Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)

У цій статті на основі даних метричного обліку населення підраховано й проаналізовано показники природного приросту населення в м. Сорочинці, з’ясовано співвідношення коефіцієнтів смертності залежно від віку та статі померлих. Увагу акцентовано на відмінностях смертності дітей і дорослих....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Замура, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2009
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Регіональні аспекти історичної демографії
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31908
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) / О. Замура // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 207-213. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31908
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-319082013-02-13T03:27:40Z Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) Замура, О. Регіональні аспекти історичної демографії У цій статті на основі даних метричного обліку населення підраховано й проаналізовано показники природного приросту населення в м. Сорочинці, з’ясовано співвідношення коефіцієнтів смертності залежно від віку та статі померлих. Увагу акцентовано на відмінностях смертності дітей і дорослих. В статье на базе данных метрического учета населения подсчитаны и проанализированы показатели естественного прироста населения в г. Сорочинцы, выяснено соотношение коэфициентов смертности в зависимости от возраста и пола умерших. Внимание акцентировано на отличиях смертности детей и взрослых. In this article the indexes of natural population growth in Sorochyntsy are calculated and analyzed. The coefficients of mortality rate are correlated according to age and sex of the dead. Attention is accented on the differences of mortality among children and adults. 2009 Article Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) / О. Замура // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 207-213. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31908 314.14 (477.53) “17” uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії
spellingShingle	Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії Замура, О. Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) Краєзнавство
description	У цій статті на основі даних метричного обліку населення підраховано й проаналізовано показники природного приросту населення в м. Сорочинці, з’ясовано співвідношення коефіцієнтів смертності залежно від віку та статі померлих. Увагу акцентовано на відмінностях смертності дітей і дорослих.
format	Article
author	Замура, О.
author_facet	Замура, О.
author_sort	Замура, О.
title	Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
title_short	Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
title_full	Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
title_fullStr	Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
title_full_unstemmed	Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)
title_sort	смертність у природному русі населення містечка сорочинці у хvііі ст. (за даними метричних книг миколаївської церкви)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Регіональні аспекти історичної демографії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31908
citation_txt	Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) / О. Замура // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 207-213. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT zamurao smertnístʹuprirodnomurusínaselennâmístečkasoročincíuhvííístzadanimimetričnihknigmikolaívsʹkoícerkvi
