Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.)

У статті висвітлюються напрями та форми культурно-освітньої та популяризаторської діяльності етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею, який функціонував у м. Житомирі під керівництвом В.Г. Кравченка....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Рябчикова, Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32417
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.) / Ф. Рябчикова // Краєзнавство. — 2011. — № 2. — С. 208-215. — Бібліогр.: 62 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-32417
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-324172012-04-30T12:18:40Z Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.) Рябчикова, Ф. Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку У статті висвітлюються напрями та форми культурно-освітньої та популяризаторської діяльності етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею, який функціонував у м. Житомирі під керівництвом В.Г. Кравченка. В статье представлены направления и формы культурно-образовательной и популяризаторской деятельности этнографического отдела Волынского научно-исследовательского музея, который функционировал в г. Житомире под руководством В.Г. Кравченко. The article explores the trends and forms of cultural, educational and popularizing activity of the ethnographic department of the Volyn Research Museum in Zhytomyr led by V. Kravchenko. 2011 Article Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.) / Ф. Рябчикова // Краєзнавство. — 2011. — № 2. — С. 208-215. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32417 39(477.75):001.891–057.4 1920–1930 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку
spellingShingle	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Рябчикова, Ф. Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.) Краєзнавство
description	У статті висвітлюються напрями та форми культурно-освітньої та популяризаторської діяльності етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею, який функціонував у м. Житомирі під керівництвом В.Г. Кравченка.
format	Article
author	Рябчикова, Ф.
author_facet	Рябчикова, Ф.
author_sort	Рябчикова, Ф.
title	Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.)
title_short	Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.)
title_full	Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.)
title_fullStr	Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.)
title_full_unstemmed	Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.)
title_sort	культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32417
citation_txt	Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.) / Ф. Рябчикова // Краєзнавство. — 2011. — № 2. — С. 208-215. — Бібліогр.: 62 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT râbčikovaf kulʹturnoosvítnâtapopulârizatorsʹkadíâlʹnístʹetnografíčnogovíddíluvolinsʹkogonaukovodoslídnogomuzeû19201931rr
first_indexed	2025-07-03T12:58:44Z
last_indexed	2025-07-03T12:58:44Z
_version_	1836630697395093504
fulltext	208 Краєзнавство 2' 2011 удк 39(477.75):001.891–057.4 1920–1930 Фаїна Рябчикова (м. Луцьк) КУЛЬтУРНО-ОсВітНя тА ПОПУЛяРИЗАтОРсЬКА ДіяЛЬНістЬ етНОГРАФічНОГО ВіДДіЛУ ВОЛИНсЬКОГО НАУКОВО-ДОсЛіДНОГО мУЗеЮ (1920-1931 рр.) У статті висвітлюються напрями та форми культурно-освітньої та популяризаторської діяльності етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею, який функціонував у м. Житомирі під керівництвом В.Г. Кравченка. Ключові слова: етнографічний відділ, Волинський науково-дослідний музей, Василь Крав- ченко, лекція, краєзнавчий гурток, екскурсія. одним із провідних музейних закладів радянської україни 1920-х рр. був розташова- ний у м. житомирі волинський науково- дослідний музей (далі - вНдм), який став по суті головним осередком науково-краєзнавчих досліджень волинської губернії, центром вив- чення природи, історії та культури краю. ак- тивною роботою у галузі теоретичного та при- кладного музеєзнавства, вивчення традиційно- побутової культури населення східної волині відзначалася діяльність етнографічного від- ділу вНдм. у вказаний період підрозділ очо- лював відомий етнолог та музеєзнавець василь григорович кравченко. Поряд із розгортанням