Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення)

У статті на основі всебічного аналізу історіографії, польової документації та наукових звітів розглядається питання історії та сучасного стану археологічних досліджень древнього міста Лучеськ, його найближчих околиць та передмість....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Баюк, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2010
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31981
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення) / В. Баюк // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 123-129. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31981
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-319812013-02-13T02:17:45Z Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення) Баюк, В. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення У статті на основі всебічного аналізу історіографії, польової документації та наукових звітів розглядається питання історії та сучасного стану археологічних досліджень древнього міста Лучеськ, його найближчих околиць та передмість. В статье на основании всестороннего анализа историографии, полевой документации и научных отчётов рассматриваются вопросы истории и настоящего времени археологических исследований древнего города Луческа, его ближайших окрестностей и предместий. In the article on the basis of comprehensive analysis of historiography, field document and scientific reports the question of history and modern state of archaeological researches of ancient city Luchesk, its nearest fences and suburbs surrounding village is considered. 2010 Article Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення) / В. Баюк // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 123-129. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31981 904 (477.82) (1–24) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
spellingShingle	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Баюк, В. Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення) Краєзнавство
description	У статті на основі всебічного аналізу історіографії, польової документації та наукових звітів розглядається питання історії та сучасного стану археологічних досліджень древнього міста Лучеськ, його найближчих околиць та передмість.
format	Article
author	Баюк, В.
author_facet	Баюк, В.
author_sort	Баюк, В.
title	Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення)
title_short	Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення)
title_full	Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення)
title_fullStr	Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення)
title_full_unstemmed	Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення)
title_sort	археологічні дослідження луцька (історія та сьогодення)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31981
citation_txt	Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення) / В. Баюк // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 123-129. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT baûkv arheologíčnídoslídžennâlucʹkaístoríâtasʹogodennâ
first_indexed	2025-07-03T12:28:12Z
last_indexed	2025-07-03T12:28:12Z
_version_	1836628776610430976
fulltext	122 Краєзнавство 1–2 2010 іV історія міст і сіл україни: історико-теоретичні проблеми вивчення 123 уДк 904 (477.82) (1–24) Віктор Баюк (м. Луцьк) археологічні ДосліДження луцька (історія та сьогоДення) У статті на основі всебічного аналізу історіографії, польової документації та наукових звітів розглядається питання історії та сучасного стану археологічних досліджень древнього міста Лучеськ, його найближчих околиць та передмість. Ключові слова: археологічні дослідження, монументальна архітектура, Луцьк, історія, іс- торіографія. постановка наукової проблеми. До середи- ни хІх ст. в луцьку, як і в інших