Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто Одесит

Стаття присвячена основним віхам життя та діяльності відомого одеського історика, краєзнавця та археографа Бачинського Анатолія Діомидовича (1933-1995). Подано короткий огляд його наукових напрямків та краєзнавчих уподобань....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автори: Михайлуца, М., Мисечко, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2011
Назва видання:Краєзнавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32340
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто Одесит / М. Михайлуца, А. Мисечко // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 108-113. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-32340
record_format dspace
spelling irk-123456789-323402013-02-13T03:33:36Z Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто Одесит Михайлуца, М. Мисечко, А. Краєзнавство в особах Стаття присвячена основним віхам життя та діяльності відомого одеського історика, краєзнавця та археографа Бачинського Анатолія Діомидовича (1933-1995). Подано короткий огляд його наукових напрямків та краєзнавчих уподобань. Статья посвящена основным вехам жизни и деятельности известного одесского историка, краеведа и археографа Бачинского Анатолия Диомидовича (1933-1995). Подано краткий обзор его научных направлений и краеведческих интересов. The article is devoted to the main landmarks of life and work of the famous Odessa historian, ethnographer and archeographer Anatoly Diomidovich Bachinsky (1933-1995). Filed a short review of its research directions and local history interests. 2011 Article Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто Одесит / М. Михайлуца, А. Мисечко // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 108-113. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32340 929:908 (477.74) Бачинський uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Краєзнавство в особах
Краєзнавство в особах
spellingShingle Краєзнавство в особах
Краєзнавство в особах
Михайлуца, М.
Мисечко, А.
Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто Одесит
Краєзнавство
description Стаття присвячена основним віхам життя та діяльності відомого одеського історика, краєзнавця та археографа Бачинського Анатолія Діомидовича (1933-1995). Подано короткий огляд його наукових напрямків та краєзнавчих уподобань.
format Article
author Михайлуца, М.
Мисечко, А.
author_facet Михайлуца, М.
Мисечко, А.
author_sort Михайлуца, М.
title Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто Одесит
title_short Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто Одесит
title_full Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто Одесит
title_fullStr Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто Одесит
title_full_unstemmed Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто Одесит
title_sort анатолій діомидович бачинський (1933–1995): краєзнавець, археограф, учитель і просто одесит
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2011
topic_facet Краєзнавство в особах
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32340
citation_txt Анатолій Діомидович Бачинський (1933–1995): Краєзнавець, археограф, учитель і просто Одесит / М. Михайлуца, А. Мисечко // Краєзнавство. — 2011. — № 1. — С. 108-113. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Краєзнавство
work_keys_str_mv AT mihajlucam anatolíjdíomidovičbačinsʹkij19331995kraêznavecʹarheografučitelʹíprostoodesit
AT misečkoa anatolíjdíomidovičbačinsʹkij19331995kraêznavecʹarheografučitelʹíprostoodesit
first_indexed 2025-07-03T12:51:24Z
last_indexed 2025-07-03T12:51:24Z
_version_ 1836630235646263296
fulltext 21 Краєзнавство 1 2011 108 у серці кожного одеського історика, ви- пускника одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (й не тільки!) ім’я анатолія Діомидовича бачинського викликає таке бит- тя, що його відлуння чути у далекому сту- дентському минулому, у спогадах про щасливі уДк 929:908 (477.74) бачинський Микола Михайлуца, Анатолій Мисечко (м. Одеса) аНаТолІй ДІоМиДовиЧ баЧиНСЬкий (1933-1995): краЄЗНавЕцЬ, архЕо- граФ, уЧиТЕлЬ І ПроСТо оДЕСиТ Стаття присвячена основним віхам жит- тя та діяльності відомого одеського історика, краєзнавця та археографа Бачинського Анатолія Діомидовича (1933-1995). Подано короткий огляд