Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь"
У статті розглянуто питання лексико -стилістичних особливостей повісті В. Шевчука „Сповідь”.
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2010
|
| Назва видання: | Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31892 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 20. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31892 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-318922012-03-24T12:32:29Z Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" Усатий, В. Методика викладання мов та літератур У статті розглянуто питання лексико -стилістичних особливостей повісті В. Шевчука „Сповідь”. 2010 Article Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 20. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. XXXX-0097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31892 uk Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Методика викладання мов та літератур Методика викладання мов та літератур |
| spellingShingle |
Методика викладання мов та літератур Методика викладання мов та літератур Усатий, В. Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| description |
У статті розглянуто питання лексико -стилістичних особливостей повісті В. Шевчука „Сповідь”. |
| format |
Article |
| author |
Усатий, В. |
| author_facet |
Усатий, В. |
| author_sort |
Усатий, В. |
| title |
Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" |
| title_short |
Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" |
| title_full |
Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" |
| title_fullStr |
Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" |
| title_full_unstemmed |
Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" |
| title_sort |
деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті в. шевчука "сповідь" |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Методика викладання мов та літератур |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31892 |
| citation_txt |
Деякі спостереження над лексико-стилістичними особливостями повісті В. Шевчука "Сповідь" / В. Усатий // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2010. — № 20. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| series |
Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем |
| work_keys_str_mv |
AT usatijv deâkísposterežennânadleksikostilístičnimiosoblivostâmipovístívševčukaspovídʹ |
| first_indexed |
2025-07-03T12:23:13Z |
| last_indexed |
2025-07-03T12:23:13Z |
| _version_ |
1836628463315845120 |
| fulltext |
В’ячеслав УСАТИЙ
ДЕЯКІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НАД ЛЕКСИКО-
СТИЛІСТИЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ ПОВІСТІ В.
ШЕВЧУКА „СПОВІДЬ”
У статті розглянуто питання лексико -стилістичних
особливостей повісті В. Шевчука „Сповідь”
Оцінку творчості Валерія Шевчука дають уже сьогодні. А це
неабияке визнання, бо в його творах зринають „письменник і світ,
екзистенційне зануреняння в глибини прасвідомості,
багатожанровість оповідей, безперервність людського буття,
гармонія космічного колообігу й вічна туга за одним-єдиним –
гармонією світу, гармонією життя”. Гармонія, що обумовлюється
християнською мораллю, а „поле культури” пізнається через
призму любові.
Сім’я, родина В. Шевчука стали колискою формування його
досконалості. „За обсягом написаного він займає одне з перших
місць у нашому письменстві. Прозаїк, дослідник давньої
української літератури, поет, сценарист, вчений, літературознавець,
фольклорист. Великий охоронець і примножувач скарбів
занедбаних і напівзабутих, відкинутих зумисне чи випадково,
розсипаних чи розгублених по стежках української літератури..
Лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, а також – премії
Фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, Олени
Пчілки, О. Копиленка. Твори його перекладені 21 мовою”[1].
Валерій Шевчук, надає надзвичайно велике значення
художньому слову, над досконалістю якого постійно працює,
переймаючи краще у своїх попередників, збагачуючи,
удосконалюючи не тільки словесне вираження, але й побудову
речень.
Загальнонародні слова, що найчастіше вживаються в розмовно-
побутовій мові, у творах В. Шевчука набувають нового звучання,
розширюють своє значення, чимало в автора й новотворів, та вони
природно вплелися в канву тексту. Так, слово „мандрованець”,
крім свого первинного значення „мандрувати”, „подорожувати”,
має відтінок зменшення, якогось зневаження. Слово ж „безвидно” в
значенні „непомітно” викликає нове відчуття „чогось
позбавленого”. По-новому звучать тропи „отвір із ночі”, замість
ніч, „душа розкривається”, ”назривала розважка”, „запраглося
гуляти”, „скувала знесила”, „зирнути в небо” – раптово різко
подивитися, „молода цвіла” – красувалася тощо.
