Центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток XIII–XV століть у Старому Криму
Проаналізовано роль Центральних державних реставраційних майстерень у дослідженні мусульманських пам’яток історії та культури XIII–XV століть у Старому Криму. Розглянуто організацію експедицій 1926 та 1927 років під керівництвом Б. М. Засипкіна та І. Е. Грабаря. Висвітлені основні етапи наукових роб...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31983 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток XIII–XV століть у Старому Криму / Д. Ломакін // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 137-143. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-31983 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-319832013-02-13T02:17:54Z Центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток XIII–XV століть у Старому Криму Ломакін, Д. Кримознавство в системі української історичної науки Проаналізовано роль Центральних державних реставраційних майстерень у дослідженні мусульманських пам’яток історії та культури XIII–XV століть у Старому Криму. Розглянуто організацію експедицій 1926 та 1927 років під керівництвом Б. М. Засипкіна та І. Е. Грабаря. Висвітлені основні етапи наукових робіт на території давнього Солхата та, частково, за його межами. Також у статті підбито підсумки дослідницьких робіт, здійснена спроба аналізу цих робіт для відновлення історії Кримського улусу Золотої Орди. Проанализирована роль Центральных государственных реставрационных мастерских в изучении комплекса мусульманских памятников истории и культуры ХIII — ХV веков в Старом Крыму. Рассмотрена организация экспедиций 1926 и 1927 годов под руководством Б. Н. Засыпкина и И. Э. Грабаря, детально освещен ход исследовательских работ на территории древнего Солхата и, частично, за его пределами. Также в статье подведены итоги экспедиционных работ, предпринята попытка анализа значения этих работ для воссоздания истории Крымского улуса Золотой Орды. The article is devoted to analysis Central state resoring workshops` role in study compex of muslem historical and cultural monuments of ХIII — ХV centuries in the Old Crimea. Organization of the expedition under direction of B. N. Zasypkin and I. E. Grabar in 1926 have been examined. Partial progress of research work on the territory of ancient Solhat and partly outside of it have been described in details. The article contains totals of expeditionary researches. Attempt of analysis of these research efforts` significance in reconstruction of Golden horde`s Crimean ulus history have been undertaken. 2010 Article Центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток XIII–XV століть у Старому Криму / Д. Ломакін // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 137-143. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31983 903:502.8 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Кримознавство в системі української історичної науки Кримознавство в системі української історичної науки |
| spellingShingle |
Кримознавство в системі української історичної науки Кримознавство в системі української історичної науки Ломакін, Д. Центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток XIII–XV століть у Старому Криму Краєзнавство |
| description |
Проаналізовано роль Центральних державних реставраційних майстерень у дослідженні мусульманських пам’яток історії та культури XIII–XV століть у Старому Криму. Розглянуто організацію експедицій 1926 та 1927 років під керівництвом Б. М. Засипкіна та І. Е. Грабаря. Висвітлені основні етапи наукових робіт на території давнього Солхата та, частково, за його межами. Також у статті підбито підсумки дослідницьких робіт, здійснена спроба аналізу цих робіт для відновлення історії Кримського улусу Золотої Орди. |
| format |
Article |
| author |
Ломакін, Д. |
| author_facet |
Ломакін, Д. |
| author_sort |
Ломакін, Д. |
| title |
Центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток XIII–XV століть у Старому Криму |
| title_short |
Центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток XIII–XV століть у Старому Криму |
| title_full |
Центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток XIII–XV століть у Старому Криму |
| title_fullStr |
Центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток XIII–XV століть у Старому Криму |
| title_full_unstemmed |
Центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток XIII–XV століть у Старому Криму |
| title_sort |
центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток xiii–xv століть у старому криму |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Кримознавство в системі української історичної науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31983 |
| citation_txt |
Центральні державні реставраційні майстерні та дослідження комплексу мусульманських пам'яток XIII–XV століть у Старому Криму / Д. Ломакін // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 137-143. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT lomakínd centralʹníderžavnírestavracíjnímajsternítadoslídžennâkompleksumusulʹmansʹkihpamâtokxiiixvstolítʹustaromukrimu |
| first_indexed |
2025-07-03T12:28:19Z |
| last_indexed |
2025-07-03T12:28:19Z |
| _version_ |
1836628784071049216 |
| fulltext |
136
Краєзнавство 1–2 2010
V
кримоЗнавство
в системі
української
історичної
науки
13�
уДк 903:502.8
Дмитро Ломакін (м. Сімферополь)
центральні Державні реставраційні майстерні
та ДосліДження комплексу мусульманських
пам’яток хIII–XV століть у старому криму
Проаналізовано роль Центральних державних реставраційних майстерень у дослідженні
мусульманських пам’яток історії та культури XIII–XV століть у Старому Криму. Розгля-
нуто організацію експедицій 1926 та 1927 років під керівництвом Б. М. Засипкіна та І. Е. Гра-
баря. Висвітлені основні етапи наукових робіт на території давнього Солхата та, частково,
за його межами. Також у статті підбито підсумки дослідницьких робіт, здійснена спроба
аналізу цих робіт для відновлення історії Кримського улусу Золотої Орди.