його наукових напрямків та краєзнавчих уподобань. Ключові слова: Анатолій Бачинський, краєзнавчі дослідження, Одещина, народна колонізація, Задунайська січ, Придунайський край. й, нажаль, перегорнуті сторінки безтурботної студентської молодості! І все через визначну роль цієї, поза всяким сумнівом, славетної постаті вченого і учите- ля. Перш за все, через те, що ця людина своєю історією життя і традицією історіописання виплекала науковий дух багатьох, хто з ним хоча би мить спілкувався... він був і залишається одним із най- відоміших істориків Півдня україни і перед усім одещини. його історичні праці вирізняє глибокий науковий підхід, який базується на ґрунтовній джерельній основі. особливістю наукових студій а.Д.бачинського виділяється краєзнавчий характер, що його, власне й характеризує як одного з провідний дослід- ників одеського краю (а ще Придунайського краю, а ще буджакського краю…). одесит… вільнолюбний дух козацького причорноморського степу й морського лег- ковію був закладений в а. Д. бачинському з дитинства. Народився він 21 травня 1933 р. у одесі. виховувався у родині лікарів. Шкільні роки промайнули вмить і після закінчен- ня 105-ї школи, яка й до тепер знаходиться на вул. Пастера, неподалік від українсь- кого драматичного театру ім. в. василька, а. бачинський вступив до історичного фа- культету одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Час “потеплілих” прикінцевих 1950-х сприяв становленню студента-історика, якому поталанило на своєму шляху зустріти вчителів, про- довжувачів традицій одеської школи краєзнавців, що була започаткована ще у хІх столітті. Науковим керівником і настав- ником молодого й зацікавленого минувшиною студента став один з вихованців академіка М.Є.Слабченка – Самсон Михайлович ковба- сюк, який, досліджуючи історію воєнних по- селень на Півдні україни у першій половині хІх ст., “з одного боку, продовжував започатковані в. б. антоновичем традиції соціальної історії”, а з іншого – “заклав суто радянську, ідеологічно безпрограшну пробле- матику – з історії Червоної гвардії на одещині”1. активізуючи роботу ради науко- вого студентського товариства в держ- університеті, молодий історик і член історичного гуртка анатолій бачинський одразу й назавжди визначив свої наукові упо- добання у напрямку краєзнавчої тематики, яким він не зраджував до останньої миті свого життя. одна з перших його публікацій у збірці 21109 На фото: Станіслав Кульчицький і Анатолій Бачинський в оточенні співробітників Державного архіву Одеської області. 1958 рік. студентських наукових робіт (датована 1956 роком) була присвячена зв’язкам запорозьких і донських козаків у спільній боротьбі з турецько-татарською агресією у першій половині хVІІ ст. Проблеми крає- знавства у вирі його відродження настільки розтривожували історика, що наступного року а. Д. бачинський зі своїми однодумцями у обласній газеті «Чорноморська комуна» опублікував статтю “Добре знати рідний край. (Проблеми краєзнавства)”. З часом він став активним і постійним автором цієї україно- мовної газети. лише за десять років (1956- 1966 рр.) а. бачинським, час від часу у співавторстві зі своїм другом і однодумцем, у майбутньому відомим українським істориком С. в. кульчицьким було публіковано 38 ста- тей2. у цей час молодий дослідник відкривав для себе й для читачів різноманітних видань (“ра- дянське літературознавство”, “исторический архив”, “Чорноморська комуна”, “комсо- мольське плем’я”, “Знамя коммунизма” та ін.) маловідомі й незнані історичні теми та історичні персоналії. До поля зору історика увійшли нариси про діяльність болгарських революціонерів в одесі хІх ст. (С. Джорова, а. христєва, г. раковського), про бойові дії фрегату “Тигр” під час оборони міста у 1854 р., про паризьких комунарів в одесі, про зв’язки соратника І. Франка М. Павлика з півднем україни, про історію розповсюджен- ня творів Т. Шевченка на Півдні росії, про Татарбунарське повстання та багато інших цікавих тем. Пристрасть до знань і евристичне палке ба- жання доторкнутися до автентичної історії за- нурили а. Д. бачинського у 1957 р. в архео- логічну роботу, якою він займався упродовж двох років, будучи науковим співробітником одеського державного археологічного музею. З під його пера вийшло чимало статей, які по- пуляризували прадавню історію одещини