с. (С. 186)
4 В. Шевчук. Птахи з невидимого острова. – К.: Рад. Письменник, 1989. – С. 264.
5 Ткач М. Дерево Роду. – К.: „АНФАС”. – 1995. – С. 13.
воно наявне в орнаментах доби кам’яного віку, скіфської доби,
шумерських міфах. Сім днів творення світу, сім кольорів веселки,
сім днів тижня, часто використовується в прислів’ях, приказках,
душа має сім кіл, за сім ніщо не купується і не продається тощо.
Пізніше у тексті ми з’ясовуємо, що писарчук, будучи
вовкулакою, роздумує, що коли не позбудеться прокляття, то буде
існувати у вовчій шкурі ще сім років, а потім знову зможе обирати:
життя людиною чи серед вовків із чередою і „Чорним Чоловіком”.
Уламками міфологічного світогляду є створення прозаїком
образу велетенського Чорного Чоловіка
Побувши у вовчій шкірі, герой усвідомлює, що зможе „жити за
своєю волею, а не за чужою”6. У труднощах життя герой
переконався, що треба шукати небо в серці своїм, шукати птахів у
садах своїх. І далі герой каже, що горе, коли ми забудемо про свій
перший дім, відірвемося від простоти своєї, дитинності. Буде
погано, коли лихо й гординя почне нас поїдати7.
Отже, протягом усього твору, звучить основний мотив
християнства – зло можна подолати шляхом спокути, яка б стихія
не захоплювала тебе, а врятувати душу й тіло зможе віра, церква й
каяття. З цією метою автор досконало робить обрамлення твору а
шляхом нагромадження синонім, використанням інших тропів
досягає мети – виховання християнської моралі.
Andrij Usatij. Valeriy Shevchyk’s novels in out of school reading.
In this article considered the problem of analysis novel “Spovid by
Valeriy Shevchyk .
6 В. Шевчук. Птахи з невидимого острова. – К.: Рад. Письменник, 1989. – С. 264.
7 В. Шевчук. Птахи з невидимого острова. – К.: Рад. Письменник, 1989. – С. 264.
|