first_indexed	2025-07-03T12:24:08Z
last_indexed	2025-07-03T12:24:08Z
_version_	1836628520875327488
fulltext	207 УДК 314.14 (477.53) “17” Олена Замура (м. Полтава) СМЕРТНІСТЬ У ПРИРОДНОМУ РУСІ НАСЕЛЕННЯ МІСТЕЧКА СОРОЧИНЦІ У ХVІІІ СТ. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) У цій статті на основі даних метричного обліку населення підраховано й проаналізовано показники природного приросту населення в м. Сорочинці, з’ясовано співвідношення коефіцієнтів смертності залежно від віку та статі померлих. Увагу акцентовано на відмінностях смертності дітей і дорослих. Ключові слова: метрична книга, природний приріст населення, природний рух населення, вікова група, народжуваність, смертність. Головним чинником, який забезпечує існу- вання людського суспільства, є безперервний процес відтворення населення. Його основні елементи: народжуваність і смертність, за по- казниками яких визначають тип відтворення населення, притаманний тій чи іншій соціаль- ній спільноті. Панівним, для аграрного суспільства ран- нього Нового часу, вважається традиційний тип1. Його особливості, порівняно із сучасним (раціональним) типом, зумовлені взаємодією специфічних санітарно-гігієнічних умов існу- вання людини й функціонуванням системи певних культурних регуляторів, коли моделі поведінки індивідів, практично в усіх сферах життя, визначає традиція, норми якої не пот- ребують раціонального пояснення2. Для з’я- сування питання про те, як вище згадані чин- ники працювали в українському соціумі ХVІІІ ст., звернемося до вивчення смертності як одного з визначальних параметрів природ- ного руху населення. Дослідження смертності в ранньомодерному соціумі неможливе без даних церковного облі- ку населення, який у той час вели парафіяльні священики та їхні помічники. Саме на них лежав обов’язок оформлення метричних книг. Інформація про шлюби, хрещення й похо ван- ня, записана до цих книг, і стала для сучасних дослідників основним джерелом дослідження народжуваності, шлюбності й смертності в українському соціумі ХVІІІ ст. Використо ву- ючи їх, спробуємо з’ясувати динаміку смерт- ності на прикладі однієї парафії. Розглянемо дані метричних книг парафії Святого Миколая містечка Сорочинці, яка належала до Соро- чинської протопопії Київської єпархії (у 1776 р. цю протопопію підпорядкували Переяславсько-Бориспільській єпархії)3. Використане джерело — це дві книги об ся- гом 71 та 87 аркушів, зміст яких фіксує кількість народжень, шлюбів та смертей у Сорочинцях впродовж 1741–1786 рр. Сторін- ки, що стосуються обліку смертей, оформлені у вигляді таблиці, розділеної вертикальними лініями на сім граф, куди по порядку записано номер події, її дату, інформацію про покійного (ця графа є найширшою). Далі йдуть дві графи, в яких записано дані про чоловіків, — зроблено позначку про приналежність до чоловічої статі й зазначено вік покійного. Завершують таблицю дві аналогічні графи для жінок. Записи здійснені скорописом ХVІІІ ст. Слід, очевидно, погодитися із думкою про те, що метричні книги ХVІІІ ст., як джерело для дослідження демографічних процесів, мають ряд недоліків, перш за все, через недос- ко налість заповнення формуляра4 й неналеж- ного обліку жінок та немовлят5. Конкретніше про проблеми, з якими ми зіткнулися при опрацюванні метричних книг Миколаївської церкви, згадаємо нижче. Розпочнемо зі з’ясування загальних даних метричного обліку населення містечка Соро- чин ці. Протягом