Умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. Умань
Розглянуто умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом поблизу урочища Сухий Яр у м. Умань, що відбулося в результаті діяльності колишнього військового аеродрому. За результатами проведених еколого-геологічних досліджень встановлено особливості знаходження та переміщення авіаційного г...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
2011
|
| Schriftenreihe: | Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32269 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. Умань / Р.Б. Гаврилюк, Ю.В. Загородній // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 159-164. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-32269 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-322692012-04-16T12:27:22Z Умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. Умань Гаврилюк, Р.Б. Загородній, Ю.В. Розглянуто умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом поблизу урочища Сухий Яр у м. Умань, що відбулося в результаті діяльності колишнього військового аеродрому. За результатами проведених еколого-геологічних досліджень встановлено особливості знаходження та переміщення авіаційного гасу в суглинистих відкладах. Рассмотрены условия загрязнения авиационным керосином вблизи урочища Сухой Яр в г. Умань, что произошло в результате деятельности бывшего военного аэродрома. По результатам проведенных эколого-геологических исследований установлены особенности нахождения и перемещения авиационного керосина в суглинистых отложениях. In this article we consider conditions of contamination of the geological environment with aviation gasoline near Sukhyi Yar ravine in the city of Uman’ resulted from former military airfield activity. Basing on the results of ecological-geological investigations, specific features of aviation gasoline occurrence and transfer in loam deposits have been determined. 2011 Article Умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. Умань / Р.Б. Гаврилюк, Ю.В. Загородній // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 159-164. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0098 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32269 556.388:665.7](477.46) uk Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Розглянуто умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом поблизу урочища Сухий Яр у м. Умань, що відбулося в результаті діяльності колишнього військового аеродрому. За результатами проведених еколого-геологічних досліджень встановлено особливості знаходження та переміщення авіаційного гасу в суглинистих відкладах. |
| format |
Article |
| author |
Гаврилюк, Р.Б. Загородній, Ю.В. |
| spellingShingle |
Гаврилюк, Р.Б. Загородній, Ю.В. Умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. Умань Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища |
| author_facet |
Гаврилюк, Р.Б. Загородній, Ю.В. |
| author_sort |
Гаврилюк, Р.Б. |
| title |
Умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. Умань |
| title_short |
Умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. Умань |
| title_full |
Умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. Умань |
| title_fullStr |
Умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. Умань |
| title_full_unstemmed |
Умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. Умань |
| title_sort |
умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. умань |
| publisher |
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України |
| publishDate |
2011 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32269 |
| citation_txt |
Умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом в районі колишнього військового аеродрому м. Умань / Р.Б. Гаврилюк, Ю.В. Загородній // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2011. — Вип. 19. — С. 159-164. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища |
| work_keys_str_mv |
AT gavrilûkrb umovizabrudnennâgeologíčnogoseredoviŝaavíacíjnimgasomvrajoníkolišnʹogovíjsʹkovogoaerodromumumanʹ AT zagorodníjûv umovizabrudnennâgeologíčnogoseredoviŝaavíacíjnimgasomvrajoníkolišnʹogovíjsʹkovogoaerodromumumanʹ |
| first_indexed |
2025-07-03T12:47:40Z |
| last_indexed |
2025-07-03T12:47:40Z |
| _version_ |
1836630001550622720 |
| fulltext |
159
УДК 556.388:665.7](477.46)
Гаврилюк Р. Б., Загородній Ю. В.
Інститут геологічних наук НАН України
УМОВИ ЗАБРУДНЕННЯ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА АВІАЦІЙНИМ
ГАСОМ В РАЙОНІ КОЛИШНЬОГО ВІЙСЬКОВОГО АЕРОДРОМУ М. УМАНЬ
На зону техногенного лиха перетворилася околиця Умані через
гасове джерело, що вибивається з-під землі разом зі звичайним
струмком і продовжує забруднювати уманську землю та водойми.
Громадсько-політичне видання "Прес-Центр", 4 березня 2008 р.
Розглянуто умови забруднення геологічного середовища авіаційним гасом поблизу урочища Сухий
Яр у м. Умань, що відбулося в результаті діяльності колишнього військового аеродрому. За
результатами проведених еколого-геологічних досліджень встановлено особливості знаходження
та переміщення авіаційного гасу в суглинистих відкладах.
