Овідіопольський повіт Трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами Державного архіву Одеської області
У статті на основі архівних джерел досліджено етнокультурний стан в Овідіопольському повіті в період румунської окупації. Подаються дані про чисельність та склад населення, розвиток освіти на окупованій території....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31975 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Овідіопольський повіт Трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами Державного архіву Одеської області / І. Моторна // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 64-67. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31975 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-319752013-02-13T03:42:42Z Овідіопольський повіт Трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами Державного архіву Одеської області Моторна, І. 65 років перемоги у Великій Вітчизняній війні У статті на основі архівних джерел досліджено етнокультурний стан в Овідіопольському повіті в період румунської окупації. Подаються дані про чисельність та склад населення, розвиток освіти на окупованій території. В статье на основе архивных источников исследуется этнокультурное положение в Овидиопольском уезде в период румынской оккупации. Показывается национальный состав и количество населения, развитие образования на оккупированных территориях. The article based on archival research sources ethnocultural situation Ovidiopol’s’ka county between Romanian occupation. Served data on the number and composition of population, development of education in the occupied territory. 2010 Article Овідіопольський повіт Трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами Державного архіву Одеської області / І. Моторна // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 64-67. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31975 94(477.74):39:316.347“1941/1944” uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
65 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 65 років перемоги у Великій Вітчизняній війні |
| spellingShingle |
65 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 65 років перемоги у Великій Вітчизняній війні Моторна, І. Овідіопольський повіт Трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами Державного архіву Одеської області Краєзнавство |
| description |
У статті на основі архівних джерел досліджено етнокультурний стан в Овідіопольському повіті в період румунської окупації. Подаються дані про чисельність та склад населення, розвиток освіти на окупованій території. |
| format |
Article |
| author |
Моторна, І. |
| author_facet |
Моторна, І. |
| author_sort |
Моторна, І. |
| title |
Овідіопольський повіт Трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами Державного архіву Одеської області |
| title_short |
Овідіопольський повіт Трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами Державного архіву Одеської області |
| title_full |
Овідіопольський повіт Трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами Державного архіву Одеської області |
| title_fullStr |
Овідіопольський повіт Трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами Державного архіву Одеської області |
| title_full_unstemmed |
Овідіопольський повіт Трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами Державного архіву Одеської області |
| title_sort |
овідіопольський повіт трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами державного архіву одеської області |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
65 років перемоги у Великій Вітчизняній війні |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31975 |
| citation_txt |
Овідіопольський повіт Трансністрії (1941-1944 pp.): етнічний склад за матеріалами Державного архіву Одеської області / І. Моторна // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 64-67. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT motornaí ovídíopolʹsʹkijpovíttransnístríí19411944ppetníčnijskladzamateríalamideržavnogoarhívuodesʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-03T12:27:50Z |
| last_indexed |
2025-07-03T12:27:50Z |
| _version_ |
1836628753842700288 |
| fulltext |
64
Краєзнавство 1–2 2010
уДк 94(477.74):39:316.347“1941/1944”
Ірина Моторна (м. Одеса)
овіДіопольський повіт трансністрії (1941–1944 рр.):
етнічний склаД За матеріалами Державного
архіву оДеської області
У статті на основі архівних джерел досліджено етнокультурний стан в Овідіопольському
повіті в період румунської окупації. Подаються дані про чисельність та склад населення, роз-
виток освіти на окупованій території.
Ключові слова: Трансністрія, Овідіопольський повіт, румунська окупаційна влада, етно-
культурний стан.
вивчення становища етнічних меншин у
період Другої світової війни на території ук-
раїни і, зокрема, в багатоетнічному краю між
Південним бугом та Дністром, є маловисвітле-
ною як в українській, так і в зарубіжній іс-
торіографії та спонукає до актуалізації цього
питання. беззаперечно, можна стверджувати,
що дослідження стану етнічних меншин та
політика бухареста щодо них в окупованих
румунськими військами землях між Дністром
та Південним бугом — є новою, малодослід-
женою проблемою в сучасній історичній на-
уці. Зазначена територія увійшла в історію як
“губернаторство Трансністрія”. Маловив-
ченість джерельної бази даного періоду (особ-
ливо румуномовних, які зберігаються в одесь-
кому, Миколаївському, вінницькому, ки-
шинівському та бухарестському архівах) та
нечисленні наукові роботи спонукають нас до
постановки завдань у цій статті. Питання ет-
нічних меншин в історіографії, як вітчиз-
няній, так і зарубіжній, представлене пере-
важно працями з вивчення голокосту та аналі-
зом становища євреїв на вказаних територіях.
