Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра

У статті коротко розглядається історія археологічного дослідження найпівденнішої Січі Низового Дніпра – Олешківської. Подано загальну характеристику виявлених об’єктів, речових матеріалів, які датуються першою половиною ХVIII ст....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Титова, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	До 300-річчя Олешківської Січі
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32382
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра / О. Титова // Краєзнавство. — 2011. — № 2. — С. 240-247. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-32382
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-323822012-04-30T12:26:00Z Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра Титова, О. До 300-річчя Олешківської Січі У статті коротко розглядається історія археологічного дослідження найпівденнішої Січі Низового Дніпра – Олешківської. Подано загальну характеристику виявлених об’єктів, речових матеріалів, які датуються першою половиною ХVIII ст. В статье коротко рассматривается история археологического исследования самой южной Сечи Низового Днепра – Олешковской. Подается общая характеристика выявленных объектов, вещевых материалов, которые датируются первой половиной XVIII в. In the article briefly reviews the history of archaeological research the most southern Sich of the Lower Dnieper - Oleshky. The general description of the identified objects, ware materials, which date from the first half of the the XVIII century are presented here. 2011 Article Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра / О. Титова // Краєзнавство. — 2011. — № 2. — С. 240-247. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32382 94.083.132(477)«1960/…» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До 300-річчя Олешківської Січі До 300-річчя Олешківської Січі
spellingShingle	До 300-річчя Олешківської Січі До 300-річчя Олешківської Січі Титова, О. Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра Краєзнавство
description	У статті коротко розглядається історія археологічного дослідження найпівденнішої Січі Низового Дніпра – Олешківської. Подано загальну характеристику виявлених об’єктів, речових матеріалів, які датуються першою половиною ХVIII ст.
format	Article
author	Титова, О.
author_facet	Титова, О.
author_sort	Титова, О.
title	Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра
title_short	Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра
title_full	Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра
title_fullStr	Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра
title_full_unstemmed	Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра
title_sort	археологічне вивчення олешківської січі низового дніпра
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	До 300-річчя Олешківської Січі
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32382
citation_txt	Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра / О. Титова // Краєзнавство. — 2011. — № 2. — С. 240-247. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT titovao arheologíčnevivčennâoleškívsʹkoísíčínizovogodnípra
first_indexed	2025-07-03T12:56:24Z
last_indexed	2025-07-03T12:56:24Z
_version_	1836630550733914112
fulltext	240 Краєзнавство 2' 2011 memorials and problems of Zaporizhzhya Cossacks study. Key words: Oleshkivska Sich, historical memory, Zaporizhzhya Cossacks. удк 94.083.132(477)«1960/…» Олена Титова (м. Київ) АРХеОЛОГічНе ВИВчеННя ОЛешКіВсЬКОЇ січі НИЗОВОГО ДНіПРА У статті коротко розглядається історія археологічного дослідження найпівденнішої Січі Низового Дніпра – Олешківської. Подано загальну характеристику виявлених об’єктів, речо- вих матеріалів, які датуються першою половиною ХVIII ст. Ключові слова: запорозьке козацтво, січовики, Січ, курінь, піч-кабиця, кахлі, люльки. Після зруйнування, за наказом Петра і, чортомлицької січі запорозького козацтва січовики вимушені були шукати нові землі за межами російського впливу. спочатку частина їх оселилася при впадінні ріки