Систематизація краєзнавчих матеріалів в Одеській області в 60–80-х роках ХХ ст.
Стаття присвячена історії збору та систематизації краєзнавчих матеріалів в Одеській області, що відбувалися впродовж 60–80 років ХХ ст. Виявлено, що видання “Історії міст та сіл Української РСР. Одеська область” та підготовка “Зводу пам’яток історії та культури України” суттєво вплинули на розвиток...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31915 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Систематизація краєзнавчих матеріалів в Одеській області в 60–80-х роках ХХ ст. / О. Присяжнюк // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 28-34. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31915 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-319152013-02-13T03:27:42Z Систематизація краєзнавчих матеріалів в Одеській області в 60–80-х роках ХХ ст. Присяжнюк, О. Літопис українського краєзнавства Стаття присвячена історії збору та систематизації краєзнавчих матеріалів в Одеській області, що відбувалися впродовж 60–80 років ХХ ст. Виявлено, що видання “Історії міст та сіл Української РСР. Одеська область” та підготовка “Зводу пам’яток історії та культури України” суттєво вплинули на розвиток краєзнавства в Одеському регіоні. Визначені досягнення і недоліки в роботі редакційних колегій цих видань та значення їх роботи для розвитку справи охорони пам’яток регіону. Проаналізована взаємодія між різними учасниками процесу збору та систематизації матеріалів по пам’ятках історії та культури і видання результатів досліджень. Також визначено, що завдяки співпраці фахівців-науковців та аматорів було сформовано вичерпний, на той час, перелік пам’яток історії та культури Одеської області. Статья посвящена истории сбора и систематизации краеведческих материалов в Одесской области, которые происходили в течение 60–80 годов ХХ в. Обнаружено, что издание “Истории городов и сел Украинской ССР. Одесская область” и подготовка “Свода памятников истории и культуры Украины” существенно повлияли на развитие краеведения в Одесском регионе. Определены достижения и недостатки в работе редакционных коллегий этих изданий и значение их работы для развития дела охраны памятников региона. Проанализировано взаимодействие между разными участниками процесса сбора и систематизации материалов по памятникам истории и культуры и издания результатов исследований. Также определено, что, благодаря сотрудничеству научных специалистов и любителей, был сформирован исчерпывающий, на то время, перечень памятников истории и культуры Одесской области. Article is devoted history of gathering and ordering of materials of regional studies in the Odessa area which occurred within 60–80 ХХ century. It is revealed that the edition “Stories of cities and villages of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. The Odessa area” and preparation “The Arch of monuments of history and culture of Ukraine” have essentially affected development of study of local lore in the Odessa region. Achievements and lacks of work of editorial boards of these editions and value of their work for development of business of protection of monuments of region are defined. Interaction between different participants of process of gathering and ordering of materials on history and culture monuments and results of researches is analyzed. Also it is certain that thanks to cooperation of scientific experts-workers and fans work on gathering and ordering of materials, has been generated settling, for that time, the list of monuments of history and culture of the Odessa area. 2009 Article Систематизація краєзнавчих матеріалів в Одеській області в 60–80-х роках ХХ ст. / О. Присяжнюк // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 28-34. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31915 94(477.74):351.853 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис українського краєзнавства Літопис українського краєзнавства |
| spellingShingle |
Літопис українського краєзнавства Літопис українського краєзнавства Присяжнюк, О. Систематизація краєзнавчих матеріалів в Одеській області в 60–80-х роках ХХ ст. Краєзнавство |
| description |
Стаття присвячена історії збору та систематизації краєзнавчих матеріалів в Одеській області, що відбувалися впродовж 60–80 років ХХ ст. Виявлено, що видання “Історії міст та сіл Української РСР. Одеська область” та підготовка “Зводу пам’яток історії та культури України” суттєво вплинули на розвиток краєзнавства в Одеському регіоні. Визначені досягнення і недоліки в роботі редакційних колегій цих видань та значення їх роботи для розвитку справи охорони пам’яток регіону. Проаналізована взаємодія між різними учасниками процесу збору та систематизації матеріалів по пам’ятках історії та культури і видання результатів досліджень. Також визначено, що завдяки співпраці фахівців-науковців та аматорів було сформовано вичерпний, на той час, перелік пам’яток історії та культури Одеської області. |
| format |
Article |
| author |
Присяжнюк, О. |
| author_facet |
Присяжнюк, О. |
| author_sort |
Присяжнюк, О. |
| title |
Систематизація краєзнавчих матеріалів в Одеській області в 60–80-х роках ХХ ст. |
| title_short |
Систематизація краєзнавчих матеріалів в Одеській області в 60–80-х роках ХХ ст. |
| title_full |
Систематизація краєзнавчих матеріалів в Одеській області в 60–80-х роках ХХ ст. |
| title_fullStr |
Систематизація краєзнавчих матеріалів в Одеській області в 60–80-х роках ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Систематизація краєзнавчих матеріалів в Одеській області в 60–80-х роках ХХ ст. |
| title_sort |
систематизація краєзнавчих матеріалів в одеській області в 60–80-х роках хх ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Літопис українського краєзнавства |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31915 |
| citation_txt |
Систематизація краєзнавчих матеріалів в Одеській області в 60–80-х роках ХХ ст. / О. Присяжнюк // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 28-34. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT prisâžnûko sistematizacíâkraêznavčihmateríalívvodesʹkíjoblastív6080hrokahhhst |
| first_indexed |
2025-07-03T12:24:32Z |
| last_indexed |
2025-07-03T12:24:32Z |
| _version_ |
1836628545639546880 |
| fulltext |
28
Краєзнавство 3–4 2009
УДК 94(477.74):351.853
Олексій Присяжнюк (м. Одеса)
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ КРАЄЗНАВЧИХ МАТЕРІАЛІВ
В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ В 60–80-Х РОКАХ ХХ СТ.
