Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення

Українська модель екологічної політики держави пролягає через відродження земель, забруднених радіонуклідами, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В статті розглядаються нові технологічні прийоми по використанню біостимуляторів з різними біогенними елементами, засоби захисту від фітоз...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Мусич, О.Г., Дульнєв, П.Г., Лисиченко, Г.В., Тищенко, Ю.Є., Гамалій, Т.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України 2011
Назва видання:	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32264
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення / О.Г. Мусич, П.Г. Дульнєв, Г.В. Лисиченко, Ю.Є. Тищенко, Т.М. Гамалій // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 125-128. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-32264
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-322642012-04-16T12:25:46Z Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення Мусич, О.Г. Дульнєв, П.Г. Лисиченко, Г.В. Тищенко, Ю.Є. Гамалій, Т.М. Українська модель екологічної політики держави пролягає через відродження земель, забруднених радіонуклідами, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В статті розглядаються нові технологічні прийоми по використанню біостимуляторів з різними біогенними елементами, засоби захисту від фітозахворювань, біопрепарати азотофіксуючих та фосфатомобілізуючих мікроорганізмів, які лягли в основу нової технології одержання якісного конкурентноздатного посадкового матеріалу лісових культур. Практична реалізація цієї політики здійснюється шляхом розвитку і запровадження сучасних заходів із лісової рекультивації. Украинская модель экологической политики государства лежит через возрождение земель, загрязненных радионуклидами, которые пострадали вследствие Чернобыльской катастрофы. В статье рассматриваются новые технологические приемы по использованию биостимуляторов с другими биогенными элементами, средства защиты от фитозаболеваний, биопрепараты азотфиксирующих и фосфатмобилизующих микроорганизмов, которые легли в основу новой технологии получения качественного конкурентноспособного посадочного материала лесных культур. Практическая реализация этой политики осуществляется путем развития и внедрения современных методов по лесной рекультивации. The Ukrainian model of ecological policy of the state lies through the revival of earths, muddy radionuklidami which suffered because of the Chernobyl'skoy catastrophe. New technological receptions are inculcated on the use of biostimulyatorov with other biogenic elements, facilities of protecting from fitozabolevaniy, biologics of nitrogen-fixings and fosfatmobilizuyuschikh microorganisms which lyagli in basis of new technology of receipt of highquality konkurentnosposobnogo planting-stock of forest cultures. Practical realization of this policy is carried out by development of modern methods on forest rekul'tivacii. 2011 Article Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення / О.Г. Мусич, П.Г. Дульнєв, Г.В. Лисиченко, Ю.Є. Тищенко, Т.М. Гамалій // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 125-128. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0098 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32264 [552+577.175+681.538] : 502.3 uk Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Українська модель екологічної політики держави пролягає через відродження земель, забруднених радіонуклідами, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В статті розглядаються нові технологічні прийоми по використанню біостимуляторів з різними біогенними елементами, засоби захисту від фітозахворювань, біопрепарати азотофіксуючих та фосфатомобілізуючих мікроорганізмів, які лягли в основу нової технології одержання якісного конкурентноздатного посадкового матеріалу лісових культур. Практична реалізація цієї політики здійснюється шляхом розвитку і запровадження сучасних заходів із лісової рекультивації.
format	Article
author	Мусич, О.Г. Дульнєв, П.Г. Лисиченко, Г.В. Тищенко, Ю.Є. Гамалій, Т.М.
spellingShingle	Мусич, О.Г. Дульнєв, П.Г. Лисиченко, Г.В. Тищенко, Ю.Є. Гамалій, Т.М. Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
author_facet	Мусич, О.Г. Дульнєв, П.Г. Лисиченко, Г.В. Тищенко, Ю.Є. Гамалій, Т.М.
author_sort	Мусич, О.Г.
