Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)

У статті представлено історіографію етнографії Волинської області за 1991–2008 роки. Етнографічні та народознавчі видання присвячені духовній культурі, традиціям, звичаям, побуту. Частина публікацій охоплює історію житла і архітектури. Представлено фольклорно-лінгвістичний напрям, сільський та міськ...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Бондаренко, Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2009
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Огляди
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31939
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область) / Г. Бондаренко // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 294-311. — Бібліогр.: 201 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31939
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-319392013-02-13T03:28:03Z Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область) Бондаренко, Г. Огляди У статті представлено історіографію етнографії Волинської області за 1991–2008 роки. Етнографічні та народознавчі видання присвячені духовній культурі, традиціям, звичаям, побуту. Частина публікацій охоплює історію житла і архітектури. Представлено фольклорно-лінгвістичний напрям, сільський та міський побут і традиції у виданнях про населені пункти. Аналізується література пісенно-музичної культури. В статье представлена историография этнографии Волынской области за 1991–2008 гг. Этнографические и народоведческие издания посвящены духовной культуре, традициям, обычаям, быту. Часть публикаций охватывает историю жилища и архитектуры. Представлены фольклорно-лингвистическое направление, сельский и городской быт и традиции в изданиях о населённых пунктах. Анализируется литература о песенно-музыкальной культуре. The article presents a historiography of the ethnography of Volyn region for 1991 — 2008. Ethnographic publications devoted to spiritual culture, traditions, customs and everyday life. Part of the publication covers the history of housing and architecture. Submitted by folk-linguistic area, the urban and rural life and traditions in the publications on human settlements. Literature of songmusical culture is analysed. 2009 Article Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область) / Г. Бондаренко // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 294-311. — Бібліогр.: 201 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31939 391/397(477.82) + 908(477.82) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Огляди Огляди
spellingShingle	Огляди Огляди Бондаренко, Г. Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область) Краєзнавство
description	У статті представлено історіографію етнографії Волинської області за 1991–2008 роки. Етнографічні та народознавчі видання присвячені духовній культурі, традиціям, звичаям, побуту. Частина публікацій охоплює історію житла і архітектури. Представлено фольклорно-лінгвістичний напрям, сільський та міський побут і традиції у виданнях про населені пункти. Аналізується література пісенно-музичної культури.
format	Article
author	Бондаренко, Г.
author_facet	Бондаренко, Г.
author_sort	Бондаренко, Г.
title	Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
title_short	Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
title_full	Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
title_fullStr	Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
title_full_unstemmed	Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)
title_sort	історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (волинська область)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31939
citation_txt	Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область) / Г. Бондаренко // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 294-311. — Бібліогр.: 201 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT bondarenkog ístorikoetnografíčnijoglâdlíteraturiza19912008rrvolinsʹkaoblastʹ
first_indexed	2025-07-03T12:25:51Z
last_indexed	2025-07-03T12:25:51Z
_version_	1836628629119827968
fulltext	293 Х ОГЛЯДИ 294 Краєзнавство 3–4 2009 УДК 391/397(477.82) + 908(477.82) Геннадій Бондаренко (м. Луцьк) ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА 1991–2008 рр. (ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ) У статті представлено історіографію етнографії Волинської області за 1991–2008 роки. Етнографічні та народознавчі видання присвячені духовній культурі, традиціям, звичаям, побуту. Частина публікацій охоплює історію житла і архітектури. Представлено фольклор- но-лінгвістичний напрям, сільський та міський побут і традиції у виданнях про населені пун- кти. Аналізується література пісенно-музичної культури. Ключові слова: етнографія, народознавство, історія, традиції, культура, Волинь, Полісся. Постановка наукової проблеми. Сучасні напрями розвитку етнографії докорінно відрізняються від тих, які панували у ра- дянський час. Розширився діапазон дослід- жень, з’явилося розуміння вивчати традицій- ну і побутову культуру як необхідне для сус- пільства, особливо наступних поколінь джерело, у якому невичерпні можливості іс- торичного досвіду поколінь та духовності пра- щурів. Проблеми вивчення етнографії Волині пов’язані з загальним становищем, розвитком і потребою цієї науки в Україні. Викристалі- зувались цікаві тенденції інтеграції різних наук, у тому числі народознавства, україно- знавства, краєзнавства. Дотичними до етно- графії є також історична географія і демо гра- фія. Чимало спільних моментів пов’язує ет- нографію з культурою і мистецтвом, головне, з традиційно-побутовою культурою. Історія, філологія, географія продовжують визначати окремі методологічні підходи та методики у розвитку етнографії. Суперечливими є питан- ня співвідношення об’єкта і предмета етноло- гії та етнографії, де спільних точок дотику ще більше, ніж з іншими науками. Навіть виник- ла проблема визначення та розподілу сфер на- укових інтересів етнолога та етнографа. Аналіз досліджень і публікацій з пробле- ми. Загальні проблеми етнографії в Україні, висвітлені у працях відомих вчених, а також у часописі “Народна творчість та етнографія”. Частина досліджень представляє різні галузі побутової культури, зокрема, серед них ціка- вою є публікація В. Борисенко 1991 р. “Коро- ваю-раю, я тебе вбираю”1. Впродовж 1991 — 1993 рр. у видавництві “Оберіг” здійснено ви- дання тритомного етнографічного нарису “Звичаї нашого народу” — автор О. Воропай 2. Інтерес для етнографів складуть такі кни- ги, як: “Декоративно прикладне мистецтво”, яка видана колективом авторів у Львові 1993 р.3, київського видавництва “Урожай” “Промислові виробництва на селі” 1992 р.4 та Г. Гориня “Шкіряні промисли західних облас- тей України (друга половина ХІХ — початок ХХ століття)”, у якій згадуються Луцьк, Во- лодимир-Волинський, Горохів, Торчин5. Ок- ремі сторінки цих публікацій присвячені Во- лині та Поліссю. Давня етнокультурна історія Волині від І ст. до н. е. по IV ст. н. е. представлена у монографії археологом Д. Козаком6. Про етнографічне районування Волині та Полісся як ніші життя людей, визначення кордонів поширення місцевих традицій, побутової культури наголосила у своїй статті Г. Лозко (1995)7. Західна Волинь і Волинське Полісся є об’єктом уваги дослідників, як важлива територія, один із центрів формування слов’янської та її зв’язку з іншими культурами. Поруч з відомими дослідниками минулого, такими як: Олена Пчілка, Ф. Вовк, П. Тутковський, сьогодні стоять такі імена: О. Цинкаловський, В. Покальчук, М. Ку чин- ко, М. Корзонюк, І. Свєшніков, І. Веремійчик, Н. Гатальська, В. Давидюк, А. Данилюк, А. Дмитренко, О. Кондратович, В. Кудрик, В. Надольська, О. Середюк, Г. Охріменко, О. Ошуркевич та інші. Мета і завдання. Основні напрями розвит- ку етнографії Західної Волині та Волинського Полісся чітко простежуються у дослідженнях і публікаціях, які стосуються, зокрема: - визначення ареалу (поля історико-етно- графічного дослідження); - питань традиційно-побутової культури; - декоративно-прикладного мистецтва; 295 - ремесел і промислів; - будівництва; - мовних відмінностей; - пісенної культури; - характеристики національних меншин; - етнографії та національно-демографічно- го виховання в освіті. Ці напрями визначили завдання пошуку і аналізу публікацій. Виклад основного матеріалу. Більшість аналізованої у статті літератури є монографії, збірники конференцій або збірники наукових статей. Наукові проблеми етнографії Волині та Полісся впродовж 1990-х рр. були постав- лені у матеріалах “Шостої Всеукраїнської на- укової конференції “Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність” (1993), де біля 20 публікацій стосувалися проблем етнографії Волині8. Вагомим внеском у вивчення народ- ної культури стала монографія Ю. Лащук про народне мистецтво (1992)9, та її ж стаття про народну культуру Волині в ХІХ — першій по- ловині ХХ століть у співавторстві з О. Ошур- кевичем і А. Хведасем (1995)10. У журналі “Народна творчість та етногра- фія” у № 4 за 1991 р. вміщено статтю “Гон- чарство Правобережного Полісся” — автор Л. Орел11, а в 1994 р. у матеріалах VІІ Волин- ської історико-краєзнавчої конференції “Ми- нуле і сучасне Волині” І. Салюк розповів про головні осередки гончарства на Волині12, а І. Майданець — про Жидичин Ківерцівського району як важливий центр гончарства у серед- ньовіччі13. Про одяг на Волині та Поліссі розповідає у монографії “Історія українського костюма” (1996) Т. Ніколаєва14. У 1996 р. за упорядку- ванням і вступною статтею О. Ошуркевича вийшла брошура “Різдвяний вертеп на Во- лині”15. У 1997 і 1998 роках з’являються кни- ги “Полісся: етнікос, традиції, культура”16; виходять невеличкий збірник наукових ма- теріалів “Українська родина: звичаї, традиції, обряди”17 