І майже відсутні ґрунтовні дослідження про
німців, болгар та інші групи, в тому числі ук-
раїнців. серед науковців, які в тій чи іншій
мірі торкаються окресленої тематики, можна
вирізнити вітчизняних дослідників М. І. Ми-
хайлуцу, в. П. щетнікова, Д. кушпліра1,
р. соловей, І. георге, в. Добрінеску, в. акі-
ма2 — істориків, які займаються вивченням
Трансністрії в україні, румунії та Молдові.
отже, спираючись на автентичні докумен-
ти румунського походження, що зберігаються
в Державному архіві одеської області, метою
запропонованої статті є спроба розглянути,
якою була етнічна ситуація в найпівденнішо-
му повіті Трансністрії — овідіопольському.
Під час румунської окупації повіт
об’єднував три тодішніх адміністративних
райони — овідіопольський, біляївський, ви-
годянський та німецький район францфельд
(колишній спартаківський).
За румунськими офіційними статистични-
ми показниками на 1943 р. в повіті прожива-
ли переважно українці, румуни, була невели-
ка частка росіян та окремий район німців. в
архівних джерелах знаходимо такі дані у
відсотках: українців — 43,97 %, 26,64 % —
румун (молдован), 21,73 % — німців, ро-
сіян — 7,44 % та інші етноси (болгари, поля-
ки, литовці, вірмени, білоруси) — 0,22 %. За-
лишається відкритим питання, як себе
ідентифікували молдовани, що проживали
тут з часів володарювання Штефана чел Маре
(Штефан великий). уряд називав їх місцеви-
ми румунами, які відірвалися від свого корін-
ня та не підтримували зв’язок з батьківщи-
ною — великою румунією3.
чисельність населення повіту за національ-
ним складом можна визначити так: місто
овідіополь — українців — 3485, румун —
1162.
По овідіопольському району — 8017 ук-
раїнців, 1542 румуни (молдовани), 657 росіян,
28 німців, 15 поляків та 1 білорус. біляївсь-
кий район — 18442 українці, 12107 румун
(молдован), 4379 росіян, 2795 німців, 61 лито-
вець, 21 поляк, 18 болгар, 15 білорусів, 12 вір-
менів. францфельдський район — 15431 ні-
мець, 300 українців, 70 румунів (молдован),
51 росіянин4.
Найбільшою румуномовною комуною в
овідіопольському районі, після овідіополя,
була калаглія (сучасне село Миколаївка
овідіопольського району одеської області) — з
населенням близько 4 тис. осіб, де більше 100
65
родин розмовляли румунською. На час 1942 р.
не знайдено ні однієї дитини, яка б розмовля-
ла румунською5.
біляївський район був здебільшого населе-
ний румунами (молдованами). Перші мешкан-
ці біляївки були румуни, тільки близько 150
років тому приїхали українці. Довгий час між
українцями та румунами були постійні сутич-
ки. На думку румунської адміністрації, ко-
лективізація та денаціоналізація з приходом
радянської влади сприяла тому, що румуни
асимілювалися серед “чужого” населення6.
Другою після біляївки великою румунсь-
кою комуною були Яськи. серед місцевого на-
селення можна дізнатися, що населення було
прислане сюди Штефаном чел Маре (стефа-
ном великим) для охорони розвідувального
пункту молдовського господаря. Набагато піз-
ніше сюди після повстання в Турбаях війська
під конвоєм привели турбаїв, згоду на засе-
лення яких на цьому місці дали молдовани. З
часом приїхали українці-поліщуки — це була
друга хвиля заселення українців, третьою
були українці, яких румуни називали “прохі-
тичи” або “венетичи” (“ті, що прийшли”),
можливо, так їх називало саме місцеве насе-
лення. в Яськах була румунськомовна школа,
яка працювала ще в радянський час7.
комуна Троїцьке сформована з румун-мол-
дован та росіян, які втікали з російської ім-
перії. більшість населення становлять мол-
довани, які зберегли школу до приходу ру-
мунської армії, маючи постійно вчителів з
Тираспольського культурного центру8.
Наступна комуна — градениці — знахо-
диться на північ від Троїцького, сформована
також з румун-молдован та росіян. Тут руму-
ни також мали свою школу в радянський пе-
ріод9.