title	Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення
title_short	Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення
title_full	Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення
title_fullStr	Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення
title_full_unstemmed	Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення
title_sort	нові технології для лісовідновлення та лісорозведення
publisher	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
publishDate	2011
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32264
citation_txt	Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення / О.Г. Мусич, П.Г. Дульнєв, Г.В. Лисиченко, Ю.Є. Тищенко, Т.М. Гамалій // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 125-128. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
work_keys_str_mv	AT musičog novítehnologíídlâlísovídnovlennâtalísorozvedennâ AT dulʹnêvpg novítehnologíídlâlísovídnovlennâtalísorozvedennâ AT lisičenkogv novítehnologíídlâlísovídnovlennâtalísorozvedennâ AT tiŝenkoûê novítehnologíídlâlísovídnovlennâtalísorozvedennâ AT gamalíjtm novítehnologíídlâlísovídnovlennâtalísorozvedennâ
first_indexed	2025-07-03T12:47:23Z
last_indexed	2025-07-03T12:47:23Z
_version_	1836629983758385152
fulltext	125 УДК [552+577.175+681.538] : 502.3 Мусич О.Г.1, Дульнєв П.Г.2, Лисиченко Г.В.1, Тищенко Ю.Є.1, Гамалій Т.М.3 1Інститут геохімії навколишнього середовища 2Інститут біоорганічної та нафтохімії НАН України 3Інститут землевпорядкування та інформаційних технологій при НАУ НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ТА ЛІСОРОЗВЕДЕННЯ Українська модель екологічної політики держави пролягає через відродження земель, забруднених радіонуклідами, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В статті розглядаю- ться нові технологічні прийоми по використанню біостимуляторів з різними біогенними елементами, засоби захисту від фітозахворювань, біопрепарати азотофіксуючих та фосфа- томобілізуючих мікроорганізмів, які лягли в основу нової технології одержання якісного конкурентноздатного посадкового матеріалу лісових культур. Практична реалізація цієї полі- тики здійснюється шляхом розвитку і запровадження сучасних заходів із лісової рекультивації. Вступ Інтенсивний розвиток промисловості та транспорту і, пов'язаний з цим, процес урбанізації посилив, антропогенний тиск на довкілля, зокрема на ліси. Несприятливі фактори (техногенне забруднення, рекреація, пожежі) спричиняють трансформацію лі- сових екосистем, деградацію лісових угідь та погіршення їх захисних функцій. Еконо- мічно і екологічно обґрунтованим заходом із зменшення негативного впливу поруше- них техногенних земель на довкілля стає лісова рекультивація. Лісові ресурси України порівняно незначні. Сьогодні Україна займає передостаннє місце в Європі по залісненню. При оптимальній лісистості в 19%, фактична лісистість території України становить менше 15,6%. Для досягнення оптимальної лісистості слід збільшити площу лісів щонайменше на 2,0 – 2,5 млн. га [1,2]. В зв'язку з цим, основним за- вданням є забезпечення розширеного відтворення лісів, створення нових лісонасаджень. Головні фактори впливу на стан лісових екосистем України за походженням умовно можна поділити на дві групи: антропогенний вплив на ліси та несприятливі природні фактори. Проведені в різних природних зонах України комплексні дослідження стану лі- сових екосистем за різних типів аеротегногенного забруднення засвідчили, що, не- зважаючи на значне зменшення викидів, суттєвого покращання стану досліджуваних лісів не спостерігається. У районах джерел промислового забруднення утворилися техногенні геохімічні провінції з вираженим пошкодженням або негативною зміною рослинності, забрудненням ґрунтів і вод. Серед факторів, що негативно впливають на ліси, суттєве місце займає рекреаційне використання. Під впливом рекреаційного навантаження в лісах зеленої зони відбуваються значні зміни фізико-механічних