і більш об’ємний — “Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра”18. Ці ма- теріали знайшли використання як у дослідни- ків і науковців, так і у викладачів і вчителів. У вересні 2001 р. відбулась конференція “Духовна культура українців на етнічних за- хідних землях впродовж віків”, яка розпочи- налась 6 вересня в Острозі, 7–9 — в Луцьку і 11 вересня завершувалась у Львові. Вона була присвячена 10-річчю незалежності України. Її організаторами стали Центр українознавс- тва національного університету ім. Тараса Шевченка, Острозька Академія, Волинський краєзнавчий музей, Волинське обласне това- риство краєзнавців, Національна Рада жінок України, Волинське і Львівське обласні відді- ли Союзу українок, Волинське громадсько- культурне об’єднання “Холмщина” і Навчаль- но-методичний центр профспілок м. Луцька. Фундатором конференції стала Наталя Дани- ленко із Філадельфії (США). На пленарному засідання і круглому столі було заслухано і обговорено більше 20 доповідей і повідомлень краєзнавців і науковців з Києва, Львова, Тер- нополя, Варшави, Луцька та інших міст Ук- раїни. Учасники конференції ознайомились з експозицією і виставками Волинського краєзнавчого музею, мали екскурсію у музеї Волинської ікони і зустріч з народною майс- тринею, вишивальницею Н. Горлицькою, яка передала музею Чудотворну ікону Холмської Божої Матері та її дослідниками і реставрато- рами. 9 вересня учасники конференції огля- нули старожитності Луцька і взяли участь у відкритті горельєфу Галшки Гулевичівни на Хрестовоздвиженській церкві Луцького братства і святкуванні 10-річчя відновлення Союзу українок Волині. Більшість матеріалів доповідей і повідомлень конференції опублі- ковані у збірнику “Етнічна історія народів Єв- ропи: Духовна культура українців на етніч- них західних землях впродовж віків”19. Про традиції холмщаків та їх збереження і вивчен- ня розповідають М. Онуфрійчук, який очолює громадське культурно-просвітницьке товарис- тво “Холмщина” у Волинській області20 та збірник наукових праць “Українці Холмщини і Підляшшя: історична доля, духовна і ма- теріальна культура впродовж віків”21. Кілька десятків публікацій, у яких є етно- графічні матеріали про населення краю різ- них часів, його соціальний і національний склад, представили науковці та краєзнавці22– 26, в тому числі про національні меншини краю: євреїв27–29, німців30–34, чехів35–38, поля- ків39,40, караїмів41,42. Етнографічні статті і матеріали знайшли місце від 1991 р. й у всеукраїнському суспіль- но-політичному і літературно-мистецькому часописі “Волинь”, якого на 2006 р. здійснено 7 випусків43. Громадське об’єднання Волинське братс- тво, у якому представлені шанувальники іс- торії та культури Волині, організували видан- ня науково-популярних збірників “Волинь 296 Краєзнавство 3–4 2009 моя”, який вміщує багато матеріалів, що сто- суються культури, духовності, етнографії44–47. Цей збірник видається братством з 2001 року. Важливим для розвитку етнографії Волині є випуск видань, які можна представити як наукові і науково-публіцистичні. Ними є збір- ники трьох етнографічних конференцій із серії “Минуле і сучасне Волині та Поліс- ся”48–50, а також “Фольклористичні зоши- ти”51–53, які видає Волино-Поліський центр (автор статті знайшов випуски №№ 3, 5, 8). Що стосується традицій, легенд, переказів, ці дослідження зроблені значною групою до- слідників, таких як В. Давидюк, А. Дмитрен- ко, О. Кондратович, В. Надольська, Г. Охрі- менко. Частина їхніх публікацій знаходиться у 31 збірнику конференцій “Минуле і сучасне Волині та Полісся”54,55 і, особливо у тих, які присвячені проблемам етнографії, а також в інших, які стосувались Горохівського, Ка- мінь-Каширського, Ківерцівського, Маневи- цького, Старовижівського та інших районів (у випуску № 30 вміщено змісти попередніх кон- ференцій). Слід підкреслити, що майже на всіх конференціях їхні учасники могли огля- нути виставки місцевих етнографічних ма- теріалів: вишивки, вироби з лози, соломки, глини тощо, послухати виступи фольклорно- етнографічних ансамблів. Велику роботу ведуть працівники Волинсь- кого краєзнавчого і районних музеїв. Їхня до- слідницька діяльність потім втілюється у виставки та матеріали експозицій, про що роз- повідається у збірниках краєзнавчих конфе- ренцій та інших публікаціях. Світ побачили альбоми, буклети і путівники по музейних ко- лекціях і виставках про Волинський краєзнав- чий музей, Камінь-Каширський, Маневиць- кий, Володимир-Волинський, Ковельський, Нововолинський, Літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Колодяжному, Музей історії сільського господарства Волині у Роки- нях56–62 тощо. Частина літератури краєзнавчого спряму- вання вказує на великий інтерес до рідного краю. Місцеві видавництва представили де- сятки нових книг, путівників, буклетів, які вміщують етнографічні та народознавчі ма- теріали, пов’язані з історією, археологією, культурою. Серед літератури, яка вміщує аналіз про повсякденне життя і його особли- вості, є та, яка стосується населених пунктів краю та регіонів і в останні роки значно попов- нилася працями краєзнавчого спрямування. На увагу заслуговують історико-краєзнавчі нариси архієпископа Варфоломія про своє рід- не село Городна Любомльського району63–65, а також праці З. Ярмолюка і М. Купчинського про Турійщину66–69. Луцький район представ- лений книгами Г. Гуртового про Торчин і на- селені пункти Торчинського ключа, про коза- цькі традиції Волині70–73 і О. Карплюка про село Озеряни74. В. Денисюк видав книгу про Камінь-Каширський75 та дві у співавторстві з І. Денисюком — про Ратнівську землю76,77. Ба- гато публікацій вийшло про Маневиччину78,79, зокрема про Колки, селище з цікавою іс- торією, традиціями та звичаями80, К. Ляцеви- ча — про село Галузію81. Про Любешівщину вийшли дві книги колективів авторів82,83 і ав- торська — П. Бущика84. Горохівщина пред- ставлена публікаціями Л. Чучмана по Горохо- ву і Берестечку85,86 та разом з Г. Поліщуком по літописному Перемилю87. Традиції, звичаї, побут людей, волинян і поліщуків у різні часи ілюструють книги, що з’явилися в останні 2–3 роки, які присвячені районам області та населеним пунктам краю, зокрема, Луцьку і району88,89, Володимир-Во- линському90–92, Ковелю93, Нововолинську і Прибужжю94, Ківерцівському95, Старови- жівському96, Маневицькому97, Локачинсько- му98 районам, селам Нуйно99 і Хотешів Ка- мінь-Каширського100, Сереховичі101 Старови- жівського, Бірки102 і Скиби103 Любмльського, Ставки104 Турійського, с Берестяни105, Силь- не106 і смт Олика107 Ківерцівського районів. Авторами цих публікацій виступають, як правило, ті, хто добре знає район або населе- ний пункт, народився, жив або працював у ньому. Звичайно, у цих працях народознавчі, етнографічні матеріали тісно пов’язані не лише з історією краю, а і з долею людей. Ці книги можна використати і для вивчення іс- торико-культурної спадщини, традицій і для викладання курсу волинезнавство. Частина творів художньо-публіцистично- го, літературно-документального характеру належать до тих, які розкривають сторінки іс- торії та культури краю в художньому відтво- ренні, стосовно до потреб патріотичного вихо- вання і в контексті українського державотво- рення. Деякі з них є спогадами, мемуарами, важливими свідченнями окремих подій, важ- ливих для вивчення і розуміння історії краю та долі його людей. Окремі видання торкають- ся екології, природи та економіки Волинської області. Такої літератури є більше чотирьох 297 десятків видань по всіх районах. Важливим свідченням поєднання різних історичних і природничих наук, використання різних га- лузей знання для вивчення природи стали книги В. Мельника про охорону природи108, а особливо “Літопис Волинського лісу”, яка на- писана у співавторстві з Б. Колісником і охоп- лює більше 1000 років109. Життя лісу, життя людей показані у важливому порівнянні за- лежності природи і людини за такий великий проміжок часу. Ця книга потрібна людям різ- них професій та наукових інтересів і тим, хто любить і береже природу, ліс, який став дже- релом багатьох видів допоміжних занять і промислів у краї з давніх часів. Оригінальним матеріалом для майбутніх фольклористичних досліджень є збірники повстанських пісень і віршів “А ми тую черво- ну калину підіймемо”110 і “Чуєш брате мій”111, опубліковані 1992 р., які належать до часів Другої світової війни і перших повоєнних років. Ці збірки підготовлені на основі архів- них фондів Служби безпеки України у Волин- ській області. Про традиційну культуру — пісні і танці, про ансамблі та митців Будинку культури “Просвіта” Луцька112 і про “Колос” з Торчи- на113 написав ґрунтовні книги В. Денисюк. Ет- нографічного і народознавчого спрямування література у поетичній, музичній і пісенній культурі представлена сучасними публікація- ми В. Гея і О. Огородника114, С. Кривенько- го115, М. Стефанишина116, А. Горошка117, О. Ка- ліщука118, які свідчать про таланти компо- зиторів і поетів, про їхню співпрацю. П. Ши манський представив книгу про музич- ну культуру Волині у першій половині ХІХ ст.119. Письменники краю багато уваги приді- ляють традиційній культурі, про що свідчить народознавчий календар В. Гея120, альманах “На берегах Вижівки”121. Про дослідників краю, у тому числі про Олену Пчілку, В. Кме- цинського, О. Цинкаловського, А. Дублянсь- кого та інших, розповідає тритомник “Роде наш красний…”, упорядкований колективом авторів під керівництвом Л. Оляндер, у якому зібрано унікальні документи, ілюстрації та ін- формація про їхнє життя і діяльність122. У краєзнавчій освіті та волинезнавстві важливою дослідницькою галуззю є етногра- фія. Етнографічні дослідження охоплюють питання традиційної побутової культури, яка виражається в оригінальності будівництва і мистецтві оформлення житла, одягу, прове- денні святкувань і обрядів, фольклору, історії