Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця

Невідомий рукопис лідера кримського наукового краєзнавства виявлений професором А. А. Непомнящим у Відділі рукописів Російської національної бібліотеки. Він належить до одного з маловивчених періодів творчості вченого. У 155-ту річницю з дня народження А. І. Маркевича її перша публікація стане гідни...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Непомнящий, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2010
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Краєзнавство в особах
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31987
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця / А. Непомнящий // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 165-170. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31987
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-319872013-02-13T02:29:47Z Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця Непомнящий, А. Краєзнавство в особах Невідомий рукопис лідера кримського наукового краєзнавства виявлений професором А. А. Непомнящим у Відділі рукописів Російської національної бібліотеки. Він належить до одного з маловивчених періодів творчості вченого. У 155-ту річницю з дня народження А. І. Маркевича її перша публікація стане гідним внеском до увічнення пам’яті кримознавця. Неизвестная рукопись лидера крымского научного краеведения выявлена профессором А. А. Непомнящим в Отделе рукописей Российской национальной библиотеки. Она относится к одному из малоизученных периодов творчества ученого. В год 155-й годовщины со дня рождения А. И. Маркевича ее первая публикация станет достойным вкладом в увековечивание памяти крымоведа. An unknown manuscript of the scientific leader of the Crimean regional studies identified by Professor A. Nepomnyashchij in the Manuscript Division of the Russian National Library. It belongs to one of the neglected periods of creativity of the scientist. In the year 155 anniversary of the birth of A. I. Markevich its first publication will be a worthy contribution to the perpetuation of the memory of the student of Crimean history. 2010 Article Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця / А. Непомнящий // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 165-170. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31987 [001:930 “18/19”] (477.75) — 057.4 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Краєзнавство в особах Краєзнавство в особах
spellingShingle	Краєзнавство в особах Краєзнавство в особах Непомнящий, А. Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця Краєзнавство
description	Невідомий рукопис лідера кримського наукового краєзнавства виявлений професором А. А. Непомнящим у Відділі рукописів Російської національної бібліотеки. Він належить до одного з маловивчених періодів творчості вченого. У 155-ту річницю з дня народження А. І. Маркевича її перша публікація стане гідним внеском до увічнення пам’яті кримознавця.
format	Article
author	Непомнящий, А.
author_facet	Непомнящий, А.
author_sort	Непомнящий, А.
title	Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця
title_short	Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця
title_full	Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця
title_fullStr	Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця
title_full_unstemmed	Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця
title_sort	невідомий рукопис арсенія маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Краєзнавство в особах
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31987
citation_txt	Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця / А. Непомнящий // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 165-170. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT nepomnâŝija nevídomijrukopisarseníâmarkevičanovímateríalidobíografíívidatnogokraêznavcâ
first_indexed	2025-07-03T12:28:34Z
last_indexed	2025-07-03T12:28:34Z
_version_	1836628799111823360