та агрохімічних властивостей ґрунтів: збільшуються зна- чення твердості, щільності та зменшуються загальна пористість верхнього шару ґрунтів, зменшується повна вологоємність, польова вологість, продуктивна волога, а також частка продуктивної вологи від її загальних запасів. Так само зменшуються загальні та продуктивні запаси вологи, вміст у ґрунтах гумусу та легкогідролізованого азоту, рівень кислотності. Найактуальніша проблема використання лісів нині в Україні це — врегулювання антропогенного навантаження на ліси зеленої зони навколо населених пунктів і про- мислових підприємств, які були створені як буферні та рекреаційні середовища, та за- знають дії всього комплексу несприятливих антропогенних факторів. Проблема рекультивації земель, забруднених радіонуклідами, порушених промис- ловістю гірничо-видобувного комплексу, транспортом в даний час найменш вирішена. Спеціалісти вважають, що Україні можна повернути понад 100 тис. га таких земель, які доцільно засадити лісом або технічними культурами. Лісові насадження найкраще очи- щують ґрунти від забруднень, сприяють запобіганню міграції радіонуклідів в ґрунті як із пилом, так і з ґрунтовими водами, а також є додатковим джерелом кисню [3]. 126 Вирішення цих задач потребує розробки і впровадження ефективних екологічно чистих технологій для інтенсивного вирощування високоякісного посадкового матері- алу лісових деревних культур. Однією з головних умов для одержання якісних сіянців і саджанців є розробка засобів, що сприяють формуванню у них могутньої кореневої сис- теми, яка забезпечить високу приживлюваність і поліпшення мінерального живлення рослин, їх життєстійкість. Провідні з промислового виробництва деревини країни вирі- шують цю проблему шляхом оптимізації мінерального живлення молодих рослин, вико- ристання комплексних добрив, природних та синтетичних регуляторів росту рослин (РРР) з цитокініновою та ауксиновою активністю, застосування найновіших засобів захисту рос- лин, препаратів азотфіксуючих та фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, тощо [4]. Результати та їх обговорення В процесі багатьох наукових досліджень, проведених в ІГНС НАН та МНС Укра- їни разом із фахівцями ІБОНХ НАН України показана позитивна дія амонійної форми азотних добрив на розвиток кореневої системи. Проведені дослідження на протязі 25 ро- ків по підсиленню процесів коренеутворення і росту лісових культур свідчать про високу ефективність вуглеамонійних солей (ВАС) як при автономному їх використанні, так і в комплексі з природними РРР. Відзначено, що при застосуванні природних РРР нового покоління, на ранніх фазах розвитку рослин (сіянці) з подальшим використанням ВАС для підживлення, ріст кореневої системи і надземної частини рослин був значно інтен- сивнішим, ніж у контролі, де використовували аміачну селітру та інші традиційні азотні добрива. Неабияку роль при цьому відіграє той факт, що при розкладі ВАС, крім аміа- ку, утворюється вуглекислий газ, який поліпшує вуглецеве живлення як самих рослин, так і ґрунтових, в тому числі, аграрно корисних мікроорганізмів ризосфери. Крім того, амонійно-карбонатні сполуки при розкладі поліпшують фосфорне живлення рослин. Нами розроблені, апробовані та застосовуються на землях Полісся та в лісорозсад- никах Хотівського, Процівського та Кийлівського лісництв Київської області техноло- гічні прийоми по використанню комплексу біостимуляторів з цитокініновою чи фук- синовою активністю з іншими біогенними елементами (комплексні добрива — макро + мікроелементи), засоби захисту від фітозахворювань і бур'янів, біопрепарати азотфіксу- ючих та фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, тощо, які лягли в основу нової технології одержання якісного конкурентноздатного посадкового матеріалу лісових культур [5]. Нова технологія враховує найбільш суттєві сторони розвитку лісових культур від на- сіння до дорослої рослини: підвищення схожості насіння; – використання