Постановка проблеми. Урочище Сухий Яр, що знаходиться на околиці м. Умань ві-
доме як пам’ятне місце часів Великої Вітчизняної війни. Поблизу урочища знаходиться
територія колишнього військового аеродрому, негативні наслідки діяльності якого актив-
но проявляються у даний час.
Військові аеродроми (авіабази), здебільшого колишні, розташовані на території
України, майже без виключення, становлять суттєву екологічну небезпеку. Їх активна
експлуатація, що, по суті, припинилася з розпадом Радянського Союзу, спричинила зна-
чне техногенне навантаження на довкілля, зокрема на геологічне середовище. З поміж
широкого спектру забруднення, що завдавали дані об’єкти, за своїми масштабами та не-
безпекою виділяється нафтохімічне. Значні обсяги використання авіаційного гасу та його
жваві оберти на складах зберігання, призводили до різного виду втрат та виливів. Систе-
матичне надходження нафтопродуктів до геологічного середовища призвели до форму-
вання осередків забруднення площею до десятків гектар. Серцевиною забруднення, як
правило, виступають техногенні лінзи нафтопродуктів, що формуються на рівні ґрунто-
вих вод (РҐВ), і являють собою основну загрозу навколишньому середовищу.
Планування природовідновлювальних заходів на ділянках розповсюдження нафто-
хімічного забруднення потребує досконального вивчення умов його знаходження у гео-
логічному середовищі в кожному конкретному випадку. Проведення еколого-геологічних
досліджень забруднених територій повинно вирішувати комплекс задач пов’язаних з мі-
грацією забруднюючих речовин у підземних водах та у відкладах зони аерації. Незважа-
ючи на актуальність проблеми забруднення геологічного середовища нафтопродуктами,
залишається недостатньо вивченим вплив гідрогеологічних умов забруднених територій,
зокрема рівневого режиму ґрунтових вод, на процеси формування шару мобільних на-
фтопродуктів, їх знаходження у геологічному середовищі та подальше переміщення.
Мета статті. Метою роботи є аналіз розвитку нафтохімічного забруднення геоло-
гічного середовища поблизу урочища Сухий Яр, що сформувалося внаслідок діяльності
колишнього військового аеродрому. За отриманими результатами еколого-геологічного
обстеження [1], зроблена спроба встановлення умов проходження процесів формування
та розвитку забруднення, виявлені основні фактори, що їх визначають.
Викладення матеріалу досліджень. Прояви забруднення урочища Сухий Яр авіацій-
ним гасом вперше спостерігалися у 80-х роках минулого сторіччя. На протязі 1988 р. у
верхів’ї урочища фіксувався витік нафтопродуктів на поверхню струмка. Силами військо-
вої частини проводились роботи по вилученню нафтопродуктів з, обладнаних у верхів’ї
урочища, траншей. Джерелом забруднення являвся склад паливно-мастильних мате-
ріалів військового аеродрому, який з того моменту був виведений з експлуатації. Після
160
описаних подій відбулася стабілізація екологічного стану урочища, скарг на який не над-
ходило до останнього часу.
Восени 2007 р. у верхів’ї урочища, біля джерел ґрунтових вод, знову почали діяти
техногенні «джерела» авіаційного гасу. На поверхні струмка сформувалася плівка на-
фтопродуктів, якими наситився поверхневий шар ґрунтів вздовж струмка та особливо у
районі «джерел». У зв’язку з надзвичайною екологічною ситуацією, у липні 2008 р. було
проведено еколого-геологічне обстеження території колишнього військового аеродро-
му [1]. Роботи проводилися відповідно до «Методики обстеження еколого-геологічного
стану військових об’єктів» [2]. В процесі обстеження вирішувався комплекс задач, осно-
вними серед яких були: визначення джерел забруднення геологічного середовища нафто-
продуктами, встановлення та оконтурення основних осередків забруднення геологічного
середовища, визначення шляхів надходження авіаційного гасу до урочища Сухий Яр, об-
лаштування сітки моніторингових свердловин на забрудненій території. В процесі робіт
була обстежена територія верхів’я урочища Сухий Яр та прилягаюча територія військових
об’єктів, що зазнала забруднення (рис. 1).