науково-дослідної діяльності, налагодженням науково-фондової та експозиційно-виставкової роботи праців- ники вНдм велику увагу приділяли також провадженню освітньо-виховних та популяри- заторських заходів. у період 1920-х рр. політика радянського керівництва відзначена низкою прогресивних тенденцій, які якісно вплинули на культурно- освітній рівень населення україни. владними інституціями здійснювалися кроки, спрямо- вані на ліквідацію неписьменності, створення системи народної освіти, формування кадрів нової інтелігенції тощо. усі ці процеси носили масових характер: по всій країні поширювали- ся пункти ліквідації неписьменності (лікнепи), хати-читальні, сільбуди тощо. разом з тим мережа музейних закладів у цей період перебувала ще у стадії формуван- ня1. у 1927 р. теоретик української музейної справи в. дубровський писав «у галузі куль- турного будівництва на вкраїні нема більш забутої справи, ніж музейна»2. такий стан справ, безумовно, позначився на становищі музейних закладів країни, які за відсутності настановчих базових програм проведення освітньої діяльності змушені були покладати- ся у цій справі на власні напрацювання. Проблема ролі музею як освітньо-виховного закладу була усвідомлена керівництвом вНдм ще на початку 1920-х рр. однією з вагомих її складових була необізнаність більшості насе- лення з музеєм, його збірками та призначен- ням. у звіті про діяльність вНдм за жовтень– грудень 1923 р. констатувалося що «ще є в місті, вже не кажучи про села, люде, робітники, що і не уявляють собі, що таке му- зей і що то за мета одвідування його»3 . у зв’язку з цим, музейні працівники почали про- водити різноманітні заходи, метою яких було ознайомлення різних прошарків населення з історією, природою та культурою рідного краю, завданнями та діяльністю краєзнавчих та музейних закладів. досить активну діяльність у цьому напрямку проводили працівники етновідділу. його активна гро- мадська робота (разом з художнім та геологічним відділами) була відзначена у 1928 р. П. Постоєвим та ю. рожковим під час доповіді тарифно-економічної комісії сНр про обстеження вНдм4. в. кравченком планомірно провадилися різнопланові заходи щодо пропаганди крає- знавства та музейної справи серед населення регіону. основною формою популяризаторської та освітньої діяльності була лекційна робота. з 1920 по 1931 р. в етнографічному відділі му- зею було прочитано понад 1000 лекцій як наукової тематики, так і освітнього характе- ру5. головними серед них в. кравченко назвав: «суспільно-економічне життя і культ», «матеріальний бік народнього побуту», «По- ходження віри», «краєзнавство в натурі», «утворення місцевих музеїв побуту». основну 209 масу музейної аудиторії складами учителі трудшкіл, студенти вузів, червоноармійці, учні трудшкіл, службовці6. у щоденниках зафіксована практика складання конспектів лекцій, що вказує на їх фаховий навчально- методичний рівень7. у етнографічному відділу проводили також індивідуальні лекції, метою яких було як інформування відвідувачів про традиційну культуру волині, так і ознайомлення з мето- дами польових етнографічних досліджень, за- охочення слухачів до збору етнографічних матеріалів. такі осібні лекції читалися лю- дям, переважно учителям, що цікавилися краєзнавством. для прикладу наведемо такі записи щоденника: «учителеві с. слобідки Підгаєцькому прочитана лекція про ловецтво і дано відповідного програма для збирання етноматеріалів» (13.03.1924 р.),8 “Прибув співроб. етносекції з олевська – вчитель степан якимів Шаботенко, якому прочитано лекцію й з’ясовано – які мають бути завдання етновідділу. дано програми “огонь” і “сни” (03.08.1926 р.)9 тощо. така практика окрім іншого дозволяла наростити цілу сітку кореспондентів, дописувачів і таким чином збагатити збірку вНдм цінними пам’ятками з усіх куточків волині. великого значення надавалось також ознайомленню молоді з тими науково- дослідними заходами, які проводив сам етновідділ. студентів вищих навчальних закладів в. кравченко ознайомлював з проведеними експедиційними дослідженнями населених пунктів східної волині. зокрема, у листопаді 1925 р. на організаційних зборах гуртка української мови при іНо завідувач етновідділу прочитав лекцію “Подорож на коростенщину”. в. кравченко описав яким чином відбувалося дослідження, розповів про його результати, продемонстрував частину набутих матеріалів10. окрім традиційних для музейної культурно- освітньої роботи лекцій та екскурсій у роботі етновідділу поширеною була і практика використання експозицій для проведення шкільних занять. Найчастіше такою формою організації навчального процесу послуговува- лися педагоги шкіл соціального виховання, при цьому пояснення давали виключно учителі цих шкіл11.