Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею

У статті розкриваються складові та зміст процесу підготовки й проведення краєзнавчої експедиції з учнями, її роль у процесі залучення дітей до вивчення і збереження культурної спадщини краю....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Гайда, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2010
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31989
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею / Л. Гайда // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 178-183. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-31989
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-319892013-02-13T02:29:53Z Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею Гайда, Л. Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку У статті розкриваються складові та зміст процесу підготовки й проведення краєзнавчої експедиції з учнями, її роль у процесі залучення дітей до вивчення і збереження культурної спадщини краю. В статье раскрываются составляющие и содержание процесса подготовки и проведения краеведческой экспедиции с учащимися, ее роль в системе краеведческой работы и приобщении детей к изучению и сохранности культурного наследия края. The article reveals the ingredients and the preparation and content of local history of the expedition with students, her role of local history work and enable children to study and preserve the cultural heritage of the region. 2010 Article Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею / Л. Гайда // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 178-183. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31989 79.14(2)78 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку
spellingShingle	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Гайда, Л. Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею Краєзнавство
description	У статті розкриваються складові та зміст процесу підготовки й проведення краєзнавчої експедиції з учнями, її роль у процесі залучення дітей до вивчення і збереження культурної спадщини краю.
format	Article
author	Гайда, Л.
author_facet	Гайда, Л.
author_sort	Гайда, Л.
title	Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею
title_short	Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею
title_full	Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею
title_fullStr	Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею
title_full_unstemmed	Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею
title_sort	учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/31989
citation_txt	Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею / Л. Гайда // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 178-183. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT gajdal učnívsʹkakraêznavčaekspedicíââkformadíâlʹnostíškílʹnogomuzeû
first_indexed	2025-07-03T12:28:40Z
last_indexed	2025-07-03T12:28:40Z
_version_	1836628806357483520
fulltext	1�� Краєзнавство 1–2 2010 уДк: 79.14(2)78 Лариса Гайда (м. Кіровоград) учнівська краєЗнавча експеДиція як форма Діяльності Шкільного муЗеЮ У статті розкриваються складові та зміст процесу підготовки й проведення краєзнавчої експедиції з учнями, її роль у процесі залучення дітей до вивчення і збереження культурної спадщини краю. Ключові слова: експедиція, джерела інформації, пам’ятки історії та культури. Дослідницька діяльність у формі мандрі- вок з краєзнавчими завданнями, а також екс- педицій є одним з найулюбленіших занять ді- тей. оскільки, з одного боку, вони звільняють учнів від рутинної шкільної обстановки, від якої упродовж навчального року школярі стомлюються, а з другого — роблять їх повно- правними учасниками і виконавцями конк- ретних дій, самостійними і відповідальними за свої рішення. Таким чином, діти можуть реалізовувати себе, розкриваючи і розвиваю- чи свої здібності, привчатись до спілкування та життя у польових умовах. це сприяє фор- муванню навичок співпраці у колективі, взає- модопомоги і підтримки. реальне залучення учнів до конкретних природоохоронних чи пам’яткоохоронних справ дає їм можливість відчути свою