“Історіограф Чернігівської губернії” (О. І. Ханенко)
Стаття присвячена аналізу життєвого шляху, громадської та наукової діяльності голови Чернігівської губернської земської управи у 1870–1874 рр. О. І. Ханенка. Визначено основні віхи біографії, схарактеризовано його роботу у губернському земстві, громадських та наукових інституціях у другій половині Х...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31911 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | “Історіограф Чернігівської губернії” (О. І. Ханенко) / О. Рахно // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 228-233. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31911 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-319112013-02-13T03:26:15Z “Історіограф Чернігівської губернії” (О. І. Ханенко) Рахно, О. Історія України у світлі регіональних досліджень Стаття присвячена аналізу життєвого шляху, громадської та наукової діяльності голови Чернігівської губернської земської управи у 1870–1874 рр. О. І. Ханенка. Визначено основні віхи біографії, схарактеризовано його роботу у губернському земстві, громадських та наукових інституціях у другій половині ХІХ ст. Cтатья посвящена анализу жизненного пути, общественной и научной деятельности председателя Черниговской губернской земской управы в 1870–1874 гг. А. И. Ханенко. Определены основные этапы жизненного пути, дана характеристика его работы в губернском земстве, общественных и научных институциях во второй половине ХIХ в. The article is devoted to the analysis of O. I. Khanenko’s life, scientific and social activity. Oleksandr Khanenko was a zemstvo-councilor and the chief of Chernihiv province zemstvo executive committee in 1870–1874. The main milestones of his life and activities as a member of Chernihiv province zemstvo, scientific and public institutions of the second half of 19th century have been defined. 2009 Article “Історіограф Чернігівської губернії” (О. І. Ханенко) / О. Рахно // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 228-233. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31911 94 (477.51) + 94 (092) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень |
| spellingShingle |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень Рахно, О. “Історіограф Чернігівської губернії” (О. І. Ханенко) Краєзнавство |
| description |
Стаття присвячена аналізу життєвого шляху, громадської та наукової діяльності голови Чернігівської губернської земської управи у 1870–1874 рр. О. І. Ханенка. Визначено основні віхи біографії, схарактеризовано його роботу у губернському земстві, громадських та наукових інституціях у другій половині ХІХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Рахно, О. |
| author_facet |
Рахно, О. |
| author_sort |
Рахно, О. |
| title |
“Історіограф Чернігівської губернії” (О. І. Ханенко) |
| title_short |
“Історіограф Чернігівської губернії” (О. І. Ханенко) |
| title_full |
“Історіограф Чернігівської губернії” (О. І. Ханенко) |
| title_fullStr |
“Історіограф Чернігівської губернії” (О. І. Ханенко) |
| title_full_unstemmed |
“Історіограф Чернігівської губернії” (О. І. Ханенко) |
| title_sort |
“історіограф чернігівської губернії” (о. і. ханенко) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія України у світлі регіональних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31911 |
| citation_txt |
“Історіограф Чернігівської губернії” (О. І. Ханенко) / О. Рахно // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 228-233. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT rahnoo ístoríografčernígívsʹkoígubernííoíhanenko |
| first_indexed |
2025-07-03T12:24:19Z |
| last_indexed |
2025-07-03T12:24:19Z |
| _version_ |
1836628532678098944 |
| fulltext |
228
Краєзнавство 3–4 2009
УДК 94 (477.51) + 94 (092)
Олександр Рахно (м. Чернігів)
“ІСТОРІОГРАФ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ” (О. І. ХАНЕНКО)
Стаття присвячена аналізу життєвого шляху, громадської та наукової діяльності голови
Чернігівської губернської земської управи у 1870–1874 рр. О. І. Ханенка. Визначено основні віхи
біографії, схарактеризовано його роботу у губернському земстві, громадських та наукових інс-
титуціях у другій половині ХІХ ст.
Ключові слова: Олександр Ханенко, земство, гласний, голова губернської земської управи,
історик.