разом з екскурсійним відділом вНдм в. кравченко проводив також “шкільні екскурсії до певних виробництв”12, під час яких учнів знайомили з виникненням та діяльністю підприємств регіону. така форма роботи швидше за все була пов’язана з процесом політехнізації шкільної освіти у кінці 1920 – на початку 1930 років. дуже уважно ставилися до відвідувачів відділу13. зауваживши у когось зацікавленість у тому чи іншому експонаті, працівники неодмінно давали додаткові розширені пояснення, розкривали побутування цього предмету. досить цікавим є такий запис, що відображає ставлення в. кравченка до від- відувачів: “4 студенти віП – особи персоналено хоч і невідомі мені, але я звернув увагу на те уважне ставлення, з яким вони поводили себе при огляді Ев (етновідділу – ф.р.). Це примусило прочитати для них лекцію про “ув’язку науки з життям людей”14. таке відношення до відвідувачів безумовно давало плідні результати. у документах зафіксовано чимало фактів збору етно- графічних матеріалів для відділу пересічними відвідувачами, їх безоплатної участі у музейній роботі. Ефективною формою освітньо-виховної роботи вважалися дослідницькі екскурсії. будучи переконаним у тому, що експедиційне вивчення традиційно-побутової культури різ- них прошарків населення є необхідною умовою всебічного розвитку підростаючого покоління, в. кравченко усіляко залучав до музейних розвідок та польових досліджень молодь. задокументований і такий вид позамузейної культурно-освітньої роботи як екскурсії “для розвитку світогляду темної маси”15. очевидно, у досліджуваний період проведення таких заходів заохочувались керівними органами нарівні з масовими утвореннями хат-читалень, сільбудів. такі екскурсії носили просвіт- ницький характер. виїзна лекційна робота була у практиці етновідділу узвичаєною формою культурно- освітньої діяльності. Проводились такі заходи у вечірній час здебільшого у навчальних установах, а також на різноманітних зборах працівників освіти, зрідка робітників. завіду- вача етновідділу, зокрема, систематично запрошувала житомирська партійна школа. чимало лекцій було прочитано в. кравченком на з’їздах політсоцвихів, курсах райоргані- заторів, в будинку освіти, землевпорядній школі. виїзні лекції мали на меті донести до широких мас населення інформацію про історію та культуру рідного краю, познайомити їх з “наукою етнографією”, популяризувати 210 Краєзнавство 2' 2011 краєзнавчу роботу. тематично вони охоп- лювали досить широке коло питань, зокрема, серед означених у щоденнику, можемо назвати такі теми лекцій: “Про значення етнографії”16, “Про методи досліджування”17, “Про культ діжки пікної”, “святошна і обрядова їжа”, “освітлювання оселі”18, “Етнографія в минулому й сучасному”19, “Походження свята різдва й колядок”20 та ін. дослідники відзначають, що теоретична та методична підготовка більшості вчителів у досліджуваний період залишились на досить низькому рівні21. зважаючи на це праців- никами етновідділу проводилася системна, методична робота з педагогами волинської округи. до учительства в. кравченко ставив- ся як до колег, сподвижників у справі поши- рення краєзнавчої освіти серед широких кіл населення, а тому не упускав найменшої на- годи залучити їх до співпраці з вНдм, схили- ти до організації краєзнавчих осередків. з цією метою в. кравченко неодноразово проводив методичні семінари, брав участь у різнопланових зборах вчителів. Починаючи з 1925 р. не було жодної перепідготовки учи- тельства житомирській області, в якій співробітники етновідділу не брали участі22. завідувача етновідділу неодноразово залучали до організації конференції учителів, що закінчили українські педагогічні курси23. для викладачів суспільствознавства у труд- школах волині у лютому 1927 р. в етновідділі було підготовлено та проведено