Верхня частина геологічного розрізу території, де відбувається розповсюдження
забруднення, складена четвертинними відкладами, що представлені шаруватою сугли-
нистою товщею (рис. 2). Її потужність збільшується від річкових долин до водорозділів.
На території складу паливно-мастильних матеріалів потужність четвертинних відкладів
перевищує 12 м. В напрямку урочища Сухий Яр вона зменшується до 6.6 — 7.8 м. Під-
стилаються четвертинні відклади товщею неоген-четвертинних глин. Схематично розріз
четвертинних відкладів виглядає наступним чином (вниз за розрізом):
сучасні ґрунти (eIV);•
середні еолово-делювіальні лесовидні суглинки причорноморського гори-•
зонту (vdIII p );
легкі еолово-делювіальні лесовидні суглинки бузького горизонту (vdIII bg);•
середні елювіальні, еолово-делювіальні лесовидні суглинки кайдацького го-•
ризонту (e, vdIII kd);
середні еолово-делювіальні лесовидні суглинки дніпровського горизонту (vdIII dn);•
легкі еолово-делювіальні лесовидні суглинки дніпровського горизонту (vdIII dn).•
В товщі четвертинних суглинків сформований перший від поверхні ґрунтовий водо-
носний горизонт. Живлення ґрунтових вод відбувається за рахунок інфільтрації атмосфер-
них опадів. Нижнім водотривом служить товща неоген-четвертинних глин, що підстилає
четвертинні відклади. Переважаючим напрямком руху ґрунтових вод є південно-східний,
в бік основної дрени території р. Уманки, що співпадає з напрямком нахилу поверхні те-
риторії. Глибини залягання ґрунтових вод на території складу ПММ становлять біля 8 м.
В напрямку урочища Сухий Яр вони зменшуються до відміток 2.25 м. У верхів’ї урочища
ґрунтові води виходять на поверхню у вигляді джерел, що дають початок струмку.
Авіаційний склад паливно-мастильних матеріалів, експлуатація якого призвела до
формування нафтопродуктового забруднення геологічного середовища, функціонував з
післявоєнних років до описаних подій 80-х років. Він розташований на відстані близько
700 м у північно-західному напрямку від місця просочування нафтопродуктів. Для збері-
гання нафтопродуктів використовувались металеві резервуари об’ємом від 25 до 60 м3. За-
гальна ємність складу становила біля 3 тис. м3. На початку 80-тих років проведено розши-
рення складу. Були споруджені три стаціонарних резервуари ємністю 1 тис. м3 кожен. За
загальною ємністю складу (біля 6 тис. м3) та обігом нафтопродуктів він відносився до досить
крупних об’єктів. Втрати авіаційного гасу на складі, що оцінювалась військовою частиною
в зв’язку з подіями 1988 р., становили 480 тонн. За даними дефектоскопії резервуарів дже-
релом втрат був один з резервуарів місткістю 1 тис. м3. Але, як показує практика досліджень,
подібна офіційна інформація про кількість втрачених нафтопродуктів в більшості випадків
значно занижена. Вірогідно, що виливи нафтопродуктів відбувалися на протязі всього тер-
міну експлуатації складу паливно-мастильних матеріалів по всій його площі.
161
Рис. 1. Схема розповсюдження забруднення нафтопродуктами в геологічному середовищі:
Потужність шару мобільних нафтопродуктів: 1 — >1 м; 2 — 1 — 0 м; 3 — зона забруднених
ґрунтів; 4 — місце просочування нафтопродуктів у верхів’ї ур. Сухий Яр; 5 — моніторинго-
ві та розвідувальні свердловини; 6 — лінія геолого-гідрогеологічного розрізу; 7 — п’єзоізогіпси
ґрунтового водоносного горизонту станом на липень 2008 р.