Стаття присвячена історії збору та систематизації краєзнавчих матеріалів в Одеській
області, що відбувалися впродовж 60–80 років ХХ ст. Виявлено, що видання “Історії міст та
сіл Української РСР. Одеська область” та підготовка “Зводу пам’яток історії та культури
України” суттєво вплинули на розвиток краєзнавства в Одеському регіоні. Визначені досяг-
нення і недоліки в роботі редакційних колегій цих видань та значення їх роботи для розвитку
справи охорони пам’яток регіону. Проаналізована взаємодія між різними учасниками процесу
збору та систематизації матеріалів по пам’ятках історії та культури і видання резуль-
татів досліджень. Також визначено, що завдяки співпраці фахівців-науковців та аматорів
було сформовано вичерпний, на той час, перелік пам’яток історії та культури Одеської об-
ласті.
Ключові слова: охорона пам’яток, Одеса, культурна спадщина, Одеське археологічне това-
риство.
В історії розвитку краєзнавства на Одещині
в період 60–80 років ХХ ст. відбувається по-
ширення краєзнавчих досліджень, що, на
нашу думку, є досить цікавим та важливим
для всебічного вивчення явищем.
На початку 1960-х років почалося розгор-
тання краєзнавчого руху, і в середовищі нау-
кової інтелігенції народилася думка про під-
готовку багатотомного енциклопедичного ви-
дання “Історія міст і сіл Української РСР1. На
сторінках 26-томного видання на основі вели-
чезної джерельної бази не тільки було дано
оцінку суспільним явищам і подіям в історії з
найдавніших часів до 60-х років XX ст., але й
написано історичні нариси міст і сіл країни.
Тисячі авторів, як професійних істориків, так
і краєзнавців-аматорів, брали участь в цій ро-
боті на громадських засадах.
Загалом багаторічну роботу щодо підготов-
ки “Історії міст і сіл УРСР” і, зокрема, тому,
присвяченому Одеській області, умовно мож-
на поділити на кілька етапів. Перший з них
організаційно-підготовчий — охоплював
1962–1964 рр. Влітку 1962 р. Одеській облас-
ний комітет Компартії України і обласний ви-
конавчий комітет створили обласну редколе-
гію цього видання, до якої увійшли секретар
обласного комітету КП України Л. Гладка (го-
лова редколегії), завідувач відділу пропаганди
і агітації обласного комітету Л. Ануфрієв,
завідувач Державного архіву Одеській області
І. Хіоні, а також наукові працівники і викла-
дачі Одеського державного університету ім.
І. Мечникова (І. Головко, П. Воробей, В. Заго-
руйко, С. Ковбасюк, П. Некрасов, В. Немчен-
ко), Одеського політехнічного та Одеського
педагогічного інститутів (П. Лопата, С. Мель-
ник), Одеського вищого інженерно-морського
училища, Одеського технологічного інституту
ім. М. Ломоносова, Одеського інституту інже-
нерів морського флоту, Одеського інженерно-
будівельного інституту, Одеського сільсько-
господарського інституту, Одеського медично-
го інституту ім. М. Пирогова (М. Дихан),
Одеського електротехнічного інституту
зв’язку ім. О. Попова та Одеського інституту
народного господарства (А. Гуляк, С. Боро-
вой).
У виявленні та збиранні документів та ма-
теріалів багато зусиль доклали вчителі, пра-
цівники культосвітніх установ, краєзнавці,
журналісти та інші керівники обласних уста-
нов та організацій2. В усіх районах області
було створено редакційні комісії, в населених
пунктах укомплектовані авторські групи, при
обласній редколегії створено робочі групи для
редагування нарисів. Під керівництвом облас-
ної редколегії працювало 25 районних комісій
та близько 350 робочих груп, які підготували
первинні матеріали для нарисів і довідок про
історію населених пунктів.