Ключові слова: Центральні державні реставраційні майстерні, Крим, пам’ятка історії
та культури, археологічне дослідження.
однією з показових сторінок у справі вив-
чення й охорони культурної й історичної спад-
щини в країні стала робота центральних дер-
жавних реставраційних майстерень (цДрМ),
яка розгорнулася в 1918–1934 роках. ство-
рені 10 червня 1918 року при відділі зі справ
музеїв й охорони пам’яток мистецтва й старо-
вини народного комісаріату освіти рсфрр.
цДрМ кілька разів змінювали назву — все-
російська реставраційна комісія, всеросійсь-
ка комісія зі справ реставрації. у 1924 році
була закріплена остаточна назва, що під-
креслює винятковий статус організації в ме-
жах країни1. роботу очолив видатний російсь-
кий мистецтвознавець Ігор Еммануїлович
грабарь (1871–1960).
При зміні назв незмінними залишалися за-
вдання роботи цгрМ — вони мали два на-
прямки: реєстрація й обстеження пам’яток
архітектури, живопису, скульптури, декора-
тивного й прикладного мистецтва й чиста кон-
сервація, яка зводилася до ремонту, реставра-
ції й охорони пам’яток від псування й руйну-
вання2.
9 квітня 1926 року відбулося засідання при
реставраційному підвідділі Музейного відділу
головнауки. у його роботі взяли участь:
П. Д. барановський, б. М. Засипкін, Д. П. су-
хов, від кримохорису з питання про стан па-
м’яток архітектури криму доповідав П. І. гол-
ландський3. у протоколі наради зафіксована
наступна думка його учасників щодо інформа-
ції, озвученої П. І. голландським: “Нарада
констатує повну відсутність систематичної
охорони архітектурних пам’яток криму й тех-
нічного нагляду за ними. у цих умовах здійс-
нюються лише окремі ремонтні роботи випад-
кового характеру, причому виконання цих
робіт покладається на осіб, що не володіють
належною науковою кваліфікацією”4. Нарада
вважала за доцільне тимчасово обмежити роз-
копки й дослідницькі роботи, направивши всі
зусилля й засоби на охорону й збереження
пам’яток від руйнування, необхідність до-
кладного фотографування найбільш давніх з
них, видання збірки графічних матеріалів.
всі роботи зі збереження пам’яток в регіоні,
на думку учасників наради, повинні були ко-
ординуватися П. І. голландським5.
реакцією кримохорису на подану резо-
люцію став лист його завідувача о. І. Полка-
нова, у якому вказувалося на постійну апеля-
цію кримських дослідників до столичних ор-
ганізацій у питаннях охорони пам’яток, і
пропонувалися конкретні заходи щодо подо-
лання хаосу в цій сфері6. Передбачалися на-
ступні кроки: увести до штату кримохорису
архітектора-реставратора на постійній про-
фесійній основі; взяти на фінансове утриман-
ня центру найбільш великі пам’ятки загаль-
нодержавного або світового значення (Інкер-
ман, Мангуп-калє, судак, чуфут-калє);
відпустити спеціальний кредит на обмірюван-
ня, фотографування й складання археологіч-
ної карти криму; припинити фінансування
розкопок, замість цього відпустити кредит на
ремонт й охорону пам’яток7.
З метою вивчення пам’яток криму керів-
ництвом цДрМ уживалися масштабні заходи.
у серпні-вересні 1926 року за завданням
цДрМ у крим був спрямований архітектор
борис Миколайович Засипкін (1891–1955).
13�
Краєзнавство 1–2 2010
До його завдань входило ознайомлення з архі-
тектурними пам’ятками кримських міст,
аналіз їхнього стану й вироблення пропозицій
щодо їхнього захисту й вивчення8. З 9 по 24
серпня 1926 року у. а. боданинський разом з
б. М. Засипкіним об’їхали основні центри, де
були зосереджені пам’ятки історії й культури
кримських татар. Почали дослідження з
пам’яток бахчисараю (Ескі-Дюрбе, Еміль-
Джамі, Дюрбе Ненекеджан у чуфут-калє,
Дюрбе азіса, Зінджирли-медресе, Дюрбе хад-
жи-гірея, Дюрбе Діляри-бікеч, давні лазні
сари-гузель та, звичайно, ханський палац).