місцевого господарського розвитку, промислів і допоміжних занять. Про це, зокрема, гово- рить “Каталог обласної виставки народного мистецтва Волині”, яка відбулася у 1991 р.123, і кольорове видання-каталог про рушники, вишиті сестрами Галиною і Світланою Мах- нюк124. В етнографічних студіях з’являються пра- ці студентів і учнів. Створення музеїв і світ- лиць у навчальних закладах активізує їхню пошукову і видавничу діяльність у галузі на- родознавства, краєзнавства, етнографії125–128. Сучасні процеси глобалізації, інформацій- ної “інтервенції” та масової культури призво- дять до нівеляції самобутності колись таких різних за своїм історико-культурним розвит- ком регіонів України. Ось чому розширюється вивчення історико-етнографічної спадщини і розробляються проблеми такої науки, як ет- нологія, що має забезпечити нові методологіч- ні і технологічні підходи до етнографічних до- сліджень, накопичення і збереження знань про народні традиції, побут, звичаї. Волинь і Полісся ставали часто об’єктом польових досліджень на багато років. Волино- Поліський народознавчий центр і обласний науково-методичний центр етнографії (ОНМЦЕ), постійно проводять експедиції, збирають етнографічні матеріали, залучають до цієї копіткої роботи учнів і студентів, вчи- телів. Експедиції часто мають характер прак- тичної перевірки концепцій дослідників щодо використання окремих знарядь праці, можли- востей подорожі по суходолу і по воді. Багато цінних та оригінальних матеріалів було зібра- но внаслідок етнографічних експедицій, які організовував Полісько-Волинський народо- знавчий центр на чолі з В. Давидюком і спіль- но з працівниками ОНМЦЕ, науковцями і сту- дентами Волинського держуніверситету129. Центр у 1993 р. видав комплект з дев’яти брошур “Бібліотечка народознавця”, куди увійшли: “Легенди Полісся” та “Зоряна вода (таємниці поліських знахарів)”, упорядковані В. Давидюком і за його авторством про казки краю “Чи казка справді небилиця?”, дослід- ження з історії народних музичних інструмен- тів О. Ошуркевича “Затрубили труби”, І. Де- нисюка “Амазонки на Поліссі”, з історії пи- санкарства “А вже недалечко червоне яєчко” С. Цюриця, етнографічний нарис А. Данилю- ка про традиційне поліське житло “Наша хата”, О. Кондратович про образ жінки-матері 298 Краєзнавство 3–4 2009 у народній пісні “Як у лузі калиночка з квіт- ками”, Г. Аркушина про скарби народної мови “А хто же вас народжував, слова…”130. Це ви- дання стало у пригоді багатьом вчителям і уч- ням, які цікавляться минулим, традиціями і звичаями рідного краю і особливо тим, які викладають факультативний курс “Волине- знавство”. Такими ж потрібними для навчально-ви- ховного процесу є видання про народні леген- ди й перекази з північної Волині й Західного Полісся “Золота скриня”131, інсценізовані роз- повіді про народні свята й обряди “Ярма- рок” — автор В. Климчук132, які вийшли в 1996 у видавництві Волинського університету “Вежа” та “Надстир’ї”. Розповіді з народо- знавства, як полемічні нотатки про Шацькі озера, подає Є. Колодійчук у книзі “Диво зці- лення”133. Якими шляхами і ким збирався і досліджувався багатий волинський фольклор, пишуть у своїх статтях Л. Матвійчук “Збирачі фольклору Волинського краю”134 і В. Кучерук “З історії досліджень волинського фолькло- ру”135. Окрема стаття була присвячена дослід- нику Прибужжя М. Корзонюку136. З’явилися дослідження з етнографії, біль- шість з яких ґрунтуються на польових ма- теріалах. В. Давидюк і А. Данилюк предста- вили монографії і статті з етнографії краю, перший — про традиції і звичаї населен- ня137–140, другий — про пам’ятки народної архітектури, народну архітектуру і культу- ру141–146. Регіональні дослідження набули поширен- ня у різних науках. Зокрема, лінгвістичні — одержали кілька фундаментальних праць мо- нографічного і довідкового характеру. Краєзнавчі наукові дослідження з ономасти- ки147 і говірок Західного Полісся провів Г. Ар- кушин. Варіанти мови жителів поліського краю представлені ним у монографії “Си- ленська гуторка”148, двотомному “Словнику Західнополіських говірок”149 і в атласі мис- ливської лексики150, який становить інтерес не лише для філологів, етнографів, але й істо- риків, які вивчають минуле лісу і лісового гос- подарства. Оригінальним за своїм змістом став виданий у 1997 р. “Словник народних географічних термінів Волині” — автор О. Да- нилюк151. Часопис “Озерний край” в № 1 за 1991 р. представив статтю П. Поплавського “Ім’я від слова “Окунь”152. 1100 ойконімів Во- лині зібрав у своїй монографії В. Шульгач153, який багато років досліджує цю тематику. Вартим уваги істориків, географів, філоло- гів, етнографів і краєзнавців є виданий у 1995 р. навчальний посібник з народознавства для студентів, учнів та вчителів І. Веремійчи- ка, доцента Інституту мистецтв Волинського університету “Традиційні знаряддя праці, промисли і ремесла на Волині”154. У книзі зібрано сільськогосподарську, ремісничу і по- бутову лексику Волині, яка не так давно ще використовувалась і яку автору вдалось від- найти і науково опрацювати. Рибальство, мис- ливство, бджільництво, гончарство, ковальс- тво, гутництво, лозоплетіння тощо представ- лені досить ґрунтовно. Майже половину книги становить лексичний словник, який добре ілюструє побутову мову жителів Волині, від- повідно до їх допоміжних занять і госпо- дарської діяльності, характеризує виникнен- ня назв багатьох населених пунктів. Серед важливих заходів, які пов’язані з краєзнавством, пропагандою краю, став Між- народний фестиваль українського фольклору “Берегиня”. На цьому фестивалі, крім фоль- клорних заходів, проводились також наукові конференції, матеріали яких оформлялись ок- ремими збірниками, зокрема, у 1993 р. “Ду- ховна культура України. Якій їй бути за- втра?”155. Традиції містобудування та архітек- тури представлені у працях про Луцьк156,157, а окремі книги — про святині, храми Прибужжя та Локачинського району158. Зокрема, про ду- ховність краю розповідає книга Д. Корнелю- ка159, у якій представлено храми і ширшого діапазону питань — луцький часопис розвитку духовної культури “Джерела”160,161. Деякі пуб- лікації рекламно-туристичного і довідкового характеру, зокрема “Волинь — шляхами Євро- пи”162, “У Луцькому замку”163 вміщують також матеріали про традиції волинян і поліщуків, про історико-культурні пам’ятки. Етнографія Волині і Полісся поповнилася матеріалами кількох збірників: конференції у Луцьку164–166, які охоплювали ряд питань за- гального розвитку етнографії краю та фоль- клорно-етнографічної експедиції по Рівненсь- кій області “Етнокультурна спадщина Рів- ненського Полісся”167. На Рівненщині у 2002 р. вийшла книга С. Шевчука “Жертов- ність для утвердження України”, яка розпові- дає про перший етнографічний музей на Во- лині. Засновником цього музею у с. Городок був німець за походженням барон Феодор Ру- дольф Штейнгель, відомий у свій час меце- нат168. Були також опубліковані спогади про 299 життя родини Косачів у Колодяжному169, де згадуються традиції, які підтримувались у са- дибі. Традиції Волино-Поліського краю поступо- во вивчалися і відроджувались різними шля- хами. Серед важливих краєзнавчих заходів слід відмітити відродження писанкарства, в чому основну роль для збирання пасхальної колекції та проведення виставок і конкурсів відіграли працівники Волинського краєзнав- чого музею Н. Пушкар, О. Ошуркевич, Н. Га- тальська, О. Романюк, а також Н. Горлиць- ка — народний умілець, М. Онуфрійчук — го- лова Волинського відділення фонду культури. Їх праця стосувалась збирання і формування колекції писанок, яка була розорена в часи війни. У цих заходах взяли участь діти бага- тьох шкіл області. Була створена колекція, у якій сьогодні налічується біля двох тисяч пи- санок. Виставки проводились в області з 1989 р. і на 2008 р. їх було проведено 19, а конкурсів — 12. До краєзнавчого музею при- лучилась художня школа, і був встановлений приз імені Модеста Левицького — викладача, який у 30-х роках ХХ ст. започаткував колек- цію писанок в Луцькій українській гімназії разом з учнями, котрі збирали і привозили писанки з різних куточків тодішнього Волин- ського воєводства. На жаль, ця колекція не збереглася у вирі подій ХХ ст. Українська писанка, в тому числі з Волині, розкриває менталітет людей краю, їх худож- ньо-світоглядні уподобання, зв’язок з весня- ною природою, весняним теплом, сонцем і квітами. Забуте мистецтво писанки, яке ви- корінювалось в часи атеїстичної пропаганди, збереглось у пам’яті багатьох людей старшого покоління, які передали техніку творення пасхальних символів своїм дітям та онукам через школу писанкарства, яка щорічно пра- цює у краєзнавчому музеї напередодні пас- хальних свят. Сьогодні історія мистецтва пи- санок розповідає про глибокі і давні традиції, що свідчать про велику душу і любов до мистецтва та природи волинян і поліщуків. Втім, окрім писанок, є ще шкрябанки, дря- панки, мальованки, крапанки, найбільш по- ширені крашанки тощо. Відділ етнографії Волинського краєзнавчо- го музею після оформлення кількох виставок і опрацювання фондових матеріалів видав публікацію про одяг, який носили краяни у ХІХ — на початку ХХ ст. У 1993 році з 3 вере- сня по 31 жовтня було відкрито виставку “Во- линське народне вбрання” у Варшаві в Будин- ку Державного Етнографічного музею, що на вулиці Кредитовій, 1. Виставка містила 500 одиниць одягу — вбрання, взуття, серед якого 300 одиниць — чоловічі та жіночі сорочки170. “Давнє вбрання на Волині” — таку назву має етнографічно-мистецьке дослідження Г. Сте- льмащук171. Ця книга, яка побачила світ у 2006 р., знайшла своїх читачів. Вона написа- на доступною мовою, насичена матеріалами документально-історичного змісту, знахідка- ми експедицій, представляє наукову система- тизацію одягу. Деякі публікації про вбрання визначаються