На першому етапі обласна редакційна ко-
легія склала списки населених пунктів і ви-
значила обсяги статей, адже збирання ма-
теріалів треба було закінчити до 1 січня
1964 р., а редагування і підготовку до дру-
ку — не пізніше 1 січня 1965 р. Тому пара-
лельно організації збору матеріалів організо-
29
вувалися написання, рецензування і літера-
турна обробка статей і обговорення їх
громадськістю. Одночасно проводилася знач-
на робота вченими щодо збирання документів
та матеріалів з історії міст і сіл Одещини. При
районних, міських комісіях було створено на
громадських засадах групу консультантів для
подання необхідної методичної допомоги ав-
торам-збирачам. Аналіз архівних документів
свідчить, що до листопада 1963 р. було підго-
товлено перелік орієнтованих тем, фото
населених пунктів, визначних споруд, пам’ят-
ників, а також фото видатних діячів науки і
культури, Героїв Радянського Союзу і Героїв
Соціалістичної праці для ілюстрування тому.
Головна редакційна колегія звертала особливу
увагу районних і міських комісій на якість
зібраних матеріалів, постійно нагадуючи, що
основним джерелом для написання нарисів
про населені пункти повинні бути докумен-
тальні матеріали, наукова та краєзнавча літе-
ратура, а також спогади, фольклорні та етно-
графічні матеріали, дані топоніміки тощо3.
За постановою Одеського обласного коміте-
ту КП України у жовтні 1964 р. для своєчас-
ної і якісної підготовки історичних нарисів,
економічних і географічних матеріалів з іс-
торії населених пунктів Одеської області було
створено групи наукових редакторів у такому
складі: О. Алешкін, В. Галяс, М. Нудель
(Одеський державний університет ім. І. Меч-
никова), А. Коциєвський, М. Савицький,
І. Ланда (Одеський державний історико-
краєзнавчий музей), С. Боярський (Одеський
державний політехнічний інститут), А. Роди-
чев (Одеський державний кредитно-економіч-
ний інститут) та інші. В березні 1967 р. була
створена науково-редакційна група у складі:
Н. Чижевського (доцент Одеського інституту
зв’язку ім. Попова), П. Шамиша (кореспон-
дент одеської обласної газети “Знамя комму-
низма”), М. Рубіна (редактор Одеського облас-
ного комітету радіомовлення і телебачення),
Р. Синельникова (редактор Одеської студії те-
лебачення), Л. Чутель (науковий співробітник
Одеського державного історико-краєзнавчого
музею)4.
Співробітниками Одеського історико-
краєзнавчого музею була складена хроніка ре-
волюційних подій, які відбувалися у краю у
1900–1917 рр., для написання історії багатьох
сіл до видання “Історії міст і сіл Одеської об-
ласті”, а також були опубліковані наукові
праці з революційного руху та героїчної обо-
рони міста і краю5. Інші співробітники, такі
як — К. Ревенко, І. Бережной, Н. Пельц,
М. Савицький, А. Коциєвський, також брали
участь у написанні та рецензуванні історії
міст і сіл Одеської області.
Однак у цій роботі були серйозні недоліки.
У протоколах засідань обласної редколегії на-
голошувалося на тому, що якість зібраних ма-
теріалів не завжди відповідала вимогам до
змісту нарисів, окремі періоди з історії насе-
лених пунктів області не були підтверджені
документами, часом бракувало посилань на
використані джерела. Надто повільно здійс-
нювалось рецензування та редагування на-
рисів. Аналіз архівних документів свідчить,
що робота щодо підготовки до видання тому
мала ідеологічне спрямування.
Так, особливу увагу привернув той факт,
що в “ряді випадків приділена недостатня ува-
га висвітленню історії радянського періоду і,
навпаки, має місце надмірне захоплення
викладом історичних подій далекого минуло-
го”. Авторам постійно нагадували про те, що
основне завдання “Історії міст і сіл Українсь-
кої РСР” — “це висвітлення на конкретних
прикладах тих соціалістичних перетворень,
що сталися у містах і селах республіки за 50
років радянської влади. Основне місце в стат-
тях повинно бути відведено післяжовтневому
періоду — висвітленню громадянської війни,
індустріалізації і колективізації, героїки ук-
раїнського народу в період Великої Вітчизня-
ної війни, відбудові народного господарства в
повоєнні роки, виконанню грандіозних планів
комуністичного будівництва” 6.
Наступний етап над цим виданням тривав
з 1965 по 1967 рік. Внаслідок проведеної ор-
ганізаційної та науково-методичної роботи об-
ласної редколегії у липні 1965 р. перший
варіант тому “Одеська область” було надано на
розгляд Головної редакційної колегії УРСР.