причетність до проблем рідного краю, виховує почуття відповідальності та ре- гіонального патріотизму і, водночас, сприяє формуванню музейних зібрань і колекцій пам’яток історії та культури. розробкою методики організації та прове- дення експедицій з учнями займались Н. ган- нусенко, М. костриця, о. корнєєв, г. Матю- шин, а. остапець, в. обозний, Ю. омельчен- ко, І. Прус, М. струнка, Я. Треф’як, але їх праці на сьогодні є малодоступними. врахову- ючи те, що ці питання викликають у педагогів значні труднощі, ми пропонуємо рекоменда- ції, які, сподіваємось, допоможуть як при під- готовці самої експедиції, так і у використанні її елементів під час занять дослідницьких груп, гуртків й творчих об’єднань учнів. у процесі організації та проведення експе- диції умовно можна виділити три етапи, які ми послідовно розглянемо. І етап — підготовка головним складником успіху експедиції є вибір теми. Не варто обирати тему, яка вже достатньо вивчена, особливо якщо цим займа- лись відомі краєзнавці, вчені. а коли й обира- ти, то її новий аспект, аби внести щось своє, раніше невідоме, маловивчене, не узагальне- не, не систематизоване. При цьому слід зазна- чити, що саме вивчено попередниками і який внесок у дослідження цієї теми хочете зроби- ти ви під час експедиції. Тема має бути цікавою дітям і одночасно актуальною для місцевої громади, мати пози- тивний суспільний резонанс. Значну роль відіграє особиста життєва позиція вчителя, його авторитетність, фаховість, впевненість, закоханість у свою справу, вміння захопити ідеєю організації дослідницько-краєзнавчої експедиції дітей, педагогів, батьків та пред- ставників громади і влади. Постійне проведен- ня експедицій з учнівською молоддю збагачує вчителя, сприяє його професійному і творчо- му зростанню. Доцільною буде розробка перспективного проекту або комплексної теми та її поетапного дослідження. бажано, щоб обрана тема відоб- ражала особливості регіону, краю, його неві- домі або маловивчені сторінки, аби в резуль- таті оновити, поповнити як фонди, так і екс- позиції музею навчального закладу. цінується розробка вузької теми, яка досить глибоко і всебічно розглядається і досліджується. Досвід роботи педагогів різних категорій у цій галузі свідчить, що найбільша ефектив- ність досягається при синхронізації вивчення тем з історії україни чи інших навчальних дисциплін з одночасним дослідженням пев- них подій чи об’єктів на місці. відпрацюван- ня дослідницьких навичок учнів може здійс- нюватись під час уроків, позакласних заходів, екскурсій, подорожей. розпочинати підготовку експедиції радимо з визначення конкретної мети і завдань, які залежать від рівня розвитку і підготовки ді- тей, потреб у дослідженні теми чи об’єкта, від 1�9 району подорожі тощо. Інколи, навпаки, мета визначає район експедиції (один або декілька) для дослідження певної теми. метою експедиції може бути: всебічне ґрунтовне вивчення рідного краю як складо- вої нашої держави, розвиток учнівського інте- ресу до дослідництва, формування у школярів практичних навичок цілеспрямованого краєзнавчого пошуку, прагнення до само- вдосконалення і саморозвитку, збір та систе- матизація краєзнавчих матеріалів у музеях при навчальних закладах. серед завдань експедиції можуть бути: • обґрунтування, приведення у хроноло- гічну відповідність зібраної з різних дже- рел інформації; • створення археологічної характеристики місцевості (із залученням фахівців); • збір необхідної інформації для природно- географічного опису навколишньої міс- цевості; • знайомство з культурними подіями краю, визначення мистецької цінності архітектурних пам’яток, ремісничих ви- робів місцевих жителів; • вивчення традицій господарювання та економічного розвитку регіону на різних етапах його існування; • опис елементів побуту та етнографії; • вивчення освіти та духовного життя краю; • збір конкретних матеріалів для оновлен- ня експозицій чи підготовки тематичних виставок у музеї. Наступним суттєвим складником на цьому етапі є формування і підготовка складу учас- ників експедиції. Процес комплектування групи є тривалим і копітким. варто пам’ятати: чим раніше група буде укомплектована, тим