“Історія міст і сіл України”: досвід і нагальні проблеми видання

Доповідь голови Національної спілки краєзнавців України, академіка НАН України П. Т. Тронька на нараді “Концептуальні засади організаційно-методичної роботи з підготовки енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Тронько, П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2009
Назва видання:Краєзнавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31916
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:“Історія міст і сіл України”: досвід і нагальні проблеми видання / П. Тронько // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 40-42. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-31916
record_format dspace
spelling irk-123456789-319162013-02-13T03:24:44Z “Історія міст і сіл України”: досвід і нагальні проблеми видання Тронько, П. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Доповідь голови Національної спілки краєзнавців України, академіка НАН України П. Т. Тронька на нараді “Концептуальні засади організаційно-методичної роботи з підготовки енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”. 2009 Article “Історія міст і сіл України”: досвід і нагальні проблеми видання / П. Тронько // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 40-42. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31916 94(477.74) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
spellingShingle Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
Тронько, П.
“Історія міст і сіл України”: досвід і нагальні проблеми видання
Краєзнавство
description Доповідь голови Національної спілки краєзнавців України, академіка НАН України П. Т. Тронька на нараді “Концептуальні засади організаційно-методичної роботи з підготовки енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”.
format Article
author Тронько, П.
author_facet Тронько, П.
author_sort Тронько, П.
title “Історія міст і сіл України”: досвід і нагальні проблеми видання
title_short “Історія міст і сіл України”: досвід і нагальні проблеми видання
title_full “Історія міст і сіл України”: досвід і нагальні проблеми видання
title_fullStr “Історія міст і сіл України”: досвід і нагальні проблеми видання
title_full_unstemmed “Історія міст і сіл України”: досвід і нагальні проблеми видання
title_sort “історія міст і сіл україни”: досвід і нагальні проблеми видання
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2009
topic_facet Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31916
citation_txt “Історія міст і сіл України”: досвід і нагальні проблеми видання / П. Тронько // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 40-42. — укр.
series Краєзнавство
work_keys_str_mv AT tronʹkop ístoríâmístísílukraínidosvídínagalʹníproblemividannâ
first_indexed 2025-07-03T12:24:35Z
last_indexed 2025-07-03T12:24:35Z
_version_ 1836628549195268096
fulltext 39 ІІ ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНИ: історико-теоретичні проблеми вивчення 40 Краєзнавство 3–4 2009 УДК 94(477.74) Петро Тронько (м. Київ) “ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНИ”: ДОСВІД І НАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИДАННЯ Доповідь голови Національної спілки краєзнавців України, академіка НАН України П. Т. Тронька на нараді “Концептуальні засади організаційно-методичної роботи з підготовки енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”. Після виходу в світ останнього 26 тому “Іс- торія міст і сіл Української РСР: Кримська об- ласть” минуло 35 років. За цей період в нашій країні відбулися величезні зміни. Вісімнад- цять років тому Україна стала суверенною, незалежною державою. В нашій країні відбу- ваються реформи в галузі економіки, триває величезний процес відродження духовності і історичної пам’яті народу. За останні роки ми є свідками уваги Президента України та Уря- ду України до культурних надбань, їх охоро- ни, до краєзнавства. З метою підтримки і розвитку краєзнавчо- го руху Указом Президента України від 23.01.2001 р. “Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху” доручено Кабінету Мініст- рів України “розробити і затвердити у тримі- сячний термін Програму розвитку краєзнав- чого руху в Україні до 2010 року, визначив- ши, зокрема, заходи з відзначенням у 2001 р. 75-річчя Всеукраїнської спілки краєзнавців”. У розпорядженні Президента України від 19.10.2000 р. “Про забезпечення комплексно- го розвитку малих міст України” Кабінету Міністрів України доручено “забезпечити під- готовку за участю Національної Академії наук України дослідження і видання енциклопе- дичного, багатотомного збірника “Історії міст і сіл” у новій редакції. На теренах України більше 30 тисяч вели- ких і малих міст і сіл. У їх числі понад 800 міст, селищ міського типу, яким минуло по- над 300 років. Деякі з них відсвяткували свій тисячний ювілей, частина наближається до цієї вікопомної дати. 39 найстародавніших українських міст рішенням Уряду взято під державну охорону. Крім того, в Україні понад 5000 сіл, яким теж понад 300 років. Є села, вік яких становить тисячу та більше років. Саме історичні