Після рецензування том було повернено об-
ласній редколегії для корінного доопрацюван-
ня у праці змісту 7.
Провідну роль у рецензуванні матеріалів,
їх науковому доопрацюванні і редагуванні
відіграли вчені краєзнавці Одеського держав-
ного університету ім І. Мечникова — А. Ба-
чинський, П. Воробей, П. Каришковський,
С. Ковбасюк, П. Некрасов, З. Першина, М. Ра-
ковський, С. Цвілюк, П. Чухрій та ін. Проте,
як свідчать документи, персональний склад
авторського колективу, обласної редколегії,
міських і районних комісій залишався неста-
30
Краєзнавство 3–4 2009
більним, що постійно ускладнювало підготов-
ку тому.
На історичному факультеті Одеського уні-
верситету ім. І. Мечникова була розгорнута
робота щодо активізації вивчення історії краю
студентством, оскільки вчителям історії нале-
жала значна роль в історико-краєзнавчій
роботі на місцях. Розроблялися історико-
краєзнавчі спецкурси, розширялися зв’язки з
історико-краєзнавчими музеями і архівами,
переглядалася тематика студентських науко-
вих гуртків, курсових і дипломних робіт.
Викладачами університету були науково оп-
рацьовані нариси з історії міст Балти, Ізмаїлу,
Кілії, Рені, а також Білгород-Дністровського,
Березівського, Миколаївського та інших
районів.
Архівні документи свідчать, що при напи-
санні тому було досліджено велику кількість
документів і періодичних видань, історичних
праць, широко використано матеріали цент-
ральних, республіканських і місцевих архівів,
у т. ч. Державного архіву Одеської області та
його філіалу в м. Ізмаїлі. Так, протягом 1963–
1967 рр., займаючись польовим виявленням
документальних матеріалів з історії міст і сіл,
наукові співробітники Державного архіву
Одеської області розробили 75 тис. справ і
склали 16855 тематичних карток, з яких був
створений спеціальний географічний каталог.
Після завершення роботи щодо підготовки ви-
дання тому “Історії міст і сіл Української РСР.
Одеська область” матеріали обласної редколе-
гії надійшли на зберігання до Державного ар-
хіву Одеської області 8.
Завдяки написанню “Історії міст і сіл
УРСР” вперше всі міста, селища і численні
села Одещини отримали свою біографію, в
якій зафіксовані основні історичні етапи їх
розвитку. Одним з напрямів досліджень з міс-
цевої історії в цей час було створення корот-
ких історико-краєзнавчих нарисів про окремі
населені пункти. Тут слід відзначити видання
окремих нарисів про Одесу, Білгород-Дніст-
ровський, Кілію, Вилкове, Балту, Ізмаїл, Та-
тарбунари та ін. 9.
Значна робота при підготовці тому вимага-
ла створення бази документальних джерел,
літератури, різноманітних друкованих ма-
теріалів про населені пункти області і забезпе-
чення авторів нарисів бібліографічною інфор-
мацією. Це завдання було покладено на біб-
ліотеки області й дало надзвичайно позитивні
результати для бібліотечного краєзнавства.
По-перше, було виявлено і взято на облік
багато друкованих матеріалів про населені
пункти, райони. У більшості бібліотек були
створені або значно поповнені краєзнавчі
довідково-бібліографічні апарати. По-друге,
розгорнулась інтенсивна робота з формування
фондів краєзнавчої літератури, комплекту-
вання бібліотек аудіовізуальними матеріала-
ми краєзнавчого змісту, плакатами, афішами,
фотографіями, а також рукописами, зокрема
спогадів старожилів, учасників і очевидців іс-
торичних подій, щоденниками, листами. По-
третє, виробились певні організаційні форми,
з’явилась координація в інформаційно-біб-
ліографічному обслуговуванні з питань
краєзнавства, в методичному керівництві і на-
данні практичної допомоги бібліотечним пра-
цівникам.
Прикладом цього було створення унікаль-
ного довідкового апарату — “Зведеної карто-
теки матеріалів з історії міст і сіл УРСР” в Дер-
жавній історичній бібліотеці України. В ро-
боті над нею брали участь і бібліотеки Одеської
області. По-четверте, найважливішим резуль-
татом стало створення джерельної та біб-
ліографічної бази, були набуті навички роботи
з краєзнавчою літературою, які дали змогу
працівникам Одеських бібліотек розгорнути її
пропаганду, залучити до краєзнавчих дослід-
жень широкі верстви населення.