досліджуваного періоду з 1741 р. по 1786 р. в ньому народилося 1187 осіб (642 хлопчики й 545 дівчаток) й померла 1091 особа (567 чоловіків і 524 жінки) (див. табл. 1). Загалом же із 46 років, протягом яких вели облік народжень і смертей, лише в 19 випадках зустрічається від’ємний приріст, тобто народжувалося менше, ніж помирало. Один раз народжуваність дорівнювала смерт- ності й відповідно для 26 років приріст був додатній. На жаль, у метричній книзі за 1741– 1763 рр. вік померлих жінок відмічали недов- го — лише упродовж 1741–1746 років. Через 208 Краєзнавство 3–4 2009 це ми будемо оперувати тільки даними другої книги (1764–1786 рр.), в якій відмічено вік усіх зареєстрованих покійниць. У таблиці, складеній на основі записів цієї метричної книги, наведені дані, які показують, що про- тягом цього 23-річного періоду народилося 655 осіб (344 хлопчики й 311 дівчаток), а по- мерло 612 осіб (316 чоловіків і 296 жінок) (див. табл. 2). Серед них зареєстровано 2 довгожителі: 90-річні Данило Ханко, який помер 10 грудня 1773 року6, й Федір Сульженко (помер 8 груд- ня 1775 р.)7. Наскільки точно визначив їхній вік парафіяльний священик, коли робив за- пис, сказати важко, адже, обидва народилися ще задовго до впровадження метричного облі- ку населення на території Гетьманщини8. Отже, звіритися з даними метрики він не міг, а тому, ймовірно, користувався усними свід- ченнями односельців та родичів, які навряд чи були достовірними хоча б через те, що люди ранньомодерного часу мало переймалися точ- ністю обрахунків й свого, й чужого віку9. Таким чином, поряд із неналежним облі- ком жіночої смертності ще одним недоліком джерела можна вважати й неточність визна- чення віку серед представників старшого по- коління. Врахуємо це, проводячи свої обра- хунки. Тепер перейдемо до вивчення смертності. Серед зареєстрованих у третій частині соро- чинської метричної книги за 1764–1786 рр. більшість померлих становили маленькі діти віком до чотирьох років — їх 252 особи або 41,2 % від загальної кількості (див. рис. 1). Хлопчиків померло більше (134 особи), ніж Таблиця 1 Смертність і народжуваність населення м. Сорочинці по роках (за даними метричних книг Миколаївської церкви) Рік Народилося Померло К ое ф . п р и р . п р и р ос ту Рік Народилося Померло К ое ф . п р и р . п р и р ос ту Ч. Ж. Р аз ом Ч. Ж. Р аз ом Ч. Ж. Р аз ом Ч. Ж. Р аз ом 1741 11 12 23 10 9 20 0,1 % 1764 15 14 29 9 12 21 0,2 % 1742 9 12 21 9 5 14 0,2 % 1765 12 16 28 5 6 11 0,5 % 1743 15 6 21 9 5 14 0,2 % 1766 10 13 23 7 15 22 0 1744 10 12 22 11 15 26 – 0,1 % 1767 13 9 22 11 14 25 – 0,1 % 1745 12 7 19 15 8 23 – 0,1 % 1768 15 10 25 7 16 23 0,1 % 1746 6 9 15 8 11 19 – 0,1 % 1769 7 9 16 18 10 28 – 0,4 % 1747 22 11 33 15 10 25 0,2 % 1770 8 7 15 16 16 32 – 0,5 % 1748 9 6 15 16 16 32 – 0,5 % 1771 8 7 15 11 18 19 – 0,1 % 1749 19 18 37 10 18 28 0,2 % 1772 16 7 23 16 10 26 – 0,1 % 1750 15 11 26 6 8 14 0,3 % 1773 11 9 20 11 14 25 – 0,1 % 1751 13 8 21 14 12 26 – 0,1 % 1774 11 10 21 17 9 26 – 0,1 % 1752 16 14 30 13 8 21 0,2 % 1775 12 14 26 24 12 36 0,3 % 1753 16 18 34 6 5 11 0,6 % 1776 15 12 27 13 10 23 0,1 % 1754 15 17 32 22 21 43 – 0,3 % 1777 20 10 30 9 16 25 0,1 % 1755 10 15 25 11 16 17 0,2 % 1778 16 11 27 18 12 30 0,1 % 1756 13 10 23 6 18 24 – 0,1 % 1779 20 13 33 12 7 19 0,4 % 1757 17 10 27 5 7 12 0,4 % 1780 14 17 31 16 13 29 0,1 % 1758 12 2 14 9 7 16 – 0,1 % 1781 24 14 38 18 11 29 0,2 % 1759 15 9 24 12 5 17 0,2 % 1782 20 21 41 15 18 33 0,2 % 1760 11 10 21 12 8 20 0,1 % 1783 15 26 41 18 14 32 0,2 % 1761 11 