Можна припустити, що формування забруднення розпочалося невдовзі після вве-
дення в експлуатацію складу паливно-мастильних матеріалів і продовжувалося протягом
всього терміну експлуатації. Надходження нафтопродуктів до геологічного середовища
відбувалося в результаті проливів на поверхню землі та у виїмках глибиною до 3 м, де роз-
міщувались резервуари зберігання нафтопродуктів. Ймовірно, втрати нафтопродуктів но-
сили як систематичний, так і аварійний характер. В цілому склади паливно-мастильних
матеріалів, що підпорядковувалися військовій авіації Радянського Союзу, характеризу-
валися значними обертами нафтопродуктів, що призводило до слабкого контролю за їх
об’ємами та спричиняло значні надходження нафтопродуктів до геологічного середови-
ща на ділянках розміщення складів.
Сучасний стан геологічного середовища на ділянці складу паливно-мастильних ма-
теріалів підтверджує, що саме тут розташовувались джерела витоку авіаційного гасу. За-
бруднення ґрунтів нафтопродуктами спостерігається по всій товщі зони аерації, що пред-
ставлена сучасними ґрунтами, середніми та легкими суглинками причорноморського та
бузького горизонтів. Забруднення ґрунтів проявляється наявністю різкого запаху нафто-
продуктів, зміною кольору суглинків на сизо-чорний.
В результаті потрапляння нафтопродуктів у геологічне середовище відбувалася їх
міграція через відклади зони аерації як рідин, що не змішуються з водою. При цьому вони
зазнають впливу фізико-хімічних процесів (випаровування, розчинення та емульгування,
сорбції та деструкції), проходження яких визначається як властивостями нафтопродуктів,
так і геолого-гідрогеологічними умовами території забруднення. Після досягнення рід-
кими нафтопродуктами рівня грунтових вод, який являється бар’єром для їх подальшого
просування [3], відбувалося формування шару мобільних нафтопродуктів.
162
На момент проведення еколого-геологічного обстеження (липень 2008 р.) потуж-
ність шару авіаційного гасу на ділянці складу паливно-мастильних матеріалів в моніто-
рингових свердловинах склала 0.63 — 1.07 м, при глибинах залягання 6.4 — 7.4 м (див.
рис. 2). Вміщуються мобільні нафтопродукти в легких суглинках бузького горизонту та
у середніх суглинках кайдацького горизонту. Забруднення порід нафтопродуктами спо-
стерігається і нижче зафіксованого рівня ґрунтових вод, на глибину до 3 м. Забрудне-
ними є суглинки кайдацького горизонту та середні суглинки дніпровського горизонту.
При цьому, інтенсивне забруднення відкладів, що супроводжується зміною їх кольору,
фіксується на глибині 0.4 — 0.5 м від зафіксованого рівня ґрунтових вод у моніторинго-
вих свердловинах. Це свідчить про присутність на даних глибинах шару мобільних на-
фтопродуктів у минулому, що може бути обумовлено, як його більшою потужністю, в
певний період формування забруднення, чи зниженням рівня ґрунтових вод в результа-
ті сезонних та багаторічних коливань.
Рис. 2. Геолого-гідрогеологічний розріз по лінії І – І
1 — ґрунтово-рослинний шар; 2 — лесовидні середні суглинки причорноморського горизонту;
3 — лесовидні легкі суглинки бузького горизонту; 4 — лесовидні середні суглинки кайдацького
горизонту; 5 — лесовидні середні суглинки дніпровського горизонту; 6 — лесовидні легкі суглин-
ки дніпровського горизонту; 7 — неоген-четвертинні глини; 8 — абсолютна відмітка границі
розділу «повітря — нафтопродукти» в свердловині; 9 — абсолютна відмітка границі розділу
«нафтопродукти — вода» в свердловині.
Походження лінзи нафтопродуктів від одного джерела забруднення підтвер-
джується дослідженнями зразків мобільних нафтопродуктів, відібраних у верхній та
нижній частинах лінзи (на ділянці складу паливно-мастильних матеріалів та у верхів’ї
урочища Сухий Яр). Результати фракційного та структурно-групового складу нафто-
продуктів, отримані ДП УНДІНПП «МАСМА», показують їх практичну ідентичність
між собою та відповідність авіаційному гасу ТС-1, з незначною присутністю продуктів
окислення вуглеводнів у пробі, що відібрана в нижній частині лінзи. Отримані дані
свідчать, що джерелом надходження забруднення до геологічного середовища є склад
авіаційний склад паливно-мастильних матеріалів, від території якого відбулося по-
дальше розповсюдження мобільних нафтопродуктів.