За загальним координаційним планом у
1963–1964 рр. співробітники Одеської облас-
ної бібліотеки ім. В. Леніна брали участь у ви-
явленні матеріалів для зведеної картотеки з
історії міст і сіл УРСР. В процесі цієї роботи
краєзнавча картотека поповнилася великою
кількістю матеріалів, головним чином дожов-
тневого періоду. До картотеки було додано
більш як 2100 бібліографічних описів на кни-
ги і статті з журналів, газет та наукових збір-
ників. На основі картотеки був підготовлений
бібліографічний покажчик з історії Одеси за
1955–1963 рр., до якого включено 2000 назв,
виявлено понад 6400 назв друкованих ма-
теріалів до зведеної бібліографічної картотеки
з історії міст і сіл УРСР 10.
Значну допомогу авторам тому надали Дер-
жавна історична бібліотека УРСР, Одеська на-
укова бібліотека ім. О. Горького, Одеський
краєзнавчий та Одеський археологічний му-
зеї. Головна редакційна колегія критично оці-
нила роботу обласної редколегії, авторського
колективу тому “Одеська область”. Було від-
значено значний внесок у підготовку видання
31
вченого краєзнавця Одеського державного
університету ім. І. Мечникова А. Бачинсько-
го, відповідального секретаря тому С. Цвілю-
ка, працівників Державного архіву Одеської
області Л. Воскобойникову, Ж. Чепик, пра-
цівників Одеської наукової бібліотеки ім.
М. Горького С. Дзюбину, Г. Каширина, Л. Ля-
лікову та ін. Їхня напружена праця не була
марною, вже в листопаді 1967 р. внаслідок
висновків членів редколегії і представників
Інституту історії АН УРСР підготовлений том
“Одеська область” було рекомендовано до дру-
ку 11.
Почався заключний етап підготовки тому
“Історії міст і сіл Української РСР”, який при-
пав на 1968 — 1969 роки. Основний зміст його
полягав у остаточному доопрацюванні та нау-
ковому редагуванні текстів, організації влас-
не видавничого процесу 12. У лютому 1968 р.
після завершення роботи над рукописом іс-
торії міст і сіл Одеської області її запустили у
виробництво, почали створюватися гранки
книги. І вже у 1969 р. вийшов у світ том “Іс-
торії міст і сіл Української РСР”, присвячений
Одеській області (накладом 15 тис. примірни-
ків), що покращило ситуацію з розвитку
краєзнавства на Одещині13. У томі “Одеська
область” вміщено 62 нариси про міста, район-
ні центри селищних і сільських рад. У нари-
сах і довідках подано відомості про час засну-
вання того чи іншого населеного пункту, пер-
вісні населення на його території, походження
назви, важливі історичні події тощо. Також у
томі містяться дані про географічне розташу-
вання населеного пункту, про шляхи, що про-
ходять через нього, про кількість населення,
економіку, культуру, освіту, охорону здоро-
в’я, про історичні та культурні па м’ятки.
“Історія міст і сіл Української РСР”, спира-
ючись на кращі традиції історичного
краєзнавства, започаткувала новий напрям у
вітчизняній історіографії. На жаль, як зазна-
чав академік П. Тронько, видання мало не-
доліки, які притаманні були на той час всій
історичній науці. “Не завжди ми вміли уника-
ти в книгах схематизму, одноманітності, за-
гальних декларативних фраз, зробити належ-
ний правдивий науковий аналіз і узагальнен-
ня”14. Але в той же час завдяки написанню
тому “Одеська область” і взагалі 26-томної “Іс-
торії міст і сіл Української РСР” вперше всі
міста, селища і численні села України відтоді
мали свою біографію, в якій зафіксовані ос-
новні історичні етапи їх розвитку. Підготовка
історії міст і сіл значно активізувала діяль-
ність різних установ, організацій, сприяла
розширенню і зміцненню контактів між ви-
щими навчальними закладами, архівами, му-
зеями, бібліотеками, а також підняла історич-
не краєзнавство на вищий рівень розвитку15.
Менш щасливою і значно складнішою вия-
вилась доля іншого краєзнавчого проекту —
“Зводу пам’яток історії і культури Українсь-
кої РСР”, що розглядався як складова частина
всеохоплюючого загальносоюзного видання.
У 1980-х роках спостерігалася значна увага
адміністративно-командних кіл щодо охорони
і збереження історико-культурного доробку
українського народу. Важливим кроком щодо
поліпшення охорони історико-культурної
спадщини, її раціонального використання
була підготовка до видання багатотомного
“Зводу пам’яток історії та культури народів
СРСР”. Він мав дати цілісну картину культур-
ної спадщини народів СРСР і водночас стати
офіційним документом з переліком всіх
пам’яток, які повинні охоронятися державою
незалежно від того, чи перебували вони рані-
ше на обліку, чи ні. Процес підготовки томів
“Зводу”, в якому брали участь співробітники
наукових установ різноманітних профілів,
дер жавних органів, громадськість, сприяв
поглибленню теоретичних основ пам’ятко-
знавства, приверненню уваги громадськості
до проблем охорони пам’яток, наведенню по-
рядку в їх обліку, уточненню даних про них.