9 20 8 12 20 0 1784 20 23 43 23 19 42 0,1 % 1762 11 10 21 5 11 16 0,2 % 1785 17 12 29 12 10 32 – 0,1 % 1763 10 8 18 9 14 23 – 0,1 % 1786 25 27 52 10 14 24 0,7 % Разом 298 234 532 251 228 479 1,6 % Разом 344 311 655 316 296 612 1,8 % 209 дівчаток (118 осіб). Це, на нашу думку, можна пояснити тим, що хлопчиків, зазвичай, на- роджується більше, ніж дівчат. Біологічною сталою є “вторинне співвідношення статей”, що в демографічній науці позначає співвідно- шення живо народжених хлопчиків і дівча- ток. Ця цифра становить 105–106 народжень хлопчиків на 100 народжень дівчат10. У наступній віковій категорії: 5 — 9 років число померлих різко знижується. Кількість втрат у ній була відчутною, але набагато мен- шою, ніж серед наймолодших, — 74 особи (або 12,2 % від загальної кількості померлих). Пе- реважали дівчата — 40 осіб проти 34 хлопців. Серед підлітків частка померлих у порівнянні з молодшими віковими групами була незнач- ною — 23 особи або 4 % від загальної кіль- кості. Так само перевага за дівчатами (13 осіб проти 10 хлопців). Як бачимо на рис. 1, в усіх наступних віко- вих категоріях статеве співвідношення помер- лих досить рівномірне. Впадає в око незначне піднесення смертності серед жінок віком 20– 24 роки (1,7 % жінок проти 0,8 % чоловіків) й 30–34 роки (3,5 % жінок проти 1,1 % чо- ловіків) (див. рис. 1). Серед дорослих чо- ловіків найбільша частка померлих спостері- гається у віці 45–49 років (3,2 % відсотки про- ти 2,3 % у жінок). У осіб, які померли після 60 років, найчисельнішою була категорія 60– 64 роки (2,8 % чоловіків і 2,4 % жінок). Таким чином, більше половини померлих у 1764–1786 рр. — діти віком до 15 років. Із них 29,1 % становили хлопчики, а 28,3 % — дів- чатка. Частка дорослих осіб становила 28,8 % від усіх померлих (15,1 % чоловіки, а 13,7 % — жінки), а осіб похилого віку — 13,8 % (7,05 % чоловіків і 6,75 % жінок). Отже, в містечку Сорочинцях найвищий рівень смертності виявився серед дітей наймо- лодшої вікової групи — від 0 до 4 років. За статевим співвідношенням серед померлих пе- Таблиця 2 Смертність дітей у віці до 5 років (1764 — 1786 рр.) Рік Чоловіки Жінки Всього 1764 5 4 9 1765 2 3 5 1766 3 9 12 1767 5 5 10 1768 2 6 8 1769 10 5 15 1770 7 8 15 1771 5 6 11 1772 5 3 8 1773 3 8 11 1774 4 1 5 1775 5 4 9 1776 9 4 13 1777 6 5 11 1778 8 6 14 1779 9 1 10 1780 10 7 17 1781 4 5 9 1782 8 7 15 1783 9 8 17 1784 9 9 18 1785 6 2 8 1786 - 2 2 Всього 134 118 252 210 Краєзнавство 3–4 2009 реважали чоловіки (51,25 % проти 48,75 % у жінок). Якщо перший феномен можна пояс- нити традиційно високою смертністю серед немовлят і дітей першого року життя11, то причиною другого може бути як істотний не- дооблік жінок, так і перевага чоловіків в за- гальній структурі населення містечка. Тепер спробуємо проаналізувати вищена- звані дані метричних книг, застосувавши методи історичної демографії. Для цього під- рахуємо коефіцієнти народжуваності, смерт- ності й природного приросту населення. За- уважимо, що для проведення такого аналізу нам необхідна інформація про загальну кіль- кість населення в містечку. У зв’язку з цим скористаємося даними з Опису Київського намісництва, згідно з яким у 1787 р. у Соро- чинцях проживало 3633 особи12. На жаль, у Описі не має інформації про розподіл населення за статями, тому ми не зможемо вирахувати коефіцієнти смертності для чоловіків і жінок окремо. Крім того, підрахунок коефіцієнтів народжуваності й смертності потребує даних про середнє насе- лення, яке вираховується шляхом знаход- ження середнього