невеликих містах україни, спеціальні археологічні робо- ти не проводились. Дослідників цікавив на- самперед південь — золото та коштовності скіфських царів та знаті засліплювали уяву та спрямовували на все нові роботи до великого степу. його давнина манила, збірки, часто приватні, постійно поповнювались унікальни- ми скарбами, здобутими примітивною мето- дикою “речової” археології. Провінційне міс- то жило, затаївши свою історію у сутінках віків, а декотрі неминучі випадкові знахідки незвичних речей пояснювались сучасниками просто та безхитрісно. Поштовх до досліджень у цій ситуації міг відбутись лише при вияв- ленні чогось, що вийшло б за рамки пояснень та розуміння лучан. виклад основного матеріалу. Перші спроби археологічних досліджень у місті були зумов- лені відкриттям 1852 року, коли на території верхнього замку поруч з церквою Івана бого- слова було виявлено вцілілу гробницю, пов’я- зану сучасниками з особою луцького єпископа кирила Терлецького. Інформація про розко- пки не збереглась, відомо лише, що там пра- цював київський дослідник Потапов1. ця ви- падкова знахідка сприяла зацікавленню іс- торією луцька вчених київської комісії з розгляду давніх актів, експедиція якої працю- вала протягом 1855–1856 років. Метою керів- ника робіт професора Миколи Іванишева визначався пошук “змерлих господарей хрис- тиянських, великих князей русских”2, най- певніше це стосувалось перевірки інформації про єпископа Терлецького та пошук місця спочинку князя любарта гедеміновича. На- ступного року Іванишева змінив завідувач му- зею старожитностей при київському універ- ситеті св. володимира Яків волошинський. Експедиція під його керівництвом здійснила суцільне обстеження руїн храму, виявила у південній апсиді під підлогою одинарне під- плиточне поховання. результати робіт були без сумніву цікавими, виявлене поховання всередині храму могло належати його фунда- тору або визначному прихожанину, однак особливостей храму, його структурних рис не було простежено. Дослідник також не вико- нав чіткого плану споруди, було зроблено лише замальовки гробниці3. Значну роль у збереженні культурної спад- щини міста відігравало луцьке хрестовоздви- женське братство, яке своїми силами органі- зувало “древнехранилище” (збірку предметів старовини). До нього на збереження потрап- ляли передовсім культові церковні предмети, а також випадкові викопні знахідки. Діяль- ність братчиків дала змогу трохи системати- зувати стародавні речі, однак переважна їх більшість у дусі часу продовжувала зосеред- жуватись у приватних колекціях та збірках. спробу систематизації всіх відомих йому археологічних матеріалів та об’єктів зробив в. антонович, уклавши у 1901 р. “археоло- гічну карту волинської губернії”4. Така робо- та стала можлива із зародженням наприкінці хІх ст. української національної історичної школи та зацікавленістю дослідників у історії своїх етнічних земель та власного народу. Зок- рема в житомирі 2 січня 1894 р. відбулось офіційне відкриття волинського церковно-ар- хеологічного товариства (головою було обрано М. барського), яке згідно зі своїм статутним завданням “розшукує й оприлюднює пам’ятки до цих пір невідомі, а також і збірки ма- теріалів церковно-історичних, церковно-архе- ологічних і етнографічних, що зберігається в різних установах і в приватних осіб, дає їм оцінку і вирішує, яке може бути зроблене з 124 Краєзнавство 1–2 2010 них, відповідно до мети товариства вико- ристання”5. реальна його робота проявилась уже 1897–1898 рр., коли при сприянні това- риства дружина професора антоновича к. Мельник-антонович провела перші фахові археологічні дослідження в місті луцьк та його найближчих околицях. Зокрема на місті літописного кургану “романсівка”, в урочищі “свята гора”, нею було досліджено заглиблене житло типу лука райковецька, однак інфор- мація Іпатіївського літопису щодо