спеціальний навчальний семінар24. На таких заходах в. кравченко розповідав вчителям про завдан- ня та методи ведення краєзнавчої роботи, ознайомлював з можливостями співпраці на- вчальних та музейних закладів, заохочував до створення краєзнавчих товариств. у документах етновідділу зафіксоване на- дання під час відвідування музею індивідуаль- них консультації приїжджим учителям. зо- крема, тільки у 1927 р. працівниками етновідділу було “інструктовано т. ситаря (завідувач коднянської семирічної трудшко- ли) для дальніщої праці в краєзнавчому гурт- ку тієї ж школи”25, “інструктовано учителя трудшколи с. трокова в справі організації шкільного музею”26, “учитель-суспільство- знавець кулик василь Петрович; учні 7 кл. бабій андрій мусієвич; 6 кл. герман кость миколаїв – запропоновано закласти крає- знавчого гуртка. дано програми”27, “запроше- но коростишівський укрпедтехнікум до ув’язки Ев”28, “інструктовано зав.трудшко- лою і сельбудниківським музеєм у с. кропивні т. любименка, в справі організації сельського місцевого музею побуту”29, “інструктовано в краєзнавчій справі вчителя Шепетівської округи т. семенка.”30 таким чином, етновідділ виступав у якості потужного активізатора краєзнавчого руху в регіоні. Під час індивідуальних інструктажів учителям не тільки давались роз’яснення у краєзнавчій та музейній справі, вони забезпечувались мето- дичними матеріалами: зразками статутів краєзнавчих гуртків, планом організації му- зею, програмами збору предметів музейного значення та етноматеріалів. Програми та плани організації краєзнавчих досліджень на високому рівні були оцінені ке- руючими освітніми органами. бердичівська наросвіта на 25 сторінках надрукувала у своє- му бюлетені програми, розроблені в. кравчен- ком, вважаючи їх цінним методичним матері- алом у шкільному процесі31. відтак, етновідділ вНдм фактично виступав у якості координа- ційного центру та організаційної бази шкіль- ного краєзнавства та музейництва на волині. одним із завдань, що стояли перед етновідділом було упорядкування та розши- рення сітки краєзнавчих осередків. у цій справі відчувалася потреба в організації пев- ного координуючого центру, який би взяв на себе роботу з краєзнавчими гуртками волині, а також проводив якісні наукові дослідження. упродовж 1920–1931 рр. при етновідділі діяло кілька наукових товариств, метою яких було вивчення рідного краю, а також активізація краєзнавчих досліджень серед широких кіл громадськості. у 1923 р. було створено етнографічну секцію, в президії якої були П. абрамович, в. кравченко та Е. ку- дринський. секція проводила дослідження у таких напрямках: фольклор та діалектологія (керівник П. абрамович), фольклор і матері- альна культура (в. кравченко ), народне ми- стецтво (м. белонін), народна музика (м. гай- дай та в. вікторовський), звичаєве право (і. обаріус)32. Помітно, що членами секції були досвідчені талановиті вчені, які проводи- ли вивчення на фаховому рівні. з середини 1920-х рр. перед в. кравченком ясніше окреслюється потреба створення молодіжного наукового товариства, яке б змог- ло перейняти на себе функції організації краєзнавчого руху на волині. Цю ідею вчений активно пропагував серед студентських 211 активів м. житомира, і зрештою у грудні 1925 р. відбулося перше засідання ініціативної гру- пи щодо утворення краєзнавчо-етнологічного гуртка при етновідділі вНдм (з 5 лютого 1926 р. згідно протоколу № 2 загальних зборів носив назву етнологічно-краєзнавчого). На цьому засіданні було обрано тимчасове бюро гуртка у складі: голова – студент 1-го курсу іНо г. мартинюк, який закінчив коростишів- ську учительську семінарію і мав 5 років учи- тельського стажу. характеризуючи цю особу в. кравченко написав – “уміє бачити”. секре- тарем було обрано і. Піонтківського, студента іНо, який цікавився фольклором і саме збирав матеріали про народні замовляння 33.членами осередку, крім в. кравченка, були переважно студенти: с. ковалевський, г. мартинюк, П. кондратюк, і. Піонткіський, я. білошиць- кий, с. вернигора 34.