на сторінках як місцевих, так і центральних нау- кових видань. археології, історик присвятив кілька своїх розвідок і час від часу звертався до неї й пізніше, коли працював над іншими краєзнавчими проблемами. разом із відомим одеським археологом а. г. Загинайло ним було написано статтю про скарб срібних російських монет кінця хVІІІ – першої поло- вини хІх ст. знайдений у м. кілії та авторсь- 21 Краєзнавство 1 2011 110 ку розвідку про історію та діяльність одесько- го археологічного інституту (1921-1922 рр.)3. від 1958 року а. Д. бачинський починає працювати у Державному архіві одеської області, спочатку старшим науковим спів- робітником, а впродовж 1959-1963 років завідувачем відділу науково-довідникової літератури цієї ж установи. Тут, у стінах архівосховища, анатолій Діомидович поринув у вир, підвладний лише і виключно “служителям” кліо, до яких він насправді правомірно себе й зараховував. Історик здійснив велетенський доробок археографічних праць, збірок документів та матеріалів, надрукував десятки статей тощо. Науковець добре знав основні фонди не тільки південних архівів, а й провідних архівів СрСр, в яких зберігалися джерела про історію одеси і одещини. Завдячуючи копіткій роботі з “началами” а. Д. бачинський створив солідний археографічний пласт, який дозво- лив вченому у співавторстві з колегами пре- зентувати науковому світові низку збірок документів та матеріалів. великий внесок ар- хеографа й у виявлення документів для академічних видань НаН української рСр4. Загалом за участі в упорядкуванні і реда- гуванні а. Д. бачинського вийшло в світ 35 археографічних видань та 11 збірок документів і матеріалів5. вочевидь бажання передати накопичений досвід і знання молодим історикам, спонукало а. Д. бачинського до викладацької роботи. 1963 року він перейшов на кафедру історії україни одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Тут, ще зі студентських років, виношуючи ідею досліджувати козаць- ку історію, анатолій Діомидович посвятив їй все своє подальше життя. 1969 року а. Д. бачинський захистив кандидатську дисертацію, присвячену колонізації Приду- найських земель у хVІІІ – початку хІх сто- ліття6, в якій стрижневою виступала тематика козацтва. Доречно згадати, що у цьому році виповнюється 55 років від часу виходу у світ першої наукової статті вченого (про неї згаду- валося на початку), присвяченої дослідженню козацтва як історичному феномену. На почат- ку 1990-х, вже у зрілому науковому віці, став- ши професором, анатолій Діомидович у приватній розмові сказав: “Друже, я нарешті повернувся до наукової мрії своєї молодості…”. За нашими підрахунками цій тематиці він присвятив книгу “Січ Задунайська: Історико- документа-льні нариси”7 і біля сотні наукових та науково-популярних статей. Серед досліджуваних вченим упродовж десятиліть краєзнавчих проблем виділяється й поліетнічна складова Південно-бессараб- ського краю, а саме історія колонізації Придунав’я не тільки українцями, а й росія- нами (некрасівцями), болгарами, арнаутами, молдаванами, татарами. болгарістиці, історії болгарської колонізації придунайських степів, культурній спадщині та історичним зв’язкам сусідніх народів а. Д. бачинсь- кий присвятив понад трьох десятків статей, з яких значну кількість надруковано у болгарії. у цій тематиці історик іноді спів- працював зі своїми друзями М. Д. Диханом і к. С. Стояновим. об’єктом його досліджень обиралися події не лише хVІІІ-хІх ст., а та- кож і спільна боротьба проти фашистських загарбників під час Другої світової війни та у повоєнні роки8. болгарська держава заслуже- но нагородила вченого національним орденом “кирил і Мефодій” ІІ ступеня. у 70-80-ті роки, водночас із викладацькою і науково-методичною роботою на кафедрі, а. Д. бачинський здійснював копітку під- готовчу й редакційну роботу над 26 томним виданням “Історії міст і сіл урСр. одеська об- ласть” (російською і українською мовами). краєзнавець написав значне число нарисів про міста і села одещини9, за що поміж інших 21111 науковців і краєзнавців був відзначений гра- мотою Президії верховної ради української рСр. Складним життєвим кроком а. Д. бачинсь- кого був перехід на посаду старшого науково- го співробітника, що передбачало підготовку докторської дисертації, тема якої, виходячи з реалій та ідеології часу, була присвячена