легендар- ного коня князя андрія боголюбського не під- твердилась6. Також в поле зору дослідниці потрапили курганні могильники — нею було розкопано значну кількість насипів поблизу сіл гірка Полонка, городище, городок, усичі, крупа, Теремне, вишнів, борохів та Піддубці, описано речовий поховальний інвентар VІІІ– хІІІ ст. та здійснено описи курганних груп7. цінність цих розкопок полягає в тому, що ма- теріали з них стали своєрідним еталоном у вивченні давньоруських могильників волині в пізніший час8. буремні події воєн та революцій затримали розвиток наукових досліджень, ситуація змі- нилася лише після деякої злагодженості сус- пільного життя волині у складі польської дер- жави. у 1920–1930 рр. новостворена Держав- на служба охорони пам’яток історії та культури здійснює систематичні нагляди за земельними роботами в місцях з цінним куль- турним шаром. вони проводились М. Древ- ком, Я. фіцке, З. леським, л. чикаленком у зв’язку з активною забудовою зони старого міста, передмість гнідава, красне, біваки. Поряд з рятівними роботами було розгорнуто діяльність по обстеженню пам’яток у примісь- ких селах вишкові, кульчині, жидичині за участю відомих дослідників з варшави р. Якимовича та с. круковського. роботі дослід- ників всіляко сприяв створений у 1929 році крайовий музей (з 1935 р. — музей при місце- вому Товаристві прихильників наук)9, куди від того часу і до сьогодення потрапляють знахідки з розкопок волині. Музей дав змогу не лише накопичувати матеріали, а й висту- пав базою для їх подальшого наукового опису та досліджень. Привертав увагу дослідників також велич- ний верхній замок. у зв’язку з реставрацій- ними роботами 1933–1934 рр. у внутрішньому дворі поруч з в’їзною вежею було локалізова- но та частково розкопано залишки княжого палацу, проведено обстеження давньої цегля- ної церкви твердині. роботи проводив відомий дослідник дерев’яної архітектури л. Маслов, наукова інформація якого вийшла вже перед самою війною10. у 1939 році були розпочаті розвідки і поруч з самою вежею (інженер Я. Захватович), однак Друга світова війна на- довго перервала дослідження. Загалом потрібно відмітити достатньо ви- сокий науковий рівень, виконаний у міжвоєн- ний проміжок робіт, їх науковість та спрямо- ваність на всебічне вивчення історії волині. війна, післявоєнна розруха та гострі сус- пільні проблеми надовго затримали розвиток археологічної науки. лише після “хрущовсь- кої відлиги” та деякої українізації усіх рис життя науковці знову змогли повернутись до вивчення давнього лучеська. Професійні ро- боти були проведені М. кучерою лише у 1969 р. окрім гнідави, про що йтиметься ни- жче, київський науковець разом з місцевими краєзнавцями здійснили обстеження решток цегляної церкви св. Дмитра в окольному за- мку та заклали розвідкові шурфи біля її фун- даментів11. ці роботи дали якісний поштовх в дослідженнях, які протягом 1970 — поч. 80-х виходять на новий науковий рівень. цьому сприяла також значна будівельна активність зазначеного періоду та розуміння втрати цін- ного культурного шару міста при цих роботах. активно в зоні новобудов працюють М. кучін- ко, г. охріменко, М. говденко, зокрема в ста- рому місті на ринковому пагорбі, в урочищі Яровиця та на вулиці львівській. Метод розкопок широкими площами в при- міський зоні луцька вперше був застосований Д. Н. козаком у польових сезонах 1980– 1982 рр.12. його роботи в урочищі “Могилки” дали значний науковий матеріал для розумін- ня історії розвитку міста та його найближчих околиць, автором робіт також вперше було зроблено повну графічну реконструкцію цього дослідженого поселення13. у сфері досліджень монументальної архі- тектури середини 80-х рр. безперечно найваж- ливішою подією були розкопки експедиції ленінградського університету під керівниц- твом М. Малевської. Завдяки її роботам вда- лось продатувати час спорудження ряду місь- ких храмів14, продовжити роботи л. Маслова по дослідженню замкового палацу та повністю розкрити фундамент замкової церкви св.