Методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів
Визначено і обґрунтовано методологічні засади розробки програми комплексних досліджень для можливості створення геологічного сховища радіоактивних відходів. Вони базуються на: 1) граничних умовах (законодавчі і нормативні вимоги; стан вирішення проблеми в Україні; зв'язок дослідження майданчикі...
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
2011
|
Назва видання: | Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32255 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів / Ю.О. Шибецький // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 56-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-32255 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-322552012-04-16T12:22:34Z Методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів Шибецький, Ю.О. Визначено і обґрунтовано методологічні засади розробки програми комплексних досліджень для можливості створення геологічного сховища радіоактивних відходів. Вони базуються на: 1) граничних умовах (законодавчі і нормативні вимоги; стан вирішення проблеми в Україні; зв'язок дослідження майданчиків із діяльністю щодо проектування і обґрунтування безпеки сховища), 2) низці припущень щодо концепції сховища та вміщуючої формації); 3) методології визначення переліку характеристик майданчика, які необхідно дослідити для обґрунтування безпеки геологічного сховища. Определены и обоснованы методологические подходы разработки программы комплексных исследований для возможности создания геологического хранилища радиоактивных отходов. Они базируются на: 1) граничных условиях (законодательные и нормативные требования; состояние решения проблемы в Украине; связи исследований площадки с работами по проектированию и обоснованию безопасности хранилища), 2) ряде допущений о концепции хранилища и вмещающей формации; 3) методологии определения перечня характеристик площадки, которые необходимо исследовать для обоснования безопасности геологического хранилища. A methodological approach for development of the comprehensive site investigation program for safety case development at the geological disposal of radioactive waste was defined and justified. They are founded on: 1) boundary conditions (legislative and normative requirements, analysis of state of the art with geological disposal in Ukraine; interconnection of siting, designing and safety assessments); 2) several assumptions about concept of repository and type of host rock; 3) methodology of the definition of site characteristics, which are important for safety case development. 2011 Article Методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів / Ю.О. Шибецький // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 56-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0098 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32255 502.36:(55.628.398):621.039.75 uk Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Визначено і обґрунтовано методологічні засади розробки програми комплексних досліджень для можливості створення геологічного сховища радіоактивних відходів. Вони базуються на: 1) граничних умовах (законодавчі і нормативні вимоги; стан вирішення проблеми в Україні; зв'язок дослідження майданчиків із діяльністю щодо проектування і обґрунтування безпеки сховища), 2) низці припущень щодо концепції сховища та вміщуючої формації); 3) методології визначення переліку характеристик майданчика, які необхідно дослідити для обґрунтування безпеки геологічного сховища. |
format |
Article |
author |
Шибецький, Ю.О. |
spellingShingle |
Шибецький, Ю.О. Методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища |
author_facet |
Шибецький, Ю.О. |
author_sort |
Шибецький, Ю.О. |
title |
Методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів |
title_short |
Методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів |
title_full |
Методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів |
title_fullStr |
Методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів |
title_full_unstemmed |
Методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів |
title_sort |
методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів |
publisher |
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України |
publishDate |
2011 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32255 |
citation_txt |
Методологія розробки програми досліджень майданчика для обґрунтування безпеки геологічного захоронення радіоактивних відходів / Ю.О. Шибецький // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 56-64. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
series |
Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища |
work_keys_str_mv |
AT šibecʹkijûo metodologíârozrobkiprogramidoslídženʹmajdančikadlâobgruntuvannâbezpekigeologíčnogozahoronennâradíoaktivnihvídhodív |
first_indexed |
2025-07-03T12:46:50Z |
last_indexed |
2025-07-03T12:46:50Z |
_version_ |
1836629949116579840 |
fulltext |
56
УДК 502.36:(55.628.398):621.039.75
Шибецький Ю.О.
Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України
МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРОБКИ ПРОГРАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЙДАНЧИКА
ДЛЯ ОБҐРУНТУВАННЯ БЕЗПЕКИ ГЕОЛОГІЧНОГО ЗАХОРОНЕННЯ
РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ
Визначено і обґрунтовано методологічні засади розробки програми комплексних досліджень
для можливості створення геологічного сховища радіоактивних відходів. Вони базуються на:
1) граничних умовах (законодавчі і нормативні вимоги; стан вирішення проблеми в Україні;
зв'язок дослідження майданчиків із діяльністю щодо проектування і обґрунтування безпеки
сховища), 2) низці припущень щодо концепції сховища та вміщуючої формації); 3) методології
визначення переліку характеристик майданчика, які необхідно дослідити для обґрунтування
безпеки геологічного сховища.
Вступ
Проблема безпечної ізоляції радіоактивних відходів є вкрай актуальною для
України, що пов’язано як з наслідками Чорнобильської катастрофи, так із подальшим
розвитком ядерної енергетики. А це означає, що обсяги небезпечних відходів будуть
зростати і виникає нагальна потреба у їх захороненні з найменшим ступенем небезпе-
ки для навколишнього середовища.
В цій статті визначаються і обґрунтовуються загальні методологічні засади розроб-
ки програми комплексних досліджень для обґрунтування можливості створення геоло-
гічного сховища радіоактивних відходів (далі — Програми). Вони базуються на попере-
дньому визначенні граничних умов, важливих для такої розробки, до яких відносяться:
технічне завдання на виконання цієї роботи; ряд законодавчих і нормативних вимог; стан
вирішення проблеми геологічного захоронення радіоактивних відходів (РАВ) в Україні;
зв'язок досліджень потенційно придатних майданчиків із діяльністю щодо проектування і
обґрунтування безпеки сховища. Крім того слід враховувати ряд припущень, які компен-
сують недостатність необхідних вихідних даних тощо. До загальної методології необхідно
включити перелік характеристик майданчика, на основі яких обґрунтовується і оцінюєть-
ся безпека геологічного сховища РАВ.
За умовами технічного завдання на виконання цієї роботи передбачалося, що
Програма має розроблюватися для майданчика, складеного кристалічними породами,
а також може бути спрямованою на отримання інформації, необхідної для обґрунту-
вання придатності даного майданчика для будівництва геологічного сховища (далі —
ГС) для захоронення РАВ. У свою чергу, це означає необхідність вивчення тих характе-
ристик геологічного середовища, які дозволять провести аналіз безпеки геологічного
сховища. Бо саме результати виконання аналізу безпеки геологічного сховища РАВ
стануть основою для прийняття рішень щодо вибору майданчика для його розміщення
і початку проектування сховища.
Передбачалося також, що результати виконання НДР будуть використовуватися для
організації робіт в рамках виконання заходів розділу 11 Загальнодержавної цільової еко-
логічної програми поводження з радіоактивними відходами [1], в частині:
проведення комплексу пошукових робіт на перспективних територіях, який –
включає, зокрема, наземні дистанційні, геологічні, геофізичні та індикаторні
дослідження, буріння картувальних свердловин і свердловин для проведення
комплексних досліджень;
проведення розвідувальних робіт на трьох майданчиках, у тому числі наземних –
детальних, геологічних, геофізичних і індикаторних досліджень, буріння глибо-
ких свердловин із застосуванням комплексу каротажних методів і комплексу ме-
тодів дослідження керну.
57
Загалом, положення ряду законодавчих і нормативних документів України, що ви-
значають загальні вимоги щодо виконання комплексу досліджень на стадії «характери-
зування майданчика», яка є складовою етапу життєвого циклу геологічного сховища —
«вибір майданчика», відповідають вимогам та рекомендаціям МАГАТЕ, і забезпечують
достатню нормативну базу для розробки Проекту програми.
Методологічні засади та їх обговорення
Граничні умови розробки Програми
З урахуванням [1], Програма має охоплювати «пошукову» і «розвідувальну» стадії
вибору майданчика. За своїм змістом ці стадії відповідають стадіям «регіонального обсте-
ження» і «характеризування» майданчика, як це визначено в [2].