Олександр Іванович Ханенко (1816–
1895) — відомий громадський діяч Чернігів-
щини, історик та збирач старожитностей і ста-
родруків. Тривалий час його життєвий шлях,
багатогранна діяльність в органах місцевого
самоврядування, громадських організаціях
регіону та на історичній ниві не були предме-
том спеціального дослідження. В сучасній ук-
раїнській історіографії з’явилися публікації,
у яких досліджено родовід О. І. Ханенка,
опубліковані деякі його біографічні дані та
проаналізовано ряд праць історика1. Втім,
його службова, громадська й наукова діяль-
ність не знайшли належного висвітлення в на-
уковій літературі і потребують подальшого
дослідження. Ця стаття має на меті певною
мірою заповнити цю прогалину.
О. І. Ханенко народився 12 липня 1816 р. у
с. Городище Стародубського повіту Чернігів-
ської губернії в українській дворянській ро-
дині козацько-старшинського походження2.
Його стародавній рід походить по прямій лінії
від брата гетьмана Правобережної України
Михайла Ханенка, Лаврентія. Відомий своєю
освіченістю військовий й політичний діяч
Гетьманщини, генеральний хорунжий Мико-
ла Ханенко (1691–1760) був прадідом Олек-
сандра Івановича. Дід О. І. Ханенка, підпол-
ковник Іван Миколайович, був першим пред-
водителем дворянства Погарського повіту, в
якому володів разом зі своїм братом Василем,
флігель-ад’ютантом і “відомим улюбленцем
імператора Петра ІІІ”, значними й багатими
маєтностями3.
Батько О. І. Ханенка, Іван Іванович
(1787 — до 1851), також відзначився на війсь-
ковій службі. Він був кавалерійським офіце-
ром, брав участь у битвах російських військ з
арміями Наполеона у 1805–1814 рр., у тому
числі під Аустерліцем (1805), Прейсіш-Ейлау
(1807), Смоленськом і Бородіном (1812), а в
1814 р. у складі російського війська перебував
у Франції. Був нагороджений орденом св. Во-
лодимира 4 ступеня з бантом. І. І. Ханенко
вийшов у відставку у 1816 р. у чині штабс-рот-
містра. Мати Олександра — Катерина Іванів-
на Третьякова була поміщицею с. Лісконог
Новгород-Сіверського повіту Чернігівської гу-
бернії. Окрім Олександра, подружжя мало ще
синів Івана (1817–?), Михайла (1818–1853) і
дочок Олену, Катерину та Анну4.
Отже, О. І. Ханенко виховувався у шляхет-
ній родині козацького походження в атмо-
сфері любові до української минувшини та
власного роду, що мало значний вплив на фор-
мування його світогляду.
Навчався він спочатку, ймовірно, у Мос-
ковському благородному пансіоні. Вищу осві-
ту здобував у Московському університеті на
словесному відділенні, але не закінчив повно-
го курсу і був відрахований “по прошению”.
7 липня 1835 р. О. І. Ханенко розпочав
службу в канцелярії чернігівського цивільно-
го губернатора, але вже 13 жовтня 1836 р. був
звільнений з посади за власним бажанням і
деякий час перебував у відставці. 14 травня
1837 р. О. І. Ханенко був призначений канце-
ляристом, а з 1 лютого 1839 р. — помічником
столоначальника Санкт-Петербурзького Голо-
вного архіву Міністерства іноземних справ.
31 січня 1840 р. він був звільнений з посади
“согласно прошению” “по болезни и домаш-
ним обстоятельствам”5.
Вийшовши у відставку, О. І. Ханенко зай-
нявся своїм чималим господарством. Йому на-
лежало 2945 дес. землі в Суразькому і 4000
дес. у Стародубському повітах Чернігівської
губернії. У цих маєтках йому належали також
836 душ чоловічої статі кріпосних селян, два
млини, дві гуральні та ін. О. І. Ханенко мав
також власний будинок у губернському цент-
рі6. Був одружений з Катериною Іванівною
229
Гундіус (?–1898). Подружжя мало синів Олек-
сія (1840–?), Олександра (1850–1901), Кос-
тянтина (1851–1900) та доньку Анастасію
(1845–1898)7.
Починаючи з 40-х років ХІХ ст., О. І. Ха-
ненко постійно обирався на різні громадські
посади. Зокрема, 10 жовтня 1840 р. дворянс-
твом Стародубського повіту він був обраний на
посаду депутата Чернігівського дворянського
зібрання, на якій перебував протягом наступ-
них трьох років. Водночас з 16 березня 1841 р.