досить оригінальною темати- кою. Так у статті “Регіональна своєрідність жіночих сорочок Волині і Західного Полісся (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.)” — ав- тором М. Костюк аналізується специфічний для вивчення етнографічний матеріал, який багато може розповісти для дослідника про життя поліщуків, їх менталітет172. Серед багатьох місцевих видань з етногра- фії вигідно вирізняються публікації О. Ошур- кевича, а саме його книга “Пісні з Колодяж- на”, за участю у розшифровці та нотації ме- лодій Михайла Мишанича, Мирослава Стефанишина і Ліни Добрянської173. Пісенні матеріали збірника зібрані впродовж 30 років з 1965 по 1996 рік і є історією пісенної твор- чості селян. Важливо те, що ці пісні з того села, де у 1882 — 1907 роках з деякими пере- рвами разом з родиною жила Леся Українка і що свідчить про ту атмосферу, у якій форму- вались на основі народної творчості її естетич- ні смаки і де вона черпала духовні сили для розвитку свого таланту. Друга книга, яку впо- рядкував О. Ошуркевич, не має аналогів і сто- сується унікального народного мистецтва лір- ників Полісся. У книзі вперше комплексно публікуються лірницькі пісні, спогади лірни- ків, матеріали до вивчення одного із своєрід- них явищ народно-побутової культури — лір- ництва. До видання, яке побачило світ у 2002 р., включено, крім пісень, ноти, ілюстра- ції, відомості про лірників174. Цікавим для ту- ристів і краєзнавців стане путівник О. Ошур- кевича “Найрідніший рідний край — Во- линь”175. Важливою підсумковою працею у творчості етнографа Волині та Полісся Олекси Ошуркевича стала книга народознавчих роз- відок і статей176. Поряд з іншими етнографічними дослід- женнями на увагу заслуговує кілька праць Олександри Кондратович, яка зібрала чимало 300 Краєзнавство 3–4 2009 народних пісень різного жанру в Камінь-Ка- ширському районі на Волинському Поліссі. Вони відтворюють чимало фрагментів з історії побутової культури, обрядовості, народних традицій, звичаїв про культ матері, весілля, народини тощо177–180. Свої надбання пошукової копіткої роботи О. Кондратович використовує для виступів на радіо і телебаченні, перед вчи- телями, учнями, студентами. Її діяльність сприяє збереженню історичної пам’яті по- колінь і формуванню національної свідомості. 10–11 квітня 2003 р. у Луцьку відбулася, організована управлінням культури і туризму Волинської облдержадміністрації та Волинсь- ким краєзнавчим музеєм, за участю Волинсь- кого обласного товариства краєзнавців, Дер- жавного архіву Волинської області, Волинсь- кого обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України етно- графічна конференція “Минуле і сучасне Во- лині та Полісся: народна культура — шлях до себе”181, присвячена 70-річчю Олексія Федоро- вича Ошуркевича. У ній взяли участь науков- ці з Києва, Львова, Рівного, Кременця та міс- цеві краєзнавці, історики, етнографи, шану- вальники таланту ювіляра. Видано науковий збірник на пошану ювіляра, куди увійшли публікації 66-ти авторів, наукові матеріали, світлини та ілюстрації. Проведення цієї кон- ференції та видання збірника дали новий пош- товх активізації наукових досліджень етно- графії Волині. До 135-річчя від дня народження Лесі Ук- раїнки вийшов тритомник “Ті вічні пісні, …ті єдині спадки… (Леся Українка)”182, у якому представлено факсимільний зошит власноруч- них записів пісень Лесею, фототипічну книгу пісень, записаних Климентом Квіткою з голосу Лесі Українки і третя частина — дослідження науковців і краєзнавців. Він об’єднаний однією назвою у спеціальному футлярі. Це видання є унікальним як для дослідників, так і для ша- нувальників Лесиного таланту. Презентація видання у Колодяженському музеї збіглася з представленням народним депутатом України М. Томенком електронного диска із записом голосу Лесі Українки, який звучав 40 секунд. У вищих навчальних закладах різного рів- ня акредитації, де є музейні заклади, як пра- вило, представлені ґрунтовні експозиції, від- буваються виставки з традиційно-побутової культури, різних промислів і ремесел: вироби із соломки, лози, вишивки, гончарні і коваль- ські речі побуту тощо. Для спеціальностей “Дизайн” і “Образо- творче та декоративне мистецтво” в Луцькому державному технічному університеті було ви- дано навчальний посібник183. У ньому в чо- тирьох частинах представлено методичні ре- комендації для рисувальної практики студен- тів; вироби з дерева, лози і соломи; вбрання; вироби з глини. Втім, спектр публікацій, який представле- ний у цій статті, хоча і показує напрями до- сліджень в етнографії, але, звичайно, не охоп- лює всіх проблем і всієї історіографії, створе- них експозицій і виставок, які мали місце за визначений час. Важливим довідково-інформаційним ви- данням став “Атлас історії культури Волинсь- кої області”184, над яким під керівництвом Ф. Зузука працював великий авторський ко- лектив вчених, дослідників, краєзнавців різ- них галузей знання. У 12-ти розділах пред- ставлено історію культури Волинської області від найдавніших часів. Просторово-часовий аспект видання дає можливість зберегти для нащадків в історичній пам’яті поколінь важ- ливі аспекти загальної і традиційно-побутової культури, історичні постаті. У розділі 1 “Археологія” представлено пам’ятки від кам’яного віку до XVII ст., із розміщенням картографічного матеріалу, який фіксує пам’ятки та археологічні культу- ри, показує еволюцію населення краю у кон- тексті європейської та всесвітньої історії. Кар- ти з археології розповідають про археологічні культури із стоянками давніх людей від часів палеоліту, про гради княжої доби і міста се- редньовіччя у басейнах таких річок, як Захід- ний Буг, Прип’ять, Турія, Стир, Стохід тощо. Експозиції та фонди державних і народних музеїв, Археологічного музею Волинського університету зберігають багато старожитнос- тей, що свідчать про давню історію волинян і поліщуків. В області пам’ятки історії, архі- тектури та містобудування представлені істо- рико-культурними заповідниками “Старий Луцьк” з Луцьким замком ХІV–ХVІІ ст. і “Старий Володимир” з Успенським собором ХІ ст. Багато пам’яток зосереджено у літопис- них населених пунктах Волинської області, а саме: Берестечко, Камінь-Каширський, Лю- бомль, Перемиль, Шепель, Устилуг та інші. У кожному населеному пункті області є па м’ят- ники і пам’ятні знаки, які стосуються жертв Другої світової війни. Серед них варто виді- лити Меморіал Слави у Луцьку, де пред став- 301 лено трагедію воєнних років пам’ятниками воїнам, спаленим селам, жертвам тоталітар- них режимів і регіональних конфліктів та Чорнобильської трагедії. Розділ 2 “Архітектура” висвітлює важливі моменти розвитку архітектури і будівництва від ХІІ ст., коли в основі будівельних мате- ріалів було дерево, коли з’являються муровані споруди з каменю і пізніше з цегли і до сучасних будівель у стилі класицизму і неокла- сицизму, конструктивізму і функціоналізму. Розмаїття споруд визначало не лише різні стилі, а й політичні впливи різних держав та національних меншин. Культура господарювання представлена у 3-му розділі, де визначальну роль відіграють землеробство — від сохи, рала, серпа і коси до плуга, трактора і комбайна. Важливе місце у житті населення краю відігравали ягоди, гриби інші дари лісу. Вироби із лози, соломки, очерету, дерева визначали побут краян. Час ти- ною побутової культури є одяг, чоловічий і жіночий, дитячий, святковий і повсякденний. Вишивка, мереживо, гаптування тощо розпо- відають про світосприймання людей і про мис- тецтво, яке і сьогодні має попит, залишається важливою ознакою нашого регіону та вико- ристовується багатьма художньо-етнографіч- ними ансамблями. Використання і вдоскона- лення механізмів і техніки представлено млинами, гутами, броварнями, поташнями, папірнями тощо. Сільськогосподарське ви- робництво добре представлене у музеї-скансені в Рокинях, де зібрано під відкритим небом різні будівлі та знаряддя праці. Карти засвідчують розвиток господарства і, зокрема, виникнення нових галузей промисловості та створення підприємств у період розвитку капіталізму і у наступні періоди нового і новітнього часу. З’являється вугільна, автомо- більна, приладобудівна та інші галузі промис- ловості. “Народні промисли і декоративно-при- кладне мистецтво” у 4-му розділі — це глибокі традиції народної культури у побуті та ужит- ковому мистецтві, яке є оригінальним своєю вишивкою, ткацтвом, писанкарством, різьбою по дереву, виробами з лози і соломи тощо. Розділи 5 і 6 “Народонаселення” та “Ре- лігія” показують зміни в етнічній структурі впродовж століть, які пов’язані з появою та зникненням громад вірменів і караїмів, зменшенням кількості євреїв, німців, чехів, голландців. Статистичні відомості, подані за переписами населення, показують також змі- ни його кількості, соціальної структури, від- тво рюють рух населення: виселення, пересе- лення, депортації. Релігійна ситуація в межах області різних часів охоплює світоглядні проблеми від давньослов’янських вірувань і раннього християнства до появи православ- них, като лицьких, греко-католицьких, про- тестант сь ких та інших релігійних конфесій. Інформація свідчить, що іде процес створення релігійно освітніх закладів, а також віднов- лення ста рих, будівництво та відкриття нових храмів і монастирів. Великим надбанням минулого є сакральне мистецтво. У Музеї во- лин ської ікони зібрано і представлено мате- ріали та предмети сакрального мистецтва, ікони різ них шкіл іконопису, зокрема потуж- ну школу волинського митця Іова Конзе ле- вича. У 7-му розділі представлені освіта, куль- тура і охорона здоров’я при різних владах та адміністративних поділах: Першої і Другої Речі Посполитої, Російської імперії, Радян сь- кого Союзу і сучасної України. Рівень охорони здоров’я та якість медичного обслуговування і санітарного стану також відбиває різні періоди історії краю у порівнянні з кількістю ліку- вальних установ, лікарняних ліжок і лікарів у міській та сільській місцевостях. 