успішнішою буде підготовка експедиції. До її складу можуть входити як діти з одного кла- су, класів з паралелі, так і учні з різних класів, але різниця у віці не може перебільшу- вати 1–2 роки. вікові особливості у фізичній і психологічній підготовці, різні інтереси мо- жуть значно ускладнити подорож, що не буде сприяти виконанню завдань експедиції. кіль- кісний склад групи залежить від завдань екс- педиції та району досліджень і може колива- тись від 5 до 12–15 осіб. керівник має добре знати дітей, бути обі- знаним зі станом їх здоров’я. всі діти обо- в’язково повинні пройти медичний огляд. важливою складовою підготовки є поетап- не залучення дітей до формування групи, яка могла б здійснювати дослідження (психоло- гічно, фізично, інтелектуально, духовно, ор- ганізаційно). рекомендуємо такі форми робо- ти: розповіді, обговорення, проблемні ситуації та пошук шляхів вирішення, різні варіанти занять і тренувань учнів з метою якісного під- бору групи та її підготовки. При цьому слід враховувати загальновідомий принцип — чим менше часу в експедиції витрачається на по- бут, тим більше приділяється дослідженням. Тренувальні прогулянки та походи з елемен- тами краєзнавчих досліджень, спостережень, конкретні завдання дають можливість відпра- цювати навички дослідницької роботи і одно- часно спостерігати за дітьми, реалізацією їх здібностей і зацікавлень. у такий спосіб фор- мується психологічний клімат у групі, відбу- вається розподіл обов’язків відповідно до уподобань дітей, відпрацьовуються навички орієнтування на місцевості, організації руху групи, процес харчування у польових умовах тощо. Доцільною є розробка і виконання кон- кретних краєзнавчих завдань, наприклад: виміряти висоту та діаметр кургану, досліди- ти стан збереженості валів по їх периметру, встановити наявність охоронних табличок, навчитись заповнювати польовий щоденник, збирати і зберігати зібрані в експедиції речі тощо. Наголошуємо, що у багатоденну подо- рож група може вирушати лише тоді, коли вона достатньо підготовлена. Наступним етапом є складання плану під- готовки експедиції. Педагог повинен розроби- ти план (проект) експедиції. Процес плану- вання передбачає вивчення літератури про район подорожі та організацію мандрівок, проведення консультацій, формування списку об’єктів для дослідження. Здійснення заходів планується паралельно і поетапно (чим де- тальніше, тим краще). Планування має вклю- чати різні напрями: 1. організація розподілу обов’язків. ба- жано підбирати “посади” для учнів з ураху- ванням їх бажання і здібностей. Зміст обов’язків в експедиції досить добре розроб- лений у методично-туристській літературі і включає перелік “посад”, який моделюється залежно від особливостей експедиції (коман- дир групи; відповідальні за харчування, спо- рядження; скарбник; майстер з ремонту спо- рядження; медик; фотограф; відповідальний за щоденник тощо), а також краєзнавчих до- ручень. Діти повинні чітко розуміти і знати: хто і чим буде займатись під час експедиції, 1�0 Краєзнавство 1–2 2010 відпрацьовувати необхідні навички на прак- тиці. 2. розробка маршруту, визначення його типу (концентричний, лінійний, радіальний, запасні варіанти тощо). рекомендуємо деталь- но вивчити район експедиції відповідно до об- раного маршруту, отримати консультації у різних фахівців, підібрати різні типи карто- графічних матеріалів. 3. Підготовка графіка руху групи. При його складанні необхідно ретельно розрахувати не лише час переміщення групи, час для дослід- жень, а й “запасний” час, оскільки передбачи- ти всі складові подорожі, а особливо дослідни- цької роботи, на маршруті неможливо. 4. Підготовка документів групи, керівни- ка, листів до навчальних закладів про сприян- ня та допомогу по лінії маршруту, отримання письмових завдань державних установ та гро- мадських організацій про дослідницьку робо- ту. консультації щодо оформлення докумен- тів можна отримати у районному (міському) відділі освіти, а також на станції (у центрі) юних туристів, де мають діяти маршрутно- кваліфікаційні комісії. 