Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей

У статті розглядається питання про участь кримського духівництва в роботі найстарішої краєзнавчої організації в Криму — Таврійської вченої архівної комісії. На основі аналізу “Известий” і протоколів засідань комісії висвітлена тематика історичних праць священиків та основні аспекти їхньої діяльності...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Каліновський, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2009
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Кримознавство в системі української історичної науки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31947
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей / В. Каліновський // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 90-95. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31947
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-319472013-02-13T03:25:40Z Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей Каліновський, В. Кримознавство в системі української історичної науки У статті розглядається питання про участь кримського духівництва в роботі найстарішої краєзнавчої організації в Криму — Таврійської вченої архівної комісії. На основі аналізу “Известий” і протоколів засідань комісії висвітлена тематика історичних праць священиків та основні аспекти їхньої діяльності. Автором систематизовані статті та доповіді істориків-аматорів. Зроблена оцінка внеску духовенства Криму у розвиток регіональних історичних досліджень. В статье рассматривается вопрос об участии крымского духовенства в работе старейшей краеведческой организации в Крыму — Таврической ученой архивной комиссии. На основе анализа “Известий” и протоколов заседаний комиссии освещена тематика исторических работ священников и основные аспекты их деятельности. Автором систематизированы статьи и доклады историков-аматоров. Сделана оценка вклада духовенства Крыма в развитие региональных исторических исследований. The article is about the involvement of clergy in the oldest organization of the local Crimean history — the Taurical scientific archive committee. It is based on the organization’s editorial office works’ analysis named “The News” and the protocols of the Commission, which cover different topics of historical works written by priests, also the main aspects of their studies. The author have identified the main articles and reports of historians-amateurs. The attempt of objectvely estimation clergy`s contribution of the Crimea in the development of regional historical researchings have been made. 2009 Article Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей / В. Каліновський // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 90-95. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31947 94(477.75):502.8“1887–1923” uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Кримознавство в системі української історичної науки Кримознавство в системі української історичної науки
spellingShingle	Кримознавство в системі української історичної науки Кримознавство в системі української історичної науки Каліновський, В. Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей Краєзнавство
description	У статті розглядається питання про участь кримського духівництва в роботі найстарішої краєзнавчої організації в Криму — Таврійської вченої архівної комісії. На основі аналізу “Известий” і протоколів засідань комісії висвітлена тематика історичних праць священиків та основні аспекти їхньої діяльності. Автором систематизовані статті та доповіді істориків-аматорів. Зроблена оцінка внеску духовенства Криму у розвиток регіональних історичних досліджень.
format	Article
author	Каліновський, В.
author_facet	Каліновський, В.
author_sort	Каліновський, В.
title	Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей
title_short	Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей
title_full	Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей
title_fullStr	Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей
title_full_unstemmed	Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей
title_sort	духівництво в заходах таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Кримознавство в системі української історичної науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31947
citation_txt	Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей / В. Каліновський // Краєзнавство. — 2009. — № 3-4. — С. 90-95. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT kalínovsʹkijv duhívnictvovzahodahtavríjsʹkoívčenoíarhívnoíkomísíízvivčennâohoronitapopulârizacíístarožitnostej
first_indexed	2025-07-03T12:26:18Z
last_indexed	2025-07-03T12:26:18Z
_version_	1836628656786505728
fulltext	89 ІІІ КРИМОЗНАВСТВО В СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ 90 Краєзнавство 3–4 2009 УДК 94(477.75):502.8“1887–1923” Володимир Каліновський (м. Київ) ДУХІВНИЦТВО В ЗАХОДАХ ТАВРІЙСЬКОЇ ВЧЕНОЇ АРХІВНОЇ КОМІСІЇ З ВИВЧЕННЯ, ОХОРОНИ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ СТАРОЖИТНОСТЕЙ У статті розглядається питання про участь кримського духівництва в роботі найстарі- шої краєзнавчої організації в Криму — Таврійської вченої архівної комісії. На основі аналізу “Известий” і протоколів засідань комісії висвітлена тематика історичних праць священиків та основні аспекти їхньої діяльності. Автором систематизовані статті та доповіді істори- ків-аматорів. Зроблена оцінка внеску духовенства Криму у розвиток регіональних історичних досліджень. Ключові слова: духовенство, Крим, Таврійська вчена архівна комісія. Після здобуття Україною незалежності ста- ло можливим дослідження діяльності право- славного духівництва з вивчення та охорони пам’яток християнства в Криму у XIX — на початку XX ст. та з популяризації окремих іс- торичних сюжетів1. Добре відомими сьогодні є описи Криму в релігійно-історичному відно- шенні, що були складені архієпископом Гав- риїлом та протоієреєм М. К. Родіоновим. Ве- ликим, хоча і неоднозначним, є внесок служи- телів культу в розвиток церковної археології, зокрема в Херсонесі Таврійському. Тим не менше питання про участь священиків у ре- гіональних наукових товариствах і сьогодні є недостатньо дослідженим. Серед усіх дорадянських кримознавчих ор- ганізацій особливе місце посідає найстаріша з них — Таврійська вчена архівна комісія (далі — ТВАК), заснована 24 січня 1887 року. Дослідники сьогодні дають високу оцінку діяльності цієї наукової інституції як у ціло- му, так і роботі її окремих представників. Зок- рема, у цілій низці ґрунтовних студій профе- сора А. А. Непомнящого2 позначена ця про- блема, висвітлена діяльність в ТВАК місцевих істориків та вчених з провідних академічних центрів, проте не розглядається окремо пи- тання про участь духівництва в заходах Ко- місії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей. В роботі Комісії брали участь найбільш поважні та освічені люди свого часу — науковці, викладачі навчальних за- кладів, представники місцевої адміністрації та дворянства тощо. Із “Алфавітних списків” її членів, які збереглися, виявляється, що за- гальна чисельність членів товариства в серед- ньому становила 300 осіб3. З них близько тридцяти були представниками місцевого православного духівництва. Вони брали участь в засіданнях комісії та друкували свої дослідження на сторінках її періодичного ви- дання — “Известий Таврической ученой архив ной комиссии” (далі — “ИТУАК”). За радянських часів неможливо було дати об’єктивну оцінку діяльності служителів культу. Головним завданням цієї статті є ви- рішення цього питання. Одразу зауважимо, що не є коректним порівняння історичних праць священиків та професійних вчених, ос- кільки релігійні діячі постійно виконували свої безпосередні обов’язки та їхній світогляд впливав на сприйняття деяких історичних подій. Серед членів-фундаторів організації було чимало служителів культу: секретар Таврій- ської духовної консисторії Олександр Васи- льович Гроздов, ректор Таврійської