Маршрут експедиції був таким: бахчиса-
рай — чуфут-калє — сімферополь — карасу-
базар — євпаторія — херсонес — алупка —
феодосія — колечь — каракози — старий
крим — Ель-бузли — судак — керч. Першо-
рядна увага в ході поїздки приділялася
пам’яткам доби кримського ханства9.
21 серпня 1926 року комісія в складі ди-
ректора бахчисарайського палацу-музею
у. а. боданинського, представника крим-
охорису архітектора П. І. голландського й
представника цДрМ архітектора б. М. Засип-
кіна оглянула зроблені науковою експедицією
з вивчення татарської культури в криму роз-
копки руїн медресе з метою з’ясування їхньо-
го технічного стану й вживання заходів щодо
їхньої охорони й підтримки. ознайомившись
із результатами археологічних робіт і вислу-
хавши пояснення П. І. голландського, крає-
знавці склали спеціальний акт, у якому були
відзначені такі положення:
– “цокольні частини приміщення з кам’я-
ної тесаної кладки із профілями й карнизами,
розкриті розкопками 1925–1926 років, пере-
бувають у сильно пошкодженому стані. обрі-
зи всіх розкритих частин нерівні, у деяких
частинах будівельний камінь став застарілим,
розсипається на дрібні шматки;
– крім розкопаних частин, від будинку
медресе понад землею збереглися зі зводами
південна й північна ніші-аудиторії й частина
зводів келій, які примикають до них. всі ці
залишки перебувають у сильно пошкоджено-
му вигляді, зверху покриті шаром землі з рос-
линністю;
– вся ділянка розкопок перебуває на погано
обгородженій ділянці мечеті, самі ж розкопки
нічим не обгороджені”10.
Для порятунку пам’ятки учасниками екс-
педиції були запропоновані такі заходи:
“1. весь західний бік із трьома великими при-
міщеннями, одне з яких зайнято дюрбе й 4-ма
дрібними приміщеннями й всім східним бо-
ком з 6-ма приміщеннями прикрити навісом
із черепичним дахом. 2. частини, які зберег-
лися зі зводами, після очищення від землі й
ремонту зводів і підтримувані кладкою на
глині, залити водонепроникним розчином.
Для збереження загального виду асфальтове
змащення покрити фарбою відповідного тону.
3. Шви кам’яної кладки з вивітрених сторін
залити вапняним розчином. 4. особливо важ-
ливо по закінченні робіт подбати про видален-
ня із площі пам’ятки атмосферних вод, що ви-
магає розробки спеціального проекту. 5. По
закінченні розкопок необхідно пам’ятку ого-
родити капітальною кам’яною огорожею”11.
На випадок ускладнення з тих або інших
причин здійснення запропонованих заходів
були розроблені тимчасові й екстрені прийоми
для підтримки пам’ятки: “1. Поверхню верх-
ніх частин відкритих стін, пілонів й ін. змаза-
ти шаром жирної глини з додаванням соломи.
2. Над приміщеннями західного боку влашту-
вати навіс із дахом. 3. огородити ділянку роз-
копок колючим дротом”12.
одночасно з оглядом результатів роботи ар-
хеологічної експедиції у. а. боданинський і
б. М. Засипкін займалися вивченням
пам’яток кримськотатарської старовини й ви-
робленням заходів з їхньої охороні. у старому
криму їм допомагали представник кримохо-
рису Е. Я. бер й о. Н.-а. акчокракли.
24 серпня 1926 року б. М. Засипкін,
о. Н.-а. акчокракли, у. а. боданинський і
П. І. голландський оглянули 26 пам’яток іс-
торії й архітектури міста й у відповідному акті
зафіксували міри й заходи щодо їхньої охоро-
ни. у числі оглянутих об’єктів були: імовірні
руїни палацу, мечеть куршун-Джамі й узбе-
ка, медресе, залишки валу, стіни. характер-
ною рисою майже всіх був зруйнований стан,
тому практично єдиною вимогою комісії стало
введення посади охоронця. особливо в акті
зверталася увага влади на “хижацтво місце-
вих мешканців”, що продовжували розбирати
давні руїни для господарських, будівельних й
інших потреб13. результатом спільних дослід-
жень о. Н.-а. акчокракли, у. а. боданинсь-
кого, Е. Я. бера й б. М. Засипкіна став акт про
огляд й обстеження історичних місць у старо-
му криму, у якому були запропоновані захо-
ди з підтримки кожної з оглянутих пам’яток
й їхньої охорони й зафіксовані такі поло-
ження:
139
1. Місце імовірних руїн палацу. учасника-
ми експедиції була вислухана розповідь влас-
ниці земельної ділянки чеканової софії. За її
словами, тут 20 років тому була 4-кутна вежа,
розібрана батьком власника, і підземелля, де
зберігся посуд. Незважаючи на це, було вияв-
лено лише багато будівельного сміття й улам-
ків гончарного поливного посуду. Місце обго-
роджене й перебувало на території приватного
володіння. Підлягало охороні як місце архео-
логічного значення.