fulltext	165 уДк [001:930 “18/19”] (477.75) — 057.4 Андрій Непомнящий (м. Сімферополь) невіДомий рукопис арсенія маркевича: нові матеріали До біографії виДатного краєЗнавця Невідомий рукопис лідера кримського наукового краєзнавства виявлений професором А. А. Непомнящим у Відділі рукописів Російської національної бібліотеки. Він належить до од- ного з маловивчених періодів творчості вченого. У 155-ту річницю з дня народження А. І. Мар- кевича її перша публікація стане гідним внеском до увічнення пам’яті кримознавця. Ключові слова: А. І. Маркевич, рукопис, Сімферопольська чоловіча гімназія, пам’ятки іс- торії та культури. ках а. І. Маркевич називає різний склад про- фесорів цього вузу, що здійснили на нього найбільший вплив. це історик Микола Яко- вич арістов (1834–1882), філолог, професор російської мови і словесності Митрофан олек- сійович колосов (1839–1881), славіст, профе- сор за кафедрою слов’янської літератури ві- кентій васильович Макушев (1837–1883); іс- торик олександр Іванович Никитинський (1842–1886), славіст осип осипович Первольф (1841–1911), професор філософії генріх єго- рович струве (1840–?), професор російської словесності Іван володимирович цветаєв (1847–1913), філолог, біографіст, професор кафедри російської мови та словесності воло- димир олексійович Яковлєв (1840–1896)4. саме в цей час професором варшавського університету був і археолог, архівіст, історик російського права Дмитро Якович самоквасов (1843–1911)5, який влаштував там музей зі знахідок своїх археологічних розкопок, а до- цент федір Іванович (франтішек Ян) Ієзбера (1829–1901)6 — відкрив етнографічний музей при університеті. саме ці вчені, за спогадами а. І. Маркевича, “укріпили” в ньому інтерес до пам’яток старовини. випускний кандидатський твір а. І. Мар- кевича — історико-літературний нарис “Юрій крижанич і його літературна діяльність” був визнаний одним з кращих. Праця була опуб- лікована в “варшавских университетских из- вестиях”7, а також була випущена окремим накладом друкарнею варшавського навчаль- ного округу. ця студія стала першою в слов’янознавчій літературі монографією про Юрія крижанича. арсеній Іванович відзначав у спогадах, що, закінчуючи університетський 2010 року виповнюється 155 років з дня на- родження найвідомішого краєзнавця криму, історика, бібліографа, члена-кореспондента академії наук срср арсенія Івановича Мар- кевича. Досі найменш вивченим залишається початковий період його біографії, що охоплює докримський період життя та перші роки пе- ребування в сімферополі. Так нещодавно нам вдалося атрибутувати невідому біографічну статтю краєзнавця, видану в часописі “київсь- ка старовина” під псевдонімом1, яка проливає світло саме на цей період життя вченого. будь- який новий документ, що стосується життя та діяльності вченого, становить особливий інте- рес для історії кримознавства та української історіографії в цілому. арсеній Маркевич народився 30 березня 1855 року2 в брест-литовську в родині свяще- ника. Мати його, уроджена сєрно-солов’євич, була дочкою протоієрея, настоятеля собору в бересті. Дід по батькові — магістр богослов’я віленського університету. Таким чином, юнак ріс у середовищі, де шанувалися освіта, кни- га, високі моральні норми. освіту арсеній Іва- нович отримав у брестському повітовому учи- лищі, а потім — у прогімназії. старші класи гімназії він пройшов у містечку бєла, сед- лецької губернії. відзначаючи, що “склад ба- гатьох вчителів і в бересті, й в бєлі був гар- ним, і багатьом з них я дуже зобов’язаний у своєму розвитку”, а. І. Маркевич виділяв з них директора гімназії є. М. крижанівського та її інспектора П. г. рубльовського3. у 1872– 1876 рр. арсеній Іванович продовжував свою освіту на історико-філологічному факультеті (слов’яно-російське відділення) варшавського університету. у різних автобіографічних спис- 166 Краєзнавство 1–2 2010 курс, “працював багато і <...> мав підстави думати про наукову кар’єру”. Проте його пла- ни про вчені терені не здійснилися “через ма- теріальні обставини”, що привело його на вчи- тельську стезю8. Після закінчення університету а. І. Марке- вич 1876 р. отримав місце викладача російсь- кої мови, словесності та історії у холмському Маріїнському училищі, де служив протягом трьох років. він напише через півстоліття: “служба тут мала для мене інтерес, головним чином, в тому відношенні, що дала мені мож- ливість добре познайомитися з побутом та ідеологією населення, російського, точніше українського за походженням і мовою, і я його гаряче полюбив”9. разом із тим розподіл до глушини після великого, культурного міста, яким була варшава, не залишали в ньому