кількість румун в найбільш румунізовано-
му районі повіту по комунах на 1943 р. стано-
вила: біляївка — 1076 осіб, з однією школою
молодших класів, з однієї гімназією на 4 кла-
си для всього району; Яськи — 1005 осіб, з од-
нією молодшою школою на 4 класи; Троїць-
ке — 2050 осіб з однією молодшою школою та
гімназією на 2 класи; градениці — 2566 осіб з
однією молодшою школою та гімназією на
один клас; красна горка — 224 особи з однією
молодшою школою; Доброжани — 4; вино-
градер — 673 особи; Молдованка — 220 осіб;
Петровське — 215 осіб; березань — 132 особи;
вигода — 28 осіб; фестеровка — 50 осіб; єли-
заветовка — 4; кристиянівка — 4; Інколів-
ка — 3; Пальово — 4; отрадовка — 9; ва-
сильєвка — 17. в районі також працювало
5 культурних центрів10.
Привертає увагу також німецький район —
францфельдський, який складався з таких
комун: францфельд (Надлиманське), фрей-
денсталь (с. Мирне, біляївського району), Пе-
терсталь (сучасне Петродолинське), Іозеф-
сталь (сучасна йосипівка), Нейсбург (сучасне
село Новоградівка), Марієнталь (Мар’янівка),
олександергільф (Доброалександрівка),
адольфсталь (ленінсталь), гросс-лібенталь
(сучасне село великодолинське), клейн-лі-
бенталь (Малодолинське), єкимівка. румунсь-
ка влада мала обмежену юрисдикцію в німець-
ких селах, якими опікувалась спеціальна
служба сс “фольксдойче міттельштеллє”
(“фоМі”). ця організація з 1942 р. взяла на
себе контроль над культурними та шкільними
закладами, утриманням релігійних установ, а
також призначенням бургомістрів німецьких
сільських рад. у гросс-лібенталі для керівної
ланки “німецької молоді” було створено на-
віть спеціальні курси, які готували юнаків з
18 років до служби в лавах німецької армії і
місцевих загонів самооборони. частина меш-
канців німецьких сіл, яка вільно володіла рід-
ною мовою, залучалась у якості перекладачів
до адміністративних структур на окупованій
території, а 20 з них добровільно пішли слу-
жити перекладачами до частини вермахту11.
румунська влада велику увагу приділяла
освіті етнічних меншин, вважаючи, що пот-
рібно розпочати румунізацію краю. останні
румуномовні школи були закриті в 1937 р. в
селах біляївського району (Троїцьке, Яськи
та градениці). Тільки у 1942 р. були відкриті
або відновлені всі школи в повіті з викладан-
ням румунською мовою. всі перші класи
1941/1942 навчального року по всьому повіту,
українські чи російські, були румунізовані.
адміністрація губернаторства приділяла ве-
лику увагу саме цьому району, тому що саме
тут проживало багато румун12.
усього в овідіопольському повіті налічува-
лось 46 шкіл, з них 10 було з румунською
мовою навчання та 31 з українською, 5 з росій-
ською та 10 з німецькою. серед вчителів біль-
шість також становили українці. освіту без-
посередньо контролювала румунська адмініст-
рація з бухареста, але це не стосувалось
німецькомовних шкіл, які були підпорядко-
вані німецькому командуванню. Також при
школах овідіополя були організовані курси
66
Краєзнавство 1–2 2010
румунської мови для всіх учителів, які викла-
дали в національних навчальних закладах.
Тут їм викладали як вчителі з самої румунії,
так і місцеві педагоги-молдовани13.
у 1941/1942 навчальному році були органі-
зовані курси румунської мови для вчителів
нерумун в овідіополі, біляївці, Яськах, гра-
деницях та Троїцькому. ці курси були органі-
зовані з ініціативи Повітового шкільного інс-
пекторату та працювали з березня до кінця
навчального року, викладали в них молдовсь-
кі вчителя з румунських шкіл. в липні 1942 р.
всі вчителі молдовани були розподілені по
всіх селах для викладання румунської мови.
коли в серпні були організовані курси ру-
мунської мови по всій Трансністрії, в овідіо-
польському повіті були організовані 2 нав-
чальних центри: в місті овідіополі з кількістю
47 іноетнічних вчителів та в комуні біляївка з
кількістю 83 іноетнічних вчителя. На цих
курсах викладали вже вчителі, що приїхали з
румунії14.
є. сипко в дослідженні “особливості ру-
мунського окупаційного режиму в Транс-
ністрії (ідеолого-культурологічний аспект)”
стверджує, що на всіх керівних посадах губер-
наторства та міських адміністраціях перебу-
вали румуни15. але в Даоо знаходимо дані по
овідіопольському повіту, в яких вказано, що
на керівних посадах перебували в румунських
селах — місцеві румуни, в українських — ук-
раїнці. І як раніше згадувалося, в німецьких
комунах керівництво складалося з місцевих
німців, які не підпорядковувалися румунсь-
кій адміністрації16. З одного боку, можна го-
ворити про співробітництво місцевого насе-
лення з окупаційною адміністрацією, чи прос-
то окупаційна влада толерантно ставилась до
місцевого населення саме в цьому повіті, і це
залежало передусім від тих, хто очолював
повіт. це ніяк не висвітлює ситуацію по всій
Трансністрії, а лише на зазначеному при-
кладі.