2. руїни мечеті в північно-східному на-
прямку від мечеті узбека. “Залишки 4-х стін і
міхраба, орієнтованого на південь із малим
ухилом на схід. у північно-східному куті слі-
ди мінарету. Загальні зовнішні розміри
14,80 х 18,75 м. Товщина стін 0,89 м, кладка
стін неправильна бутова. усередині північної
стіни виносна кам’яна плита для арки. Зовні
біля стін багато насипної землі й будівельного
сміття. З південного боку сліди давнього цвин-
таря. Зовні зі східної сторони на стінах залиш-
ки штукатурки й гнізда для балок. кладка
розібрана разом з кам’яною обробкою вікон-
них і дверних прорізів”14. були запропоновані
наступні заходи охорони: дротове огороджен-
ня і змащення стін водотривким розчином.
3. куршун-Джамі — свинцева мечеть. руї-
ни релігійної мусульманської споруди.
Тромпи складені з тесаного каменю із про-
кладкою у два ряди квадратною цеглою, що
вказувало на існування монументального ку-
польного перекриття. у північно-західному
куті були виявлені залишки мінарету. буди-
нок ділився на дві основні частини: вхідна
частина з порталом мала три приміщення, пе-
рекритих коробовими напівциркулярними
зводами, і основна частина, — квадратна в
плані, вінчалася куполом. але відсутність
ясно вираженого міхрабу, присутність з трьох
боків аналогічних ніш, масивне купольне
покриття позбавляло будинок значення ме-
четі, тому було вирішено продовжити розко-
пки на цій ділянці для з’ясування точної ха-
рактеристики будинку. усі залишки стін були
обдерті від тесаного каміння, яке збереглося
тільки в обробці правого вікна північної сті-
ни. у внутрішніх кутах стін, на глибині 19
сантиметрів, були виявлені закладені верти-
кально гончарні труби діаметром 12 сантимет-
рів невідомого призначення. “стіни укріплені
контрфорсами: по два зі східної й західної сто-
рони й одного з південної сторони. З північної
сторони залишилися частини пілонів мону-
ментального порталу. слід зазначити загаль-
не явище хижацького ставлення місцевого
населення до пам’ятників старовини. З усіх
руїн виламане тесане каміння і залишене одне
бутове зведення. Залишки стін і зводів у силь-
но зруйнованому стані. На внутрішніх стінах
сліди білої штукатурки. Зовні навкруги
пам’ятки й усередині багато насипної землі.
біля північно-східного кута будинку провале-
ний звід над невідомим приміщенням. у пів-
нічно-східній частині огорожі бугор зі сліда-
ми купольного поховання”. З огляду на катас-
трофічний стан пам’ятки, були запропоновані
наступні заходи охорони: огородити всю ді-
лянку колючим дротом довжиною 100 метрів,
підкласти найнебезпечніші частини кам’яною
кладкою на глині, зробити очищення усере-
дині від землі й сміття під археологічним на-
глядом15.
4. Площа перед Мартиновим фонтаном. На
площі були виявлені сліди кругових виїмок і
фундаменти кам’яних споруджень. За слова-
ми місцевих мешканців, тут існували давні
будівлі. При огляді була знайдена срібна мо-
нета й кілька шматочків гончарного поливно-
го посуду. Підлягало охороні як місце архео-
логічного значення.
5. руїни в саду самсоні. До моменту огляду
збереглася одна стіна неправильного бутового
зведення зі слідами штукатурки на внутріш-
ній поверхні й гніздами для балок. у східній
частині від стіни було видно свіжі сліди хижа-
цьких розкопок. Підлягало охороні як місце
археологічного значення.