по 3 жовтня 1846 р. за призначенням Мініс-
терства народної освіти О. І. Ханенко був по-
чесним наглядачем Погарського повітового
училища. Він піклувався про збільшення біб-
ліотеки училища і допомагав коштами учням
та вчителям. 3 листопада 1845 р., згідно об-
рання дворянством, він був затверджений чер-
нігівським губернатором на посаді предводи-
теля дворянства Суразького повіту і перебував
на ній до 14 травня 1849 р.8
За умов підготовки селянської реформи 2
липня 1858 р. О. І. Ханенко був обраний чле-
ном Чернігівського губернського комітету з
поліпшення побуту поміщицьких селян, пра-
цював на цій посаді до закриття комітету 22
лютого 1859 р. і проявив себе прихильником
скасування кріпосного права.
16 липня 1860 р. дворянство Чернігівської
губернії обрало його членом щойно створеної
Чернігівської межової палати. На цій посаді
він перебував декілька трирічних термінів9.
Заслуги його були відповідним чином відзна-
чені. 7 грудня 1867 р. “член от дворян Черни-
говской межевой палаты” колезький асесор
О. І. Ханенко був нагороджений орденом св.
Станіслава 2 ступеня10.
На початку 60-х років ХІХ ст. він перебу-
вав на посаді члена Чернігівського губернсь-
кого у селянських справах присутствія. Вод-
ночас він брав участь у багатьох громадських
заходах. Зокрема, О. І. Ханенко мав безпосе-
реднє відношення до відкриття у Чернігові
жіночої гімназії. Він входив до складу Тимча-
сового комітету, створеного з ініціативи гу-
бернатора князя С. П. Голіцина, для обгово-
рення питання про заснування в Чернігові жі-
ночої гімназії. Перше його засідання відбулося
13 березня 1865 р. 11. За короткий час Комітет
провів необхідну організаційну роботу, і 15
жовтня того ж таки року шестикласна Чер-
нігівська жіноча гімназія відкрила свої
двері 12. У наступні роки О. І. Ханенко був дій-
сним членом “Общества вспомоществования
нуждающимся воспитанницам Черниговской
женской гимназии” і підтримував його щоріч-
ними грошовими внесками.
18 червня 1865 р. він був затверджений ди-
ректором Чернігівського “попечительного о
тюрьмах комитета”. З 7 липня 1867 р. по 7 ве-
ресня 1876 р. О. І. Ханенко був директором
Чернігівського дитячого притулку 13. Зали-
шивши посаду директора, він тривалий час
був дійсним членом Чернігівського губернсь-
кого попечительства дитячих притулків,
щорічно жертвував кошти на їх потреби.
Він мав неабиякий авторитет серед дво-
рянства губернії, яке обирало О. І. Ханенка на
виборні посади у дворянському самоврядуван-
ні. Зокрема, 4 червня 1875 р. дворянство Чер-
нігівської губернії обрало його другим канди-
датом на посаду предводителя дворянства
Стародубського повіту та депутатом Черні-
гівського губернського дворянського зібран-
ня 14. Водночас він був членом губернської
училищної ради, багатьох наукових, громад-
ських і благодійних установ губернії.
У лютому 1876 р. О. І. Ханенко вступив на
службу до Міністерства державних маєтнос-
тей, і 22 січня 1877 р. був призначений управ-
ляючим державними маєтностями Пензенсь-
кої губернії. Звідти 12 березня 1879 р. був пе-
реведений на таку ж посаду в Чернігівську
губернію15. На цій посаді О. І. Ханенко отри-
мав 15 травня 1883 р. чин дійсного статського
радника16. Державними маєтностями Чер-
нігівської губернії він управляв до 12 грудня
1883 р., коли був звільнений з посади і “при-
числен согласно прошению к тому министерс-
тву”17.
О. І. Ханенко і надалі обіймав різні громад-
ські посади. Зокрема, 25 травня 1884 р. Чер-
нігівським губернським зібранням дворянства
він був обраний депутатом для розкладки при-
ватних дворянських повинностей по Старо-
дубському й Суразькому повітах і 16 червня
того ж таки року був затверджений на цій по-
саді чернігівським віце-губернатором 18.