Складовою частиною “Зводу пам’яток історії
та культури народів СРСР” виступав і “Звід
пам’яток історії та культури Української
РСР”, в який повинні були увійти всі нерухо-
мі пам’ятки — археологічні, історичні, архі-
тектурні, містобудівництва, мистецтва.
У республіці на той час вже був нагромад-
жений певний досвід роботи у справі охорони
та збереження пам’яток. В Україні підготовча
робота до написання “Зводу” розпочалася
1972 р. загальною паспортизацією пам’яток
історії та культури, яка, однак, здійснювала-
ся повільно і неповно.
Лише після відповідного рішення уряду
України у 1982 р. було зроблено перші кроки
щодо підготовки “Зводу пам’яток”. У 1983 р.
почала діяти Головна редакційна колегія, а
згодом — обласні редколегії. Першою спробою
узагальнення багаторічної роботи фахівців,
краєзнавців стало видання каталогу-довідни-
ка “Пам’ятки історії та культури Української
РСР” (1987), підготовленого співробітниками
32
Краєзнавство 3–4 2009
відділу історико-краєзнавчих досліджень Інс-
титуту історії АН УРСР спільно з науковцями
Інституту археології АН УРСР, працівниками
Міністерства культури і Держбуду УРСР. У
ньому були вміщені відомості понад 70 тисяч
пам’яток історії, археології, архітектури та
мистецтва, які знаходилися під охороною дер-
жави 16.
Для узагальнення проведених досліджень
була розпочата підготовка Зводу пам’яток іс-
торії і культури УРСР по Одеській області, як
і по всіх областях республіки. За районами
Одеської області були закріплені кафедри іс-
торії вищих навчальних закладів міста. Вся
дослідницька діяльність щодо виявлення і
класифікації пам’ятників, що проводилася
викладачами кафедр історії, була оформлена
“Технічним завданням на науково-дослідни-
цьку роботу щодо підготовки матеріалів для
історичного розділу тому “Зводу пам’ятників
історії і культури народів СРСР по Одеській
області”. Цей вид досліджень було внесено до
індивідуальних планів роботи викладачів ви-
щих навчальних закладів і затверджено в
якості держбюджетної теми. Колективи ка-
федр приступили до класифікації пам’ятників
у районах області, виходячи з їх технічного
стану та художньої цінності. По кожному
пам’ятнику та історичному факту була роз-
горнута пошукова робота. Ініціатива виклада-
чів кафедр щодо встановлення імен загиблих
у роки Другої світової війни активізувала
діяльність краєзнавців у районах області17.
У 1980-ті роки вченими Одеси була проведе-
на значна робота щодо каталогізації, опису та
картографування археологічних пам’яток об-
ласті у зв’язку з створенням республіканського
Зводу пам’ятників історії і культури народів
СРСР. Ця праця підбивала підсумки багатоліт-
ніх досліджень, які проводилися археологами і
краєзнавцями Одещини. Координацію і науко-
ве керівництво здійснював відділ археології
Північно-Західного Причорномор’я Інституту
археології АН УРСР, яким було підготовлено
понад 1700 статей з археології18.
У процесі роботи з’ясувалося, що територія
Одеської області у археологічному відношенні
досліджена нерівномірно. У 1987 р. редколе-
гія “Зводу” ухвалила рішення про необхід-
ність додаткового вивчення одинадцяти най-
менш досліджених районів області, які розта-
шовані у Буго-Дністровському межиріччі.
Фінансування цих робіт взяла на себе Одеська
обласна організація Українського товариства
охорони пам’яток історії і культури. Для їх
проведення в Інституті археології АН УРСР
була створена Буго-Дністровська експедиція.
Велика увага приділялася також дослід-
женню відомих раніше пам’яток. Так, на ран-
ньотрипільському поселенні Нестоїта II була
зібрана багата колекція орнаментованої кера-
міки, кремнієвих виробів, залишки статуе-
ток, а на поселенні епохи пізньої бронзи Фло-
ра — цінні матеріали перших століть н. е. На
кургані у с. Федосеєвка на р. Тростянець було
знайдено антропоморфну стелу ямної доби. За
результатами розвідок у Котовському та Чер-
воноокнянському районах підготовлено 98 но-
вих статей для “Зводу”. Крім цього, Буго-
Дністровською експедицією у 1988 р. було
проведено охоронні розкопки пізньопалеолі-
тичної стоянки Велика Аккаража. Отримані
нові дані, які дали змогу з’ясувати вік
пам’ятника, уточнити його культурно-істо-
ричну характеристику і палеоекологічні умо-
ви існування. За результатами розвідок у Ко-
товському та Червоноокнянському районах
було підготовлено 98 нових статей для “Зво-
ду”. Ще близько 50 статей написані за ма-
теріалами розвідок у зонах будівництва зро-
шувальних систем у Дунай-Дністровському
межиріччі. Отже, підсумки досліджень
1988 р. засвідчили перспективність продов-
ження пошукових робіт в Одеській області.