6. кяшене, місце біля гори Таз-агармиш
при в’їзді до міста. б. М. Засипкіним були ви-
явлені численні сліди скопаних розграбова-
них руїн. часто траплялися шматки з бірюзо-
вою глазур’ю, шматки цегли і гончарного по-
суду. Місце впритул прилягало до давньої
стіни й повинне було, на думку учасників екс-
педиції, містити в собі залишки численних і
багато оброблених дюрбе із блакитними купо-
лами, від яких траплялися окремі лицюваль-
ні цегли. До того ж археологічною розвідкою
експедиції І. М. бороздіна 25-го й 26-го серп-
ня 1926 року були розкриті частина кріпосної
стіни й фундаменти невідомого будинку (40 х
15,80 м.)16. Місце підлягало охороні як місце
виняткового археологічного значення.
7. Місце мечеті Місс-Джамі. При огляді
місця передбачуваного знаходження мечеті
учасниками експедиції слідів монументаль-
них будівель виявлено не було.
140
Краєзнавство 1–2 2010
8. Залишки й сліди рову, валу й стіни з ве-
жами. Найбільш важливі сліди до моменту ог-
ляду збереглися на місцевості під горою Таз-
агармиш. Тут також були помітні сліди хи-
жацького розбирання залишків стін і
фундаментів. Підлягало охороні як місце ви-
няткового археологічного значення.
9. Мечеть 1314-го року, т. зв. мечеть узбе-
ка. До моменту огляду мечеть у достатній мірі
була досліджена експедицією з вивчення та-
тарської культури в криму 1925 й 1926 років17
і підтримувалася у відносному порядку.
10. розкопки медресе поруч із мечеттю
1314 року. складено особливий технічний
акт18.
11. руїни караван-сараю. руїни в 1925 році
були докладно обстежені вищезгаданою екс-
педицією19. Збереглася лише частина стін не-
правильного бутового походження, частина
прямокутної вежі із трьома бійницями. стіни
мали сліди-гнізда від дерев’яних балок 2-го
поверху. Підлягало охороні як місце археоло-
гічного значення.
особливе враження на учасників експеди-
ції справило “небачене хижацтво місцевих
мешканців, які дотепер продовжували розби-
рати давні споруди й відвозити з цвинтаря
надгробки”. Тому комісія вважала за необхід-
не посилення охорони пам’яток шляхом вве-
дення до штату спеціального сторожа20.
Підсумками досліджень у сфері кримських
старожитностей, своїми знахідками й розча-
руваннями борис Миколайович Засипкін
поділився з колегами з центральних держав-
них реставраційних майстерень, куди він по-
дав звіт21. б. М. Засипкін констатував тяжкий
й аварійний стан багатьох пам’яток. До того ж
у старому криму не була організована охоро-
на розкопок, зроблених експедицією 1925–
1926 років під керівництвом І. М. бороздіна.
Предмети старовини розграбовувались місце-
вим населенням. При обстеженні пам’яток
було зроблено близько 300 фотографій, 70 ар-
хітектурних обмірювань і складені технічні
акти й описи.
Для знайомства з результатами науково-
дослідних робіт у солхаті Музеєм східних
культур за підтримкою історико-етнографіч-
ного відділу Наукової асоціації сходознавства
при цвк срср була відкрита виставка. На ній
були представлені: колекція татарських мо-
нет (починаючи з XIII століття), численні
зразки золотоординської кераміки (центром
виробництва якої був солхат), плани й крес-
лення, виконані співробітниками експедиції,
а також численні естампи й фотографії над-
гробків з написами арабською й старота-
тарською мовами22.
1926 року, з 5 по 10 вересня, відбулася
всесоюзна археологічна конференція, присвя-
чена сторіччю керченського музею старожит-
ностей23. вона мала чотири секції: доісторич-
ну, ірано-еллінську, середньовічну й тюрк-
сько-татарську. у конференції взяли участь
135 делегатів, заслухано 70 доповідей24. З
особливим інтересом була зустрінута доповідь
П. І. голландського “Медресе й мечеть аб-
дуль-азіза у солхаті”25. б. М. Засипкін висту-
пив з докладною доповіддю “стан татарських
пам’яток у криму”26.
результатом поїздки б. М. Засипкіна до
криму стала підготовка вичерпного на той мо-
мент нарису “Пам’ятки архітектури кримсь-
ких татар”, у якому дослідник зробив класи-
фікацію пам’яток татарського зодчества пе-
ріоду середньовіччя в криму, виділив у ньому
етапи з характерними рисами27. Звітуючи про
відрядження перед Музейним відділом голов-
науки, б. М. Засипкін накреслив плани по-
дальшої роботи з матеріалами кримських
пам’яток. він виявив готовність до створення
більше 50 креслень пам’яток бахчисарая, єв-
паторії, карасубазара, старого криму, суда-
ка, феодосії й херсонесу28. Для публікації
ним була представлена стаття “Подорож кри-
мом; Нарис про стан археологічних па-
м’яток”29. у 1927 році на сторінках журналу
“Новий схід” з’явився скорочений варіант
представленого б. М. Засипкіним для друку
нарису30.