арифметичного від числа населення на початок і на кінець дослід жу- ваного періоду. Однак і таких даних у нас, на жаль, не має. Через це використаємо цифру 3633 як середнє населення, тим більше що, на думку класиків сучасної історичної демогра фії, Л. Анрі та А. Блюма, це цілком допус тимо13. Отже, загальний коефіцієнт народжува- ності є відношенням кількості народжених про тягом року до середньої чисельності насе- лення. Виражається в проміле14. Протягом 1786 р. (останній рік, за який ми маємо записи у метричній книзі) у Сорочинцях народилося 52 дитини (див. табл. 1). Таким чином коефі- цієнт народжуваності в містечку стано вив 52:3633 = 0, 014 ‰. Коефіцієнт смертності визначається анало- гічно й теж в проміле. Протягом 1786 р. померло 24 особи. Отож співвідношення ста- новить 24:3633= 0, 007 ‰. Коефіцієнт природного приросту — це різниця між коефіцієнтом народжуваності й смертності, яку прийнято виражати у відсот- ках. Цей показник для Сорочинців становить 0,7 % на рік. Таким чином природній приріст в Сорочинцях за 1786 р. був додатнім. Згідно з даними табл. 1, природний приріст в Сорочинцях за 46 р. склав 3,4 %. При цьому необхідно зауважити, що хоча цей відсоток дещо занижений, бо ми працювали з приблиз- ним показником середнього населення, він вказує на загальну тенденцію до зростання населення містечка за рахунок переваги народжуваності над смертністю. Спробуємо також на основі наших даних обрахувати вірогідність доживання малолітніх дітей до 5-річного віку. Для цього викорис- таємо методику, запропоновану Л. Анрі та А. Блюмом15. Суть її полягає в тому, що кількість дитячих смертей у віці до 5 років за певний період ділять на кількість народжень за цей же період. Потім цю ж саму кількість смертей ділять на кількість народжень Рис. 1. Розподіл померлих у м. Сорочинцях протягом 1764–1786 рр. за статтю та віковими групами (%) 21 ,9 19 ,3 5, 6 6 ,6 1, 6 2 ,4 1, 7 1, 1 0, 8 1 ,7 1 0, 8 1, 1 3, 5 1, 8 1 1, 9 1 3, 2 2, 3 2, 5 1, 7 1, 1 0, 6 2, 8 2, 4 1, 25 1, 25 1, 1 1, 7 0, 8 1 1, 1 0, 4 0 5 10 15 20 25 0 – 4 5 – 9 10 – 1 4 15 – 1 9 20 – 2 4 25 – 2 9 30 – 3 4 35 – 3 9 40 – 4 4 45 – 4 9 50 – 5 4 55 – 5 9 60 – 6 4 65 – 6 9 70 – 7 4 75 – 7 9 80 > 211 протягом періоду такої ж тривалості, що розпочався на 5 років раніше. Середній показник цих результатів є коефіцієнтом доживання новонародженого до п’яти років. Як ми вже відмічали, наше джерело має ряд недоліків, тому ми можемо підрахувати вірогідність для дитини дожити до п’ятиріччя, спираючись лише на дані для періоду 1764– 1786 рр. Отже, згідно з нашими підрахунками протягом 23 років (з 1764 р. по 1786 р.) у м. Сорочинцях померло 252 дитини віком до 5 років (див. табл. 2). За цей же період від бу- лося 655 народжень, а протягом періоду 1759– 1781 рр. — 554 народжень (див. табл. 1). Вірогідність доживання дітей до 5-річного віку вираховується так: (252:655+252:554):2= =0,420. Отже, результат становить 420 на 1000, тобто із 1000 новонароджених виживали й досягали п’ятирічного віку приблизно 420 осіб. Таким чином, більше половини дітей народжених живими в Сорочинцях не пере- живали періоду першого дитинства. Для порівняння за даними підбірки ООН від 2007 р. в середньому по світу вірогідність дожити, щоправда до 15 років, для народ- жених живими становила 905 осіб на 1 00016. У розвинених країнах цей показник був навіть дещо вищим — 988 осіб на 1000, а в найменш розвинених регіонах (Центральна Африка, наприклад) — 752 особи на 1 00017. Дослідники демографічних процесів в ранньомодерному