8-й розділ відтворює палітру політичних партій та громадських організацій, спектр їхньої діяльності та впливу у регіоні на початку ХХ ст. В різні часи на території краю діяли різні громадсько-політичні організації. Розгалужену мережу мали товариство “Про- світа”, “Союз Українок”, “Знання”, “Союз Чорнобиль”, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, товариство краєзнавців та інші. Як порубіжна територія, Волинська область населена представниками різних етносів, а тому тут діють культурницькі товариства росіян, німців, поляків, чехів, євреїв, ромів. Активним є товариство “Холм- щина”, у якому представлені вихідці з Холмщини та їхні нащадки, які зберігають пам’ять про свій рідний край. Поновило свою діяльність Луцьке Хрестовоздвиженське братство Св. Андрія Первозванного. Спектр сучасних політичних партій досить розмаїтий. Він представлений десятками пар- тійних осередків від лівого до правого крила. Комуністична, соціалістична і селянська пар- тії належать до лівого крила, Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко, Блок Литвина — в 302 Краєзнавство 3–4 2009 центрі та осередки Народного Руху України, Конгрес українських націоналістів на правому фланзі тощо. Основою просвітництва завжди була книга рукописна або друкована. Про традиції книго- творення розповідає 9-й розділ. Важливе міс- це в культурній спадщині займали Заго рів- ський, Зимнівський, Жидичинський, Миле- цький та інші монастирі, які були важливими центрами духовної культури, де створювались рукописні шедеври: “Галицько-Волинський літопис”, “Повчання Єфрема Сирина” “Луць- ке”, “Загорівське”, “Волинське” і “Жиди чин- ське” Євангелія тощо. Значну мережу пред- ставляли друкарні, які були поширені в краї ХVІ — ХVІІ ст. Відомі імена друкарів Кирила Ставровецького, ченця Сільвестра, Павла Люд кевича-Телиці, який надрукував першу книжку у 1628 р. в Луцьку “Лямент” і які друкували книги для школи Луцького брат- ства, педагогічні ідеї якого стали надбанням світової педагогіки. Духовне життя населення Волино-Полісь- кого краю, трансформацію світогляду на земне і потойбічне життя, розуміння добра і зла зберігає фольклор. Різні традиції, звичаї пов’язані з релігією і релігійними віруван- нями, весільною і святковою обрядовістю, народними іграми, легендами про міфічні образи русалок та інших істот. Такий зміст 10-го розділу. Архаїка і діалекти Волинської області по- казані у лінгвогеографічних матеріалах 11-го розділу “Лексика”. Їх існування і запозичення з інших мов вказують на походження і багатство діалектної лексики, яка є джерелом розвитку мови, на контакти з іншими мовами. Розділ 12 “Персоналії” є важливим з точки зору ролі і місця видатних осіб в історії краю. Багато персоналій представляють не лише регіон, але займають певне місце у мистецтві, літературі, освіті, науці, політиці не лише України, а й світу. Леся Українка, Олена Пчілка, математик Михайло Кравчук, шевчен- кознавець Євген Шабліовський, політик В’ячеслав Липинський, сенаторка Олена Лев- чанівська, педагог Модест Левицький та інші становлять славу Волині та України. Мис- тецькі традиції втілені в творах А. Лазарчука, О. Байдукова, В. Жупанюка, Т. Галькун, О. Валенти та ін. Історичні постаті зібрано по районах Волинської області. Усна народна творчість представлена значними надбання- ми: піснями, переказами, легендами, які використовують митці різних ансамблів, серед яких відомий у світі ансамбль пісні і танцю “Колос” з Торчина, який очолює О. Ого- родник, Волинський народний хор, вокальний квартет Волинського університету “Аккорд” під керівництвом А. Гордійчука. Відомі композитори і виконавці С. Кривенький, М. Сте фанишин, Л. Кужелюк, В. Зінкевич, З. Комарук та інші поклали на музику і виконували твори на слова Лесі Українки, місцевих поетів О. Богачука, П. Маха, В. Гея, І. Струцюка, Н. Гуменюк, В. Штинько та ін. З інтересом зустрічають глядачі акторів театрів Волині, академічного музично- драматичного ім. Т. Г. Шевченка і лялькового, де працюють відомі в державі митці сцени, М. Ілляшенко, Л. Приходько, Д. Поштарук, Л. Завгородня, Г. Кажан та ін. До довідково-інформаційних видань нале- жить також книга П. Кравчука185, у якій зібрано рекорди Волині та Полісся, на зразок “Книги рекордів Гіннесса”. Ця книга постійно доповнюється автором і витримала багато пе- ревидань. Шедевром книговидання в області, а за змістом і в Україні стала книга луцького ви- давництва “Ініціал” “Від серця до серця”186 про поштові листівки початку ХХ ст. Серед поштівок значна кількість є тих, які належать етнографії і розповідають про житло й одяг, про життя, побут і традиції людей. Ця книга є одночасно і мистецьким виданням, і катало- гом. Кілька книг вийшло за редакцією та упо- рядкуванням М. Кучинка і Г. Охріменка. Ар- хеологія, історія, етнографія поєдналися у ви- даннях, які розповідають про творчу діяль- ність О. Цинкаловського187 і Я. Фіцке188, дослідження яких і сьогодні займають важли- ве місце в досліджені та вивченні історії, архе- ології, культури, етнографії краю. У книгах вміщено їхні власні дослідження, статті про їхню діяльність, біографічні відомості. Дві книги “Нариси культури давньої Волині”189 і “Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби”190 представляють на основі бага- того археологічного матеріалу духовне життя і побут наших пращурів. Вони також розпові- дають про здобутки істориків та археологів у царині культури. Багато історико-етнографічних матеріалів вміщено у наукових збірниках конференцій, які присвячувалися історії дзвонарства191, в 303 матеріалах Миколаївських читань192 та істо- рико-краєзнавчої конференції193 у Жидичині, в усіх збірниках “Минуле і сучасне Волині та Полісся194,195”. Про польські некрополі Ковеля розповідає книга А. Шуліка196, видана польсь- кою мовою. Це одна з перших книг, яка вка- зує на необхідність дослідження такого роду пам’яток в краї, яких є досить багато і багато з яких у занедбаному стані. Важливою справою для ознайомлення з до- слідженнями попередніх часів, зокрема в га- лузі народної культури та етнографії, стали перевидання книг М. Костомарова197 про ста- рожитності Волині з ілюстраціями Н. Орди, М. Тучемського198 і М. Теодоровича199–201, які вже були бібліографічною рідкістю для нашо- го часу. У цих виданнях багато матеріалу про храми, традиції та побут в селах Полісся, які вважалися глухими закутками. У М. Теодоро- вича, три книги якого були перевидані реприн- тним способом, зібрано стільки інформації ет- нографічного і народознавчого характеру, якої немає в інших виданнях і яку вже навряд чи можна зібрати у ХХІ столітті. Обґрунтування одержаних результатів. Та- ким чином, у статті представлено більше 200 позицій історико-етнографічної літератури, яка стосується Західної Волині та Волинсько- го Полісся. Аналіз цих публікацій показує не лише зростання інтересу до етнографії, а й по- казує появу ґрунтовних етнографічних до- сліджень з побутової культури, мови і фоль- клору, традицій та звичаїв. З’являються пра- ці, які висвітлюють ремесла і промисли, традиції житлового будівництва, народне мистецтво лозоплетіння, вишивки, пісенної творчості тощо. Окремі напрями представлені такими іменами як: Г. Аркушин, І. Веремій- чик, В. Давидюк, А. Данилюк, А. Дмитренко, О. Кондратович, М. Кучинко, В. Надольська, О. Ошуркевич, Г. Охріменко та інші. Висновок. Етнографічні дослідження вка- зують на географічну та історичну “нішу” життя і діяльності, яка об’єднує окремі групи людей впродовж багатьох століть. Вони ви- значаються історичним, культурологічним, господарсько-побутовим, фольклористичним, природничо-географічним напрямами. Етног- рафія як спеціальна історична наука знахо- диться на стику з різними науками: історією, демографією, археологією, особливо з крає- знавством, народознавством, українознавс- твом та іншими, які суттєво взаємозбагачу- ються і хоча часто мають ті ж самі об’єкти і завдання дослідження але створюють нові під- ходи і методи вивчення минулого краю. У статі зібрано літературу за окремими на- прямами етнографічних досліджень у краї. Представлено діяльність окремих закладів і дослідників, які займаються краєзнавством і етнографією зокрема. Разом з тим важливе значення матиме дослідження некрополів, яке лише почалося. А також необхідно приділити увагу етнографічному і народознавчому вив- ченню територій, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, особливо у тих населених пунктах, які підлягають виселенню або у яких високий відтік населення. Окрім представленої літератури, є видання, де у краєзнавчих рубриках друкуються статті та матеріали з етнографії та народознавства, а саме: “Збірник наукових і науково-методичних статей історичного факультету ВНУ”; “Науко- вий вісник ВНУ”; “Педагогічний пошук” та ча- сопис “Літопис Волині”. Ці видання вимагають окремого аналізу розгляду і публікації. Джерела та література 1 Борисенко В. Короваю-раю, я тебе вбираю // Родостав. — 1991. — № 16. — С. 8. 2 Воропай О. Звичаї нашого народу: Етног- рафічний нарис. — Т.1. — Оберіг, 1991. — 452 с.; Т.2. — 449 с. 3 Антонович Є. та ін. Декоративно приклад- не мистецтво. — Львів: Світ, 1993. — 272 с. 4 Приступа Богдан. Святині Прибузького краю. — Нововолинськ: Мінотавр, 2005. — 80 с.: іл. 5 Горинь Г. Шкіряні промисли західних об- ластей України (друга половина ХІХ — по- чаток ХХ століття). — К.: Наукова думка, 1986. — 92 с. (у Луцьку — с. 11, 18, 23; Володимирі-Волинському — с. 11, 18, 19, 76; Горохові — с. 76; Торчині — с. 11.). 6 Козак Д. Етнокультурна історія Волині (І ст. до н. е. — IV ст. н. е.). — К.: Наукова думка, 1991. — 172 с. 7 Лозко Г. Етнографічне районування Ук- раїни: Полісся і Волинь // Лозко Г. Ук- раїнське народознавство. — К., 1995. — С. 96–98. 