кам’янка, утво- ривши кам’янську січ. згодом запорожці під проводом кошового отамана костя гордієнка відрядили посольство до кримського хана з проханням дозволити їм розміститися на території кримського ханства. отримавши та- кий дозвіл, запорожці оселилися в районі ко- лишнього давньоруського міста олешшя, по- будувавши найпівденнішу запорозьку січ. з письмових джерел відомо, що олешківська січ проіснувала з 1711 до 1728 (30) року. Нова січ розташувалася на піщаній терасі лівого берега лівобережного рукава дніпра – ріки конка, займала площу понад два гектари. хан заборонив січовикам будувати укріп- лення, церкву, мати гармати. відомо, що вали все-таки були, однак не перевищували двох метрів. Церква ж була похідною, тобто, скоріш за все, мала наметоподібний вигляд. гармати козаки, мабуть, ховали у плавнях. На території січі, у центрі якої була січова площа, знаходи- лися житла-курені, адміністративні і господар- ські споруди. будівлі розміщувалися чи кількома рядами, паралельно до ріки, чи кон- центричними колами навколо площі1. скоріш за все, була рядова забудова. Після повернення більшої частини запо- рожців до кам’янської січі на місці олешківської січі могли залишатися дехто з січовиків, не згідних з прибічниками костя гордієнка. деякий час у цьому районі знахо- дилася російська залога. Пізніше місце розта- шування олешківської січі було призабуте. інтерес до пошуків решток січей Низового дніпра, у тому числі, і олешківської проявив- ся вже у другій половині хіх ст., коли почали проводити експедиції такі відомі науковці як етнограф о. афанасьєв-чужбинський, істо- рик, археолог, музейник д. яворницький. дмитро іванович, використавши розповіді старожилів, мандрівників, зробив опис січі, опублікував її план, складений землеміром тодоровичем. в перші роки хх ст. розвідкові роботи на кам’янській та олешківській січах проводив відомий археолог і музейник в.гош- кевич. матеріали розвідок (фрагменти ке- рамічного посуду, кахлі, предмети побуту) знаходяться у фондах херсонського крає- знавчого музею. На початку 1970-х років історик архітек- тури в.ленченко провів експедицію у пошу- ках січей Низового дніпра. Побував вів і на берегах конки, на північній околиці райцен- тру Цюрупинськ (колишнє олешшя) херсон- ської області. дослідник виявив рештки кількох споруд козацької доби, відповідні 241 рухомі матеріали. На жаль, результати всіх вказаних досліджень не були опубліковані. Новий етап наукового вивчення місце- знаходження олешківської січі почався у 1990 році. Під час проведення науково- практичної конференції у херсоні розвідковий загін українського товариства охорони пам’яток історії та культури під керівництвом професора д.телегіна оглянув промислову зону на лівому березі ріки конка в районі будівництва Цюрупинського целюлозного комбінату. На площі приблизно 300 кв. м ар- хеологи знайшли досить показові матеріали – уламки кераміки, вироби із заліза, монети, датовані першою половиною хVIII ст. Ці дані дали досить переконливі аргументи для вис- новку про локалізацію олешківської січі2. Наступні археологічні роботи підтвердили вказані попередні висновки. Послуговуючись висновками науковців вчитель історії цюрупинської школи в.бойко з місцевими краєзнавцями встановив на місці січі пам’ятний знак – козацький дзвін, виконаний з дерева, а також домігся призупинення вико- ристання території пам’ятки в якості промзо- ни, організував прибирання майданчика. од- нак і досі це визначне місце залишається заха- ращеним побутовими рештками, гравієм, шлаками, бетонними плитами. спроби вико- ристати цю територію для звалища або видо- бутку піску відмічені і в останні роки, навіть після надання їй офіційного статусу пам’ятки. розкопки, проведені д.телегіним, в.бойком (1991, 1992 рр.), о.титовою, в.бойком (1994 р.)3, о.титовою, і.