духовної семінарії протоієрей Іоан Павлинович Зна- менський, викладачі цього навчального за- кладу Олександр Васильович Іванов та Дмит- ро Кирилович Якимович, інспектор семінарії Григорій Федорович Соколов, священики Іоан Іванович Тяжелов та Микола Ільїнський4. На одному з перших засідань комісії її почесним членом був обраний єпископ Таврійський та Сімферопольський Мартініан (Муратовсь- кий)5. Ухвалено було також просити преосвя- щенного, щоб той запрошував до участі в за- няттях ТВАК священиків та доручив їм зби- рати відомості про старожитності, що зберігалися в церквах та монастирях: старо- давні священні книги, ікони, приладдя бого- служіння, а також сприяти в збереженні та описі археографічних та археологічних 91 пам’яток Таврійської губернії. Пропозиція священикам брати участь в роботі ТВАК та- кож була з’явилася на сторінках головного друкованого органу Таврійської єпархії — ча- сопису “Таврические епархиальные ведомос- ти”6. Таврійська духовна консисторія також надавала членам комісії безперешкодний до- ступ до власного архіву. Всі Таврійські преосвященні останньої чверті XIX — першої чверті XX ст. — Мар- тініан (Муратовський), Михайло (Грибановсь- кий), Микола (Зіоров), Олексій (Молчанов), Феофан (Бистров) та Дмитро (Абашидзе) — були почесними, а деякі навіть дійсними, чле- нами ТВАК. Керманичі Таврійської єпархії майже не виступали з науковими доповідями, але дуже суттєво допомагали комісії грошима. Проте, за свідоцтвом протоколів ТВАК, єпис- коп Михайло планував повідомити про копії архівних документів, що відносилися до іс- торії християнства в Тавриді та зберігалися в Константинопольському патріаршому архіві, але через важку хворобу не встиг цього зроби- ти7. Керівники єпархії інколи сприяли ТУАК в музейній діяльності. Для виставки на честь 300-річчя царювання династії Романових ар- хієпископ Дмитро надав предмети церковного приладдя з Сімферопольського кафедрального собору: Євангеліє, що пожертвувала храму ім- ператриця Катерина II, грамота Олександра II від 26 серпня 1856 р. населенню Тавриди в по- дяку за жертви під час Кримської війни8. На жаль, у двадцяті роки XX ст. ці унікальні речі безповоротно зникли. Одним з головних напрямів діяльності Комісії був розгляд справ і документів при- значених для знищення в губернських і пові- тових архівах різних відомств і виділення з них найбільш цікавих9. Справами архіву Тав- рійської духовної консисторії займалися І. П. Знаменський, І. І. Тяжелов і О. В. Гроз- дов; справами Губернського правління — О. В. Іванов, Д. К. Якимович. Вони ж займа- лися переглядом справ Таврійської палати ок- ружного суду. Велику кількість справ проглянув інспектор Сімферопольського чо- ловічого духовного училища Анатолій Мико- лайович Феноменов10. Дуже діяльним членом ТВАК був викладач Таврійської духовної семінарії та наглядач церковно-парафіяльних шкіл Таврійської гу- бернії О. В. Іванов. Голова комісії Арсеній Іва- нович Маркевич дав йому таку, вельми схвальну, характеристику: “Людина великої богословської освіти, величезної ерудиції та працездатності”11. Справді, Олександр Васи- льович дуже плідно працював на користь ко- місії, постійно друкуючи результати своїх до- сліджень на сторінках “ИТУАК”. Першою його публікацією стало повідомлення “До пи- тання про кам’яних баб у Криму”12, де він опи- сав ці пам’ятки сарматської давнини, що зна- ходилися у селищах Бердянського повіту Таврійської губернії, підкреслюючи немож- ливість придбати їх для музею Комісії через небажання місцевих мешканців їх продавати. В іншій своїй статті “Про поселення розколь- ників у кордонах нинішньої Таврійської гу- бернії”13 краєзнавець на основі архівних ма- теріалів встановив час появи в Криму старооб- рядців (одновірців). На думку дослідника, це відбулося 1785 року. До 100-річчя з дня смер- ті видатного полководця О. В. Суворова О. В. Івановим була підготована замітка “Кін- бурн”14, що присвячена перемозі Суворова над турецькою армією у війні 1787–1792 рр., та