8 Шоста Всеукраїнська наукова конферен- ція “Історичне краєзнавство в Україні: 304 Краєзнавство 3–4 2009 традиції і сучасність”. Тези доповідей і повідомлень. — Луцьк, 1993. — 512 с. 9 Лащук Ю. Народне мистецтво Українсь- кого Полісся. — Львів: Каменяр, 1992. — 134 с., іл. 10 Лащук Ю., Ошуркевич О., Хведась А. До- слідження народної культури Волині в ХІХ — першій половині ХХ століть // На- родна творчість та етнографія. — 1995. — № 1. — С. 17–25. 11 Орел Л. Гончарство Правобережного Полісся // Народна творчість та етногра- фія. — 1991. — № 4. — С. 74–87. 12 Салюк І. Головні осередки гончарства на Волині // Минуле і сучасне Волині: про- блеми джерелознавства. Тези доповідей і повідомлень VІІ Волинської історико- краєзнавчої конференції. — Луцьк: Б. в., 1994. — С. 36–38. 13 Майданець І. Жидичин. Історико- краєзнавчий нарис. — Луцьк, 1998. — 88 с. 14 Ніколаєва Т. Історія українського костю- ма. — К., 1996 (про Волинь і Полісся — С. 122–125). 15 Різдвяний вертеп на Волині. Записи текс- тів, упоряд. і вступ. стаття О. Ошуркеви- ча. — Луцьк: Надстир’я, 1996. — 48 с. 16 Полісся: етнікос, традиції, культура. — Луцьк: Вежа, 1997. — 264 с. (Наук. зб.). 17 Українська родина: звичаї, традиції, обря- ди: Зб. наук. матеріалів. — Луцьк: Надстир’я 1998. — 53 с. 18 Українське Полісся: вчора, сьогодні, за- втра: Збірка наук. праць. — Луцьк: Надстир’я, 1998. — 220 с. 19 Етнічна історія народів Європи: Духовна культура українців на етнічних західних землях впродовж віків. Зб. наукових пра- ць. Вип. 11. — К.: УНІСЕРВ, 2001. — 126 с. 20 Онуфрійчук М. Холмському роду нема пе- реводу. Розповіді про депортованих ук- раїнців із Холмщини, доля яких пов’язана з Волинню. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. — 164 с. 21 Українці Холмщини і Підляшшя: історич- на доля, духовна і матеріальна культура впродовж віків: Зб. наук. праць / За заг. ред. М. М. Кучерепи. — Луцьк: ВАТ “Во- линська обласна друкарня” — РВВ “Вежа” Волин. націон. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — 568 с.; 24 іл. 22 Корнелюк Д. Духовне небо Волині. Пре- зентаційний альманах. — Луцьк: Надстир’я, 2007. — 288 с. 23 Надольська В. Луцьк і його мешканці до кінця ХІХ ст. // Минуле і сучасне Волині: літописні міста і середньовічна культу- ра. — С. 37–39. 24 Охріменко Г. Населення Волині та Волин- ського Полісся в праісторичні часи. Розви- ток господарства, матеріальної та духовної культури. — Луцьк: Вид-во “Волинська друкарня”, 2003. — 224 с. (Краєзнавча біб- ліотека Волині). 25 Свинчук А. Народонаселення Волинського воєводства в 1923–1931 рр.: етнографіч- ний та культурно-освітній аспекти // Збір- ник навчально-методичних наукових ста- тей історичного факультету. Вип. 2. — С. 100–103. 26 Стельмащук Г. Г. Давнє вбрання на Во- лині. Етнографічно-мистецьке досліджен- ня. — Луцьк: Волинська обласна друкар- ня, 2006. — 280 с. 27 Гуртовий Г. Євреї містечка Торчин. — К.: Вид-во “РИФ”, 2003. — 108 с. (Видано за програмою товариства “Єврейська спад- щина”). 28 Еврейское наследие. Из фондов Волынско- го краеведческого музея и Государственно- го архива Волынской области. Каталог. — Луцк, 2002. — 28 с. 29 Надольська В. Громадське і культурне життя євреїв Волин ської губернії у другій половині XIX ст. // Збірник навчально-ме- тодичних і наукових статей історичного факультету. Вип. 2. — Луцьк, 1997. — С. 86–91. 30 Бармак М. В. Німецьке, чеське та єврейсь- ке населення Волинської губернії (1736 — 1914 рр.): Розселення, господарське жит- тя, міграції. — Тернопіль: Б. в., 1999. — 208 с. 31 Костюк М. П. Національно-культурне будівництво серед німецького населення Східної Волині 20 — 30-х років ХХ ст. // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. — 2002. — № 3. — С. 85–89. 32 Костюк М. П. Німецькі колонії на Волині (ХІХ — початок ХХ ст.). — Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. — 384 с. 33 Поліщук Ю. Німці Волині в кінці ХVIII — на початку ХХ століття: політико- правовий аспект: Монографія /Ю. Поліщук, О. Суліменко. — Житомир: 305 Волинь, 2004. — 165 с. 34 Родина Волынь. Сборник статей и воспо- минаний о жизни немцев на территории современных Житомирской, Ровенской и Волынской областей Украины, составлен- ный на основании публикаций немецкого исторического общества “Волынь” в “Во- лынских тетрадях” (“Wolhynische Hefte”). Серия “Труды Житомирского научно-кра- еведческого общества исследователей Во- лыни”. Т.17. — Визентхайд — Житомир, ФРГ — Украина: Волынь, 1988. — 212 с. 35 Гофман Їржі. Чехи на Волині. Основні ві- домості. — Прага, 1998. — 34 с. 36 Ковба Ж. Пам’ятки чеської культура на Волині та волинських чехів у Чехії // Ми- нуле і сучасне Волині: Олександр Цинка- ловський і край. — Луцьк, 1998. — С. 13– 14. 37 Надольська В. Чеські господарства Волин- ської губернії у другій половині ХІХ ст. // Українська національна ідея: історія і су- часність. Науковий збірник. — Житомир, 1997. — С. 54–56. 38 Чехи на Волині: історія і сучасність. Нау- ковий збірник “Велика Волинь”. Т. 24. — Житомир — Малин: Волинь, 2001. — 120 с. 39 Зникаюча краса. Ginące piękno. Архі тек- турна деталь у пам’ятках польсько- українського прикордоння [Альбом]. — Zamość: Muzeum Zamojskie w Zamośćiu, 2006. — 254 с.; іл. 40 Поляки на Волині: історія і сучасність. Науковий збірник “Велика Волинь”: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т. 30 / Голов. ред. М. Ю. Костриця. — Житомир: М. Косенко, 2003. — 360 с. 41 Волощук О. П. Караїми Волині: до історії формування і розвитку етнічної громади // Науковий вісник Волинського держ. ун- ту ім. Лесі Українки. — 2002. — № 3. — С. 112–116. 42 Киричук М. Волинські караїми // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цин ка лов- ський і край. — Луцьк, 1998. — С. 251– 253. 43 Волинь. Всеукраїнський суспільно- політичний, літературно-мистецький часопис. № 1. — Львів, 1991; №№ 2–7. — Луцьк, 1995 — 2006. 44 Волинь моя. Журнал міжнародного гро- мадського об’єднання “Волинське братс- тво”. Вип. 1. — К.: Київська правда, 2001. — 288 с.: іл. 45 Волинь моя. Журнал міжнародного гро- мадського об’єднання “Волинське братс- тво”. Вип. 2. — К.: Київська правда, 2002. — 332 с.: іл. 46 Волинь моя. Журнал міжнародного гро- мадського об’єднання “Волинське братс- тво”. Вип. 3. — К.: Київська правда, 2003. — 336 с.: іл. 47 Волинь моя. Журнал міжнародного громадського об’єднання “Волинське братство”. Вип. 4. — К.: Київська правда, 2004. — 304 с.: іл. 48 Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура — шлях до себе. Збірник наукових праць. Вип. 11. — Луцьк, 2003. — 140 с., іл. (На пошану відомому краєзнавцю, фольклористу і етнографу Олексію Федоровичу Ошуркевичу з нагоди 70-річчя). 49 Минуле і сучасне Волині й Полісся: роде наш красний. Матеріали ІІІ Волинської обласної науково-етнографічної конферен- ції, 14–15 червня 2007 року. Збірник нау- кових праць. Вип. 24. — Луцьк, 2007. — 288 с., іл. 50 Минуле і сучасне Волині та Полісся: на- родне мистецтво і духовність. Матеріали Другої Волинської обласної науково-етно- графічної конференції, 12 — 13 травня 2005 року, м. Луцьк. Збірник наукових праць. Випуск 15. — Луцьк: Надстир’я, 2005. — 210 с., іл. 51 Фольклористичні зошити. Випуск 8. Збір- ник наукових праць. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. — 219 с. 52 Фольклористичні зошити. Зб. наук. праць. Вип. 3. — Луцьк, 1996. — 132 с. 53 Фольклористичні зошити. Зб. наук. праць. Вип. 4. — Луцьк, 2001. — 136 с. 54 Минуле і сучасне Волині. — Луцьк, 1985 — 1995. — Випуски 1–6. 55 Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 1998 — 2009. — Випуски 7–31. 56 Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному: Путів- ник. — Луцьк: Ініціал, 1996. — 64 с. 57 Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному: Путів- ник. — Луцьк: Ініціал, 2006. — 86 с. 58 Середюк О. Землеробські знаряддя Волині (Буклет). — Луцьк: Волиньоблполіграф- видав, 1990. — 20 с. 306 Краєзнавство 3–4 2009 59 Середюк О. Скарбниця історії Волині: Іс- тор.-краєзнавчий нарис про Народний му- зей історії сільського господарства Во- лині. — Луцьк: Надстир’я, 1998. — 124 с. 60 Середюк О. Скарбниця історії: Інформа- ційно-рекламний путівник по народному музею історії сільського господарства Во- лині. — Луцьк, 1990. — 38 с. 61 Скарби срібних речей зі збірки Волинсько- го краєзнавчого музею. Серія “Колекції Волинського краєзнавчого музею”. Випуск 2. Науково-популярне видання. — Луцьк: Медіа, 2008. — 16 с., кол. іл. 62 Варфоломій, архієпископ (Ващук В.). Рід- на церква. Історико-інформаційний нарис про церкву святого апостола і євангеліста Луки села Городна Любомльського району Волинської області. — Рівне, 2002. — 148 с. 63 Варфоломій, архієпископ (Ващук В.). Рід- на школа. Історико-інформаційний нарис, підготовлений з нагоди 160-річчя Город- нянської загальноосвітньої школи І–ІІ сту- пенів Любомльського району Волинської області. — Рівне, 2002. — 136 с. 64 Варфоломій, архієпископ (Ващук В.). Село Городно. Історико-краєзнавчий нарис. — Рівне, 2007. — 444 с. 65 Ярмолюк З. Від села Радовичі до річки Стохід. Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. — 152 с.; Ярмолюк З. Від витоків річки Неретва до озера Сомино. Історико- краєзнавчі нариси. — Луцьк: Волин. обл. друкарня, 2002. — 136 с. (Кн. 2 із серії “Ілюстрована історія Турійщини”). 66 Ярмолюк З. Історія села Соловичі Турійсь- кого району Волинської області (Історико- краєзнавчий нарис). 700-й річниці села присвячується. — Севастополь: Турія, 1999. — 52 с. 67 Ярмолюк З. Про Турійськ і Турійський район. — Луцьк, 2000. — 28 с. 68 Купчинський М. Купичів — минуле і су- часне: історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Вісник і К, 2003. — 336 с. 69 Гуртовий Г. Волинський Ружин і гетьма- ни Ружинські: Історико-краєзнавчі нари- си. — Луцьк: Надстир’я, 2003. — 60 с. 70 Гуртовий Г. Волинь — край козацький. — Луцьк: Надстир’я, 2000. — 352 с., іл. 71 Гуртовий Г. Євреї містечка Торчин. — К.: Вид-во “РИФ”, 2003. — 108 с. (Видано за програмою товариства “Єврейська спад- щина”). 