міста і села були колискою на- шої державності, де формувалось козацтво, а їх мешканці ставали активними учасниками боротьби за національне і соціальне визволен- ня, де розвивалася самобутня культура, на- ціональні традиції, створювалася неповторна історико-культурна спадщина. Звичайно, історія для багатьох старовин- них міст і сіл не була милосердною. Протягом віків із цілої низки причин багато історико- культурних надбань цих міст і сіл знищено й втрачено назавжди. Лише у ХХ ст. зникло з карти України майже дві тисячі населених пунктів. Одні, як відомо, згоріли в полум’ї громадянської і Другої світової воєн, інші за- лишилися без мешканців у роки голодомору, примусових депортацій населення із західних і східних областей та Криму. Чимало сіл лікві- довано під час розбудови промислових зон, створення величезних штучних водоймищ, реалізації хибної “теорії безперспективності” багатьох поселень. Підготовку повного, правдивого, об’єктив- ного літопису історії міст і сіл України ми роз- починаємо не на порожньому місці. В архівах і бібліотеках зберігаються десятки тисяч ма- теріалів та документів про історію наших міст і сіл, розробки, інструкції, наукові розвідки, які залишені нам у спадок попередниками. Ми опираємось на набутий досвід 1960–1970-х років. Думка про написання “Історії міст і сіл Ук- раїнської РСР” народилася ще на початку 60-х років серед науковців, краєзнавців, учи- телів, співробітників архівних установ. Цю цінну ініціативу схвалив 29 травня 1962 року Центральний Комітет Компартії України, прийнявши з цього приводу відповідне рішен- ня. Для керівництва підготовкою видання, що здійснювалося на громадських засадах, ЦК Компартії України затвердив Головну редко- легію, а також визнав за доцільне в усіх облас- тях створити редакційні колегії з підготовки відповідних томів історії міст і сіл. До роботи залучалися також ряд міністерств і відомств, наукові сили ряду інститутів суспільних наук АН України, вузів та архівів України. 41 ЦК Компартії доручив Головній редколегії здійснювати загальне керівництво підготов- кою “Історії міст і сіл Української РСР”. Від- повідальність за підготовку окремих томів покладалась на обласні редколегії. Інститут історії Академії наук УРСР мав здійснювати науково-методичне керівництво роботою, а Головна редакція Української Радянської Ен- циклопедії — наукове редагування усіх томів. Внаслідок напруженої роботи згуртованого колективу істориків і краєзнавців, за актив- ної допомоги ряду міністерств і відомств, обл- виконкомів, творчих спілок, наукових і архів- них установ було створено унікальну фунда- ментальну працю. Як відомо, загальний обсяг усіх 26-ти томів становить 2360 обліково-видавничих аркушів. У томах вміщено 1340 нарисів, у тому числі 25 про області, 352 — про міста та 964 — про селища міського типу і села, 8319 довідок про центри селищних і сільських рад. У всій серії книг опубліковано 9116 ілюстрацій, сотні карт і картосхем. Багаторічну роботу по ство- ренню “Історії міст і сіл Української РСР” умовно можна поділити на три етапи. Перший — організаційно-підготовчий етап, охоплює час від 1962 до весни 1964 року. У цей період було затверджено редколегії всіх томів і комісії у містах, райцентрах республі- ки та великих селах для збирання матеріалів, організовано громадський актив, підібрано авторів, визначено населені пункти, про які мали писатися нариси, розпочато роботу по створенню науково-довідкового апарату на до- помогу авторам у бібліотеках та архівах. Складним завданням, яке вирішувалося у той час, була розробка науково-методичних засад видання. Такий документ під назвою “Методичні вказівки для авторських колек- тивів, комісій і редакційних колегій, рецен- зентів і редакторів томів “Історії міст і сіл Ук- раїнської РСР” був розроблений Головною редколегією. У методичних вказівках було визначено завдання і обов’язки редколегій то- мів, районних і міських комісій, структуру видання, вимоги до нарисів, рекомендації ав- торам щодо використання джерел, редакцій- но-видавничого оформлення рукописів, підго- товки ілюстрацій. Необхідно зауважити, що подібний методичний посібник довелося готу- вати вперше, ніякого досвіду у нас не було та й запозичити його було нізвідки. У процесі ро- боти цей методичний посібник удосконалю- вався. В усі області також було надіслано “Ре- дакційні настанови авторам і редакторам на- рисів та довідок до “Історії міст і сіл Української РСР”. Другий етап роботи над “Історією міст і сіл Української РСР” тривав з весни 1964 до 1967 року. Це був час написання робочих варіантів рукописів більшості томів, підготовки до них ілюстрацій, апробації текстів. Головна редко- легія надавала великого значення організації науково-методичної допомоги редколегіям то- мів і їх авторським колективам. І нарешті, третій етап охоплював період з 1967 року до завершення видання праці, тобто до січня 1974 року. Це був час остаточного до- опрацювання текстів, їх наукового редагуван- ня і випуску усіх томів. Видання історії міст і сіл тривало до січня 1974 року, тобто 6,5 року, а весь підготовчий