Розповсюдження шару мобільних нафтопродуктів, від ділянки його формуван-
ня (складу паливно-мастильних матеріалів), відбувалося відповідно до гідродинамічних
умов ґрунтового водоносного горизонту. Лінза мобільних нафтопродуктів поширена в
163
південно-східному напрямку, що відповідає зниженню поверхні ґрунтових вод. Шар мо-
більних нафтопродуктів зміщувався вниз за потоком ґрунтовим вод смугою, ширина якої
звужується від 300 м до 150 м. Дана конфігурація зумовлена характером зміни рівневої по-
верхні ґрунтових вод, яка в значній мірі визначається впливом балки, що просліджується
практично від складу паливно-мастильних матеріалів і переходить у урочище Сухий Яр.
В результаті горизонтальної фільтрації мобільні нафтопродукти поширились від дже-
рела забруднення на відстань більше 700 м та досягли верхів’я урочища Сухий Яр. Станом
на 2008 р. мобільні нафтопродукти просліджувалися суцільним шаром від складу паливно-
мастильних матеріалів до верхів’я урочища. Як видно із розрізу через лінзу (див. рис. 2),
потужність шару мобільних нафтопродуктів на шляху його фільтрації досить витримана, та
складає 0.5 — 0.6 м, збільшуючись у верхній та нижній частинах лінзи (на складі паливно-
мастильних матеріалів та перед ділянкою дренування) до значень 1.15 — 1.4 м.
За результатами картування площа поширення лінзи мобільного авіаційного гасу
складає біля 19.5 га (див. рис. 1). Площа лінзи з потужністю шару мобільних нафтопро-
дуктів більше 1.0 м (за даними моніторингових свердловин) становить більше 6.5 га. Пло-
ща забруднених ґрунтів становить біля 30 га.
Вміст авіаційного гасу на площі лінзи з різною потужністю розрахований за до-
помогою програми LNAST [4] наведено у таблиці. Згідно наведених оцінок загальна
кількість нафтопродуктів у лінзі перевищує 5 тис. м3. Дані розрахунки є досить орієн-
товними і не включають багатьох факторів знаходження мобільних нафтопродуктів
у геологічному середовищі та базуються на визначенні потужності їх шару по даним
моніторингових свердловин.
Таблиця Розподіл авіаційного гасу на площі лінзи з різною потужністю мобільних нафто-
продуктів
Формування лінзи авіа-
ційного гасу
В легких суглинках
(vdIII bg)
В середніх суглинках
(e, vdIII kd) Всього
Потужність лінзи, м >1.0 <1.0 >1.0 <1.0
Площа лінзи, м2 26 405 43 993 39 320 83 721 193 439
Об’єм гасу у ґрунтах, м3 1 452 393 2 200 1 151 5 196
Можна стверджувати, що вперше мобільні нафтопродукти досягли верхів’я урочи-
ща Сухий Яр у 1988 р., що призвело до їх дренування. Виходячи з цього, термін за який
мобільні нафтопродукти подолали відстань 700 м, не перевищує 30 — 40 років.
Припинення дренування авіаційного гасу ні в якій мірі не свідчило про очищення
геологічного середовища. В даному випадку слід говорити, що забруднення геологічного
середовища перейшло у стадію «прихованого», і це пов’язано з особливостями гідрогео-
логічних умов території, зокрема, положенням рівня ґрунтових вод на площі забруднен-
ня. Можна припустити, що припинення дренування гасу в урочищі було обумовлено під-
няттям рівня ґрунтових вод внаслідок дії природних чи техногенних факторів. Необхідно
зазначити, що в таких випадках ґрунтові води, що дренуються у вигляді джерел, залиша-
ються забрудненими розчиненими та, можливо, емульгованими нафтопродуктами. При-
чиною відновлення надходження авіаційного гасу до урочища восени 2007 р., вірогідно,
виступає зниження рівня ґрунтових вод внаслідок зміни дії формуючих його факторів.