Відповідно до [3], роботи із комплексних досліджень майданчиків для розміщення
сховища виконуються з урахуванням результатів розробки його концепції. Розробка ж
концепції ГС виконується на основі аналізу наявних даних і передбачає:
виконання оцінки типів, категорій та проектних обсягів РАВ, які передбачено –
захоронити у сховищі;
розробку загальної концепції проекту сховища: визначають тип сховища, сис- –
тему інженерних бар’єрів, функції безпеки бар‘єрів (природних та інженерних)
та їх відносний внесок у забезпечення безпеки, а також попередні критерії при-
ймання відходів;
визначення потенційного типу геологічних формацій, а також — територій по- –
тенційно придатних для розміщення ГС.
Відсутність в Україні затвердженої концепції ГС, особливо в частині вибору типу
формації для розміщення сховища, обумовлює великий ступінь невизначеності для ко-
ректної розробки Програми в плані вибору адекватних методів дослідження майданчика.
Відзначимо також, що нормативні вимоги щодо проектування ГС і підготовки зві-
тів з аналізу його безпеки розроблені не настільки детально як вимоги до процесу вибору
майданчика. Зокрема, це стосується чіткого визначення послідовності виконання та ін-
формаційних зв’язків зазначених видів діяльності.
Вимоги до орієнтовної формальної структури Програми і формального змісту її
розділів визначаються законами України [1, 4].
Відповідно до [5], в Україні НДР з проблеми захоронення високоактивних і довго-
існуючих РАВ (ВАВ і ДРВ) у геологічному сховищі проводяться з 1993 р. З 1996 р. НДР
виконувались в рамках затвердженої Кабінетом Мiнiстрiв України Державної програми
поводження з радіоактивними відходами, а згодом — Комплексної програми поводження
з радіоактивними відходами. Нині ці роботи виконуються відповідно до Загальнодержав-
ної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами [1].
З 1996 по 2003 рр. проводився скринінг території України з метою оцінки геологіч-
них формацій, що є потенційно придатними для розміщення ГС; виконано попереднє
структурне геодинамічне та гідрогеологічне вивчення території Зони відчуження та Ко-
ростенського плутону з метою виявлення перспективних ділянок. Протягом 2000–2006
років виконувалися роботи з комплексного геофізичного, геологічного, гідрогеологічно-
го, геодинамічного вивчення перспективних ділянок (Вереснянської і Товстолісової).
Розпочато і продовжуються передпроектні дослідження з розробки концепції кон-
струкції ГС і технологій ізоляції РАВ.
Результати виконання цього комплексу робіт показали високі перспективи придат-
ності кристалічних порід ЗВ і ЗБ(О)В і прилеглих до неї територій для будівництва ГС.
Більш детальна інформація наводиться в [5].
Роботи із дослідження майданчика для розміщення ГС, його проектування і оцінка
безпеки тісно пов’язані. Далі наводиться описання інформаційних зв’язків між зазначе-
ними видами діяльності відповідно до [6].
Виконання робіт із дослідження майданчика планується таким чином, щоб забез-
печити постійне поповнення знань щодо характеристик глибинної будови майданчика.
Основним результатом дослідження має стати створення низки геологічних моделей
58
майданчика. Результати дослідження мають забезпечити можливість проводити порів-
няння характеристик потенційних майданчиків.
В процесі проектування сховища використовуються геологічні моделі майданчика
для того, щоб пристосувати концептуальний проект сховища до місцевих умов майданчи-
ка, а також для оцінки впливу сховища на довкілля при його спорудженні.
Оцінки довготривалої безпеки сховища базуються на геологічних моделях май-
данчика і особливостях конструкції сховища. Обсяг інформації щодо характеристик
майданчика і проекту сховища поступово зростає від стадії до стадії досліджень, тому
і оцінки безпеки мають повторюватися з урахуванням нових даних. Результати оцінок
безпеки використовуються для планування робіт з подальшого вивчення майданчика і
уточнення проекту сховища. Таким чином, перераховані вище види діяльності (дослі-
дження майданчика, розробка проекту сховища і аналіз його безпеки) взаємопов’язані
інформаційними потоками і мають проводитися в постійній координації.