соціалістичному будівництву в Придунайсь- ких землях української рСр. упродовж 1981- 1991 рр. вчений працював на кафедрі історії україни, історіографії та джерелознавства; після перейменування, до кінця життя – про- фесором кафедри історії україни. Поклавши на свої плечі неймовірну ношу науково- організаційної і науково-редакційної роботи як на факультеті, так і за його межами, анатолій Діомидович зробив свій вибір на ко- ристь широкої за спектром краєзнавчої про- блематики і поступово віддалився від надто кон’юнктурної теми докторської дисертації. останнє десятиріччя життя вченого було вельми насиченим: він виконував значний пласт роботи будучи заступником декана історичного факультету з наукової діяльності (1982-1983), був членом бюро наукової ради аН україни з проблем історичної науки (секція – давньої і нової історії україни, член археографічної комісії аН україни (1987), член редакційно-видавничої ради республіка- нського видавництва “Маяк”(1989), член колегії всеукраїнського товариства крає- знавців (з 1990 р.), голова одеського товари- ства краєзнавців – обласної організації всеукраїнського товариства краєзнавців (з 1992 р.), член координаційної ради одеського відділення Міжнародного фонду “відроджен- ня” (1992), правління одеської обласної організації українського фонду культури, організаційної ради музею “Степова україна” (1992). а.Д.бачинський був відповідальним ре- дактором шести випусків збірок матеріалів “Історичне краєзнавство одещини”, які вийш- ли друком упродовж 1993-1995 рр. За вагомий внесок у розвиток краєзнавчого руху і національної історико-культурної спадщин улітку 1993 р. (до 60-річчя історика) указом Президента україни а.Д.бачинському було присвоєно почесне звання “Заслужений працівник культури україни”. Професор бачинський а.Д. був не лише проникливим і ґрунтовним дослідником рідного краю. його цікаві й змістовні лекції з краєзнавства пощастило слухати не тільки студентам університету, а й вчителям історії з усієї області. особливо залюбки відвідували його лекції слухачі “Народного університету”, утвореного у перші роки незалежності україни міським товариством “Південна громада”. вченому, як активному членові об- ласного товариства “Знання”, часто доводило- ся виступати на різні краєзнавчі теми перед населенням сіл і містечок одеської області. Знання, свідчення та думки простих людей, живе спілкування з сотнями безпосередніх творців історії, згодом спрямовувались а. Д. бачинським на реалізацію його науко- вих задумів і проектів. Феєрія думок, що втілювалися у темати- чній райдузі наукових та науково-популярних досліджень, діапазон якої сягав від сивої дав- нини до проблематики становлення молодої незалежної україни початку 1990-х років знайшла своє витворення у понад 450 науко- вих і науково-популярних працях одеського Історика. окрилений скромною причетністю до історіописання незалежної україни, пережи- ваючи серцем всю ту складну й трагічну історію НароДу, яку, за словами в. винни- ченка, “читати треба з бром” анатолій Діомидович бачинський мріяв і планував. Проте його страждале серце не витримало. Пройшовши “довгу дорогу зусиль, здобувши ім’я” (за І.вільде), 8 квітня 1995 р. анатолій Діомидович бачинський помер в одесі. Наукова спадщина, його студії залишають- ся актуальними й суспільно необхідними, ви- кликають і надалі викликатимуть зацікавлен- ня багатьох іменитих вчених та молодих дослідників-краєзнавців. 1. Хмарський В. М. Самсон ковбасюк (1903- 1985): науковий та науково-організаційний внесок у розвиток україністики в одесі // Південь україни: етноісторичний, мов- ний, культурний та релігійний виміри : зб. наук. праць ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 10—11 квіт. 2009 р. / відп. ред. М.І.Михайлуца; одес. нац. мор. ун-т. — Джерела та література 21 Краєзнавство 1 2011 112 одеса : вМв, 2009. — С. 376. 2. Підраховано за бібліографічним (хроно- логічним) покажчиком праць. Див.: анатолій Діомидович бачинський. До 75- річчя з дня народження (біографічні матеріали) / упорядники: бачинська о.а., левченко г.С., Новікова л.в., хмарський в.М. – одеса: Сміл, 2008. - С. 22-68. 3. Бачинский А. Д. одесский археологиче- ский институт (1921-1922 гг.) // Тез. докл. VІ объед. науч. сессии, посв. итогам поле- вых археологических исслед. 