5. Підбір спорядження для експедиції (ту- ристичне, побутове, спеціально-дослідницьке тощо). Перелік залежить від змісту та району експедиції — якщо вона відбуватиметься у по- льових умовах, то необхідне спорядження для перебування групи на природі (намети, спаль- ники, килимки, рюкзаки, казани, сокира тощо), у випадку проживання у школі або на турбазі слід підібрати спорядження для хар- чування та проживання у приміщеннях за- лежно від пропонованих умов. 6. Підготовка кошторису витрат, який складається після розробки маршруту та пла- ну-графіка руху. До нього рекомендуємо включити дві частини: прибуткова, де вказу- ються джерела фінансування експедиції, та витратна — включає вартість проїзду як до місця експедиції і назад, так і в її межах; до- бові керівникам; господарські витрати; прид- бання матеріалів для упаковки колекцій; вар- тість харчування; оплата за відвідування му- зеїв, копіювання матеріалів тощо. 7. Підготовка програми збору і системати- зації краєзнавчих матеріалів під час експеди- ції. враховуючи вікові особливості дітей та тему, яка досліджується, варто визначити краєзнавчі об’єкти, ознайомитись з різними джерелами, скласти план, де визначити зміст і обсяг досліджень, орієнтовні терміни вико- нання робіт, необхідне спорядження. важли- вим фактором є науково-методичне забезпе- чення досліджень: складання різних типів за- питальників, спеціальних зошитів, таблиць тощо. рекомендуємо ознайомитись з матеріа- лами музеїв, місцевою краєзнавчою літерату- рою, започаткувати листування з навчальни- ми закладами району експедиції, встановити зв’язки з місцевими архівами, станціями та центрами дитячого туризму, краєзнавцями та колекціонерами. 8. Доцільною є співпраця з державними та громадськими краєзнавчими організаціями, їх допомога у формулюванні теми та отриман- ні завдань. 9. Завершальним етапом підготовки є збір групи перед експедицією, на якому вирішу- ються організаційні питання. Експедиція — це постійна напружена робо- та педагога не тільки у навчально-освітньому, розвивальному аспекті, а й у виховному. сут- тєвим чинником її успіху є не тільки організа- ційні питання, а й створення сприятливої, теплої, дружньої атмосфери у групі. реаліза- ція завдань експедиції залежить також і від урахування особливостей спілкування з міс- цевими жителями. ІІ етап — проведення Проводити експедиції радимо в межах сту- пеневих туристичних походів (до 75 кіломет- рів), коли спортивна частина не є основною. Ми подаємо лише краєзнавчо-експедиційний аспект експедиції, не торкаючись організації побуту та життя групи, оскільки це досить добре розроблено у навчально-методичній лі- тературі вчителями географії, історії, керів- никами гуртків та музеїв. На маршруті варто насамперед дотримува- тись складових плану експедиції, видів робо- ти, їх терміну. важливо аналізувати проміжні результати та вчасно коригувати дослідження. у ході експедиції учитель здійснює огляд краєзнавчих об’єктів на місці, конкретизує завдання для учнів, розподіляє дітей на гру- пи. особливу увагу слід приділити фіксації результатів досліджень, веденню польових до- кументів та щоденника. Доцільним є щоденне підбиття підсумків досліджень, обговорення їх результатів та визначення завдань на на- ступний день. форми і методи досліджень повинні бути зрозумілими, простими, доступними для ді- тей і водночас захоплюючими; вони мають да- вати учням відчуття радості першовідкриття 1�1 та підкреслювати значимість виконуваної ро- боти. рекомендуємо використати такі форми до- слідницької роботи: 1. фотофіксація (у блокнот записується номер фото з описом “прив’язки” на місцевості). 2. Диктофонний запис (на початку ви по- винні зафіксувати час, місце запису, прізвище, ім’я, по батькові опитувано- го, а далі — сам запис). 3. Заповнення дитячих записників, запи- тальників, таблиць під час опитування жителів, зустрічей з цікавими людьми тощо. 4. самостійне обстеження і опис об’єкта (вчитель разом з дітьми обстежує та описує об’єкт, діти ведуть запис). 5. Збір рухомих пам’яток, речей побуту (опис, фіксація, упаковка, оформлення етикетки разом з пам’яткою тощо). 6. опрацювання літератури в місцевих бібліотеках. 7. відвідування музеїв. 8. складання таблиць, схем, простих кар- тосхем. 