Отже, метафора, метонімія, наявні в тексті, збагачують його,
роблять близьким до розмовної народної мови, тому й тексти
В. Шевчука такі насичені, легкі для сприймання, поряд із цим вони
викликають позитивні емоції, задоволення. Читаючи текст,
милуєшся красою слова, вдумуєшся в чудовий кокретний їх зміст.
Візьмемо для прикладу опис весілля в повісті „Сповідь”
В. Шевчука, використані слова „півмисок”, „тарель”, „воротні”,
„виладнатися”, „смішкуючи” та ін., які викликають у читача
відчуття нового, дивного, загадкового, із яким хотілося б укласти
активні стосунки, перетворивши в активну лексику.
Розкрити зміст тексту, поліпшити його звучання допомагають
слова-антоніми, які використовують для предачі конкретних картин
добра і зла, чорного і білого в житті, зиму змінює весна, молодиці –
дівчата, молодий староста.
Значне місце в творчості В. Шевчука відведено й власне
українській лексиці, яка набуває часто нового звучання –
батьківщина, очолити, самота, громада, щирість, хист, завірюха,
немовби, але, нічогісінько тощо.
Чільне місце в творі „Сповідь” належить побутовій лексиці. Її
чимало, вона докладно передає детально опис весілля,
змальовуючи його основні етапи й форми організації та
проведення, автор використовує іноді деталі, для відтворення
картини: „Старосто, пані підстаросто!; Благословіть коровай з
печі виймать! потяг до себе лопату й вийняв солодке випечене
тісто; …сміявся коровай; штоф, кунтуш, діжа, збіжжя,
калитка”.
Автор-знавець народної музики: „Біля хати грали музики:
скрипка, цимбали й бубонець”, ніби невеликий набір, та кожен знає,
що це музика нашого життя, котре кличе до запального танцю.
По-своєму будує В. Шевчук і речення: „Святкова юрба,
ошатна, важка, задихалася, яка яка горіла бажанням
танцювати”. Означення перед означуваним словом і кілька
означень після означуваного слова малюють повну картину.
Своєрідне нанизування синонімів, присудків, означень –
створюють враження руху, експресії, жвавості, краси. Наприклад:
„… юрба дихала, й рухалась, й тупотіла в лад; ... всі мене чарували,
надили, вабили, … хотів забутися, завяртитися” [1, с. 270].
Щоб наблизити свої твори до масового читача, зробити їх зміст
зрозумілим, цікавим, захоплюючим, автор вдається до вічних тем
християнської моралі, описує магічні для більшості теми містики,
невідомості, але разом із тим у канву твору вносить прості, житєві
слова, об’єднані в темі, близькі до побуту народу, до його
споконвічних мрій, що живуть у глибинах душ кожного. Зазнавши
значних незручностей, ніби в страшному сні побував у шкірі вовка,
герой змінюється, він шукає прощення, не хоче бути злим, лихим,
заздрісним, бо такі почуття не окриолюють людину, а згинають її ,
долучають до чорних сил. Людина зі свічкою йде до рідного дому,
до щирості почуттів, до кохання, це і буде „його широкий,
запашний, веселий і земний” світ, світ його життя.
Отже, повість В. Шевчука „Сповідь” свідчить про талант
автора, всебічність і досконалість його думок.
Література:
1. В. Шевчук. Птахи з невидимого острова. – К.: Рад.
Письменник, 1989. – 469 с.
2. Брайко О. Роман В. Шевчука „Срібне молоко”: культура
топографія телемуального простору: Слово і час. – 2005. – № 9. – С.
35-50.
3. М. Євхан Художні засоби та прийоми фольклорної поетики
творчій практиці Валерія Шевчука: Літературознавство і критика. –
С.14 -17.
|