дум- ки про продовження наукової кар’єри. адже такими свіжими були спогади про універси- тет, про улюблених професорів! арсеній Іванович з 1 серпня 1879 р. “Про- позицією попечителя віленського навчально- го округу” від 30 липня 1879 р. за № 4730 при- значений учителем російської словесності в Шавельську гімназію10. у литві він прослу- жив чотири роки. арсеній Іванович згадував потім, що “робота тут була важкою, тому що учні складалися, головним чином, зі жму- динів, які погано знали російську мову”11. спокійний перебіг провінційного життя доз- воляв молодому викладачеві займатися по- дальшою самоосвітою. у ці роки він вивчав литовську та жмудську мови. у місцевому єпархіальному виданні з’явилася ще одна його публікація, присвячена ігумену брестсь- кому афанасію філіповичу12. Як відзначав арсеній Іванович у своїх ав- тобіографіях, приводом до його переводу на службу до криму було різке погіршення здоров’я через місцевий клімат. але не виклю- чено, що позитивна відповідь на пропозицію попечителя одеського навчального округу Петра олександровича лавровського, який знав арсенія Івановича по варшавському уні- верситету, була пов’язана також навіяною ще в дитячі роки романтикою цього краю. отже, арсеній Іванович “пропозицією попечителя одеського навчального округу від 1 березня 1883 р. за № 1278 призначався на посаду вчи- теля російської словесності сімферопольської гімназії з 1 липня 1883 р.”13. він згадував потім, що “крим полонив мене не лише при- родою і відродившим мене кліматом, але ще більшою мірою своєю історією та старожит- ностями. Я став ретельно вивчати їх та літера- туру про крим”14. Першим, хто запалив у нового викладача сімферопольської чоловічої гімназії інтерес до минулого Тавриди, був гімназійний лікар Микола володимирович Плешков (1823– 1900) — один з найосвіченіших та найцікаві- ших людей старого сімферополя15. арсеній Іванович близько зійшовся з родиною Плеш- кова. Незабаром він одружився на дочці до- ктора ганні Миколаївні16. До практичних за- нять з вивчення кримських старожитностей о. І. Маркевича підштовхнув його колега — історик, архівіст, археограф федір федорович лашков (1858–1917)17. а. І. Маркевич і ф. ф. лашков за допомогою директора гім- назії григорія Івановича Тимошевського ор- ганізували при цьому навчальному закладі археологічний гурток, при якому був відкри- тий музей для збереження археологічних знахідок18. влітку 1884 р. арсеній Іванович здійснив подорож до константинополя, греції, єгипту, Палестини та Малої азії — земель, безпосе- редньо пов’язаних своїм минулим з історією криму. це дозволило йому, як сам він заува- жив, з’ясувати ще більшою мірою історичне минуле криму. у цей час він не переривав також літерату- рознавчих студій. 1884 р. у варшавському ча- сописі “русский филологический вестник” була надрукована його бібліографічна замітка “листи І. с. Тургенєва”19. арсеній Іванович згадував, що в перший час після переїзду в крим доводилося працю- вати дуже багато. вже 20 грудня 1885 р. “За відмінну і старанну службу та особливі труди” його було нагороджено орденом святого станіслава III ст.20. 1885 р. з’являється і пер- ша велика друкована праця історика, що на- писана в криму. Нарис “святі кирило і Ме- фодій, їхні життя, діяльність та заслуги” публікують “Таврические губернские ведо- мости”21. З однойменною промовою 6 квітня 1885 р. автор виступив на загальних зборах сімферопольської чоловічої гімназії. саме до цього періоду життя а. І. Маркеви- ча належить виявлений нами у відділі руко- писів російської національної бібліотеки ру- копис вченого “Навчальна екскурсія сімферо- польської чоловічої гімназії до м. севастополя і його околиць для огляду історичних пам’яток, що знаходяться там”22. стаття була 16� написана 23 вересня 1886 р. та призначалася для публікації в газеті “Новое время” і збе- реглася в одному з листів арсенія Івановича с. М. Шубинському. Найцікавішим біобібліографічним джере- лом для відновлення етапів творчості арсенія Маркевича є його листування з відомим ко- лекціонером, істориком-белетристом сергієм Миколайовичем Шубинським (1834–1913) за 1885–1886 й 1904 роки, яке відклалося в осо- бовому архіві останнього. с. М. Шубинський з 1879 по 1913 роки редагував у видавництві “Новое время” журнал “исторический вест- ник”. Невідомо, де життєві шляхи