9. Нанесення на карту невідомих та мало- відомих краєзнавчих об’єктів і пам’яток. 10. Збір статистичних даних (у сільській раді, інших органах самоврядування та державних установах). 11. виготовлення малюнків, ескізів, зама- льовок, складання та удосконалення схеми дослідження тощо. 12. окремо може бути досліджений та опи- саний етнографічно-побутовий комп- лекс. Подаємо зразки описів деяких джерел, які можуть бути використані у ході експедиції. опис письмового джерела: назва, автор, зміст, мова, час і місце видання, оригінал чи копія, датуючі записи (печатки, штампи), зоб- ражувальні елементи (заставки, схеми, кар- ти), матеріал, техніка друку, розмір, ступінь збереженості, джерело і час надходження. Зображувальне джерело: назва, матеріал, техніка, датуючі записи, розмір, авторські підписи, клейма; тексти, пов’язані з сюже- том; ступінь збереженості, реставрація, дже- рело та час надходження. опис речового джерела: назва речі, практич- не призначення, авторська назва, час і місце виготовлення, матеріал і техніка виготовлення (ручна чи механічна), розміри, діаметр, вага, фабричні знаки, клейма, зображення, автор предмета, речі, легенда чи історія речі, опис форми, кольору тощо, час і місце надходжен- ня, стан збереження та потреба у реставрації. Предмет нумізматики: місце і час чеканки, призначення, техніка виготовлення, вага ме- талу, проби, стан предмета (потертість, отво- ри, стан зображень, цільність), походження тощо. опис археологічної пам’ятки: обстежити пам’ятку, сфотографувати, позначити на кар- ті маршруту, зробити опис, зібрати підйомний матеріал (найчастіше це уламки кераміки); здійснити заміри (розміри, діаметр); скласти план місцевості пам’ятки, визначити межі по- дальших досліджень, проаналізувати причи- ни вибору місця для поселення саме на цій те- риторії, спробувати визначити взаємозв’язок з іншими відомими у цих місцях археологіч- ними об’єктами. ІІІ етап — підбиття підсумків хоча експедиція і закінчилась, але робота групи продовжується. рекомендуємо органі- зувати її підсумковий збір, де підбити підсум- ки експедиції, провести анкетування, про- аналізувати результати, обговорити перспек- тиви подальшої діяльності. умовно у післяекспедиційній роботі можна виокремити такі елементи: • складання загального звіту — включає в себе обробку зібраних матеріалів. Пот- рібно ретельно проаналізувати (по кож- ному краєзнавчому об’єкту окремо), що саме зібрано, про що це свідчить, що тре- ба доопрацювати, як оформити. За ре- зультатами аналізу складаються описи об’єктів дослідження. • аналіз виконання завдань, отриманих від зацікавлених державних установ та громадських організацій, оформлення звіту, отримання відгуків. • Підготовка матеріалів для публікацій у засобах масової інформації (місцевих, обласних та профільних), розміщення на сайтах місцевих органів влади. • формою презентації результатів експе- диції може бути оформлення виставок зібраних матеріалів, проведення підсум- кової конференції. • окремих учнів можна залучити до підго- товки творчих робіт, їх захисту в школі, позашкільному закладі (на занятті гурт- ка). 1�2 Краєзнавство 1–2 2010 • Матеріали досліджень можуть бути пред- ставлені для участі у Міжнародних та всеукраїнських конкурсах. • Проведення анкетування учасників дасть можливість визначити її результа- тивність та громадське значення. • Зібраний матеріал рекомендуємо офор- мити, передати до музею, представити в оновлених експозиціях. у такому разі на кожен предмет складається опис-анота- ція, а записані у подорожі спогади свід- ків подій приводяться у порядок — уточ- нюються, редагуються, переписуються. • особливо важливо залучати дітей до різ- них форм підбиття підсумків експедиції (виготовлення фотографій, альбомів, ма- люнків, доопрацювання етюдів, замальо- вок тощо). варто доручити їм написання сценарію та підготовки підсумкового ту- ристського вечора, використовуючи фор- му роботи в групах. Діти самі можуть ви- готовити запрошення для друзів і бать- ків, учителів. До програми рекомендуємо включити: фотомонтаж, музичні застав- ки, репортажі з маршруту, нагороджен- ня всіх учасників експедиції