Згадати всіх поіменно
Рецензія на: Реабілітовані історією. Тернопільська область /Упоряд. О. Г. Бажан, Є. О. Гасай, П. З. Гуцал. — Тернопіль: ВАТ “ТВПК “ЗБРУЧ”, 2008. — 728 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32007 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Згадати всіх поіменно / І. Зуляк // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 273-276. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-32007 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-320072013-02-13T03:43:17Z Згадати всіх поіменно Зуляк, І. Огляди Рецензія на: Реабілітовані історією. Тернопільська область /Упоряд. О. Г. Бажан, Є. О. Гасай, П. З. Гуцал. — Тернопіль: ВАТ “ТВПК “ЗБРУЧ”, 2008. — 728 с. 2010 Article Згадати всіх поіменно / І. Зуляк // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 273-276. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32007 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Зуляк, І. Згадати всіх поіменно Краєзнавство |
| description |
Рецензія на: Реабілітовані історією. Тернопільська область /Упоряд. О. Г. Бажан, Є. О. Гасай, П. З. Гуцал. — Тернопіль: ВАТ “ТВПК “ЗБРУЧ”, 2008. — 728 с. |
| format |
Article |
| author |
Зуляк, І. |
| author_facet |
Зуляк, І. |
| author_sort |
Зуляк, І. |
| title |
Згадати всіх поіменно |
| title_short |
Згадати всіх поіменно |
| title_full |
Згадати всіх поіменно |
| title_fullStr |
Згадати всіх поіменно |
| title_full_unstemmed |
Згадати всіх поіменно |
| title_sort |
згадати всіх поіменно |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32007 |
| citation_txt |
Згадати всіх поіменно / І. Зуляк // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 273-276. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT zulâkí zgadativsíhpoímenno |
| first_indexed |
2025-07-03T12:29:44Z |
| last_indexed |
2025-07-03T12:29:44Z |
| _version_ |
1836628873234612224 |
| fulltext |
2�3
роки геноциду. автори не лестять нікому — ні
сусіднім країнам, ні Західній європі, ні Ізраї-
лю, ні сШа, відстоюючи інтереси україни,
яка, маючи стільки природних переваг, внас-
лідок політичних, економічних, демографіч-
них, духовних катаклізмів з величезними
труднощами відроджує свою справжню істо-
рію і культуру. цілком слушною є ідея філь-
му, що це відродження неможливо здійснити
в забутті минулого, закляття безпам’ятства
необхідно позбутися, якщо ми хочемо збере-
гти свою мову, свій народ, свою державу.
автори структурували спогади очевидців
таким чином, щоб глядач міг переконатися і у
масштабах вимирання людей, і в неможли-
вості виїхати за межі україни, і у повному ви-
лученні усього їстівного, що ніяк не пов’я-
зується з індустріалізацією. Для посилення
доказовості автори фільму використовують
наукові дослідження, аналізують загальное-
кономічну ситуацію в срср і, зокрема, на лу-
ганщині, де теж будувались промислові під-
приємства і водночас вимирали села.
Публіцистична гострота фільму не може
залишити байдужою жодну людину, яка його
перегляне. однією з важливіших особливос-
тей фільму є те, що він знятий на матеріалах
луганської області, розташованої поруч з
російською федерацією. саме з луганщини
завдяки творцям фільму пролунала чітка від-
повідь на питання, чи так само лютував голод
в росії, як у сусідній україні, чи легко було
завезти із-за меж усрр борошно, зерно, іншу
їжу і чому це доводилось робити, навіщо від-
кривались торгсини тощо.
Не важко передбачити, що не всім, хто пе-
регляне цей фільм, може сподобатися прямота
авторів, смілива критика на адресу тієї части-
ни народних обранців, які, відкидаючи про-
блему голодомору і запопадливо ставлячись
до посадовців сусідньої держави, фактично
зневажають історію своєї країни. На наш пог-
ляд, не варто було б стільки уваги приділяти
публікації в газеті “вечірні вісті” за авто-
рством о. Турчинова (вересень 2003 р.), адже
стаття не є науковим дослідженням, та й газе-
та не є фаховою.