своєю метою бюро гуртка бачило “вивчення сучасного наукового крає- знавчого руху”. для цього на загальних зборах осередку його члени зачитували доповіді з ак- туальних проблем розвитку етнографії. зокре- ма, в. кравченком було підготовлено лекцій- ний матеріал – “Народній побут і ідеологія”35, г. мартинюком “краєзнавство, етнологія в натурі”, і. Піонтківським – “єврейський ка- лендар”36. у травні 1926 р. на загальних збо- рах гуртка зі змістовною доповіддю про кераміку волині виступив лаборант харківсь- кого музею українського мистецтва в. Прус37. важливою складовою роботи осередку було налагодження зносин з іншими краєзнавчими товариствами регіону. так, за час свого функціонування етнологічно-краєзнавчий гурток співпрацював з краєзнавчими осеред- ками та краєзнавцями білоцької сільсько- господарської профшколи коростенського району, 15-ї трудшколи м. житомира,38 ленін- ської сільськогосподарської профшколи ко- ростишівського району, славутинської семи- річної школи на Шепетівщині, педагогіч- ними курсами міст коротишева та звягеля39. разом з тим, слід відмітити, що роботу по організації популяризаторської роботи серед населення краю члени гуртка проводили мля- во. у 1926 р. в. кравченко передав бюро адре- си осередків та краєзнавців-аматорів, з якими співпрацював, маючи на увазі, що студентство візьме на себе переписку з ними, почне нала- годжувати нові контакти. як показують доку- менти етновідділу, до 1927 р. діяльність гурт- ка згортається, а вся робота з краєзнавчими осередками на місцях і надалі проводилась зу- силлями уже далеко немолодого вченого. у будь-якому разі з моменту заснування етнологічно-краєзнавчого гуртка діяльність етновідділу щодо розширення мережі крає- знавчих осередків значно активізується. тільки з 4 роки з 1925 по 1929 р. в справі організації краєзнавчої дослідницької праці завідувачем етновідділу було написано понад 1400 листів40. особлива увага була приділена популяризаторській роботі зі шкільною аудиторією. у матеріалах щоденників постійно зустрічаються записи про надання методичних вказівок щодо утворення краєзнавчих осеред- ків, наприклад: “Позачергово відділ відкрито для бежівської трудшколи, при чому з’ясо- вано як треба закладати місцеві краєзнавчі гуртки аби вони були в постійному зв’язку з відділом Побуту (етновідділ музею)”41. як наслідок такої системної методичної діяльності етнографічним відділом вНдм у досліджуваний період було утворено чи не найбільшу кількість краєзнавчих осередків на волині. особисто в. кравченком при вузах, технікумах, трудшколах, заводах було організовано понад 30 гуртків, якими він фак- тично керував42. досить плідно під координаційним керів- ництвом етновідділу працювало краєзнавче товариство лугинського району, засноване ю. герасимчуком. метою товариства було “вивчення й дослідження району з боку приро- ди, народної техніки, як форм пережитків, так і сучасної, побуту, ідеології селянства”43. з на- бутих під час досліджень пам’яток при осеред- ку було засновано районний музей. творчо та наполегливо підійшов до справи організації краєзнавчого осередку ще один аспірант етносекції вНдм Н. дмитрук. При трудшколі у с. дідковичах на коростенщині ним було засновано краєзнавчий гурток, а че- рез рік роботи в листопаді 1929 р. із зібраних разом з учнями пам’яток (близько 1500 музей- них предметів) було утворено сільський краєзнавчий музей44. у 1928–1929 рр. моло- дий талановитий дослідник за методичної підтримки етновідділу вНдм організовував та провів монографічне вивчення с. дідковичі. зусиллями в. кравченка та членів етно- логічно-краєзнавчого осередку було закладено краєзнавчий гурток під головуванням в.і. каз- чука при семирічній укртрудшколі м. коро- стеня, який “працював за вказівками етно- графічного відділу волинського музею і в зв’язку з коростенським музеєм”45. Постійна 212 Краєзнавство 2' 2011 консультативна підтримка цього осередку з боку працівників етновідділу зафіксована у численних записах щоденника установи46. активно співпрацював з етновідділом краєзнавчий гурток при білоцькій сільсько- господарській школі на коростенщині. в. кравченком через листування передавав го- лові осередку П.