містить опис нині зруйнованого пам’ятника О. В. Суворову на Кінбурнській косі. В ма- теріалі “Славетна пам’ятка приєднання Кри- му до Росії”15 дослідник навів описи бронзової визолоченої дошки від шталмейстера імпера- торського двора В. В. Долгорукова та обеліску на честь генерал-аншефа В. М. Долгорукова (перший пам’ятник, взагалі встановлений в Сімферополі 1842 року). Після від’їзду з Сім- ферополя 1898 року відомого краєзнавця Алоїзія Осиповича Кашпара О. В. Іванов став хранителем музею комісії16. Окрім цього, Олександр Васильович постійно передавав до музейної колекції монети та інші цінні речі та проводив екскурсії. Не менш корисним для Комісії був секре- тар Таврійської духовної консисторії О. В. Гроздов. Всі його публікації присвячувалися найважливішим подіям з минувшини Таврій- ської єпархії. У п’ятому випуску “ИТУАК”, який був присвячений 900-літтю Хрещення Русі, всі статті були тематично пов’язані з іс- торією Херсонесу Таврійського. Дві публіка- ції підготував й О. В. Гроздов. У першій з них, “Історичній записці про Херсонеський, свято- го рівноапостольного великого князя Володи- мира, монастир”17, розповідалося про устрій кіновії на місці хрещення Володимира Вели- кого та перетворення її на монастир, про події Кримської (Східної) війни, що були пов’язані з життям обителі, про візити до Херсонесу царствених осіб та високопосадовців. Велику 92 Краєзнавство 3–4 2009 зацікавленість викликає другий матеріал О. В. Гроздова — “Архівні документи, що сто- суються до історії Херсонеського монасти- ря”18. Використовуючи матеріали з архівів Таврійської духовної консисторії, канцелярій Таврійського губернатора, Севастопольського військового губернатора та інших джерел, до- слідник простежив розвиток обителі. Най- більш цінними наведеними документами є “Записка про відновлення стародавніх святих місць у горах кримських”, що була складена архієпископом Інокентієм, та документи, що стосувалися розшуку старожитностей в Хер- сонесі. Секретар консисторії до 40-річчя відкриття Бахчисарайського Успенського скиту підготу- вав до друку “Відомості про бахчисарайську Успенську церкву, що була облаштована у кам’яній скелі”19, складені на основі рукопису протоієрея Михайла Кононовича Родіонова. Цей рукопис був виявлений у паперах єписко- па Іркутського Парфенія і, за думкою О. В. Гроздова, був презентований архієпископу Інокентію під час його робот зі створення у Криму “Російського Афону” — декількох мо- настирів, за устроєм подібних до відомих грецьких обителів. У статті наводилися усний народний переказ про початок шанування церкви з боку місцевого грецького населення, свідоцтва пов’язаних зі спорудою чудес. Вис- ловлювалися також гіпотези щодо часу ство- рення церкви. Автор відносив цю подію або до часу подорожі Кримом апостола Андрія Пер- возванного, або до часу діяльності Папи Рим- ського Климента. Сучасні дослідники схиля- ються до думки, що церква була побудована у VI ст. О. В. Гроздов піклувався також про попов- нення фондів музею старожитностей ТВАК в Сімферополі новими експонатами. Після його заяви комісія звернулася до архімандрита Херсонеського монастиря Інокентія (також учасника комісії) із проханням доставити до музею ТВАК ті старожитності, які були знай- дені при розчищенні огорожі навколо храму Св. Володимира20. Декілька змістовних повідомлень зробив кафедральний протоієрей сімферопольського Олександро-Невського собору Олексій Геор- гійович Назаревський. У 55-му випуску “ИТУАК” була надрукована його “Сторінка з історії будівництва в Херсонесі храму Св. рів- ноапостольного князя Володимира”21. Вико- ристовуючи папери з архіву архієпископа Таврійського Гурія (Карпова), священик роз- крив питання збору коштів на будівництво со- бору та участь в ньому митрополита Московсь- кого Філарета. На засіданні ТВАК 13 квітня 1917 р. О. Г. Назаревський зачитав доповідь про дерев’яний спис, який зберігався в Сімфе- ропольському кафедральному соборі та ко- ристувався шануванням22. Також на основі документів Гурія протоієрей написав статтю в пам’ять преосвященного Флавіана, митропо- лита Київського та Галицького23, особливу увагу приділяючи перебуванню ієрарха в Тав- рійській єпархії. А. І. Маркевич в одному із звітів ТВАК під- креслював: “Невичерпне багатство старожит- ностей Криму, важливість збирання їх і за- побігання їхнього псування та загибелі вказу- ють Таврійській вченій архівній комісії інше завдання — бути берегинею пам’яток старови- ни, наскільки це для неї, звичайно, можли- во”24. 