Підбиваючи підсумки, можна виділити
кілька важливих моментів означеної пробле-
ми. По-перше, варто говорити про те, що за
етнічним складом овідіопольський повіт хоча
і був поліетнічним, здебільшого його населя-
ли саме українці, які в деяких селах навіть
формували місцеву адміністрацію. румунська
влада називала їх прийшлим народом, нато-
мість стверджуючи, що місцеве населення
споконвічно було саме румунським, в інших
джерелах молдовське. По-друге, румунська
влада не контролювала місцевих німців — во-
ни були автономними, румуни лише приблиз-
но знали чисельність населення в німецьких
селах, кількість учнів у школах. По-третє,
аналізуючи джерела, можна з упевненістю го-
ворити, що румунська адміністрація зважала
на окремі потреби місцевого населення в ре-
гіоні, про що свідчить відкриття національ-
них шкіл, відновлення культурного життя в
повіті. На нашу думку, глибина румунізації
населення залежала до певної міри від керів-
ництва повіту, яке було місцевим за поход-
женням та запроваджувало зміни поступово.
Таким чином, аналізуючи становище етносів
в овідіопольському повіті, можна говорити
про те, що політика бухареста щодо меншин
була чітко спрямована на долучення місцево-
го населення до співпраці.
Джерела та література
1 Михайлуца М. Православна церква на
Півдні україни в роки Другої світової вій-
ни (1939–1945). — одеса, 2008. — 392 с.;
Щетніков В. П. одеса під час фашистської
окупації 16 жовтня 1941 — 10 квітня
1944 рр. // архіви окупації. 1941–1945 /
Державний комітет архівів; упоряд.
Н. Маковська. — к., 2006. — с. 823–833;
Кушплір Д. Трансністрія // Довідник з
історії україни / Заг. ред. І. Підкови,
р. Шуста. — к., 2001. — с. 873.
2 Solovei R. Activitatea Guvernamintului
Transnistriei on domeniul social-economic şi
cultural (19 aug. — 29 ian. 1944). — Iaşi,
2004; Gheorghe I. Un dictator neferecit –
mareşalul Antonescu: Calea României spre
Statul satelit. — Bucureşti: Machiavelli,
1996. — P. 204; Dobrinescu V. Basarabia în
anii celui de al razboi mondial (1939–
1947). — Iaşi. — 1995. — 374 p.; Achim V.
Proiectul guvernului de la Bucureşti vizând
schimbul de populaţie româno-ruso-ucrai-
nean (1943) // Revista Istorică. — S. N. —
XI (2000). — nr. 5-6. — р. 395–421.
3 Державний архів одеської області (далі
Даоо), ф. р-2357, оп. 1, спр.444, арк. 163.
4 Там само.
5 Там само, арк. 164.
6 Там само, арк. 31.
7 Там само.
6�
8 Там само.
9 Там само.
10 Там само, арк. 33.
11 Аргатюк С. С., Сапожников І. В. Минув-
шина багряних степів. Нариси з історії
овідіопольського району. — одеса: астро-
принт, 2007. — с. 54.
12 Державний архів одеської області (далі
Даоо), ф. р-2357, оп. 1, спр. 444, арк. 176.
13 Там само.
14 Там само, арк. 177.
15 Сипко Є. особливості румунського окупа-
ційного режиму в Трансністрії (ідеолого-
культурологічний аспект) // вісник книж-
кової палати. — 2001. — №1. — с. 32 – 34.
16 Даоо, ф. р-2357, оп. 1, спр. 444, арк. 12.
ирина моторная
овидиопольский уезд транснистрии (1941–1944 гг.): этнический состав
по материалам государственного архива одесской области
В статье на основе архивных источников исследуется этнокультурное положение в Ови-
диопольском уезде в период румынской оккупации. Показывается национальный состав и ко-
личество населения, развитие образования на оккупированных территориях.
Ключевые слова: Транснистрия, Овидиопольский уезд, румынская оккупационная власть,
этнокультурное положение.
Irina Motorna
Ovidiopol Transnistria (1941–1944 years.): еthnic situation in the county based
on the State Archive of Odessa region
The article based on archival research sources ethnocultural situation Ovidiopol’s’ka county
between Romanian occupation. Served data on the number and composition of population,
development of education in the occupied territory.
Key words: Transnistria, Ovidiopol county, the Romanian occupation authorities, ethnocultural
position.
|