На завершення окремо відзначимо акту-
альність і високий патріотизм фільму, його
вдалий сценарій і режисуру, майстерну робо-
ту оператора, добрий дикторський голос. ви-
користавши свідчення місцевих жителів та
кінодокументи, автори фільму піднялися на
високий рівень узагальнень, домоглися пере-
конливості в обґрунтуванні своєї позиції,
співзвучної із болями свого народу.
хоча фільм розкриває найтяжчі сторінки
історії, завдяки професіоналізму авторів він
залишає почуття оптимізму і неминучого тор-
жества справедливості і правди. фільм доціль-
но було б продемонструвати на Першому на-
ціональному каналі та передати для вико-
ристання до обласних телестудій і навчальних
закладів.
Іван ЗУЛЯК (м. Тернопіль)
ЗгаДати всіх поіменно
Рец. на: Реабілітовані історією. Тернопільська область /Упоряд. О. Г. Бажан, Є. О. Гасай,
П. З. Гуцал. — Тернопіль: ВАТ “ТВПК “ЗБРУЧ”, 2008. — 728 с.
восени 2009 р. минуло 70 літ так званому
“Золотому вересню”. Зайняття військами чер-
воної армії території Західної україни, утвер-
дження тут радянської влади та початок пере-
творень в усіх сферах життя на комуністич-
них засадах, входження краю до срср в
складі урср — ось основні віхи цієї події.
вона дала нагоду ще раз згадати й осмислити,
що приніс тоталітарний радянський режим у
його сталінському варіанті західним україн-
цям, як і всьому нашому народові. Загальнові-
домо, що одним із значимих проявів політики
цього режиму в Західній україні стали масові
репресії і терор, придушення національно-
2�4
Краєзнавство 1–2 2010
визвольної боротьби, переслідування всіх, хто
не був згідний з комуністичною ідеологією.
Наслідки цієї трагічної для українського на-
роду політики — як економічні, соціальні,
так і духовні — донині не подолані.
в зв’язку з цим вельми доречним є вихід у
світ 2009 року книги, яка розкриває широку
картину репресивної діяльності комуністич-
ного режиму щодо мирного населення на Тер-
нопільщині впродовж усього часу його існу-
вання. це перший том кількатомного видання
“реабілітовані історією. Тернопільська об-
ласть”. його підготував колектив Тернопіль-
ської обласної редакції “книги пам’яті”, що
діє на виконання урядової програми про ви-
дання в україні серії “реабілітовані історією”.
книга має 724 сторінки. її зміст переконує,
що вона підготовлена відповідально, на основі
великої джерельної бази, з урахуванням здо-
бутків сучасної історичної науки. в наш час,
як відомо, є чимало видань — наукових, нау-
ково-популярних, краєзнавчих, мемуарних,
художніх, художньо-документальних, публі-
цистичних, в яких розкриваються репресії ра-
дянського періоду і звитяжна боротьба за сво-
боду, проти комуністичної тиранії на Тер-
нопільщині, названі учасники цієї боротьби,
показано їх героїзм і жертовність. книга “ре-
абілітовані історією. Тернопільська область”
посідає в цьому ряду особливе місце, оскільки
її завдання — якнайповніше віднайти і закар-
бувати навіки імена людей, котрі стали невин-
ними жертвами тоталітарного комуністичного
режиму і своєю трагічною долею увійшли в лі-
топис нескореної україни.
розглянемо детальніше матеріали видан-
ня. Після звернення до читачів обласної ре-
дакційної колегії, в якому окреслені специфі-
ка й цілі книги, обґрунтована її структура,
подана стаття “репресії комуністичного режи-
му на Тернопільщині”, що становить перший
розділ. обсяг статті, коло розглянутих питань
і науковий апарат дають підстави вважати,
що вона є цілісною історичною розвідкою, в
якій концептуально розглядається зазначена
в темі статті проблема.