30 березня 1889 р. група членів Комісії у складі Д. К. Якимовича, М. О. Сахарова та А. М. Феноменова здійснила поїздку до серед- ньовічного караїмського міста Чуфут-Калє та оглянула залишки будівель у печерах25. Голо- вною метою поїздки був догляд за місцем, де, як передбачалося, знаходилася середньовічна печерна церква. Члени ТВАК після поїздки висловили припущення, що, судячи з усього, це була, скоріше, не церква, а житлове при- міщення. Протоієрей Анемподист Іполитович Голубєв вже в похилому віці став членом ко- місії, головним чином для того, аби зберігати руїни турецької фортеці в Перекопі, яка сис- тематично знищувалася мешканцями цього міста і навіть його міським керівництвом26. Під час урочистого засідання ТВАК 22 ве- ресня 1914 р. з нагоди прийняття губернських вчених архівних комісій під високе заступ- ництво імператора член комісії священик Олександр Павлович Сердобольський зачитав доповідь про осквернення християнських свя- тинь та храмів на територіях, які були окупо- вані армією Німеччини під час Першої світо- вої війни, зокрема в містах Реймс та Ченсто- хов27. О. П. Сердобольський протиставив цьому негативному явищу те шанобливе став- лення мешканців Російської імперії до куль- тових споруд, яке вони виявили в цю війну. Деякі кримські священики надсилали до ТВАК свої листи з повідомленнями на істо- ричні теми. Священик Судакської церкви Ва- лентин Томкевич у своєму листі детально опи- сав давню церкву в німецькій колонії селища 93 Судак Феодосійського повіту та запропонував відновити в ній богослужіння28. Комісія за- пропонувала йому звернутися з цим питанням до Одеського товариства історії та старожит- ностей. На засіданні ТВАК 2 жовтня 1907 р. був зачитаний інший лист В. Томкевича про проведені ним з дозволу імператорської Архе- ологічної комісії розкопки частини могильни- ка “Парланик-кая” (розбита скеля) поблизу селища Токлук Феодосійського повіту (нині — Богатівка)29. Цей стародавній цвинтар скла- дався з 122 могил. Священиком була розрита лише одна кам’яна могила, глибиною 0,6 м., але скелета в цілому вигляді не збереглося. Духовними особами розроблялися й філо- логічні та етнографічні теми. Так, священик Микола Саркін надрукував в “ИТУАК” своє дослідження тюрксько-татарських переказів, що стосувалися пророка Давида та Варсавії30. В ньому приводилися тексти кримськота- тарською мовою, коментарі до них та пере- клад російською мовою. Високий рівень пуб- лікації краєзнавця підкреслює той факт, що у складі ТВАК були відомі в той час мовознавці, і стаття не викликала в них заперечень. На жаль, деякі краєзнавчі проекти духів- ництва через різні причини залишилися не- реалізованими. Не були надруковані архівні матеріали до питання про відкриття самостій- ної архієрейської кафедри Таврійської єпархії та про історію Балаклавського Георгіївського монастиря, розробкою яких займався О. В. Гроздов31. Протоієрей О. Г. Назаревський вив- чав справи архіву Таврійської духовної кон- систорії, що відносилися до Кримської війни, але за невідомих причин не зробив жодного повідомлення на цю тему32. О. В. Іванов і М. О. Сахаров планували почати опис справ з історії церковного розколу в Криму, проте так і не виконали своєї роботи33. Складена виклада- чем Феодосійського вчительського інституту та членом комісії Дмитром Аркадійовичем Марковим “Тетрадь для учащихся старших классов, учителей народных училищ и люби- телей старины” для самостійної роботи з вив- чення історії місцевого краю і рекомендована до друку не вийшла через події Першої світо- вої війни34. Таврійське духівництво постійно допома- гало ТВАК у справі видання відомостей ко- місії. Протоієрей І. П. Знаменський в 1888 р. пожертвував дві стопи газетного паперу для друкування п’ятого номера “ИТУАК”35. 