Основним продуктом дослідження майданчика є його описання. В документах,
що містять описання майданчика, наводяться зібрані дані і результати їх інтерпретації,
які мають важливе значення для загального наукового обґрунтування вибору майдан-
чика, а також для аналізу і оцінки безпеки проекту сховища, адаптованого до місцевих
умов. Аналіз і оцінки безпеки геологічного сховища націлені на доказ довготривалої
надійності бар’єрів сховища і його загальної радіологічної безпеки. Інформація про
параметри майданчика накопичується в базах даних. Описання майданчика має бути
інтегрованим, тобто містити відомості про його геологічну будову, характеристики
поверхневих екосистем і регіональне оточення. В описанні майданчика фіксуються
поточний стан геологічного середовища і біосфери, а також прояви природних про-
цесів, які в протікають зараз, або є вірогідними для періоду часу доки зберігається по-
тенційна небезпека від захоронених відходів.
Головним продуктом процесу проектування сховища є описання його проекту (бу-
дови). Описання проекту сховища включає схеми його наземної і підземної частин, опис
вибраних технологій спорудження сховища і технологій розміщення відходів. В описанні
наводяться оцінки технічних ризиків, що пов’язані із впливом невизначеностей на ре-
зультати оцінки впливу сховища на довкілля під час його спорудження.
Основним продуктом оцінок безпеки геологічного сховища є звіт з аналізу безпеки,
де наведено результати аналізу того, чи забезпечується довготривала радіологічна безпека
сховища для конкретних досліджених умов майданчика і запропонованого проекту схо-
вища. Оцінки безпеки включають: аналіз механічних, гідравлічних, теплових і геохіміч-
них процесів, що відбуваються в ближній і дальній зонах системи захоронення, а також
результати розрахунків транспорту радіонуклідів з урахуванням особливостей перебігу за-
значених процесів. Детальність і надійність результатів оцінок безпеки зростають залежно
від рівня детальності вивчення майданчика, а також глибини розробки проекту сховища.
Отже, аналіз безпеки сховища проводиться ітераційно на кожній із стадій дослідження
майданчика. Важливим результатом аналізу безпеки сховища (зворотнім зв’язком з інши-
ми видами діяльності) є вимоги щодо поглибленого вивчення тих, чи інших параметрів
майданчика, та/або щодо модифікації проекту сховища.
Прямі і зворотні інформаційні зв’язки між пов’язаними видами діяльності на-
ведено на рис.1.
Рис. 1. Прямі (суцільні) і зворотні (пунктирні лінії) інформаційні зв’язки між роботами з
дослідження майданчика, проектування і аналізу безпеки геологічного сховища [6].
59
Рис. 2. Організаційна структура міжнародної бази даних властивостей, подій і про-
цесів, що дозволяють оцінити безпеку систем геологічної ізоляції РАВ [8].
Основними припущеннями, що визначають характеристики майданчика, які впли-
вають на безпеку ГС, а отже – і методи їх дослідження, є такі:
вміщуючою формацією для геологічного сховища будуть кристалічні породи –
східного схилу Українського щита;
майданчик розташовуватиметься в межах ЗВ і ЗБ(О)В або на прилеглих до неї –
територіях;
в геологічному сховищі розміщуватимуться тепловиділяючі відходи (відпрацьо- –
ване ядерне паливо і оскловані високоактивні відходи);
темпи розвитку ядерної енергетики в Україні відповідатимуть «Енергетичній –
стратегії України на період до 2030 р.» [7].
Загальна методологія визначення переліку характеристик майданчика, які необхідно
дослідити
У загальному випадку, оптимальний перелік параметрів майданчика, що характе-
ризують його геологічне середовище, поверхневі екосистеми і мають бути вивченими для
обґрунтування безпеки геологічного сховища (системи геологічного захоронення РАВ),
можуть бути визначеним на основі аналізу існуючих баз даних по властивостям, процесам
і подіям (ВПП), які відбуваються в компонентах системи геологічного захоронення від-
ходів і впливають на його безпеку.