О. І. Ханенку довелося запроваджувати в
Чернігівській губернії земську реформу. З 7
липня 1864 р. по 23 червня 1865 р. він за поса-
дою члена Губернського у селянських справах
присутствія перебував у складі очолюваного
губернатором князем С. П. Голіциним Чер-
нігівського тимчасового губернського коміте-
ту, заснованого для місцевих розпоряджень
щодо введення в дію Положення про земські
установи 1864 р. Поряд з іншими членами Ко-
230
Краєзнавство 3–4 2009
мітету він здійснював необхідні заходи щодо
організації в губернії органів місцевого само-
врядування — земських установ 19, а згодом
постійно обирався повітовим і губернським
земським гласним. Вперше губернським глас-
ним він був обраний 5 липня 1865 р. у Старо-
дубському повітовому земському зібранні.
Того ж таки дня він був обраний до спеціаль-
ної комісії, що розробляла інструкцію Старо-
дубській повітовій земській управі 20.
Протягом п’яти трирічних термінів 1865–
1876 і 1895–1897 рр. він обирався гласним
Стародубського повітового і Чернігівського
губернського земських зібрань. У 1871–1873 і
1883–1885 рр. такі ж повноваження йому
довірили виборці Чернігівського повіту 21. У
зв’язку з тим, що О. П. Карпінський 30 жовт-
ня 1870 р. склав з себе обов’язки голови Чер-
нігівської губернської земської управи, 1 лис-
топада того ж таки року були проведені вибо-
ри нового голови. Губернське земське зібрання
переважною більшістю голосів (26 проти 6)
обрало О. І. Ханенка головою губернської зем-
ської управи. Головою він переобирався ще 9
грудня 1871 р. (36 проти 24) і залишався
керівником виконавчого органу губернського
земства протягом наступних трьох років, до
14 грудня 1874 р.22. На цій посаді він зробив
чимало корисного для населення Чернігівсь-
кої губернії у різних галузях діяльності земс-
тва. Втім, на прийняття радикальних рішень,
які б зачіпали привілеї дворянства, О. І. Ха-
ненко був неспроможний. Сучасник О. І. Ха-
ненка ліберальний земець І. І. Петрункевич,
зокрема, згадував: “Мне помнится, что имен-
но в то время произошла и большая перемена
в составе губернской управы, председателем
которой был избран Александр Иванович Ха-
ненко, человек, пользовавшийся репутацией
образованного, безупречно честного, неглупо-
го, богатого барина, но менее всего способного
нести то бремя, которое требовалось в данный
момент. Несмотря на все личные достоинства
А. И. Ханенка, он не был тем человеком, кото-
рый требовался для того, чтобы проводить в
земстве не дворянскую, а земскую, т. е. демо-
кратическую политику и вести борьбу как с
губернатором Панчулидзевым, сменившим
добродушного и честного кн. Голицына, так и
с министром Валуевым и гр. Толстым, душив-
шим всякое проявление свободы и просвеще-
ния” 23.
Службова й громадська діяльність О. І. Ха-
ненка належним чином була відзначена вла-
дою. Він був нагороджений орденами св. Во-
лодимира 3 та 4 ступеня, св. Анни и св.
Станіслава 2 ступеня, бронзовою медаллю на
Андріївській стрічці у пам’ять війни 1853–
1856 рр., срібною медаллю на Олександрівсь-
кій стрічці за працю по звільненню селян від
кріпосної залежності 24.
О. І. Ханенко підтримував дружні стосун-
ки і вів листування з відомими громадськими
діячами, письменниками, ученими В. Б. Ан-
тоновичем, Л. І. Глібовим, О. М. Лазаревсь-
ким, О. Ф. Кістяківським, М. І. Костомаро-
вим, П. О. Кулішем та ін. У колі знайомих
О. І. Ханенко користувався репутацією освіче-
ної, бездоганно чесної і щирої людини, яка за-
вжди прийде на допомогу. У 1867 р. він, зок-
рема, допоміг письменнику Л. І. Глібову вла-
штуватися на посаду завідувача Чернігівської
земської друкарні.