Подібне явище спостерігалося в процесі наших досліджень на території військового
аеродрому м. Луцьк, де в 1996 — 1997 роках був зафіксований шар легких нафтопродуктів
потужністю 1 — 2 м (по даним спостережних свердловин). В результаті різкого підйому
рівня ґрунтових вод, що стався у 1998—1999 роках, у свердловинах фіксувалася плівка на-
фтопродуктів. Пізніше шар нафтопродукту в свердловинах з’явився знову, що корелюва-
лося процесом зниження рівня ґрунтових вод. Також нами проведена серія лабораторних
експериментів [3, с. 51], за результатами яких підтверджена можливість захоплення шару
мобільних нафтопродуктів внаслідок коливання рівня ґрунтових вод. В лабораторних умо-
вах були вивчені зміни потужності мобільної фази нафтопродуктів. Встановлено, що при
164
підйомі рівня ґрунтових вод, після накопичення на ньому шару мобільних нафтопродук-
тів, вони захоплюються та утримуються ґрунтом. Кількість утримуваних нафтопродуктів
залежить від швидкості підйому. При зниженні рівня ґрунтових вод відбувається віддача
(вивільнення) нафтопродуктів та їх повторне накопичення на рівні ґрунтових вод. Очевид-
но, що процеси коливання рівня ґрунтових вод впливають на визначення положення шару
мобільних нафтопродуктів у геологічному середовищі. Тому при дослідженнях осередків
нафтопродуктового забруднення особливу роль відіграє моніторинг за станом рівня ґрун-
тових вод, положення якого суттєво впливає на оцінку об’ємів та стану забруднення.
Висновки
Підсумовуючи отримані результати можна зробити висновок, що, ймовірно, процес
повторного вивільнення нафтопродукту призвів до сучасного забруднення урочища Су-
хий Яр. Дренування авіаційного гасу у верхів’ї урочища Сухий Яр може продовжуватись,
періодично припиняючись та відновлюючись, поки не буде ліквідовано чи локалізовано
шар мобільних нафтопродуктів у геологічному середовищі.
Актуальним залишається дослідження режиму ґрунтових вод в районі виявленого
забруднення поблизу урочища Сухий Яр. Проведення моніторингових спостережень за
рівнями ґрунтових вод та мобільних нафтопродуктів повинно дати відповідь на питан-
ня впливу режиму ґрунтових вод на знаходження та переміщення мобільного авіаційного
гасу в геологічному середовищі.
Звіт про результати еколого-геологічного обстеження району розташування колишнього військового ае-1.
родрому м. Умань — ІГН НАН України. Керівник М.С. Огняник. — Київ, 2008 р.
Методика обстеження еколого-геологічного стану територій військових об’єктів. Програма реабілі-2.
тації територій, забруднених внаслідок військової діяльності на 2002—2015 рр. — Київ, ІГН НАНУ,
ДПМОУ «ЦПІ», 2003 р.
Огняник Н.С., Парамонова Н.К., Брикс А.Л. и др. Основы изучения загрязнения геологической среды 3.
легкими нефтепродуктами.— Киев: [А.П.Н.], 2006. — 278 с. 4. Программа LNAST. Evaluating Hydrocarbon
removal from source zones and its effect on dissolved plume longevity and magnitude.//|api, publication number
4715, september 2002.
Гаврилюк Р.Б., Загородний Ю.В. УСЛОВИЯ ЗАГРЯЗНЕНИЯ ГЕОЛОГИЧЕСКОЙ СРЕДЫ
АВИАЦИОННЫМ КЕРОСИНОМ В РАЙОНЕ БЫВШЕГО ВОЕННОГО АЭРОДРОМА
Г. УМАНЬ
Рассмотрены условия загрязнения авиационным керосином вблизи урочища Сухой Яр в
г. Умань, что произошло в результате деятельности бывшего военного аэродрома. По резуль-
татам проведенных эколого-геологических исследований установлены особенности нахожде-
ния и перемещения авиационного керосина в суглинистых отложениях.
Gavryliuk R.B, Zagorodnyi Yu.V. CONTAMINATION OF GEOLOGICAL MEDIA WITH
AVIATION GASOLINE OF THE FORMER MILITARY AIRFIELD NEAR THE CITY
OF UMAN’
In this article we consider conditions of contamination of the geological environment with aviation
gasoline near Sukhyi Yar ravine in the city of Uman’ resulted from former military airfield activity.
Basing on the results of ecological-geological investigations, specific features of aviation gasoline
occurrence and transfer in loam deposits have been determined.
|