Дізнаємося, що вперше більшовицькі ло-
зунги пролунали на Тернопільщині в далеко-
му 1917 р. а вже через два роки, коли ниніш-
ня північна частина області — територія
тодішнього кременецького повіту була зайня-
та червоною армією, почалися репресії проти
мирних жителів, на рік раніше, ніж в галиць-
кій частині нашого краю в період діяльності
галревкому. у статті, на нашу думку, цілком
обґрунтовано й логічно розповідається про
трагічну долю уродженців Тернопільської
землі, котрі зазнали репресій в радянському
союзі у 1920–1930-ті роки. На сьогодні відомо
понад 1200 вихідців з Тернопільщини, котрі
стали невинними жертвами сталінського то-
талітарного режиму до вересня 1939 р. в
“країні соціалізму”. Як це незвично не зву-
чить, але й цим сумним фактом підтверд-
жується спільність історичної долі українців
по обидва береги Збруча.
у статті відзначається, що масові репресії в
нашому краї почалися з першого дня “виз-
вольного походу” червоної армії в Західну ук-
раїну, а готувались керівництвом срср як
інструмент державної політики завчасно і
були покладені на органи Нквс. власне реп-
ресивні дії цих органів, які репрезентували
нову владу, спричинили спротив населення і
наростання антирадянської боротьби в краї,
на чолі якої стояли члени оуН. розкрито ма-
ловідому донині сторінку терору 1939–
1941 рр. — масові страти без суду тисяч людей
як “розвантаження” тюрем на підставі таєм-
ної постанови цк вкП(б) від 5 березня 1940 р.,
мовиться про чотири масові депортації людей
із Західної україни в сибірські та північні
краї росії. Наводяться та узагальнюються
факти жахливих кривавих розправ “славних
чекістів” над жителями краю після початку
німецько-радянської війни в червні 1941 р.
важливе місце у статті займає розповідь
про репресії і терор у післявоєнний період.
акцентується увага, що третій прихід “визво-
лителів зі сходу” супроводжувався беззакон-
ням і брутальним насильством у різних фор-
мах над мирними людьми. один із при-
кладів — злочин групи Нквс-НкДб у селі
кривенькому на чортківщині 22 жовтня
1944 р. вказується, що опір більшовицькому
режиму очолила оуН і створені нею загони
уПа. І хоча висвітлення їх боротьби безпосе-
редньо не входить до завдань книги “реабілі-
товані історією. Тернопільська область”, чи-
таємо про окремі бої і сутички, діяльність не-
легальних молодіжних організацій, про
підступність радянських репресивних органів
щодо ліквідації націоналістичного підпілля.
крім масових ув’язнень людей, у той час влас-
ті широко практикували насильне вивезення
родичів членів оуН та уПа на Північ, в сибір
і казахстан, де невинні люди страждали, втра-
чали здоров’я, а багато з них і життя. без-
2�5
збройною, але підступною формою насильства
була організація колгоспів, про що говориться
переконливо на основі конкретних фактів. Не
оминули репресії й духовного життя наших
краян: русифікація, заборона національних
традицій і свят, а особливо — переслідування
релігійної віри церкви.
Після смерті й. сталіна, як свідчать ма-
теріали, репресивні дії комуністичної влади
проти громадян продовжувалися. На Тер-
нопільщині в час “хрущовської відлиги” і
“брежнєвського застою” їх організовував за
вказівкою зверху обком партії, а виконавця-
ми були органи кДб. у статті наводяться фак-
ти репресій та імена мешканців області, над
якими чинилася розправа за те, що вони не
хотіли бути слухняним знаряддям в руках то-
талітарної влади, утверджували своїми діями
українство: в. крушельницький, в. Дятел,
Д. Порбер, І. жила, с. слюсарчук, М. апос-
тол, є. гогусь (був засуджений до розстрілу,
але потім смертний вирок замінили на 15 ро-
ків ув’язнення), М. Маруняс, б. Штойко,
в. рафальський, М. коц, г. Дзюрбан, І. кури-
лас, л. горохівський, М. горбаль, в. Труш,
сім молодих патріотів із села росохач — с. са-
пеляк, в. Мармус, М. Мармус, в. винничук,
в. сеньків, М. слободян, а. кравець, в. вітів,
котрі вивісили в чорткові національні прапо-
ри і поширили антирадянські листівки на
честь 55-річчя уНр. Зазнали переслідувань,
хоч і не потрапили в табори, в. Демкович,
в. Ярмуш, І. Ґерета, М. чубатий, в. остапен-
ко, є. скиба та деякі інші мешканці Тер-
нопільщини. Діяльність цих тернополян вли-
лася в загальноукраїнський протестний, пра-
возахисний рух і стала проявом незгасності
традицій національно-визвольної боротьби в
нашому краї.