О. І. Ханенко тривалий час був дійсним
членом та помічником голови Чернігівського
губернського статистичного комітету, членом-
співробітником Російського географічного
товариства. Він був особисто знайомий з чер-
нігів ським архієпископом Філаретом Гумілев-
сь ким і брав участь у підготовці “Историко-
статистического описания Черниговской епар-
хии” (Чернігів, 1873–1874) 25.
О. І. Ханенко дбайливо ставився до доку-
ментів родинного архіву і прагнув зробити їх
надбанням дослідників. Зокрема, зусиллями
О. І. Ханенка були підготовлені до друку ру-
кописи щоденника його прадіда М. Д. Ханен-
ка й передані для публікації О. М. Бодянсько-
му та О. М. Лазаревському. У 1888 р. він готу-
вав до публікації “Фамильные документы из
рода Ханенков” 26.
О. І. Ханенко з великою енергією відшуку-
вав і збирав усе, що стосувалося історії краю,
не шкодував коштів на придбання історичних
джерел, писав та друкував свої твори. Обгово-
рення його історичних праць здебільшого від-
бувалося на засіданнях Чернігівського гу-
бернського статистичного комітету, і після та-
кої апробації вони друкувалися на сторінках
“Черниговских губернских ведомостей, “Чер-
ниговских епархиальных известий”, “Записок
Черниговского губернского статистического
комитета” та окремими відбитками. Зокрема,
16 листопада 1865 р. на засіданні Комітету був
заслуханий уривок з твору дійсного члена
О. І. Ханенка “Историко-статистические очер-
ки северо-восточной части Черниговской гу-
бернии”, який містив “Историко-статистичес-
231
кое описание заштатного города Погара”: “Ко-
митет постановил: принимая во внимание
интерес статьи и новизну фактов, в ней сооб-
щенных, напечатать статью эту во втором вы-
пуске Записок Черниговского губернского
статистического комитета” 27.
О. І. Ханенко був талановитим істориком.
Йому належить ряд праць, присвячених історії
Лівобережної України. Зокрема, працюючи у
Чернігівській межовій палаті, він по знайо-
мився з документами, присвяченими історії
межування і написав змістовний “Исто-
рический очерк межевых учреждений в Мало-
россии” (Чернігів, 1864). Друге, доповнене ви-
дання цієї книги побачило світ у 1870 р.28.
Ряд його творів присвячено історії північ-
них регіонів Чернігівської губернії 29, церков-
ним діячам 30, іншим історичним пробле-
мам 31. Його праця “Святитель Феодосий Уг-
лицкий, архиепископ черниговский и
нов город-северский. Историко-биографичес-
кий очерк”, користувалася особливою попу-
лярністю серед населення і витримала не мен-
ше п’яти видань.
До того ж він був відомим колекціонером і
зібрав чимало стародруків ХVII –VIII ст.
О. М. Лазаревський згадував, що О. І. Ханен-
ку “посчастливилось, между прочим, сберечь
порядочное собрание книг, по-видимому, та-
кого же любителя, каким был и сам — бунчу-
кового товарища Андрея Дунина-Борковского
(сына генерального обозного), которое он на-
шел в одном из приобретенных им имений.
Библиотека А[лександ]ра И[ванови]ча подоб-
рана была им, в течение долгой его жизни, во-
обще хорошо, при чем более всего в ней —
книг богословских и исторических”32. За його
багатогранну діяльність по збереженню істо-
ричної й культурної спадщини сучасники на-
зивали О. І. Ханенка “історіографом Чер-
нігівської губернії”33.
О. І. Ханенко помер після тривалої і важкої
хвороби на 80-му році життя 4 липня 1895 р.
у Чернігові і був похований 6 липня на погості
Чернігівського Єлецького монастиря34.
Після смерті О. І. Ханенка родинний архів,
бібліотека перейшли до його сина Олександра
Олександровича (1850 — 1901) — тюремного
інспектора, а потім міського голови Черніго-
ва. У липні 1895 р. він подарував декілька іс-
торичних експонатів з батьківської колекції
музею Чернігівської губернської архівної ко-
місії35.