72 Гуртовий Г. Торчин — передзвін віків. Іс- торико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2003. — 364 с. 73 Карплюк О. Рідні мої Озеряни: історико- краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2003. — 144 с. 74 Денисюк В. Камінь-Каширський. Істори- ко-краєзнавчий нарис. — Луцьк, 1996. — 176 с. 75 Денисюк В., Денисюк І. Ратнівська зем- ля. — Луцьк: Надстир’я, 2003. — 432 с. 76 Денисюк В., Денисюк І. Ратнівщина. Істо- рико-краєзнавчий нарис. — Луцьк, 1998. — 352 с. 77 Маневичам — 100 років. Історико-крає- знавчий нарис. — Луцьк, 1992. — 36 с. 78 Маневиччина — краса Волинського Поліс- ся. — Луцьк: Медіа, 2004. — 38 с.; іл. 79 Маневиччина крізь віки. Науково- краєзнавчий нарис. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. — 400 с.; іл. 80 Містечко Колки — важливий духовний осередок Волинського Полісся: (До 800- річчя заснування): Зб. тез доп. та повід. наук. конференції. — Луцьк, 1997. — 78 с. 81 Ляцевич К. М. Крізь віки і долі: Історія села Галузії. — Луцьк: Надстир’я, 2002. — 76 с. 82 Бишевич П. К., Журавлюк І. С., Клубук П. А. Любешівщина: з глибини століть до майбуття. Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк: Надстир’я, 2004. — 228 с. 83 Любешівщина (Історико-краєзнавчий на- рис). — Луцьк, 1996. — 151 с. 84 Бущик П. Г. Ми від роду — українці: Краєзнавчі нариси з історії Любешівсько- го району. — Луцьк: “Вісник і К°”, 2004. — 334 с. 85 Чучман Л. Берестечко. — Луцьк: Надстир’я, 1997. — 72 с. 86 Чучман Л. Горохів. Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2001. — 220 с. 87 Поліщук Г., Чучман Л. Село над Стиром. Перемилю 900. — Луцьк: Надстир’я, 1997. — 80 с. 88 Байда Т., Мялковська Г. Забороль — наше рідне село. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 62 с. Луцький район: минуле і сучасність. — Луцьк, 2001. — 186 с.: іл.; Терський С. В. Лучеськ Х–ХV ст.: Монографія. — Львів: Львівська політехніка, 2006. — 252 с. 307 89 Мандзюк Ф. Г., Окуневич В. П. У Луцько- му замку. Путівник. — Луцьк: “Волиня- нин”, 2008. — 176 с. 90 Кучинко М. Володимир середньовіч- ний. — Луцьк: Волинська обласна друкар- ня, 2006. — 144 с. 91 Богуш М. І. Залишиться у вічності: Воло- димир-Волинський: історія, яка завжди з нами // Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк: Надстир’я, 2008. — 376 с., іл. 92 Теодорович М. І. Місто Володимир Волин- ської губернії в зв’язку з історією Волин- ської єпархії: Історичний опис. — Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2008. — 248 с. (Репринт- не видання). 93 Семенюк А. Ковель: минуле і сучасне: Істо- рико-краєзн. нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2000. — 314 с.: іл. 94 Нововолинськ та околиці. Край шах- тарської праці. Історико-публіцистичні нариси. — Львів: ДП “Видавничий дім УКРПОЛ”, 2008. — 164 с.; Борисюк С. Во- линське Прибужжя: крізь серце й заметіль століть. Історико-краєзнавче, фольклорно- етнографічне та автобіографічне есе. — Нововолинськ: Мінотавр, 2007. — 584 с. 95 Богуш, М., Павленко Г. Ківерцівщина: крізь віки і долі. Історико-краєзнавчі на- риси. — Луцьк: Налстир’я, 2006. — 520 с. 96 Павлов В. Старовижівщина — поліський край. Історико-краєзнавчий нарис. — Лу- цьк: Надстир’я, 2006. — 192 с.; 16 с. кол. вкладка. 97 Маневиччина крізь віки. Науково- краєзнавчий нарис. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. — 400 с.; іл. 98 Затурці в історії України та Волині. Нау- ковий збірник. Матеріали науково-прак- тичної конференції, приуроченої 500-й річниці першої писемної згадки про с. За- турці Локачинського району волинської області, 16 листопада 2003 р. — Луцьк: Б. в., 2004. — 199 с.; іл.; Локачі. Маленьке містечко у великій історії України. Краєзнавчий нарис. — Луцьк: Терен, 2005. — 48 с. 99 Кондратович О. П. Нуйно: на скрижалях історії і сьогодення. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 152 с. 100 Шуйчик В. Ф. Хотешів. Короткий нарис іс- то рії села. — Хотешів: Б. в., 2006. — 76 с. 101 Бондарчук Андрій. Стежки до хати. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 196 с. 102 Марчук Леонід. Історія села Бірки: істо- рико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2004. — 136 с. 103 Ющук В. Л. Скибам — 440 років. Істори- ко-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 2004. — 56 с. 104 Власюк Ю. Д. Село… і серце одпочине. — К.: Вид-во “АртЕк”, 2003, 104 с.: іл. (Село Ставки Турійського району). 105 Назарчук О., Шумський М. Село моє [Бе- рестяни]. — Б. м: б. в., 2002. — 30 с. 106 Нестерчук М. Сильно. — Стрий: Щед- рик, 2002. 107 Терський С. Олика: Історичний нарис. — Львів: Новий час, 2001. — 52 с., іл. (Серія “Літописні міста Волині”. — Вип. 1.). 108 Мельник Валерій. З історії охорони при- роди на Волині. Історико-краєзнавчі на- риси. — Луцьк: Надстир’я, 2002. — 152 с. 109 Мельник В., Колісник Богдан. Літопис Волинського лісу. 988 — 2004. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. — 320 с., 620 іл. 110 А ми тую червону калину підіймемо. Збірник повстанських пісень. — Луцьк: Б. в., 1992. — 112 с. 111 Чуєш брате мій. Збірник повстанських віршів. — Луцьк, 1992. — 130 с. 112 Денисюк В. Зачаровані мистецтвом. До 40-річчя Луцького міського Будинку культури — народного Дому “Просві- та”. — Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надстир’я, 1997. — 160 с. 113 Денисюк В. Золота нива “Колоса”. Істори- ко-краєзнавчий нарис. — Луцьк: Надсти- р’я, 1997. — 104 с. 114 Огородник О., Гей В. І піснею хата багата. Твори для народного хору та вокальних ансамблів. — Луцьк: Надстир’я, 2004. — 160 с. (Музика О. Огородника, слова В. Гея). 115 Кривенький С. Волинь моя. Пісні для на- родного хору, вокального ансамблю та со- лоспіву. — Луцьк: Надстир’я, 1999. — 64 с. 116 Стефанишин М. Роздуми про музику. — Луцьк: Надстир’я, 2008. — 364 с. 117 Горошко А. Пісні народжені з любові. Для хору, вокальних ансамблів, солоспіву. — Луцьк: Надстир’я, 1998. — 88 с. 118 Каліщук О. Не вмре наша пісня. — Ново- волинськ: Мінотавр, 2008. — 232 с. 119 Шиманський Петро. Музична культура 308 Краєзнавство 3–4 2009 Волині 1-ї половини ХХ ст.: Моногра- фія. — Луцьк: РВВ “Вежа” ВДУ, 2005. — 172 с. 120 Гей В. С. Під сузір’ям калини. Народо- знавчий календар. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 115 с. 121 На берегах Вижівки. Упорядник О. І. Ча- бан. — Луцьк: “Волинська книга” — ВАТ “Волинська обласна друкарня”, 2008. — 256 с. 122 “Роде наш красний…” Волинь у долях краян і людських документах. Т. 1. — Луцьк: Вежа, 1996. — 444 с. Т. 2. — Лу- цьк: Вежа, 1996. — 344 с. Т. 3. — Луцьк: Вежа, 1999. — 906 с. 123 Каталог обласної виставки народного мистецтва Волині. — Луцьк, 1991. — 23 с. 124 Нев’янучий сад. Вишивані рушники сестер Галини та Світлани Махнюк. — Луцьк, 2006. — 24 с.: іл. 125 Відродимо народні традиції. — Луцьк, 1992. — Кн. 1–2. 126 Географія рідного краю: м. Луцьк. Під- ручник для учнів 5 класу. — Луцьк: Во- линська обласна друкарня, 2000. — 170 с. 127 Матвійчук Л. Збирачі фольклору Волин- ського краю // Дніпро. — 1996. — № 3– 4. — С. 133. 128 Ой роде наш красний: З досвіду проведен- ня заходів з народознавства у середній школі № 20 м. Луцька Волинської облас- ті. — Луцьк: Надстир’я, 1993. — 110 с. 129 Давидюк В. Полісько-Волинський наро- дознавчий центр і його концепція дослід- ження народної культури Полісся // Полісся: етнікос, традиції, культура. Збірник матеріалів конференції. — Лу- цьк, 1997. — С. 3–8. 130 Бібліотечка народознавця. — Луцьк: Надстир’я, 1993 (Г. Аркушин. А хто же вас народжував, слова… Бібліотека наро- дознавця. — Луцьк: Надстир’я, 1993. — 32 с.; Легенди Полісся. Упоряд. В. Дави- дюк. — 20 с.; Зоряна вода (таємниці поліських знахарів). Упоряд. В. Дави- дюк. — 24 с.; В. Давидюк. Чи казка справ- ді небелиця? — 29 с.; А. Данилюк. Наша хата. Етнографічний нарис про традицій- не поліське житло. — 63 с.; І. Денисюк. Амазонки на Поліссі. — 28 с.; О. Кондра- тович. Як у лузі калиночка з квітками. Образ жінки-матері у народно-пісенній творчості Полісся. — 16 с.; О. Ошуркевич. Затрубили труби. З історії народних му- зичних інструментів. — 24 с.; С. Цюриць. А вже недалечко червоне яєчко. — 20 с.). 131 Золота скриня: Народні легенди й пере- кази з північної Волині й Західного Полісся. Луцьк: Вежа, 1996. — 124 с. 132 Климчук В. Ярмарок: Інсценізовані роз- повіді про народні свята й обряди. — Луцьк: Надстир’я, 1996. — 96 с. 133 Колодійчук Є. Диво зцілення: Розповіді з народознавства. — К.: Укр. письменник, 1993. — 208 с. (Полемічні нотатки про Шацькі озера — с. 136–146). 134 Матвійчук Л. Збирачі фольклору Волин- ського краю // Дніпро. — 1996. — № 3– 4. — С. 133. 135 Кучерук В. З історії досліджень волинсь- кого фольклору // Науковий вісник ВДУ: Мистецтвознавство. Вип. 2. — Луцьк: Вежа, 1998.– С. 64–66. 136 Харко Ю., Василюк Л. Микола Корзо- нюк — дослідник Волинського краю // Суспільствознавчі науки та відродження нації. Кн. 2. — Луцьк, 1997. — С. 81–85. 137 Давидюк В. “Писались назви ралом і ме- чем…” // Волинь. — 1995. — № 2. — С. 54–64. 138 Давидюк В. Етнологічний нарис Волині за матеріалами експедиції Полісько-Во- линського народознавчого центру “Воли- няна — 2003”. — Луцьк: Інститут куль- турної антропології, 2005. — 70 с. 139 Давидюк В. Князь Роман героєм полісь- кої щедрівки. — Рівне: Волинські обере- ги, 2003. — 84 с.; іл. 140 Давидюк В. Крокове колесо: Нариси з іс- торичної семантики українського фоль- клору. — К.: Наукова думка, 2002. — 188 с. 141 Данилюк А. Волинь: пам’ятки народної архітектури. — Луцьк: Надстир’я, 2000. 142 Данилюк А. Давнє народне житло в Ша- цькому національному парку // Народна творчість та етнографія. — 1994. — № 2– 3. — С. 70–73. 