суспільстві наголошують на тісному зв’язку підйомів і спадів смертності із сезонними змінами пір року, від яких по- своєму страждали представники різних вікових категорій18. Розглянемо, як це відбувалося у Соро чин- цях (див. рис. 2). Як бачимо, підйом смерт- ності дітей молодше двох років у Сорочинцях припадав на зимові місяці. Потім, у квітні, цей показник різко знижувався, щоб пізніше, влітку, підскочити й плавно знизитися восе- ни. Крива наступної вікової категорії (2–4 роки) відображає плавне протікання процесу без різких спадів і підйомів. На рис. 2 видно, що діти віком від 5 до 14 років частіше помирали ранньої весни та восе- ни, при цьому крива демонструє тенденцію до спаду смертності влітку й взимку. Показники смертності працездатного населення та людей похилого віку на рис. 2 відображають синх- ронні підвищення й спади відповідно взимку й влітку, що характерно для ранньомодерних суспільств узагалі19. У цілому ж стосовно сезонної смертності в Сорочинцях майже для кожної вікової кате- горії (окрім наймолодших) простежується тенденція до зниження її рівня влітку. Що, очевидно, слід пояснити впливом погодних умов на перебіг хвороб, типових для сільсько- го населення у ранньомодерну добу20. За даними Ц. Кукльо, дорослі в сільській місцевості Речі Посполитої протягом ХVІІІ ст. найбільше потерпали від хвороб дихальних шляхів (туберкульозу, ангіни, запалення легень)21, які загострюються в холодну пору року. У той же час на рис. 2 можна побачити, що в Сорочинцях смертність праце здатного населення і людей похилого віку збільшу- валася саме взимку й ранньої весни. Натомість маленькі діти в основному поми- рали через інфекційні хвороби (віспа, кок- люш, кір) та захворювання травного тракту, спричинених незадовільними санітарними умо вами проживання й харчування22. Остання обставина може пояснити підйом дитячої смертності влітку в Сорочинцях (див. рис. 2), Рис. 2. Сезонна смертність відповідно віку в м. Сорочинці у 1764–1786 рр. 0 5 10 15 20 25 30 ñ³÷ åí ü ëþ ò èé áå ðå çå íü êâ ³ò åí ü ò ðà â å íü ÷å ðâ åí ü ëè ïå íü ñå ðï åí ü â å ðå ñå íü æî âò åí ü ëè ñò îï àä ãð óä åí ü 0 - 1 ð³ê 2 - 4 ðîêè 5 - 14 ðîê³â 15 - 59 ðîê³â 60 ³ ñòàðøå 212 Краєзнавство 3–4 2009 коли спека спричиняла псування харчів, передусім молока, і води, а після зимових холодів з’являлися комахи, які переносили різні інфекції23. Таким чином, застосувавши методи істо- ричної демографії у нашому дослідженні, ми визначили коефіцієнти природного приросту для містечка Сорочинці, які засвідчили: висо- кий рівень дитячої смертності, низьку віро гід- ність доживання дитини до 5 років, залежність смертності різних вікових категорій населення від сезонних змін пір року. З’ясувалося, що, незважаючи на дуже високий відсоток дитячої смертності, населення Сорочинців зростало, отже, регуляція природного руху населення відбувалася притаманним традиційному суспі- льству способом, коли висока дитяча смерт- ність коригувала високу народжуваність. На основі вище зазначеного можемо зроби- ти висновок, що спади й підйоми смертності в Сорочинцях відповідали моделі сезонної смерт- ності, поширеній в Центральній і Східній Європі ранньомодерної доби. Джерела та література 1 Вишневский А. Г. Воспроизводство насе- ления и общество. — М.: Финансы и статистика, 1982. — С. 59. 2 Вишневский А. Г. Демографическая рево- лю ция. — М.: Статистика, 1976. — С. 32. 3 Пархоменко В. Очеркъ исторіи Переяслав- ско-Бориспольской епархіи (1733–1785 гг.) въ связи съ общим ходомъ малороссій- ской жизни того времени. — Полтава: Электрич. Типо-Литогр. Торговаго Дома И. Фришбергъ и С. Зороховичъ, 1908. — С. 19. 