Отже, О. І. Ханенко відіграв помітну роль у
громадському й науковому житті Чернігівсь-
кої губернії. Виконуючи обов’язки голови
Чернігівської губернської земської управи,
перебуваючи у складі багатьох благодійних
організацій, він зробив чимало корисного для
покращення соціально-економічного та куль-
турно-освітнього рівня населення Чернігівщи-
ни, а його історичні праці і сьогодні продов-
жують цікавити як фахівців, так і краєзнав-
ців.
Джерела та література
1 Модзалевський В. Л. Малоросійський ро-
дословник / Упоряд. В. Томазов. — К. —
СПб., 2004. — Т.5. — Вип.3. — С.49–51;
Герасименко Н. О. Невидані листи О. І.
Ханенка до О. М. Лазаревського // Ук-
раїнський історичний журнал. — 2009. —
№ 3. — С.92 — 108.
2 Модзалевський В. Л. Малоросійський ро-
дословник. — К. — СПб., 2004. — С. 51.
3 Л. А. Александр Иванович Ханенко. (Не-
кролог) // Киевская старина. — 1895. —
Т.50. — № 9. — С.367.
4 Модзалевський В. Л. Малоросійський ро-
дословник. — К. — СПб., 2004. — С.49–
51.
5 Державний архів Чернігівської області
(далі — ДАЧО). — Ф. 127. — Оп. 14. —
Спр. 2020. — Арк. 2761.
6 ДАЧО. — Ф. 127. — Оп. 14. — Спр.
2020. — Арк. 2760 зв.
7 Милорадович Г. А. Родословная книга Чер-
ниговского дворянства. Т. II. Части 3, 4, 5,
6 и приложения. — СПб., 1901. — Т.2. —
Ч. 6. — C. 210 — 211.
8 ДАЧО. — Ф. 127. — Оп. 14. — Спр.
2020. — Арк. 2761–2762.
9 Действительный статский советник Алек-
сандр Иванович Ханенко (Некролог) //
Черниговские губернские ведомости (да-
лее — ЧГВ). — Часть неофициальная. —
1895. — № 495. — 6 июля. — С. 1.
10 ЧГВ. — Часть официальная. — 1867. —
№ 49. — 3 декабря. — С.281.
11 Журнал заседания Временного комитета,
учрежденного для обсуждения вопроса об
устройстве в Чернигове женской гимна-
232
Краєзнавство 3–4 2009
зии, № 1, марта 13 дня 1865 года //
ЧГВ. — Прибавление. — 1865. — № 13. —
28 марта. — С. 45–46.
12 Объявление // ЧГВ. — Прибавление. —
1865. — № 48. — С. 287.
13 Журнал заседания Черниговского губерн-
ского Попечительства детских приютов,
№ 16, декабря 23 дня 1867 года // ЧГВ. —
Прибавление. — 1868. — № 11. — 17 мар-
та. — С. 15.
14 Служебные перемены по Черниговской
губернии // ЧГВ. — Часть официаль-
ная. — 1875. — № 24. — 15 июня. — С.4–
5; Служебные перемены по Черниговской
губернии // ЧГВ. — Часть официаль-
ная. — 1875. — № 31. — 3 августа. — С. 3.
15 Действительный статский советник Алек-
сандр Иванович Ханенко (Некролог)… —
С. 2.
16 Отдел второй, местный // ЧГВ. — Часть
официальная. — 1883. — № 21. — 22
мая. — С.749.
17 Служебные перемены // ЧГВ. — Часть
официальная. — 1883. — № 52. — 31 дека-
бря. — С.1654.
18 Служебные перемены в Черниговской гу-
бернии. По Министерству внутренних
дел // ЧГВ. — Часть официальная. —
1884. — № 24. — 24 июня. — С. 553–554.
19 ДАЧО. — Ф. 776. — Оп.1. — Спр.1. —
Арк. 1 зв., 83 — 85.
20 Уездные земские собрания Черниговской
губернии 1865 года. — Чернигов, 1865. —
С. 162, 164.
21 Свод постановлений Черниговского гу-
бернского земского собрания (ХIХ–ХХХV
сессий) 1883–1899 годов с кратким сводом
постановлений за время с 1865-го по
1882 г. (І–ХVІІІ с. с.). Составил по поруче-
нию губернской земской управы С. В. Со-
тников. — Чернигов, 1902. — Вып. 1. —
С. 36, 38.