Н. ришковському методичні поради та консультативні вказівки47. тісні, продуктивні взаємини склалися в етновідділі вНдм з краєзнавчим гуртком при звягельській німецькій семирічній трудшколі. у березні 1926 р. до в. кравченка з питанням “як закладати по школах музеї” звернувся завідувач трудшколи фридрих отто48. ініціативність німецьких педагогів була з ентузіазмом підтримана музейними праців- никами. через переписку та індивідуальні бесіди з представниками проводилась мето- дична робота. в. кравченко неодноразово їздив у відрядження до звягеля, під час яких пра- цював з учительством німецьких шкіл. останнє під загальним керівництвом етно- відділу у 1926–1930 рр. провело дослідження німецької колонії анети ярунського району, яке було на високому рівні оцінене комісією Національних меншин вуаН 49. у 1927 р. в. кравченка було запрошено до- помогти у справі утворення краєзнавче- етнологічної комісії бюро національних мен- шин волині. вчений уклав для комісії програ- му та план роботи, готував необхідні документи до вуаку, головнауки та інших наукових інституцій, пізніше регулярно надавав консультаційну підтримку, залучав членів комісії до досліджень національних районів50. аналогічну методичну роботу етновідділ вНдм проводив з краєзнавчим осередком при семирічній укртрудшколі в м. миропіллі дзер- жинського району, краєзнавчим товариством організованим аспірантом в. забродським при бердичівській трудшколі,51 а також краєзнав- чим гуртком троянівської організації піоне- рів,52 краєзнавчо-побутовим гуртком при 29 трудшколі м. житомира53. саме за допомогою шкіл та гуртків для етновідділу було набуто цінні матеріали про побут єврейського (під керівництвом о. ліпмана) та українського (Н. дмитрук) населення краю54. окремим вектором діяльності етновідділу було сприяння районним музейним закладам. методична допомога надавалась коростен- ському,55 Шепетівському та бердичівському музеям56.останній був відкритий у 1925 р. у приміщенні колишнього центру войовничого католицизму57.з серпня 1926 р. працівники бердичівського музею регулярно приїздили на консультації до вНдм 58. в. кравченко протя- гом 1927 р. надавав завідувачу т. мовчанів- ськму методичні рекомендації “в справі організації етнографічного відділу”59, “про план майбутнього в наступнім часі дослід- жування села і міста бердичівщини”60, “справі підготовки до майбутньої перепідготовки вчи- тельства бердичівської округи”61. для належ- ного оформлення етнографічної експозиції працівниками етновідділу були виготовлені та передані бердичівському музею дублікати 15 музейних предметів та 26 зразків вишивок62. таким чином, культурно-освітня та попу- ляризаторська робота працівників етновідділу у 1920–1931 рр. характеризувалася різно- векторністю, систематичністю, належним ме- тодичним забезпеченням. Незважаючи на адресованість широким масам населення, її го- ловними об’єктами виступали учительство, студентство та учнівство. Поруч з освітньо- виховною метою працівники етновідділу ста- вили перед собою завдання залучення громадськості до дослідницької роботи, пере- творення її у активного суб’єкта музейного та краєзнавчого руху в регіоні. Джерела та література 1 журнал засідання комісії для з’ясування моментів розходження головполітосвіти й головнауки в поглядах на організацію музейної мережі та музейної політики в у.с.р.р. // український музей / Нац. києво- Печер. іст.-культ. заповідник / в. м. колпа- кова (відп. ред.) с. і. білоконь (вступ. ст., словник музейників). зб. 1. репр. перевид. 1927 р. – к. : фенікс, 2007. – с. 179-191. 2 Дубровський В. чергові завдання сучасного музейного будівництва на вкраїні / в. ду- бровський // український музей / Нац. киє- во-Печер. іст.-культ. заповідник / в. м. кол- пакова (відп. ред.) с. і. білоконь (вступ. ст., словник музейників). зб. 1 репр. перевид. 1927 р. – к. : фенікс, 2007. – с. 13−26. 3 Цдаво україни, ф. 166 „Народний комісаріат освіти урср”, оп. 3, спр. 415 213 „звіти про діяльність волинського науково-дослідного центрального музею”, 1923−1925 рр., арк. 10. 4 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 20 „бюро волинської секції Наукових робітників. спілка робос”, 1927−1929 рр., арк. 60. 5 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 15−1 „кравченко в. г.”, од. зб. 2 „біографічні документи в. г. кравченка: автобіографія, анкета, характеристика, заяви, перелік друкованих праць, скарги, копія постано- ви про пенсійне забезпечення”, 1934 р., арк. 113 зв. 6 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 15−1 „кравченко в. г.”, од. зб. 1 „біографічні документи”, 1877−1934 рр. − арк. 25. 