Інтенсифікація археологічних розвідок була
обумовлена не тільки науковими завданнями,
а, головним чином, необхідністю отримання
нових даних для проведення охоронних за-
ходів з каталогізації, паспортизації та поста-
новки на облік в місцевих Радах всіх археоло-
гічних пам’ятників області19.
Створена у 1983 р. з метою підготовки
одеського тому “Зводу”, обласна редколегія
досить вдало започаткувала цю роботу. Ця
редколегія залучила зроблені ще протягом
70-х років уніфіковані паспорти, у яких було
взято на державний облік деякі пам’ятки, але
невдовзі з’ясувалось, що чимало з них
безнадійно застаріли. Крім того, тоді було
виявлено значну кількість нових історико-
культурних об’єктів, які не були належним
чином паспортизовані.
Проте масштаби започаткованої на громад-
ських засадах на Одещині, й в Україні
загалом, роботи виявились колосальними, що
вимагало значних коштів і кваліфікованих
виконавців, яких на місцях часом бракувало.
Відставало від запланованих темпів і науково-
33
методичне забезпечення — Методичні вказів-
ки та Положення про обов’язки відповідальних
виконавців з’явились лише в 1986 році.
Редакційні колегії видань “Історії міст та
сіл Української РСР. Одеська область” та
“Зводу пам’яток історії та культури України”,
поряд з державним органами і освітніми та
науковими установами діяли на користь
справи охорони пам’яток Одещини. І хоч
епізодично — під час підготовки відповідних
видань, але очолили процес систематизації,
збору та аналізу інформації про пам’ятки
історії та культури Одеської області. Їх роль у
системі охорони пам’яток історії та культури
не можна недооцінювати, бо завдяки ним
значною мірою був досягнутий результат у
протистоянні формалізованого підходу чинов-
ників до формування переліків пам’яток та
занадто скрупульозного наукового ставлення
до історичних та культурних об’єктів.
Таким чином можна зазначити, що в 1960–
1980 роках завдяки титанічній роботі науков-
ців, журналістів, літераторів та крає знав ців-
аматорів було зібрано значний матеріал з
історії Одещини та зроблені спроби його
систематизації. Видання “Історії міст та сіл
Української РСР. Одеська область” стало
однією з перших масштабних спроб аналізу та
систематизації краєзнавчих матеріалів, що
можна вважати першим етапом на шляху до
підготовки матеріалів переліку пам’яток
історії та культури регіону. Підготовка “Зводу
пам’яток історії та культури України” є
наступним етапом, протягом якого на підста-
ві раніше зібраних та виявлених у результаті
польових досліджень матеріалів було
сформовано вичерпний на той час перелік
пам’яток історії та культури Одеської області.
Джерела та література
1 Разгон А. Пути советского краеведения //
История СССР. — 1967. — № 4. — С. 190–
198.
2 Тіхвінський С. Завдання історичного
краєзнавства // Пам’ятки України. —
1988. — № 1. — С. 52–54.
3 Воспитание историей. Тезисы Первой об-
ластной историко-краеведческой научно-
практической конференции, посвященной
200-летию г. Одессы (27–28 июня
1989г.). — Одесса, 1989. — 176 с.
4 Одесский политехнический институт:
Краткий исторический очерк. (1918–
1968) / Авт. сост. Е. Цымбал, В. Нику-
лин. — К., Изд-во Киевского ун-та,
1968. — 223 с.; Юрженко О., Першина З.
В’язовський Г. Одеському університету —
100 років. — Одеса: Маяк, 1965. — 100 с.
5 В огне гражданской войны (1918–1920).
Сборник документов и материалов. —
Одесса: Одесское книжное издательство,
1962. — 503 с.; Гончаров А. Шел отряд по
берегу. — Одесса: Одесское книжное изда-
тельство, 1963. — 22 с.
6 О мероприятиях по завершению работы
над изданием “История городов и сел
УССР. Одесская область” // ДАОО. —
Ф. Р.-7386. — Оп. 1. — Спр. 2. — Арк. 26.
7 Там само. — Арк. 28.
8 Постановление и методические указания
главной редакционной коллегии “Истории
городов и сел. Украинской ССР” 1963 —
1969 гг. // ДАОО. — Ф. Р-7386. — Оп. 1. —
Спр. 1. — Арк. 71.