репелентів; – протруювач проти інфекційної хвороби Шютте; – стимуляція вегетативного росту; – використання плівкоутворювача для захисту кореневої системи від зсушення. – Основним завданням штучного лісорозведення та лісовідновлення в Українському Поліссі є створення високопродуктивних біологічно стійких насаджень. Створення нових технологій у цій галузі спрямоване на поліпшення життєздатності посадкового матеріалу, зменшення витрат праці, підвищення рівня радіаційної безпеки. Існуючі технології заліснення земель передбачають використання заздалегідь під- готовлених саджанців, що підвищує витрати за рахунок затрат праці та транспорту. Крім того, низький агрофон ґрунтів, на яких проводяться роботи по залісенню, призводить до зменшення успішно приживлених саджанців, наслідком чого стають їх перевитрати. Зна- чні резерви у цьому аспекті знаходяться в сфері використання нових перспективних біо- технологій, спрямованих на стимуляцію процесів утворення кореневих систем. Вивчення режимів укорінення дає можливість виявити нові технологічні параметри стимуляції процесів коренеутворення навіть в екологічно несприятливих умовах. У сучас- них біотехнологіях використовуються різні підходи, а саме ті, котрі сприяють утворенню кореневої системи (фізіологічно активні речовини) та враховують абіотичні фактори — температурний режим, вологість, мінеральне живлення широкого застосування. 127 Перші захисно-декоративні лісостани у Київській області, створені за розробленою технологією, досягли 10-річного віку і, як показали дослідження, відзначаються біологіч- ною стійкістю, високою екологічною ефективністю і продуктивністю (рис.1 та рис.2). Рис. 1. Дослідні зразки однорічних сі- янців сосни звичайної з лісорозсадника УНДІ лісового господарства і агломера- ції (с.м.т.Лютіж), 2005 рік Рис. 2. Дослідні зразки однорічних сіян- ців дуба червоного з лісорозсадника Хо- тівського лісництва, 2005 рік. К і 1 контрольні. Кореневепідживлення: 2-аміачна селітра, 3-карбамід, 4-вугле- амонійні солі, 5- вуглеамонійні солі з біо- стимулятором Дія РРР полягає в створенні необхідного балансу між фітогормонами стимулятор- ного типу (ауксини, гібереліни, цитокініни) та гормонами інгібіторного типу (етиленом та абсцизовою кислотою) і залежить від чинників довкілля: якості ґрунтів, забезпеченості рослин мінеральними та органічними речовинами, мікроелементами [6,7]. Як свідчать результати багаторічних науково-дослідних робіт і виробничих випро- бувань біостимуляторів на сільськогосподарських і деревних культурах, ці препарати забезпечують інтенсифікацію росту і розвитку рослин, підвищення на 15 – 20% їх про- дуктивності, життєстійкості. Агрохімікати і препарати на їх основі у комплексі з РРР проявляють позитивний синергізм дії, посилити який можливо за рахунок додаткового використання необхідних для кожної конкретної культури мікроелементів і засобів за- хисту від фітозахворювань [8,9]. Таким чином, робота проведена ІГНС НАН та МНС України разом із фахівцями ін- ших установ являє собою оригінальний напрямок, що не має аналогів, базується на вико- ристанні вітчизняних екологічно безпечних, енерго- і ресурсозберігаючих біостимуляторів та агрохімікатів, які добре зарекомендували себе в сільськогосподарському виробництві. Висновки Результати роботи мають значну перспективу для реалізації в лісорозведенні в умовах радіаційно забруднених територій. Багаторічні польові дослідження довели, що: передпосівна обробка насіння сосни звичайної, дуба червоного і черешкового, • берези бородавчастої та липи дрібнолистої біостимулятором певної концентрації 128 підвищує на 8 – 50% схожість та енергію проростання насіння, значно приско- рює формування у сіянця добре розвинутої кореневої системи; найкращими протруювачами для насіння деревних лісових порід визнано пре-• парати бенлат і вітавакс у дозі 5 г на 1 кг насіння; при використанні комплексних препаратів (плівкоутворювач + біостимулятор • + засіб захисту + мікроелементи) для