Івана богослова15. відтоді накрите місце розкопок стало справжньою окрасою верхнього замку та цікавим туристичним об’єктом. 125 З кінця 1980-х рр. розкопками міста та околиць активно займалась спільна експеди- ція луцького історико-культурного заповід- ника та львівського історичного музею. Заго- ни експедиції під керівництвом г. охріменка, с. Терського, П. Троневича16, б. сайчука про- водили дослідження на гнідаві, на території архімандричого подвір’я Нижнього замку, ринковому пагорбі та середмісті, були прове- дені суцільні розвідки в зоні старого міста по обох берегах стиру17. Проведенню планомірних досліджень ар- хеологічної історії луцька сприяє робота во- линської філії охоронної археологічної служ- би Інституту археології НаНу, працівники якої вже майже десятиліття працюють в місті та на його околицях. у 2005 році в. в. Шкоропадом та с. Д. Па- нишком було повністю розкопане неукріплен- не поселення на південно-східній околиці лу- цька над р. жидувкою. На площі робіт 1188 кв. м було досліджено сім об’єктів: чотири споруди і три господарські ями х–хІ ст. та ба- гатий культурний шар давньоруського часу18. рятівні археологічні дослідження були проведені у 2006 р. на місці відновлення обо- ронної стіни окольного замку поруч з в’їзною вежею у любартів верхній замок19. Траншеєю у 36 кв. м було досліджено культурний шар хІІІ–хVІІІ ст. (фрагменти кераміки, кахель та цегли-пальчатки), а також відкрито і досліджено частину первісних підмурків обо- ронної стіни луцького окольного замку литов- ської доби20. у районі легендарного кургану “роман- сівка” (тепер центральна частина міста) були проведені роботи у 2007 році. Тут на площі 116 кв. м було досліджено яму культури типу лука райковецька, житло давньоруського часу X — поч. XI ст. та погріб хVІІ ст.21. окрім цікавих археологічних матеріалів, що дивом збереглися посеред щільної забудови центру, знайдено ціле гарматне ядро періоду визволь- ної війни 1648–1654 рр.22. археологічні дослідження 2008 року про- водились також в історичному районі “Ярови- ця”, на корінному березі колись однойменної з урочищем річки. Тут, серед промислової зони вдалось дослідити частину споруди давньо- руського часу, яму Ткк та культурний шар від епохи бронзи до пізньосередньовічного часу23. Значних результатів вдалось досягти також у дослідженні північного передмістя княжого лучеська, а саме району літописного жиди- чина та його околиць24, який до цього лише був частково обстежений рядом фахівців25,26. розкопками 2008 року поряд з іншими матеріалами вдалося дослідити колекцію керамічних сопел для залізоварного ремесла (4 цілих вироби та 17 фрагментів), унікальну для території україни27. у 2009 році проводились дослідження на посаді літописного городища, досліджено культурний шар х–хІVст. та яму культури типу лука райковецька. особливу увагу серед комплексу знахідок викликає значна кількість таврованого посуду28, одно- типного з виявленим с. Терським у середмісті та дитинці лучеська29. Така спорідненість наштовхує на думку про суттєві економічні взаємовпливи центру та ремісничої периферії. особливо слід зупинитись на історії дослід- ження визначальної для питання формування міста унікальної пам’ятки археології в урочи- щі “гнідавська гірка”. урочище “гнідавська гірка” знаходиться на південній околиці міста та займає високий лівий корінний берег р. стир, обмежений із заходу р. рудкою, з півночі — балкою, висо- тою до 12 м над рівнем заплави. край берега інтенсивно розорюється уже впродовж 40 ро- ків хх ст., у 60-х ґрунт з корінного берега (а з ним і поселення) було використано для під- сипки об’їзної автодороги. археологічні об- стеження на території урочища “гнідавська гірка” проводили у 1930-х