симоненком (2000, 2003 рр.)4, до- зволили встановити наявність культурного шару з непогано збереженими об’єктами, які датують- ся першою половиною хVIII ст. Повністю розкопано рештки заглибленої на 0,6 м житлової споруди, імовірно, куреня прямокутної у плані форми, яка складалася з двох приміщень (основного і вхідного – сіней) загальною площею близько 51 кв. м із залиш- ками стовпової конструкції, яка простежува- лася завдяки добре збереженій горілій дереви- ні, а також печі-кабиці, оздобленої кахлями. аналогічна споруда (частково розкопана) зна- ходилася на відстані кілька метрів (5,5 м південніше) від попередньої, утворюючи дру- гий ряд січових куренів5. таким чином, можна вважати, що споруди на олешківській січі розміщалися рядами, паралельними до річки6. крім двох заглиблених будівель, на поселенні знайдено залишки майстерні (у вигляді скуп- чення решток виробництва) та двох наземних споруд з піччю-кабицею. здобуті знахідки різноманітні і показові – загалом понад 1000 одиниць: уламки глиняно- го та скляного посуду, пічні кахлі, люльки, ви- роби із заліза, монети – російські та польські. серед керамічних виробів переважають фрагменти типово українських посудин, ха- рактерних для першої половини хVIII ст. і роз- повсюджених у середньому Подніпров’ї та на лівобережжі7. керамічний посуд представле- ний уламками чарок, кухлів, мисок, горщиків, макітер, глеків, орнаментованих як розписом червоно-брунатною фарбою, так і рифленням. мотиви оздоблення стандартні: прямі горизон- тальні, хвилясті та зигзагоподібні лінії, або ряд мазків чи крапок. орнаментальний пояс розта- шовувався за звичаєм: у горщиків — на плечах та вінцях, мисок — на відігнутих вінцях (по- лях) та внутрішній (або зовнішній) поверхні. частина посуду була вкрита поливою жовтого, зеленого та брунатного кольорів. знайдено та- кож уламки морених (задимлених) сіроглиняних горщиків, орнаментованих рель- єфними смугами, поясами геометричних штампів у вигляді повтору двох ліній, між яки- ми розташовано сітку із заглиблених ромбів. форма горщиків досить стандартна — коротка пряма шийка з невисоким прямим відхиленим назовні вінцем, роздутий тулуб і пласке дно. діаметр по вінцях коливається від 17 до 20 см, висота шийки — 1,8 – 2,2 см. Невеликих за розміром горщиків та горняток, які часто тра- пляються на постійно заселених українських землях, тут не виявлено. Це опосередковано засвідчує наявність гуртової системи приготу- вання їжі для усього куреня. архітектурно-декоративна кераміка репре- зентована фрагментами неполивних рельєф- них лицьових кахлів усталеної коробчастої форми, виготовлених із сірої та червоної відмуленої глини з домішками піску. крім дрібних уламків кахлів з рештками рельєфного геометричного і рослинного ( часто квіткового) орнаменту виявлено значні за розміром фраг- менти і розвали безрамкових кахлів із зобра- женням двох типів. Перший тип кахлів, черво- ноглиняний, має достатньо розповсюджений мотив рослинно-геометричного орнаменту, в якому простежуються східні декоративні еле- менти. На внутрішньому боці лицьової части- ни добре прослідковуються концентричні по- товщення від використання для формування кахлі гончарного круга. 242 Краєзнавство 2' 2011 другий тип, також червоноглиняний, пред- ставлений уламками щонайменш п'ятьох ка- хель. об'єднання зображень з наявних фраг- ментів дозволяє реконструювати майже по- вний вигляд цього типу. Це двоголовий орел під короною, який поєднує у собі елементи гербів як речі Посполитої, так і російської імперії. геральдична символіка доповнена де- коративними бароковими елементами, які ма- ють аналоги в інших зооморфних зображеннях на кахлях того часу. композиція достатньо урівноважена, а зображення птаха максималь- но наближене до канонічних форм, що свідчить про високий рівень майстра. ще одну досить цікаву групу кахлів скла- дають нечисленні екземпляри виробів із зо- браженням коня (можливо, з вершником). значна частина знайдених уламків кахлів розшаровується. Це засвідчує низьку якість їх виробництва та імовірне знаходження у пожежі. деякі румпи кахлів сформовані досить неохай- но, що опосередковано підтверджує місцеве ви- робництво цієї (разом з грубим посудом) кера- мічної продукції. Натомість, зображення лицьо- вої поверхні чіткі, акуратні. вірогідно, січовики використовували привізні матриці (форми). На розкритій площі знайдено понад 100 фрагментів, на