Маркевича та Шубинського перетнулися, але тон листів свідчить про те, що вони були добрими знайо- мими. відправлений 1885 року а. І. Маркеви- чем з сімферополя для публікації в “истори- ческом вестнике” матеріал стосувався історії старожитностей західних областей, де він на- родився та служив до переїзду в крим. 30 січня 1885 р. арсеній Іванович вислав с. М. Шубинському “замітку для “историчес- кого вестника” про ікону, свідка церковної унії 1595 року в м. бересті-литовському”23. вже з наступного листа а. І. Маркевича до того ж адресата стає зрозумілим, що статтю взяли до друку. “вдячний за згоду помістити в “историческом вестнике” замітку про берес- тейську ікону”, — пише кримський краєзна- вець і додає, — “надішліть мені 10–15 відбит- ків”24. 3 серпня 1885 р. він знову відправив у “исторический вестник” свої матеріали: “По- силаю при сім свою статтю бібліографічного характеру про VIII випуск “Пам’яток російсь- кої старовини у Західних губерніях”, який не- щодавно вийшов25. у посланні від 24 вересня 1886 р., яке а. І. Маркевич відправив до ре- дакції газети “Новое время”, він писав: “До- даю замітку про екскурсію сімферопольської чоловічої гімназії до севастополя, хоча я спіз- нився з відсиланням її до друку, але думаю, що вона представляє достатню суспільну заці- кавленість, що її можна надрукувати. Під статтею прошу поставити тільки ініціали мого імені та прізвища а. М. Я просив би надіслати мені 3 примірники “Нового времени”, де буде надрукована моя замітка. Якщо відмовите, то перешліть до редакції “исторического вестни- ка”26. На листі стоїть резолюція: “відмовити. Надіслати до “историч. вестн.”. стаття арсенія Івановича Маркевича, що так і залишилася в рукописі, є цікавим дже- релом не лише про його творчість, але й про розвиток пам’яткоохоронної справи в Таврій- ській губернії, історії екскурсійного руху в криму. учЕбНаЯ ЭкскурсиЯ сиМфЕроПольской Мужской гиМНаЗии в г. сЕвасТоПоль и Его окрЕсТНосТи ДлЯ обоЗрЕНиЯ НахоДЯщихсЯ ТаМ исТоричЕских ПаМЯТНиков в нашем обществе часто слышатся нарека- ния на “безжизненность” нашей средней шко- лы, на “узкий”, мертвящий формализм, кото- рый будто бы всецело в ней господствует. По- добные нападки опровергались не раз; они, к счастью, начинают опровергаться и новыми, заслуживающими повышенного внимания яв- лениями в нашей школьной жизни, которые наглядно свидетельствуют, что школа наша чужда мертвенности, что она жива и хорошо понимает свое призвание — воспитывать в де- тях будущих граждан. один из подобных от- радных фактов имел место и в нашей симфе- ропольской гимназии. Мы разумеем здесь учебную экскурсию симферопольской гимна- зии в город севастополь и его окрестности для обозрения и разъяснения находящихся там исторических памятников. Подобные экскур- сии, весьма распространенные в Западной Ев- ропе, у нас до последнего времени представля- ли редкое явление, несмотря на явную пользу, которую они могут приносить учащимся. счастливая мысль симферопольской гимна- зии об экскурсии в севастополь, столь бога- тый замечательными историческими памят- никами, вызвала живой интерес в здешнем обществе, а особенно в детях. Экскурсия про- исходила в канун минувшего августа, от 28 до 31 числа. в ней участвовали ученики трех старших классов гимназии под руководством директора и преподавателей. Программа за- нятий во время экскурсии была составлена за- ранее, и, благодаря общему интересу участво- вавших лиц, экскурсия совершена вполне удачно и привела к самым утешительным ре- зультатам. Занятия начались 28 августа обозрением инкермана. Здесь, прежде всего, обойдены и осмотрены были многочисленные пещеры, причем сообщены были ученикам сведения о доисторической эпохе жизни человека, в ка- менном, бронзовом, железном веках, о пещер- 16� Краєзнавство 1–2 2010 ном человеке, свайных постройках, о пещер- ных городах в крыму, к которым принадле- жит и инкерман; затем осмотрена была инкерманская киновия, причем ученикам сделаны сообщения о возникновении христи- анства в крыму, о подвигах св. климента папы римского, сосланного сюда императором Траяном, и других подвижниках, о развитии здесь христианства и борьбе с язычеством, да- лее осмотрены были развалины генуэзской крепости, возникшей на месте таврских ук- реплений, причем даны были ученикам сведе- ния о древнейших