7 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинсько- го музею”, 1926−1927 рр. арк. 10 зв.−11. 8 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 4 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1920−1925 рр., арк. 136. 9 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „щоденники етнографічного відділу во- линського музею”, 1926−1927 рр., арк. 21. 10 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 4 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1920−1925 рр., арк. 187. 11 Цдаво україни, ф. 166 „Народний комісаріат освіти урср”, оп. 3, спр. 415 „звіти про діяльність волинського науково-дослідного центрального музею”, 1923−1925 рр., арк. 10. 12 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинсько- го музею”, 1926−1927 рр., арк. 73. 13 Цдаво україни, ф. 166 „Народний комісаріат освіти урср”, оп. 4, спр. 190 „звіти про роботу музеїв 1923−1924 та ”1924−1925 рр.”, 1923−1925 рр., арк. 5. 14 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 6 „волинський науково-дослідний музей. щоденник етнографічного відділу”, 1928−1931 рр., арк. 10. 15 Цдаво україни, ф. 166 „Народний комісаріат освіти урср”, оп. 4, спр. 190 „звіти про роботу музеїв 1923−1924 та ”1924−1925 рр.”, 1923−1925 рр., арк. 5. 16 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 4 „що- денники етнографічного відділу волинсько- го музею”, 1920−1925 рр., арк. 87. 17 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 4 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1920−1925 рр., арк. 171. 18 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 4 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1920−1925 рр., арк. 162. 19 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 6 „волинський науково-дослідний музей. щоденник етнографічного відділу”, 1928−1931 рр., арк. 14. 20 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 6 „волинський науково-дослідний музей. щоденник етнографічного відділу”, 1928−1931 рр., арк. 16. 21 Борисов В. Л. вчительство україни в 20-ті роки : кваліфікаційний рівень та політичні погляди / в. л. борисов // борисфен. – 1999.– № 4. – с. 4–5. 22 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував во- линський музей”, 1925−1929 рр., арк. 36−37 зв. 23 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 4 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1920−1925 рр., арк. 178. 24 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1926−1927 рр., арк. 63 зв. 25 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1926−1927 рр., арк. 62 зв. 26 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинсько- го музею”, 1926−1927 рр., арк. 80. 27 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „щоденники етнографічного відділу во- линського музею”, 1926−1927 рр., арк. 81−82 зв. 214 Краєзнавство 2' 2011 28 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинсько- го музею”, 1926−1927 рр., арк. 91. 29 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1926−1927 рр., арк. 93 зв. 30 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1926−1927 рр., арк. 94 зв. 31 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував во- линський музей”, 1925−1929 рр., арк. 36−37 зв. 32 Лащук Ю. Перші музеї на житомирщині / ю. лащук // Народна творчість та етнографія. – 1992. – № 4. – с. 29–34. 33 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 4 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1920−1925 рр., арк. 193 зв. 34 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував во- линський музей”, 1925−1929 рр., арк. 8. 35 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував во- линський музей”, 1925−1929 рр., арк. 11. 36 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував во- линський музей”, 1925−1929 рр., арк. 9 зв. 37 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував во- линський музей”, 1925−1929 рр., арк. 14. 38 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1926−1927 рр., арк. 4 зв. 39 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував во- линський музей”, 1925−1929 рр., арк. 12 зв. 40 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував волин- ський музей”, 1925−1929 рр., арк. 36−37 зв. 41 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „щоденники етнографічного відділу во- линського музею”, 1926−1927 рр., арк. 78. 