передпосівної обробки насіння деревних культур найефективнішим серед плівкоутворювачів була натрієва сіль карбок- симетилцелюлози; експериментально визначені регламенти застосування комплексних препаратів • забезпечили одержання якісного конкурентноздатного посадкового матеріалу, що перевищує контроль за показниками висоти і маси надземної частини — на 20 – 50% (для сосни), 35 – 50% (дуб червоний), 18 – 28% (дуб черешковий), 25 – 50% (береза бородавчаста і липа дрібнолиста); за товщиною кореневої шийки – на 10 – 35%, за масою кореневої системи — на 20 – 80%; особливого значення набувають результати, одержані з інтенсифікації розвитку • кореневої системи і, зокрема, активізації наростання бічних корінців; дослідні рос- лини за цим показником перевищують контроль на 80 – 180%, а могутня коренева система сіянця є основою для поліпшення його мінерального живлення і прижив- люваності при подальшому пересаджуванні на постійне місце вирощування. Тихомиров Ф.А., Щеглов А.И.. Сидоров В.П. // Лес и лесное хазяйство в условиях радіоактивного загряз-1. нения. — "Лесное хозяйство", 1994, № 2, с. 26 – 29. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2001 році. Мінеколо-2. гії та природних ресурсів України. Київ, 2003, ст.. 90–101. Смирнов Н.А. Выращивание посадочного материала хвойних пород с применением прогрессивных тех-3. нологий. // Лесоведение и лесоводство. №12, 1998, с.152 – 170. Клименко Л.П. Техноекологія, Одеса, Таврія, 2000, 542 с.4. Мусич О.Г., Дульнєв П.Г. та ін. Нові технології вирощування лісових культур для реабілітації забрудне-5. них територій. //Зб.наук.праць ІГНС, в.10,2004, с.120-130. Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення. // Краснов В.П., 6. Орлов О.О., Ландін В.П. та ін., Київ, 2008, 82 с. Рекомендації по застосуванню технологічних прийомів та матеріалів для обробки насіння з метою ство-7. рення високопродуктивної біологічно стійких насаджень лісових культур. // Мусич О.Г., Дульнєв П.Г., Лисиченко Г.В. та ін., Київ, 2001, 32 с. Мусич О.Г., Дульнєв П.Г. та ін. Агрохімікати як ефективний засіб лісовідновлення на територіях, забруд-8. нених радіонуклідами. //Зб.наук.праць ІГНС, в.13, 2006, с.84 – 88. Мусич О.Г., Лисиченко Г.В. та ін. До питання про заліснення териконів. //Зб.наук.праць ІГНС, в.15, 9. 2007, с.103-108. Мусич Е.Г., Дульнев П.Г., Лисиченко Г.В., Тищенко Ю.Е., Гамалий Т.М. НОВЫЕ ТЕХ- НОЛОГИИ ДЛЯ ЛЕСОВОССТАНОВЛЕНИЯ И ЛЕСОРАЗВЕДЕНИЯ Украинская модель экологической политики государства лежит через возрождение зе- мель, загрязненных радионуклидами, которые пострадали вследствие Чернобыльской ката- строфы. В статье рассматриваются новые технологические приемы по использованию био- стимуляторов с другими биогенными элементами, средства защиты от фитозаболеваний, биопрепараты азотфиксирующих и фосфатмобилизующих микроорганизмов, которые легли в основу новой технологии получения качественного конкурентноспособного посадочного ма- териала лесных культур. Практическая реализация этой политики осуществляется путем развития и внедрения современных методов по лесной рекультивации. Musich H.G., Dulnev P.G., Lisichencko G.V., Tischenko U.E., Gamaliy T.M. NEW TECHNO- LOGY FOR RECONSTRUCTION AND CULTIVATION OF FOREST The Ukrainian model of ecological policy of the state lies through the revival of earths, muddy radionuklidami which suffered because of the Chernobyl'skoy catastrophe. New technological receptions are inculcated on the use of biostimulyatorov with other biogenic elements, facilities of protecting from fitozabolevaniy, biologics of nitrogen-fixings and fosfatmobilizuyuschikh microorganisms which lyagli in basis of new technology of receipt of high- quality konkurentnosposobnogo planting-stock of forest cultures. Practical realization of this policy is carried out by development of modern methods on forest rekul'tivacii.

Нові технології для лісовідновлення та лісорозведення

Репозитарії

Схожі ресурси