54-й та 55-й номери (1918 р.) стало можливим на- друкувати лише завдяки грошовій допомозі деяких організацій, в тому числі й Таврійсь- кого церковно-археологічного комітету36. Жовтневий переворот та братовбивча гро- мадянська війна, події якої значною мірою пов’язані з Кримом, суттєво ускладнила як діяльність ТВАК, так і можливість священи- ків брати участь в її роботі. Нова більшовиць- ка влада повела активну боротьбу з “опіумом для народу”. На засіданні комісії 26 березня 1918 р. священик І. І. Тяжелов заявив, що вся будівля Таврійської духовної консисторії реквізована місцевою владою для устрою в ній нового закладу, і що архів Консисторії, який займав чотири кімнати у цій будівлі, може сильно постраждати37. Комісія постановила негайно звернути увагу на ці обставини комі- сара внутрішніх справ та просити його зали- шити архів на його старому місці під належ- ною охороною. Після остаточного встановлен- ня радянської влади в Криму в 1920 р. всі священики були змушені виходити зі складу комісії, а невдовзі і сама ТВАК була реоргані- зована у Таврійське товариство з історії, архе- ології та етнографії. Духовні особи Криму брали активну участь в роботі ТВАК впродовж усіх років її існуван- ня. Священики та викладачі семінарії підго- тували значну кількість цікавих доповідей на історичні теми, переважно пов’язані з іс- торією Церкви в Криму. Духовними особами готувалися пам’яткознавчі дослідження з уні- кальними відомостями про храми півострова. Особлива увага приділялася собору Св. Воло- димира в Херсонесі. Деякі священики робили все для захисту курганів та церков у межах своїх парафій. Праці О. В. Іванова, О. В. Гроз- дова та О. Г. Назаревського, що присвячені дослідженню церковних старожитностей, збе- регли дуже важливу інформацію про пам’ятки релігійної історії Криму. Джерела та література 1 Непомнящий А. А. Деятельность священ- нослужителей по изучению и охране па- мятников древности в Крыму (XIX — на- чало ХХ века) // Церковные древности: Сборник материалов III Международной конференции “Церковная археология: Ли- тургическое устройство храмов и вопросы истории христианского богослужения” 94 Краєзнавство 3–4 2009 (Севастополь, 2003). — Симферополь: Универсум, 2005. — С. 103–140. 2 Непомнящий А. А. Найстаріше історико- краєзнавче товариство в Криму // Пам’ять століть. — 1998. — № 6. — С. 66–71. 3 Непомнящий А. А. Історичне кримознавс- тво (кінець XVIII — початок ХХ століття): Біобібліографічне дослідження. — Сімфе- рополь: Бізнес-Інформ, 2003. — С. 127. 4 Протокол открытия Таврической ученой архивной комиссии в Симферополе. 24 ян- варя 1887 г. // ИТУАК. — 1887. — № 1. — С. 11–12. 5 Протокол заседания ТУАК 30 мая 1887 г. // ИТУАК. — 1887. — № 1. — С. 16. 6 Об участии священнослужителей в комис- сии для изучения памятников старины в Таврической губернии — местной архив ной комиссии // Таврические епархиальные ве- домости. — 1887. — № 18. — С. 833–834. 7 Отчет о деятельности ТУАК за 1898 г. // ИТУАК. — 1899. — № 30. — С. 91. 8 Протокол заседания ТУАК 13 марта 1913 г. // ИТУАК. — 1913. — № 50. — С. 275. 9 Непомнящий А. А. Історичне кримознавс- тво (кінець XVIII — початок ХХ століття): Біобібліографічне дослідження. — Сімфе- ро поль: Бізнес-Інформ, 2003. — С. 127. 10 Отчет о деятельности ТУАК за 1898 г. // ИТУАК. — 1899. — № 30. — С. 91. 11 Протокол заседания ТУАК 19 октября 1911 г. // ИТУАК. — 1912. — № 47. — С. 43–44. 12 Иванов А. В. К вопросу о каменных бабах // ИТУАК. — 1888. — № 6. — C. 132–133. 13 Иванов А. [В.] О поселении раскольников в пределах Таврической губернии // ИТУАК. — 1889. — № 7. — C. 70–80. 14 Иванов А. В. Кинбурн: К 6 мая 1900 года // ИТУАК. — 1901. — № 31. — C. 27–29. 