За результатами експедиції у. а. бода-
нинський також підготував дослідження “ка-
расубазарська старовина”. опублікував він
його під псевдонімом усейн абдель-рефі31.
Джерело інформує про хід пам’яткознавчих
розвідок у. а. боданинського й б. М. Засипкі-
на, перелічує й характеризує найбільш вагомі
археологічні пам’ятки різних народів.
Експедиційні дослідження пам’яток у різ-
них частинах півострова, проведені б. М. За-
сипкіним разом із краєзнавцями криму, про-
демонстрували не тільки розмаїтість унікаль-
них старожитностей різних народів і культур
на півострові, але й практично повну відсут-
ність заходів щодо їхньої охорони й реставра-
ції32. Повідомлення, зроблені б. М. Засипкі-
ним у реставраційному підвідділі централь-
них державних реставраційних майстерень,
141
подальші звернення у. а. боданинського до
різних інстанцій із проханням про сприяння в
організації охорони пам’яток кримськота-
тарської старовини сприяли ухваленню рі-
шення організувати наукову експедицію до
криму для обстеження, охорони й реставрації
пам’яток архітектури й живопису. очолив ек-
спедицію завідувач реставраційним підвідді-
лом цДрМ Ігор Еммануїлович грабар.
у доповідній записці від 31 січня 1927 року
на ім’я завідувачки музейним відділом голов-
науки Наркомату освіти рсфрр Н. І. Троць-
кої (седової) І. Е. грабар писав: “кримська
експедиція 1927 року була спланована рестав-
раційним Підвідділом після доповідей, зроб-
лених у вченій раді центральних Державних
реставраційних Майстерень архітектором
б. М. Засипкіним і завідувачем бахчисарай-
ським палацом-музеєм у. а. боданинським.
ці доповіді розкрили таку картину руйнуван-
ня пам’яток найдавнішої художньої культури
криму, яка вимагала вживання термінових
заходів для їхнього зміцнення. серед цих
пам’яток є фрескові розписи знаменитого фе-
офана грека, майстра XIV ст. ще більш важ-
ливі пам’ятки найдавнішої мусульманської
культури, подібно до згаданих фресок, доте-
пер зовсім невідомі, незважаючи на їхнє світо-
ве значення. відкриття цих пам’яток вже
саме по собі є подією, що повинна схвилювати
увесь учений світ європи, ужиття ж заходів
щодо врятування їх від руйнування є
обов’язком головнауки. Таким чином, ціль
поїздки не просто наукове обстеження, а об-
стеження, поєднане зі зміцненням живопису.
у експедиції повинні взяти участь 1 архітек-
тор, 1 фахівець зі зміцнення живопису, 1 фо-
тограф й 1 історик мистецтва. одна вартість
проїзду становить уже понад 150 рублів, до-
бові до 500 рублів; якщо платити 350 рублів
на витрати з влаштування <нрзб>, оплату осо-
бистої праці робітників й <нрзб> поїздок на
конях, то мінімальна сума, що може забезпе-
чити роботу протягом 3–4 тижнів, буде 1000
рублів”33.
Експедиція під керівництвом І. Е. грабаря
відбулася у квітні — травні 1927 року. учас-
ники оглянули пам’ятки християнської й му-
сульманської архітектури середньовічного пе-
ріоду в бахчисараї, старому криму, карасу-
базарі, херсонеському городищі, Інкермані,
судаку, феодосії, керчі, “печерних містах”
півострова. ознайомлення з пам’ятками спо-
нукало керівництво цДрМ до виділення ма-
теріальних коштів на ремонт і реставрацію
ханського палацу в бахчисараї, стін турець-
кої фортеці єні-калє у передмісті керчі, зміц-
нення середньовічних будівель херсонеського
городища34. у 1928 році відбувся ремонт ку-
польних мечетей у селах карагоз і колечь фе-
одосійського району, мечеті єшиль-Джамі й
деяких будівель ханського палацу в бахчиса-
раї, воронцовського палацу в алупці, інших
колишніх “дворянських гнізд” Південно-
бережжя35 [10, с. 146].
Завдяки науковій діяльності цДрМ та
б. М. Засипкіна зокрема у 1926 році була про-
ведена перша комплексна експедиція, яка
ставила собі за мету не тільки дослідження
пам’яток історії та культури, а й розробку та
прийняття різноманітних заходів з їх охоро-
ни. організовані й проведені цДрМ дослідни-
цькі експедиції у 1926–1928 роках значно
урізноманітнили знання радянської та світо-
вої науки з історії та етнографії народів
криму.