Другий розділ “Мовою документів” гово-
рить сам за себе. в ньому зібрані документаль-
ні матеріали (їх 20), які наочно демонструють
механізми репресій і терору, засвідчують зло-
чини, що чинив комуністичний режим проти
своїх людей. більшість із представлених до-
кументів є оригінальними і зберігаються в
Державному архіві Тернопільської області. Ті
ж, які були раніше опубліковані, залишають-
ся маловідомими громадськості, тому їх опри-
люднення вельми доречне. На жаль, немає до-
кументів з архіву управління сбу в Тер-
нопільській області, хоч там зберігається
чимало необхідних для публікацій матеріалів
за темою книги.
у третьому розділі вміщені спомини осіб,
котрі невинно поневірялися в таборах чи на
засланні або були свідками злочинів, вчине-
них радянськими каральними органами на
Тернопільщині. Загалом таких споминів неба-
гато, але через призму людських переживань,
почуттів і сприйняття побаченого та пережи-
того вони емоційно і колоритно, чого не може
передати жоден документ або світлина, від-
творюють жахіття злочинів, страждання не-
винних людей. в книзі опубліковані спогади,
деякі вперше, П. боднарчука, М. воробей-бе-
рези, о. воробія, Т. голуб, о. Масного, М. Мат-
ковської, М. Музики, М. Надбережної, І. си-
ненького, Ю. Павліва та с. Швеця.
цікавим, хоч і невеликим за обсягом, є
четвертий розділ “статті і нариси”. в ньому
подано лише 5 публікацій, кожна з яких при-
свячена життєвій долі людини, що пройшла
через пекло радянського ув’язнення. це — га-
лина Дидик — зв’язкова головнокомандувача
уПа р. Шухевича; Мирослава гребенюк —
медсестра підпілля оуН та уПа; олександра
блавацька — невинна жертва у сфабрико-
ваній справі про “отруєння поетів”; Михайло
Маруневич — вояк уга, який був заарешто-
ваний у 1933 р. в харкові і безслідно зник в
таборі гулагу; василь баран — священик.
Зауважимо, що у книзі стаття про г. Дидик
вдало доповнюється документом із другого
розділу — її зверненням до Президії верхов-
ної ради срср, звідки маємо можливість пе-
реконатися в ідейній стійкості і безстрашності
цієї жінки, ім’я якої вписано золотими літе-
рами в історії оуН та уПа.
головне місце в книзі займає останній,
п’ятий розділ. він становить перелік корот-
ких біографічних довідок про уродженців і
мешканців бережанського, борщівського і
бучацького районів Тернопільської області,
котрі були заарештовані й опинилися в
ув’язненні. Якщо враховувати, що в цьому пе-
реліку більше 4 тисячі осіб, то має вийти у світ
принаймні ще три томи видання “реабіліто-
вані історією. Тернопільська область”.
у зазначеному переліку немає прізвищ
тих, хто був примусово вивезений на заслання
у далекі холодні краї за “політичні гріхи” чи
загинув зі зброєю в руках у рядах націоналіс-
тичного підпілля. Так встановлено урядовим
положенням про видання серії “реабілітовані
історією”. Наскільки відомо, відомості про
цих людей, теж жертв політичних репресій і
терору, згодом будуть видаватися окремо.