Ряд списків ВПП, що розроблювалися різні роки в рамках національних програм зі
створення геологічних сховищ, узагальнено в роботі [8]. На основі узагальнення — ство-
рено міжнародну базу даних по ВПП. Загалом, ця база даних є універсальною, оскільки
вона може застосовуватися для ідентифікації ВПП, що характеризують різні вміщуючі ге-
ологічні формації (кристалічні, глинисті, соленосні), різні типи конструкції сховищ, що
призначені для захоронення різних (за активністю і радіонуклідним складом) типів РАВ.
Структура організації міжнародної бази даних показана на рис. 2. База даних включає 3
групи ВПП. Ієрархічна структура кожної з груп деталізована до третього-четвертого рівня
(на рис.2 показано лише перший рівень деталізації).
Важливим аспектом цієї бази даних є те, що вона включає нульову групу ВПП —
«Контекст оцінки», де міститься перелік можливих кінцевих цілей виконання аналізу без-
пеки (оцінка доз; оцінка ризиків; оцінка концентрації радіонуклідів в біосфері, тощо).
Саме попередньо вибрана кінцева мета і є визначальною для складу ВПП, що можуть
сприяти її досягненню.
60
Недоліком міжнародної бази даних по ВПП є саме її універсальність. Універсаль-
ність створює певні труднощі у виборі адекватного списку ВПП для конкретної концепції
конструкції сховища і конкретного майданчика з його характерними властивостями. Пе-
редбачається експертний (тобто суб’єктивний) метод вирішення цієї проблеми. Особливі
труднощі виникають, коли вибір ВПП здійснюється вперше в умовах високої невизначе-
ності вихідних даних (наприклад, як в Україні).
Принагідно підкреслимо, що залежно від вибору концепції конструкції ГС, типу
формації і району його розташування, зміниться і перелік ВПП важливих для оцінки без-
пеки, а отже — і перелік характеристик майданчика, які необхідно дослідити.
На наш погляд, оптимальним варіантом для України є використання розро-
бок шведських дослідників, що стосуються підходу до розробки програми досліджень
майданчиків в докембрійських кристалічних формаціях для розміщення геологічного
сховища РАВ [6, 9]. Зазначений підхід передбачає встановлення переліку ВПП, який
базуються на узгодженій системі визначень ключових термінів (табл. 1), що викорис-
товуються для описання методології вибору майданчика [10], і методології виконання
аналізу безпеки [11]. На рис. 3 наведено послідовність виконання аналізу безпеки. Тут
чітко визначено: вихідні дані, на основі яких визначається список ВПП; місце дослі-
дження ВПП в загальній схемі аналізу безпеки; яким чином коригується список ВПП і
чому процес обґрунтування безпеки має бути ітеративним.
Попередньо різні аспекти застосування вище означених підходів для умов Украї-
ни розглядалися в [5, 12, 13]. Ці підходи знайшли застосування в кількох нормативно-
правових актах [2, 3].
Впевненість у всебічності аналізу безпеки, а також і оптимізація витрат на дослі-
дження майданчика, забезпечуються встановленням відповідних показників придат-
ності (геологічної придатності) на основі визначення функцій безпеки інженерних і
природних компонентів системи захоронення. Так, у загальному випадку, функціями
безпеки багатобар’єрної системи геологічного захоронення РАВ є: 1) повна гермети-
зація радіонуклідів в контейнері протягом визначеного періоду часу; 2) захист РАВ
від зовнішніх впливів за рахунок їх фізичного відділення від біосфери; 3) обмеження
виходу радіонуклідів за межі інженерних бар'єрів сховища, після втрати контейнером
герметичності. Відповідно, показник придатності (геологічної придатності) — це ха-
рактеристика компонента багатобар’єрної системи, яка впливає на виконання функ-
ції безпеки бар’єрів системи захоронення.
Таблиця 1. Визначення основних термінів, на яких ґрунтується методологія визначення
переліку характеристик майданчика, які необхідно дослідити на певній стадії його вибору
([6, 10] – зі змінами).