рр. працівники лу- цького музею: директор Ян фітцке та науко- вий співробітник Зиґмунд леський30. Ян фітцке у сезоні 1935 р. виявив тут матеріали давньоруського часу, а пізніше З. леський, який продовжив його дослідження, виявив, окрім давньоруських матеріалів, знахідки епохи неоліту (культура лінійно-стрічкової кераміки) і бронзи (тшинецька культура). “гнідавська гірка” також відома в істо- ріографії завдяки дослідженням М. П. куче- ри, який у 1968–1969 рр. виявив, і частково дослідив залишки жител неолітичної культу- ри лінійно-стрічкової кераміки31 та ранньо- слов’янське поселення32. важливість його ро- біт полягає у глибшому осмисленні пам’ятки та розглядання автором даного поселення уже в контексті становлення міста. роботи М. ку- чери дали змогу П. Толочку обґрунтовано до- сліджувати тему племінного етапу становлен- ня давньоруських міст, в тому числі і на при- кладі лучеська33. в 1981 році г. в. охріменком розкопано кілька неолітичних жител34,35,36. окрім неолі- 126 Краєзнавство 1–2 2010 тичних матеріалів, в розкопах та на поверхні знайдено кераміку та крем’яні, кам’яні, кіс- тяні вироби пізнього Трипілля (етап сІ за Т. Пассек), лендельської культури, кулястих амфор епохи енеоліту, шнурової кераміки, стжижовської, східно-тшинецької культур бронзового часу37, ранньоскіфського часу, пшеворської, зарубинецької культур ранньо- залізного віку, ранніх слов’ян (VI–VII ст. н. е.), Давньої русі (хІ–хІІІ ст.)38 та пізнього се- редньовіччя. крім того, тут виявлені похован- ня так званої лендельської та стжижовської культур та ранньослов’янське поселення, що має площу кілька гектарів — напівземлянки, майстерні, залізні та інші знаряддя, ювелір- ні прикраси, знайдено срібні монети та гро- шову гривню давньоруського часу, а в 1970 році розкопувався шляхетський будинок XVII ст.39,40. Починаючи з 2002 року, планомірні дослід- ження території урочища проводить дослід- ження експедиція вф ДП “оасу” (у 2002– 2006 рр. під керівництвом в. в. Шкоропада, у 2008 р. о. є. Златогорського). впродовж дано- го періоду закладено 9 розкопів — у централь- ній, південно-західній та східній частинах пам’ятки. Досліджено близько 700 м2 площі поселення. у розкопах виявлено і досліджено житло раннього залізного віку, господарську яму стжижовської культури, три житла і гос- подарську споруду ранньослов’янського часу лука-райковецької культури, чотири житла, дві печі поза спорудами, дві господарські спо- руди і яму давньоруського часу х–хІІІ ст. З матеріалами досліджень можна ознайомитись у формі звітів в науковому архіві Інституту археології41,42,43, частина матеріалів була опуб- лікована авторами робіт у наукових видан- нях44,45. у польовому сезоні 2009 року розко- пки широкою площею проводились на 600 кв. м, виявлено понад 50 різночасових об’єктів, в тому числі унікальні в історії до- сліджень поселення. виявлені багаторічною працею матеріали формують наукову базу щодо еволюції посе- ленської структури луцького мікрорегіону та є основоположними у питанні зв’язку міста зі своєю найближчою околицею. На польовий сезон 2010 року заплановані подальші роботи. висновки. Дослідження кількох поколінь науковців уможливлює стверджувати про від- носно значний обсяг досліджених площ місь- кої системи. луцьк впевнено утримує лідерс- тво серед міст волинського князівства за сту- пенем вивчення, наукові матеріали дають змогу робити ґрунтовні висновки щодо шляхів становлення, еволюції та розвитку міської аг- ломерації, починаючи з найдавніших часів. Заплановані широкі дослідження археології лучеська, що проводяться зараз ДП “волин- ські старожитності” Іа НаНу за сприяння уп- равління культури та туризму оДа, вселяють впевненість про збереження та розвиток куль- турноохоронної справи міста. Джерела та література 1 Терський С. В. лучеськ х–XV ст. / Терський С. В. лучеськ х–XV ст. — львів: видавництво Національного університету “львівська політехніка”, 2006. — 252 с. — с.11. 