22 Холмский А. И. Свод постановлений Чер-
ниговского губернского земского собрания
1865–1882. — Одесса, 1884. — С. 590–
591.
23 Петрункевич И. И. Из записок обществен-
ного деятеля. Воспоминания / Под редак-
цией проф. А. А. Кизеветтера / Архив рус-
ской революции, издаваемый Г. В. Гессе-
ном. — Берлин, 1934. — С. 83–84.
24 Действительный статский советник Алек-
сандр Иванович Ханенко (Некролог)… —
С.2.
25 Богословский Н. Еще памяти Александра
Ивановича Ханенко // ЧГВ. — Часть не-
официальная. — 1895. — № 591. — 11 ок-
тября. — С. 2.
26 Герасименко Н. О. Указ. праця. — С.98.
27 Журнал заседания Черниговского губерн-
ского статистического комитета, № 22, но-
ября 16 дня 1865 года // ЧГВ. — Прибав-
ление. — 1865. — № 49. — 5 декабря. —
С. 308.
28 Исторический очерк межевых учреждений
в Малороссии / Сост. А. Ханенко. — Чер-
нигов, 1870. — 127 с.
29 Ханенко А. И. Город Погар. Историко-ста-
тистический очерк. — Чернигов, 1871;
Його ж. Историческое описание некото-
рых местностей Черниговской губер-
нии. — Чернигов, 1887; Його ж. Описание
местностей Черниговской губернии в пре-
делах бывшего Стародубского полка. —
Чернигов, 1890.
30 Ханенко А. И. Святитель Феодосий Угли-
цький. — Чернигов, [1868]. — 45 с.; Його
ж. Краткие сведения о жизни и подвигах
святителей Кирилла и Мефодия // ЧГВ. —
Часть неофициальная. — 1885. — № 13. —
7 апреля. — С 117–119.
31 Ханенко А. Рассказы генерала Кутлубиц-
кого о временах императора Павла І //
Русский архив. — 1866. — С. 1301–1331;
Його ж. Рассказы о старине // Русский ар-
хив. — 1868. — С. 1070 — 1079; Його ж.
Городня — место жидотрепания ХVIII в.
// Киевская старина. — 1883. — Т. 5. —
№ 1. — С. 208 — 210; Його ж. Археологи-
ческая находка в Чернигове // Киевская
старина. — 1883. — Т. 6. — № 5. —
С.174 — 178;
32 Л. А. Александр Иванович Ханенко (Не-
кролог) // Киевская старина. — 1895. —
Т.50. — № 9. — С.367–368.
33 Богословский Н. Еще памяти Александра
Ивановича Ханенко // ЧГВ. — Часть не-
официальная. — 1895. — № 591. — 11 ок-
тября. — С. 2.
34 Некролог // ЧГВ. — Часть неофициаль-
ная. — 1895. — № 494. — 5 июля. — С. 1.
35 Местные известия // ЧГВ. — Часть неофи-
циальная. — 1895. — № 498. — С. 1.
233
Александр Рахно
“Историограф Черниговской губернии” (А. И. Ханенко)
Cтатья посвящена анализу жизненного пути, общественной и научной деятельности
председателя Черниговской губернской земской управы в 1870–1874 гг. А. И. Ханенко. Опреде-
лены основные этапы жизненного пути, дана характеристика его работы в губернском земс-
тве, общественных и научных институциях во второй половине ХIХ в.
Ключевые слова: Александр Ханенко, земство, гласный, председатель губернской земской
управы, историк.
Alexandеr Rakhno
“The historian of the Chernigov province” (O. I. Khanenko)
The article is devoted to the analysis of O. I. Khanenko’s life, scientific and social activity.
Oleksandr Khanenko was a zemstvo-councilor and the chief of Chernihiv province zemstvo executive
committee in 1870–1874. The main milestones of his life and activities as a member of Chernihiv
province zemstvo, scientific and public institutions of the second half of 19th century have been
defined.
Key words: Oleksandr Khanenko, zemstvo, glasnyi, chief of province zemstvo executive committee,
historian.
|