Джерела та література
1 Непомнящий А. А. “Поки оберігаємо та ря-
туємо, де можна, але це дуже важко...”:
Невідомі матеріали з історії пам’ятко-
охоронної роботи в криму за матеріалами
листування а. І. Маркевича та с. ф. Пла-
тонова // Праці центру пам’яткознавства /
НаН україни; уТоПІк. — 2008. —
вип. 13. — с. 201–226; вип. 14. — с. 133–
156.
2 Грабарь И. Э. восемь лет реставрационной
работы // вопросы реставрации: сб.
цгрМ / Под ред. и. Э. грабаря. — М.,
1926. — с. 5.
3 охрана и изучение памятников истории и
культуры в крымской асср: исследова-
ния и документы / авт.-сост. а. в. хлів-
нюк; Под ред. а. а. Непомнящего. — сим-
ферополь: сгТ, 2008. — с. 11. — (библио-
графия крымоведения; вып. 11).
4 центральний муніципальний архів Моск-
ви (цМаМ), ф. р-1, оп. 1, д. 505, арк. 7.
5 Там само.
6 охрана и изучение... — с. 11.
7 цМаМ, ф. р-1, оп. 1, д. 509, арк. 28.
8 охрана и изучение... — с. 13.
9 цМаМ, ф. р-1, оп. 1, д. 509, арк. 18.
142
Краєзнавство 1–2 2010
10 Там само, д. 516, арк. 3.
11 Там само, арк. 3.
12 Там само.
13 охрана и изучение... — с. 26.
14 цМаМ, ф. р-1, оп. 1, д. 516, арк. 1.
15 Там само, арк. 1–2 об.
16 Бороздин И. Н. Новые данные по золотоор-
дынской культуре в крыму: работы архео-
логической экспедиции 1926 года. — М.,
1927. — 21 с.
17 Бороздин И. Н. Новейшие открытия в об-
ласти татарской культуры в крыму // Пе-
дагогическая жизнь крыма. — 1925. —
№ 9/10. — с 17–20; Его же. Новые данные
по золотоордынской культуре в крыму:
работы археологической экспедиции 1926
года. — М., 1927. — 21 с.; его же. солхат /
Научная ассоциации востоковедения при
цик ссср. — М., 1926. — 32 с.
18 цМаМ, ф. р–1, оп. 1, д. 516, арк. 3.
19 Бороздин И. Н. солхат / Научная ассоциа-
ция востоковедения при цик ссср. — М.,
1926. — 32 с.
20 цМаМ, ф. р-1, оп. 1, д. 516, арк. 1–2.
21 Там само, д. 509, арк. 18–18 об.
22 Бороздин И. Н., Башкиров А. С. выставка
научно-исследовательских работ экспеди-
ция по изучению татарской культуры в
крыму 1925–1926 гг. / Музей восточных
культур. — М., 1927. — 7 с. см. также:
Непомнящий а. а. Подвижники крымове-
дения. Т. 2: TAURICA ORIENTALIA. —
симферополь, 2008. — (биобиблиография
крымоведения; вып. 12). — с. 345–404.
23 гаарк, ф. р-3812, оп. 1, д. 3, арк. 1–8.
24 Там само, арк. 34.
25 Маркевич А. И. керченская конференция
археологов // Непомнящий а. а. арсений
Маркевич: страницы истории крымского
краеведения. — симферополь: бизнес-ин-
форм, 2005. — (биобиблиография крымо-
ведения; вып. 3). — с. 324–326.
26 Засыпкин Б. Н. состояние татарских па-
мятников в крыму // бюллетень конфе-
ренции археологов ссср в керчи. —
1926. — 7 сент.
27 Засыпкин Б. Н. Памятники архитектуры
крымских татар крым // крым. — 1927. —
№ 2. — с. 113–168.
28 Хливнюк А. В. Неизвестные страницы па-
мятникоохранительной работы в крыму в
20-е — начале 30-х годов XX века: По ма-
териалам архивов Москвы и санкт-Петер-
бурга // историческое наследие крыма.–
2007. — № 17. — с. 12.
29 цМаМ, ф. р-1, оп. 1, д. 509, арк. 2–14.
30 Засыпкин Б. Н. обследование памятников
архитектуры крыма // Новый восток. —
1927. — № 18. — с. 277–278.
31 [Боданинский У. А.] карасубазарская ста-
рина // красный крым. — 1926. —
3 сент. — изд. под псевд.: усейн адель-
рефи.