9 Ладвищенко Г. Місто, в якому ми живе-
мо. — Одеса: Маяк, 1959. — 46 с.; Ключ-
ник О. Белгород-Днестровский. — Одесса:
Маяк, 1960 — 98 с.; Стряпкін П. Балта.
Нарис. — Одеса: Маяк, 1968. — 110 с.;
Град Р., Галяс В. Кілія / Нарис-Путівник
/ — Одеса: Маяк, 1968. — 95 с.
10 Постановление и методические указания
главной редакционной коллегии “Истории
городов и сел. Украинской ССР” 1963–
1969 гг. // ДАОО. — Ф. Р-7386. — Оп.
1. — Спр. 1. — Арк. 71.
11 Довідка про створення групи наукових ре-
дакторів для завершення роботи над ма-
теріалами щодо видання “Історії міст і сіл
УРСР. Одеська область.” // ДАОО. — Ф. Р-
7386. — Оп. 1. — Спр. 2.- Арк. 16–18.
12 Довідка про діяльність Одеського істори-
ко-краєзнавчого музею за 1964–1965 рр. //
ДАОО. — Ф. Р-6712. — Оп. 1. — Спр.
142. — Арк. 35–37.
13 Справка о состоянии и мерах улучшения
работы музеев и краеведческой работы в
области // ДАОО. — Ф. Р-6712. — Оп. 1. —
Спр. 142. — Арк. 43–49.
14 Постановление и методические указания
главной редакционной коллегии “Истории
городов и сел Украинской ССР”. 1963–
1969 // ДАОО. — Ф. Р.-7386. — Оп. 1. —
Спр. 1. — Арк. 71.
34
Краєзнавство 3–4 2009
15 Хіоні І. Участь Одеського обласного держ-
архіву в написанні “Історії міст і сіл УРСР”
// Архіви України. — 1975. — № 3. —
С. 54–56.
16 Матеріали до Зводу пам’яток історії та
культури народів СРСР по Українській
РСР. — Вип. 1. — К., 1984. — 105 с.
17 Методика подготовки статей о памятниках
истории и культуры. — Вып. — К.,
1988. — 76 с.
18 Гребцов В., Костусев А. Из опыта составле-
ния “Свода памятников истории и культу-
ры народов СССР по Одесской области” //
Тезисы Первой областной историко-крае-
ведческой научно-практической конфе-
ренции, посвященной 200-летию Одессы.
“Воспитание историей”. — Одесса. —
1989. — С. 23–24.
19 Сапожников И. Археологические развед-
ки для “Свода памятников истории и куль-
туры Одесской области” в 1988 г. // Тези-
сы Первой областной историко-краевед-
ческой научно-практической конференции,
посвященной 200-летию Одессы. “Воспи-
тание историей”. — Одесса. — 1989. —
С. 121–123.
Алексей Присяжнюк
Систематизация краеведческих материалов
в Одесской области в 60–80-х годах ХХ в.
Статья посвящена истории сбора и систематизации краеведческих материалов в Одес-
ской области, которые происходили в течение 60–80 годов ХХ в. Обнаружено, что издание
“Истории городов и сел Украинской ССР. Одесская область” и подготовка “Свода памятников
истории и культуры Украины” существенно повлияли на развитие краеведения в Одесском
регионе. Определены достижения и недостатки в работе редакционных коллегий этих изда-
ний и значение их работы для развития дела охраны памятников региона. Проанализировано
взаимодействие между разными участниками процесса сбора и систематизации материалов
по памятникам истории и культуры и издания результатов исследований. Также определе-
но, что, благодаря сотрудничеству научных специалистов и любителей, был сформирован ис-
черпывающий, на то время, перечень памятников истории и культуры Одесской области.
Ключевые слова: охрана памятников, Одесса, культурное наследие, Одесское археологичес-
кое общество.
Oleksiy Prisyazhnyuk
Ordering of materials of regional studies at the Odessa area 60–80 ХХ the item
Article is devoted history of gathering and ordering of materials of regional studies in the Odessa
area which occurred within 60–80 ХХ century. It is revealed that the edition “Stories of cities and
villages of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. The Odessa area” and preparation “The Arch of
monuments of history and culture of Ukraine” have essentially affected development of study of
local lore in the Odessa region. Achievements and lacks of work of editorial boards of these editions
and value of their work for development of business of protection of monuments of region are defined.
Interaction between different participants of process of gathering and ordering of materials on
history and culture monuments and results of researches is analyzed. Also it is certain that thanks to
cooperation of scientific experts-workers and fans work on gathering and ordering of materials, has
been generated settling, for that time, the list of monuments of history and culture of the Odessa
area.
Key words: protection of the monuments, Odessa, cultural legacy, Odessa’s archeological society.
|