жаль, більшою частиною дрібних, козацьких люльок кількох типів із різними варіантами орнаментів. за кольором люльки поділяються на світло-сіроглиняні, темно-сіроглиняні та червоноглиняні. значна частина сіроглиняних люльок вкрита ангобом — вишневою фарбою та залискована. деякі фрагменти пофарбовані рудою фарбою. є й неорнаментовані люльки, але більшість має розповсюджене штамповане орнаментування — комбінації ліній, пунктирів, окремих штампів різних форм. На одному з фрагментів білоглиняної нефарбованої люльки у нижній частині чубу- ка простежуються рештки від зламаного вуш- ка з отвором для носіння люльки на мотузці. більшість білоглиняних люльок, покритих вишневим ангобом, мають схожі форми і манеру нанесення орнаменту. хоча види штампованого орнаменту дещо відрізняються. у цієї категорії люльок чашечка має тюльпаноподібну форму з вінцем, відігнутим назовні. трохи вище розширеної нижньої частини нанесено пояс штампованого орнаменту переважно у вигляді сітки з перехрещених опуклих ліній. знизу перехід чубука у чашечку підкреслено двома подвійними лініями (або зубчастим штампом), які клином з'єднуються у передній частині люльки. чубук поступово потовщується на кінці і плавно переходить у валик. окрему групу становлять люльки, виготов- лені з червоної глини (вірогідно, східного ви- робництва). характерними ознаками цієї гру- пи, крім кольору глини і лискування (лакуван- ня), є використання дрібних штампів і складна орнаментика. особливо характерну форму ма- ють люльки з широким пласким дном чашеч- ки, нижня частина якої має широкий сплоще- ний орнаментований бортик. валик на кінці чубука також має складну орнаментацію. до цієї групи можна віднести уламки чубуків іншої характерної форми. кінці цих чубуків нестандартно округлі, мають «дзьобоподібну» форму, яка нагадує рукоять шашки. до «східних» зразків можна віднести і біло- глиняну залисковану люльку, від якої зберігся чубук і частина чашечки. Ця люлька також по- крита складним орнаментом, виконаним дрібним штампом, і має розміри на третину більші, ніж у інших знайдених люльок при стандартному об'ємі камери для тютюну. крім вище описаних груп, присутні люль- ки білого, червоного, темно-сірого кольорів, характерною ознакою яких є неохайно вико- нане моделювання та орнаментація. хоч фор- ми повторюють стандартні, проте для їх орнаментації використовувалися грубіші штампи, або взагалі насічки. Наявність такої категорії виробів може свідчити про місцеве виготовлення люльок. серед решток наземного житла було виявле- но розвал тонкостінного червоноглиняного гле- чика з високим горлом та лінійним орнаментом, нанесеним білою фарбою. за формою і тістом (домішки просіяного піску) його можна віднести до татарсько-турецького типу кераміки. східні мотиви несе у собі і реконструйована з кількох уламків частина тонкостінного вузь- когорлого глечика, також орнаментованого лінійним орнаментом та зигзагом, нанесеним білою фарбою. безперечно, турецького поход- ження виявлені в різних частинах пам’ятки невеликі уламки фаянсового посуду з різнокольоровим розписом (вірогідний центр виробництва — кютах'ю?). серед найбільш цікавих: фрагмент денця та стінки піали, розписаної трьохкольоровим орнаментом (чор- ний, синій, зелений кольори) та фрагмент стінки з вінцем піали або чашечки, оздобленої синьою фарбою. обидві посудини маленького розміру — діаметр денця піали — 2 см. Краєзнавство 2' 2011 246 Краєзнавство 2' 2011 як було зазначено вище, до східного вироб- ництва чи впливу можна віднести і певну части- ну виявлених уламків люльок. Наявність такої великої кількості східної кераміки може свідчити як про тісні торгівельні зв'язки козаків з місцевим татарським оточенням, так і про вірогідну наявність на території січі спосте- рігачів від турецько-татарської адміністрації, або використання території олешківської січі у різні періоди як козаками, так і татарами8. скляні вироби представлені уламками пля- шок, келихів, шматків оплавленого скла як прозоро-блакитного, так і темно-брунатного кольорів. знайдено денце скляного виробу не- значного діаметру (4 см) — стопки