процес — близько двадцяти років. Для такого складного видання це дуже короткий термін. Він був витриманий завдяки тому, що до на- писання історії міст і сіл залучалися широкі кола громадськості. Ті, хто творив історію, ті й писали її. За підрахунками, на різних ета- пах написання історії міст і сіл працювали близько 100 тисяч чоловік, сучасних Нес- торів-літописців. Це — автори, члени редак- ційних колегій та науково-редакційних груп, міських і районних комісій, наукові консуль- танти і рецензенти, редактори, картографи, збирачі фотоілюстрацій, любителі-краєзнав- ці, учасники історичних подій, які надавали в розпорядження авторських колективів доку- менти, брали активну участь в обговоренні ру- кописів, допомагали уточнювати ті чи інші іс- торичні факти. Хотілось би особливо підкреслити, що ма- совість і громадські засади були тими рушій- ними факторами, які визначили характер цього видання. Водночас підготовка праці та- кого масштабу, як “Історія міст і сіл Українсь- кої РСР”, була б неможливою без поєднання зусиль багатотисячного колективу ентузіастів зі знанням та досвідом кваліфікованих істори- ків і представників міністерств, відомств і ор- ганізацій. У зв’язку з цим слід сказати про ту велику і плідну роботу, яку провів колектив Інститу- ту історії Академії наук України, зокрема, працівники створеного відділу “Історії міст і сіл України”, очолюваного кандидатом істо- ричних наук Слабєєвим І. С. Інститут надавав систематичну науково-методичну допомогу редколегіям і авторам. За рішенням президії 42 Краєзнавство 3–4 2009 АН України до названого відділу було при- кріплено ряд наукових співробітників інсти- тутів археології АН України, мистецтвознавс- тва, фольклору і етнографії АН України, мо- вознавства АН України, літератури АН України, економіки АН України, які багато зробили для добору і опрацювання матеріалів, вміщених у томах. У Львові аналогічні функ- ції успішно здійснював Інститут суспільних наук ім. І. Крип’якевича. Підготовка “Історії міст і сіл УРСР” в 26 то- мах в той нелегкий час — це був подвиг нау- ковців і краєзнавців, що створили неруко- творний пам’ятник своєму народові. Історія міст і сіл — найповніший на сьогоднішній день літопис населених пунктів республіки. В ній показано історичний розвиток міст і сіл з най- давніших часів до наших днів у масштабі усієї республіки. Вперше за свою багатовікову іс- торію майже всі міста і більшість селищ місь- кого типу, а також значна кількість сіл одер- жали свою, так би мовити, наукову біографію. Багатотисячному авторському колективу в процесі підготовки видання довелося йти но- вими шляхами, піднімати майже недослідже- ну наукову цілину і бути фактично першопро- хідником у цій галузі історичної науки. Тому, на жаль, у томах є недоліки, що притаманні були в той час всій історичній науці. Не завж- ди ми вміли уникати в книгах схематизму, од- номанітності, загальних декларативних фраз, зробити належний правдивий науковий аналіз і узагальнення. Мало місце лакування дійс- ності, пропуски “незручних” з ідеологічного погляду сюжетів, фактичні помилки. Але, в цілому, спираючись на кращі тради- ції історичного краєзнавства, “Історія міст і сіл Української РСР” ґрунтовно узагальнює і розвиває попередні досягнення в цій справі. Водночас вона знаменує собою період від ви- біркового вивчення історії окремих населених пунктів до розробки історії міст і сіл у межах великих регіонів. Ця праця започаткувала но- вий напрям у вітчизняний історіографії. Значення цієї праці полягає і в тому, що в процесі її підготовки до першовитоків своєї іс- торії прилучились десятки тисяч аматорів-до- слідників, шанувальників своєї минувши- ни — цьому немає ціни. Вона дала могутній поштовх розвиткові краєзнавчого руху в Ук- раїні, сприяла розповсюдженню знань серед населення про рідний край, його історію, тра- диції, культуру, значно підвищила інтерес до пізнання і вивчення історії народу. “Історія міст і сіл Української РСР” в 26 то- мах була високо оцінена політичним керів- ництвом і Урядом, вона була відзначена в 1976 році Державною премією СРСР в галузі науки. Такі деякі підсумки і завдання, що стоять перед нами з підготовки багатотомної праці “Історії міст і сіл України”. Керуючись мето- дами об’єктивності, історизму, ми повинні створити фундаментальну наукову роботу, яка б з позиції правди, через дослідження і висвітлення історії міст і сіл України, відобра- зила їх наукову “біографію” від далекої ми- нувшини до сьогодення, всебічно, ґрунтовно показала велику, багатовікову, складну ге- роїчну і трагічну історію багатостраждально- го, але нескореного українського народу, його величезний внесок у світову цивілізацію. Під- готовка і видання багатотомної історії міст і сіл повинна дати могутній поштовх у розвит- ку краєзнавства, його наукових і громадських форм. Неможливо переоцінити її значення для утвердження національної ідеї, забезпе- чення культу духовності, повернення нашому народові всіх його кращих якостей і чеснот. Нове видання має бути достойним пам’ятником історії нашого талановитого ук- раїнського народу.