15 Иванов А. В. Замечательный памятник присоединения Крыма к России // ИТУАК. — 1905. — № 38. — C. 75–76. 16 Протокол заседания ТУАК 28 ноября 1898 г. // ИТУАК. — 1899. — № 29. — С. 111–112. 17 [Гроздов А. В.] Историческая записка о Херсонисском Св. равноапостольного ве- ликого князя Владимира монастыре // ИТУАК. — 1888. — № 5. — C. 76–80. 18 Гроздов А. В. Архивные документы, относя- щиеся к истории Херсонисского монастыря // ИТУАК. — 1888. — № 5. — C. 81–105. 19 Родионов М. Сведения о Бахчисарайской Успенской церкви, устроенной в каменной скале / Подг. А. В. Гроздова // ИТУАК. — 1890. — № 9. — C. 62–67. 20 Протокол заседания ТУАК 15 апреля 1888 г. // ИТУАК. — 1887. — № 4. — С. 73. 21 Назаревский А. Г. Страничка из истории сооружения в Херсонесе храма св. Рав- ноапостольного князя Владимира // ИТУАК. — 1918. — № 55. — C. 181–185. 22 Протокол заседания ТУАК 13 апреля 1917 г. // ИТУАК. — 1918. — № 55. — С. 311–312. 23 Назаревский А. Г. Памяти высокопреосвя- щенного Флавиана, митрополита Киевско- го и Галицкого, 4 ноября 1915 года // ИТУАК. — 1916. — № 53. — C. 111–146. 24 Отчет о деятельности ТУАК за 1891 г. // ИТУАК. — 1892. — № 15. — С. 114. 25 Протокол заседания ТУАК 4 мая 1889 г. // ИТУАК. — 1889. — № 8. — С. 120–123. 26 Отчет о деятельности ТУАК за 1910 г. // ИТУАК. — 1912. — № 47. — С. 6. 27 Протокол заседания ТУАК 22 сентября 1914 г. // ИТУАК. — 1914. — № 51. — С. 345–346. 28 Томкевич В. [О древней церкви в Судаке] // ИТУАК. — 1902. — № 34. — C. 63. 29 Протокол заседания ТУАК 2 октября 1907 г. // ИТУАК. — 1908. — № 41. — С. 257. 30 Саркин Н. Татарско-мусульманские пре- дания, касающиеся пророка Давида и Вир- савии // ИТУАК. — 1907. — № 40. — C. 81–85. 31 Протокол заседания ТУАК 31 января 1890 г. // ИТУАК. — 1890. — № 9. — С. 149; Протокол заседания ТУАК 31 янва- ря 1891г. // ИТУАК. — 1891. — № 12. — С. 118. 32 Протокол заседания ТУАК 29 сентября 1904 г. // ИТУАК. — 1904. — № 36. — С. 81. 33 Протокол годичного заседания ТУАК 18 декабря 1888 г. // ИТУАК. — 1889. — № 7. — С. 97. 34 Протокол заседания ТУАК 30 декабря 1915 г. // ИТУАК. — 1916. — № 53. — С. 224–225. 35 Протокол заседания ТУАК 29 сентября 1888 г. // ИТУАК. — 1888. — № 6. — С. 115. 36 Отчет о деятельности ТУАК за 1918 г. // ИТУАК. — 1920. — № 57. — С. 66. 37 Протокол заседания ТУАК 13 апреля 1917 г. // ИТУАК. — 1918. — № 55. — С. 311–312. 95 Владимир Калиновский Духовенство в мероприятиях Таврической ученой архивной комиссии по изучению, охране и популяризации древностей В статье рассматривается вопрос об участии крымского духовенства в работе старейшей краеведческой организации в Крыму — Таврической ученой архивной комиссии. На основе ана- лиза “Известий” и протоколов заседаний комиссии освещена тематика исторических работ священников и основные аспекты их деятельности. Автором систематизированы статьи и доклады историков-аматоров. Сделана оценка вклада духовенства Крыма в развитие регио- нальных исторических исследований. Ключевые слова: духовенство, Крым, Таврическая ученая архивная комиссия. Volodymyr Kalinovskyi Clergy in the activities Taurical scientific archive committee for the study, protection and promotion of antiquities The article is about the involvement of clergy in the oldest organization of the local Crimean history — the Taurical scientific archive committee. It is based on the organization’s editorial office works’ analysis named “The News” and the protocols of the Commission, which cover different topics of historical works written by priests, also the main aspects of their studies. The author have identified the main articles and reports of historians-amateurs. The attempt of objectvely estimation clergy`s contribution of the Crimea in the development of regional historical researchings have been made. Key words: clergy, Crimea, Taurical scientific archive committee.

Духівництво в заходах Таврійської вченої архівної комісії з вивчення, охорони та популяризації старожитностей

Institution

Ähnliche Einträge