обитателях крыма, нако- нец, рассказано было ученикам о посещении инкермана императрицей Екатериной вели- кой во время путешествия в крым и о сраже- ниях во время крымской войны у инкерма- на — на Мекензиевых горах и черной речке. второй день экскурсии (29 авг.) посвящен был, главным образом, обозрению херсонеса. По остаткам древнейших стен и на основании дошедших до нас описаний херсонеса Таври- ческого, был восстановлен приблизительно план его, затем осмотрены были подробно рас- копки, уцелевшие памятники и остатки ста- рины в херсонесском музее, причем прочита- ны и объяснены были древние надписи, нако- нец, строящийся великолепный храм, на месте того храма, где, как предполагают, про- изошло крещение св. владимира. Преподава- телями были сделаны при этом сообщения ученикам: о греческих колониях в крыму и в частности о херсонесе и его истории, об обще- ственной и частной жизни древних херсони- тян, об их верованиях и прочем; затем сообще- ны были сведения о греческом искусстве и ар- хитектурных стилях дорическом, ионическом и коринфском; далее говорилось о христианс- ком периоде херсонеса, о византийской цер- ковной архитектуре и базиликах; о посеще- нии херсонеса свв. кириллом и Мефодием и крещении св. владимира. в тот же день ос- мотрены были севастопольский военный му- зей гр. Тотлебена с соответственными объяс- нениями ученикам. в третий день совершены экскурсии в ба- лаклаву и георгиевский монастырь (в окрест- ностях севастополя). в балаклаве осмотрены были развалины знаменитой генуэзской кре- пости и сообщены были ученикам сведения о генуэзских и венецианских колониях в кры- му в средние века, георгиевский монастырь, кроме важной своей роли в истории христи- анства в крыму, представляет особый интерес в том отношении, что на этом месте, как дума- ют ученые, находится знаменитый храм Диа- ны Таврической и что к этому месту приуро- чивается известный миф об ифигении. После осмотра монастыря и молебствия, все участво- вавшие в экскурсии и посторонние лица от- правились к морскому берегу, где в виду жи- вописных скал и моря были сделаны учени- кам разъяснения о культе Дианы у греков и тавров и истории мифа об ифигении, а затем учениками VIII класса прекрасно сыграна была трагедия Еврипида “ифигения” на гре- ческом языке и в греческих костюмах, с хора- ми, которые пели на русском языке. четверг и последний день экскурсии (31 августа) всецело посвящен был севастополю. в т. наз. лазаревском адмиралтействе, у под- ножия памятника лазареву сообщен был уче- никам очерк русского судоходства по черному морю и истории черноморского флота; на Ма- лаховом кургане изложен был подробно ход севастопольской обороны и отслужена пани- хида по павшим воинам; наконец, на братс- ком кладбище директор гимназии разъяснил значение крыма и, в частности, и изученного в экскурсии Трахейского полуострова в исто- рии и подвел, таким образом, итог четырех- дневным занятиям. и здесь была отслужена панихида по убиенным воинам. Затем побыва- ли у памятника казарскому, в строящемся со- боре четырех адмиралов, и занятия экскурсии окончились. во время экскурсии ученики вели дневни- ки и делали заметки обо всем виденном и слы- шанном. вообще экскурсия удалась лучше, чем можно было даже ожидать, и оставила во всех участвовавших самое лучшее воспомина- ние, не говоря уже о пользе, какую она при- несла учащимся. остается пожелать, чтоб эта экскурсия послужила хорошим примером, а на широком пространстве русской земли мно- го есть замечательных мест в историческом отношении, обозрения которых учащимся юношеством, сопровождаемые толковыми объяснениями, имели бы важное воспитатель- ное значение, много способствовали бы изуче- нию детьми родной истории и развитию в них гражданского долга и патриотизма. а. М. симферополь. 23 сентября 1886 169 1 Непомнящий А. А. Неизвестная автобио- графическая статья арсения Маркевича: история одной находки // историческое наследие крыма.– симферополь, 2006. — № 14. — с. 197–201. 2 у всіх своїх біографічних документах, у т. ч. і написаних у 20-ті — 30-ті рр. хх століття, а. І. Маркевич вказував саме цю дату, яку ніколи не наводив за новим сти- лем. Загальноприйнятою практикою є вка- зувати дати від 14 лютого 1918 р. за ста- рим стилем. 3 ПфараН, ф. 827, оп. 4, спр. 343, арк. 4. 