2 Левицкий О. история одного древняго во- лынского храма / левицкий о. история одного древняго волынского храма // кс. — Т. 80. — январь 1903. — с.70–90. 3 Терський С. В. вказана праця. — с. 86–87. 4 археологическая карта волынской губер- нии / складена в. б. антоновичем // Тр. хІ ас в киеве. — Т. 1. — М., 1901. — с.36–133. 5 Гаврилюк С. В. Історичне пам’яткознавство волині, холмщини і Підляшшя (хІх — початок хх ст.) / гаврилюк с. в. Історич- не пам’яткознавство волині, холмщини і Підляшшя (хІх — початок хх ст.): Моно- графія. 2-ге вид., доп. — луцьк: рвв “вежа” волин. нац. ун-ту ім. лесі україн- ки, 2008. — 536 с. — с.187. 6 Мельник Е. Н. раскопки в земле лучан, произведенные в 1897–1899 гг. / Мельник Е. Н. раскопки в земле лучан, произведен- ные в 1897–1899 гг. // Тр. XI ас в киеве. — Т. 1. — М., 1901. — с. 497–513. 7 Там же. — с. 552–571. 8 Кучінко М. відомі археологи — дослід- ники слов’яно-руського періоду історії волині / кучінко М. відомі археологи — дослідники слов’яно-руського періоду історії волині // Минуле і сучасне волині та Полісся. волинська обласна органі- зація Національної спілки краєзнавців україни. Матеріали до відзначення 20-річ- чя від часу створення. спеціальний випуск. — луцьк, 2009. — 292 с., іл. (серія 12� “краєзнавча бібліотека волині”). — с. 189–190. 9 Завадська О. Музейна робота польських краєзнавчих товариств на території во- линського воєводства у міжвоєнний період / Завадська о., атаманенко в. Музейна робота польських краєзнавчих товариств на території волинського воєводства у між- воєнний період // волинський музей: історія і сучасність. Матеріали ІV всеук- раїнської науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю волинського крає- знавчого музею та 60-річчю колодяж- ненського літературно-меморіального му- зею лесі українки, 19–20 травня 2009 р. — луцьк — колодяжне, 2009. — с.71–80. 10 Маслов Л. архітектура старого луцька / Маслов л. архітектура старого луцька. — львів: “Наша батьківщина”, 1939. — 52 с. — с. 31. 11 Кучера М. П. археологические исследова- ния волынского отряда / кучера М. П. ар- хеологические исследования волынского отряда // архологические исследования на украине 1968 г. — вип. 3. — к: Наук. думка, 1971. — с. 242–245. 12 Козак Д. Н. раскопки поселений пшеворс- кой культуры на волыни / козак Д. Н. раскопки поселений пшеворской культу- ры на волыни // ао 1981 года. — М.: На- ука, 1983. — с. 297–298. 13 Козак Д. Н. Новые работы на поселении у с. боратын / козак Д. Н. Новые работы на поселении у с. боратын // ао 1982 года. — М.: Наука, 1984. — с.274. 14 Малевская М. В. отчет о работе волынско- го отряда архитектурно-археологической експедиции в 1986г. // Науковий архів луцького державного історико-культурно- го заповідника. — 25 с., 70 рис. 15 Малевская М. В. исследования церкви хІІ в. в луцком замке / Малевская М. в. исследования церкви хІІ в. в луцком за- мке // ао 1985 года. — М.: Наука, 1987. — с. 365. 16 Троневич П. О. луцький замок / Троневич П. о. луцький замок. — луцьк, ДІксоН, 2003. — 198 с. 17 Терський С. В. вказана праця. — с.16. 18 Панишко С. Д. Звіт про охоронні археоло- гічні дослідження, проведені в 2005 р. на давньоруській пам’ятці у с. рованці луць- кого району / Панишко с. Д., Шкоропад в. в. Звіт про охоронні археологічні дослід- ження, проведені в 2005 р. на давньорусь- кій пам’ятці у с. рованці луцького району. Науковий архів Інституту археології На- ціональної академії Наук україни. 