Термін Визначення
Потенційно-придатний район Територія (площею до кількох сотень км2), яка після завершен-
ня стадії регіонального обстеження визначена придатною для
подальшого вивчення на стадії характеризування майданчика
Майданчик Частина потенційно-придатного району, яка вивчена більш
детально на стадії характеризування майданчика і є достатньо
великою (площею 5-10 км2) для розміщення наземної і під-
земної інфраструктури геологічного сховища разом із його
санітарно-захисною зоною
Дослідження майданчика Комплексні дослідження майданчика за допомогою аеро-, на-
земних і підземних методів (буріння свердловин на глибини,
що в 1.5-2 рази перевищують глибину розташування сховища),
а також аналіз, інтерпретація і оцінка отриманих даних
Дослідження Поверхневі і бурові дослідження, необхідні для описання умов
майданчика і його регіонального оточення
61
Проектування Узагальнюючий термін для діяльності, яка спрямована на збір
і аналіз технічної інформації, що трансформується згодом
в технічні специфікації сховища і системи його інженерних
бар’єрів, плани, компоновочні схеми, будівельну документацію
Оцінка безпеки Оцінка довготривалої радіаційної безпеки
Оцінка майданчика Усестороння оцінка придатності майданчика для розміщення
геологічного сховища.
Функція безпеки Конкретна мета, з якою створюється система бар'єрів для за-
безпечення цілей безпеки при захороненні РАВ
Параметр (характеристика) Фізична або хімічна чисельна величина, що визначає власти-
вість, умову або стан порід
Вимога (стосовно гірничого
масиву)
Умова, виконання якої є необхідним, незалежно від стадії ви-
бору майданчика. Усі вимоги мають бути виконаними
Перевага (стосовно гірничого
масиву)
Умова, виконання якої є бажаним, незалежно від стадії вибору
майданчика. Виконання усіх переваг не є обов’язковим
Показник геологічної при-
датності
Параметр (характеристика) гірничого масиву майданчика або
вміщуючого геологічного середовища, який може бути виміря-
ним безпосередньо або обчисленим і, на поточній стадії вибору
майданчика, може застосовуватися для доказу того, що вимога
або перевага виконуються
Критерій оцінки майданчика Значення показника геологічної придатності, яке на поточній
стадії вибору майданчика свідчить про виконання попередньо
встановленої вимоги або переваги
Отже, показником придатності має бути така характеристика, яку можна виміряти
або обчислити (наприклад: температура і петрофізичні характеристики вміщуючих по-
рід, Eh і pH підземних вод, порід, тощо). Слід наголосити, що визначення як функцій
безпеки інженерних і природних компонентів системи захоронення, так і показників
придатності суттєвим чином залежатимуть від вибору типу формації для розміщення
сховища і концепції його конструкції.
Рис. 3. Схема ітеративного виконання аналізу безпеки системи геологічного захо-
ронення РАВ (за даними [11]). НДДКР — комплекс науково-дослідних і дослідно-
конструкторських робіт.
62
Таким чином, аналіз наведеної інформації дозволяє сказати наступне.
Програма дослідження геологічного середовища і поверхневих екосистем май-
данчика для розміщення системи геологічного захоронення РАВ має бути спрямо-
ваною на вивчення показників придатності (геологічної придатності). Такий підхід
дозволить досягти кінцевої мети дослідження майданчика (обґрунтування безпеки
геологічного сховища) з оптимальними витратами. Основою для встановлення показ-
ників придатності є визначення, вивчення і описання властивостей (умов), процесів і
подій, що всебічно характеризують багатобар’єрну систему геологічного захоронення
РАВ і можуть впливати на її безпеку.
Визначення списку ВПП має спиратися на певні вихідні дані: контекст (кінцеву
мету) майбутнього аналізу безпеки, концепцію конструкції сховища, характеристики
можливого майданчика для розміщення сховища і бази даних по ВПП. Вивчення ВПП
геологічного середовища має ґрунтуватися на відповідному комплексі польових, ана-
літичних і експериментальних досліджень, зміст яких визначається відповідно до ви-
значеного списку ВПП. Процес дослідження ВПП має бути ітеративним — вимоги до
корекції списку, поглибленого вивчення або проведення додаткових досліджень ВПП
визначаються за результатами аналізу безпеки геологічного сховища. Відповідні ко-
рективи мають відображатися в програмі досліджень майданчиків для наступної стадії
процесу вибору майданчика.