1964 г., 24- 28 марта 1965 г., - одесса, 1965. – С.48-49; бачинський а.Д. (під псевд. С.анатольєв), Загинайло а.г. Скарб розповідає // комсо- мольська іскра. – 1967. – 1 лют.; бачинсь- кий а.Д., Добролюбский а.о. конец буд- жакской орды (По монетным находкам в погребальном обряде могильника у с. бур- сучань) // Нумизматич. исслед. по ист. Юго-вост. Европы. – кишинев, 1990. - С. 208-222. 4. отмена крепостного права на украине: Сб. документов и материалов. – к.: изд-во аН уССр. – 1961. – 548 с. (в соавт.); рабочее движение на Дону в 60-90-х годах хІх в.// Наш край, хVІІІ – нач. хх в.: Документы по истории Донской обл. [Т.1]. – ростов- на-Д., 1963. – С. 227-250 (в соавт.); борьба трудящихся украинских Придунайских земель за социальное и национальное осво- бождение: Сб. документов и материалов. – одесса: Маяк, 1967. – 328 с. (в соавт.); Советский Придунайский край (1940- 1945 гг.): Документы и материалы. – одес- са: Маяк, 1968. – 407 с. (в соавт.); одес- ская область в великой отечественной во- йне: 1941-1945 гг.: Документы и материалы / редкол.: и.и.Зотов (отв.ред.) и др. – одесса: Маяк, 1970. – 388 с. (у со- авт.); Советское дунайское пароходство (1944-1969 гг.): Документы и материалы. одесса: Маяк, 1970. – 223 с. (в соавт.); в братской семье: Документы и материалы о борьбе трудящихся украинских придунай- ских земель за восстановление и дальней- шее развитие народного хозяйства (1946- 1953 гг.). – одесса: Маяк, 1972. – 247 с. (в соавт.) та ін. 5. Хмарський В. М. анатолій Діомидович ба- чинський: нарис наукової і громадської діяльності // бачинський анатолій Діомидович / одес. держ. ун-т ім. І.І.Мечникова Наук. бібліотека; упоряд. л.в.Новікова; ред. С.М.кириченко. – оде- са, 1994. - С. 10. 6. Бачинский А. Д. Народная колонизация Придунайских степей в хVІІІ – начале хІх вв.: Дис. … канд. ист. наук / одес. гос. ун-т. - одесса, 1969. - 378 с. 7. Бачинський А.Д. Січ Задунайська, 1775- 1828 рр.: Історико-документальний нарис. – одеса: гермес, 1994. – 124 с. 8. Бачинский А. Д. българи в отвъдунавска- та сеч // векове. – София, 1974. - № 2-3. – С. 28-34; Его же. участие болгарских тру- дящихся украинских Придунайских зе- мель в борьбе народов СССр против фашистских захватчиков в период вели- кой отечественной войны 1941-1945 гг. // Социални и революционни движения в българия. [Ч.] 2. работническо, комуни- стическо селско движение: Доклади Пъер- ви международен конгрес по българисти- ка, София, 23 май – 3 юни 1981. – София, 1982. – С. 412-419; Его же. командирът на полка: владимир иванович райнов (1894- 1919) // българи-октомврийци. – София, 1987. – С. 27-32; бачинский а.Д., Дыхан М.Д.. коновалов Ю.П. истоки: очерки исторических связей одессы и варны / ред. Ю.П.коновалов. – одесса: Маяк, 1990. – 134 с.; бачинский а.Д. българы- казаци в крайдунавската сеч // роден край. – 1990. – 4 сент. (№8); бачинський а.Д. болгари – задунайські запорожці // Історичне краєзнавство одещини: Зб. матеріалів. – одеса, 1994. – вип. 5: З історії та етнографії болгарського населен- ня одещина. – С. 4-7. 9. история городов и сел украинской ССр. в 26 т. [Т.] одессская область. к.: гл. ред. укр. Сов. Энцикл., 1978. – 866 с. [г. белгород-Днестровский (с. 244-266)], [с. Чевроноармейское болградского р-на (с. 372-382)], [с. Старокозачье белгород- Днестровского р-на (с. 268-277]. 21113 Николай михайлуца, Анатолий мисечко (г. Одесса) Анатолий Диомидович Бачинский (1933-1995):Краевед, археограф, учитель и просто Одессит Статья посвящена основным вехам жизни и деятельности известного одесского историка, краеведа и археографа Бачинского Анатолия Диомидовича (1933-1995). Подано краткий обзор его научных направлений и краеведческих интересов. Ключевые слова: Анатолий Бачинский, краеведческие исследования, Одесщина, народная колонизация, Задунайская сечь, Придунайский край. Mikola Michailutsa, Anatoly Misechko Anatoliy Diomidovich Bachinsky (1933-1995):Historian, archeographer, teacher and real Odessit The article is devoted to the main landmarks of life and work of the famous Odessa historian, eth- nographer and archeographer Anatoly Diomidovich Bachinsky (1933-1995). Filed a short review of its research directions and local history interests. Key words: Anatoly Bachinsky, local history research, Odessa region, people’s colonization, Transdanubia whip, Danube region.