19 Шкоропад В. В. Звіт про рятівні археоло- гічні дослідження на території державного історико-культурного заповідника м. лу- цька по вул. кафедральній, 23. / Шкоро- пад в. в. Звіт про рятівні археологічні до- слідження на території державного істори- ко-культурного заповідника м. луцька по вул. кафедральній, 23. Науковий архів Іа НаНу ф29032 20 Шкоропад В. В. Про рятівні археологічні дослідження на території ДІкЗ м. луцьк по вул. кафедральній, 23 у 2006 році / Шко- ропад в. в., Златогорський о. є., баюк в. г. Про рятівні археологічні дослідження на території ДІкЗ м. луцьк по вул. кафед- ральній, 23 у 2006 році // старий луцьк, Науково-інформаційний збірник. випуск ІV — луцьк, 2008. — 216 с. — с. 89–97. 21 Шкоропад В. В. охоронні археологічні дослідження в центрі м. луцьк / Шкоро- пад в. в., баюк в. г. охоронні археологічні дослідження в центрі м. луцьк // археологічні дослідження в україні, 2006–2007 рр. Збірник наукових праць // За ред. Д. Н. козака. — к: Іа НаН украї- ни, видавничий дім “академперіодика”, 2008, 369 с. — с. 360–362. 22 Шкоропад В. В. охоронні археологічні до- слідження у центрі міста луцька 2007 року / Шкоропад в. в., Златогорський о. є., баюк в. г. охоронні археологічні до- слідження у центрі міста луцька 2007 року. Наукові записки з проблем волине- знавства. І випуск. Зб. наук. ст. та матер. присвячений 45-річчю від дня народж. с. Д. Панишка // упоряд. о. є. Злато- горський. — луцьк, 2008. — 472 с. — с. 104–110. 23 Златогорський О. Є. Польовий археологіч- ний сезон 2008 року на волині / Злато- горський о. є., Панишко с. Д, баюк в. г. Польовий археологічний сезон 2008 року на волині // волинський музей: історія і сучасність. Матеріали ІV всеукраїнської науково-практичної конференції, присвя- ченої 80-річчю волинського краєзнавчого музею та 60-річчю колодяжненського лі- тературно-меморіального музею лесі ук- раїнки, 19–20 травня 2009 р. — луцьк-ко- лодяжне, 2009. — с. 375–380. 12� Краєзнавство 1–2 2010 24 Полное собрание русских летописей. — ипатиевская летопись. — М.: изд-во вос- точной литературы, 1962. — Т. 2. — 938 с. — с. 571. 25 Раппопорт П. А. военное зодчество запад- норусских земель х–хІV вв. / раппопорт П. а. военное зодчество западнорусских земель х–хІV вв. // Материалы и исследо- вания по археологии ссср. — л.: Наука, 1967. — № 14. — 241 ст. — с. 38–39. 26 Кучінко М. М., Охріменко Г. В. археоло- гічні пам’ятки волині / кучінко М. М., охріменко г. в. археологічні пам’ятки волині. — луцьк: вежа, 1995. — 167 с. — с. 125. 27 Златогорський О. Є. Звіт про результати археологічних досліджень у с. жидичин поблизу луцька 2008 року / Златогорський о. є. Звіт про результати археологічних досліджень у с. жидичин поблизу луцька 2008 року. Науковий архів Іа НаНу. 28 Баюк В. Г. Дослідження північного перед- містя луцька у 2008–2009 роках / баюк в. г. Дослідженя північного передмістя луцька у 2008–2009 роках // Західне Полісся: історія та культура. Науковий збірник. випуск ІІІ / редактор а. украї- нець. — рівне: видавець о. Зень, 2009. — 160 с.: 49 іл. — с. 9–13. 29 Терський С. В. вказана праця. — с. 148– 149, рис. 128, 129. 30 Фітцке Я. цьогорічні археологічні дослід- ження на волині / фітцке Я. цьогорічні археологічні дослідження на волині // археологічна спадщина Яна фітцке. — луцьк: волинська обласна друкарня, 2005. — с. 99–100. 31 Кучера М. П. Поселення волинян на око- лиці м. луцька / кучера М. П. Поселення волинян на околиці м. луцька // археоло- гія. — 1975. — № 15. — с. 98–104. 32 Кучера М. П. Звіт про роботу волинського загону Інституту археології аН урср та луцького педінституту ім. л. українки у 1968 р. / кучера М. П. Звіт про роботу во- линського загону Інституту археології аН урср та луцького педінституту ім. л. ук- раїнки у 1968 р. Науковий архів Іа НаНу ф 5172. 33 Толочко П. П. Древнерусский феодальный город / Толочко П. П. Древнерусский фео- дальный город. — к.: Наук. думка, 1989. — 256 с. — с. 66–67. 34 Охріменко Г. В. волинська неолітична культура / охріменко г. в. волинська не- олітична культура. — луцьк: волинська обласна друкарня, 2001. — 154 с. — с. 97. 