оригіналь- ними, власноруч виготовленими пода- рунками та різними сюрпризами, виставку знахідок та зібраних ма- теріалів, складені у поході вірші та пісні, кумедні записи польового щоденника, змагання для учасників та гостей, кон- курси тощо. До початку заходу рекомен- дуємо підготувати стінгазету-репортаж про найцікавіші пригоди під час експе- диції. • Проект-презентація звіту про подорож у школах перед ровесниками та на бать- ківських зборах. Педагогам, керівникам краєзнавчих гурт- ків та музеїв радимо проаналізувати усі аспек- ти та складові проведеної експедиції, а саме: визначити її результативність, позитивні на- працювання, коло проблем, причини нереалі- зованого (що не враховано при підготовці, які помилки були допущені на кожному етапі), окреслити шляхи їх подолання, розробити ре- комендації для наступних експедицій. Джерела та література 1 Гайда Л. Музеєзнавство у закладах освіти: Навчальний посібник. — кіровоград: коІППо, 2006. — 108 с. 2 Ганнусенко Н. Етнохудожнє виховання школярів у позаурочний час. — к.: Тов “хІк”, 2004. — 96 с. 3 Ганнусенко Н., Омельченко Ю. Зміст і форми роботи краєзнавчих музеїв навчаль- них закладів у сучасних умовах (Методич- ні рекомендації). — к.: Науково-дослідний інститут педагогіки україни, 1992. — 36 с. 4 Єфімова В., Пономарьова Н. Методичні ре- комендації щодо проведення навчальної практики. — х.: основа, 2004. — 142 с. 5 Історичне джерелознавство: Підручник / Я. с. калакура, І. Н. войцехівська, с. ф. Павленко. — к.: либідь, 2002. — 488 с. 6 Корнєєв О. Методика шкільного геогра- фічного краєзнавства. — х.: основа, 2007. — 144 с. 7 Костриця М., Обозний В. Шкільна краєзнавчо-туристська робота. — к., 1995. — 228 с. 8 Майданець І. комплексні краєзнавчі до- слідження в умовах сільської школи // краєзнавство. географія. Туризм. — 2002. — № 34. — с.21–23. 9 Музей и школа. Пособие для учителя /Под общ. ред. Т. а. кудриной. — М.: Просве- щение, 1985. — 192 с. 10 Музейная педагогика: из опыта методи- ческой работы. / Под. ред.. а. Н. Морозо- вой, а. в. Мельниковой. — М.: Тц сфера, 2006. — 416 с. 11 Наровлянський О. Д. Шкільний туризм / о. Д. Наровлянський, М. Д. Наровлянсь- ка, в. о. Пустовойт. — к.: Шк. світ, 2009. — 128 с. — (бібліотека “Шкільного світу”). 12 Обозний В. краєзнавство. — к.: Тов “Міжнародна фінансова агенція”, 1997. — 265 с. 13 Омельченко Ю. Шкільні музеї. — к.: ра- дянська школа, 1981. — 128 с. 14 Остапец А. На маршруте туристы-сле- допыты. — М.: Просвещение, 1987. — 128 с. 15 Програми для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів /За ред. Д. омельченка. — к.: Інститут змісту і ме- тодів навчання, 1996. — 124 с. 1�3 16 ребенок в музее: новые векторы детского музейного движения. — М.: академичес- кий проект, 2006. — 176 с. 17 Столяров Б. А. Музейная педагогика: ис- тория, теория, практика. — М.: высшая школа, 2004. — 216 с. 18 Струнка М. Л. організація пошукової ро- боти з етнографії у шкільних краєзнавчих музеях. — к.: “радянська школа”, 1989. — 38 с. 19 Треф’як Я. Методика краєзнавчої роботи в національній школі. — Івано-франківськ: “симфонія форте”, 2002. — 106 с. 20 Туризм в школе: книга руководителя пу- тешествия / верба и., голицын с., кули- ков в., рябов Е. — М.: физкультура и спорт, 1983. — 160 с. лариса гайда ученическая краеведческая экспедиция как форма деятельности школьного музея В статье раскрываются составляющие и содержание процесса подготовки и проведения краеведческой экспедиции с учащимися, ее роль в системе краеведческой работы и приобщении детей к изучению и сохранности культурного наследия края. Ключевые слова: экспедиция, источники информации, памятники истории и культуры. Larissa Gaida Regional History School-aged expedition form of activity in school museum The article reveals the ingredients and the preparation and content of local history of the expedition with students, her role of local history work and enable children to study and preserve the cultural heritage of the region. Key words: forwarding information sources, historical and cultural monuments.

Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею

Репозитарії

Схожі ресурси