143 Данилюк А. Дорогами українського Полісся — до прабатьківщини слов’ян // Берегиня. — 1994. — № 2–3. — С. 75–80. 144 Данилюк А. Народна архітектура Волин- ського Полісся. — Луцьк: Б. в., 2002. — 85 с. 145 Данилюк А. Село Самари через 100 років // Дзвін. — 1999. — № 3–4. — С. 51–55. 309 146 Данилюк А. Традиційна культура ре- гіонів Полісся. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. — 2002. — 174 с. 147 Аркушин Г. Варіанти імені, жартівливі, прізвиська, псевдоніми та криптоніми Лесі Українки // Дивослово. — № 2. — С. 15–16. 148 Аркушин Г. Силенська гуторка. — Лу- цьк: Вежа, 1996. — 168 с. 149 Аркушин Г. Словник Західнополіських говірок. — Луцьк: Вежа, 2000. Т.1. — (А — Н). — ХХІV + 354 с.; Т.2. — (О — Я). — 458 с. 150 Аркушин Г. Атлас мисливської лексики Західного Полісся. — Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — 410 с. 151 Данилюк О. Словник народних геогра- фічних термінів Волині. — Луцьк: Надстир’я, 1997. — 108 с. 152 Поплавський П. Ім’я від слова “Окунь” // Озерний край. — 1991. — № 1. — С. 27. 153 Шульгач В. Ойконімія Волині. Етимоло- гічний словник-довідник. — К.: Кий, 2001. — 156 с. (1100 ойконімів). 154 Веремійчик І. Традиційні знаряддя пра- ці, промисли і ремесла на Волині. — Лу- цьк, 1995. — 256 с. 155 Духовна культура України. Якій їй бути завтра? Міжнародний фестиваль ук- раїнського фольклору “Берегиня”: Тези доп. учасників наук.-практ. конферен- ції. — Луцьк, 1993. — 44 с. 156 Майданець І. Жидичин. Історико-крає- знавчий нарис. — Луцьк, 1998. — 88 с. 157 Терський С. Історія вивчення житлового будівництва Лучеська у VIII–XIV ст. // Атлас історії культури Волинської області. Тези республіканської конференції. — Луцьк, 1991. — С. 19–22. 158 Приступа Богдан. Святині Прибузького краю. — Нововолинськ: Мінотавр, 2005. — 80 с.: іл.; Сегейда Харитон. Світильники отчої віри. Нариси про церкви Локачинського району. — Луцьк: Надстир’я, 2002. — 228 с. (Бібліотека журналу “Волинь”). 159 Корнелюк Д. Духовне небо Волині. Презентаційний альманах. — Луцьк: Надстир’я, 2007. — 288 с. 160 Джерела. Часопис розвитку духовної культури. № 1. — Луцьк, 2000. — 165 с. 161 Джерела. Часопис розвитку духовної культури. № 2. — Луцьк, 2001. — 167 с. 162 Волинь — шляхами Європи. — Луцьк: Волинська книга, 2008. — 256 с.; 340 іл. 163 Мандзюк Ф. Г., Окуневич В. П. У Луцько- му замку. Путівник. — Луцьк: “Волиня- нин”, 2008. — 176 с. 164 Полятикін М. Народні танці Волині та Волинського Полісся. — Луцьк: Волинсь- ка обласна друкарня, 2008. — 102 с. 165 Проблеми збереження матеріальної і ду- ховної культури Полісся. — Сарни, 1994. — 16 с. 166 Проблеми охорони генофонду природи Полісся. Збірник наукових праць. — Лу- цьк: Надстир’я, 2001. — 164 с. 167 Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Вип. ІІ. — Рівне: Перспективи, 2002. — 120 с. (Збірник матеріалів комп- лексних наукових експедицій Рівненсь- кого фольклорно-етнографічного това- риства). 168 Шевчук С. Жертовність для утвердження України. — Рівне, 2002. — 100 с. 169 Родина Косачів і волиняни: Спогади, пе- рекази. — Луцьк: Волинська обласна дру- карня, 2002. — 64 с. 170 Волинське народне вбрання. Виставка. Буклет. — Варшава: Тирса, 1993. 171 Стельмащук Г. Давнє вбрання на Волині. Етнографічно-мистецьке дослідження. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 280 с. 172 Костюк М. М. Регіональна своєрідність жіночих сорочок Волині і Західного Полісся (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.) // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. — 2002. — № 6. — С. 116–120. 173 Ошуркевич О. Пісні з Колодяжна. Фоль- клорний збірник. — Луцьк: Надстир’я, 1998. — 152 с. 174 Лірницькі пісні з Полісся. Матеріали до вивчення лірницької традиції / Записи, впорядкування і примітки Олекси Ошур- кевича. Нотні транскрипції Юрія Риба- ка. — Рівне: Рівненська друкарня, 2002. — 139 с. 175 Ошуркевич О. Найрідніший рідний край — Волинь: Путівник. — Львів, 1991. — 79 с., іл. 176 Ошуркевич О. Ф. До джерел. Народознавчі статті, розвідки, тексти. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. — 352 с. 310 Краєзнавство 3–4 2009 177 Калиновий квіт Полісся. Народні пісні, що побутують у Камінь-Каширському районі на Волині, зібрала і впорядкувала О. П. Кондратович. — Луцьк: Надстир’я, 1994. — 225 с. 178 Кондратович О. “Як у лузі калинойка з квітками”. Возвеличення Жінки-Матері в пісенному фольклорі Волинського Полісся. — Вид. 2, доп. — Луцьк: Медіа, 1999. — 96 с. 179 Кондратович О. Весілля на Поліссі. 800- річчю Каменя-Каширського присвячуєть- ся. — Луцьк: Надстир’я, 1996. — 112 с. 180 Кондратович О. Народини, або Дарована Богом свіча: родильні Західного Полісся. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. — 132 с. 181 Минуле і сучасне Волині й Полісся: на- родна культура — шлях до себе. Збірник наукових праць. Вип. 11. — Луцьк, 2003. — 140 с., іл. (На пошану відомому краєзнавцю, фольклористу і етнографу Олексію Федоровичу Ошуркевичу з наго- ди 70-річчя). 182 Ті вічні пісні, …ті єдині спадки… (Леся Українка). — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006 (У трьох частинах. До 135-річчя від дня народження Лесі Ук- раїнки). 183 Народні ужиткові форми. Волинська об- ласть (Навчальний посібник для студен- тів спеціальностей “Дизайн” і “Образот- ворче та декоративне мистецтво”). — Лу- цьк: ЛДТУ, 2006. (Методичні вказівки. — 16 с.; Вбрання. — 60 с.; Ви- роби з глини. — 16 с.; Вироби з дерева, лози, соломи. — 36 с.). 184 Атлас історії культури Волинської облас- ті / Відп. ред. Ф. В. Зузук. — Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Україн- ки, 2008. — 112 с. 185 Кравчук Петро. Книга рекордів Во- лині. — Луцьк-Любешів: Волинська об- ласна друкарня, 2005. — 304 с.; іл. 186 Від серця до серця… Волинь у поштовій листівці початку ХХ століття. Альбом- каталог. — Луцьк: ІНІЦІАЛ, 2008. — 200 с. 187 Олександр Цинкаловський та праісторія Волині /Упорядник Г. Охріменко. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2007. — 740 с.: іл. 188 Археологічна спадщина Яна Фітцке. За заг. ред. Г. Охріменка. — Луцьк: Волин- ська обласна друкарня, 2005. — 488 с. 189 Кучинко М., Охріменко Г., Савицький В. Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби. — Луцьк: Волинська облас- на друкарня, 2008. — 328 с. 190 Нариси культури давньої Волині. За заг. ред. Г. Охріменка. — Луцьк: Волинська обласна друкарня. 2006. — 600 с. (серія “Краєзнавча бібліотека Волині”). 191 Дзвони в історії і культурі народів світу: Матеріали І Міжнародної науково-прак- тичної конференції (26 серпня 2006 р., Луцьк, Замок Любарта): Науковий збір- ник. Вип. 1. / Упор. Г. Марчук. — Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2007. — 68 с. 192 Миколаївські читання: Матеріали І-го на- укового семінару, присвяченого пам’яті луцького князя і святого православної церкви Святослава-Миколи Святоші та святого Чудотворця Миколая Мирлікій- ського / Авт.-упор. Г. Марчук. — Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2007. — 76 с. 193 Історія і сучасність Волині. Жидичин — крізь віки. Науковий збірник. Випуск № 3: Матеріали ІV науково-практичної, історико-краєзнавчої конференції. — Луцьк, 2007. — 115 с. 194 Минуле і сучасне Волині. — Луцьк, 1985 — 1995. — Випуски 1–6. 195 Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 1998 — 2009. — Випуски 7–31. 196 Sulik A. F. Cmentarz polski w Kowlu. — Poznań, 2006. — 248 s. + 140 foto. 197 Костомаров М. Старожитності Волині. — Броди: Просвіта, 1999. — 32 с. (З ілюстр. Наполеона Орди). 198 Тучемський Михаїл, протоієрей. По глу- хих закутках Волинського Полісся: Про- повіді. Дорожні нотатки. (Кременець: “Церква і нарід”, 1938. — перевидан- ня). — Луцьк: Надстир’я, 2007. — 162 с. 199 Теодорович М. І. Волинь в описі міст, міс- течок і селищ в церковно-історичному, географічному, етнографічному, археоло- гічному і ін. відношеннях. Історико-ста- тистичний опис церков і приходів Волин- ської єпархії. Том V. Ковельський повіт. — Луцьк, 2008. — 580 с. (Історико- краєзнавче репринтне видання 1903 року). 200 Теодорович М. І. Місто Володимир Волинської губернії в зв’язку з історією Волинської єпархії: Історичний опис. — Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2008. — 248 с. 311 (Репринтне видання). 201 Теодорович М. І. Святкування 900-річчя Волинської єпархії: Історичний опис / Упорядн. Г. Гулько, І. Пасюк. — Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2008. — 280 с. (Репринтне видання). Геннадий Бондаренко Историко-этнографический обзор литературы за 1991–2008 гг. (Волынская область) В статье представлена историография этнографии Волынской области за 1991–2008 гг. Этнографические и народоведческие издания посвящены духовной культуре, традициям, обы- чаям, быту. Часть публикаций охватывает историю жилища и архитектуры. Представле- ны фольклорно-лингвистическое направление, сельский и городской быт и традиции в издани- ях о населённых пунктах. Анализируется литература о песенно-музыкальной культуре. Ключевые слова: этнография, народоведение, история, традиции, культура, Волынь, Поле- сье. Gennadiy Bondarenko Historical and ethnographic survey of the literature for 1991–2008 (Volynia area) The article presents a historiography of the ethnography of Volyn region for 1991 — 2008. Ethnographic publications devoted to spiritual culture, traditions, customs and everyday life. Part of the publication covers the history of housing and architecture. Submitted by folk-linguistic area, the urban and rural life and traditions in the publications on human settlements. Literature of song- musical culture is analysed. Key words: ethnography, history, traditions, culture, Volynia, Polesie.

Історико-етнографічний огляд літератури за 1991–2008 рр. (Волинська область)

Репозитарії

Схожі ресурси