35 Охріменко Г. В. культура лінійно-стрічко- вої кераміки на волині / охріменко г. в. культура лінійно-стрічкової кераміки на волині. — луцьк: волинська обласна дру- карня, 2001. — 137 с. — с. 120. 36 Охрименко Г. В. раскопки в окрестностях г. луцк / охрименко г. в. раскопки в ок- рестностях г. луцк // археологические от- крытия 1983 года. — М.: Наука, 1985. — с. 210. 37 Свєшніков І. Нові поховання початку бронзової доби на Західній волині / свєш- ніков І. Нові поховання початку бронзової доби на Західній волині // Studia archeolo- gia. — 1993. — № 1. — с. 23–26. 38 Терський С. В. вказана праця. — с. 150. 39 Кучінко М. М. Давньоруське поселення на гнідавській гірці у луцьку / кучінко М. М. Давньоруське поселення на гнідавській гірці у луцьку // археологія. — 1976. — вип. 19. — с. 100– 105. 40 Кучинко М. М. исследования в луцке / кучинко М. М. исследования в луцке // археологические открытия 1973 года. — М.: Наука, 1974. — с. 297–298. 41 Златогорський О. Є. Звіт про охоронні ар- хеологічні дослідження, проведені в 2008 р. на багатошаровому поселенні в урочищі “гнідавська гірка”, село рованці луцького району / Златогорський о. є. Звіт про охоронні археологічні досліджен- ня, проведені в 2008 р. на багатошаровому поселенні в урочищі “гнідавська гірка”, село рованці луцького району. Науковий архів Іа НаНу № 2009/1. 42 Шкоропад В. В. Звіт про охоронні археоло- гічні дослідження, проведені в 2002– 2003 рр. на багатошаровій пам’ятці в с. ро- ванці луцького району волинської області в урочищі гнідава. 2002–2003/240. / Шко- ропад в. в. Звіт про охоронні археологічні дослідження, проведені в 2002–2003 рр. на багатошаровій пам’ятці в с. рованці лу- цького району волинської області в урочи- щі гнідава. № 2002–2003/240. Науковий архів Іа НаНу ф 28774. 43 Шкоропад В. В. Звіт про рятівні археоло- гічні дослідження в селі рованці, урочище “гнідавська гірка” луцького району / Шкоропад в. в. Звіт про рятівні археоло- 129 гічні дослідження в селі рованці, урочище “гнідавська гірка” луцького району. роз- коп 5. № 2006/260. Науковий архів Іа НаНу ф29031. 44 Шкоропад В. В. охоронні дослідження на багатошаровій пам’ятці в с. рованці (уро- чище гнідава), що на волині / Шкоропад в. в. охоронні дослідження на багатоша- ровій пам’ятці в с. рованці (урочище гні- дава), що на волині // археологічні від- криття в україні 2002–2003 рр.: Збірка наукових праць. — київ: Іа НаНу, 2004. — вип. 6. — с. 365–367. 45 Златогорський О. Є. Про результати рятів- них археологічних досліджень на багато- шаровому поселенні в урочищі “гнідавсь- ка гірка” 2008 року / Златогорський о. є., баюк в. г. Про результати рятівних архео- логічних досліджень на багатошаровому поселенні в урочищі “гнідавська гірка” 2008 року // Науковий вісник волинсько- го національного університету імені лесі українки. Історичні науки. Ювілейний випуск, присвячений 70-річчю М. М. ку- чінка. // За ред. с. в. гаврилюк. — луцьк: “вежа”, 2009, 390 с., іл. — с.73–79. Виктор Баюк археологические исследования луцка (история и современность) В статье на основании всестороннего анализа историографии, полевой документации и научных отчётов рассматриваются вопросы истории и настоящего времени археологических исследований древнего города Луческа, его ближайших окрестностей и предместий. Ключевые слова: археологические исследования, монументальная архитектура, Луцк, ис- тория, историография. Viktor Bayuk Archaeological researches of Lutsk (history and nowadays) In the article on the basis of comprehensive analysis of historiography, field document and scientific reports the question of history and modern state of archaeological researches of ancient city Luchesk, its nearest fences and suburbs surrounding village is considered. Key words: archaeological researches, monumental architecture, Lutsk, history, historygrafi.

Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення)

Репозитарії

Схожі ресурси