або калама- ря і уламки віконного скла круглої форми (з відігнутим усередину краєм) – віконниць9. залізні вироби знаходяться у сильнокоро- зованому стані. серед тих, що можна ідентифікувати — фрагменти підков – кін- ських і до чобіт, ковані цвяхи, скоби різних розмірів, ножі, гачки, кілька інструментів чо- ботаря. Цікавою є знахідка срібного персня – пе- чатки із зображенням герба у вигляді вписа- ного у серце хреста (традиційного козацького символу) та літер кН. Перстень, мабуть, зако- тився під лавку, оскільки ми знайшли його під час розкопок 1994 року куреня на підлозі під обгорілою дошкою. в процесі розвідок і розкопок зібрано дрібні кременці різного кольору, котрі за розмірами, формою та слідами спрацьованості можна сміливо інтерпретувати як рушничні. остеологічний матеріал представлений значною кількістю кісток різних парнокопит- них, птахів, хребців та луски риб. також знайдено ріг туру та ріг кози. Підсумовуючи вищевикладене, можна за- значити, що матеріали розвідок і розкопок на території колишньої олешківської січі допо- внили цікавими подробицями наше уявлення про матеріальну культуру українських козаків на вигнанні. січовики зберігали традиції житлобудівництва, планування січі, які скла- лися у попередні часи у побуті вони викори- стовували вироби, ідентичні знайденим в інших регіонах україни. водночас тут відмічається суттєвий відсоток східних предметів. При цьому простежується чітка різниця між цими групами, без взаємовпливів, що свідчить про значну відмінність культури, принесеної козаками до оточуючого татарсько- турецького середовища. Джерела та література 1. Телегін Д.Я. часи козацькі. січі запорозькі / д.я.телегін. – к., 1997. – с. 30–50. 2. Телегін Д. археологічні дослідження на олешківській січі у 1991 – 1992 pp. / дмитро телегін, василь бойко // археологічні дослідження пам'яток українського козацтва. — вип. 2. — к., 1993. - с. 40–43. 3. Титова О. дослідження куреня на олешківській січі / олена титова, василь бойко // дослідження археологічних пам'яток українського козацтва. — вип. 4. — к., 1995. – с. 5–9. 4. Симоненко І. сучасний стан пам'ятних місць українського козацтва на Низовому дніпрі / ігор симоненко, олена титова// Нові дослідження пам’яток козацької доби в україні. – вип. 9. – к., 2000. – с. 9–10. 5. Козловський А.О. особливості будівництва житлових споруд на кам’янській січі / а.о. козловський // Нові археологічні дослідження пам’яток українського ко- зацтва. – вип. 1. – к., 1992. – с.15-25. 6. Козачок Н. строения казацкого зимовника на о. хортица в устье балки великая мо- лодняга / Н. козачок // археологічні дослідження пам’яток українського ко- зацтва. – вип. 2. - к., 1993. – с. 69-77. 7. Чміль Л.В. керамічний посуд середньої Наддніпрянщини хVI – XVIII ст. – авто- реферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук. – к., 2010. – с. 4–10. 8. Телегін Д.Я. археологічні дослідження олешківської козацької січі / д.я. телегін, о.м. титова // україна і туреччи- на: тези доповідей міжнародної наукової конференції з нагоди 80-річчя заснування турецької республіки. – к.: Шлях, 2003. – с. 67-68. 9. археологія доби українського козацтва XVI – XVIII ст. – к., 1997. – с. 81–82. 247 елена титова Археологическое изучение Олешковской сечи Низового Днепра В статье коротко рассматривается история археологического исследования самой южной Сечи Низового Днепра – Олешковской. Подается общая характеристика выявленных объек- тов, вещевых материалов, которые датируются первой половиной XVIII в. Ключевые слова: запорожское казачество, сечевики, Сеч, курень, печ-кабица, изразцы, трубки. Olena Tytova The archaeological study of Oleshky Sich In the article briefly reviews the history of archaeological research the most southern Sich of the Lower Dnieper - Oleshky. The general description of the identified objects, ware materials, which date from the first half of the the XVIII century are presented here. Key words: Zaporizhzhya Cossacks, secheviki, Sich, kuryn, stove-kabitsa, tiles, pipes.

Археологічне вивчення Олешківської січі Низового Дніпра

Репозитарії

Схожі ресурси