4 Див.: Есипов В. В. Материалы к истории императорского варшавского университе- та: биографические очерки. — варшава, 1913.– 63 с. 5 Див. про Д. Я. самоквасова: Дубровіна Л. А. самоквасов Дмитро Якович // ук- раїнські архівісти: біобібліографічний довідник: у 3 вип.– к., 1999. — вип. 1.– с. 292–295; Щавелев С. П. историк русской земли: жизнь и труды Д. Я. самоквасо- ва. — курск: изд-во курского мед. ун-та, 1998. — 279 с. 6 Див. про ф. и. иєзберу: словарь членов общества любителей российской словес- ности при Московском университете (1811–1911). — [М., 1911]. — с. 123–124; Цамутали А. Н. иезбера франтишек Ян // славяноведение в дореволюционной россии: биобиблиографический словарь.– М.: Наука, 1979. — с. 165–166. 7 Маркевич А. И. Юрий крижанич и его ли- тературная деятельность: историко-лите- ратурный очерк // варшавские универси- тетские известия.– 1876. — № 1. — с. I–X, 1–122; № 2. — с. 1–103. 8 ПфараН, ф. 827, оп. 4, спр. 343, арк. 4. 9 Там само, арк. 5. 10 Даарк, ф. 49, оп. 1, спр. 5469, арк. 11 зв. 11 ПфараН, ф. 827, оп. 4, спр. 343, арк. 5. 12 Маркевич А. И. афанасий филипович, ие- гумен брестский: историко-библиографи- ческий очерк // холмско-варшавский епархиальный вестник. — варшава, 1879. — № 22. — с. 372–378; № 24. — с. 411–418; 1880. — № 2. — с. 33–36; № 6. — с. 88–92. 13 Даарк, ф. 49, оп. 1, спр. 5469, арк. 11 зв. — 13 зв. 14 ПфараН, ф. 827, оп. 4, спр. 343, арк. 5. 15 Див.: Маркевич А. И. Памяти Николая владимировича Плешкова // салгир.– симферополь, 1900. — 24 сент.; Марке- вич А. И. Памяти Николая владимировича Плешкова: Некролог // Таврические епар- хиальные ведомости. — симферополь, 1900. — № 24. — с. 1768–1775; 1901. — № 1. — с. 49–54. 16 Даарк, ф. 49, оп. 1, спр. 5469, арк. 24. 17 Див. про ф. ф. лашкова: Непомня- щий А. А. лашков федір федорович // ук- раїнські архівісти: біобібліографічний довідник: у 3-х вип. — к., 1999. — вип. 1. — с. 186–187; Шарапа В. Ф., Непомня- щий А. А. кримський краєзнавець ф. ф. лашков (1858–1917): За новими ар- хівними документами // осягнення іс- торії: Зб. наук. праць на пошану професо- ра Миколи Павловича ковальського з на- годи 70-річчя. — острог; Нью-йорк, 1999. — с. 525–533. 18 Див. про це детальніше: Непомнящий А. А. очерки развития исторического краеведе- ния крыма в XIX — начале хх века. — симферополь: Таврида, 1998. — с. 75–84, 129–150, 202. 19 Маркевич А. И. Письма и. с. Тургенева: библиографическая заметка // русский филологический вестник. — варшава, 1884. — № 4, отд. педагогич.– с. 17–34. 20 Даарк, ф. 49, оп. 1, спр. 5469, арк. 12 зв. 21 Маркевич А. И. святые кирилл и Мефо- дий, их жизнь, деятельность и заслуги // Таврические губернские ведомости. — 1885. — 20, 24, 27, 30 апр., 2, 4, 8 мая. 22 рНб вр, ф. 874 (архів с. М. Шубинсько- го), оп. 1, спр. 34, арк. 148–150. 23 рНб вр, ф. 874, оп. 1, спр. 31, арк. 170. 24 Там само, арк. 171–172. 25 Там само, арк. 173–174. 26 Там само, спр. 34, арк. 147. Джерела та література 1�0 Краєзнавство 1–2 2010 андрей непомнящий неизвестная рукопись арсения маркевича: новые материалы к биографии выдающего краеведа Неизвестная рукопись лидера крымского научного краеведения выявлена профессором А. А. Непомнящим в Отделе рукописей Российской национальной библиотеки. Она относится к одному из малоизученных периодов творчества ученого. В год 155-й годовщины со дня рожде- ния А. И. Маркевича ее первая публикация станет достойным вкладом в увековечивание па- мяти крымоведа. Ключевые слова: А. И. Маркевич, рукопись, Симферопольская мужская гимназия, памят- ники истории и культуры. Andriy Nepomnyashchij Unknown Manuscript of Arseniy Markevitch: New Data on the Biographies of Eminent Local Lore An unknown manuscript of the scientific leader of the Crimean regional studies identified by Pro- fessor A. Nepomnyashchij in the Manuscript Division of the Russian National Library. It belongs to one of the neglected periods of creativity of the scientist. In the year 155 anniversary of the birth of A. I. Markevich its first publication will be a worthy contribution to the perpetuation of the memory of the student of Crimean history. Key words: A. I. Markevich, manuscript, Simferopol Male High School, monuments of history and culture.

Невідомий рукопис Арсенія Маркевича: нові матеріали до біографії видатного краєзнавця

Репозитарії

Схожі ресурси