4 Дмитренко В. Офіційне законодавство та повсякденна практика ведення метричних книг на території Київської та Переяс- лавсько-Бориспільської єпархії у ХVІІІ ст. // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. — Кн. 1. — Львів: Логос, 2009. С. 314–320. 5 Сердюк І. Джерела для вивчення демо гра- фічних характеристик населення міст Ліво бережної України другої половини ХVІІІ ст. // Матеріали за 3-а международна научна практична конференція, “Наука и образование без граница”. — 2007. Том 12. История. София. “Бял ГРАД — БГ” ООД, 2007. — С. 17–21. 6 Метрическая книга о родившихся, брако- сочетавшихся и умерших (3 января 1741 — 20 сентября 1763 г.). Николаевс- кая церковь с. Сорочинцы // Державний архів Полтавської області. — Ф. 1011. — Оп. 1. — Спр. 177. — арк. 24 зв. 7 Там само — арк. 31 зв. 8 Дмитренко В. Аналіз формулярів метрич- них книг Київської та Переяславсько-Бо- риспільської єпархій ХVІІІ ст. // Одіссос: актуальні проблеми історії, археології та етнології. — Одеса: Удача, 2009. — С. 192– 195. 9 Романова О. Сповідальні книги Київської метрополії ХVІІІ ст. як спосіб церковного контролю за мораллю парафіян // Укра їн- ський історичний журнал. — 2008. — № 4. — С. 122–148. 10 Муромцева Ю. І. Демографія: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2006. — С. 62. 11 Миронов Б. Н. Социальная история Рос- сии периода империи (ХVIII — нач. ХІХ в. в.): В 2-х т. — 3-е изд., испр., доп. — СПб.: “Дмитрий Буланин”. — С. 185. 12 Описи Київського намісництва 70–80 ро- ків ХVІІІ ст.: описово-статистичні дже- рела. — К.: Наук. думка, 1989. — С. 272. 13 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии / Пер. с франц. С. Хока и Ю. Егоровой. — М.: РГГУ, 1997. — С. 186. 14 Там само. 15 Там само. — С. 78. 16 Вероятность для 15-летнего дожить до 60 лет в развитых странах — 863 на 1000, в развивающихся — 797 // доступно http: // demoscope. ru/weekly/2009/0365/barom04. php> 17 Там само. 18 Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej. — Warszawa: Wydawni- ctwo DiG, 2009. — S. 410. 19 Там само. — S. 411. 20 Там само. — S. 415. 21 Там само. 22 Там само. — S. 410. 23 Там само 213 Елена Замура Смертность в естественном движении населения городка Сорочинцы в ХVІІІ веке (по данным метрических книг Николаевской церкви) В статье на базе данных метрического учета населения подсчитаны и проанализированы показатели естественного прироста населения в г. Сорочинцы, выяснено соотношение коэфи- циентов смертности в зависимости от возраста и пола умерших. Внимание акцентировано на отличиях смертности детей и взрослых. Ключевые слова: метрическая книга, естественный прирост населения, естественное движение населения, возрастная группа, рождаемость, смертность. Olena Zamura Mortality rate and the natural movement of population in Sorochintsy township of ХVІІІ century (on the basis of register metric books of the Mykolayivska church) In this article the indexes of natural population growth in Sorochyntsy are calculated and ana- lyzed. The coefficients of mortality rate are correlated according to age and sex of the dead. Atten- tion is accented on the differences of mortality among children and adults. Key words: register metric book, natural population growth, age group, birthrate, mortality rate, natural movement of population.

Смертність у природному русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)

Institution

Ähnliche Einträge