32 Хлівнюк О. В. охорона і вивчення куль-
турної спадщини кримських татар (20–30-
ті роки хх ст.) // Праці центру
пам’яткознавства / НаН україни;
уТоПІк. — 2006. — вип. 10. — с. 82–93.
33 цМаМ, ф. р-1, оп. 1, д. 509, арк. 22.
34 охрана и изучение... — с. 15.
35 Козлов В. Ф. охрана исторических памят-
ников в крыму (1920–1941 гг.) // худо-
жественное наследие: хранение, исследо-
вание, реставрация. — М., 1994. —
вып. 15. — с. 146.
Дмитрий ломакин
центральные государственные реставрационные мастерские и исследование
комплекса мусульманских памятников хIII–XV веков в старом крыму
Проанализирована роль Центральных государственных реставрационных мастерских в
изучении комплекса мусульманских памятников истории и культуры ХIII — ХV веков в Ста-
ром Крыму. Рассмотрена организация экспедиций 1926 и 1927 годов под руководством
Б. Н. Засыпкина и И. Э. Грабаря, детально освещен ход исследовательских работ на террито-
рии древнего Солхата и, частично, за его пределами. Также в статье подведены итоги экспе-
диционных работ, предпринята попытка анализа значения этих работ для воссоздания ис-
тории Крымского улуса Золотой Орды.
Ключевые слова: Центральные государственные реставрационные мастерские, памят-
ник истории и культуры, археологическое исследование.
143
Dmitry Lomakin
Central state resoring workshops and studing compex of muslem historical
and cultural monuments of хIII–хV centuries in the Old Crimea
The article is devoted to analysis Central state resoring workshops` role in study compex of
muslem historical and cultural monuments of ХIII — ХV centuries in the Old Crimea. Organization
of the expedition under direction of B. N. Zasypkin and I. E. Grabar in 1926 have been examined.
Partial progress of research work on the territory of ancient Solhat and partly outside of it have been
described in details. The article contains totals of expeditionary researches. Attempt of analysis of
these research efforts` significance in reconstruction of Golden horde`s Crimean ulus history have
been undertaken.
Key words: Central state resoring workshops, compex of historical and cultural monuments, ar-
chaeological research.
уДк 281.9+323.35:351.853 (477.75)
Володимир Каліновський (м. Сімферополь)
монастирі криму в стуДіях Духівництва
таврійської єпархії (XIX — перШа чверть XX ст.)
У статті розглянуто основні праці представників кримського духівництва про монастирі
єпархії. На основі аналізу місцевої єпархіальної преси та церковних видань висвітлені заходи,
пов’язані з вивченням, охороною та популяризацією цих пам’яток. Дана оцінка роботи свяще-
ників — подвижників науки.
Ключові слова: Таврійська єпархія, духівництво, охорона пам’яток історії та культури.
Монастирі — один з найважливіших інсти-
тутів Православної церкви. від самого зарод-
ження християнства та від хрещення русі
вони були осередками церковного духовного
життя. Зберігаючи свій величезний авторитет
завдяки подвижництву чернецтва, монастирі
суттєво впливали на всі галузі суспільного
життя, насамперед на культуру, політику та
економіку. особливо помітно це на прикладі
кримських обителей. сьогодні, у час відрод-
ження православної духовності, важливим є
вивчення історії цих релігійних центрів. у пе-
ріод відновлення монастирів, що почалося в
90-х роках XX ст., таке дослідження особливо
актуальне.
Незважаючи на серію публікацій, присвя-
чених окремим аспектам життя обителей, що
з’явилися після здобуття україною незалеж-
ності, досі не існує спеціального дослідження,
яке б характеризувало пам’яткознавчі праці
та описи монастирів, що були складені пред-
ставниками місцевого духівництва в дора-
дянський період. Тому цілком доречним, на
наш погляд, буде огляд цих праць.
відновлення в Таврійській єпархії ранньо-
християнських пам’яток і монастирів тради-
ційно пов’язують з призначенням в 1848 р. на
посаду головного духовного обличчя хер-
сонської і Таврійської єпархії архієпископа
Інокентія (Івана олексійовича борисова)
(1800–1857), чиєю мрією було створення в
криму “російського афона”, де були б зосе-
реджені найголовніші християнські святині.
архієпископ, що добре знав і тонко розумів іс-
торію, бажав ввести у відроджених монасти-
рях порядки за взірцем чину грецьких обите-
лей, заснованих на горі афон в VII столітті.
очоливши єпархію, Інокентій поступово
об’їхав увесь крим. щиро полюбивши цей
край, він ретельно збирав різноманітні відо-
|