42 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 15 –1 „кравченко в. г.”, од. зб. 2 „біографічні до- кументи в. г. кравченка: автобіографія, ан- кета, характеристика, заяви, перелік друко- ваних праць, скарги, копія постанови про пенсійне забезпечення”, 1934 р., арк. 114. 43 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував во- линський музей”, 1925−1929 рр., арк. 38. 44 Гарбузова Л. Г. сторінки біографії Н. к. дмитрука / л. г. гарбузова // VIII всеукр. наук. конф. „історичне краєзнавство і культура” : Наук. доп. та повід. / НаН україни ; ін-т історії / Петро тимофійович тронько (ред.), тетяна федорівна григор’єва (упоряд.). – к., 1997. – ч. 1. – с. 374–378. 45 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував во- линський музей”, 1925−1929 рр., − арк. 16 зв.−17. 46 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинсько- го музею”, 1926−1927 рр., арк. 37. 47 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „щоденники етнографічного відділу во- линського музею”, 1926−1927 рр. − арк. 22, 45, 71 зв. 48 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „щоденники етнографічного відділу во- линського музею”, 1926−1927 рр., арк. 7. 49 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 36 „анета” німецька колонія ярунського райо- ну на волині. Етнографічний опис”, 1926 р., арк. 1. 50 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „щоденники етнографічного відділу во- линського музею”, 1926−1927 рр., арк. 63−70. 51 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував волин- ський музей”, 1925−1929 рр., арк. 36−37 зв. 52 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 215 „щоденники етнографічного відділу во- линського музею”, 1926−1927 рр., арк. 89. 53 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував во- линський музей”, 1925−1929 рр. − арк. 18. 54 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував во- линський музей”, 1925−1929 рр., арк. 36−37 зв. 55 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1926−1927 рр., арк. 77 зв. 56 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 19 „краєзнавчі гуртки, що організовував волин- ський музей”, 1925−1929 рр., арк. 36−37 зв. 57 Лащук Ю. Перші музеї на житомирщині / ю. лащук // Народна творчість та етнографія. – 1992. – № 4. – с. 29–34. 58 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „щоденники етнографічного відділу во- линського музею”, 1926−1927 рр., арк. 59. 59 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинсько- го музею”, 1926−1927 рр., арк. 71 зв. 60 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1926−1927 рр., арк. 74 зв. 61 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „що- денники етнографічного відділу волинського музею”, 1926−1927 рр., арк. 76 зв. 62 рф імфЕ ім. м. т. рильського, ф. 16 „во- линський краєзнавчий музей”, од. зб. 5 „щоденники етнографічного відділу во- линського музею”, 1926−1927 рр., арк. 81−82 зв. Фаина Рябчикова Культурно-просветительская и популяризаторская деятельность этнографического отдела Волынского научно-исследовательского музея (1920−1931 гг.) В статье представлены направления и формы культурно-образовательной и популяриза- торской деятельности этнографического отдела Волынского научно-исследовательского му- зея, который функционировал в г. Житомире под руководством В.Г. Кравченко. Ключевые слова: этнографический отдел, Волынский научно-исследовательский музей, Василий Кравченко, лекция, краеведческий кружок, экскурсия. Fayina Ryabchykova Cultural, educational and popularizing activity of ethnographic departments Volhyn Research Museum (in the period from 1920 to 1931) The article explores the trends and forms of cultural, educational and popularizing activity of the ethnographic department of the Volyn Research Museum in Zhytomyr led by V. Kravchenko. Key words: Ethnographic Department, Volyn’ Research Museum, Vasyl’ Kravchenko, lecture, regional ethnography society, excursion.

Культурно-освітня та популяризаторська діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (1920-1931 рр.)

Репозитарії

Схожі ресурси