2�6
Краєзнавство 1–2 2010
ознайомлюючись зі змістом п’ятого розді-
лу, переконуємося, що укладачі книги пра-
вильно зробили, склавши список за населени-
ми пунктами. Завдяки цьому матеріал став
доступнішим для цілісного сприйняття, адже
представлена повна картина масштабів реп-
ресій та їх жертв у кожному місті, селищі,
селі.
ще одна особливість книги — те, що відо-
мості подані не лише про репресованих на те-
риторії Тернопільщини і справи яких зберег-
лися в обласному державному архіві та архіві
сбу в Тернопільській області, а й про урод-
женців нашого краю, котрі стали жертвами
репресій в інших областях, у тому числі в ра-
дянському союзі у 1920–1930-ті роки, коли
Тернопільщина не входила до цієї держави. є
біографічні довідки про людей, які загинули
без суду внаслідок свавілля каральних ор-
ганів, були ув’язнені, але їхні кримінальні
справи час не зберіг і відомості взяті з інших
достовірних джерел. Загалом такий формаль-
ний відступ від існуючих рекомендацій, чого
не зробили укладачі книг серії “реабілітовані
історією” в інших областях, тільки збагатив
видання необхідною інформацією, підвищив
його значимість. врешті-решт зроблено це з
позицій і історичної справедливості, і мораль-
ності.
Маємо змогу побачити в книзі і світлини.
Зрозуміло, що її укладачі змушені були знач-
но обмежити себе у підборі фотокопій доку-
ментів і фотографій осіб. всі ці матеріали є
оригінальними і досі ніде не публікувалися.
Як приклад, назвемо хоча б фотокопії окре-
мих аркушів з кримінальної справи і світлину
в ув’язненні відомого письменника і громад-
ського діяча, уродженця бережан ф. коковсь-
кого.
відзначимо, що поява книги “реабілітовані
історією. Тернопільська область”, яка займе
своє вагоме місце у висвітленні минулого на-
шого краю, стала можливою внаслідок трива-
лої і кропіткої роботи редакційно-видавничої
групи в складі ж. гановської, є. гасая, П. гу-
дими, П. гуцала (крім цього, він є автором на-
укової статті в книзі), л. кота (керівник) та
г. Маєвської, її співпраці з державними і гро-
мадськими організаціями, за всебічної під-
тримки обласної ради та обласної державної
адміністрації. Допомогу групі в укладанні ма-
теріалів надавав київський науковець о. ба-
жан. книга вийшла в світ у тернопільському
видавництві “Збруч”, тож його працівники,
котрі брали участь у підготовці видання до
друку, заслуговують подяки за якісну роботу.
Насамкінець варто сказати, що перша кни-
га серії “реабілітовані історією. Тернопільсь-
ка область” дає підстави вважати, що видання
може стати, як задекларувала обласна редак-
ційна колегія, “гідним вшануванням доброго
імені і встановлення правди про тих, хто по-
страждав у радянський період, чиє життя без-
винно було понівечене або загублене”. спіль-
ними зусиллями і нелегкою дослідницькою
працею цього можна досягти.
Юрій Волошин (м. Полтава)
Дві “пам’яті” про українських остарбайтерів
Рец. на: Грінченко Г. Між визволенням і визнанням: примусова праця в нацистській Німеч-
чині в політиці пам’яті СРСР та ФРН часів “холодної війни”. — Харків: ТОВ “НТМТ”,
2010. — 320 с.
Праця відомої харківської дослідниці гелі-
нади грінченко присвячена одній із найпопу-
лярніших проблем сучасної гуманітаристи-
ки — “історичній пам’яті”, під якою ро-
зуміють свідомо ретрансльоване знання про
колективний досвід певної спільноти. Попри
значну поширеність теми пам’яті в українсь-
кому історіографічному дискурсі, монографія
г. грінченко є чи не першим серйозним до-
слідженням, присвяченим вивченню цього
феномену.
книжка складається зі вступу, трьох роз-
ділів, висновків, списку джерел та літератури,
списку скорочень. вступ являє собою своєрід-
|