Структура і зміст Програми
З урахуванням вимог [4], до Програми включено наступні розділи: 1) паспорт про-
грами; 2) мета програми; 3) обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми; 4) на-
прямки і методи досліджень; 5) очікувані результати.
Додатково, Програма містить розділ присвячений забезпеченню якості запла-
нованих видів діяльності.
В паспорті програми подано стислий виклад основних даних, що характеризують про-
граму, а саме: назва, рішення про розроблення, відомості про державного замовника та
відповідальних виконавців програми, строк виконання, обсяги та джерела фінансування.
Розділ мета програми містить визначення мети діяльності за програмою, посилання
на відповідні законодавчі і нормативні документи, стадійність робіт, мету кожної зі стадій.
В розділі обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми наводяться зазначені об-
ґрунтування з посиланнями на світовий і національний досвід, а також посилання на за-
конодавчі і нормативні документи, де визначено необхідність фінансування діяльності за
рахунок коштів Державного бюджету України.
В розділі напрямки і методи досліджень визначено напрямки і методи досліджень
з визначенням виконавців, строків виконання (в цілому і поетапно), обсягів фінансу-
вання (з розбивкою за роками) за кожним з напрямків і методів досліджень. Зокрема,
«Програма комплексних досліджень щодо обґрунтування можливості створення гео-
логічного сховища РАВ» охоплює і деталізує напрямки досліджень за дисциплінами (з
розбивкою на стадії):
поверхневі екосистеми; –
геологія; –
гідрогеологія і гідрогеохімія; –
гірнича механіка; –
термічні властивості гірничого масиву; –
транспортні властивості порід. –
З означеного вище переліку напрямків дослідження домінуючу роль в польових
роботах займають роботи за першими п’яти напрямками. Основні термічні параметри
масиву визначаються під час проведення польових досліджень за напрямком «геологія».
Параметри, що описують транспортні властивості порід, визначаються, головним чином,
при виконанні польових досліджень за напрямками «гідрогеологія» і «гідрогеохімія». Гео-
фізичні польові дослідження не є окремою дисципліною, однак надають дуже важливу
63
інформацію для інших дисциплін. Тому програму геофізичних досліджень включено до
програми робіт за дисципліною «геологія».
Висновки
Результатом робіт стала розробка Програми дослідження геологічного серед-
овища і поверхневих екосистем майданчика для розміщення системи геологічного
захоронення РАВ.
Згідно із застосованою методологією розробки, програма орієнтована на вивчення
показників придатності (геологічної придатності) майданчика. Цей підхід дозволяє до-
сягти кінцевої мети дослідження майданчика (обґрунтування безпеки геологічного схо-
вища) з оптимальними витратами.
Основою для встановлення показників придатності є визначення, вивчення і опи-
сання властивостей (умов), процесів і подій, що всебічно характеризують багатобар’єрну
систему геологічного захоронення РАВ і можуть впливати на її безпеку.
Процес дослідження властивостей, процесів і подій є ітеративним — вимоги до
корекції списку, поглибленого вивчення або проведення додаткових досліджень ви-
значаються за результатами аналізу безпеки геологічного сховища. Відповідні корек-
тиви будуть відображатися в програмі досліджень майданчика для наступної стадії
процесу його вибору.
Роботу виконано в рамках договору на виконання науково-дослідної роботи (НДР)
між Міністерством України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи і Науково-інженерним центром радіогідрогеое-
кологічних полігонних досліджень НАН України (ДР 0108U009092, 2008 рік).
1. Закон України «Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними від-
ходами» № 516-VI від 17.09.2008.
2. Загальні положення забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах,
Наказ Державного комітету ядерного регулювання України № 81 від 29.05.2007.
