Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття
Исследование посвящено изучению вопроса чеканки собственной монеты Крымским ханством второй половины XIII в. путем надчеканки основы серебряных монет Венеции.
Збережено в:
Дата: | 2007 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2007
|
Назва видання: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32502 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття / К. Хромов // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 15. — С. 284-288. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-32502 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-325022012-05-06T12:16:30Z Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття Хромов, К. Нумізматика Исследование посвящено изучению вопроса чеканки собственной монеты Крымским ханством второй половины XIII в. путем надчеканки основы серебряных монет Венеции. The research is dedicated to study of coining own money by the Crimean Khanate in the second part of the XIII-th c. by means of recoining the basis of Venice silver coins. 2007 Article Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття / К. Хромов // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 15. — С. 284-288. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. XXXX-0099 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32502 926.652:(477.75) „12” uk Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Нумізматика Нумізматика |
spellingShingle |
Нумізматика Нумізматика Хромов, К. Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
description |
Исследование посвящено изучению вопроса чеканки собственной монеты Крымским ханством второй половины XIII в. путем надчеканки основы серебряных монет Венеции. |
format |
Article |
author |
Хромов, К. |
author_facet |
Хромов, К. |
author_sort |
Хромов, К. |
title |
Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття |
title_short |
Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття |
title_full |
Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття |
title_fullStr |
Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття |
title_full_unstemmed |
Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття |
title_sort |
перекарбування іноземних монет в кримському улусі в другій половині хііі століття |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2007 |
topic_facet |
Нумізматика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32502 |
citation_txt |
Перекарбування іноземних монет в Кримському улусі в другій половині ХІІІ століття / К. Хромов // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 15. — С. 284-288. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
series |
Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
work_keys_str_mv |
AT hromovk perekarbuvannâínozemnihmonetvkrimsʹkomuulusívdrugíjpoloviníhííístolíttâ |
first_indexed |
2025-07-03T13:01:14Z |
last_indexed |
2025-07-03T13:01:14Z |
_version_ |
1836630855384039424 |
fulltext |
284
УДК 926.652:(477.75) „12”
Костянтин Хромов
ПЕРЕКАРБУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОНЕТ В
КРИМСЬКОМУ УЛУСІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ
XIII СТОЛІТТЯ
Исследование посвящено изучению вопроса чеканки собственной монеты
Крымским ханством второй половины XIII в. путем надчеканки основы
серебряных монет Венеции.
Під час атрибуції срібних йармаків Кримського улусу другої
половини XIII ст. з приватних колекцій України і Росії, ми
виявили монети зі слідами перекарбовування. Вивчення залишків
зображень і легенд на них дозволило припустити, що в перші
десятиліття роботи монетного двору в Криму як сировина
використовувались привозні монети. Таке явище для монетної
справи XIII ст. в Улусі Джучі досі відмічено не було. Інтерес до
вивчення таких перекарбовувань очевидний – з'ясування типів
монет, що слугували сировиною, дає можливість відстежити
торгові зв'язки в епоху становлення державності Улуса Джучі в
цілому і Криму зокрема. Крім того, це дозволяє дати відповіді
на деякі питання метрології – адже вага і проба срібла в монеті-
заготівці повинні були відповідати встановленим в Кримському
Улусі нормам, отже, на певному етапі Крим почав використовувати
для своєї монети загальноприйняту в регіоні вагову норму.
Всього виявлено 7 монет із слідами перекарбовування. Дві –
срібні йармаки з тамгою і титулами хана Берке, які вважаються
першими монетами Кримського Улусу під владою Джучидів. Ще
5 монет – срібні йармаки з тамгою та ім'ям хана Менгу Тімура
і датою 665 р. х. Слід відмітити, що серед подальших випусків
раннього кримського срібла інших типів слідів перекарбовування
не спостерігається. В результаті реконструкції первинних
зображень, що збереглися після перекарбовування, виявлені
наступні групи монет, використаних як заготовки:
1. Як підкладка для чеканки 2-х йармаків з титулами Берке
використані монети з крапковим зовнішнім картушем і арабськими
285
легендами, які не читаються. Слідів зображень не знайдено.
Найбільш вірогідно, це – срібні дирхеми Сельджукидів Малої
Азії.
2. В якості підкладки для чеканки 3-х монет з ім'ям Менгу
Тімура і датою 665 р. х. використані монети Венеції – гроссо (фото
1–3).
Рис. 1. Йармак Менгу Тімура, 665 р.х.
Рис. 2. Йармак Менгу Тімура, 665 р.х.
Рис. 3. Йармак Менгу Тімура, 665 р.х.
286
3. На 2-х монетах з ім'ям Менгу Тімура і датою 665 р. х.
є чіткі сліди перекарбовування, проте тип монети-підкладки
не піддається з’ясуванню. Ймовірно, це – європейські монети,
швидше за все, ті же венеційські гроссо.
Аналіз перекарбовуваних привозних монет дозволяє відстежити
як джерела надходження срібла для чеканки монети в Улусі, так
і виявити типи міжнародної торгової монети для Криму в різні
відрізки часу. Стосовно кримських йармаків з ім'ям Менгу Тімура
і датою 665 р. х. можна зробити наступні висновки:
1. Порівняльний аналіз дозволив атрибутувати монету-
основу. Це – гроссо Реньєро Зено (? – 7 липня 1268 р.). Така
атрибуція монети-підкладки, перекарбованої в йармак з ім'ям
Менгу Тімура, стала можливою після промальовування слідів
зображень і легенд та порівняння їх з гроссо венеційських дожів
середини XIII ст., які збереглися. Етапи цієї роботи показані на
фото 4–6;
Рис. 4. Гроссо Реньєро Зено. Венеція.
Рис. 5. Залишки легенди з ім'ям Реньєро Зено на одній із
сторін йармака Менгу Тімура (праворуч). Та ж сторона
неперекарбованої венеціанської монети (ліворуч).
287
Рис. 6. Частина легенди зі збереженим ім'ям Реньєро Зено.
2. Наявність кримських монет Менгу Тімура з датою
665 р. х., перекарбованих з венеційських гроссо, дозволяє
стверджувати, що істотну роль в міжнародній чорноморській
торгівлі в 60-і рр. XIII ст. грали саме срібні гроссо;
3. Зміна максимуму на значеннях ваги для кримських
йармаків часів Берке і Менгу Тімура (з 2,10 до 1,95 г) дозволяють
зробити висновок про зміну вагової системи в Кримському Улусі
в період правління останнього;
4. Відомо, що в цей же час венеційські гроссо чеканили
з використанням венеціанської марки в 238,5 г, а саме 109 ⅓ і
109 ½ монети з марки1. При цьому реальні значення ваги відомі
автору екземпляри гроссо мають істотні розбіжності: 1,75–2,05 г.
Враховуючи, що максимум на діаграмі залежності ваги від
кількості монет Менгу Тімура знаходиться на значенні в 1,95 г,
можна припустити вірогідність використання в монетних дворах
Криму при Менгу Тімурі стопи, що застосовувалася у виробництві
венеціанських гроссо. Це захищало кримську монету від її відходу
з грошового обігу, як важчу, і робило її зручною в грошовому обігу
при розрахунках, фактично зрівнюючи її з вагою міжнародної
торгової монети.
5. Перекарбовування монет Менгу Тімура з венеційських
гроссо може бути пов'язане з великим притоком венеціанської
монети в казну Менгу Тімура після передачі генуезцям Каффи2.
288
1. Stahl A. M. Zecca The mint of Venice in the middle ages. – P. 171. “According
to the capitulary of 1278, a mark of silver was to make between 109 ⅓ and 109 ½
grosso coins per mark...”(Archivio di stato di Venezia. Secreta. Capitolare dei Massari
all’argento. Liber Primus Capitulariorum. Cap. I.
2. Про цей дозвіл згадує Никифор Григора (Schopen L., Bekker I. Nicephori
Gregorae historiae Byzantinae. – Bonn. II. Historia Romana. – P. 683–684). Про дату
див.: Schopen L., Bekker I. Ibid. – P. 30–31, 158–163.
Як ілюстрація використано зображення гроссо на сайті: http: // medievalcoins.
ancients.info номер в колекції DV–11–001 1,78 г 20 мм.
Kostyantyn Khromov
RECOINANGE OF IMPORTED COINS IN CRIMEAN ULUS IN THE
SECOND PART OF THE XIII-th c.
The research is dedicated to study of coining own money by the Crimean
Khanate in the second part of the XIII-th c. by means of recoining the basis of
Venice silver coins.
|