3. Алексєєва З.М., Бурзак Н.А., Василенко Т.М., та ін. Вимоги до вибору майданчика для розміщення
сховища для захоронення радіоактивних відходів // Київ, Державний комітет ядерного регулювання
України, 2008, — 32 С.
4. Закон України «Про державні цільові програми», №1621-IV від 18.03.2004
5. Изоляция радиоактивных отходов в недрах Украины / Монография под ред. В.М.Шестопалова. — Киев:
НАН Украины, НИЦ РПИ, 2006. — 398 с
6. SKB Technical Report TR-00-20: Geoscientific programme for investigation and evaluation of sites for the deep
repository. — Swedish Nuclear Fuel and Waste Management Co, Stockholm, Sweden, 2000.
7. «Енергетична стратегія України на період до 2030 року»., розпорядження КМУ №145 від 15.03.2006.
8. Features, Events and Processes (FEPs) for Geologic Disposal of Radioactive Waste.– NEA/OECD, Paris, 2000.
9. SKB Technical Report TR 01-29: Site investigations. Investigation methods and general execution programme -
Swedish Nuclear Fuel and Waste Management Co, Stockholm, Sweden, 2001.
10. SKB Technical Report TR 00-12: J. Andersson et al. What requirements does the KBS-3 repository make on the
host rock? Geoscientific suitability indicators and criteria for siting and site evaluation. – Swedish Nuclear Fuel
and Waste Management Co, Stockholm, Sweden, 2000.
11. SKB Technical Report TR 04-11: Interim main Report for the Safety Assessment SR-Can. - Swedish Nuclear
Fuel and Waste Management Co, Stockholm, Sweden, 2004.
12. Шестопалов В.М., Шибецкий Ю.А. Tребования к площадке и критерии выбора площадки для размеще-
ния геологического хранилища радиоактивных отходов // Международная конференция «Двадцать лет
Чернобыльской катастрофы. Взгляд в будущее», Киев, Украина, 24-26 апр. 2006 г.: Сб.докл.-К.: «ХОЛ-
ТЕХ», 2006. – с.518 - 523
13. В.М.Шестопалов, Ю.О.Шибецький. Методологія дослідження ізолюючих властивостей гранітоїдів Укра-
їнського щита при захороненні радіоактивних відходів // Міжнародна конференція «Еволюція докембрій-
ських гранітоїдів і пов’язаних з ними корисних копалин у зв’язку з енергетикою землі і етапами її тектоно-
магматичної активізації», Київ, 4-6 березня 2008: Зб.наук.праць. — К.:УкрДГРІ, 2008. — с.201-207.
64
Шибецкий Ю.А. МЕТОДОЛОГИЯ РАЗРАБОТКИ ПРОГРАМЫ ИССЛЕДОВАНИЙ
ПЛОЩАДКИ ДЛЯ ОБОСНОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ГЕОЛОГИЧЕСКОГО ЗАХО-
РОНЕНИЯ РАДІОАКТИВНЫХ ОТХОДОВ
Определены и обоснованы методологические подходы разработки программы комплекс-
ных исследований для возможности создания геологического хранилища радиоактивных от-
ходов. Они базируются на: 1) граничных условиях (законодательные и нормативные требо-
вания; состояние решения проблемы в Украине; связи исследований площадки с работами по
проектированию и обоснованию безопасности хранилища), 2) ряде допущений о концепции
хранилища и вмещающей формации; 3) методологии определения перечня характеристик
площадки, которые необходимо исследовать для обоснования безопасности геологического
хранилища.
Shybetskyi Iurii. METHODOLOGY OF THE SITE INVESTIGATION PROGRAM FOR
SAFETY CASE DEVELOPMENT AT GEOLOGICAL DISPOSAL OF
RADIOACTIVE WASTE
A methodological approach for development of the comprehensive site investigation program for
safety case development at the geological disposal of radioactive waste was defined and justified. They
are founded on: 1) boundary conditions (legislative and normative requirements, analysis of state of the
art with geological disposal in Ukraine; interconnection of siting, designing and safety assessments); 2)
several assumptions about concept of repository and type of host rock; 3) methodology of the definition
of site characteristics, which are important for safety case development.
|